Анатолій Кінах

Tag Archive : війна

Дивитися відеовиступ тут

Серед основних ризиків уповільнення економічного зростання, крім суто воєнних чинників, експерти виокремлюють відсутність ефективної концепції промислової політики, монетарну політику, яка не орієнтована на стимулювання розвитку, а також нестачу загальної адаптивної моделі зростання, придатної для умов воєнного часу.

Про це йшлося на черговому засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, організованому Українським союзом промисловців і підприємців (УСПП). До участі традиційно були залучені представники Уряду, РНБОУ, Верховної Ради, профспілок, бізнесу, експертного середовища та міжнародних партнерів.

Президент УСПП Анатолій Кінах у своєму виступі наголосив на тривожних тенденціях, які фіксуються в економіці. Зокрема, за його словами, промислова інфляція за підсумками квітня та в річному вимірі перевищила 52%, що є критичним сигналом:

«Це означає, що за кілька місяців промисловий інфляційний тиск перейде в споживчий сектор, і ми матимемо ще більше зниження купівельної спроможності населення», — зазначив він.

Відповідно до економічного аналізу Антикризового штабу, інфляція в річному вимірі у квітні 2025 року сягнула 15,1%, при прогнозі уряду на рівні 9,5%. Водночас реальний ВВП у I кварталі зріс лише на 0,5%, що суттєво нижче від очікувань. У структурі промислового виробництва найгірша ситуація спостерігається в електроенергетиці (падіння на -34,9%), будівництві (-51%) та торгівлі (-29,5%).

«Очікуване завершення воєнних дій може загострити дисбаланси на ринку праці. За наявного рівня безробіття близько 15% і використання економічного потенціалу лише на 70%, це свідчить про неефективність нинішньої економічної моделі, яка не здатна забезпечити повноцінну зайнятість і зростання в умовах війни на виснаження ресурсів та повоєнного відновлення», – зазначили учасники засідання.

Президент УСПП повідомив, що Антикризовий штаб спільно з Національною академією наук України готує спеціальне засідання з аудиту реального стану економіки за всіма ключовими напрямками та пріоритетів плану відновлення від наслідків повномасштабної війни рф проти України. Ці напрацювання будуть передані в РНБОУ і парламент.

Щодо проєктів із відновлення – свої пропозиції надасть Рада з питань відбудови України у складі Глобальної організації світових лідерів Lives Amplified (Нью-Йорк, США), яку очолює Анатолій Кінах. Під час презентації Ради виступив і голова організації Стівен Мельник, який наголосив на великих перспективах співпраці з українським бізнесом та міжнародними донорами (транснаціональними корпораціями, інвесторами, фінансовими інституціями).

Засідання української частини Ради заплановано на червень. До її складу, як наголосив Анатолій Кінах, увійдуть авторитетні фахівці з ділового середовища, державного управління та представники системного українського бізнесу. Серед основних принципів роботи Ради — нульова толерантність до корупції, системність у підходах до відновлення країни, максимальна прозорість і залучення механізмів державно-приватного партнерства.

Окрему увагу на засіданні було приділено податковій політиці, яку прокоментувала віцепрезидентка УСПП Юлія Дроговоз.

«Всі законодавчі ініціативи, що передбачають підвищення податків, подаються під гаслами боротьби з тіньовою економікою. Але ніхто не аналізує глибинні причини її виникнення», — заявила вона.

За словами Ю.Дроговоз, за перші чотири місяці 2025 року в Україні припинили діяльність майже 120 тисяч ФОПів, які за попередній рік дали приблизно 1,3 млрд грн доходів.

«Називати цей сектор виключно “тіньовим” — неправильно. Це здебільшого малі підприємці, які не витримали податкового тиску», — підкреслила вона.

Відтак учасники засідання Антикризового штабу висловили стурбованіть подальшим зниженням професійності та ефективності роботи органів державного управління.

Серед іншого, експерти і бізнес обговорили виклики для експорту в умовах втрати з 5 червня режиму “торгового безвізу” з ЄС, скорочення валютних надходжень від трудових мігрантів, дефіцит бюджету на рівні 24% ВВП та ризики наростання зовнішнього боргу.

