Сьогодні, коли країна перебуває у стані війни, ми не маємо права працювати у півсили. Український оборонно-промисловий комплекс завантажений лише на 40% своїх потужностей. Основна причина — відсутність довгострокового державного оборонного замовлення і фінансових інструментів підтримки. Це гальмує розвиток галузі й знижує нашу здатність швидко та масово виробляти необхідне для фронту.

Патрони, міни, снаряди, БПЛА — на війні це розхідний матеріал. Їх треба виготовляти індустріально, серійними методами, адже потреби вимірюються мільйонами одиниць. На жаль, масштабних програм запуску серійного виробництва досі немає.

Ми бачимо, як російський агресор за час повномасштабної війни збудував десятки нових заводів з виробництва БПЛА та ракетної техніки. В Україні ж немає замовлень навіть на 2–3 роки вперед. Бракує ресурсів, а ставка НБУ у 15,5% фактично блокує кредитування, без якого оборонне виробництво, що має довготривалі цикли, просто не виживе.

Разом з колегами та виробниками в межах Антикризового штабу стійкості економіки ми активно працюємо над розвитком ОПК. УСПП вже підписав два меморандуми з підрозділами Міністерства оборони, щоб впроваджувати міжнародні стандарти у виробництво оборонної техніки та адаптувати технічні регламенти до вимог НАТО.

Я переконаний: треба максимально локалізувати виробництво в Україні. Є чудові приклади — Данія фінансує розміщення оборонних замовлень на українських підприємствах. Це підходи, які треба масштабувати. Ми також повинні створювати спільні підприємства, у тому числі частково за кордоном, щоб гарантувати стабільне постачання озброєння та зберегти критично важливе обладнання.

Партнери очікують від України чіткої стратегії, прозорих правил гри та рішучих дій у боротьбі з корупцією. Я наголошую: у воєнний час корупція — це мародерство. З хабарниками та схемниками треба жорстко розбиратися, незалежно від їхнього статусу.

Окреме питання — експорт продукції ОПК. Він потрібен, щоб заробляти й масштабувати виробництво, але лише без шкоди для потреб Збройних Сил України. Якщо підприємства залишаються без завантаження, вони або змушені виводити виробництво за кордон, або взагалі закриватися.

Ми маємо діяти швидко та системно, бо на кону — не лише обороноздатність країни, а й саме її майбутнє.

Анатолій Кінах

Рівень ділової активності українських підприємств знижується третій місяць поспіль. Причини —дефіцит кадрів, скорочення виробництва, невизначеність економічної політики Уряду. УСПП закликає владу до відповідальних рішень, пропонує чіткий антикризовий план і наголошує: без підтримки реального сектору економіки відновлення неможливе.

За даними останнього дослідження Advanter Group на замовлення ПРООН, індекс ділової активності в липні впав до 36,1 бала зі 100 можливих, що є найнижчим показником з початку повномасштабного вторгнення рф. Підприємці прогнозують зниження виробництва, тільки 16,8% повідомили, що їх компанія в доброму фінансовому стані.

Респонденти виокремили п’ять основних факторів, що перешкоджають відновленню та зростанню економічної активності підприємств: непередбачуваність державної політики (55,5%); брак платоспроможного попиту (53,5%); загальна невизначеність щодо розвитку ситуації в країні (52,7%); нестача кваліфікованої робочої сили (51,6%); обмежений доступ до капіталу (39,8%).

Український союз промисловців і підприємців уже тривалий час веде системну роботу в межах Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, створеного ще на початку повномасштабного вторгнення рф. Разом вони постійно акумулюють проблематику бізнесу, проводять фахові консультації та представляють інтереси підприємництва/індустрії на рівні Уряду та Верховної Ради.

УСПП ще раніше попереджав: Україні потрібна відповідальна державна політика, суспільство та бізнес чекають стратегії, а не ситуативного реагування. Сьогодні це стає особливо актуальним — без реальних кроків з боку держави падіння ділової активності лише посилиться.

