Анатолій Кінах

Tag Archive : Анатолій Кінах

Блокування польськими фермерами експорту українського зерна через кордон Україна-Польща вже стало, на жаль, перманентним явищем.  Причиною поновлення блокування стало ухвалене напередодні рішення Єврокомісії про продовження ще на рік повного відкриття ринку ЄС для української продукції, в тому числі аграрної.

Тут слід розуміти кілька речей: по-перше, асоціювати організатора цих «акцій» – Конфедерацію Рафала Меклера – із цілою Польщею було б великою помилкою. Їх підтримка в Польщі – всього кілька відсотків.  Виникає питання, чому ж польський уряд на чолі із Д.Туском не може проігнорувати цей так званий протест та просто не розблокувати пункти пропуску за допомогою правоохоронних органів? Все впирається у політику безумовної підтримки національного виробника. Та ж сама сентенція, що і «клієнт завжди правий».

Тому що може і повинна зробити за таких обставин Україна? Безумовно, вести консультації з Єврокомісією та наполягати на виконанні Польщею законодавства ЄС, Угоди про вільну торгівлю, а також чинних домовленостей у сфері перевезень. Слід зазначити, що Єврокомісія вже закликала Польщу, Словаччину й Угорщину зняти одностороннє обмеження на імпорт українських агротоварів.

У той же час, українські дипломати, уряд мають посилювати інформаційну та медіа присутність в країнах-партнерах, тим паче в таких важливих і найближчих нам, як Польща. Потрібно більше медіаприсутності нашого бізнесу, волонтерів, військових, а також демонстрація роликів про справжнє обличчя агресії рф: терор і вбивства мирного населення, загарбницькі амбіції не тільки щодо України, а в перспективі Польщі, країн Балтії тощо.

Громадськість в країнах ЄС має чітко розуміти: будь-яке послаблення України (економічне, фінансове, затримка із наданням озброєння)  – це пряма загроза для них самих із боку росії.

Не варто недооцінювати громадську думку – в демократичних країнах саме суспільний запит формує порядок денний в політиці – внутрішній та зовнішній.

Серед того, що ще можна зробити:

Дипломатичний рівень:

Тристоронні переговори. Євросоюз, Україна та Польща мають сісти за стіл переговорів з метою досягнення взаємовигідних угод щодо перевезень українського зерна. Виконання цих угод має бути під контролем ЄС. Їх порушення з боку польської сторони має негайно каратися.

Діловий рівень:

Розширення транспортних маршрутів. Українські перевізники та уряд повинні розглянути можливість розширення транспортних маршрутів, які обходять територію Польщі, щоб забезпечити безперебійні поставки зерна в ЄС.

Стимулювання альтернативних шляхів. Укладення договорів з іншими країнами-членами ЄС для стимулювання використання альтернативних маршрутів доставки.

Правоохоронний рівень:

Захист прав перевізників. Забезпечення правового захисту для українських перевізників та запобігання будь-яким спробам перешкоджати їх діяльності. Співпраця з правоохоронними органами країн-членів ЄС для забезпечення безпеки та недопущення будь-яких актів блокування чи перешкоджання перевезенню зерна.

Проблеми із трактуванням норм щодо можливості прибутку підприємств ОПК, які постачають свою продукцію для ЗСУ – нарешті можуть бути вирішені на користь бізнесу на законодавчому рівні.

Верховна Рада України 7 лютого прийняла за основу законопроект  №10454 про внесення змін до Закону України “Про оборонні закупівлі”.

Цей довгий шлях тривав ще з літа минулого року, коли Держаудитслужба сформулювала висновок по низці підприємств, у тому числі оборонних, які весь цей час постачали ЗСУ свою продукцію, що ті, мовляв, незаконно отримали прибуток, тож мають повернути його в бюджет.

В ситуацію втрутився Український союз промисловців і підприємців, котрий аргументував уряду абсурдність таких дій та шляхом діалогу – разом із іншими громадськими організаціями та експертними установами –  домігся прийняття відповідної постанови КМУ, що врегулювала це питання на певний час.

Остаточно ж проблему розв’яже ухвалення вже згаданого законопроекту  №10454.

