Складна ситуація в енергетиці, підготовка до зими та пошук балансу між мобілізацією та бронюванням фахівців – ключові теми, на яких сфокусувався Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану.

Чергове засідання штабу за участі представників парламенту, РНБОУ, Мінекономіки, Генштабу, галузевих асоціацій, профспілок та експертів відбулося в Українському союзі промисловців і підприємців.  Учасники наголосили на необхідності швидких рішень в енергетичному секторі, адже до настання холодів фактично залишилось 4-5 місяців, а руйнування нашої теплової і гідрогенерації ворогом вже перевищило 50% загальних потужностей.

Енергетика і бронювання – виступ А.Кінаха на Антикризовому штабі

93% теплогенерації та 59% гідрогенерації втрачено, ЗАЕС тимчасово окуповано. У сукупності через пошкодження виведено з ладу 9 гВт потужностей. Крім того, залишається ризик повторних ударів агресора по енергоінфраструктурі, що може ще більше ускладнити ситуацію в українській енергосистемі. У таких обставинах держава разом із бізнесом повинні сформувати та впроваджувати комплексний підхід до стабілізації роботи системи енергозабезпечення.

Серед критично важливих завдань – наявність в Уряду плану дій координації роботи всіх структур, що повинен мати адресний характер щодо кожного регіону, економічно активних підприємств. В областях повинні працювати окремі групи з відповідними повноваженнями, які б приймали б рішення щодо збереження стабільного енергозабезпечення складних виробництв

Необхідно нарощувати пропускну спроможність для збільшення (при потребі) імпорту електроенергії.

Збільшення з 1 червня тарифу на електроенергію для населення має принести близько 50 млрд грн додаткових надходжень на рік. Ці кошти варто спрямувати на відновлення пошкодженої генерації, а також на розбудову системи розподіленої генерації – газопоршневих та газотурбінних електростанцій.

Член правління «Укренерго” Олексій Брехт зазначив, що через дії російського агресора наразі в енергосистемі України доступно до споживання 9,5 гВт, а реальне споживання перевищує 11 гВт, тому і населення, і бізнес живе в умовах постійних відключень.

Він також погоджується, що потрібно розбудовувати максимально всі види електричної генерації будь-яких потужностей, а також збільшувати пропускні спроможності для імпорту.

«За останні 20 днів для імпорту використовувалося 70-80% потужностей наявної системи. Є можливість збільшення її завантаження. До зими треба довести пропускну спроможність до 2,2 гВт, а в найближчі 4-5 років – до 4,5 гВт (30% внутрішнього споживання», – повідомив О.Брехт.

Присутні підкреслили, що для розбудови системи розподіленої генерації, ВДЕ тощо – потрібно застосовувати з боку держави всі стимули – податкові, тарифні, кредитні та ін.

«Зараз часу на ці заходи дуже мало і попереду справді одна із найскладніших зим», – загальний висновок експертів.

Іншою, не менш важливою темою, стало удосконалення системи бронювання фахівців для підтримки стабільної роботи економіки. Раніше, за наполяганням Антикризового штабу і УСПП, роботодавців,  Уряд прийняв постанову №650, яка доповнила попередні рішення. Зокрема, бронювання працівників критично важливих підприємств збільшили з 6 до 12 місяців, спростили деякі процедури, а також зробили значний крок до повної діджиталізації цього процесу.

Втім, попереду чимало роботи для пошуку балансу між потребами мобілізації для оборони та бронювання фахівців для економіки.

«За останній час на адресу працівників моєї установи прийшло 52 повістки, і 15 працівників одразу звільнилися. Це, знову ж таки, порушило усталену кількість військовозобов’язаних в організації, від якої нами раніше бронювалося 50% .  Ці речі потрібно якось узгодити», – зазначив присутній на засіданні керівник одного із підприємств.

На Антикризовому штабі виступили заступник Голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку Олексій Мовчан та від Комітету нацбезпеки, оборони та розвідки – народний депутат України Олександр Федієнко.

Пан Мовчан представив концепцію економічного бронювання, яке розробляє його Комітет.

Дана ініціатива нардепів переважно знайшла підтримку у бізнесу, але доволі негативно оцінюється самими військовими та частиною суспільства.

Тому позицією УСПП та Антикризового штабу на даний час є глибший аналіз цієї концепції, у тому числі з точки зору рівності можливостей для підприємств, впливу на забезпечення потреб ЗСУ, а також максимальне роз’яснення законопроєкту в інформаційному просторі, комунікація авторів із суспільством.

Також заступник Міністра економіки України Ігор Фоменко підтвердив прогрес в питанні діджиталізації бронювання, якого добивався УСПП та інші бізнес-асоціації.

Вже у липні на порталі Дія може з’явитися електронна версія бронювання (qr код).

Окрім того, урядовець висловив готовність Міністерства до подальших комунікацій із бізнесом, якщо в асоціацій, Антикризового штабу будуть пропозиції щодо змін чи удосконалення названої постанови КМУ №650.

Я провів робочу зустріч із секретарем РНБОУ Олександром Литвиненком, якому вже презентував поточну позицію Антикризового штабу та УСПП в питаннях бронювання та забезпечення стабільності енергосистеми України, а після засідання штабу – в Раду національної безпеки будуть направлені вже структуровані пропозиції.

Рекомендації за підсумками засідання також спрямують в парламент, Офіс президента, Уряд, Генштаб тощо.