Що пропонує ділова спільнота:

• Системне, але водночас чесне і прозоре бронювання персоналу. Необхідно запровадити передбачуваний механізм захисту фахівців критичних професій у виробництві, логістиці, енергетиці. Бізнес має отримати чітке право зберігати кадри, без яких неможливо забезпечити тил, податки й експорт.
• Навчання і перекваліфікація. Потрібні державно-приватні програми, що дозволять залучити до економіки нові трудові ресурси — молодь, внутрішньо переміщених осіб, людей поважного віку. Важливу роль тут можуть відіграти галузеві асоціації.
• Стимули та підтримка виробників. Доступ до оборотних коштів, підтримка модернізації, зменшення податкового тиску в умовах скорочення обсягів виробництва — ключ до стабілізації ситуації.
• Продуктивність через технології. Автоматизація виробничих процесів, цифровізація документообігу, ERP-системи дозволять підприємствам бути ефективнішими навіть з меншою кількістю працівників.
• Соціальна відповідальність і адаптація. Бізнес має формувати сучасну політику утримання кадрів: гнучкий графік, безпека, підтримка родин мобілізованих працівників, корпоративна етика, що враховує виклики воєнного часу.
• Державно-приватне партнерство, діалог влади та бізнесу, взаємна відповідальність.
• Сучасна промислова політика, індустріально-інноваційний розвиток, пріоритети переробним галузям.

«Війна — це не лише фронт, а й тил, економіка, національна стійкість. Якщо не стабілізувати ситуацію на підприємствах, ми ризикуємо втратити не лише ВВП, а й десятки тисяч робочих місць, експорт, податкові надходження», – підкреслив президент УСПП Анатолій Кінах.

УСПП наполягає на спільній координації дій парламенту, Уряду, бізнесу. Зокрема, за результатами нещодавнього засідання Антикризового штабу спрямовані відповідні рекомендації органам державної влади, Президенту, РНБОУ. В них йдеться про підтримку самозайнятості та підприємництва, педставлення КМУ нормативно затвердженої Програми діяльності на основі аудиту стану економіки та оцінки роботи попереднього уряду, з урахуванням Плану відновлення України; підвищення результативності роботи антикорупційних інституцій; збільшення питомої ваги переробної промисловості, збереження професійних кадрів і повернення у структуру виконавчої влади Мінагрополітики та Мінстратегпрому.

Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану спільно з Українським союзом промисловців і підприємців неодноразово акцентували на потребі посилення професійного потенціалу та ефективності роботи органів виконавчої влади. У ситуації, коли держава протистоїть повномасштабній агресії рф та виснаженню ресурсів, саме якість державного управління є критичною умовою для збереження стійкості та економічної витривалості.

За оцінками Світового банку, потреби у відновленні України сягнули щонайменше 600 млрд доларів. Через відсутність належних і своєчасних рішень кризові процеси в економіці лише загострюються. Промислова інфляція за перші п’ять місяців 2025 року перевищила 42%, а рівень імпортозалежності наближається до 40% ВВП. При цьому надходження від експорту впали до 20% ВВП. Обсяги кредитування підприємств залишаються недостатніми для модернізації виробництва та реалізації проєктів із відбудови. Існують також ризики скорочення міжнародної фінансової допомоги.

Системні виклики залишаються невирішеними. В Україні досі не затверджено на рівні нормативного акту Плану відновлення, який би став основою координації внутрішніх і зовнішніх зусиль. Бюджетна декларація до 2028 року консервує бідність і низькі соціальні  стандарти – незначне підвищення мінімальної зарплати за три роки не покриватиме навіть базові потреби.

З усім цим має працювати переформатований Уряд, погоджений Верховною Радою України.

Загалом в умовах парламентсько-президентської республіки надзвичайно важливо, щоб Уряд формувався коаліційно, був підзвітний парламенту та регулярно звітував про свою діяльність. Практика представлення річних Програм діяльності Кабінету Міністрів має стати обов’язковою та виконуваною – цього, на жаль, не спостерігалося раніше. Звіти мають бути не формальністю, а інструментом оцінки ефективності, виявлення помилок і визначення кращих практик.

Окреме занепокоєння викликає відновлення підходів до укрупнення міністерств, зокрема ідеї щодо передачі функцій Міністерства аграрної політики до Міністерства економіки. Цей експеримент вже впроваджувався та був визнаний і фахівцями, і чиновниками як провальний.