Тому УСПП, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану привітав ухвалення документу за основу та висловив переконання, що він буде прийнятий в цілому вже найближчим часом та підписано Президентом.

Зараз потрібно сконцентрувати всі зусилля, щоб виробництво, економіка, експорт – все працювало на збільшення ВВП і таким чином на збільшення фінансування нашої оборони. Тим паче, така важлива галузь, як оборонно-промисловий комплекс. Маємо наростити виробництво боєприпасів, РЕБ-систем, дронів та іншої необхідної техніки та зброї. Згаданий закон дасть змогу підприємствам ОПК нарешті видихнути, почати безперебійно працювати, більше того – в цей процес залучаться багато нових компаній.

Антикризовий штаб та УСПП продовжуватимуть моніторити ситуацію, а також комунікувати з урядом, парламентом щодо супроводження цього питання.

 

Учасники Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану наполягають на необхідності підвищення захисту прав інвесторів та приватної власності в Україні. Засідання  Штабу, участь в якому взяли представники Верховної Ради України, уряду, бізнес-спільнота та експерти, ставило на перший план питання прозорості та гласності в державно-бізнесових відносинах в умовах війни проти російського агресора.

Я вважаю, що взаємодія між державою і бізнесом повинна базуватися на принципі “не нашкодь”. Дуже важливо, щоб громадяни знали імена не лише корупціонерів, але й посадовців, які безпідставно блокують рахунки підприємцям, що може призводити до знищення робочих місць. В умовах війни із агресивним та цинічним ворогом, коли росія робить ставку на виснаження наших ресурсів, це абсолютно недопустимо.

Антикризовий штаб співпрацює  із Генпрокуратурою, правоохоронними органами, Радою бізнес-омбудсмена задля недопущення будь-яких проявів неправомірного тиску на чесний бізнес. Зокрема, із Генпрокурором планується впровадження щоквартальних зустрічей, на яких будуть обговорюватися поточні проблеми та цілком конкретні кейси.

Дивитися повністю відео мого виступу

Дослідження Світового банку (Ukraine: Firms through the War), свідчать, що близько 80%  українського бізнесу мають труднощі в доступі до фінансів та вимушені скоротити інвестиції у розвиток.  Це цілком корелюється із внутрішніми опитуваннями, які проводить Український союз промисловців і підприємців. Згідно із ними, цифра ще вище – 84-86%. Обмежений доступ до кредитів формується відповідною політикою Національного банку України, котрий утримує  високу облікову ставку (нині 15%) та не впроваджує механізми стимулювання банків кредитувати реальний сектор економіки більше.

На мою думку, оновлений меморандум із МВФ, який передбачає розробку та впровадження комплексної стратегії розширення кредитування, – це крок у правильному напрямку. Засідання Антикризового штабу, в якому взяли участь представники Верховної Ради, аналітичних інституцій та ділових організацій, було присвячене обговоренню цих питань. Учасники зауважили, що грошово-кредитна політика НБУ має найнижчий рівень кредитування серед країн Європи, що потребує серйозних змін.

Про це йшла мова на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, УСПП, до якого доєдналися представники Верховної Ради, низки експертних аналітичних інституцій, а також ділових організацій, профспілок тощо.

Учасники зазначили, що грошово-кредитна, монетарна політика НБУ наразі має наслідком найнижчий рівень кредитування серед країн Європи (до 14% ВВП), тоді як в ЄС ці показники близько 90%. Загалом Світовий банк рекомендує утримувати рівень кредитування не нижче 80%, якщо економіка окремо взятої країни хоче розвиватися та мати успішний баланс експорту і імпорту.

Вартість комерційних позик перевищує 20%, для порівняння в єврозоні це, як правило, 4%. Таким чином, для більшості українського підприємництва невигідно звертатися до банків, шукаючи поповнення оборотного капіталу. Більшість розраховує на власні ресурси, яких небагато: до прикладу, в АПК рентабельність підприємств коливається в межах 7-15%.

Потрібне вдосконалення взаємодії Верховної Ради,  Кабінету Міністрів, Національного банку у питаннях адаптації засад грошово-кредитної політики до потреб воєнного стану, більш ефективної участі банків у підтримці процесів відновлення.

