Україна та Європейський Союз підписали меморандум про співпрацю в оборонній сфері — це ще один важливий крок у напрямі інтеграції нашої держави в загальноєвропейську архітектуру безпеки та колективної стійкості.

Наші виробники ОПК співпрацюватимуть із Асоціацією аерокосмічної, безпекової та оборонної промисловості Європи (Aerospace, Security and Defence Industries Association of Europe (ASD), а також братимуть участь у промислових консорціумах за відповідними програмами ЄС.

В Українському союзі промисловців і підприємців вітають підписання документа, який відкриває нові можливості для кооперації між українським ОПК та відповідними структурами ЄС, зокрема Європейським оборонним агентством.

Як підкреслив єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс, Європа може вчитися у України в питаннях розвитку безпілотних систем, штучного інтелекту, мобільності і гнучкості виробництва. Це — пряме визнання високого рівня українських розробок у сфері оборонних технологій, створених під тиском реальних бойових умов.

«Україна довела, що є надійним партнером. Наш ОПК демонструє здатність до адаптації, модернізації і розвитку технологій подвійного призначення. Важливо не втратити ці напрацювання, а закріпити їх через рівноправну кооперацію з європейськими структурами», — зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.

Ще в 2024 році УСПП провів низку стратегічних зустрічей з європейськими представниками в сфері безпеки.

Зокрема, під час діалогу президента УСПП Анатолія Кінаха з єврокомісаром з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом було обговорено створення спільних платформ для проєктів у сфері військових і космічних технологій, розвиток технологічної кооперації, підвищення спроможності оборонно-промислових кластерів.

Окрім цього, діловий союз ініціював публічну дискусію про включення України як невід’ємного елемента європейської системи безпеки. Ця позиція чітко артикулюється в заявах УСПП на національному і міжнародному рівні.

УСПП спільно з Антикризовим штабом стійкості економіки в умовах воєнного стану провели серію закритих консультацій з представниками вітчизняного оборонного комплексу, під час яких обговорювали шляхи пришвидшення адаптації українських виробничих стандартів до норм НАТО та ЄС. Це критично важливо для запуску спільних проектів та формування єдиного оборонного простору.

Пропозиції УСПП вже передані євроструктурам. Серед ключових пунктів:

Спільне виробництво зброї та спецтехніки, зокрема на території України;

Розширення обсягів замовлень на українські оборонні підприємства з боку європейських партнерів;

Обмін технологіями та створення міжінституційних R&D-центрів;

Прискорення гармонізації регламентів і стандартів, що діють у країнах-членах НАТО.

Також запропоноване було інституційне закріплення співпраці — створення двосторонніх координаційних офісів Україна–ЄС з питань промислової оборони, адаптація регуляторних норм;  спеціальних інкубаторів для підтримки стартапів у військових технологіях.

«Це питання не тільки безпеки. Це — нові робочі місця, експортний потенціал, проривні інновації. Україна може і має бути не лише споживачем, а й співтворцем нової європейської системи оборонної промисловості», — наголошують в УСПП.

УСПП продовжить системну роботу з європейськими інституціями, а також через Раду з відбудови України в Глобальній організації світових лідерів Lives Amplified (США), яку очолює Анатолій Кінах, — з метою закріплення оборонної кооперації як фундаментального елементу стратегії відновлення.

Я разом із делегацією ділового союзу вирушив до Польщі на запрошення колишнього президента Польщі Леха Валенси. Основною темою зустрічі стане міжнародна співпраця у відбудові України від повномасштабної російської агресії, відновлення її економіки та зміцнення позицій на європейській і світовій аренах.

Серед ключових ініціатив, які планується розглянути під час зустрічі:

• Економічний форум «Арламув»: створення нового майданчика для діалогу та співробітництва між Україною, Європою та США.
• Презентація Фонду «Прем’єр У»: спрямованого на трансформацію та розвиток України.
• Представлення інвестиційних проєктів: у контексті економічного відновлення України.