На завершення було зазначено, що в умовах війни особливу роль відіграє кооперація держави, бізнесу та міжнародних партнерів, а також створення інституцій для системної реконструкції країни. Рада з відбудови, Антикризовий штаб та платформи на базі ділових асоціацій виступають ключовими майданчиками для напрацювання антикризових рішень, але потрібне і активне системне залучення в дану роботу Уряду, Верховної Ради. Зокрема, через модернізацію і запуск діяльності Національної ради з відновлення (заснована Указом Президента в квітні 2022 року, досі не діє), розробку комплексної Промислової стратегії на індустріально-інноваційних принципах, а також перегляд податкової, монетарної політики  з метою розвитку економіки та ділової, інвестиційної активності.

Угода про рідкоземельні метали, як її вже охрестили в ЗМІ, стала не менш обговорюваною темою в міжнародній політиці та в діалозі України та США, ніж варіанти зупинення війни рф проти нашої країни.

Президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах в інтерв’ю українським ЗМІ наголосив, що угода про надра стане своєрідним тестом для України – якою державою вона постане після війни: сировинним придатком розвинених країн чи сучасною індустріально-інноваційною економікою. Це не лише економічне питання, а й стратегічне: від цього залежить повернення мільйонів українців додому та створення робочих місць.

За словами А.Кінаха, будь-які угоди щодо надр України мають розглядатися виключно у контексті Плану відновлення України, який має бути заснований на принципах сучасної високотехнологічної економіки. Він підкреслив, що нинішня структура експорту України, де 80% становить сировина, не сприяє сталому розвитку країни. Відтак, необхідно запровадити довгострокову політику щодо переробки природних ресурсів безпосередньо в Україні – залучаючи як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів.

Концепція залучення партнерів до розробки надр вперше була представлена в «Плані перемоги» Президента Володимира Зеленського, проте там не були чітко визначені умови такої співпраці. Україні необхідно відстоювати власні економічні інтереси: не експортувати сировину, як-от титанову губку чи літій, а налагоджувати спільне виробництво кінцевої продукції – компонентів для аерокосмічної галузі, акумуляторів тощо.

Анатолій Кінах також наголосив, що відповідно до Конституції надра України є власністю її громадян. Крім того, значна кількість ліцензій на розробку надр була видана приватним компаніям, а інформація про запаси корисних копалин базується на застарілих радянських даних. Тому першочерговим завданням має стати сучасна геологічна розвідка та аудит родовищ.

Важливо також розуміти, що гарантії безпеки – це не лише розміщення ППО навколо родовищ, а й міжнародні інвестиції у створення спільних виробництв. Рідкоземельні метали відіграють критичну роль у військово-промисловому комплексі, а отже, питання їхнього використання – це питання національної безпеки. Україна повинна відійти від іміджу сировинного придатку та стати рівноправним партнером у міжнародних економічних процесах, зміцнюючи глобальну безпеку та власний економічний потенціал.

Таким чином, співпраця із США та в перспективі з ЄС у сфері видобутку рідкоземельних копалин повинна базуватися на чітко визначених умовах, що відповідатимуть стратегічним інтересам України.

Будь-які домовленості мають враховувати не лише короткострокові вигоди, а й довгострокові перспективи розвитку індустріальної, технологічно розвиненої держави.

 

Війна з рф на виснаження ресурсів триває: агресор особливо активно тисне на фронті та руйнує інфраструктуру. Зараз критично важливо не просто декларувати, але справді об’єднувати зусилля – влади, громадянського суспільства, бізнесу – та посилювати економічний напрям, промисловий (нарощування виробництва ОПК та ін.) задля зміцнення обороноздатності країни та збереження людського ресурсу. 

На жаль, попри виклики війни, фінансову кризу та проблеми в багатьох галузях економіки, дії окремих представників Секретаріату Кабміну ставлять під загрозу роботу важливої ділової інституції – Українського союзу промисловців і підприємців, а також діючого під його егідою Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. Ситуація із недопуском працівників означеної організації до їх офісу за адресою Хрещатик, 34, систематично повторюється (детальніше про попередні інциденти читайте тут).