Аграрний сектор забезпечує до 60% валютної виручки країни та формує понад 40% зайнятості у сільській місцевості. У контексті євроінтеграції та геополітичних викликів Україна потребує окремої політики розвитку АПК як одного з ключових драйверів відновлення.

Аналогічна ситуація – у сфері промислової політики. Відсутність системного підходу, розгалужених програм модернізації, індустріальної кооперації, декарбонізації, адаптації до ринків ЄС стримує розвиток промисловості. Особливу важливість індустріально-інноваційна політика має в умовах поглиблення сировинної структури економіки (за 2024 рік 82% українського експорту – це сировина). Міністерство з питань стратегічних галузей має відігравати ключову роль у цьому процесі – від машинобудування до ОПК, важливість якого в умовах війни є беззаперечною.

Ділова спільнота очікує, що новий склад Уряду презентує чітку, структуровану Програму своєї діяльності, із розстановкою пріоритетів та зазначенням джерел ресурсів для реалізації. Кожен міністр має представити в парламенті та на загал бачення розвитку відповідної сфери, програму дій, строки та механізми їх реалізації. Відкритість до діалогу з громадянським суспільством і бізнесом має стати невід’ємною частиною такого підходу.

Антикризовий штаб та УСПП залишаються відкритими до співпраці й діалогу з переформатованим Урядом задля формування дієвої економічної політики, прискорення модернізації, відбудови та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України в умовах війни.

Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану спільно з Українським союзом промисловців і підприємців неодноразово акцентували на потребі посилення професійного потенціалу та ефективності роботи органів виконавчої влади. У ситуації, коли держава протистоїть повномасштабній агресії рф та виснаженню ресурсів, саме якість державного управління є критичною умовою для збереження стійкості та економічної витривалості.

За оцінками Світового банку, потреби у відновленні України сягнули щонайменше 600 млрд доларів. Через відсутність належних і своєчасних рішень кризові процеси в економіці лише загострюються. Промислова інфляція за перші п’ять місяців 2025 року перевищила 42%, а рівень імпортозалежності наближається до 40% ВВП. При цьому надходження від експорту впали до 20% ВВП. Обсяги кредитування підприємств залишаються недостатніми для модернізації виробництва та реалізації проєктів із відбудови. Існують також ризики скорочення міжнародної фінансової допомоги.

Системні виклики залишаються невирішеними. В Україні досі не затверджено на рівні нормативного акту Плану відновлення, який би став основою координації внутрішніх і зовнішніх зусиль. Бюджетна декларація до 2028 року консервує бідність і низькі соціальні  стандарти – незначне підвищення мінімальної зарплати за три роки не покриватиме навіть базові потреби.

З усім цим має працювати переформатований Уряд, погоджений Верховною Радою України.

Загалом в умовах парламентсько-президентської республіки надзвичайно важливо, щоб Уряд формувався коаліційно, був підзвітний парламенту та регулярно звітував про свою діяльність. Практика представлення річних Програм діяльності Кабінету Міністрів має стати обов’язковою та виконуваною – цього, на жаль, не спостерігалося раніше. Звіти мають бути не формальністю, а інструментом оцінки ефективності, виявлення помилок і визначення кращих практик.

Окреме занепокоєння викликає відновлення підходів до укрупнення міністерств, зокрема ідеї щодо передачі функцій Міністерства аграрної політики до Міністерства економіки. Цей експеримент вже впроваджувався та був визнаний і фахівцями, і чиновниками як провальний.

Аграрний сектор забезпечує до 60% валютної виручки країни та формує понад 40% зайнятості у сільській місцевості. У контексті євроінтеграції та геополітичних викликів Україна потребує окремої політики розвитку АПК як одного з ключових драйверів відновлення.

Аналогічна ситуація – у сфері промислової політики. Відсутність системного підходу, розгалужених програм модернізації, індустріальної кооперації, декарбонізації, адаптації до ринків ЄС стримує розвиток промисловості. Особливу важливість індустріально-інноваційна політика має в умовах поглиблення сировинної структури економіки (за 2024 рік 82% українського експорту – це сировина). Міністерство з питань стратегічних галузей має відігравати ключову роль у цьому процесі – від машинобудування до ОПК, важливість якого в умовах війни є беззаперечною.

