В Україні вже 4 квартал поспіль падають обсяги комерційного кредитування – попри анонсовані державні програми підтримки та пролонгацію «Доступних кредитів 5-7-9». Порівняно з довоєнним періодом номінальний його обсяг скоротився на 140 млрд. грн. (13%), при тому, що споживчі ціни за цей час зросли на 30%, а девальвація гривні склала 25%.

Рівень банківського кредитування економіки в Україні становить близько 10% ВВП – найнижчий показник в світі серед країн з ринками, що формуються (Чехія -70%, Польща -60%, Грузія -80% ВВП).

Бізнес, ледь витримавши повернення довоєнних штрафів, перевірок і податків, так і не отримав доступу до ресурсів. Не працює система страхування воєнних ризиків, принаймні, для більшості підприємців (є виключення щодо агросектору).

Більше того – на фоні цих уже системних проблем аномально зростає прибутковість банківської сфери, котра відійшла від своєї основної функції – кредитування економіки, та сконцентрувалася на власних заробітках. А можливості для цього зараз вигідні, як ніколи.

Ринкові джерела формують лише 40% доходів банків, решта – депозитні сертифікати НБУ (30% всіх прибутків – 43,2 млрд грн за півроку) та урядові облігації.

За 8 місяців поточного року прибуток фінустанов склав 95 млрд. грн. Це в 11 разів більше, чим за цей же період 2022 року.

Тим не менше, Національний банк України, хоч і знизив дещо облікову ставку, прислухавшись до вимог бізнесу, проте все ж утримує її на досі високому рівні – 20%.

«Це замкнене коло», – переконані в Українському союзі промисловців і підприємців та Антикризовому штабі стійкості бізнесу в умовах воєнного стану. Експерти провели спільне засідання за участі представників Мінекономіки, парламенту, а також аналітичних установ – Інституту економіки промисловості НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, ДП «Укрпромзовнішекспертиза» тощо.

Його учасники зазначили, що Національний банк за рахунок утримання високої облікової ставки примушує уряд підвищувати вартість обслуговування внутрішнього державного боргу. Сьогодні ставки по облігаціям коливаються в межах 18-19% річних, Кабмін з бюджету сплачує їх в тому числі НБУ, а той, у свою чергу, прибуток спрямовує на сплату відсотків по депозитним сертифікатам. Це відбувається в умовах війни та величезного дефіциту державного бюджету.

Відео виступу Анатолія Кінаха

«У тому числі, на це спрямовуються кошти міжнародної фінансової допомоги, які просто проїдаються, а не працюють на розвиток української економіки. До прикладу, для якісного зростання ВВП і платоспроможності внутрішнього ринку необхідно міняти структуру економіки із сировинної моделі на технологічну, зі ставкою на переробку та продукцію з високою доданою вартістю. На це потрібні чималі кошти. Але ми підрахували, що 1 грн. державних інвестицій приведе в країну 3 грн. приватних інвестицій. Це те, що ми могли б робити, а не просто розраховувати, що наші західні партнери будуть роками покривати половину видатків нашого бюджету», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

Він звернув увагу на недостатність темпів відновлення економіки після падіння аж на 30% в 2022 році внаслідок повномасштабної агресії рф. Прогноз зростання ВВП в цьому році – 2,8-3%.

Промислове виробництво за 7 місяців поточного року знизилося на 2,9%, за цей же період 2022 року було мінус 31,9%. Експорт впав за 7 місяців на 12%, імпорт зріс на 19%, що зумовлює значні ризики для національного виробництва. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі 20 млрд. доларів.

«Інфляція споживчих цін +8,6%. І тут НБУ міг би звітувати про успіх, адже обрав за основну ціль саме таргетування інфляції, а не кредитування економіки.  Проте реально вплив на тренд зниження інфляції має безпрецендентне зниження платоспроможного попиту і фіксований курс долара, який не дозволяє підвищуватися цінам на імпортну продукцію», – пояснюють в УСПП.

Учасники засідання Антикризового штабу і УСПП ухвалили рішення підготувати пряме звернення на Президента, парламент, НБУ щодо негайного втручання в цю ситуацію, особливо в контексті розгляду державного бюджету на 2024 рік та підготовки І етапу Плану відновлення.

«Будемо наполягати, щоб запрацювали механізми парламентського контролю, маємо формувати стимули для підвищення конкурентоздатності економіки, її модернізації, розбудови виробничих потужностей. Від цього залежить збереження людського капталу та повернення наших біженців додому, швидкість темпів відновлення України.  Потрібні ресурси – це правильне використання міжнародної допомоги, а також ефективна грошово-кредитна політика, інвестиційний клімат тощо», – підсумували

Україна потерпає від структурної слабкості економіки. Сировинна модель негативно впливає на показники ВПП, платоспроможність внутрішнього ринку та інвестиційний клімат. Об’єктивно найбільшим викликом для країни та економіки залишається повномасштабна агресія рф, проте саме відсутність комплексної державної політики щодо стимулювання зайнятості, переробної галузі – зумовлює вкрай низькі показники приросту валового внутрішнього продукту.

