Анатолій Кінах

Tag Archive : Антикризовий штаб

До Українського союзу промисловців і підприємців надходять чимало скарг від бізнесу на комунікації з податковою і УСПП прагне розібратися, чи проблема є системною. Відтак, чергове засідання Антикризового штабу цього разу було присвячене податковим питанням. До заходу долучилися в.о. першого заступника голови ДПС Владислав Бугасов, представники «Енергоатому», «Лайфселл», «Укрмашбуд», Української зернової асоціації  тощо.

В ході заходу відзначалось, що за підсумками року прогнозний дефіцит бюджету складе 1,5 трлн. гривень або 32% ВВП. Безробіття сягає 32%.  Ми повинні боротися за кожне працююче підприємство. Кожне втрачене робоче місце – це своєрідний «подарунок» ворогу. Основною проблемою є нестача інформації по бюджетному відшкодуванню експортерам, на що неодноразово скаржились представники великих і малих компаній. УСПП направляв відповідні запити в Мінфін, інші структури, втім, даних для аналізу промисловцям і підприємцям так і не надано.

Через це важко визначити обсяг проблеми, за деякими експертними думками, йдеться про мільярди гривень. Це, по суті, безвідсоткове кредитування бюджету підприємцями, які самі страждають від нестачі оборотних коштів і постійного падіння виробництва.

Чому відшкодування ПДВ настільки важливе, не враховуючи власне фінансову складову? Судячи із звернень підприємців, це призводить до негативних наслідків по всьому ланцюжку контрагентів: невчасно реєструються податкові накладні, накопичується податковий борг, до бізнесу застосовуються штрафні санкції. В умовах воєнного часу та блекаутів для багатьох це стає непосильним бар’єром в роботі.  УСПП просить відкрити реєстр накладних, щоб проаналізувати ситуацію і надати відповідні пропозиції уряду.

У перевірках на предмет можливості надання бюджетного відшкодування є випадки затягування цього процесу, застосування норм Порядку №1165 щодо зупинення реєстрації податкових накладних у випадку виявлення ризикового контрагента в ланцюжку тощо.

В умовах постійних блекаутів, проблем з енергопостачанням бізнес невчасно реєструє податкові накладні та потім отримує їх блокування і інші проблеми. УСПП наполягає на незастосуванні штрафних санкцій до підприємців на період воєнного стану.

Повідомляється, що за жовтень 2022 року випадки блокування ПН стали масовими, причому блокуються операції, що є постійними для підприємств.

Є і позитивні зрушення, на чому наголосила віце-президент УСПП. Поки ділове середовище очікує на Постанову КМУ щодо переліку територій, на яких відбувалися бойові дії, які перебували під тимчасовою окупацією, в співпраці з Мінфіном, ДПС, Комітетом ВРУ напрацьовано відповідний законопроєкт №7720. Ним вирішуватиметься низка питань, у тому числі враховуються пропозиції УСПП.

Для того, щоб більш предметно опрацювати вищезгадані скарги бізнесу УСПП направить  їх ДПС і пропонує обговорити в робочому порядку за напрямами.

В.о. першого заступника голови ДПС Владислав Бугасов підтвердив готовність податкової посилити комунікації і разом опрацювати звернення підприємців, а також теми щодо блокування ПН, відшкодування ПДВ тощо.

Водночас УСПП не обмежується цим та хотів би обговорити із фіскальним органом звільнення компаній від рентної плати за використання радіочастотного ресурсу в регіонах, які перебували під тимчасовою окупацією.

Учасники засідання з числа представників різних компаній  говорили також про потребу вирішення проблеми з оподаткуванням ввозу дизель-генераторів (постанова №224 стосується медичних засобів і на кордоні підприємці, що завозять генератори, змушені платити мито), термінів нанесення  на них знаків відповідності.

Підсумкові пропозиції Антикризового штабу будуть оформлені вже наступного тижня, оприлюднені на сайті УСПП та надіслані уряду, ДПС.

Штаб створений під егідою українського Союзу промисловців і підприємців. У складі: представники уряду  (заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Сергій Тихонов), ВРУ (голови профільних комітетів Данило Гетьманцев, Дмитро Наталуха), Нацбанку України (голова Ради Богдан Данилишин), Офісу Президента, обласних військових адміністрацій (голова Закарпатська ОВА Віктор Микита), Торгово-промислової палати, Будівельної палати, профспілок, роботодавців, галузевих асоціацій тощо.

Штаб концентрується на оперативному вирішенні проблемних питань українських експортерів, виробників, аграріїв в умовах воєнного стану, допомозі в  релокації підприємств із зон бойових дій, підготовці пропозицій по нормативному забезпеченню даних процесів.

Президент УСПП Анатолій Кінах коротко окреслив ситуацію в економіці України. Війська рф усвідомлено нищать цивільну та транспортну інфраструктуру в країні, обстрілюють мирні міста, мінують поля і дороги. Це створює чималі безпекові, організаційні, фінансові виклики для бізнесу і промисловості. За підсумками 2022 року втрати України від війни, яку веде проти неї рф, можуть становити до 45% ВВП. Половина українців працездатного віку або втратили своє робоче місце, або отримують урізані чи нерегулярні виплати.

«Ми повинні ефективно використати комунікаційний майданчик Антикризового штабу, щоб оперативно вирішувати проблеми як загальноекономічні, так і кожного окремого підприємства, що звернеться до нас».  Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий погодився із тим, що запас фінансової міцності в умовах війни  в громадян вичерпується, а тому конче необхідно стимулювати відновлення виробництв. Зі свого боку профспілки активно допомагають внутрішньо переміщеним особам  в гуманітарному плані. Для переселенців відкрито всі санітарно-курортні заклади профспілок і 7 тис. наших співгромадян знайшли там тимчасовий прихисток.  Також Осовий високо оцінив ті результати, яких добилася Національна тристороння соціально-економічна рада (НТСЕР) у напрямі виключення рф із міжнародних організацій, лобіювання підтримки громадянським суспільством ЄС надання Україні статусу кандидата.

