Блокування польськими фермерами експорту українського зерна через кордон Україна-Польща вже стало, на жаль, перманентним явищем.  Причиною поновлення блокування стало ухвалене напередодні рішення Єврокомісії про продовження ще на рік повного відкриття ринку ЄС для української продукції, в тому числі аграрної.

Тут слід розуміти кілька речей: по-перше, асоціювати організатора цих «акцій» – Конфедерацію Рафала Меклера – із цілою Польщею було б великою помилкою. Їх підтримка в Польщі – всього кілька відсотків.  Виникає питання, чому ж польський уряд на чолі із Д.Туском не може проігнорувати цей так званий протест та просто не розблокувати пункти пропуску за допомогою правоохоронних органів? Все впирається у політику безумовної підтримки національного виробника. Та ж сама сентенція, що і «клієнт завжди правий».

Тому що може і повинна зробити за таких обставин Україна? Безумовно, вести консультації з Єврокомісією та наполягати на виконанні Польщею законодавства ЄС, Угоди про вільну торгівлю, а також чинних домовленостей у сфері перевезень. Слід зазначити, що Єврокомісія вже закликала Польщу, Словаччину й Угорщину зняти одностороннє обмеження на імпорт українських агротоварів.

У той же час, українські дипломати, уряд мають посилювати інформаційну та медіа присутність в країнах-партнерах, тим паче в таких важливих і найближчих нам, як Польща. Потрібно більше медіаприсутності нашого бізнесу, волонтерів, військових, а також демонстрація роликів про справжнє обличчя агресії рф: терор і вбивства мирного населення, загарбницькі амбіції не тільки щодо України, а в перспективі Польщі, країн Балтії тощо.

Громадськість в країнах ЄС має чітко розуміти: будь-яке послаблення України (економічне, фінансове, затримка із наданням озброєння)  – це пряма загроза для них самих із боку росії.

Не варто недооцінювати громадську думку – в демократичних країнах саме суспільний запит формує порядок денний в політиці – внутрішній та зовнішній.

Серед того, що ще можна зробити:

Дипломатичний рівень:

Тристоронні переговори. Євросоюз, Україна та Польща мають сісти за стіл переговорів з метою досягнення взаємовигідних угод щодо перевезень українського зерна. Виконання цих угод має бути під контролем ЄС. Їх порушення з боку польської сторони має негайно каратися.

Діловий рівень:

Розширення транспортних маршрутів. Українські перевізники та уряд повинні розглянути можливість розширення транспортних маршрутів, які обходять територію Польщі, щоб забезпечити безперебійні поставки зерна в ЄС.

Стимулювання альтернативних шляхів. Укладення договорів з іншими країнами-членами ЄС для стимулювання використання альтернативних маршрутів доставки.

Правоохоронний рівень:

Захист прав перевізників. Забезпечення правового захисту для українських перевізників та запобігання будь-яким спробам перешкоджати їх діяльності. Співпраця з правоохоронними органами країн-членів ЄС для забезпечення безпеки та недопущення будь-яких актів блокування чи перешкоджання перевезенню зерна.

Україна гостро потребує модернізації економіки та її спрямування в індустріально-інноваційне русло. Для цього уряду та експертам потрібно розробити і вже почати впроваджувати низку програм в переробній галузі, будівництві тощо. Завданням НБУ та банківського сектору є повернення до кредитування виробників.

Наразі в Україні цей показник не перевищує 10% ВВП – найнижчий показник в світі серед країн з ринками, що формуються, у той час, як в країнах ЄС (наприклад, в Чехії) він становить близько 70%. Наступного року Україна потребуватиме понад 41 млрд дол. США фінансової підтримки, аби закрити дефіцит бюджету. Втім джерела надходження такого обсягу коштів наразі повністю не визначено. Бізнес та експертні інституції наголошують: потрібно працювати над підвищенням рівня економічної самодостатності. Адже фінансування Сил оборони з держбюджету провадиться виключно за власні, не грантові чи кредитні кошти.

