Анатолій Кінах

Tag Archive : Анатолій Кінах

Делегація Українського союзу промисловців і підприємців вирушила до Вашингтона (США) для участі в Саміті з питань відбудови України, який відбудеться 13–14 вересня. Це масштабна міжнародна подія, покликана стати новим етапом у залученні інвестицій в Україну та розвитку приватно-державного партнерства.

До складу делегації увійшли представники системного українського бізнесу з ключових сфер — від АПК до енергетики та будівництва, а також волонтерських ініціатив. Співорганізаторами Саміту виступають Рада з питань відбудови України при Глобальній організації світових лідерів Lives Amplified, сама організація та УСПП. Захід проходить за підтримки американського політикуму, бізнес-кіл, інвесторів і громадських організацій.

До оргкомітету Саміту входять представники Ради з відбудови та УСПП. Обидві структури очолює Анатолій Кінах, під головуванням якого працюватиме українська делегація.

“Нашою метою є не лише залучення приватних іноземних інвестицій у відбудову України від наслідків повномасштабної війни з російським агресором, але й представлення того, що Україна має величезний потенціал та є гідним партнером”, — зазначив Анатолій Кінах.

На відкритті Саміту президент УСПП представить доповідь про поточну ситуацію в Україні та бачення бізнесу щодо реалізації Плану з відбудови. Також українська делегація презентує кількадесят проєктів на мільярди доларів, розроблених за міжнародними стандартами та з науково-технічним і аналітичним супроводом.

Саміт стане першим у низці міжнародних заходів, спрямованих на збільшення потоку інвестицій в Україну та зміцнення її економічної стійкості. Його напрацювання передуватимуть конференції з відбудови України, яка відбудеться у Польщі.

рівень бідності
В Україні ціни на окремі продукти харчування вже перевищують європейські, тоді як рівень доходів і платоспроможності населення різко поступається країнам ЄС. За даними інфляційного звіту НБУ, із 2016 року ціни на продукти харчування в Україні зросли в середньому на 79% (в євровому еквіваленті), тоді як у країнах ЄС – лише на 46%.

Згідно із офіційною статистикою, у червні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої були на 22,6% вищими, ніж рік тому. Найбільше подорожчали яйця (+82,4%), соняшникова олія (+30,4%), вершкове масло (+27,8%), м’ясо (+24,2%), фрукти (+52,1%).

Для порівняння: у Польщі, за даними Eurostat, зростання цін на продукти за аналогічний період становило лише 4,9%. При цьому мінімальна зарплата в Польщі перевищує українську у 6,7 раза (1 091 євро проти 164 євро), а середня – у понад 4 рази (2036 євро до 482 євро в Україні).

Рівень бідності, за даними Світового банку, за два роки в Україні зріс із 25% до 37%, а чверть громадян відчувають труднощі з доступом до повноцінного продуктового кошика.

Анатолій Кінах, президент УСПП: «Ми розуміємо, що частина високих цін зумовлена об’єктивними чинниками війни з російським агресором — руйнуванням інфраструктури, подорожчанням логістики та енергоресурсів, а також іншими факторами – погодою, зростанням виробничих витрат, зміною світових цін на продукти, торговельних преференцій і зовнішнього попиту тощо. Але нинішні диспропорції створюють загрозу для збереження та розвитку людського потенціалу, поглиблюють соціально-економічну кризу».

Варто також врахувати податковий фактор. В Україні ПДВ на продукти харчування становить 20%, тоді як у країнах ЄС поширеною є практика знижених ставок — від 0% до 7% (Польща – 5%) на соціально значущі товари. Це означає, що український споживач фактично сплачує більшу частку податку в ціні продуктів, ніж європейський, навіть за нижчих доходів.

Відтак, Антимонопольний комітет має активніше відслідковувати динаміку цін і поведінку (на можливі зловживання) великих торговельних мереж та виробників. Необхідно регулювати націнки на соціально значущі товари, особливо щодо оптових і торгівельних надбавок.

УСПП також звертає увагу на практичне заморожування соціальних стандартів — мінімальних зарплат і пенсій, що лише поглиблює нерівність і вразливість малозабезпечених.