Відбувається блокування роботи не лише знаного ділового союзу, але й критично важливих структур соціального партнерства, що прямо впливають на економічну стійкість країни. Мова йде про робочий орган Національної тристоронньої соціально-економічної ради при Президентові України зі сторони роботодавців. НТСЕР – це єдиний майданчик для соціального діалогу між владою, роботодавцями і профспілками, а також орган, з яким співпрацює Міжнародна організація праці, структури ООН тощо.

При цьому рішення суду щодо перебування УСПП у згаданому приміщенні, яке він займає з часу свого заснування – 32 роки, досі не прийняте.  Згідно з чинним законодавством, організація, що користується приміщенням понад 10 років, має переважне право на подальшу оренду займаних площ.

Діловий союз, демонструючи відкритість до компромісу та відповідальність перед суспільством, добровільно звільнив 7-й поверх будівлі для Міністерства у справах ветеранів, повністю розмістивши свою діяльність лише на 3-му поверсі.

Міністерство, нагадаємо,  нещодавно переїхало до будівлі на Хрещатику, 34. Це важливий державний орган, чия місія заслуговує на повагу та підтримку. Водночас ми змушені констатувати, що підписання ним договору оренди будівлі відбулося без очікування судового рішення щодо УСПП.

УСПП готовий до конструктивного діалогу та продовжить захищати свої права виключно у правовому полі, очікуючи на справедливе й об’єктивне рішення суду.

Діловий союз закликає чиновників поважати законні права громадських організацій та не вдаватися до дій, які перешкоджають їхній роботі й порушують основні норми права.

В Уряді заговорили про ймовірність підвищення податків для покриття бюджетного розриву. Зміни стосуватимуться ставок ПДВ (+кілька пунктів) та військового збору (до 5%). Цифри поки ще не остаточні, законопроєкт в стадії розробки, але в діловому секторі уже завважили: це негативно вплине на підприємництво та може не дати бажаного результату.

Як зазначає Український союз промисловців і підприємців, при такому сценарії однозначно відбудеться збільшення витрат на ведення бізнесу:

– Підвищення ставок ПДВ безпосередньо збільшує вартість товарів та послуг для кінцевих споживачів, що може призвести до зменшення попиту.

– Підвищення військового збору до 5% також збільшить податкове навантаження на доходи бізнесу, що вплине на їхню рентабельність.

В УСПП і Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану, що діє під його егідою, провели свої розрахунки. За підвищення ПДВ на 2-3 процентних пункти (наприклад, з 20% до 22-23%), додаткові витрати для бізнесу можуть сягати десятків або навіть сотень мільйонів гривень, залежно від обсягів продажу.

Введення військового збору в 5% призведе до того, що бізнеси будуть змушені сплачувати значно більшу суму до бюджету. Якщо, наприклад, бізнес мав дохід у 10 мільйонів гривень, то при ставці в 5% йому доведеться сплатити 500 тисяч гривень додатково, порівняно зі 150 тисячами при ставці 1.5%.

На прикладі ФОПів, які сплачують єдиний податок у розмірі 5% від доходу: запровадження додаткового військового збору збільшить це навантаження до 10%. Тобто малі підприємці мають бути готовими до вдвічі більших витрат на оподаткування.

Припустімо,  ФОП має дохід у 1 мільйон гривень, то додатковий військовий збір у 5% означає сплату ще 50 тисяч гривень. Для багатьох малих підприємців це може бути суттєвим навантаженням.

“Збільшення податків, з одного боку, може призвести до скорочення прибутковості, зменшення інвестицій та потенційного звільнення працівників. Можливе зниження конкурентоспроможності українських товарів та послуг через зростання їхньої ціни. Зрозуміло, що для держави зараз видається привабливим знайти додаткові джерела фінансування видатків, передовсім для потреб оборони.  Проте механізм збільшення надходжень через підвищення податків видається нам нелогічним, м’яко кажучи”, – підкреслюють в УСПП.