За прогнозами уряду, у 2023 році ВВП зросте на 3%, тоді як у 2022 році він обвалився відразу на 30%.

За даними Держстату, промислове виробництво в Україні в першій половині 2023 року знизилося на 2,9%, минулого року за цей період падіння становило 31,9%. Український союз промисловців і підприємців провів в травні власне дослідження, згідно з яким до 60% бізнесу відчуває кредитний голод. Комерційні ставки, вищі за 20-25% – недоступні для підприємництва, а єдина програма «Доступні кредити 5-7-9» має обмежений ресурс та працює тільки для мікробізнесу, адже має ліміти по фінансуванню до 1,7 млн. доларів.

Поруч із тим досі є проблеми із корупцією, недостатньою захищеністю прав власників, а деякі нормативні акти на практиці не реалізуються як слід. Тому за останнє півріччя вже чітко вималювалася тенденція релокації бізнесу за кордон, каже президент УСПП Анатолій Кінах. Тільки в Польщі відкрилося близько 20 тис. малих і середніх компаній, де хоча б одним співвласником є українець. 30% вітчизняного бізнесу вже перенесли активи чи планують це зробити – в найближчі країни ЄС.

За цих обставин виходом може бути формування довгострокової і комплексної політики держави щодо стимулювання інвестицій в переробну галузь. Потенційні прибутки тут мають зацікавити внутрішніх та зовнішніх інвесторів, а економічна вигода для України буде колосальною.

Про це йшла мова на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП, до якого доєдналися очільники наукових інституцій – Інституту економіки промисловості НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, ДП «Укрпромзовнішекспертиза» тощо, а також представники Міністерства економіки, Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, керівники підприємств та промислових асоціацій.

Учасники відзначили, що саме переробна галузь збалансує інші, дотичні до неї, сфери виробництва та експорту.

До прикладу, аграрний комплекс України, який традиційно є найбільшим джерелом притоку валюти в країну і, відповідно, податкових надходжень. Експортуючи виключно сировину, наша держава втрачає колосальні прибутки, а наші аграрії балансують на межі рентабельності.

Як зазначив Володимир Власюк, директор Укрпромзовнішекспертиза, розрив між цінами експортованої 1 тони продукції АПК України і, наприклад, Франції – у 3-4 рази. У 2020 році середня ціна тони агропродукції українського походження становила 299 доларів, французького – 1089 доларів. Все через те, що з України постачається саме сировина або ж в кращому випадку – товари з низьким рівнем переробки.

Разом із тим, є висока імпортозалежність навіть в базових сферах. У все тому ж АПК більше 70% при виробництві – це імпортні компоненти (мінеральні добрива, насіння, дизель і тд.).

Антикризовий штаб наполягає на тому, що в Україні мають бути збудовані нові виробничі потужності і налагоджено низку виробництв з високим ступенем переробки.

В Укрпромзовнішекспертизі підрахували, що таких нових заводів має бути 570, на що потрібно 90 млрд. доларів інвестицій ( це все без врахування ВПК – на це повинні йти окремі інвестиції та бюджети).

Об’єктом державної підтримки має бути підприємець, що працює на розширення  виробництва чи будівництво нових заводів.

Передбачається, що 1 грн державних інвестицій з часом стимулює 3 грн приватних інвестицій.

Що потрібно для цього зробити?

У структурі державного бюджету передбачити захищений бюджет розвитку. Кошти звідти мають спрямовуватися на стимулювання економічного зростання, зокрема, розвитку переробної промисловості.

Реалізація комплексної грошово-кредитної політики, спрямованої на повернення банківської системи до кредитування економіки за доступними ставками.

Страхування військових ризиків. Наразі кілька країн, серед яких Німеччина та Польща, самостійно страхують ризики свого бізнесу в Україні. Наша держава має запропонувати такий єдиний механізм для всіх внутрішніх та зовнішніх інвесторів – звичайно, за допомоги міжнародних партнерів та світових фінансових інституцій. До програми передбачається залучити провідні світові страхові організації, наприклад такі як MIGA, GERMES.

Серед інших пропозицій – компенсація частини інвестицій через сплату податків, кредитне (грантове) фінансування муніципалітетів під проекти обладнання індустріальних парків, зокрема підведення до них дорожньої та енергетичної інфраструктури.

