Анатолій Кінах

Tag Archive : Анатолій Кінах

Україна, Польща і Литва відпрацьовують проєкт синхронізації залізничних колій для збільшення обсягів експорту зернових і ГМК

Раніше в київському офісі Українського союзу промисловців і підприємців пройшло виїзне засідання Економічного Комітету Сейму Литви. Литовська сторона запропонувала вирішити проблему низьких обсягів експорту зернових залізничними шляхами  (порівняно із експортом через морські порти). Йдеться про можливість розширення однієї з європейських колій, що йдуть через Польщу,  до стандартів української з тим, щоб  не перевантажувати товари на їх шляху до портів Литви.  Це дасть можливість більш швидкого та більшого за обсягами транзиту українських зернових.

Про це розповів президент УСПП Анатолій Кінах, виступаючи на X Форумі інтермодального транспорту FRACHT 2022, що проходить у Варшаві.

Він зазначив, що питання інтермодальних перевезень і транспорту мають нині критичне значення не тільки для української економіки, але й світу. Питома вага нашого експорту на міжнародних ринках  – 15% торгівлі зерновими, до 50% соняшниковою олією. 400 млн. людей в різних країнах залежать від постачання вітчизняного АПК.

Росія не тільки веде війну проти України, але й зазіхає на світову продовольчу безпеку – блокує українські порти, вивозить зерно із тимчасово окупованих територій та має нахабність торгувати ним на третіх ринках. Постійні обстріли рф принесли збитки не менше 100 млрд. доларів для транспортної інфраструктури України, а загалом для економіки – 600 млрд. доларів.

«Маємо погодити із європейськими партнерами спільні дії щодо збільшення пропускних можливостей для експорту українського зерна. Раніше через порти цієї продукції відвантажували 4-5 млн. тон в місяць, наразі за травень 2022 року усіма видами транспорту через західні кордони – тільки 1,7 млн. тон. Це створює значні загрози, адже на складах в Україні зараз знаходиться до 20 млн. тон, з новим урожаєм наприкінці літа цей обсяг зросте до 70 млн. тон. Тому потрібно діяти швидко, в розрізі кількох найближчих місяців», – повідомив лідер ділової спільноти України.

Йдеться про 2 варіанти дій, які мають опрацьовуватися паралельно. Перше – це деблокада українських портів і створення зелених коридорів, конвойованих західними союзниками. Тут потрібні зусилля ООН та ЄС. Друге – це проєкти щодо збільшення обсягів залізничних перевезень.

Окрім проєкту щодо розширення колії в європейській частині транзиту, велике значення має спрощення процедур. Президент УСП подякував Польщі за прийняті рішення по спрощенню процедури імпорту в Україну нафтопродуктів, а також Румунії та ще 9 країнам ЄС щодо скасування необхідності отримання дозволів для українських міжнародних перевізників.

Насамкінець Анатолій Кінах висловив сподівання, що в червні-липні цього року ЄС прийме рішення про надання Україні статусу кандидата. Це створить додаткові стимули для модернізації транспортної інфраструктури України на сучасних стандартах та її прискорену синхронізацію із європейською системою.

Економічні відносини Україна-Польща, незважаючи на війну і руйнування інфраструктури в Україні,  утримуються на високому рівні. За перші три місяці цього року польський експорт скоротився всього на кілька відсотків, а ось український – навпаки зріс аж на 40%. Велика частка тут – це зернові і інша сировина.

Такі дані озвучив на спільній з УСПП панелі X Форуму інтермодального транспорту FRACHT 2022 (Варшава) президент Польсько-української господарчої палати Яцек Пєхота.

Він розповів, що в 2021 році був рекордний рівень товарообігу – більше 12,5 млрд. доларів. 20 тис. українських компаній працюють в Польщі, 6 тис. польських – в Україні.

Яцек Пєхота пропонує розвивати міжгалузеві промислові зв’язки, проводити систематичні вебінари для бізнесу, В2В зустрічі.

У свою чергу президент УСПП Анатолій Кінах відмітив, що є всі передумови для зростання обсягів співпраці, подвоєння спільних проєктів. УСПП підписав відповідні угоди із Польсько-українською господарчою палатою та Роботодавцями Польщі.

На його погляд, важливо розвивати виробництво і створювати робочі місця в Україні. Це зменшить міграційну кризу в Європі та сприятиме скорішому відновленню України.