У середньому дохід українських підприємств впав вдвічі у порівнянні з довоєнним періодом. Про це свідчить дослідження Світового банку, опубліковане на початку цього року.

Внаслідок російської агресії близько 20% представників українського бізнесу зіткнулись із руйнуваннями, тоді як 70% втратили доходи. Деякі галузі зазнали критичних впливів війни: так, металургія втратила до 60% свої капіталізації.

При цьому в українських підприємців обмежені можливості щодо поповнення обігових коштів, а відтак інвестування у відбудову виробництва чи його модернізацію.

Програми “Доступні кредити 5-7-9” не вистачає покрити кредитний голод бізнесу (за опитуваннями УСПП близько 60% компаній не можуть дозволити собі комерційні позики).

Підвищення податків потягне за собою ріст цін на товари і послуги. За умов, коли платоспроможність населення є низькою, така ситуація може призвести до падіння попиту на товари із доданою вартістю вітчизняного виробництва або ж відбуватиметься подальше заміщення їх на імпорті, більш дешеві.

При  такому сценарії очікується зниження  загальних обсягів виробництва та продажу через зменшення попиту, що може  нівелювати очікувані додаткові надходження.

Через значні пошкодження енергетичної інфраструктури вже заявлено про зростання тарифів на електроенергію, а для промислових споживачів діють графіки обмежень електроспоживання. Ці фактори також чимало впливають на бізнес та його конкурентоспроможність.

“Вважаємо, що питання підвищення податків слід обговорити у трикутнику Уряд-парламент-бізнес, зокрема, як це і передбачає підписана спільна Заява Уряду та бізнес-організацій України. Для мінімізації негативного впливу важливо розробити компенсаторні механізми для підтримки малого бізнесу та забезпечення економічної стабільності, а саме питання підвищення податків є дискутабельним”, – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

При цьому бізнес одностайно погоджується: гостро необхідно збільшувати видатки на  оборону України.

Де знайти кошти? По-перше, слід втілювати в життя ініціативу “Зроблено в Україні” та всіляко підтримувати національного виробника (через держтендери, інформаційні кампанії, просування експорту). Збільшення податкових надходжень через збільшення прибутків підприємств – це оптимальний шлях.

По-друге, добитися разом із НБУ та Урядом збільшення програм кредитування бізнесу комерційними банками. Поки фінустанови заробляють на депозитних сертифікатах Нацбанку та держоблігаціях та не особливо зацікавлені надавати позики за конкурентними ставками для підприємців.

По-третє, держава має здійснити жорстку ревізію видатків із держбюджету, те ж стосується і місцевих органів самоврядування. Бруківки, стадіони – це все добре, але не під час війни. Усі вивільнені кошти слід направляти саме в сектор оборони.

По-четверте, якщо податки і підвищувати – то тут слід прорахувати економічний ефект і ризики, погодити це із бізнесом та паралельно запропонувати компенсаторні заходи.

Розраховувати на бронювання тепер також зможуть ті виробники товарів для війська, які напряму передають їх військовим частинам ЗСУ.  Відповідний Наказ набув чинності 17 травня 2024 року.

Таким чином, зміни фактично розширюють перелік критеріїв. Перший об’єднує ті два, які були чинні до цього часу, додаючи при цьому позабюджетні джерела фінансування. А другий дає можливість отримати підставу для бронювання компаніям, які знаходяться на стадії розробки свого продукту у сфері ОПК.

Раніше Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану зверталися до Уряду із пропозиціями удосконалити процедуру бронювання для підприємств, які постачають товари і послуги для Сил оборони України.

Відомо, що Кабмін зреагував на ці звернення та раніше прийняв рішення скасування обмежень на бронювання працівників підприємств ОПК. Нині ж наказ Мінстратегпрому доповнює ці зусилля.

Раніше Український союз промисловців і підприємців та Антикризовий штаб звертали увагу парламенту, Уряду та Офісу президента на потребу масштабування та виходу на серійне виробництво зброї, боєприпасів, спецтехніки для потреб Сил оборони України.