Боротьба з бідністю має стати одним із ключових пріоритетів Програми дій Уряду, яка в черговий раз відсутня.  Йдеться як про адресну допомогу найбільш уразливим групам населення, так і про створення стимулів для виробників, щоб знизити собівартість продукції.

 «Ситуація складна і ресурси обмежені. Але навіть в умовах війни необхідно знаходити системні рішення, аби підтримати тих, хто найбільше потребує допомоги, та забезпечити справедливі умови для бізнесу. Це завдання держави, бізнес-спільноти та суспільства — спільними зусиллями зупинити зростання бідності. Від цього залежить відновлення від наслідків війни, повернення біженців (до 7 млн. за кордоном) додому, подолання складної демографічної ситуації», – підсумували в УСПП.

Особливо складна ситуація із безпрецедентним зниженням рівня життя у людей похилого віку. Загальна чисельність пенсіонерів, за даними Пенсійного фонду – 10,3 млн. Пенсію до 5 тис. грн в місяць отримують 57% пенсіонерів (5,9 млн), а середня пенсія складає 6410 грн. Для порівняння у Польщі аналогічний показник 19 тис. грн. в еквіваленті.

Одночасно, згідно урядових розрахунків, місячний прожитковий мінімум у червні 2025 року – це 8422 гривні. Таким чином, більшість пенсіонерів – за межею бідності.

Діловий союз спільно із Антикризовим штабом стійкості економіки в умовах воєнного стану надіслали Уряду, парламенту та РНБОУ пропозиції щодо підвищення стійкості та самодостатності економіки, поступового вирішення цінових диспропорцій і зменшення рівня бідності. Серед ключових заходів — впровадження адресної підтримки окремих вразливих категорій населення, стимулювання виробників до здешевлення продукції через програми середньострокових держзамовлень, фіскальних і нефіскальних методів, зниження податкового навантаження на базові продукти, а також ефективний контроль за торговельними націнками та антимонопольний контроль.

ринок електроенергії
За даними Оператора ринку, станом на 10 серпня 2025 р. Україна входить до групи країн з одними з найвищих цін на електроенергію в Європі. Середньорічний індекс ціни BASE на РДН для нашої країни становить 5 337,84 грн/МВт*год, що значно перевищує показники більшості держав ЄС. Для порівняння: у Латвії — 1 115,90 грн, у Франції — 1 593,43 грн, у Польщі — 2 295,77 грн. Такий розрив особливо відчутний для енергоємних галузей, і він посилює економічні ризики в умовах війни з російським агресором.
  • Лідери за низькою ціною: Швеція (338,04 грн), Фінляндія (879,15 грн), Латвія (1 115,90 грн) — у 4–15 разів дешевше, ніж в Україні.
  • Сусіди-конкуренти: Польща (2 295,77 грн), Румунія (2 419,27 грн), Угорщина (2 387,55 грн) — удвічі дешевше, ніж в Україні.
  • Великі промислові економіки ЄС: Німеччина (2 259,46 грн), Франція (1 593,43 грн), Іспанія (2 676,96 грн) — усі мають нижчі показники, що забезпечує їм конкурентнішу собівартість.
  • Країни з цінами, близькими до українських: Сербія (3 045,33 грн) та Хорватія (2 459,86 грн) — але їхня частка в європейській металургії чи машинобудуванні значно менша, тому вплив високих тарифів там менш масштабний.

За розрахунками GMK Center, 93% сталі в ЄС виробляється у країнах, де електроенергія дешевша, ніж в Україні. Найбільше страждають виробники залізорудного концентрату — у їх собівартості електроенергія займає до 60%.
Така ситуація під’їдає маржі виробників, підвищує собівартість експорту та послаблює здатність підприємств утримуватись на стабільних показниках в умовах війни з російським агресором.

Ситуація з високою вартістю електроенергії в Україні має низку об’єктивних причин. Передусім це війна з рф та масштабні пошкодження ворогом нашої енергетичної інфраструктури. Руйнування генераційних і мережевих об’єктів призвело до втрати значної частини виробничих потужностей, що, своєю чергою, зменшило пропозицію електроенергії на ринку та підвищило її собівартість.

