Анатолій Кінах

Tag Archive : бронювання від мобілізації

Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану послідовно виступає за більш збалансовану в контексті потреб оборони і економіки, але у той же час прозору систему бронювання працівників.   З точки зору механізму – це, безумовно, запровадження легкого і зрозумілого електронного бронювання.

Ще в червні минулого року за наполяганням УСПП Мінекономіки разом із Мінцифри та Генштабом активізували роботу щодо цифровізації процедури бронювання (умовна назва єБронювання) для того, щоб прибрати суб’єктний вплив на прийняття рішень та їх терміни.

Тоді прогнозувалося втілення ідеї електронного бронювання ще восени 2023 року, втім, ініціативу не було до кінця реалізовано.

Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, УСПП постійно моніторили ситуацію та повторно надали експертні пропозиції Уряду. Деякі із них було втілено в життя – зокрема, до загальної суми податків підприємств, що бронюють своїх фахівців, враховується ЄСВ, а на підприємствах ОПК дозволено бронювати будь-яку кількість спеціалістів, не обмежуючись 50%.

Тепер Міністерство економіки України підтвердило, що уряд працює над створенням механізму електронного бронювання.  Про це представники відомства повідомили в коментарі AIN.UA.

“Іншої альтернативи, крім диджиталізації процесів, пов’язаних із бронюванням, немає. Це буде однозначно зроблено. Ми зараз обговорюємо з Міністерством оборони та Мінцифри принципові підходи до того, яким чином перевести “в цифру” постанову [Кабінету Міністрів] №76 [регулює питання бронювання, — ред.] або ті нормативно-правові акти, які регулюють або будуть регулювати питання бронювання військовозобов’язаних”, — розповіли в Мінекономіки.

Чиновники підтвердили, що ведуть діалог із бізнесом і профільними асоціаціями, народними депутатами та стейкхолдерами.

УСПП вітає прогрес в даному питанні та підкреслив важливість постійної комунікації і зворотнього зв’язку із бізнесом.

Економіка теж важлива для забезпечення оборони України: кожна гривня із сплачених податків йде на потреби ЗСУ

Розраховувати на бронювання тепер також зможуть ті виробники товарів для війська, які напряму передають їх військовим частинам ЗСУ.  Відповідний Наказ набув чинності 17 травня 2024 року.

Таким чином, зміни фактично розширюють перелік критеріїв. Перший об’єднує ті два, які були чинні до цього часу, додаючи при цьому позабюджетні джерела фінансування. А другий дає можливість отримати підставу для бронювання компаніям, які знаходяться на стадії розробки свого продукту у сфері ОПК.

Раніше Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану зверталися до Уряду із пропозиціями удосконалити процедуру бронювання для підприємств, які постачають товари і послуги для Сил оборони України.

Відомо, що Кабмін зреагував на ці звернення та раніше прийняв рішення скасування обмежень на бронювання працівників підприємств ОПК. Нині ж наказ Мінстратегпрому доповнює ці зусилля.

Раніше Український союз промисловців і підприємців та Антикризовий штаб звертали увагу парламенту, Уряду та Офісу президента на потребу масштабування та виходу на серійне виробництво зброї, боєприпасів, спецтехніки для потреб Сил оборони України.

Я вже провів низку нарад із керівниками підприємств оборонно-промислового комплексу, переконаний, що такий крок надасть їм можливість стабільно працювати та збільшувати обсяги виробництва.

Окрім того, в УСПП виступають за стратегічне планування розвитку українського ОПК. Мається на увазі наявність стабільних середньострокових (на 2-3 роки вперед) замовлень від держави, створення спільних із європейськими партнерами виробництв тощо.

Бронювання від мобілізації по-новому. Про що мовчить, чого боїться і на що очікує бізнес – РБК – Україна

Якою буде нова процедура бронювання від мобілізації – наразі достеменно невідомо. Зате відомо, про що воліє не говорити бізнес і про що боїться думати на майбутнє. Читайте про це в огляді від фінансового редактора РБК-Україна Руслана Кисляка.

  • Верховна рада 11 квітня ухвалила закон, який запроваджує нові порядки військової служби, мобілізації та військового обліку.

Кабмін протягом місяця з дня публікації закону (з 17 квітня) має визначити критерії, на основі яких підприємства, установи та організації будуть віднесені до критично важливих для функціонування економіки, а їх працівники підлягатимуть бронюванню.

Також уряд має визначитися з новим порядком бронювання військовозобов’язаних.

“Цікаві” новації бронювання від мобілізації

Згідно з новими воєнними порядками, бронюванню від мобілізації тепер підлягатимуть, зокрема, бенефіціарні власники критично важливих підприємств, які не є їх працівниками.

Народні депутати зможуть забронювати по два помічника-консультанта.

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані державні службовці, які займаються аналітикою законопроектів, проектів інших нормативно-правових актів та чинного законодавства. Також захищені від мобілізації держслужбовці, задіяні в підтриманні роботи інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Передбачається запровадження так званого електронного бронювання, яке планували реалізувати ще восени 2023-го. Про розробку механізму бронювання через портал “Дія” заявляла перша віце-премʼєрка, міністерка економіки Юлія Свириденко.