Дещо пояснив суперечливу політику НБУ президент Асоціації українських банків Андрій Дубас. За його словами, утримування Нацбанком облікової ставки, яка значно перевищує показники інфляції (15% і 5% відповідно) пояснюється пересторогою щодо ритмічності поставок міжнародної фінансової допомоги.

“Також низький рівень кредитування не можна списувати суто на позиції українських банків. Насправді вони зацікавлені в кредитуванні, але, будучи відповідальними за кошти своїх клієнтів, вони намагаються мінімізувати ризики, відтак, дуже уважно відбирають кредитні портфелі. Тут немає єдиної відповіді на питання, що з цим робити, проте очевидно держава має взяти на себе страхування воєнних ризиків. Тоді обсяги кредитування зростуть”, – повідомив пан Дубас.

Тут зазначимо, що відповідно до вищезгаданих опитувань, лише  8% респондентів з бізнесу отримали державну підтримку.

Учасники засідання погодилися на тому, що державна політика в цьому напрямі повинна спрямовуватися на підвищення економічної активності, створення стимулів  для зниження вартості кредитів та заохочення інвестування. Все це можливо через страхування воєнних ризиків, залучення під ці цілі коштів міжнародних партнерів.

Антикризовий штаб виступив із ініціативою організації відповідних Комітетських слухань у Верховній Раді за участі експертів, банківського сектору, уряду та НБУ.

Асоціація українських банків в даному контексті також пропонує організувати окремі зустрічі між представниками банків України та галузевими виробниками, обговоривши конкретні кейси та обсяги кредитування, які ті потребують.

Ці ініціативи будуть опрацьовані в робочому порядку. Ми поінформуємо про організацію таких заходів додатково.

Також за результатами засідання будуть сформовані рекомендації, які будуть спрямовані до НБУ, уряду і парламенту.

У Києві відбулася ключова зустріч представників Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) із делегацією із Сполучених Штатів Америки. Переговори, участь в яких взяли президент УСПП Анатолій Кінах, генерал Микола Маломуж, віце-президент УСПП Сергій Тихонов та ін., а також провідні бізнесмени, громадські діячі та політики із США, зокрема Даглас Бленд Бейкер, Ед Вілсон, канадський підприємець, меценат Югослав Каріч, інвестбанкір Марина Акопян, були спрямовані на обговорення можливостей інвестицій та гуманітарної допомоги для відбудови України від наслідків повномасштабної агресії рф.

Однією з ключових тем було питання використання заморожених активів країни-агресорки рф на користь відновлення України. Представники делегації з США висловили готовність активно співпрацювати у створенні відповідного юридичного механізму та сприяти відновленню країни не лише фінансово, але й за допомогою проєктів інфраструктурного та соціального характеру.

Ед Вілсон, юрист і колишній ведучий співробітник OFAC Мінфіну США, відзначив, що такі норми можуть потребувати уваги на рівні G7, перш ніж отримають підтримку американського Конгресу.

Даглас Бленд Бейкер, засновник компанії Бейкер Глобал Адвізорі, висловив намір активно залучатися в пошук та реалізацію проєктів модернізації/будівництва соціальних, інфраструктурних та інших об’єктів, які постраждали під час воєнних дій. Його батько – Джеймс Бейкер – колишній Державний секретар США, а сам Бейкер-молодший також працював в Адміністрації президента США, має чимало зав’язків в американському політикумі.

УСПП обіцяє надати конкретний їх перелік, зокрема, і в Київській області. Сторони також підкреслили важливість співпраці в рамках державно-приватного партнерства.

На заключних етапах переговорів учасники зустрічі погодили напрацювання та підписання спільного меморандуму, а також організацію робочих комунікацій між представниками УСПП та компанією Бейкер Глобал Адвізорі.

Це визначає новий рівень партнерства між громадянським суспільством, приватним сектором України та США. Нагадаємо, що роком раніше Український союз промисловців та підприємців став партнером Національної асоціації виробників США (NAM), за цей час посприявши проведенню низки В2В зустрічей та перемовин.

Анатолій Кінах вручив партнерам іменні годинники УСПП із символічним побажанням «синхронізації зусиль» щодо відбудови України та забезпечення перемоги над російським агресором.