По цим напрямам УСПП і Антикризовий штаб тісно працює із Міністерством економіки України. Присутня на заході заступниця міністра Надія Бігун повідомила, що уряд враховує пропозицій ділової та експертної спільноти, тому в проєкті бюджету 2024 закладено розширення фінансування програми «Доступні кредити 5-7-9» до 18 млрд. грн. в рік, збільшення кредитних лімітів, а також фокусування саме на переробній промисловості.

Також чиновниця анонсувала нову програму на 3 млрд. грн. на стимулювання машинобудування в Україні. Поки її концепція опрацьовується, схоже, що покупцям техніки вітчизняного виробництва можуть компенсовувати до 25% її вартості.

За результатами засідання Антикризового штабу відповідні рекомендації будуть спрямовані в Уряд, Офіс президента, парламент та Національний банк. Пріоритетним, на думку промисловців і підприємців, є удосконалення грошово-кредитної політики, прогрес у реалізації І етапу Плану відновлення України та залучення грантових і донорських коштів під конкретні системні проєкти та розвиток державної політики індустріалізації.

Анатолій Кінах, президент УСПП, повідомив, що експерти Антикризового штабу УСПП (далі — Антикризовий штаб) відзначають зростання економічних ризиків, особливо в умовах затяжної війни. За даними Організації Об’єднаних Націй, за кордоном перебувають більше 8 млн українських біженців. Це загрозлива тенденція, яка формує ризики в контексті збереження людського потенціалу.

За прогнозами Світового банку, рівень бідності в Украї­ні становить 24,2% від загальної чисельності населення, а, за прогнозами на 2023 р., цей показник зростатиме й надалі.

А. Кінах зауважив, що близько 50% видатків державного бюджету покривається за рахунок зовнішнього фінансування (кредитів, позик, грантів). Станом на початок червня 2023 р. золотовалютні резерви НБУ становили 37,3 млрд дол. США. Це дасть змогу забезпечити стабільність проведення імпортних операцій на наступні 5 міс.

Водночас факт того, що 50% витрат компенсується за рахунок зовнішнього фінансування, — це безпрецедентна втрата економічної самодостатності держави, яка є найважливішою складовою національної безпеки. Тому боротьба за кожне робоче місце і створення необхідних умов для реалізації потенціалу, який є в українській економіці, мають бути стратегічним завданням як для держави, так і для суспільства та бізнесу.

Останні дослідження, в тому числі опитування представників бізнесу всіх рівнів (малого-великого), свідчать, що останні пів року відзначається тенденція до зростання силового фіскального тиску.

У Парламенті нещодавно ухвалено в першому читанні законопроєкт № 8401, який з 1 липня 2023 р. по суті повертає систему перевірок, штрафів, підвищуючи фіскальний тиск на малий бізнес. Цей проєкт нанесе прямий удар по платоспроможності населення в той час, коли питання самозайнятості, робочих місць повинно бути стратегічним завданням (прим. ред.: Верховна Рада в червні 2023 р. поки не планує збиратися на засідання, тому розгляд законопроєкту № 8401 перенесено на невідомий термін).

Юлія Тимошенко, лідер фракції «Батьківщина», повідомила, що наразі на сайті Президента України розміщена петиція стосовно накладення вето на законопроєкт № 8401 в разі його прийняття. Тому вона закликала підтримати її та не допустити посилення податкового тиску на бізнес в умовах війни.

А. Кінах звернув увагу на те, що наразі фактично заморожена система кредитування бізнесу. На це впливає фактор війни, але в історії є приклади, коли і в умовах війни держава знаходить можливість стимулювати економіку і забезпечувати доступ до ресурсів.

Облікова ставка НБУ майже рік тримається на рівні 25%, що впливає на відсотки за кредитами для бізнесу та громадян. При цьому НБУ фіксує за І кв. 2023 р. рекордні прибутки банківсько-комерційної системи — 34 млрд грн. Це сталося за рахунок депозитних сертифікатів НБУ (прим. ред.: цінні папери видані комерційному банку, що розміщує в НБУ готівкові кошти, з подальшим отриманням відсотків за цими сертифікатами) і випущених облігацій державного внутрішнього займу за вигідними відсот­ковими ставками. Через це банки не зацікавлені у видачі цих коштів в якості кредитів для бізнесу, а лише в отриманні відсотків за ставками депозитних сертифікатів НБУ та державними облігаціями.

ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА «ДОСТУПНІ КРЕДИТИ 5–7–9%»

Надія Бігун, заступник міністра економіки України, повідомила, що за минулий рік понад 50% кредитів, які видано за цією програмою, припадає на агросектор. Однак, з точки зору Міністерства економіки України, ця програма має стимулювати і розвиток переробної промисловості. Тому наразі триває обговорення щодо механізмів вдосконалення програми з фокусом її на переробну промисловість, а також на розвиток бізнесу на деокупованих територіях.