Саме її міністерство наразі займається підготовкою постанови про бронювання, зокрема й електронний формат. Після ухвалення відповідної постанови Міністерство цифрової трансформації зможе реалізувати технічний функціонал у “Дії”, пояснили РБК-Україна співрозмовники в уряді.

До погодження нових умов бронювання долучені Генеральний штаб та Міністерство оборони. Військові наразі мають багато зауважень до проекту, враховуючи їхні потреби в поповненні особового складу.

Крім того, нові правила бронювання уряд має узгодити з парламентським комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки. За словами інформованих співрозмовників видання у владі, процес завершиться до кінця травня, і це у найкращому випадку.

Варто нагадати, що з початку 2024 року в Офісі президента та Верховній раді дискутуються різні моделі економічного бронювання, які передбачають сплату певної суми грошей чи податків, яка може бути підставою для броні.

В Офісі президента пропрацьовувати нову модель бронювання почали ще наприкінці 2023 року. За повідомленнями ЗМІ, ії авторство належить заступнику голови ОП Ростиславу Шурмі. Модель, зокрема, передбачає, що підприємство може забронювати лише тих працівників, обсяг сплати податку на доходи фізичних осіб з офіційної зарплати яких становить не менше 6 тис. грн. Отже, військовозобовʼязаний має заробляти не менше 33,4 тис. грн на місяць.

Ідея, яку розглядали в парламенті, передбачає можливість бронювати співробітників підприємств незалежно від рівня їхнього окладу. Натомість підприємство щомісяця має сплачувати за працівника фіксований платіж. Попередньо йшлося про 20 тис. грн. Розробкою законопроєкту займався голова економічного комітету Дмитро Наталуха.

Ідеї бронювання за “грошовим” критерієм викликали широкий негативний резонанс в суспільстві. Тож на даний момент процес розробки подібних механізмів бронювання поставлений на паузу. Як пояснювали РБК-Україна співрозмовники у владі, сума податків чи розмір зарплати можуть бути лише додатковою умовою, але не визначальною. Крім того, “економічне бронювання” не планували розповсюджувати на ФОПів, щоб уникнути зловживань.

Мобілізація, бронювання і бізнес

Доки не розроблено новий механізм надання відстрочки від мобілізації – діє “старий” порядок бронювання. РБК-Україна запитало у бізнесу, як діючий порядок впливає на його роботу та як, можливо, має виглядати більш справедливий механізм бронювання.

Примітно, що багато бізнесів відмовляються публічно коментувати тему мобілізації через її сенситивність. Всі розуміють: на одній шальці терезів – інтереси бізнесу, на іншій – потреби армії, яка захищає країну. Тож однозначної “зради” чи “перемоги” тут бути не може.

В Українському союзі промисловців і підприємців переконані, що для мінімізації можливого негативного впливу мобілізації на бізнес потрібно реалізувати цілу низку заходів. Зокрема, варто провести чіткий аудит галузей економіки, які не лише зараз мають критичне значення, але й можуть стати такими з часом.

“Як приклад – виробництво порохів для оборони, видобуток літію для акумуляторів, нафтогазова переробка. Критеріями важливості мають бути показники потенційної користі для економіки і оборони за умови, якщо підприємство починає чи розвиває такий напрям”, – говорить президент УСПП Анатолій Кінах.

Обов’язково має бути впроваджено електронне бронювання та максимально спрощено його процедуру.

Роботодавець може бути відповідальним за взяття військовозобов’язаних працівників на персональний військовий облік та мобілізаційну підготовку, але варто не допускати запровадження величезних штрафів чи інших покарань у випадку помилок у цьому процесі, переконані в УСПП.

Ну і, звичайно, має бути постійна комунікація і зворотній зв’язок влади з бізнесом.

На переконання голови комітету Конфедерації будівельників України з питань девелопменту, комерційної директорки компанії “Інтергал-Буд” Анни Лаєвської, будівельний сектор вбачає необхідність долучення галузі до переліку критичних. Наразі ж вона такою не вважається.

Можливість бронювання повинна надаватись безпосередньо представникам базових будівельних спеціальностей, а також співробітникам бек-офісів будівельних компаній, оскільки вони відповідають за своєчасне виконання зобов’язань перед інвесторами.

“Найбільш справедливою процедурою, на мій погляд, є та, яка передбачає, що співробітники компаній, які отримують бронь, є офіційно працевлаштованими. Вони отримують “білу” заробітну платню в розмірах, наближених до ринкових реалій. Тобто не мінімальну. Це вигідно усім учасникам процесу: співробітникам, які уникнуть мобілізації; бізнесу, що не втрачатиме цінні кадри; державі, адже збільшаться податкові надходження”, – каже співрозмовниця РБК-Україна.