Додатковим чинником є зростання вартості палива та імпортних комплектуючих. Українська енергетика та промисловість значною мірою залежать від імпорту вугілля, обладнання та запчастин, а їх подорожчання напряму впливає на ціну кіловат-години.

Війна змусила бізнес інвестувати у власну безпеку та резервні джерела живлення. Підприємства вимушені були закуповувати генератори, паливо для них, системи охорони та інші ресурси, щоб гарантувати безперервність роботи навіть у разі блекаутів. Ці витрати також закладаються у фінальну вартість продукції.

Ще один фактор — волатильність ринку та регуляторні обмеження. Через нестабільність тарифів і складнощі з доступом до довгострокових контрактів з постачальниками підприємства не можуть прогнозувати свої енергетичні витрати, що ускладнює планування виробництва та інвестицій.

Щоб змінити ситуацію, потрібні узгоджені кроки у коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі. У короткостроковому вимірі (3 місяці) необхідно запровадити тимчасові диференційовані тарифи для енергоємних експортерів, компенсувати частину вартості електроенергії для стратегічних виробництв і стимулювати укладання довгострокових контрактів із фіксованою ціною. Це дозволить стабілізувати роботу ключових підприємств і зберегти їхні експортні позиції.

У середньостроковій перспективі (до 24 місяців) акцент слід зробити на модернізації та енергоефективності з державною підтримкою, розвитку власної генерації на базі підприємств — зокрема на біомасі, когенерації та полігенераційних системах — та інвестуванні в системи зберігання енергії. Такі заходи зменшать залежність промисловості від ринкових коливань.

Довгостроково (понад 24 місяці) необхідно провести глибоку реформу тарифоутворення, яка збалансує інтереси промисловості та енергетичного сектору, дозволить відновити та розбудувати генеруючі потужності, а також створювати індустріальні парки з доступом до дешевої «зеленої» електроенергії. Це забезпечить не лише стабільність, а й конкурентоспроможність української промисловості у післявоєнний період.

«Висока вартість електроенергії в умовах війни з російським агресором — це не лише економічна проблема, а фактор національної безпеки. Без швидких і системних рішень Україна ризикує втратити значну частину промислового потенціалу. УСПП закликає Уряд, регуляторів і міжнародних партнерів до спільних дій для стабілізації цін і захисту промисловості», – підсумували в Українському союзі промисловців і підприємців.

Довідково. Середньорічний індекс ціни BASE на РДН показує, скільки в середньому коштувала електроенергія за добу на оптовому ринку протягом року, з урахуванням усіх годин, у перерахунку на мегават-годину. Це ключовий індикатор для великих споживачів і для оцінки конкурентоспроможності економіки.

озброєння

Сьогодні, коли країна перебуває у стані війни, ми не маємо права працювати у півсили. Український оборонно-промисловий комплекс завантажений лише на 40% своїх потужностей. Основна причина — відсутність довгострокового державного оборонного замовлення і фінансових інструментів підтримки. Це гальмує розвиток галузі й знижує нашу здатність швидко та масово виробляти необхідне для фронту.

Патрони, міни, снаряди, БПЛА — на війні це розхідний матеріал. Їх треба виготовляти індустріально, серійними методами, адже потреби вимірюються мільйонами одиниць. На жаль, масштабних програм запуску серійного виробництва досі немає.

Ми бачимо, як російський агресор за час повномасштабної війни збудував десятки нових заводів з виробництва БПЛА та ракетної техніки. В Україні ж немає замовлень навіть на 2–3 роки вперед. Бракує ресурсів, а ставка НБУ у 15,5% фактично блокує кредитування, без якого оборонне виробництво, що має довготривалі цикли, просто не виживе.

Разом з колегами та виробниками в межах Антикризового штабу стійкості економіки ми активно працюємо над розвитком ОПК. УСПП вже підписав два меморандуми з підрозділами Міністерства оборони, щоб впроваджувати міжнародні стандарти у виробництво оборонної техніки та адаптувати технічні регламенти до вимог НАТО.