Ділова спільнота очікує, що новий склад Уряду презентує чітку, структуровану Програму своєї діяльності, із розстановкою пріоритетів та зазначенням джерел ресурсів для реалізації. Кожен міністр має представити в парламенті та на загал бачення розвитку відповідної сфери, програму дій, строки та механізми їх реалізації. Відкритість до діалогу з громадянським суспільством і бізнесом має стати невід’ємною частиною такого підходу.

Антикризовий штаб та УСПП залишаються відкритими до співпраці й діалогу з переформатованим Урядом задля формування дієвої економічної політики, прискорення модернізації, відбудови та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України в умовах війни.

Дивитися відеовиступ тут

Серед основних ризиків уповільнення економічного зростання, крім суто воєнних чинників, експерти виокремлюють відсутність ефективної концепції промислової політики, монетарну політику, яка не орієнтована на стимулювання розвитку, а також нестачу загальної адаптивної моделі зростання, придатної для умов воєнного часу.

Про це йшлося на черговому засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, організованому Українським союзом промисловців і підприємців (УСПП). До участі традиційно були залучені представники Уряду, РНБОУ, Верховної Ради, профспілок, бізнесу, експертного середовища та міжнародних партнерів.

Президент УСПП Анатолій Кінах у своєму виступі наголосив на тривожних тенденціях, які фіксуються в економіці. Зокрема, за його словами, промислова інфляція за підсумками квітня та в річному вимірі перевищила 52%, що є критичним сигналом:

Відповідно до економічного аналізу Антикризового штабу, інфляція в річному вимірі у квітні 2025 року сягнула 15,1%, при прогнозі уряду на рівні 9,5%. Водночас реальний ВВП у I кварталі зріс лише на 0,5%, що суттєво нижче від очікувань. У структурі промислового виробництва найгірша ситуація спостерігається в електроенергетиці (падіння на -34,9%), будівництві (-51%) та торгівлі (-29,5%).

Президент УСПП повідомив, що Антикризовий штаб спільно з Національною академією наук України готує спеціальне засідання з аудиту реального стану економіки за всіма ключовими напрямками та пріоритетів плану відновлення від наслідків повномасштабної війни рф проти України. Ці напрацювання будуть передані в РНБОУ і парламент.

Щодо проєктів із відновлення – свої пропозиції надасть Рада з питань відбудови України у складі Глобальної організації світових лідерів Lives Amplified (Нью-Йорк, США), яку очолює Анатолій Кінах. Під час презентації Ради виступив і голова організації Стівен Мельник, який наголосив на великих перспективах співпраці з українським бізнесом та міжнародними донорами (транснаціональними корпораціями, інвесторами, фінансовими інституціями).

Засідання української частини Ради заплановано на червень. До її складу, як наголосив Анатолій Кінах, увійдуть авторитетні фахівці з ділового середовища, державного управління та представники системного українського бізнесу. Серед основних принципів роботи Ради — нульова толерантність до корупції, системність у підходах до відновлення країни, максимальна прозорість і залучення механізмів державно-приватного партнерства.

Окрему увагу на засіданні було приділено податковій політиці, яку прокоментувала віцепрезидентка УСПП Юлія Дроговоз.

За словами Ю.Дроговоз, за перші чотири місяці 2025 року в Україні припинили діяльність майже 120 тисяч ФОПів, які за попередній рік дали приблизно 1,3 млрд грн доходів.

Відтак учасники засідання Антикризового штабу висловили стурбованіть подальшим зниженням професійності та ефективності роботи органів державного управління.

Серед іншого, експерти і бізнес обговорили виклики для експорту в умовах втрати з 5 червня режиму “торгового безвізу” з ЄС, скорочення валютних надходжень від трудових мігрантів, дефіцит бюджету на рівні 24% ВВП та ризики наростання зовнішнього боргу.

На завершення було зазначено, що в умовах війни особливу роль відіграє кооперація держави, бізнесу та міжнародних партнерів, а також створення інституцій для системної реконструкції країни. Рада з відбудови, Антикризовий штаб та платформи на базі ділових асоціацій виступають ключовими майданчиками для напрацювання антикризових рішень, але потрібне і активне системне залучення в дану роботу Уряду, Верховної Ради. Зокрема, через модернізацію і запуск діяльності Національної ради з відновлення (заснована Указом Президента в квітні 2022 року, досі не діє), розробку комплексної Промислової стратегії на індустріально-інноваційних принципах, а також перегляд податкової, монетарної політики  з метою розвитку економіки та ділової, інвестиційної активності.

