Мета співпраці — прискорити розвиток авіаційної, космічної та високотехнологічної індустрії України, посилити кооперацію між підприємствами, наукою та інноваційними командами, а також відкрити нові можливості для бізнесу на внутрішніх і зовнішніх ринках.

Ключові напрями спільної роботи:

• індустріальні та технологічні проєкти повного циклу — від конструкторських розробок до серійного виробництва;

• підтримка виробників і розробників: доступ до експертизи, мережі постачальників, фінансових інструментів;

• міжнародна кооперація: спільні ініціативи з іноземними партнерами, участь у профільних виставках та програмах;

• розвиток сучасних технологічних рішень для космічної, авіаційної, оборонно-промислової та суміжних галузей.

Анатолій Кінах, Президент УСПП:
«Наш спільний фокус — прагматичний результат. Український високотехнологічний сектор має достатній науковий і виробничий потенціал, щоб зростати навіть в умовах війни. Меморандум із Асоціацією “КОСМОС” посилює кооперацію бізнесу, науки та держави, перетворюючи ідеї на реальні проєкти, робочі місця і валютну виручку для країни».

Очікувані кроки вже найближчим часом:

1. Формування спільної дорожньої карти індустріальних і R&D-проєктів (космічні сервіси, безпілотні системи, матеріалознавство, приладобудування).

2. Створення робочих груп за напрямами: інжиніринг, стандартизація/сертифікація, експорт і локалізація виробництва.

3. Запуск платформи кооперації для підприємств-учасників (матчинг підрядників, постачальників, інвесторів).

4. Підготовка спільних ініціатив для участі у міжнародних програмах та фондах підтримки інновацій.

Фокус партнерства — синергія компетенцій і масштабування українських високих технологій у глобальних ланцюгах доданої вартості.

Рівень ділової активності українських підприємств знижується третій місяць поспіль. Причини —дефіцит кадрів, скорочення виробництва, невизначеність економічної політики Уряду. УСПП закликає владу до відповідальних рішень, пропонує чіткий антикризовий план і наголошує: без підтримки реального сектору економіки відновлення неможливе.

За даними останнього дослідження Advanter Group на замовлення ПРООН, індекс ділової активності в липні впав до 36,1 бала зі 100 можливих, що є найнижчим показником з початку повномасштабного вторгнення рф. Підприємці прогнозують зниження виробництва, тільки 16,8% повідомили, що їх компанія в доброму фінансовому стані.

Респонденти виокремили п’ять основних факторів, що перешкоджають відновленню та зростанню економічної активності підприємств: непередбачуваність державної політики (55,5%); брак платоспроможного попиту (53,5%); загальна невизначеність щодо розвитку ситуації в країні (52,7%); нестача кваліфікованої робочої сили (51,6%); обмежений доступ до капіталу (39,8%).

Український союз промисловців і підприємців уже тривалий час веде системну роботу в межах Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, створеного ще на початку повномасштабного вторгнення рф. Разом вони постійно акумулюють проблематику бізнесу, проводять фахові консультації та представляють інтереси підприємництва/індустрії на рівні Уряду та Верховної Ради.

УСПП ще раніше попереджав: Україні потрібна відповідальна державна політика, суспільство та бізнес чекають стратегії, а не ситуативного реагування. Сьогодні це стає особливо актуальним — без реальних кроків з боку держави падіння ділової активності лише посилиться.

Що пропонує ділова спільнота:

• Системне, але водночас чесне і прозоре бронювання персоналу. Необхідно запровадити передбачуваний механізм захисту фахівців критичних професій у виробництві, логістиці, енергетиці. Бізнес має отримати чітке право зберігати кадри, без яких неможливо забезпечити тил, податки й експорт.
• Навчання і перекваліфікація. Потрібні державно-приватні програми, що дозволять залучити до економіки нові трудові ресурси — молодь, внутрішньо переміщених осіб, людей поважного віку. Важливу роль тут можуть відіграти галузеві асоціації.
• Стимули та підтримка виробників. Доступ до оборотних коштів, підтримка модернізації, зменшення податкового тиску в умовах скорочення обсягів виробництва — ключ до стабілізації ситуації.
• Продуктивність через технології. Автоматизація виробничих процесів, цифровізація документообігу, ERP-системи дозволять підприємствам бути ефективнішими навіть з меншою кількістю працівників.
• Соціальна відповідальність і адаптація. Бізнес має формувати сучасну політику утримання кадрів: гнучкий графік, безпека, підтримка родин мобілізованих працівників, корпоративна етика, що враховує виклики воєнного часу.
• Державно-приватне партнерство, діалог влади та бізнесу, взаємна відповідальність.
• Сучасна промислова політика, індустріально-інноваційний розвиток, пріоритети переробним галузям.