Я б хотів звернути увагу громадськості на присутність на пріоритетність завдань у сфері промислового виробництва. Першочергово це вихід на серійне виробництво зброї і техніки для потреб ЗСУ в Україні. Все, що працює і перевірене в умовах реального бою – повинне вироблятися і масштабуватися в Україні. Таким чином ми уникнемо збоїв у поставках чи нестачі необхідних боєприпасів.  Наразі спільними зусиллями ділових громадських організацій практично ліквідована проблема із бар’єрами на прибутковість підприємств ОПК. Також, разом з РНБОУ, урядом готується записка Президенту України з пропозиціями щодо підсилення напрямків ОПК – вже згадане серійне виробництво зброї, її сертифікація, використання стандартів НАТО .

УСПП та Антикризовий штаб давно добиваються збільшення кредитування переробних підприємств, також тих компаній, які поновили роботу на деокупованих чи прифронтових територіях. Перші результати є: значно знизилася ставка НБУ, програма «Доступні кредити 5-7-9» не тільки збережена, але й віднедавна масштабована (постанова КМУ №1016). Проте ця робота має тривати.

Також проблемою є відновлення господарської діяльності підприємств, які потрапили до процедури примусового вилучення об’єктів права власності російської федерації та її резидентів в Україні. Серед них значна частка з енергетичного машинобудування, що є дуже актуальним з огляду на руйнування московитами нашої інфраструктури.

УСПП виступає за відновлення роботи таких підприємств та використання їх активів саме для потреб національної економіки. Разом з Фондом держмайна та урядовцями триває реалізація першого пілотного проєкту щодо відновлення діяльності кількох таких підприємств.

Багато уваги учасники обговорення приділили питанням транспортної логістики. УСПП поінформував про зусилля української сторони по розблокуванню переходів на польсько-українському кордоні (польські перевізники наразі перекрили 4 пункти пропуску). Окрім роботи наших урядовців і дипломатів, є потужна робота і громадських структур. УСПП звернувся до Президента Єврокомісії та Президента Польщі із аргументацією по найшвидшому розблокуванню кордону, також знайдена підтримка релевантних партнерських організацій УСПП в Польщі.

За рішенням Антикризового штабу, в переговорну групу мають включити представників профільних асоціацій і транспортних компаній із України.

У підсумку було зазначено, що комплексні пропозиції щодо розвитку вітчизняного ОПК будуть направлені Президенту України. Також Антикризовий штаб підкреслив потребу більшої мобілізації економіки на потреби оборони і завдань подальшої деокупації наших територій.

За оцінками Мінагрополітики, загальний експорт зернових за серпень становить до 4 млн тонн (до війни 6 млн. тонн).  Посівні площі у 2022 під ярі культури зменшилися на 20% є об’єктивні перешкоди для збору врожаю на замінованих, окупованих площах та знищених посівах. Скорочення площ посіву озимих культур може сягати 25-30 %.

Через подорожчання палива та інших ресурсів критичною стає ситуація із забезпеченням аграріїв добривами.

Про це йшла мова в рамках засідання Українського союзу промисловців і підприємців та Антикризового штабу допомоги бізнесу. До заходу долучися представники уряду, профільних асоціацій, експерти – загалом більше 160 учасників.

Предметом розгляду стала ситуація в агрокомплексі із проведенням посівної озимих, а також тяжке становище в гірничо-металургійній галузі, де виробництво впало до 15% від довоєнних обсягів.

Як відзначили учасники засідання, головною проблемою є те, що на 8 місяці війни економіка України не переведена на воєнні рейки. Рішення в податковій, кредитній та ін. сферах ухвалюються повільно, немає чітких стратегічних і оперативних планів щодо критично важливих галузей.

«Втрати аграріїв від наслідків війни (руйнування окупантами складів, інфраструктури, крадіжка росіянами зерна, обмеження нашого експорту морськими шляхами) вже склали 26 млрд. доларів. Більше 20% площ будуть не засіяні, і причиною тут є не тільки замінованість полів чи окупація частини території України, але й нестача обігових коштів. До прикладу, 20 млрд. гривень – це сума неповерненого ПДВ тільки в агросекторі. Це кошти, які могли б спрямовуватися на закупівлю необхідного насіннєвого матеріалу, добрив тощо», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

Діловий союз пропонує уряду, окрім подальшого розвитку експортних коридорів, подумати над застосуванням зерна і олійних на внутрішньому ринку. Йдеться про інвестиції в тваринництво (рослинна сировина піде на корми), формування державного резерву (закупівля зерна, яке фермери не змогли реалізувати на експорт).