В Уряді заговорили про ймовірність підвищення податків для покриття бюджетного розриву. Зміни стосуватимуться ставок ПДВ (+кілька пунктів) та військового збору (до 5%). Цифри поки ще не остаточні, законопроєкт в стадії розробки, але в діловому секторі уже завважили: це негативно вплине на підприємництво та може не дати бажаного результату. Як зазначає Український союз промисловців і підприємців, при такому сценарії однозначно відбудеться збільшення витрат на ведення бізнесу: – Підвищення ставок ПДВ безпосередньо збільшує вартість товарів та послуг для кінцевих споживачів, що може призвести до зменшення попиту. – Підвищення військового збору до 5% також збільшить податкове навантаження на доходи бізнесу, що вплине на їхню рентабельність. В УСПП і Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану, що діє під його егідою, провели свої розрахунки. За підвищення ПДВ на 2-3 процентних пункти (наприклад, з 20% до 22-23%), додаткові витрати для бізнесу можуть сягати десятків або навіть сотень мільйонів гривень, залежно від обсягів продажу. Введення військового збору в 5% призведе до того, що бізнеси будуть змушені сплачувати значно більшу суму до бюджету. Якщо, наприклад, бізнес мав дохід у 10 мільйонів гривень, то при ставці в 5% йому доведеться сплатити 500 тисяч гривень додатково, порівняно зі 150 тисячами при ставці 1.5%. На прикладі ФОПів, які сплачують єдиний податок у розмірі 5% від доходу: запровадження додаткового військового збору збільшить це навантаження до 10%. Тобто малі підприємці мають бути готовими до вдвічі більших витрат на оподаткування. Припустімо,  ФОП має дохід у 1 мільйон гривень, то додатковий військовий збір у 5% означає сплату ще 50 тисяч гривень. Для багатьох малих підприємців це може бути суттєвим навантаженням. “Збільшення податків, з одного боку, може призвести до скорочення прибутковості, зменшення інвестицій та потенційного звільнення працівників. Можливе зниження конкурентоспроможності українських товарів та послуг через зростання їхньої ціни. Зрозуміло, що для держави зараз видається привабливим знайти додаткові джерела фінансування видатків, передовсім для потреб оборони.  Проте механізм збільшення надходжень через підвищення податків видається нам нелогічним, м’яко кажучи”, – підкреслюють в УСПП. У середньому дохід українських підприємств впав вдвічі у порівнянні з довоєнним періодом. Про це свідчить дослідження Світового банку, опубліковане на початку цього року. Внаслідок російської агресії близько 20% представників українського бізнесу зіткнулись із руйнуваннями, тоді як 70% втратили доходи. Деякі галузі зазнали критичних впливів війни: так, металургія втратила до 60% свої капіталізації. При цьому в українських підприємців обмежені можливості щодо поповнення обігових коштів, а відтак інвестування у відбудову виробництва чи його модернізацію. Програми “Доступні кредити 5-7-9” не вистачає покрити кредитний голод бізнесу (за опитуваннями УСПП близько 60% компаній не можуть дозволити собі комерційні позики). Підвищення податків потягне за собою ріст цін на товари і послуги. За умов, коли платоспроможність населення є низькою, така ситуація може призвести до падіння попиту на товари із доданою вартістю вітчизняного виробництва або ж відбуватиметься подальше заміщення їх на імпорті, більш дешеві. При  такому сценарії очікується зниження  загальних обсягів виробництва та продажу через зменшення попиту, що може  нівелювати очікувані додаткові надходження. Через значні пошкодження енергетичної інфраструктури вже заявлено про зростання тарифів на електроенергію, а для промислових споживачів діють графіки обмежень електроспоживання. Ці фактори також чимало впливають на бізнес та його конкурентоспроможність. “Вважаємо, що питання підвищення податків слід обговорити у трикутнику Уряд-парламент-бізнес, зокрема, як це і передбачає підписана спільна Заява Уряду та бізнес-організацій України. Для мінімізації негативного впливу важливо розробити компенсаторні механізми для підтримки малого бізнесу та забезпечення економічної стабільності, а саме питання підвищення податків є дискутабельним”, – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах. При цьому бізнес одностайно погоджується: гостро необхідно збільшувати видатки на  оборону України. Де знайти кошти? По-перше, слід втілювати в життя ініціативу “Зроблено в Україні” та всіляко підтримувати національного виробника (через держтендери, інформаційні кампанії, просування експорту). Збільшення податкових надходжень через збільшення прибутків підприємств – це оптимальний шлях. По-друге, добитися разом із НБУ та Урядом збільшення програм кредитування бізнесу комерційними банками. Поки фінустанови заробляють на депозитних сертифікатах Нацбанку та держоблігаціях та не особливо зацікавлені надавати позики за конкурентними ставками для підприємців. По-третє, держава має здійснити жорстку ревізію видатків із держбюджету, те ж стосується і місцевих органів самоврядування. Бруківки, стадіони – це все добре, але не під час війни. Усі вивільнені кошти слід направляти саме в сектор оборони. По-четверте, якщо податки і підвищувати – то тут слід прорахувати економічний ефект і ризики, погодити це із бізнесом та паралельно запропонувати компенсаторні заходи.

Перехід підприємств – виробників продукції ОПК України на технічні стандарти НАТО і держав-членів Альянсу – ведеться вже кілька років, зокрема, це завдання передбачено в Стратегії нацбезпеки України.

Повномасштабна війна рф проти України зумовила потребу набагато швидше втілювати відповідні стандарти Північноатлантичного альянсу. Збройні Сили України використовують чимало зразків західної техніки і спеціального обладнання, які потрібно обслуговувати та ремонтувати. Окрім того, війна стимулювала національне виробництво оборонно-промислового комплексу, а також розвиток суміжних галузей. Всі вони мають перейти на стандарти і технічні регламенти НАТО – враховуючи і курс України на європейську та євроатлантичну інтеграцію, і потенційні можливості експорту озброєння. У майбутньому Україна може бути одним із найпотужніших світових гравців на цьому ринку.