Анатолій Баган, заступник директора Департаменту — начальник управління промисловості, підприємництва та регуляторної політики Київської міської державної адміністрації, зазначив, що окрім державної програми «Доступні кредити 5–7–9» є й місцеві програми кредитування бізнесу. Однак згідно з Порядком виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, відкриття асигнувань із державного бюджету за видатками та наданням кредитів здійснюється в порядку черговості. Кошти на кредити надаються лише в останній 3-й черзі, що затягує процес кредитування.

Тому спікер попросив, щоб у рекомендаціях Антикризового штабу, які будуть надіслані Парламенту за результатами засідання, передбачили внесення змін у законодавство, які б відносили такі платежі до 2-ї черги.

РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Володимир Рябошлик, радник президента УСПП, старший експерт центру розвитку інновацій, звернув увагу, що Україна наразі збирає дані про шкоду, заподіяну російською агресією, для визначення суми компенсацій. Однак, окрім цього, необхідно збирати й дані про технологічні і економічні параметри відновлення та розвитку з охопленням як постраждалих, так і не постраждалих підприємств.

Це дасть змогу шляхом комп’ютерного моделювання визначати скоординовані й збалансовані сценарії розвитку. Така кількісна конкретизація за міжнародно визнаною методологією підвищить довіру до результатів і пришвидшить надходження допомоги.

Потім було звернуто увагу на «охолодження» економіки внаслідок запровадження облікової ставки НБУ 25%. Втрати кредитування бізнесу оцінюються у 150 млрд грн. Надання кредитів комерційним банкам від НБУ на рефінансування скоротилося на 100 млрд грн. І більшість цих коштів переспрямовано в депозитні сертифікати НБУ, які стали найбільш привабливими. На сплату відсот­ків за сертифікати з початку минулого року вже емісовано понад 40 млрд грн, внаслідок чого скоротилися доходи НБУ, передані до бюджету, та зросла грошова маса від цієї емісії, що додало до інфляції 5%. Виходить, що облікова ставка 25% фактично діє в бік підвищення інфляції, а не на її зниження, і частка зовнішньої економічної допомоги покриває шкоду, заподіяну ставкою 25%. Проте таке перебування несамодостатньої економіки на зовнішньому утриманні не може тривати вічно, і це несе загрозу національній безпеці.

За словами В. Рябошлика, програма «Доступні кредити 5–7–9%» частково компенсує ці негативні впливи, і Уряд розширює коло учасників цієї програми. Проте одночасно збільшуються і бюджетні витрати на компенсацію відсот­ків. Цей шлях наближається до вичерпання, і пора перейти до стратегії «Доступні кредити для всіх». Тобто створювати умови для здешевлення звичайних ринкових кредитів комерційних банків.

У якості першого кроку до цього слід визнати, що відсот­кова політика НБУ недостатньо враховує світовий досвід. Більшість країн успішно борються з високою інфляцією таким чином, що ставка тримається значно нижче інфляції, тому що зараз інфляція диктується набагато більш потужними факторами, такими як грошова маса. Україна не є винятком, у нас теж є проблема нестабільної грошової маси, і більше того, додатковим фактором, що нівелює вплив облікової ставки на інфляцію, є погіршення наповнення грошової маси товарною масою внаслідок повномасштабного вторгнення.

Усе це дає змогу відмовитися від традиційної прив’язки рівня ставки до рівня інфляції і радикально знижувати ставку, щоб покласти край «охолодженню» без загрози посилення інфляції за цим фактором.

На жаль, НБУ продовжує триматися старої політики за нових умов і обмежується половинними заходами. Так, нещодавнє зниження інфляції НБУ вважає підставою знизити облікову ставку наприкінці року. Втім, зважаючи на те, що грошова маса невпинно збільшується останні пів року, і це через деякий час призведе і до зростання інфляції. А за збереження прив’язки до інфляції ставка знову зросте, і пригнічення економіки триватиме далі.

Тому доповідач запропонував перейти на механізм формування облікової ставки ринковим шляхом, обнулити ставку за депозитні сертифікати НБУ та перейти на систему трьох ставок Європейського центрального банку.

А. Кінах, підсумовуючи, підкреслив, що проблема ресурсного забезпечення економічного відновлення Украї­ни є комплексною і стосується не лише облікової ставки НБУ.

Зокрема, державна програма «Доступні кредити 5–7–9» показала свою ефективність, але її реалізація потребує компенсації з державного бюджету, що має обмежені ресурси. Міжнародна допомога — не безкінечна, і її потрібно розглядати як можливість для вдосконалення власної економіки. Адже Україні слід повернути мільйо­ни українських біженців із закордону, які не чекатимуть роками, поки економіка країни відновиться, і вони зможуть повернутися.

Тому завданням НБУ є проактивна економічна політика, спрямована на зростання ВВП, кількості робочих місць, платоспроможності населення.