В продовження співпраці УСПП, Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану  із урядом – прийнято рішення про скасування обмежень на бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу. КМУ вніс зміни у постанову №76: за документом підприємства ОПК можуть бронювати працівників без обмежень за кількістю, навіть якщо вони мають дефіцитну військову спеціальність.

Раніше Український союз промисловців і підприємців та Антикризовий штаб звертали увагу парламенту, уряду та Офісу президента на потребу масштабування та виходу на серійне виробництво зброї, боєприпасів, спецтехніки для потреб Сил оборони України.

Я вже провів низку нарад із керівниками підприємств оборонно-промислового комплексу, переконаний, що такий крок надасть їм можливість стабільно працювати та збільшувати обсяги виробництва.

Окрім того, в УСПП виступають за стратегічне планування розвитку українського ОПК. Мається на увазі наявність стабільних середньострокових (на 2-3 роки вперед) замовлень від держави, створення спільних із європейськими партнерами виробництв, відкриття ліній кредитування таких підприємств за зниженими ставками тощо.

Україна гостро потребує модернізації економіки та її спрямування в індустріально-інноваційне русло. Для цього уряду та експертам потрібно розробити і вже почати впроваджувати низку програм в переробній галузі, будівництві тощо. Завданням НБУ та банківського сектору є повернення до кредитування виробників.

Наразі в Україні цей показник не перевищує 10% ВВП – найнижчий показник в світі серед країн з ринками, що формуються, у той час, як в країнах ЄС (наприклад, в Чехії) він становить близько 70%. Наступного року Україна потребуватиме понад 41 млрд дол. США фінансової підтримки, аби закрити дефіцит бюджету. Втім джерела надходження такого обсягу коштів наразі повністю не визначено. Бізнес та експертні інституції наголошують: потрібно працювати над підвищенням рівня економічної самодостатності. Адже фінансування Сил оборони з держбюджету провадиться виключно за власні, не грантові чи кредитні кошти.

Я б хотів звернути увагу громадськості на присутність на пріоритетність завдань у сфері промислового виробництва. Першочергово це вихід на серійне виробництво зброї і техніки для потреб ЗСУ в Україні. Все, що працює і перевірене в умовах реального бою – повинне вироблятися і масштабуватися в Україні. Таким чином ми уникнемо збоїв у поставках чи нестачі необхідних боєприпасів.  Наразі спільними зусиллями ділових громадських організацій практично ліквідована проблема із бар’єрами на прибутковість підприємств ОПК. Також, разом з РНБОУ, урядом готується записка Президенту України з пропозиціями щодо підсилення напрямків ОПК – вже згадане серійне виробництво зброї, її сертифікація, використання стандартів НАТО .

Наша позиція: жорстка протидія некомпетентності та корупції!

УСПП та Антикризовий штаб давно добиваються збільшення кредитування переробних підприємств, також тих компаній, які поновили роботу на деокупованих чи прифронтових територіях. Перші результати є: значно знизилася ставка НБУ, програма «Доступні кредити 5-7-9» не тільки збережена, але й віднедавна масштабована (постанова КМУ №1016). Проте ця робота має тривати.

Також проблемою є відновлення господарської діяльності підприємств, які потрапили до процедури примусового вилучення об’єктів права власності російської федерації та її резидентів в Україні. Серед них значна частка з енергетичного машинобудування, що є дуже актуальним з огляду на руйнування московитами нашої інфраструктури.

УСПП виступає за відновлення роботи таких підприємств та використання їх активів саме для потреб національної економіки. Разом з Фондом держмайна та урядовцями триває реалізація першого пілотного проєкту щодо відновлення діяльності кількох таких підприємств.

Багато уваги учасники обговорення приділили питанням транспортної логістики. УСПП поінформував про зусилля української сторони по розблокуванню переходів на польсько-українському кордоні (польські перевізники наразі перекрили 4 пункти пропуску). Окрім роботи наших урядовців і дипломатів, є потужна робота і громадських структур. УСПП звернувся до Президента Єврокомісії та Президента Польщі із аргументацією по найшвидшому розблокуванню кордону, також знайдена підтримка релевантних партнерських організацій УСПП в Польщі.

За рішенням Антикризового штабу, в переговорну групу мають включити представників профільних асоціацій і транспортних компаній із України.