Про це йшлося на однойменній конференції, організованій під егідою Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. Ініціаторами заходу стали Український союз промисловців і підприємців та асоціація «Укрелектрокабель», серед учасників – представники Міноборони, Мінекономіки, керівництво Комітету ВРУ з економічного розвитку, АТ «Українська оборонна промисловість», виробники, експерти  Центру проблем стандартизації, сертифікації та якості (ДП «УкрНДНЦ») та багато інших.

Присутні обговорили питання стандартизації і кодифікації у сфері оборони; виклики для українських промисловців у цьому процесі; прийняття стандартів з посилань в наявних стандартах, а саме SAE, ASTM, ANSI, UL, NEMA, NES, TIA та інші; можливість модифікування вказаних стандартів з використанням національних тощо.

«Швидкість і якість запровадження стандартів НАТО має прямий вплив на обороноздатність  України і її темпи інтеграції в Альянс», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

За ним, це дасть змогу вийти на серійне виробництво індустріально-інноваційної продукції з використанням надсучасних технологій.

«Потрібні комплексні і системні заходи, програмно-цільовий підхід, а відтак постійна співпраця профільних відомств, парламенту, виробників і розробників. Маємо чітко передбачити не лише завдання стандартизації і масштабування виробництва, але й визначити ресурсну базу, здійснювати підготовку кадрів, аналітичне, науково-технічне супроводження всіх процесів, зміцнювати державно-приватне партнерство», – зауважив лідер ділової спільноти.

Представник Головного управління технічного оцінювання і контролю якості ОВТ МО України Олег Чувільський розповів, що ці зусилля матимуть і значний економічний ефект.

«Кожна грошова одиниця (у нашому випадку гривня, – ред.), вкладена в стандартизацію, генерує від 4 до 10 грошових одиниць», – повідомив він.

В.о. гендиректора ДП «УкрНДНЦ» Наталія Олійник провела презентацію механізмів, якими запроваджуються стандарти НАТО, а також закликала бізнесу більш активно працювати в напрямку їх опрацювання та втілення в життя.

Чимало виробників вже давно цим займаються, проте стикаються із низкою проблем. Своїм досвідом поділився співорганізатор конференції – президент «Укрелектрокабель» Анатолій Пушкар. Члени асоціації виробляють комплектуючі оборонного призначення, окрім того, вони вже давно працюють на ринках ЄС і США, щоразу сертифікуючи свою продукцію при постачанні в нову країну.

Він скептично оцінив статистику впровадження стандартів НАТО в Україні, зазначивши, що для промислових підприємств держави-члени Альянсу, наприклад США, мають близько 12,5 тис. стандартів (тільки для кабельників – 200).

«Багато вже впроваджених в Україні стандартів НАТО – організаційні, вони стосуються більше розробників, ніж виробників. Крім того, нам потрібно концептуально визначитися: на які стандарти ми орієнтуємося: американські чи європейські?», – каже А.Пушкар.

В ЄС діє Європейське оборонне агентство, яке має свій перелік стандартів і технічних регламентів. Нюанс в тому, що список цей непублічний, доступ до нього через спеціальні технічні групи, а якась частина стандартів передбачена тільки для країн-членів ЄС. В США ж всі бази стандартів відкриті, а стандарти доступні до використання.

Ще одним проблемним питанням  є те, що працюючи за європейськими чи американськими стандартами на українському ринку виробники не можуть оформити необхідну декларацію для реалізації продукції. Повинен працювати національний орган відповідності, в Україні мають давати підтвердження відповідності стандартам НАТО.

Загалом, підсумували учасники, процес стандартизації розробок і продукції ОПК відповідно до регламентів НАТО потребує залученості до процесу органів державної влади, ВРУ, розгляду цього питання на засіданні РНБОУ.

У проєкті Резолюції конференції, який буде надісланий в парламент, Офіс президента, Уряд, йдеться про необхідність створення постійної робочої групи, яка б координувала цей процес. До неї мають ввійти представники профільних міністерств, парламентських комітетів, розробники і виробники зброї, спецтехніки, комплектуючих.

Комітет ВРУ з питань економічного розвитку вже підтримує ці ініціативи. Під час свого виступу його голова Дмитро Наталуха підтримав напрацювання конференції та за потреби на їх основі підготовку відповідних законопроєктів.

Також, повідомив Анатолій Кінах, щоб надати цьому процесу нормативного характеру, готується проєкт Меморандуму із усіма зацікавленими сторонами. Зокрема, його вже погодило Міністерство оборони України, на черзі Мінекономіки, інші структури, асоціації, ДП «УкрНДНЦ»  тощо.

«Важливо враховувати фактор часу та вирішувати всі озвучені завдання і проблеми невідкладно. Війна ведеться на нашій території та завдає руйнувань нашій економіці. Тому ми пропонуватимемо Президенту України винести цей комплекс питань на розгляд РНБОУ, враховувати у державних цільових програмах виробництва зброї і спецтехніки прискорену стандартизацію, закласти під це ресурси, готувати кадри», – резюмував Анатолій Кінах.

Проєкт Резолюції доопрацьовуватиметься до 5 червня, після чого її буде спрямовано у відповідні органи влади.

Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану послідовно виступає за більш збалансовану в контексті потреб оборони і економіки, але у той же час прозору систему бронювання працівників.   З точки зору механізму – це, безумовно, запровадження легкого і зрозумілого електронного бронювання.

Ще в червні минулого року за наполяганням УСПП Мінекономіки разом із Мінцифри та Генштабом активізували роботу щодо цифровізації процедури бронювання (умовна назва єБронювання) для того, щоб прибрати суб’єктний вплив на прийняття рішень та їх терміни.

Тоді прогнозувалося втілення ідеї електронного бронювання ще восени 2023 року, втім, ініціативу не було до кінця реалізовано.

Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, УСПП постійно моніторили ситуацію та повторно надали експертні пропозиції Уряду. Деякі із них було втілено в життя – зокрема, до загальної суми податків підприємств, що бронюють своїх фахівців, враховується ЄСВ, а на підприємствах ОПК дозволено бронювати будь-яку кількість спеціалістів, не обмежуючись 50%.

Тепер Міністерство економіки України підтвердило, що уряд працює над створенням механізму електронного бронювання.  Про це представники відомства повідомили в коментарі AIN.UA.

“Іншої альтернативи, крім диджиталізації процесів, пов’язаних із бронюванням, немає. Це буде однозначно зроблено. Ми зараз обговорюємо з Міністерством оборони та Мінцифри принципові підходи до того, яким чином перевести “в цифру” постанову [Кабінету Міністрів] №76 [регулює питання бронювання, — ред.] або ті нормативно-правові акти, які регулюють або будуть регулювати питання бронювання військовозобов’язаних”, — розповіли в Мінекономіки.

Чиновники підтвердили, що ведуть діалог із бізнесом і профільними асоціаціями, народними депутатами та стейкхолдерами.

УСПП вітає прогрес в даному питанні та підкреслив важливість постійної комунікації і зворотнього зв’язку із бізнесом.

Економіка теж важлива для забезпечення оборони України: кожна гривня із сплачених податків йде на потреби ЗСУ

Вже понад два роки триває повномасштабна війна з російською федерацією. Ворог руйнує в тому числі і цивільну інфраструктуру України, обстрілює міста, маючи на меті підірвати економічну складову нашої оборони. За різними оцінками, масштаб збитків від агресії росії складає 600-700 млрд. доларів, це без врахування втрати людського капіталу, закриття підприємств і падіння експорту.

Чому це важливо?

Оборона України повністю забезпечується із державного бюджету. Міжнародна фінансова допомога не може бути спрямована на військові потреби, а відтак використовується на підтримання макроекономічної стабільності, на підтримку підприємництва, соціальні видатки, частково на модернізацію і відбудову енергетичної інфраструктури тощо.

Таким чином, збільшення фінансування армії, закупівель зброї та  грошових виплат військовослужбовцям залежить саме від ділового та інвестиційного клімату.

Український бізнес активно підтримує  ЗСУ і державу в цілому, сплачуючи в складних умовах необхідні податки. Так, за квітень 2024 року, перевиконання бюджету по податковій +9,5%, по митниці +14,8% понад план. Це при тому, що досі не розв’язане питання збільшення кредитування підприємців (до 60% з них не можуть дозволити собі позики за комерційними ставками біля 20%), є чимало випадків тиску на бізнес, а також постійно піднімається питання підвищення податків з боку профільного комітету ВРУ.

Найбільшим головним болем для підприємців (окрім війни, звичайно) є нестача робочих рук. До 6 млн. українців, які виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення рф, досі не повернулися.  Частина працівників, у тому числі і вузьких спеціалістів, доєдналися до ЗСУ як добровольці чи були мобілізовані.

Армії також потрібні люди. Військові відкрито заявляють про нестачу особового складу, що загрожує обороноздатності країни. Підрозділи потребують як доукомплектування, так і ротації, адже людей потрібно берегти і не доводити до повного виснаження.

Баланс між забезпеченням оборони та водночас підтримкою стабільної економічної діяльності може запропонувати лише прозора і дієва система бронювання.

На цьому наголошують в Українському союзі промисловців і підприємців та Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану. Їх пропозиції вже врахували щодо працівників підприємств ОПК, для яких зняли обмеження по обсягам бронювання.

Проте запит на справедливу і дієву систему бронювання все ж лишився.

Що можна зробити в цих умовах?

На часі є проведення аналізу потреб армії та бізнесу для визначення ключових сфер, де можна вилучити працівників без зниження економічної активності підприємств, що дуже важливо для зміцнення  обороноздатності.

По-перше, слід унормувати перелік критично важливих підприємств, адже чимало потрібних для відновлення України виробництв туди не потрапило, натомість там опинилися служби доставки та букмекерські компанії. До прикладу, працівники лакофарбної галузі відчувають шалений дефіцит кадрів. Це ж стосується, наприклад, хімпрому загалом. Україна втрачає десятки мільярдів доларів через те, що заводи простоюють, а є засилля імпорту (в хімпромі 80-90%). Родовища корисних копалин не розробляються (літій, калій, титанова руда), хоча світові потреби зростають.

Тому бронювання потрібно узгодити з конкретною економічною стратегією України, зробити оперативно аудит галузей та запропонувати план дій по кожній із них. Критеріями важливості також мають бути показники потенційної користі для економіки і оборони за умови, якщо підприємство починає чи розвиває такий напрям. Наприклад, виробництво порохів для оборони; видобуток літію для акумуляторів; нафтогазова переробка і т.д.

УСПП і Антикризовий штаб займається цим питанням у розвиток ініціативи Президента по запуску національної платформи “Зроблено в Україні”: та вже направив пропозиції ВРУ, Офісу президента, Уряду по АПК, ГМК, будівельній галузі, легпрому, хімічній промисловості і робота триває.

«Слід запровадити низку державних програм для підтримки малого та середнього бізнесу, зокрема розширити кредитування, надати податкові стимули на модернізацію чи розширення виробництва тощо. Також важливі інвестиції в освіту та перенавчання, щоб забезпечити бізнес кваліфікованими кадрами навіть у таких складних умовах», – підкреслив президент УСПП Анатолій Кінах.

Діловий союз співпрацює в даному напрямі із Національним агентством кваліфікацій: серед спільних здобутків – можливість підтвердження свої кваліфікації навіть при втраті документів, залучення досвіду ЄС щодо професійно-технічної освіти і т.д.