Я вже провів низку нарад із керівниками підприємств оборонно-промислового комплексу, переконаний, що такий крок надасть їм можливість стабільно працювати та збільшувати обсяги виробництва.

Окрім того, в УСПП виступають за стратегічне планування розвитку українського ОПК. Мається на увазі наявність стабільних середньострокових (на 2-3 роки вперед) замовлень від держави, створення спільних із європейськими партнерами виробництв тощо.

На третьому році повномасштабної війни рф проти України зростає важливість наявності ресурсної фінансової бази в економіці для подальшого протистояння ворогу та забезпечення життєдіяльності суспільства. Наразі державний бюджет критично залежний від зовнішньої фінансової допомоги: 50% витрат очікується покрити саме за рахунок цих коштів (грантів, позик, кредитів тощо).

Поруч із тим, зростають ризики зменшення зовнішньої допомоги, наприклад, Конгрес США зволікає із рішенням по виділенню пакету на $60 млрд. для України ще з осені минулого року і прогресу не очікується принаймні до середини квітня.

Зростання ВВП також повільне: за офіційними прогнозами, у цьому році не перевищить 4%, а наступному – становитиме менше 6%. Це не дозволить компенсувати втрати, отримані від повномасштабної війни («мінус» 29% ВВП у 2022 році).

Відтак, бізнес, промисловці, підприємці, роботодавці, громадські організації виходять із ініціативою напрацювання Плану дій для збереження стійкості економіки та підвищення її самодостатності, у тому числі на основі реалізації національної економічної платформи “Зроблено в Україні”.

Про це йшлося на засіданні Правління Українського союзу промисловців і підприємців та Ради Об’єднання організацій роботодавців України, на якому прийнято рішення про проведення позачергового надзвичайного з’їзду за участі представників ВРУ, КМУ, Офісу президента, місцевого самоврядування, об’єднань промисловців, підприємців і роботодавців, НАНУ, профспілок – у 2 кварталі цього року.

На більшість пропозицій від ділового сектору опрацьовуються на Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану, що працює на майданчику УСПП.  Штаб вже надав рекомендації парламенту, Уряду, Офісу президента, РНБОУ, Нацбанку щодо розвитку гірничо-металургійної галузі (падіння в 2022 на 63%), переробки в агропромисловому комплексі (особливо на фоні проблем з блокуванням польського кордону), транспортної інфраструктури, машинобудування, ресурсного забезпечення підприємців, зайнятості, збереження і розвитку трудового потенціалу.

УСПП та Антикризовий штаб розпочали підготовку переліку конкретних заходів з реалізації Указів Президента щодо запуску економічної платформи “Зроблено в Україні”, спільної Заяви КМУ та бізнес-асоціацій щодо поглиблення співпраці.

Анатолій Кінах також закликав громадські організації бізнесу, галузеві асоціації не лише разом працювати в даному напрямі, але й розглядати всі проблеми, ключові кейси тощо – деполітизовано, з позиції професіоналів, формувати алгоритми їх вирішення виключно конституційним цивілізованим шляхом.

Україна, маючи статус кандидата на вступ до ЄС, захищаючи свободу і демократичні цінності всього розвиненого світу, повинна демонструвати безумовну прихильність принципам верховенства права, рівності всіх перед законом, прозорого діалогу влади і громадськості, бізнесу.

Зазначимо, що УСПП та Антикризовий штаб, працюючи над втіленням в життя платформи “Зроблено в Україні”, залученням міжнародних інвесторів в різноманітні проєкти із відбудови України, стикнувся із спробою блокування своєї роботи з боку окремих представників Секретаріату КМУ.

Наразі ситуація вирішується в правовому полі, а діловий союз продовжує свою діяльність, спрямовану на підтримку вітчизняних виробників і експортерів, пошуку ресурсної бази для протидії агресії рф,  запуску проєктів із відновлення України та модернізації ключових галузей її економіки.

 

 

 

 

 

Наразі рівень банківського кредитування економіки в Україні становить близько 10% ВВП – найнижчий показник в світі серед країн з ринками, що формуються (Чехія -70%, Польща -60%, Грузія -80% ВВП).