Сергій Тихонов поінформував, що представники Мінстратегпрому перебувають в регіонах країни для допомоги із релокацією промислових підприємств, розміщенням внутрішньо переміщених осіб.

«На сьогодні 360 підприємств переїхали в західні області, з них 94 на Закарпаття. Якщо на першому етапі половина всіх релокованих фірм – це були ІТ та легпром, то зараз 14% мають машинобудівні підприємства. Збільшилась кількість заявок від переробної галузі АПК». За його словами, ключовими потребами на даний час є: наявність фінансового інструменту від Нацбанку щодо викупу житла для ВПО, зміни в законодавство щодо земельних питань, індустріальних парків. За його словами,  в Солотвино (Закарпатська обл.) незабаром буде зареєстрований перший за час війни індустріальний парк, що займатиметься меблевою промисловістю.

«Релокація підприємств повинна бути удосконалена на урядовому рівні. По суті, переїзд кожного виробництва – це окремий своєрідний бізнес-план. Але є речі, які мають передбачатися автоматично: доступ до сировинної бази, фінансів, налагодженість логістики, вирішення соціально-побутових проблем трудового колективу та їхніх сімей», – зазначив Анатолій Кінах

Представник УСПП в Харкові Едуард Набока домовився із Мінстратегпромом вирішувати низку подібних завдань для підприємства «Турбогаз», яка планує перемістити потужності на захід країни.  «Є питання щодо дозволів на тимчасовий виїзд за кордон для фахівців, які обслуговують експортовані Україною товари авіа-, машинобудівної промисловості тощо. За підтримки УСПП був направлений відповідний лист до уряду, є доручення Прем’єр-міністра, але на практиці виконання поки немає. Варто пришвидшити цю роботу», – наголосив Едуард Набока.

Український союз промисловців вже на зв’язку із урядом з даного питання і має надію, що найближчими днями відрядження спеціалістів, як і бронювання фахівців на стратегічно важливих підприємствах – буде вирішене.

Антикризовий штаб також обговорив проєкти будівництва житла для внутрішніх переселенців. Своє бачення виклав президент Будівельної палати України Петро Шилюк. Він повідомив, що в умовно безпечних регіонах  України галузь готова поновити роботу. Також, на його думку, оскільки в країні війна, то уряд повинен тимчасово регулювати ціноутворення на ринку.

«Для будівників тонна металу коштує 35 тис. грн., кіловат година електроенергії – 5,6 грн і т.д. Якщо держава не регулюватиме, то матимемо захмарні ціни на ринку, житло не буде доступним за ціною для українців. Обмежувати націнку на прибуток наразі потрібно у всіх галузях»,  – заявив П.Шилюк.

УСПП підтримує пропозиції Будівельної палати і після їх остаточного формулювання – направить в уряд. При цьому Анатолій Кінах звернув увагу, що паралельно треба врегулювати і перелік критичного імпорту. Окрім дійсно потрібних для армії, оборони, гуманітарних потреб і виробництва товарів комплектуючих, сюди віднесені навіть деякі фрукти і т.д.

«До 90% позицій довоєнного імпорту зараз входять до номенклатури «критичного». Це негативно впливає на вітчизняного товаровиробника», – переконані в діловому союзі.

Заступник гендиректора ТОВ «Нібулон» Михайло Різак порушив також питання, про яке вже раніше висловлювався УСПП: необхідність відновлення реєстрації податкових накладних та відшкодування ПДВ.

«Ці кошти підуть до АПК на польові роботи, також для підвищення пропускної спроможності пунктів пропуску на кордоні з країнами ЄС. Важливим є і бронювання с/г техніки. Є випадки, коли філії із земельним банком в 10 тис. га залишалися без бензовозів взагалі. Уряд має визначити мінімальні гарантії наявності техніки, спираючись на розрахунок потреб для аграрних господарств», – вважає Михайло Різак.

Переорієнтація логістики експорту з морської на автомобільну і залізничну – болюче питання для аграріїв, металургів, підприємств, орієнтованих на зовнішні ринки. До війни і блокування рф морських шляхів, 65% експорту йшло через порти.

За інформацією президента ТПП України Геннадія Чижикова, на складах в Україні перебуває 2 млн. тон соняшникової олії. За 2 тижні автотранспортом експортовано тільки 24 тис. тон, що є трохи більше 1%. Палата на постійному зв’язку із митницею та МінАПК.

«Маємо запропонувати нестандартні рішення для розширення пропускної спроможності пунктів пропуску. На складах в Україні зберігається велика кількість агросировини і продукції: зерна,  олійних і тд. З новим врожаєм, ми занепокоєні, може виникнути проблема із його зберіганням. Тому  ми зацікавлені в відновленні обсягів експорту, бо це і джерело надходження валюти», – відповів на це президент УСПП Анатолій Кінах.

Антикризовий штаб збиратиметься кожні 10 днів. До наступного засідання будуть напрацьовані спільні пропозиції по означеним питанням, а деякі (релокація названих підприємств, дозволи на тимчасові відрядження українських фахівців)   – плануються бути вирішеними.

Антикризовий штаб є відкритим до співпраці, експерти, представники ділових асоціацій, органів влади, обласних військових адміністрацій – можуть доєднуватися до спільної роботи.

відео