«Держава також має робити якісь зусилля задля збереження і розвитку людського капіталу, повернення біженців додому. Штрафами, обмеженнями в консульських послугах тощо цього не доб’єшся: лише економічні стимули і визначеність дадуть результат. Створення програм підтримки для повернення українців з-за кордону, забезпечення їх працевлаштуванням та соціальною адаптацією буде дієвим кроком», – зазначив А.Кінах.

Щодо мобілізації, то бізнес, як одна із найбільш активних частин суспільства, однозначно її підтримує. Втім, цю систему потрібно робити більш гнучкою, що дозволить залучати громадян до оборони на визначеній середньостроковій основі (умовно 1,5-2 роки), з поверненням до цивільного життя та роботи після виконання своїх громадянських обов’язків.

Загалом питання балансу  потреб оборони і економіки вимагає комплексного підходу, що включає оптимізацію мобілізаційної політики, повернення біженців, підтримку бізнесу та залучення міжнародної допомоги.

Тільки скоординовані зусилля держави, бізнесу та міжнародної спільноти дозволять посилити стійкість та самодостатність України в умовах боротьби з повномасштабною російською агресією.

Польща є одним із ключових торгівельних партнерів України. Торік експорт українських товарів до цієї країни становив $4,7 млрд., а імпорт $12 млрд. Окрім власне потужних економічних зв’язків, Польща надає нам всебічну підтримку, серед яких постачання необхідного озброєння для оборони від російської агресії, створення та підтримка логістичних хабів тощо.

На цьому наголосив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах у своєму виступі   під час українсько-польської конференції «Europe-Poland-Ukraine: Cooperate Together’24».

Організаторами заходу виступила  Спілка підприємців та роботодавців Польщі (ZPP), Business for Ukraine Center. УСПП став партнером конференції.

Учасники обговорювали стан і перспективи польсько-української співпраці у транспортно-логістичній галузі, фармацевтичному секторі, можливості для бізнесу.

За словами президента УСПП, Україна зацікавлена не лише збільшувати торгівельно-економічну співпрацю, але й широко залучати польський досвід в процесі нашого вступу до ЄС, а інвестиції – у процес відновлення від війни.

Зі свого боку діловий союз вже налагодив системну співпрацю із усіма ключовими бізнес-організаціями Польщі – Польсько-українською господарською палатою, ZPP, Роботодавцями Польщі, Інститутом корпоративного права та іноземних інвестицій і т.д. Незабаром відбудеться відкриття Представництва УСПП у Варшаві, що прискорить роботу із польськими інвесторами та компаніями.

Як повідомлялося, близько 2,8 тис. польських компаній висловили зацікавлення брати участь в проектах із модернізації інфраструктури, промисловості України або ж почати працювати на нашому ринку. УСПП пропонує сконцентруватися на сегменті державно-приватного партнерства як інструменту сприяння залученню взаємних інвестицій.

На конференції відбулися цікаві панельні дискусії про:

Покращення у логістичній сфері;

Державно-приватне партнерство і відповідні механізми;

Експортні горизонти для українських фармацевтів.

Українські промисловці і підприємці продовжать об’єднувати зусилля із польськими колегами по означеним напрямам та відтак запросили польський бізнес, який попередньо висловив свою зацікавленість у співпраці із Україною, відвідати конкретні підприємства, об’єкти житлової, транспортної інфраструктури, які потребують відновлення.

Держдеп США назвав проблеми з корупцією та верховенством права в Україні найбільшим викликом для післявоєнного відновлення економіки та залучення іноземних інвестицій. Це включено у доповідь генерального інспектора Пентагону в Конгресі США.

Український союз промисловців і підприємців, який представляє бізнес, що генерує сумарно 80% ВВП України, активно працює над залученням міжнародних інвестицій та конкретизацією Плану відновлення України.

Наразі відомо, що в Україні з початку повномасштабної війни з рф відкрилося понад 2600 іноземних компаній (згідно аналітики Opendatabot). Проте поки ці інвестиції складно назвати вагомими, оскільки найбільша з цих компаній має статутний капітал у 1,28 млрд грн., на другому місці – 700 млн. грн. і так далі.

Тим часом українські експерти та й знані іноземні інституції, такі як Світовий банк, оцінюють наші економічні втрати від війни у суму понад 700 мільярдів доларів. Ця цифра лише посилюється через недоотримані прибутки та закриття бізнесів, зменшення людського капіталу через воєнні втрати серед добровольців і жертви серед цивільного населення, а також через загрозу неповернення частини біженців, які залишили країну.

«У цьому контексті надзвичайно важливо, щоб Україна будувала сильну та самодостатню економіку, яка забезпечить ефективну оборону та зможе протистояти геополітичним викликам. Така економіка також зможе привабити іноземні інвестиції, які є життєво важливим джерелом фінансування для відновлення та розвитку», – зазначив президент УСПП, очільник Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану Анатолій Кінах.

Для досягнення цих цілей необхідно не лише зробити акцент на внутрішніх ресурсах, а й вжити жорстких заходів щодо боротьби з корупцією та підвищити рівень відповідальності чиновників та регуляторних органів. Причому йдеться не просто про відповідальність за корупційні дії, але також і таку за неналежне виконання своїх обов’язків.

Податкова програє у судах до 90% справ проти бізнесу, свідчить аналітика бізнес-омбудсмена. За даними Офісу генпрокурора, в Україні 77% кримінальних справ проти бізнесу порушуються правоохоронцями без подальшої передачі до суду з обвинувальним актом. Цей показник сягнув історичного максимуму.«Це також йде в мінус держаному бюджету, так як і корупція. Бо марно закошмарений бізнес втрачає прибутки, а держава – податки», – зазначили в діловому союзі.

Невід’ємною складовою стратегії залучення іноземних інвестицій УСПП вважає саме розвиток національного сучасного, технологічного виробництва.