Зустріч об’єднає представників політики, дипломатії, бізнесу Польщі та міжнародних організацій, створюючи унікальний простір для конкретних кроків задля майбутнього України та ЄС. Це особливо важливо на тлі останніх подій у відносинах між Україною та США.

Варто зазначити, що Лех Валенса та низка колишніх польських політв’язнів підписали листа до президента США Дональда Трампа, висловлюючи підтримку Україні.

Висловлюємо вдячність польським партнерам за підтримку та сподіваємося на спільну реалізацію масштабних ініціатив з відновлення країни.

Польща є одним із ключових торгівельних партнерів України. Торік експорт українських товарів до цієї країни становив $4,7 млрд., а імпорт $12 млрд. Окрім власне потужних економічних зв’язків, Польща надає нам всебічну підтримку, серед яких постачання необхідного озброєння для оборони від російської агресії, створення та підтримка логістичних хабів тощо.

На цьому наголосив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах у своєму виступі   під час українсько-польської конференції «Europe-Poland-Ukraine: Cooperate Together’24».

Організаторами заходу виступила  Спілка підприємців та роботодавців Польщі (ZPP), Business for Ukraine Center. УСПП став партнером конференції.

Учасники обговорювали стан і перспективи польсько-української співпраці у транспортно-логістичній галузі, фармацевтичному секторі, можливості для бізнесу.

За словами президента УСПП, Україна зацікавлена не лише збільшувати торгівельно-економічну співпрацю, але й широко залучати польський досвід в процесі нашого вступу до ЄС, а інвестиції – у процес відновлення від війни.

Зі свого боку діловий союз вже налагодив системну співпрацю із усіма ключовими бізнес-організаціями Польщі – Польсько-українською господарською палатою, ZPP, Роботодавцями Польщі, Інститутом корпоративного права та іноземних інвестицій і т.д. Незабаром відбудеться відкриття Представництва УСПП у Варшаві, що прискорить роботу із польськими інвесторами та компаніями.

Як повідомлялося, близько 2,8 тис. польських компаній висловили зацікавлення брати участь в проектах із модернізації інфраструктури, промисловості України або ж почати працювати на нашому ринку. УСПП пропонує сконцентруватися на сегменті державно-приватного партнерства як інструменту сприяння залученню взаємних інвестицій.

На конференції відбулися цікаві панельні дискусії про:

Покращення у логістичній сфері;

Державно-приватне партнерство і відповідні механізми;

Експортні горизонти для українських фармацевтів.

Українські промисловці і підприємці продовжать об’єднувати зусилля із польськими колегами по означеним напрямам та відтак запросили польський бізнес, який попередньо висловив свою зацікавленість у співпраці із Україною, відвідати конкретні підприємства, об’єкти житлової, транспортної інфраструктури, які потребують відновлення.

Український союз промисловців і підприємців має успішний досвід адміністрування проєктів із відбудови соціальної інфраструктури в Україні, які реалізуються за кошти уряду Литви. В 2020 році партнерами була реконструйована школа в Авдіївці, а в 2023 – дитячий садочок в Ірпені та школа в Бородянці.

Державно-приватне партнерство, залученість громадського сектору в цих процесах дуже важлива, адже йдеться про прозоре, адресне використання коштів, швидкість та ефективність тощо.

Відтак, УСПП пропонує масштабувати досвід такої співпраці з Литвою і на інші країни, серед яких Естонія.

Про це йшлося на онлайн-зустрічі президента УСПП Анатолія Кінаха із послом України в Естонії Максимом Кононенком.

«З Литвою ця робота набула системного характеру, підписано угоду між Центральним агентством з управління проєктами, УСПП і Конфедерацією промисловців Литви. Тобто ми шукатимемо і реалізовуватимемо нові проєкти», – розповів лідер ділової спільноти.

У свою чергу, Естонія є однією з небагатьох країн, які вже також розпочали відновлення інфраструктури України на практиці. Партнери працюють із Житомирською областю, будують дитячий садочок в Овручі. Також серед планів естонців – побудова 2 дитячих будинків сімейного типу. Виділено 1 ділянку в Житомирі та наразі підшуковується друга.