Україна готує звернення до Європейської комісії, щоб розпочати формалізовані переговори про відтермінування CBAM для України. В Українському союзі промисловців і підприємців зазначають: це необхідне рішення, яке діловий союз обстоював ще з минулого року. В умовах повномасштабної війни з російським агресором та дефіциту ресурсів запровадження додаткових вуглецевих зборів є критичним для української промисловості.

Про те, що Кабінет Міністрів України планує ініціювати офіційне звернення до Європейського Союзу з проханням відтермінувати дію механізму CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) щодо українського експорту, повідомив Торговий представник України Тарас Качка. Наразі CBAM діє в обмеженому форматі, а з 1 січня 2026 року очікується повноцінне розгортання механізму. Йдеться про податок на вуглецеві викиди на ввезену продукцію металургійної, цементної, хімічної та інших галузей. За попередніми підрахунками, його запровадження коштувало б нашим виробникам понад мільярд євро.

Тому УСПП неодноразово звертався до урядових структур, європейських партнерів та міжнародних організацій із закликом врахувати виняткові умови, в яких працює українська промисловість.

«Ми ще минулого року наголошували, що застосування CBAM без перехідного періоду чи винятків для України — це економічно згубне рішення. У березні цього року ми знову звертались до Уряду з аргументами від бізнесу й експертів. УСПП послідовно підтримує євроінтеграцію, але підходи щодо вуглецевих мит мають бути справедливими й реалістичними», — зазначають в діловому союзі.

Промисловість України наразі працює в умовах повномасштабної війни: підприємства зазнають руйнувань від ворожих обстрілів, стикаються з браком обігових коштів, втрачають ринки та паралельно змушені інвестувати в енергетичну автономність, щоби уникнути простоїв у блекаути. Запровадження додаткового мита за викиди СО₂ без урахування цих факторів — це прямий удар по конкурентоспроможності українського експорту.

УСПП підкреслює, що CBAM не повинен стати новою торговельною стіною між Україною та ЄС. Союз закликає європейських партнерів проявити солідарність – не лише політичну, але й економічну, адже це також частина колективної безпеки.

УСПП, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану разом із галузевими об’єднаннями готують цільове засідання з питань погоджених із ЄС дій по реалізації політики декарбонізації.

«ЄС має врахувати, що Україна захищає не лише себе, а й безпеку Європи. Тому і підтримка має бути відповідною — включно з економічними винятками на період війни та відновлення від наслідків російської агресії», — наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

Україні потрібна стратегія самодостатності та індустріального відновлення на засадах партнерства і справедливого балансу інтересів.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію Угоди між Україною та США про економічне співробітництво у сфері надрокористування. Це рішення, що поки носить більш політичний характер, може створити нові можливості для зміцнення енергетичної, технологічної та економічної самодостатності України – за умови роботи державних інституцій у цьому напрямі.

Таку думку висловили в Українському союзі промисловців і підприємців.

Як підкреслив президент УСПП, голова Ради з відбудови України в рамках Глобальної організації світових лідерів  Lives Amplified (Нью-Йорк, США) Анатолій Кінах, “угода з США щодо надрокористування має перетворитися на стимул для розвитку переробної промисловості в Україні. Необхідно уникати повторення сировинної моделі – ми маємо створювати в Україні виробництва з високою доданою вартістю”.

Чому це питання важливе саме зараз?

На тлі повномасштабної війни з російським агресором, наша економіка зазнала збитків на понад 600 млрд. доларів,  52% державного бюджету України фінансується за рахунок зовнішніх грантів і позик міжнародних партнерів та фінансових інституцій. Соціальні стандарти заморожені до 2027 року і залишаються на вкрай низькому рівні. Рівень безробіття за підсумками 2024 року становив 15%, тоді як оборонно-промисловий комплекс країни завантажений лише на 40% від своїх потужностей. Для порівняння: російська військово-промислова машина працює у режимі 24/7, а рівень безробіття в рф складає всього близько 2,5%.