«Ініціатива Президента «Зроблено в Україні» повинна отримати продовження у вигляді конкретних програми чи планів заходів для галузей економіки, а також чітке визначення джерел фінансування (тут ми виступаємо за доступні програми кредитування з боку банків), окремих пільг тощо», – переконаний Анатолій Кінах.

У свою чергу, Антикризовий штаб вже напрацював такі пропозиції по АПК, ГМК, будівельній галузі, хімпромі, легпромі тощо, провівши окремі засідання з експертами та учасниками ринку. Ці дані вже передані в парламент та Уряд.

Невдовзі УСПП планується проведення спільного засідання із міжнародними партнерами щодо прискореної імплементації стандартів ЄС та НАТО у виробництві.

Розраховувати на бронювання тепер також зможуть ті виробники товарів для війська, які напряму передають їх військовим частинам ЗСУ.  Відповідний Наказ набув чинності 17 травня 2024 року.

Таким чином, зміни фактично розширюють перелік критеріїв. Перший об’єднує ті два, які були чинні до цього часу, додаючи при цьому позабюджетні джерела фінансування. А другий дає можливість отримати підставу для бронювання компаніям, які знаходяться на стадії розробки свого продукту у сфері ОПК.

Раніше Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану зверталися до Уряду із пропозиціями удосконалити процедуру бронювання для підприємств, які постачають товари і послуги для Сил оборони України.

Відомо, що Кабмін зреагував на ці звернення та раніше прийняв рішення скасування обмежень на бронювання працівників підприємств ОПК. Нині ж наказ Мінстратегпрому доповнює ці зусилля.

Раніше Український союз промисловців і підприємців та Антикризовий штаб звертали увагу парламенту, Уряду та Офісу президента на потребу масштабування та виходу на серійне виробництво зброї, боєприпасів, спецтехніки для потреб Сил оборони України.

Я вже провів низку нарад із керівниками підприємств оборонно-промислового комплексу, переконаний, що такий крок надасть їм можливість стабільно працювати та збільшувати обсяги виробництва.

Окрім того, в УСПП виступають за стратегічне планування розвитку українського ОПК. Мається на увазі наявність стабільних середньострокових (на 2-3 роки вперед) замовлень від держави, створення спільних із європейськими партнерами виробництв тощо.

Бронювання від мобілізації по-новому. Про що мовчить, чого боїться і на що очікує бізнес – РБК – Україна

Якою буде нова процедура бронювання від мобілізації – наразі достеменно невідомо. Зате відомо, про що воліє не говорити бізнес і про що боїться думати на майбутнє. Читайте про це в огляді від фінансового редактора РБК-Україна Руслана Кисляка.

• Верховна рада 11 квітня ухвалила закон, який запроваджує нові порядки військової служби, мобілізації та військового обліку.

Кабмін протягом місяця з дня публікації закону (з 17 квітня) має визначити критерії, на основі яких підприємства, установи та організації будуть віднесені до критично важливих для функціонування економіки, а їх працівники підлягатимуть бронюванню.

Також уряд має визначитися з новим порядком бронювання військовозобов’язаних.

“Цікаві” новації бронювання від мобілізації

Згідно з новими воєнними порядками, бронюванню від мобілізації тепер підлягатимуть, зокрема, бенефіціарні власники критично важливих підприємств, які не є їх працівниками.

Народні депутати зможуть забронювати по два помічника-консультанта.

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані державні службовці, які займаються аналітикою законопроектів, проектів інших нормативно-правових актів та чинного законодавства. Також захищені від мобілізації держслужбовці, задіяні в підтриманні роботи інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Передбачається запровадження так званого електронного бронювання, яке планували реалізувати ще восени 2023-го. Про розробку механізму бронювання через портал “Дія” заявляла перша віце-премʼєрка, міністерка економіки Юлія Свириденко.

Саме її міністерство наразі займається підготовкою постанови про бронювання, зокрема й електронний формат. Після ухвалення відповідної постанови Міністерство цифрової трансформації зможе реалізувати технічний функціонал у “Дії”, пояснили РБК-Україна співрозмовники в уряді.

До погодження нових умов бронювання долучені Генеральний штаб та Міністерство оборони. Військові наразі мають багато зауважень до проекту, враховуючи їхні потреби в поповненні особового складу.

Крім того, нові правила бронювання уряд має узгодити з парламентським комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки. За словами інформованих співрозмовників видання у владі, процес завершиться до кінця травня, і це у найкращому випадку.

Варто нагадати, що з початку 2024 року в Офісі президента та Верховній раді дискутуються різні моделі економічного бронювання, які передбачають сплату певної суми грошей чи податків, яка може бути підставою для броні.

В Офісі президента пропрацьовувати нову модель бронювання почали ще наприкінці 2023 року. За повідомленнями ЗМІ, ії авторство належить заступнику голови ОП Ростиславу Шурмі. Модель, зокрема, передбачає, що підприємство може забронювати лише тих працівників, обсяг сплати податку на доходи фізичних осіб з офіційної зарплати яких становить не менше 6 тис. грн. Отже, військовозобовʼязаний має заробляти не менше 33,4 тис. грн на місяць.

Ідея, яку розглядали в парламенті, передбачає можливість бронювати співробітників підприємств незалежно від рівня їхнього окладу. Натомість підприємство щомісяця має сплачувати за працівника фіксований платіж. Попередньо йшлося про 20 тис. грн. Розробкою законопроєкту займався голова економічного комітету Дмитро Наталуха.

Ідеї бронювання за “грошовим” критерієм викликали широкий негативний резонанс в суспільстві. Тож на даний момент процес розробки подібних механізмів бронювання поставлений на паузу. Як пояснювали РБК-Україна співрозмовники у владі, сума податків чи розмір зарплати можуть бути лише додатковою умовою, але не визначальною. Крім того, “економічне бронювання” не планували розповсюджувати на ФОПів, щоб уникнути зловживань.