М’ясо-молочна галузь України страждає через скорочення поголів’я худоби (великої рогатої та свиней). Дефіцит сировини для виготовлення м’ясних продуктів доходить до 40%, повідомив Микола Бабенко, виконавчий директор Асоціації м’ясної галузі. При цьому існує великий потенціал постачання даного товару на ринок ЄС: там ціна на м’ясо значно вища, бо зросла вартість кормів. В Україні через проблеми із експортом вона навпаки впала в рази. Потрібні лише певні компенсації від держави ризиків та деякі нормативні зміни, говорить експерт.

У молочній галузі ситуація з експортом дещо краща, хоча виробництво молока прогнозовано складе тільки 6 млн. тон. 37 підприємств галузі від початку війни зупинили роботу. Втім, експорт зріс на 30% і негативне сальдо торгівлі становить тільки 4 млн. доларів, тоді як минулого року ця цифра була 108 млн.

«Хронічною проблемою є відсутність запасу обігових коштів. Програма «Доступні кредити 5-7-9» для нашої галузі не працює, практично нікому із виробників не вдалося отримати позику за нею. Критично важливою є ціна на газ, яка в серпні зросла до 49 грн. за куб. Потрібно зменшувати її. Заборгованість по поверненню ПДВ 1 млрд. грн – це 25% від коштів, які потребує галузь в цілому на розвиток», – зазначив Вадим Чагаровський, голова Ради директорів Спілки молочних підприємств України.

Ще більш важким залишається становище вітчизняного ГМК.

Близько 40% довоєнних потужностей українського виробництва сталі опинилися під окупацією, зруйновані або розташовані в безпосередній близькості від району бойових дій.

Згідно із оцінками «Укрметалургпром», підприємства, які продовжують працювати, сьогодні завантажені в середньому на 15%.  Виплавка сталі та експорт продукції в 2022 році синхронно впали на 62%.

У порівнянні з довоєнним роком витрати компаній ГМК на логістику загалом зросли у 4-6 разів. Тому підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення на 70% стали суттєвим бар’єром для діяльності.

«Усі підприємства працюють у збиток», – коментує Сергій Біленький, голова Федерації металургів України.

При цьому він завважив, що виробництва стараються зберегти потужності та трудові колективи, зокрема, продовжують виплачувати зарплати. Виплати, щоправда, стали меншими на 25%, а з врахуванням інфляційного чинника – реальні зарплати менші на 50% від довоєнних показників.

У сфері ГМК пропонується здійснити наступні кроки:

– Закликати міжнародних партнерів посилити санкції щодо рф, зокрема, ввести заборону на імпорт російського ГМК (опосередкований у тому числі), заміщуючи його українською продукцією;

– Ввести спецтарифи на залізниці на рівні 30% від поточних;

– Знизити на період воєнного стану вартість електроенергії і газу для виробництв; ввести мораторій на їх збільшення;

– Мораторій на експорт металобрухту;

– Нульові ставки екоподатку на період воєнного стану;

– Розблокування портів для експорту не тільки АПК, але й ГМК продукції.

По становищу в АПК і ГМК галузях будуть підготовлені окремі рішення Антикризового штабу, які надішлють Прем’єр-міністру і профільним міністерствам. УСПП ініціює проведення цільового засідання КМУ по означеним питанням.

«Якщо в найближчі місяці не будуть прийняті заходи підтримки ГМК, ми можемо просто втратити потенціал галузі. На зовнішніх ринках наших експортерів витіснять конкуренти з Індії, Бразилії, ПАР, а на внутрішньому нам не вистачатиме матеріалу для відбудови інфраструктури, виготовлення броні тощо. Це базові речі. Щодо АПК, то тут загрози для продовольчої безпеки України немає, але скорочення посівів і відповідно експорту болюче вдарить по бюджету, робочим місцям, нашому статусу одного із провідних світових постачальників в цій царині», – підсумували учасники засідання.