Анатолій Кінах

Tag Archive : потреби армії

Вже понад два роки триває повномасштабна війна з російською федерацією. Ворог руйнує в тому числі і цивільну інфраструктуру України, обстрілює міста, маючи на меті підірвати економічну складову нашої оборони. За різними оцінками, масштаб збитків від агресії росії складає 600-700 млрд. доларів, це без врахування втрати людського капіталу, закриття підприємств і падіння експорту.

Чому це важливо?

Оборона України повністю забезпечується із державного бюджету. Міжнародна фінансова допомога не може бути спрямована на військові потреби, а відтак використовується на підтримання макроекономічної стабільності, на підтримку підприємництва, соціальні видатки, частково на модернізацію і відбудову енергетичної інфраструктури тощо.

Таким чином, збільшення фінансування армії, закупівель зброї та  грошових виплат військовослужбовцям залежить саме від ділового та інвестиційного клімату.

Український бізнес активно підтримує  ЗСУ і державу в цілому, сплачуючи в складних умовах необхідні податки. Так, за квітень 2024 року, перевиконання бюджету по податковій +9,5%, по митниці +14,8% понад план. Це при тому, що досі не розв’язане питання збільшення кредитування підприємців (до 60% з них не можуть дозволити собі позики за комерційними ставками біля 20%), є чимало випадків тиску на бізнес, а також постійно піднімається питання підвищення податків з боку профільного комітету ВРУ.

Найбільшим головним болем для підприємців (окрім війни, звичайно) є нестача робочих рук. До 6 млн. українців, які виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення рф, досі не повернулися.  Частина працівників, у тому числі і вузьких спеціалістів, доєдналися до ЗСУ як добровольці чи були мобілізовані.

Армії також потрібні люди. Військові відкрито заявляють про нестачу особового складу, що загрожує обороноздатності країни. Підрозділи потребують як доукомплектування, так і ротації, адже людей потрібно берегти і не доводити до повного виснаження.

Баланс між забезпеченням оборони та водночас підтримкою стабільної економічної діяльності може запропонувати лише прозора і дієва система бронювання.

На цьому наголошують в Українському союзі промисловців і підприємців та Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану. Їх пропозиції вже врахували щодо працівників підприємств ОПК, для яких зняли обмеження по обсягам бронювання.

Проте запит на справедливу і дієву систему бронювання все ж лишився.

Що можна зробити в цих умовах?

На часі є проведення аналізу потреб армії та бізнесу для визначення ключових сфер, де можна вилучити працівників без зниження економічної активності підприємств, що дуже важливо для зміцнення  обороноздатності.

По-перше, слід унормувати перелік критично важливих підприємств, адже чимало потрібних для відновлення України виробництв туди не потрапило, натомість там опинилися служби доставки та букмекерські компанії. До прикладу, працівники лакофарбної галузі відчувають шалений дефіцит кадрів. Це ж стосується, наприклад, хімпрому загалом. Україна втрачає десятки мільярдів доларів через те, що заводи простоюють, а є засилля імпорту (в хімпромі 80-90%). Родовища корисних копалин не розробляються (літій, калій, титанова руда), хоча світові потреби зростають.

Тому бронювання потрібно узгодити з конкретною економічною стратегією України, зробити оперативно аудит галузей та запропонувати план дій по кожній із них. Критеріями важливості також мають бути показники потенційної користі для економіки і оборони за умови, якщо підприємство починає чи розвиває такий напрям. Наприклад, виробництво порохів для оборони; видобуток літію для акумуляторів; нафтогазова переробка і т.д.

УСПП і Антикризовий штаб займається цим питанням у розвиток ініціативи Президента по запуску національної платформи “Зроблено в Україні”: та вже направив пропозиції ВРУ, Офісу президента, Уряду по АПК, ГМК, будівельній галузі, легпрому, хімічній промисловості і робота триває.

«Слід запровадити низку державних програм для підтримки малого та середнього бізнесу, зокрема розширити кредитування, надати податкові стимули на модернізацію чи розширення виробництва тощо. Також важливі інвестиції в освіту та перенавчання, щоб забезпечити бізнес кваліфікованими кадрами навіть у таких складних умовах», – підкреслив президент УСПП Анатолій Кінах.

Діловий союз співпрацює в даному напрямі із Національним агентством кваліфікацій: серед спільних здобутків – можливість підтвердження свої кваліфікації навіть при втраті документів, залучення досвіду ЄС щодо професійно-технічної освіти і т.д.

«Держава також має робити якісь зусилля задля збереження і розвитку людського капіталу, повернення біженців додому. Штрафами, обмеженнями в консульських послугах тощо цього не доб’єшся: лише економічні стимули і визначеність дадуть результат. Створення програм підтримки для повернення українців з-за кордону, забезпечення їх працевлаштуванням та соціальною адаптацією буде дієвим кроком», – зазначив А.Кінах.

Щодо мобілізації, то бізнес, як одна із найбільш активних частин суспільства, однозначно її підтримує. Втім, цю систему потрібно робити більш гнучкою, що дозволить залучати громадян до оборони на визначеній середньостроковій основі (умовно 1,5-2 роки), з поверненням до цивільного життя та роботи після виконання своїх громадянських обов’язків.

Загалом питання балансу  потреб оборони і економіки вимагає комплексного підходу, що включає оптимізацію мобілізаційної політики, повернення біженців, підтримку бізнесу та залучення міжнародної допомоги.

Тільки скоординовані зусилля держави, бізнесу та міжнародної спільноти дозволять посилити стійкість та самодостатність України в умовах боротьби з повномасштабною російською агресією.