Як повідомив Максим Кононенко, проведення тендерів і закупівель здійснюється естонською стороною, при цьому вони намагаються залучати українських виробників і підприємства. Наприклад, бомбосховище в садочку було побудоване українським партнером.

Розпорядником коштів є Агентство міжнародного розвитку Естонії, яке отримує фінансування від свого уряду.

Зараз українською стороною разом із цим агентством ведеться робота по залученню інших країн регіону (Норвегія, Ісландія тощо), які хотіли б доєднатися до чинних чи нових проєктів із відновлення України.

За пропозицією УСПП, пан посол проведе перемовини із діловими організаціями Естонії щодо перспективи створення українсько-естонської ділової ради. Це дозволило б долучитися до згаданих ініціатив приватним інвестором, а також обговорити інші перспективні проєкти по кооперації у виробництві чи експорті.

Діловий союз має підписані меморандуми з Асоціацією малого і середнього бізнесу Естонії, Фондом підприємництва та інновацій Естонії тощо.

Робота в даному напрямі продовжиться за участі нашого посольства.

Польща є одним із найближчих союзників України під час війни та нашим головним торговим партнером з обсягом експорту/імпорту за 7 місяців 2023 року в 3 млрд. доларів. Варшава одна із найактивніших лобістів вступу України до ЄС та НАТО, чимало допомогла нам із озброєнням, технікою і гуманітарною допомогою від початку повномасштабної агресії рф.  Водночас, Польща також прийняла мільйони українських біженців, запропонувавши житло, соціальні виплати та можливість роботи.

Незважаючи на воєнний стан та численні обстріли російськими агресорами цивільної інфраструктури України,  близько 600 польських компаній залишилися працювати в Україні, сплачуючи податки та підтримуючи соціальні ініціативи. Деякі з них вже планують розширювати свої інвестиції. Тому за останні 3 місяці уряд та Сейм Польщі розробили і прийняли законопроект щодо страхування інвестицій в Україні. Закон з цього приводу вже підписаний Президентом Польщі А.Дудою і реалізується на практиці.

У процесі відбудови України хочуть взяти участь майже 2,5 тисяч компаній, які повідомили про свою готовність Польській агенції інвестицій і торгівлі. З контактів та обговорень, проведених польською та українською стороною, схоже, що таких підприємців буде набагато більше.

Про це стало відомо за результатами Конгресу з відбудови України «Common Future» в Познані. Організаторами стали партнери Українського союзу промисловців і підприємців – Польсько-українська господарча палата, Ягеллонський клуб тощо за підтримку Уряду Польщі та за персональної участі президента А.Дуди.

Участь в заході взяли не лише польські, але й українські підприємці, представники компаній з інших країн, а також польської державної адміністрації та європейських інституцій, які створюватимуть механізми фінансування відбудови України.

Я очолював делегацію УСПП і мав честь бути спікером цього поважного форуму. Народна дипломатія і комунікація між бізнесом двох країн є дуже важливою складовою нашого спільного розвитку як сучасних європейських держав. Впевнені, що нам потрібно намагатися в об’єктивних питаннях захисту національних економічних інтересів вирішувати все конструктивних шляхом.

Український союз промисловців і підприємців долучився до спільної заяви польського і українського бізнесу, які на фоні труднощів із експортом зернових підтвердили високий рівень взаємодовіри і бажання розвивати торгово-економічні відносини, працювати над існуючими і запускати нові проєкти.

Сторони цілком поділяють думку, що відбудова України має здійснюватися на принципах транспарентності процесів, сучасних стандартах, жорсткої протидії корупції тощо.

Важливим є обмін досвідом. Польща має великий досвід у тих секторах, які потребуватимуть нових інвестицій в Україні. Це і житлове будівництво, і енергетичний сектор, пов’язаний із зеленою енергетикою, і водна, автомобільна, залізнична чи гідротехнічна інфраструктура.