Для ефективної реалізації ініціативи Президента “Зроблено в Україні”, розширення локалізації виробництва бізнесу потрібен доступ до ресурсів.

Згідно внутрішніх опитувань УСПП 60% компаній стикаються із фінансовим “голодом”, приймаючи рішення про оптимізацію виробництва.

Тому Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану неодноразово зверталися до НБУ щодо напрацювання спільного з Кабміном і бізнесом механізму розширеного кредитування реального сектору економіки.

Пропоновані заходи передбачають подальше зниження облікової ставки та заохочення банків до збільшення кредитних портфелів підприємцям.

Бізнес, якось витримавши повернення довоєнних штрафів, перевірок і податків, так і не отримав доступу до ресурсів.

Більше того – на фоні цих уже системних проблем аномально зростає прибутковість банківської сфери, котра відійшла від своєї основної функції – кредитування економіки, та сконцентрувалася на власних заробітках. Платоспроможні банки в 2023 році за попередніми даними, отримали 86,5 млрд грн чистого прибутку. Це майже вчетверо вище показника за 2022 рік.

Тому також зниження НБУ на 1,5 в.п. ставок за 3-місячними депозитними сертифікатами та кредитами рефінансування  є позитивним фактором.

Необхідно міняти структуру економіки із сировинної моделі на технологічну, зі ставкою на переробку та продукцію з високою доданою вартістю. На це потрібні чималі кошти. Але ми підрахували, що 1 грн. державних інвестицій приведе в країну 3 грн. приватних інвестицій. Це те, що ми могли б робити, особливо зараз, коли є затримка із зовнішньою фінансовою допомогою. Політика локалізації є правильною і дуже на часі. Для цього маємо підтримати виробників ресурсами.

 

 

Україна гостро потребує модернізації економіки та її спрямування в індустріально-інноваційне русло. Для цього уряду та експертам потрібно розробити і вже почати впроваджувати низку програм в переробній галузі, будівництві тощо. Завданням НБУ та банківського сектору є повернення до кредитування виробників.

Наразі в Україні цей показник не перевищує 10% ВВП – найнижчий показник в світі серед країн з ринками, що формуються, у той час, як в країнах ЄС (наприклад, в Чехії) він становить близько 70%. Наступного року Україна потребуватиме понад 41 млрд дол. США фінансової підтримки, аби закрити дефіцит бюджету. Втім джерела надходження такого обсягу коштів наразі повністю не визначено. Бізнес та експертні інституції наголошують: потрібно працювати над підвищенням рівня економічної самодостатності. Адже фінансування Сил оборони з держбюджету провадиться виключно за власні, не грантові чи кредитні кошти.

Я б хотів звернути увагу громадськості на присутність на пріоритетність завдань у сфері промислового виробництва. Першочергово це вихід на серійне виробництво зброї і техніки для потреб ЗСУ в Україні. Все, що працює і перевірене в умовах реального бою – повинне вироблятися і масштабуватися в Україні. Таким чином ми уникнемо збоїв у поставках чи нестачі необхідних боєприпасів.  Наразі спільними зусиллями ділових громадських організацій практично ліквідована проблема із бар’єрами на прибутковість підприємств ОПК. Також, разом з РНБОУ, урядом готується записка Президенту України з пропозиціями щодо підсилення напрямків ОПК – вже згадане серійне виробництво зброї, її сертифікація, використання стандартів НАТО .

Наша позиція: жорстка протидія некомпетентності та корупції!

УСПП та Антикризовий штаб давно добиваються збільшення кредитування переробних підприємств, також тих компаній, які поновили роботу на деокупованих чи прифронтових територіях. Перші результати є: значно знизилася ставка НБУ, програма «Доступні кредити 5-7-9» не тільки збережена, але й віднедавна масштабована (постанова КМУ №1016). Проте ця робота має тривати.