В будівельній компанії Zezman Holding упевнені, що прозорість і розуміння критеріїв, за якими приймаються рішення щодо можливостей бронювання співробітників кожного окремого бізнесу, виключатиме сумніви у справедливості таких рішень. Лише прозора процедура бронювання може мінімізувати ризики зловживань.

Виконавчий директор групи компаній FOMALGAUT Богдан Рублюк вважає, що бронювати працівників повинні мати змогу не лише стратегічно необхідні для оборонної здатності підприємства, але й підприємства, які важливі для економіки країни, лідери своєї галузі, лідери областей.

“Якщо підприємство велике, важливе для економіки країни, то безумовно воно повинно мати можливість бронювати деякий відсоток своїх співробітників обов’язково”, – переконаний Богдан Рублюк.

На його думку, платити за бронювання співробітників є неприйнятним, оскільки це буде, по-перше, тиском на бізнес, по-друге – “класовою несправедливістю”.

Генеральний директор Асоціації “Страховий бізнес” В’ячеслав Черняховський констатує: наразі бронювати ключовий персонал мають можливість лише фінансові установи, які внесені до списків критично важливих для економіки, якщо вони виконали ще й низку додаткових вимог, як то своєчасне подання звітності, відсутність штрафних санкцій з боку регулятора тощо. Якщо страхова компанія не входить до категорії критично важливих, то їй не вистачить лише розміру середньої зарплати чи податкових виплат для того, щоб виконати необхідні три критерія.

“Близько 60 невеликих страхових компаній, тобто дві з трьох компаній на ринку, не змогли забронювати навіть своїх ключових співробітників. При тому що ми говоримо про дуже незначну кількість осіб – 10-15 на кожну невелику страхову компанію”, – говорить співрозмовник РБК-Україна.

За підрахунками асоціації, на страховому ринку України забронювати потрібно близько 12% від загальної кількості співробітників.

“Страхова діяльність є високо регламентованою та ліцензованою, зокрема в частині вимог обов’язкової наявності в компанії певних посад і людей на цих посадах, що відповідають жорстким критеріям. Якщо на такій посаді працює чоловік, йому не дали бронь і мобілізували, то фактично діяльність компанії буде неможливою згідно положень закону та нормативних документів НБУ. Знайти заміну таким спеціалістам часто буває просто неможливо через обов’язкові вимоги до їх освіти, кваліфікації, досвіду – їх просто дуже мало на ринку”, – пояснює В’ячеслав Черняховський.

На його думку, для мінімізації негативного впливу мобілізації на страховий ринок потрібно, зокрема, забезпечити бронювання керівників всіх небанківських фінансових установ і надати можливість бронювати критично важливих співробітників, таких як актуарії, внутрішні аудитори, IT-спеціалісти. За словами співрозмовника РБК-Україна, мова йде буквально про декілька сотень людей на весь страховий ринок.

В Незалежній асоціації банків України, озвучуючи свої очікування від майбутньої процедури бронювання, зазначають: важливо уникнути нинішнього її недоліку, коли між закінченням періоду попереднього бронювання працівника і затвердженням рішення про наступний період бронювання минає досить багато часу, за який його встигають мобілізувати на фронт.

Про цей недолік нинішньої процедури бронювання говорять і в Торгово-промисловій палаті України. За словами першого віце-президента ТППУ Михайла Непрана, мова може йти про період очікування до місяця.

“Немає нічого гіршого, ніж невизначеність – і для бізнесу, і для його працівників, коли людина ходить протягом місяця, чекаючи – чи збирати речі і йти на фронт, чи можна спокійно працювати. Це не сприяє нормальній роботі і нормальному стану людини”, – пояснює співрозмовник РБК-Україна.

На жаль, констатує Михайло Непран, абсолютно справедливу процедуру бронювання від мобілізації придумати неможливо. Разом з тим, мають бути мінімізовані всі потенційні негативні наслідки для бізнесу. Основне – мають бути чіткі, зрозумілі, прозорі правила і критерії бронювання.

Разом з тим, на центральному рівні вирішити всі можливі проблемні моменти процедури бронювання буде неможливо – багато залежатиме від місцевої влади.

“Тут буде нелегка і непроста місія місцевих органів влади, місцевих обласних адміністрацій чи військових обласних адміністрацій. Багато залежатиме від того, чи буде нормальний контакт між місцевою владою і бізнесом”, – попереджає віце-президент ТППУ.

Сподівається він, що після розробки оновленої процедури бронювання уряд винесе документ на обговорення з громадськістю і бізнесом.

Хочеться вірити, що сподівання бізнесу не марні. Адже президент Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що задля Перемоги країна надалі має жити в форматі – “або воюєш, або працюєш”. І всі, хто не на фронті, мають забезпечувати міцний економічний тил заради виживання держави.

Ігнорувати потреби економіки, за рахунок якої утримується військо, влада не може собі дозволити – як відомо, міжнародні партнери не дають Україні гроші на фінансування армії, вважаючи, що це завдання українських платників податків.