У таких умовах підвищення економічних спроможностей України має стати не просто стратегічною ціллю, а національною ідеєю. Розробка надр, індустріально-інноваційна економіка, створення доданої вартості всередині країни, розбудова енергонезалежності, збереження і розвиток людського потенціалу – ключові вектори національної безпеки.

«Ця міждержавна Угода є рамковою. Її подальше наповнення та ефективність реалізації безпосередньо залежатимуть від української державної політики – її послідовності, прозорості та здатності захищати національні інтереси в балансі інтересів із західними партнерами», – прокоментував Анатолій Кінах.

Важливо вибудовувати модель державно-приватного партнерства у сфері надрокористування, формувати довготривалу політику інвестування з рівними і прозорими конкурентними умовами, створювати умови для переробки сировини в Україні, забезпечувати екологічну відповідальність і високі соціальні стандарти для громад, де здійснюється видобуток.

Угода та її перспективи обговорювалися на засіданні Антикризового штабу з питань стійкості економіки  під час воєнного стану за участі представників бізнес-асоціацій, наукових інституцій, зокрема Інституту геології КНУ, НАН України. За підсумками наради було підготовлено пакет рекомендацій, які спрямовані до Ради національної безпеки і оборони України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Офісу президента. Ці пропозиції стосуються активізації геологічної розвідки, створення індустріальних майданчиків із глибокою переробкою сировини, зміцнення науково-технічної бази в галузі.

Рада з відбудови України, яку очолює Анатолій Кінах, паралельно напрацьовує цільові напрями міжнародного партнерства з США, ЄС та іншими стратегічними союзниками – на засадах рівноправного співробітництва та взаємовигідної інтеграції української економіки у глобальні ланцюги доданої вартості.

Українські надра повинні бути інструментом прискорення індустріального відновлення на інноваційних принципах, розвитку нових галузей, зокрема критичних матеріалів, технологій подвійного призначення, «зеленої» енергетики. Для цього необхідна цілісна стратегія, заснована на синергії державної політики, бізнесу та міжнародних партнерів.

УСПП закликає владу перейти до імплементації практичних кроків, які дозволять реалізувати потенціал цієї Угоди в інтересах сталого розвитку, національної безпеки та економічної самодостатності України.

Президенту Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), голові Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану Анатолію Кінаху присвоєно звання почесного професора Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.

Відповідне рішення ухвалила Вчена рада закладу.

Церемонія вручення відбулася в урочистій обстановці за участі керівництва, професорсько-викладацького складу та студентської спільноти університету.

Антикризовий штаб, який очолює Анатолій Кінах, працює з початку повномасштабної війни рф проти України. Його діяльність спрямована на підготовку стратегічної аналітики та пропозицій для РНБО України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Офісу Президента. До роботи штабу залучені бізнес-асоціації, аналітичні центри, профспілки, представники міністерств, відомств, волонтери.

Особлива увага в роботі Антикризового штабу приділяється формуванню стратегій відновлення України на основі принципів індустріально-інноваційного розвитку та зміцнення людського капіталу. У цьому контексті активізовано співпрацю з університетською та академічною спільнотою, діє меморандум про співпрацю з Національною академією наук України.

Зокрема, рік тому між УСПП та Українським державним університетом імені Михайла Драгоманова також було підписано меморандум про співпрацю. Йдеться про підготовку фахівців у сферах, що мають критичне значення для відновлення держави – математика, фізика, програмування, соціологія, реабілітація тощо.

Присвоєння почесного звання є визнанням внеску Анатолія Кінаха у розвиток міжсекторального діалогу, кроком до посилення взаємодії між державними інституціями, наукою, освітою та бізнесом щодо не лише відбудови, але й модернізації економіки, інфраструктури України.

«Наразі є гостра необхідність аналітичного супроводу реформ і рішень, які формують майбутнє країни, а також ефективної комунікації влади з науковою та професійною спільнотою на етапі їх підготовки. Наша співпраця з НАН України, провідними вищими навчальними закладами, серед яких і Університет імені Михайла Драгоманова, спрямована на подолання цього розриву та інтеграцію наукової й експертної думки в процеси стратегічного планування та відновлення держави», — зазначив Анатолій Кінах.