У підсумку було зазначено, що комплексні пропозиції щодо розвитку вітчизняного ОПК будуть направлені Президенту України. Також Антикризовий штаб підкреслив потребу більшої мобілізації економіки на потреби оборони і завдань подальшої деокупації наших територій.

Це має бути економіка воєнного стану – всі ресурси задіяні на посилення спроможностей Сил оборони.

ВІДЕО ДИВИТИСЯ ТУТ

📌 Ключові тези:

  1. Виснаження Ресурсів: Як це впливає на наше майбутнє?
  2. Втрати України – $470 млрд: Шляхи відновлення економіки.
  3. Площа Замінована і Забруднена – 174 тис. кв. км: Боротьба з екологічною кризою.
  4. Відновлення Самодостатності: Важливість повернення до економічної самодостатності.
  5. Негайний Перехід на Мобілізаційний Стан Економіки: Як швидко розвиватися в непростий час?
  6. Уряд Національної Єдності: Чому це критично?
  7. Деформація Банківської Системи: Захист фінансової стабільності.
  8. В Росії більше десятка заводів виробляють БПЛА: Питання безпеки.
  9. Приклад Ізраїлю: Як використовувати досвід для власного розвитку?

Дивитися віде тут

Залежність від зовнішнього фінансування та обмежені шляхи експорту матимуть серйозний вплив на економіку України в наступному році, пише Reuters.

З цим погоджується Український союз промисловців і підприємців, а також Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану.

УСПП висловлював своє занепокоєння відсутністю в уряду чіткої стратегії збільшення економічної самодостатності України. Зараз майже 50% доходів державного бюджету складає фінансова допомога з боку міжнародних партнерів. У держбюджеті на 2024 рік заплановано покриття дефіциту в 41 млрд. доларів, отримавши кошти у тому числі із США та ЄС. Проте процес їх виділення складний, наприклад, в Конгресі досі заблокований відповідний пакет допомоги з боку республіканців. А в Європейському Союзі фінансування блокує Угорщина, котра бажає таким чином вирішувати власні проблеми у взаємовідносинах із ЄС.

Очевидно, що зменшення чи затримка із наданням допомоги нашими міжнародними партнерами можуть негативно вплинути на ситуацію із соціальними виплатами в Україні та на інші сфери. Відтак, надзвичайно важливо створювати стимули для національної економіки, яка має нарощувати оберти попри війну.

На цьому наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

«Що потрібно? Знизити податковий тиск для бізнесу та не «кошмарити» його зайвими перевірками, розгорнути програми доступного кредитування за участі банківського сектору, а не лише за кошт держбюджету, запустити механізми підтримки переробної галузі, скоротити державні невійськові витрати (бруківка, дороги), водночас інвестуючи в відкриття нових виробництв», – зазначив лідер ділової спільноти.

Щодо труднощів із експортом, які відчуває наш бізнес у зв’язку із перманентними блокуваннями поляками/словаками сухопутних пунктів пропуску, то тут, безумовно, потрібна дипломатична і юридична робота з боку України та асоціацій бізнесу ЄС. Водночас, це чіткий сигнал, що потрібно розвивати знову ж таки переробну галузь. Обсяги продукції тоді будуть значно менші, але вона міститиме додану вартість і коштуватиме дорожче. Плюс це робочі місця та інвестиції в Україну.

«Збільшення економічної самодостатності – це не про підвищення податків чи друк грошей – такі речі будуть контрпродуктивні. Навпаки, потрібно визначити найбільш ефективні і потрібні галузі промисловості – це ОПК, гірничо-металургійна, хімічна, будівельна, переробка в АПК, легка промисловість тощо – і розміщати тут державні замовлення, давати можливості для залучення кредитних коштів.  Другий крок – інтегрувати наших виробників і їх потужності в План відновлення України, а також ті окремі проєкти із відбудови постраждалих регіонів, що фінансуються коштом міжнародних партнерів», – переконаний Анатолій Кінах.

Частина цих пропозицій врахована в аналітиці Ради національної безпеки і оборони України, Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, Мінекономіки України тощо.

До прикладу, по налагодженню серійного виробництва в ОПК і масштабуванню зразків зброї і спецтехніки готується спільна записка аналітичних центрів, УСПП, Антикризового штабу до Президента України.