«Війна — це не лише фронт, а й тил, економіка, національна стійкість. Якщо не стабілізувати ситуацію на підприємствах, ми ризикуємо втратити не лише ВВП, а й десятки тисяч робочих місць, експорт, податкові надходження», – підкреслив президент УСПП Анатолій Кінах.

УСПП наполягає на спільній координації дій парламенту, Уряду, бізнесу. Зокрема, за результатами нещодавнього засідання Антикризового штабу спрямовані відповідні рекомендації органам державної влади, Президенту, РНБОУ. В них йдеться про підтримку самозайнятості та підприємництва, педставлення КМУ нормативно затвердженої Програми діяльності на основі аудиту стану економіки та оцінки роботи попереднього уряду, з урахуванням Плану відновлення України; підвищення результативності роботи антикорупційних інституцій; збільшення питомої ваги переробної промисловості, збереження професійних кадрів і повернення у структуру виконавчої влади Мінагрополітики та Мінстратегпрому.

За даними Національного банку України, у червні 2025 року дефіцит зовнішньої торгівлі товарами досяг історичного максимуму — $5,07 млрд. (за перше півріччя 2025 року – мінус $18,3 млрд.) Такий розрив між імпортом та експортом не є випадковим чи раптовим явищем: він відображає системне зниження темпів економічного відновлення, спад ділової активності, а також структурні перекоси в моделі української економіки.

Український союз промисловців і підприємців та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану неодноразово звертали увагу Уряду та парламенту на тривожні сигнали: зниження обсягів експорту, зростання імпорту, втрата конкурентоспроможності на ключових ринках. Було ініційовано проведення спеціального засідання РНБО щодо економічної стійкості та підвищення фінансової самодостатності України.

Втім, ані чіткого аудиту стану галузей, ані Програми дій вже переформатованого Уряду досі не представлено. Несистемність управлінських рішень у кризовий період дорого коштує економіці.

Експорт падає — сировинна модель себе вичерпує

Експорт до країн ЄС, що є нашим основним торговельним партнером,  скоротився в червні на понад 10% — з $1,65 млрд до $1,48 млрд. При цьому імпорт із Євросоюзу зріс на 12% — до $3,15 млрд. Частково це зумовлено обмеженнями з боку окремих країн — зокрема, наприклад, Польщі та ін. країн — на аграрну сировину з України.

Президент УСПП Анатолій Кінах неодноразово підкреслював необхідність відмови від сировинної моделі експорту: сьогодні 82% українського експорту — це сировина. Така структура не лише послаблює позиції України на зовнішніх ринках, а й ставить під загрозу стабільність валютних надходжень. В умовах війни та обмеженого ресурсу це критично.

Промисловість може і повинна стати основним драйвером економічного зростання. Йдеться про відновлення виробничих спроможностей машинобудівних підприємств, їх модернізацію, перехід до індустріально-інноваційної моделі в цілому. Це створення робочих місць, податкові надходження, нова якість експорту.

Водночас, інфляція в промисловості вже перевищила 40%. Це не лише б’є по собівартості продукції та конкурентоспроможності підприємств, але й має відкладений негативний вплив на платоспроможність ринку і доходи бюджету.

Наразі рівень покриття потреб держбюджету власними доходами – близько 60 %.  Основним джерелом скорочення дефіциту будуть зовнішні позики та гранти – 1,8 трлн грн (70 % потреб). Це формує певні ризики та потребує чіткої і прозорої роботи із міжнародними партнерами та донорами.

Віцепрезидент УСПП Валерій Пекар справедливо зазначив у своєму дописі у Facebook: «Україна вже провалила значну кількість індикаторів ЄС, МВФ та Світового банку. А оскільки темп запровадження необхідних змін знизився, ще більше індикаторів може бути провалено в наступні квартали. Це призведе до втрати необхідного фінансування, що може запустити повноцінну економічну кризу».

Йдеться не лише про фінансову допомогу — мова про довіру партнерів, без якої неможливо говорити про стійке відновлення.