Я переконаний: треба максимально локалізувати виробництво в Україні. Є чудові приклади — Данія фінансує розміщення оборонних замовлень на українських підприємствах. Це підходи, які треба масштабувати. Ми також повинні створювати спільні підприємства, у тому числі частково за кордоном, щоб гарантувати стабільне постачання озброєння та зберегти критично важливе обладнання.

Партнери очікують від України чіткої стратегії, прозорих правил гри та рішучих дій у боротьбі з корупцією. Я наголошую: у воєнний час корупція — це мародерство. З хабарниками та схемниками треба жорстко розбиратися, незалежно від їхнього статусу.

Окреме питання — експорт продукції ОПК. Він потрібен, щоб заробляти й масштабувати виробництво, але лише без шкоди для потреб Збройних Сил України. Якщо підприємства залишаються без завантаження, вони або змушені виводити виробництво за кордон, або взагалі закриватися.

Ми маємо діяти швидко та системно, бо на кону — не лише обороноздатність країни, а й саме її майбутнє.

Анатолій Кінах

Президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах в ефірі українського телеканалу наголосив, що завершення гарячої фази війни є необхідним кроком, але стабільного і головне справедливого миру в найближчій перспективі досягти буде непросто. Він закликав розглядати можливу «паузу» у війні як шанс для внутрішніх реформ, економічного зміцнення, накопичення ресурсів та підготовки до прозорих виборів, а не як поступку агресору.

На тлі повідомлень про можливу зустріч президента США Дональда Трампа та диктатора путіна, Анатолій Кінах окреслив пріоритети, які Україна повинна мати в умовах будь-якого перемир’я.

«У мене немає сумнівів, що потрібно завершити гарячу фазу війни, бо вона перейшла на виснаження ресурсів. Це не означає, що справедливого і стабільного миру можна буде досягти найближчим часом – це залежить від багатьох факторів. І тут позиція президента Трампа навіть не першочергова. Головне – наскільки буде сконсолідована позиція наших союзників, передовсім ЄС, з точки зору впливу на російського агресора, і від того, як ми використаємо цю паузу самі», – заявив він.

Лідер ділової спільноти України підкреслив, що йдеться не лише про підвищення стійкості економіки, а й про відновлення її самодостатності, нарощення ресурсів, розвиток людського капіталу та власного виробництва. На його думку, надмірна залежність від зовнішньої допомоги є ризиком, а державний борг уже наближається до 100% ВВП.

«Цю паузу ми маємо використати як перехідний період – підготовку до прозорого волевиявлення громадян. Вибори не мають бути самоціллю, а способом перезавантажити систему в контексті професійності влади, державницьких позицій, підвищити ефективність, обороноздатність і ресурсність», – зазначив президент УСПП.

Він нагадав, що Україна ніколи не погодиться на юридичне закріплення тимчасово окупованих територій у складі рф та не піде на поступки, які б знижували обороноздатність країни. Росія має усвідомити це через тиск союзників – санкції, ізоляцію та інші заходи.

Серед завдань внутрішнього порядку денного А.Кінах назвав підвищення ефективності органів державної влади, використання економічного потенціалу, розвиток самозайнятості. Окремо він звернув увагу на міграційні виклики: за кордоном перебувають понад 7 млн українських біженців, і частка тих, хто інтегрується та не планує повертатися, зростає.

«За даними європейських досліджень, у 2024 році рівень зайнятості українських мігрантів зріс до 64% у більшості країн. Це позитивно впливає на економіки держав, які їх прийняли. У Польщі, наприклад, українці забезпечують до 2,4 п. зростання ВВП», – навів приклад президент УСПП.

«Але, попри тимчасову окупацію близько 20% територій, Україна залишається найбільшою країною Європи, з величезним потенціалом», – резюмував він.

Нагадаємо, президент США Дональд Трамп та очільник Кремля владімір путін планують зустрітися 15 серпня в американському штаті Аляска (США), де обговорять можливе перемир’я у війні рф проти України.