Також проблемою є відновлення господарської діяльності підприємств, які потрапили до процедури примусового вилучення об’єктів права власності російської федерації та її резидентів в Україні. Серед них значна частка з енергетичного машинобудування, що є дуже актуальним з огляду на руйнування московитами нашої інфраструктури.

УСПП виступає за відновлення роботи таких підприємств та використання їх активів саме для потреб національної економіки. Разом з Фондом держмайна та урядовцями триває реалізація першого пілотного проєкту щодо відновлення діяльності кількох таких підприємств.

Багато уваги учасники обговорення приділили питанням транспортної логістики. УСПП поінформував про зусилля української сторони по розблокуванню переходів на польсько-українському кордоні (польські перевізники наразі перекрили 4 пункти пропуску). Окрім роботи наших урядовців і дипломатів, є потужна робота і громадських структур. УСПП звернувся до Президента Єврокомісії та Президента Польщі із аргументацією по найшвидшому розблокуванню кордону, також знайдена підтримка релевантних партнерських організацій УСПП в Польщі.

За рішенням Антикризового штабу, в переговорну групу мають включити представників профільних асоціацій і транспортних компаній із України.

У підсумку було зазначено, що комплексні пропозиції щодо розвитку вітчизняного ОПК будуть направлені Президенту України. Також Антикризовий штаб підкреслив потребу більшої мобілізації економіки на потреби оборони і завдань подальшої деокупації наших територій.

Це має бути економіка воєнного стану – всі ресурси задіяні на посилення спроможностей Сил оборони.

ВІДЕО ДИВИТИСЯ ТУТ

Реформа та модернізація оборонно-промислового комплексу України та серійне виробництво потрібної для ЗСУ зброї і спецтехніки мають стати основою діяльності уряду, парламенту, науково-дослідних інституцій в 2024 році. Про це ми говорили на  засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану.

Лише спільними зусиллями виробників і громадського сектору зараз майже ліквідована штучна та ганебна проблема, пов’язана із вимогами Держаудитслужби України щодо перерахунку прибутку підприємств, які забезпечують Збройні Сили України (ЗСУ), до бюджету.

Сьогодні ця ситуація під контролем, включаючи ті кримінальні справи, які спробували відкрити проти керівників підприємств. Ми будемо далі її моніторити. Ця проблема могла бути вирішена за годину шляхом внесення деяких змін у відповідну постанову уряду. Тож те, що вона розтяглася на місяці – це приклад некомпетентності низки відповідальних осіб, що неприпустимо в умовах війни із таким потужним агресором, як рф.

У продовження обговорення питань підвищення обороноздатності країни,  з урахуванням рішень Ради національної безпеки і оборони України, уряду та наукових інституцій, включаючи Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України, НАНУ, готується відповідна записка на Президента України-Верховного Головнокомандувача.

Важливим напрямком є  запуск серійного виробництва боєприпасів та техніки в Україні – йдеться про негайну потребу формування чіткої вертикалі управління цими процесами, методів масштабування та серійного виробництва тих зразків зброї, спецтехніки, які ефективно зарекомендували себе на полі бою. Важливо паралельно здійснювати сертифікацію виробництва, адаптацію до стандартів НАТО. На основі цих зусиль необхідне затвердження Державної програми реформування і розвитку оборонно-промислового комплексу, а також виробництва зброї і спецтехніки в кооперації із західними партнерами, такими як США, Канада, Великобританія та Європейський союз на принципах мобілізаційної воєнної економіки.

Згадана записка профільних інституцій буде передана президенту в найближчі терміни. Структуровані об’єднання бізнесу, які представляють виробників зі сфери ОПК будуть і далі працювати над тим, щоб запропонована стратегія була реалізована.

 

Голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах, виступив  на пленарній сесії Європейського економічного та соціального комітету (EESC).