Що потрібно робити — комплекс першочергових рішень

Імпортувати не споживчі товари, а обладнання, яке не виробляється в Україні, — для запуску внутрішнього виробництва.

Кредитувати бізнес та промисловість під доступні ставки — через державні програми, цільові фонди підтримки виробництва.

Забезпечити можливість експорту продукції ОПК у дружні країни — для заробітку і масштабування національного мілтех-сектору.

Максимально переходити до переробки — у всіх секторах, де це можливо. Це підвищить додану вартість українського експорту.

Провести переговори з ЄС щодо преференцій для продукції часткової/повної переробки з України — як тимчасовий захід підтримки.

Посилити антикорупційну боротьбу, підвищити прозорість та ефективність роботи митниці.

Проводити надалі структурні реформи, що відповідають індикаторам і вимогам міжнародних партнерів.

«Україна не має запасу часу зволікати. Війна з російським агресором — це війна не лише на полі бою, а й за ресурси, виживання економіки та майбутнє держави. Відмова від сировинної залежності, ставка на промисловість і технології — це не гасла, а стратегія виживання та розвитку, – підсумував Анатолій Кінах.

Ці питання вже розглянули на засіданні Антикризового штабу 31 липня за участі представників Уряду, парламенту, РНБОУ, НАН України, профспілок, аналітичних інституцій бізнесу. Наразі готуються системні пропозиції для органів влади. УСПП і Антикризовий штаб наполягають на формулюванні прагматичної Програми діяльності КМУ, аудиті економіки, спільній з НБУ розробці нових програм кредитування промисловості, пошуку інвестицій для її модернізації, офіційного звернення щодо відтермінування СВАМ і водночас – крокам по підвищенню енергоефективності виробництв тощо.

Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану спільно з Українським союзом промисловців і підприємців неодноразово акцентували на потребі посилення професійного потенціалу та ефективності роботи органів виконавчої влади. У ситуації, коли держава протистоїть повномасштабній агресії рф та виснаженню ресурсів, саме якість державного управління є критичною умовою для збереження стійкості та економічної витривалості.

За оцінками Світового банку, потреби у відновленні України сягнули щонайменше 600 млрд доларів. Через відсутність належних і своєчасних рішень кризові процеси в економіці лише загострюються. Промислова інфляція за перші п’ять місяців 2025 року перевищила 42%, а рівень імпортозалежності наближається до 40% ВВП. При цьому надходження від експорту впали до 20% ВВП. Обсяги кредитування підприємств залишаються недостатніми для модернізації виробництва та реалізації проєктів із відбудови. Існують також ризики скорочення міжнародної фінансової допомоги.

Системні виклики залишаються невирішеними. В Україні досі не затверджено на рівні нормативного акту Плану відновлення, який би став основою координації внутрішніх і зовнішніх зусиль. Бюджетна декларація до 2028 року консервує бідність і низькі соціальні  стандарти – незначне підвищення мінімальної зарплати за три роки не покриватиме навіть базові потреби.

З усім цим має працювати переформатований Уряд, погоджений Верховною Радою України.

Загалом в умовах парламентсько-президентської республіки надзвичайно важливо, щоб Уряд формувався коаліційно, був підзвітний парламенту та регулярно звітував про свою діяльність. Практика представлення річних Програм діяльності Кабінету Міністрів має стати обов’язковою та виконуваною – цього, на жаль, не спостерігалося раніше. Звіти мають бути не формальністю, а інструментом оцінки ефективності, виявлення помилок і визначення кращих практик.

Окреме занепокоєння викликає відновлення підходів до укрупнення міністерств, зокрема ідеї щодо передачі функцій Міністерства аграрної політики до Міністерства економіки. Цей експеримент вже впроваджувався та був визнаний і фахівцями, і чиновниками як провальний.

Аграрний сектор забезпечує до 60% валютної виручки країни та формує понад 40% зайнятості у сільській місцевості. У контексті євроінтеграції та геополітичних викликів Україна потребує окремої політики розвитку АПК як одного з ключових драйверів відновлення.

Аналогічна ситуація – у сфері промислової політики. Відсутність системного підходу, розгалужених програм модернізації, індустріальної кооперації, декарбонізації, адаптації до ринків ЄС стримує розвиток промисловості. Особливу важливість індустріально-інноваційна політика має в умовах поглиблення сировинної структури економіки (за 2024 рік 82% українського експорту – це сировина). Міністерство з питань стратегічних галузей має відігравати ключову роль у цьому процесі – від машинобудування до ОПК, важливість якого в умовах війни є беззаперечною.