 

В умовах повномасштабної війни з рф та зростання потреб Збройних Сил України в сучасних, якісних і технологічних засобах речового та продовольчого забезпечення, український бізнес активізує партнерство з оборонним сектором. У Києві підписано Меморандум про партнерство та співпрацю між Центральним управлінням розвитку матеріального забезпечення Міністерства оборони України та Українським союзом промисловців і підприємців (УСПП).

Документ закріплює наміри сторін об’єднати зусилля для розробки, впровадження та вдосконалення предметів речового майна і продовольчого забезпечення ЗСУ із залученням виробничого, технологічного та експертного потенціалу вітчизняних підприємств. Це стосується інноваційного військового одягу, взуття, спорядження, засобів індивідуального захисту та сучасного обладнання для продовольчої служби.

Серед ключових напрямів — створення та випробування нових зразків, організація науково-практичних заходів, обмін технічними й аналітичними матеріалами, впровадження міжнародних стандартів, зокрема стандартів НАТО, розвиток державно-приватного партнерства.

Анатолій Кінах, президент УСПП, наголосив на важливості максимальної локалізації виробництва, адже це не лише підвищує стійкість забезпечення армії, а й створює нові робочі місця. «Потрібно максимально залучати приватний капітал, формувати загальнодержавну політику, ухвалювати нові закони там, де це необхідно, і підтримувати постійний діалог між виробниками, ЗСУ та Урядом. Наразі в оборонно-промисловому комплексі близько 900 підприємств, з яких більшість приватні, які лідирують за темпами інновацій та розробок. Важливо прискорити адаптацію матеріально-технічних стандартів ОПК до стандартів НАТО і міжнародних вимог у цілому», – зазначив він.

А.Кінах також підкреслив, що заборона експорту продукції ОПК у дружні країни стримує розвиток галузі: «Щоб зайняти свою нішу на світових ринках, потрібні 1–2 роки системної роботи там. Вихід на експорт сприятиме масштабуванню нашого мілтеху».

Начальник Центрального управління Максим Кайола підтримав позицію бізнесу, наголосивши, що необхідно формувати таку економічну основу та виробничу структуру, яка буде найбільш ефективною для ЗСУ. «Наші виробники часто пропонують кращі рішення, а логістика у цьому випадку є швидшою та дешевшою. Ми проводимо постійні зустрічі з бізнесом, спільно опрацьовуємо проблемні питання», – повідомив він.

Голова асоціації «Укрлегпром» Тетяна Ізовіт відзначила, що для ефективності галузі важливе середньострокове планування на 2–3 роки. «Легка промисловість значною мірою залежна від імпорту сировини, і чітке планування дозволило б краще прогнозувати потреби, вирішити питання оцінки вартості продукції на перспективу та оптимізувати виробничі процеси», – сказала вона.

 

Представники Центрального управління також повідомили, що процеси комунікації та взаємодії з бізнесом максимально оцифровуються і спрощуються: виробники можуть відслідковувати весь шлях проходження заявок, що підвищує прозорість і довіру. Крім того, управління активно працює з посольствами, міжнародними організаціями та дипломатичними структурами, щоб залучати нові можливості для виробників.

Завдання підписаного меморандуму – стати практичним інструментом для поглиблення державно-приватного партнерства, прискорення впровадження інновацій у сфері забезпечення армії та створення стійкої національної виробничої бази, здатної оперативно долати виклики війни, післявоєнної відбудови та підвищувати обороноздатність України.

Нагадаємо, УСПП і Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану вже провели низку заходів, участь в яких взяли представники Міністерства оборони України, ГУР, СБУ, Держспецзв’язку,  провідні підприємства ОПК, ділові об’єднання, науково-дослідні установи, а також експерти з якості та стандартизації. Основною метою є спільна робота над прикоренням адаптації стандартів і технічних регламентів до вимог НАТО та країн-членів, серійним виробництвом продукції українського ОПК.

Рівень ділової активності українських підприємств знижується третій місяць поспіль. Причини —дефіцит кадрів, скорочення виробництва, невизначеність економічної політики Уряду. УСПП закликає владу до відповідальних рішень, пропонує чіткий антикризовий план і наголошує: без підтримки реального сектору економіки відновлення неможливе.