Про розвиток переробної галузі заговорили в уряді на постійній основі, зокрема, виділивши фінансування програми «Доступні кредити 5-7-9» з ухилом саме в цю сферу.

Проте потрібні комплексні і системні дії. Антикризовий штаб за участі представників парламенту, Кабміну, Офісу президента, науково-експертних інституцій, бізнес-організацій наполягає на підсиленні спільних дій по підвищенню економічної самодостатності України.

В наступному році в Україні планують виробити мільйон FPV дронів, також розширити виробництво снарядів, ракет, спецтехніки тощо. У більшості проєктів йдеться про кооперацію із європейськими чи американськими партнерами.  З відкритих джерел відомо, що США надали нам технічні дані для початку місцевого виробництва гібридних систем ППО FrankenSAM. На потужностях країн НАТО Укробонпром розпочав серійне виробництво 82-мм та 122-мм мінометних мін. Найбільший німецький виробник озброєнь Rheinmetall AG відкриє завод з виробництва бронетехніки в Україні. І це лише деякі із підписаних угод чи озвучених в публічній площині домовленостей.

Бюджет розвитку оборонно-промислового комплексу в Україні в 2024 значно зросте – із 12 млрд. грн цьогоріч до 51 млрд. в наступному році.

Розпочатий випуск артилерійських снарядів, збільшено виробництво дронів (наприклад, за грудень 2023 року – 50 тис.) тощо.

Втім, на порядку денному залишається головне питання: а чи достатньо цього озброєння для успішної оборони та контрнаступів, де і яким чином ці потужності можуть бути підсилені.

За словами президента Українського союзу промисловців і підприємців, прем’єр-міністра України в 2001-2002 рр. Анатолія Кінаха, всі вищеозвучені прогнозні показники по фінансуванню виробництва зброї і спецтехніки в Україні на 2024 рік – це всього 50% потужностей нашого ОПК.

«Ми можемо виробляти значно більше. Що для цього потрібно? Державні цільові програми, стабільні замовлення від держави, розраховані на 2-3 роки наперед, вчасна оплата виробникам. Тільки так ми зможемо вийти на промислове серійне виробництво та масштабувати зразки зброї, що ефективно зарекомендували себе на полі бою. Знову ж таки, потрібен розвиток державно-приватного партнерства,  кредитування за доступними ставками, кооперація як із західними партнерами, так і з внутрішніми суміжними галузями», – розповів Анатолій Кінах в інтерв’ю каналу  Ukrlife із Людмилою Немирею.

Також серед першочергових і термінових рішень влади має бути переведення економіки на «воєнні рейки», тобто її максимальна мобілізація на завдання обороноздатності країни, та постійна координація цього процесу з боку уряду.

В Кабміні повинна бути відповідальна особа  на рівні віце-прем’єр міністра з розвитку оборонно-промислового комплексу, виробництва ОВТ, яка би і координувала державно-приватне партнерство, залучення іноземних інвестицій та виробників в цій царині.

Лідер ділової спільноти також прокоментував тему затримки постачання з ЄС боєприпасів (з обіцяного 1 млн. снарядів до кінця року сумарно встигне надійти максимум 400 тис.).

За його словами, США та ЄС розуміють загрозу з боку рф та потребу перемоги України в цій війні. Відтак, оборонно-промисловий комплекс країн НАТО збільшує свої потужності. З іншого боку, це потребує часу, здебільшого йдеться про 1-2 роки.

«За оцінками західних спецслужб, рф в рік виробляє десь 1,5-1,7 млн. снарядів 152 калібру. США в місяць випускають 26 тис. (в рік близько 312 тис.)  155-каліберних снарядів натівського стандарту. По країнам ЄС своя статистика, але з огляду на те, що всі вони збільшили фінансування своїх ОПК та оборонних замовлень, рівень виробництва зброї має бути підвищений», – розповів Анатолій Кінах.

Нагадаємо, що УСПП, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, аналітичні інституції включаючи Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України, НАНУ – готують відповідну записку на Президента України щодо необхідних кроків по запуску серійного виробництва зброї, спецтехніки та масштабування їх зразків.

Документ враховуватиме попередні рішення Ради національної безпеки і оборони України, уряду та наявну ситуацію.