Ділова спільнота очікує, що новий склад Уряду презентує чітку, структуровану Програму своєї діяльності, із розстановкою пріоритетів та зазначенням джерел ресурсів для реалізації. Кожен міністр має представити в парламенті та на загал бачення розвитку відповідної сфери, програму дій, строки та механізми їх реалізації. Відкритість до діалогу з громадянським суспільством і бізнесом має стати невід’ємною частиною такого підходу.

Антикризовий штаб та УСПП залишаються відкритими до співпраці й діалогу з переформатованим Урядом задля формування дієвої економічної політики, прискорення модернізації, відбудови та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України в умовах війни.

Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану спільно з Українським союзом промисловців і підприємців неодноразово акцентували на потребі посилення професійного потенціалу та ефективності роботи органів виконавчої влади. У ситуації, коли держава протистоїть повномасштабній агресії рф та виснаженню ресурсів, саме якість державного управління є критичною умовою для збереження стійкості та економічної витривалості.

За оцінками Світового банку, потреби у відновленні України сягнули щонайменше 600 млрд доларів. Через відсутність належних і своєчасних рішень кризові процеси в економіці лише загострюються. Промислова інфляція за перші п’ять місяців 2025 року перевищила 42%, а рівень імпортозалежності наближається до 40% ВВП. При цьому надходження від експорту впали до 20% ВВП. Обсяги кредитування підприємств залишаються недостатніми для модернізації виробництва та реалізації проєктів із відбудови. Існують також ризики скорочення міжнародної фінансової допомоги.

Системні виклики залишаються невирішеними. В Україні досі не затверджено на рівні нормативного акту Плану відновлення, який би став основою координації внутрішніх і зовнішніх зусиль. Бюджетна декларація до 2028 року консервує бідність і низькі соціальні  стандарти – незначне підвищення мінімальної зарплати за три роки не покриватиме навіть базові потреби.

З усім цим має працювати переформатований Уряд, погоджений Верховною Радою України.

Загалом в умовах парламентсько-президентської республіки надзвичайно важливо, щоб Уряд формувався коаліційно, був підзвітний парламенту та регулярно звітував про свою діяльність. Практика представлення річних Програм діяльності Кабінету Міністрів має стати обов’язковою та виконуваною – цього, на жаль, не спостерігалося раніше. Звіти мають бути не формальністю, а інструментом оцінки ефективності, виявлення помилок і визначення кращих практик.

Окреме занепокоєння викликає відновлення підходів до укрупнення міністерств, зокрема ідеї щодо передачі функцій Міністерства аграрної політики до Міністерства економіки. Цей експеримент вже впроваджувався та був визнаний і фахівцями, і чиновниками як провальний.

Аграрний сектор забезпечує до 60% валютної виручки країни та формує понад 40% зайнятості у сільській місцевості. У контексті євроінтеграції та геополітичних викликів Україна потребує окремої політики розвитку АПК як одного з ключових драйверів відновлення.

Аналогічна ситуація – у сфері промислової політики. Відсутність системного підходу, розгалужених програм модернізації, індустріальної кооперації, декарбонізації, адаптації до ринків ЄС стримує розвиток промисловості. Особливу важливість індустріально-інноваційна політика має в умовах поглиблення сировинної структури економіки (за 2024 рік 82% українського експорту – це сировина). Міністерство з питань стратегічних галузей має відігравати ключову роль у цьому процесі – від машинобудування до ОПК, важливість якого в умовах війни є беззаперечною.

Ділова спільнота очікує, що новий склад Уряду презентує чітку, структуровану Програму своєї діяльності, із розстановкою пріоритетів та зазначенням джерел ресурсів для реалізації. Кожен міністр має представити в парламенті та на загал бачення розвитку відповідної сфери, програму дій, строки та механізми їх реалізації. Відкритість до діалогу з громадянським суспільством і бізнесом має стати невід’ємною частиною такого підходу.

Антикризовий штаб та УСПП залишаються відкритими до співпраці й діалогу з переформатованим Урядом задля формування дієвої економічної політики, прискорення модернізації, відбудови та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України в умовах війни.

У князівстві Монако відбулася робоча зустріч голови Ради з відбудови України, прем’єр-міністра України в 2001-2002 рр., президента УСПП Анатолія Кінаха з керівником Глобальної організації світових лідерів Lives Amplified (Нью-Йорк, США) Стівом Мельником.