За даними останнього дослідження Advanter Group на замовлення ПРООН, індекс ділової активності в липні впав до 36,1 бала зі 100 можливих, що є найнижчим показником з початку повномасштабного вторгнення рф. Підприємці прогнозують зниження виробництва, тільки 16,8% повідомили, що їх компанія в доброму фінансовому стані.

Респонденти виокремили п’ять основних факторів, що перешкоджають відновленню та зростанню економічної активності підприємств: непередбачуваність державної політики (55,5%); брак платоспроможного попиту (53,5%); загальна невизначеність щодо розвитку ситуації в країні (52,7%); нестача кваліфікованої робочої сили (51,6%); обмежений доступ до капіталу (39,8%).

Український союз промисловців і підприємців уже тривалий час веде системну роботу в межах Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, створеного ще на початку повномасштабного вторгнення рф. Разом вони постійно акумулюють проблематику бізнесу, проводять фахові консультації та представляють інтереси підприємництва/індустрії на рівні Уряду та Верховної Ради.

УСПП ще раніше попереджав: Україні потрібна відповідальна державна політика, суспільство та бізнес чекають стратегії, а не ситуативного реагування. Сьогодні це стає особливо актуальним — без реальних кроків з боку держави падіння ділової активності лише посилиться.

Що пропонує ділова спільнота:

  • Системне, але водночас чесне і прозоре бронювання персоналу. Необхідно запровадити передбачуваний механізм захисту фахівців критичних професій у виробництві, логістиці, енергетиці. Бізнес має отримати чітке право зберігати кадри, без яких неможливо забезпечити тил, податки й експорт.
  • Навчання і перекваліфікація. Потрібні державно-приватні програми, що дозволять залучити до економіки нові трудові ресурси — молодь, внутрішньо переміщених осіб, людей поважного віку. Важливу роль тут можуть відіграти галузеві асоціації.
  • Стимули та підтримка виробників. Доступ до оборотних коштів, підтримка модернізації, зменшення податкового тиску в умовах скорочення обсягів виробництва — ключ до стабілізації ситуації.
  • Продуктивність через технології. Автоматизація виробничих процесів, цифровізація документообігу, ERP-системи дозволять підприємствам бути ефективнішими навіть з меншою кількістю працівників.
  • Соціальна відповідальність і адаптація. Бізнес має формувати сучасну політику утримання кадрів: гнучкий графік, безпека, підтримка родин мобілізованих працівників, корпоративна етика, що враховує виклики воєнного часу.
  • Державно-приватне партнерство, діалог влади та бізнесу, взаємна відповідальність.
  • Сучасна промислова політика, індустріально-інноваційний розвиток, пріоритети переробним галузям.

«Війна — це не лише фронт, а й тил, економіка, національна стійкість. Якщо не стабілізувати ситуацію на підприємствах, ми ризикуємо втратити не лише ВВП, а й десятки тисяч робочих місць, експорт, податкові надходження», – підкреслив президент УСПП Анатолій Кінах.

УСПП наполягає на спільній координації дій парламенту, Уряду, бізнесу. Зокрема, за результатами нещодавнього засідання Антикризового штабу спрямовані відповідні рекомендації органам державної влади, Президенту, РНБОУ. В них йдеться про підтримку самозайнятості та підприємництва, педставлення КМУ нормативно затвердженої Програми діяльності на основі аудиту стану економіки та оцінки роботи попереднього уряду, з урахуванням Плану відновлення України; підвищення результативності роботи антикорупційних інституцій; збільшення питомої ваги переробної промисловості, збереження професійних кадрів і повернення у структуру виконавчої влади Мінагрополітики та Мінстратегпрому.

 

 

Рекордний зовнішньоторговельний дефіцит України - сигнал до рішучих змін в економічній політиці

За даними Національного банку України, у червні 2025 року дефіцит зовнішньої торгівлі товарами досяг історичного максимуму — $5,07 млрд. (за перше півріччя 2025 року – мінус $18,3 млрд.) Такий розрив між імпортом та експортом не є випадковим чи раптовим явищем: він відображає системне зниження темпів економічного відновлення, спад ділової активності, а також структурні перекоси в моделі української економіки.