Заступник Міністра фондів та регіональної політики, уповноважена Ради з питань польсько-української співпраці у сфері розвитку Ядвіга Емілевіч повідомила про прагнення економічної присутності Польщі в Україні, щоб «процес повоєнної відбудови України став можливістю розвитку нових форм співпраці для польських компаній».

З іншого боку зрозуміло, що тісна економічна кооперація вже триває. Адже, за даними Кабміну, зараз у Польщі працюють 29 тис. підприємств, в яких хоча б один із співвласників має українську національність. Більшість із них зареєструвалася після початку повномасштабної агресії рф.

Робота Конгресу виявилася дуже плідною, комунікації  між учасниками продовжаться в робочому форматі.

УСПП має меморандуми про співробітництво і тісно співпрацює із Роботодавцями Польщі та Польсько-українською господарчою палатою, Союзом підприємців і роботодавців Польщі, Інститутом корпоративного права та міжнародних інвестицій тощо.

Разом сторони опрацьовують можливість проведення польсько-українського форуму з відновлення України в Києві та створення Реєстру проєктів та програм, рекомендованих для залучення приватного капіталу з-за кордону. Є ціла низка пілотних проєктів (системи оповіщення, виробництво базальтового волокна в Україні тощо), під які УСПП активно шукає інвесторів.

За надання українським промисловцям статусу спостерігача проголосувала Рада директорів асоціації «Бізнес в ОЕСР» 4 жовтня в Парижі.

Про таке рішення президента УСПП Анатолія Кінаха поінформував голова Асоціації Чарльз Рік Джонстон в рамках відеоконференції.

«Ми на рівні як організації, так і окремих компаній, що входять до її складу, будемо раді співпрацювати з вами», – відзначив пан Джонстон.

Business at OECD – це незалежна міжнародна бізнес-асоціація, яка займається консультуванням представників урядів та осіб, які визначають політику в Організації економічного співробітництва та розвитку. Вона об’єднує 50 національних асоціацій, більше 7 мільйонів компаній усіх розмірів.

«Відтак, перед українським бізнесом відкриваються нові можливості для посилення комунікацій із партнерами з усіх розвинених країн світу», – підкреслив Анатолій Кінах.

Він подякував Business at OECD за таке позитивне рішення, а також зазначив, що напередодні Україна також подала заявку на участь в Організації економічного співробітництва та розвитку.  Для посилення та розширення політики ОЕСР з підтримки України у Парижі створений координаційний офіс, який у майбутньому перенесуть у Київ.

Тому як на політичному, так і на діловому рівні є значний прогрес у співпраці з ОЕСР.

У статусі спостерігача УСПП докладатиме всіх зусиль для виконання місії та пріоритетів асоціації «Бізнес в ОЕСР», зокрема щодо розвитку ділового клімату в Україні на довгострокову перспективу.

На переконання Анатолія Кінаха, це зміцнить довіру інвесторів до нашої держави навіть попри складний час війни.

З цим погоджується і Чарльз Джонстон.

«Ваша країна має прекрасні перспективи. Зараз тема України і її відбудови є головною в наших обговореннях. Тому ми раді і зацікавлені у побудові відносин з УСПП, цінуємо вашу думку та пропозиції», – наголосив він.

Зокрема, ґрунтовні пропозиції, підготовлені УСПП щодо економічного відновлення України, модернізації її ключових галузей промисловості, перспективних сфер для іноземного інвестування тощо – будуть використані під час неформальної зустрічі виконавчої директорки Business at OECD Ханні Розенбаум із послами країн-членів ОЕСР.

У подальшому співпраця буде ще більш інтенсифікована.  Після того, як наша держава буде прийнята до ОЕСР, статус УСПП як спостерігача автоматично зміниться на члена Business at OECD.

Довідково. Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), (англ. Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD)) — міжнародна організація, що об’єднує 38 країн світу, більшість з яких є країнами з високим доходом громадян та високим ІРЛП (індексом розвитку людського потенціалу). Штаб-квартира розміщена у Парижі (Франція).