Мобілізація, бронювання і бізнес

Доки не розроблено новий механізм надання відстрочки від мобілізації – діє “старий” порядок бронювання. РБК-Україна запитало у бізнесу, як діючий порядок впливає на його роботу та як, можливо, має виглядати більш справедливий механізм бронювання.

Примітно, що багато бізнесів відмовляються публічно коментувати тему мобілізації через її сенситивність. Всі розуміють: на одній шальці терезів – інтереси бізнесу, на іншій – потреби армії, яка захищає країну. Тож однозначної “зради” чи “перемоги” тут бути не може.

В Українському союзі промисловців і підприємців переконані, що для мінімізації можливого негативного впливу мобілізації на бізнес потрібно реалізувати цілу низку заходів. Зокрема, варто провести чіткий аудит галузей економіки, які не лише зараз мають критичне значення, але й можуть стати такими з часом.

“Як приклад – виробництво порохів для оборони, видобуток літію для акумуляторів, нафтогазова переробка. Критеріями важливості мають бути показники потенційної користі для економіки і оборони за умови, якщо підприємство починає чи розвиває такий напрям”, – говорить президент УСПП Анатолій Кінах.

Обов’язково має бути впроваджено електронне бронювання та максимально спрощено його процедуру.

Роботодавець може бути відповідальним за взяття військовозобов’язаних працівників на персональний військовий облік та мобілізаційну підготовку, але варто не допускати запровадження величезних штрафів чи інших покарань у випадку помилок у цьому процесі, переконані в УСПП.

Ну і, звичайно, має бути постійна комунікація і зворотній зв’язок влади з бізнесом.

На переконання голови комітету Конфедерації будівельників України з питань девелопменту, комерційної директорки компанії “Інтергал-Буд” Анни Лаєвської, будівельний сектор вбачає необхідність долучення галузі до переліку критичних. Наразі ж вона такою не вважається.

Можливість бронювання повинна надаватись безпосередньо представникам базових будівельних спеціальностей, а також співробітникам бек-офісів будівельних компаній, оскільки вони відповідають за своєчасне виконання зобов’язань перед інвесторами.

“Найбільш справедливою процедурою, на мій погляд, є та, яка передбачає, що співробітники компаній, які отримують бронь, є офіційно працевлаштованими. Вони отримують “білу” заробітну платню в розмірах, наближених до ринкових реалій. Тобто не мінімальну. Це вигідно усім учасникам процесу: співробітникам, які уникнуть мобілізації; бізнесу, що не втрачатиме цінні кадри; державі, адже збільшаться податкові надходження”, – каже співрозмовниця РБК-Україна.

В будівельній компанії Zezman Holding упевнені, що прозорість і розуміння критеріїв, за якими приймаються рішення щодо можливостей бронювання співробітників кожного окремого бізнесу, виключатиме сумніви у справедливості таких рішень. Лише прозора процедура бронювання може мінімізувати ризики зловживань.

Виконавчий директор групи компаній FOMALGAUT Богдан Рублюк вважає, що бронювати працівників повинні мати змогу не лише стратегічно необхідні для оборонної здатності підприємства, але й підприємства, які важливі для економіки країни, лідери своєї галузі, лідери областей.

“Якщо підприємство велике, важливе для економіки країни, то безумовно воно повинно мати можливість бронювати деякий відсоток своїх співробітників обов’язково”, – переконаний Богдан Рублюк.

На його думку, платити за бронювання співробітників є неприйнятним, оскільки це буде, по-перше, тиском на бізнес, по-друге – “класовою несправедливістю”.

Генеральний директор Асоціації “Страховий бізнес” В’ячеслав Черняховський констатує: наразі бронювати ключовий персонал мають можливість лише фінансові установи, які внесені до списків критично важливих для економіки, якщо вони виконали ще й низку додаткових вимог, як то своєчасне подання звітності, відсутність штрафних санкцій з боку регулятора тощо. Якщо страхова компанія не входить до категорії критично важливих, то їй не вистачить лише розміру середньої зарплати чи податкових виплат для того, щоб виконати необхідні три критерія.

“Близько 60 невеликих страхових компаній, тобто дві з трьох компаній на ринку, не змогли забронювати навіть своїх ключових співробітників. При тому що ми говоримо про дуже незначну кількість осіб – 10-15 на кожну невелику страхову компанію”, – говорить співрозмовник РБК-Україна.

За підрахунками асоціації, на страховому ринку України забронювати потрібно близько 12% від загальної кількості співробітників.

“Страхова діяльність є високо регламентованою та ліцензованою, зокрема в частині вимог обов’язкової наявності в компанії певних посад і людей на цих посадах, що відповідають жорстким критеріям. Якщо на такій посаді працює чоловік, йому не дали бронь і мобілізували, то фактично діяльність компанії буде неможливою згідно положень закону та нормативних документів НБУ. Знайти заміну таким спеціалістам часто буває просто неможливо через обов’язкові вимоги до їх освіти, кваліфікації, досвіду – їх просто дуже мало на ринку”, – пояснює В’ячеслав Черняховський.

На його думку, для мінімізації негативного впливу мобілізації на страховий ринок потрібно, зокрема, забезпечити бронювання керівників всіх небанківських фінансових установ і надати можливість бронювати критично важливих співробітників, таких як актуарії, внутрішні аудитори, IT-спеціалісти. За словами співрозмовника РБК-Україна, мова йде буквально про декілька сотень людей на весь страховий ринок.

В Незалежній асоціації банків України, озвучуючи свої очікування від майбутньої процедури бронювання, зазначають: важливо уникнути нинішнього її недоліку, коли між закінченням періоду попереднього бронювання працівника і затвердженням рішення про наступний період бронювання минає досить багато часу, за який його встигають мобілізувати на фронт.