«Кожна 4-та людина працездатного віку в Україні втратила роботу. 35% підприємств не працює. За розрахунками Світового банку, ВВП України просяде на 40-45% за підсумками року. Це потужні виклики, проте хочу, щоб наші партнери знали: уряд, бізнес, експертні організації вже працюють над планом відновлення економіки. Прийнято щонайменше 6 пакетів рішень для цього, створена Національна рада з відновлення України. Безумовно, нам потрібне сприяння міжнародних партнерів.  Тому  ми надзвичайно вдячні Польщі за підтримку нашого народу, європейських устремлінь та економічного розвитку», – зазначив Анатолій Кінах.

Президент УСПП переконаний, що пріоритетними в даному напрямі мають бути: відновлення промисловості України і її модернізація на сучасних індустріально-інноваційних стандартах, спільні проєкти з Польщею та іншими країнами ЄС в інтермодальних перевезеннях, налагодження спільних виробництв із експортом на треті ринки.

Насамкінець Анатолій Кінах висловив сподівання, що з ухваленням Європейською радою рішення про надання Україні статусу кандидата економічні зв’язки між ЄС і Україною, трансфер технологій значно посилиться і буде вигідний усім сторонам.

За 10 місяців поточного року українські трудові мігранти переказали $10 млрд. Це більше експортної виручки аграріїв або  металургів, що є базою вітчизняної зовнішньої торгівлі. Також це вдвічі більше, ніж прямі іноземні інвестиції: за 3 квартали 2021 сальдо тут склало 4,8 мільярдів доларів.

На цьому наголосив голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах.

Пандемія трохи призупинила відтік кадрів з України, але з весни 2021 року ця тенденція знову посилилася. За даними Інституту демографії та соціальних досліджень, більше 3 млн. українців поїхали чи збираються на роботу за кордон.

Україна лідирує в Європі за показником кількості працездатного населення, що працює не на батьківщині. І факт того, що заробітчани підтримують платоспроможність внутрішнього ринку, є позитивним, проте втрати української економіки у зв’язку з трудовою міграцією в рази більші.

«Чимало із українців за кордоном, особливо тих, хто зайнятий не на сезонній праці, не планують повертатися додому. Те ж саме стосується і наших студентів в іноземних вузах. 2 роки тому ми провели дослідження спільно: 60% таких студентів не хоче повертатися в Україну», – зазначив голова Національної ради.

Український Дослідницький Соціальний Консорціум, що об’єднав більше 26 українських вишів та 4 громадські організації, подає ще більш вражаючу цифру – 90%.

«Наростає тенденція міграції сім’ями, бізнес міграції. Українці вже не просто заробляють гроші за кордоном, вони створюють там робочі місця, сплачують податки, у тому числі в пенсійні фонди, відтак, це втрачений людський капітал для України. Окрім того, що це прикро, це ще й серйозно впливатиме на темпи зростання нашої економіки в найближчі десятиліття», – переконаний Анатолій Кінах.

Наразі в Україні число працюючих та пенсіонерів зрівнялося 1:1. Солідарна система просто не витримує навантаження, а пенсійної реформи у повній мірі не відбулося.

«Пенсійний фонд дотаційний на 200 млрд. гривень. Принаймні стільки планується виділити на нього наступного року з бюджету. Це величезний тиск на останній, окрім того, не йдеться про кардинальне підвищення пенсій і соціальних виплат. 200, 400 і навіть 800 грн. доплат – це ніщо порівняно із постійною інфляцією, зростанням цін і тарифів», – підкреслив голова Національної ради.

Вихід він вбачає в модернізації ринку праці, увазі уряду до демографічних питань та максимальному стимулюванню самозайнятості в Україні. Лише працююча економіка може наповнювати бюджет, що, у свою чергу, покращить рівень і якість видатків з нього на освіту, медицину, соціальні виплати.

Національна рада виносить ці питання як пріоритетні в своїй роботі на 2022 рік. Також вони стануть темою першого засідання Національної ради, до участі в якому, окрім соціальних партнерів – уряду, роботодавців і профспілок, запрошується і Президент України.

Пріоритетні завдання: збереження і розвиток трудового потенціалу, індустріально-інноваційний розвиток, системні програми заохочення повернення трудових мігрантів, подолання демографічних проблем (колосального розриву між смертністю і народжуваністю, скорочення природної чисельності населення) тощо.