Рада з відбудови функціонує в межах цієї міжнародної платформи, що об’єднує впливових лідерів з усього світу, бізнес та інвесторів.

Зустріч стала продовженням першого засідання української частини Ради, яке нещодавно відбулося в Києві в приміщенні НАН України. До її складу увійшли представники системного бізнесу, ділових асоціацій, НАНУ, провідних університетів, державних структур, а також гуманітарних і ветеранських ініціатив. Серед компаній — “АТБ-Маркет”, “Монобанк”, АТ “Таскомбанк”, Промислова група ТАС,  “Астарта”, “Каргоремтранс”, “МХП”, “Криптон”, “Укрелектрокабель”, ФРУ “Defense” та інші.

Під час зустрічі учасники наголосили на важливості фактору часу: готувати програми відновлення слід вже зараз, не чекаючи завершення активної фази війни з російським агресором. За оцінками міжнародних та національних експертів, сукупні збитки України вже перевищили $600 млрд. Наприклад, зруйновано понад 60 млн кв. м житла — для його реконструкції потрібно щонайменше $86 млрд. Енергетична, транспортна інфраструктура, гуманітарні проєкти – пріоритети Ради з відбудови.

Сторони погодилися, що відновлення має базуватися на принципах індустріально-інноваційної економіки із широким застосуванням новітніх технологій і створенням умов для масштабного залучення інвестицій. В пріоритеті – модернізація промисловості і серійне виробництво, енергетика, соціальна інфраструктура. Це запорука робочих місць та фактор повернення українців з-за кордону. Наразі 7 млн. українців знайшли притулок в країнах-партнерах, переважно в ЄС та Північній Америці. За різними опитуваннями, частка тих, хто планує повернутися, впала з 50% до 20%.

Окремо він наголосив на необхідності розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу, залучення приватного капіталу у виробництво в секторі ОПК, щоб посилити обороноздатність країни.

Сторони погодили засідання Ради із відбудови у вересні у Вашингтоні – за участі міжнародного політикуму, представників американського бізнесу, міжнародних корпорацій та керівництва Lives Amplified. Під час заходу планується презентація конкретних проєктів, підготовлених українською стороною. Основний акцент — на їхній готовності до реалізації вже зараз.

Також обговорено гуманітарну складову співпраці. Йдеться про спільні ініціативи у сфері психосоціальної та фізичної реабілітації ветеранів, підтримку внутрішньо переміщених осіб, дітей-сиріт та постраждалих від війни. УСПП та Lives Amplified мають власні напрацювання, які буде об’єднано в межах діяльності Ради.

Довідка:
Рада з відбудови України функціонує в межах Lives Amplified — глобальної інституційної платформи, яка об’єднує чинних і колишніх світових лідерів, прем’єрів, президентів, очільників корпорацій тощо. Це найбільше середовище впливових діячів за межами ООН. В складі Lives Amplified діють Товариство світових лідерів Lives Amplified та Фонд Lives Amplified Foundation.

Місія платформи — підтримка трансформаційних ініціатив, що сприяють соціальному та економічному процвітанню людства.

Україна та Європейський Союз підписали меморандум про співпрацю в оборонній сфері — це ще один важливий крок у напрямі інтеграції нашої держави в загальноєвропейську архітектуру безпеки та колективної стійкості.

Наші виробники ОПК співпрацюватимуть із Асоціацією аерокосмічної, безпекової та оборонної промисловості Європи (Aerospace, Security and Defence Industries Association of Europe (ASD), а також братимуть участь у промислових консорціумах за відповідними програмами ЄС.

В Українському союзі промисловців і підприємців вітають підписання документа, який відкриває нові можливості для кооперації між українським ОПК та відповідними структурами ЄС, зокрема Європейським оборонним агентством.

Як підкреслив єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс, Європа може вчитися у України в питаннях розвитку безпілотних систем, штучного інтелекту, мобільності і гнучкості виробництва. Це — пряме визнання високого рівня українських розробок у сфері оборонних технологій, створених під тиском реальних бойових умов.

«Україна довела, що є надійним партнером. Наш ОПК демонструє здатність до адаптації, модернізації і розвитку технологій подвійного призначення. Важливо не втратити ці напрацювання, а закріпити їх через рівноправну кооперацію з європейськими структурами», — зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.