Про цей недолік нинішньої процедури бронювання говорять і в Торгово-промисловій палаті України. За словами першого віце-президента ТППУ Михайла Непрана, мова може йти про період очікування до місяця.

“Немає нічого гіршого, ніж невизначеність – і для бізнесу, і для його працівників, коли людина ходить протягом місяця, чекаючи – чи збирати речі і йти на фронт, чи можна спокійно працювати. Це не сприяє нормальній роботі і нормальному стану людини”, – пояснює співрозмовник РБК-Україна.

На жаль, констатує Михайло Непран, абсолютно справедливу процедуру бронювання від мобілізації придумати неможливо. Разом з тим, мають бути мінімізовані всі потенційні негативні наслідки для бізнесу. Основне – мають бути чіткі, зрозумілі, прозорі правила і критерії бронювання.

Разом з тим, на центральному рівні вирішити всі можливі проблемні моменти процедури бронювання буде неможливо – багато залежатиме від місцевої влади.

“Тут буде нелегка і непроста місія місцевих органів влади, місцевих обласних адміністрацій чи військових обласних адміністрацій. Багато залежатиме від того, чи буде нормальний контакт між місцевою владою і бізнесом”, – попереджає віце-президент ТППУ.

Сподівається він, що після розробки оновленої процедури бронювання уряд винесе документ на обговорення з громадськістю і бізнесом.

Хочеться вірити, що сподівання бізнесу не марні. Адже президент Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що задля Перемоги країна надалі має жити в форматі – “або воюєш, або працюєш”. І всі, хто не на фронті, мають забезпечувати міцний економічний тил заради виживання держави.

Ігнорувати потреби економіки, за рахунок якої утримується військо, влада не може собі дозволити – як відомо, міжнародні партнери не дають Україні гроші на фінансування армії, вважаючи, що це завдання українських платників податків.

У березні споживча інфляція знизилася до 3,2%, що набагато нижче за прогнозовані НБУ 5%. Про що це свідчить? В УСПП переконані, що причинами зниження інфляції в Україні є, по-перше, зменшення попиту. Повномасштабна війна рф проти України триває вже понад 2 роки та спрямована на виснаження ресурсів. Її економічним наслідком, окрім руйнувань агресором цивільної інфраструктури, житлового фонду, закриття сотень промислових підприємств, малого і середнього бізнесу тощо, є  і втрата значної частини населення. Понад 6 млн. українців залишили країну, шукаючи безпечних умов для проживання: переважно це молоді жінки з дітьми чи без, люди похилого віку, школярі випускних класів чи студенти.

Це призвело до зменшення попиту на товари та послуги, особливо на ринку споживчих товарів. Зменшений попит зазвичай знижує ціни (але в нашому випадку просто утримує їх в прийнятному ціновому діапазоні) і призвести до меншого тиску на інфляцію.

По-друге, важко заперечити, що війна – це майже завжди економічна нестабільність, якщо не будуть вжиті заходи по стимулюванню капіталовкладень, самозайнятості тощо. Відтак, інвестиції та виробництво пригнічені, що також впливає на зниження рівеня інфляції.

Також є мораторій на підвищення цін і тарифів на енергоносії для населення та по суті фіксований курс долара, що стримує ціни на імпортні продукти.

Тому залучення саме приватних інвестицій: як національних, так і міжнародних має стратегічно важливе значення, особливо в умовах ризиків зниження зовнішньої фінансової допомоги.

На довгострокову перспективу, інфляція може залишатися на низькому рівні, якщо економіка не відновиться швидко внаслідок війни та руйнувань.

Однак, якщо відбудеться реабілітація економіки, інфляція може знову почати зростати, особливо якщо відновлення відбудеться швидко із зростанням попиту. До прикладу, якщо збудуться всі позитивні прогнози, і більшість українських біженців із накопиченими заощадженнями вирішать все ж повернутися в Україну та облаштувати тут життя.

 

Вплив низького рівня інфляції має два аспекти:

– Позитивний вплив: Низька інфляція частково допомагає підтримувати платоспроможність громадян, формувати більш прогнозовані умови для бізнесу.

– Негативний вплив: Однак, низька інфляція може також вказувати на зниження економічної активності та може бути супроводжена зменшенням зайнятості та інвестицій, що в довгостроковій перспективі вкрай невигідно та може призвести до стагнації економіки.

Нагадаємо, що в рік повномасштабного вторгнення рф наш ВВП впав більше, ніж на 29%. Відновлення є, але воно слабке: 5% у 2023, 3-4% за прогнозами в 2024 році. Вже не вистачає робочих рук, а експерти (у тому числі і урядові), роблять підрахунки, що для економічного відновлення потрібно буде залучити додатково 5,4 млн. українців. Вочевидь, це ті самі біженці, які перебувають за межами України.

Для цього потрібно формувати умови, і першочергово – достатню кількість робочих місць із гідною оплатою праці. Тому УСПП та Антикризовий штаб підтримали ініціативу Президента «Зроблено в Україні» та вже напрацювали пакет конкретних заходів з її реалізації в окремих галузях промисловості.

Локалізація виробництва, імпортозаміщення, залучення інвестицій в переробку, інновації – це дозволить пожвавити економічну активність та не прив’язуватися до рівня інфляції.

Спойлер: не завжди цифра інфляції говорить про реальний стан купівельної спроможності населення чи стан фінансового ринку.

Враховуючи всі ці обставини, можна припустити, що низький рівень інфляції є відображенням складної економічної ситуації, пов’язаної з війною та руйнуваннями, а також може бути впливом зменшення попиту та економічної нестабільності. Тривалість низького рівня інфляції та його вплив на економіку може залежати від того, як швидко буде відновлено економіку після війни.