Текст: “Після 8 років військової агресії проти України росія розпочала безпрецедентну повномасштабну війну. Жертвами рф є мирні люди,  міста і села нашої країни, атаковані російською авіацією та ракетами, танками, а також забороненою Женевською конвенцією зброєю. Україна вже рівно місяць героїчно протистоїть агресору, демонструючи незламність, єдність, захищаючи не лише себе, але й фактично весь демократичний світ. Нашій країні потрібна допомога: більше систем протиповітряної оборони, авіатехніка, тотальне нафтове ембарго  для рф, щоб ціна знищення миру та безпеки для росії стала непідйомною.  Рф чинить геноцид українського народу. В заблокованому росіянами Маріуполі знищено 90% всіх будівель та інфраструктури, більше 3 тис. загиблих мирних жителів. Окупанти не пропускають гуманітарні конвої, обстрілюють евакуаційні автобуси із жінками і дітьми. Ці злочини відбуваються в Чернігові, Харкові, на Київщині. Держава-терорист захоплює атомні станції в Україні, обстрілює їх, чим загрожує цілому світові. В Україні 11-12 млн стали вимушеними внутрішніми переселенцями. Понад 3 млн українців змушені виїхати до європейських країн. Це війна, якої Європа і світ не бачили вже давно. Це війна, на яку не можна закривати очі і обходитися напівзаходами!

Через війну економіка також несе величезні збитки. У нашому уряді вже створена та працює група, яка займається оцінкою втрат для економіки внаслідок російської агресії. Попередні розрахунки становлять 565 мільярдів доларів.  Це ті кошти, які будуть потрібні, щоб відновлювати нашу державу. І за кошти репарації рф, і за рахунок допомоги наших західних партнерів. Окрім того, війна рф проти України загрожує світовій продовольчій безпеці. Україна є найбільшим світовим експортером соняшникової олії. За даними Чиказької біржі, ціни на пшеницю нині досягли 14-річного максимуму. Станом на зараз близько 30% посівних площ будуть необроблені через військові дії, також є інформація, що рф мінує значні території. Про це треба говорити і карати агресора більш масштабно, не даючи йому часу на якісь маневри.

Вдячні партнерам і за позицію щодо посиленої підтримки українського громадянського суспільства як в Україні, так і за її межами. Йдеться як і про розширення фінансування відповідних програм і грантів, так і більш широкого залучення українських громадських організацій, волонтерського руху тощо до  дискусій і рішень ЄС, котрі стосуються України” .

Підсумок: 24 березня Європейський економічний та соціальний комітет прийняв резолюцію, в якій рішуче засудив односторонню російську агресію проти України та причетність до цього білоруського режиму. Комітет закликає інституції ЄС посилити тиск на росію, оперативно ввівши додаткові санкції та використовуючи всі інші наявні інструменти для негайного припинення військових дій рф на території України.  При цьому інститутам ЄС рекомендовано якнайшвидше розпочати конкретний діалог з Україною щодо процесу приєднання країни до Європейського Союзу відповідно до статті 49 Договору про ЄС.  EESC вітає дії тих європейських компаній, які вирішили піти з російського ринку, і закликає інші компанії також ставити гуманність та солідарність вище за економічні інтереси. Підтримано і процес зниження енергозалежності від російських енергоносіїв, бойкот товарів і послуг з рф. В резолюції Комітету підкреслені зусилля урядів ЄС, особливо урядів Польщі, Словаччини та ін., які зберігають свої кордони відкритими для біженців з України, надають всю необхідну фінансову, медичну, продовольчу допомогу українцям. Комітет закликає Раду та Комісію ЄС надати додаткове фінансування цим країнам.  Європейський економічний та соціальний комітет закликає ЄС та його держави-члени підготувати адекватну допомогу та план відновлення для України; наголошує, що рф повинна нести відповідальність за руйнування української інфраструктури і міст, компенсувати завдані збитки.

Нагадаємо, НТСЕР особливу увагу приділяє роботі з  іноземними партнерами в напрямку міжнародної ізоляції рф, як країни-терориста.

За нашої ініціативи Європейські економічні та соціальні ради – члени Міжнародної асоціації економічних та соціальних рад, призупиняють свою діяльність в Асоціації, в якій  наразі головує рф та скликають позачергові загальні збори. Міжнародна організація праці також засудила російську агресію та запровадила жорсткі обмеження щодо діяльності рф і її представників в МОП.