Ще в 2024 році УСПП провів низку стратегічних зустрічей з європейськими представниками в сфері безпеки.

Зокрема, під час діалогу президента УСПП Анатолія Кінаха з єврокомісаром з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом було обговорено створення спільних платформ для проєктів у сфері військових і космічних технологій, розвиток технологічної кооперації, підвищення спроможності оборонно-промислових кластерів.

Окрім цього, діловий союз ініціював публічну дискусію про включення України як невід’ємного елемента європейської системи безпеки. Ця позиція чітко артикулюється в заявах УСПП на національному і міжнародному рівні.

УСПП спільно з Антикризовим штабом стійкості економіки в умовах воєнного стану провели серію закритих консультацій з представниками вітчизняного оборонного комплексу, під час яких обговорювали шляхи пришвидшення адаптації українських виробничих стандартів до норм НАТО та ЄС. Це критично важливо для запуску спільних проектів та формування єдиного оборонного простору.

Пропозиції УСПП вже передані євроструктурам. Серед ключових пунктів:

Спільне виробництво зброї та спецтехніки, зокрема на території України;

Розширення обсягів замовлень на українські оборонні підприємства з боку європейських партнерів;

Обмін технологіями та створення міжінституційних R&D-центрів;

Прискорення гармонізації регламентів і стандартів, що діють у країнах-членах НАТО.

Також запропоноване було інституційне закріплення співпраці — створення двосторонніх координаційних офісів Україна–ЄС з питань промислової оборони, адаптація регуляторних норм;  спеціальних інкубаторів для підтримки стартапів у військових технологіях.

«Це питання не тільки безпеки. Це — нові робочі місця, експортний потенціал, проривні інновації. Україна може і має бути не лише споживачем, а й співтворцем нової європейської системи оборонної промисловості», — наголошують в УСПП.

УСПП продовжить системну роботу з європейськими інституціями, а також через Раду з відбудови України в Глобальній організації світових лідерів Lives Amplified (США), яку очолює Анатолій Кінах, — з метою закріплення оборонної кооперації як фундаментального елементу стратегії відновлення.

Що має змінитися в підході держави до використання своїх мінеральних ресурсів.

Україна володіє майже повною таблицею Менделєєва. Рідкісноземельні метали, графіт, літій, титан, уран — усе це ресурси, за які у світі точиться безмовна, але жорстка конкуренція. У час війни з російським агресором, коли ресурси стали синонімом виживання, Україна отримала історичний шанс трансформувати свою мінерально-сировинну базу на користь довгострокового розвитку. Але нинішня політика у сфері надрокористування загрожує перетворити Україну на «сировинний придаток» — з усіма притаманними для цього статусу ризиками: від економічної вразливості до погіршення демографічного становища.

На цьому наголосив у розмові із журналістами Анатолій Кінах, президент УСПП та голова Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану.

Одним із пунктів «Плану перемоги», який президент Володимир Зеленський презентував у Вашингтоні та Брюсселі наприкінці минулого року, стала пропозиція до союзників щодо співпраці у сфері корисних копалин. Проте, як зауважує Анатолій Кінах, ключовий момент було втрачено — Україна так і не озвучила, на яких умовах готова ділитися своїми надрами.

«Ми повинні бути не постачальниками сировини, а повноцінними учасниками міжнародної кооперації. Наприклад, не руда літію — а батареї. Не титанова губка — а деталі для Boeing. Не уранова руда — а учасники циклу виробництва палива для АЕС», — підкреслив  президент УСПП.

Натомість, після провалу першої рамкової угоди з США, друга версія документу, за його словами, вже мала ознаки «колоніального характеру»: окрім надр, у неї включили транспортну та енергетичну інфраструктуру, порти. І все це — без чіткого бачення української сторони та без обговорення базових принципів на державному рівні.

Проблема не лише у змісті угоди, а й у відсутності системного підходу з боку української влади. Делегації їдуть на переговори без чіткої програми, без узгодженої позиції, інформування громадян про ключові пункти таких домовленостей.

«Зараз ми самі працюємо через свої канали із Сполученими Штатами та іншими партнерами. Наша логіка така: ми повинні формувати такі відносини, щоб Україну розглядали не як державу, що ходить по світу з простягнутою рукою, а як партнера. Партнера з яким можна взаємовигідно працювати, мати спільний результат, вигідний для всіх сторін. Партнера надійного, прогнозованого, але який буде захищати свої національні інтереси, так як роблять усі держави», – повідомив Анатолій Кінах.

За даними ЗМІ, Угоду про копалини між США та Україною можуть підписати «скоро», адже залишився технічний бік обговорення.

Зараз УСПП спільно з Інститутом геології КНУ ім. Шевченка працює над створенням державної політики у сфері надрокористування. Йдеться не лише про інвентаризацію, а й про глибоку реформу — від відкритості даних до боротьби з корупцією.

З 1994 року темпи виснаження українських родовищ значно перевищують відкриття нових. Часто ліцензії не використовуються або використовуються в інтересах приватних гравців. Необхідно провести аудит, анулювати «сплячі» дозволи, адаптувати дані до міжнародних стандартів, і що найголовніше — запровадити прозорі правила гри для інвесторів.

«Конкуренція має бути не між країнами за українські надра, а між інвесторами — за право брати участь у проектах на збалансованих прозорих умовах», — переконаний президент УСПП.

Україна має історичний шанс — перетворити природне багатство на економічну самодостатність. Неприпустимо для суверенної держави забезпечувати 52% (дані за 2024 рік) видатків державного бюджету за рахунок зовнішніх джерел: кредитів, займів та частково грантів.

Надра — це не просто економіка, це основа майбутнього, і з цим потрібно системно працювати, резюмував очільник промисловців і підприємців України.

Стартував проєкт Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ) Green Energy Help Desk з підтримки українського бізнесу у впровадженні енергоефективних рішень — ВДЕ, мікроенергосистем із полігенерацією.

Загальна площа руйнувань від повномасштабної агресії рф, за оцінками експертів, складає понад 60 мільйонів квадратних метрів житлового фонду України. Руйнація охопила не лише приватні будинки, але й багатоповерхові житлові комплекси, залишивши мільйони громадян без даху над головою. Понад 7 млн. українців виїхало за кордон, біля 5 млн. стали внутрішніми біженцями, змушеними залишити свої домівки через бойові дії або тимчасову окупацію територій.

Для вирішення проблеми відновлення житла Уряд впроваджує кілька програм, які мають на меті покращення ситуації. Однією з таких є програма ЄОселя, що забезпечує певну підтримку для купівлі житла. Однак, вона не може задовольнити потреби усіх, хто цього потребує — на рік підписується лише 10-20 тисяч угод, що значно менше за кількість осіб, що не мають житла. Аналогічно, програма «Доступні кредити 5-7-9» та «ЄВідновлення» вирішують лише незначну частину проблем.

Однією з головних проблем є відсутність чіткої, затвердженої на нормативному рівні Програми забезпечення ВПО (внутрішньо переміщених осіб) житлом. Крім того, українська економіка на четвертому році війни потребує глибокого аудиту, щоб оцінити реальний стан промисловості, демографічну ситуацію та можливості для подальшого відновлення. Низький рівень ефективності держуправління та корупція ускладнюють реалізацію програм відновлення. Також важливим фактором є необхідність створення нових робочих місць та підвищення соціальних стандартів, щоб люди мали змогу залишатись в Україні чи повернутися, якщо вони свого часу виїхали.

Існує необхідність проведення аудиту житлового фонду та залучення приватних інвестицій через державно-приватне партнерство. Такий підхід дозволить привабити іноземних інвесторів, які зацікавлені у відновленні житлової інфраструктури України, однак вони вимагають чіткої політики держави, захисту прав інвесторів та прозорих умов для участі в таких проєктах.

У парламенті наразі розглядається законопроєкт, який має сформувати основи житлової політики України, зокрема, забезпечення житлом ВПО та залучення приватних інвестицій для відновлення міст.

Треба робити на принципах державно-приватного партнерства аудит житла, яке може бути надано в оренду ВПО на пільгових умовах, проєктів з незавершеного будівництва, залучати інвестиції, гранти і зовнішню фінансову допомогу. Такі можливості є, і УСПП, наприклад, вже співпрацював з Урядом Литви в схожих напрямках (соціальна інфраструктура – школи, садочки тощо)

У підсумку, відновлення житлової інфраструктури є важливим і надзвичайно складним завданням для України. Це потребує злагоджених дій на всіх рівнях, чіткої стратегії та співпраці держави з приватними інвесторами, аби забезпечити громадянам країни дах над головою після руйнівних наслідків війни з російським агресором.