Український союз промисловців і підприємців та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану неодноразово звертали увагу Уряду та парламенту на тривожні сигнали: зниження обсягів експорту, зростання імпорту, втрата конкурентоспроможності на ключових ринках. Було ініційовано проведення спеціального засідання РНБО щодо економічної стійкості та підвищення фінансової самодостатності України.

Втім, ані чіткого аудиту стану галузей, ані Програми дій вже переформатованого Уряду досі не представлено. Несистемність управлінських рішень у кризовий період дорого коштує економіці.

Експорт падає — сировинна модель себе вичерпує

Експорт до країн ЄС, що є нашим основним торговельним партнером,  скоротився в червні на понад 10% — з $1,65 млрд до $1,48 млрд. При цьому імпорт із Євросоюзу зріс на 12% — до $3,15 млрд. Частково це зумовлено обмеженнями з боку окремих країн — зокрема, наприклад, Польщі та ін. країн — на аграрну сировину з України.

Президент УСПП Анатолій Кінах неодноразово підкреслював необхідність відмови від сировинної моделі експорту: сьогодні 82% українського експорту — це сировина. Така структура не лише послаблює позиції України на зовнішніх ринках, а й ставить під загрозу стабільність валютних надходжень. В умовах війни та обмеженого ресурсу це критично.

Промисловість може і повинна стати основним драйвером економічного зростання. Йдеться про відновлення виробничих спроможностей машинобудівних підприємств, їх модернізацію, перехід до індустріально-інноваційної моделі в цілому. Це створення робочих місць, податкові надходження, нова якість експорту.

Водночас, інфляція в промисловості вже перевищила 40%. Це не лише б’є по собівартості продукції та конкурентоспроможності підприємств, але й має відкладений негативний вплив на платоспроможність ринку і доходи бюджету.

Наразі рівень покриття потреб держбюджету власними доходами – близько 60 %.  Основним джерелом скорочення дефіциту будуть зовнішні позики та гранти – 1,8 трлн грн (70 % потреб). Це формує певні ризики та потребує чіткої і прозорої роботи із міжнародними партнерами та донорами.

Віцепрезидент УСПП Валерій Пекар справедливо зазначив у своєму дописі у Facebook: «Україна вже провалила значну кількість індикаторів ЄС, МВФ та Світового банку. А оскільки темп запровадження необхідних змін знизився, ще більше індикаторів може бути провалено в наступні квартали. Це призведе до втрати необхідного фінансування, що може запустити повноцінну економічну кризу».

Йдеться не лише про фінансову допомогу — мова про довіру партнерів, без якої неможливо говорити про стійке відновлення.

Що потрібно робити — комплекс першочергових рішень

Імпортувати не споживчі товари, а обладнання, яке не виробляється в Україні, — для запуску внутрішнього виробництва.

Кредитувати бізнес та промисловість під доступні ставки — через державні програми, цільові фонди підтримки виробництва.

Забезпечити можливість експорту продукції ОПК у дружні країни — для заробітку і масштабування національного мілтех-сектору.

Максимально переходити до переробки — у всіх секторах, де це можливо. Це підвищить додану вартість українського експорту.

Провести переговори з ЄС щодо преференцій для продукції часткової/повної переробки з України — як тимчасовий захід підтримки.

Посилити антикорупційну боротьбу, підвищити прозорість та ефективність роботи митниці.

Проводити надалі структурні реформи, що відповідають індикаторам і вимогам міжнародних партнерів.

«Україна не має запасу часу зволікати. Війна з російським агресором — це війна не лише на полі бою, а й за ресурси, виживання економіки та майбутнє держави. Відмова від сировинної залежності, ставка на промисловість і технології — це не гасла, а стратегія виживання та розвитку, – підсумував Анатолій Кінах.

Ці питання вже розглянули на засіданні Антикризового штабу 31 липня за участі представників Уряду, парламенту, РНБОУ, НАН України, профспілок, аналітичних інституцій бізнесу. Наразі готуються системні пропозиції для органів влади. УСПП і Антикризовий штаб наполягають на формулюванні прагматичної Програми діяльності КМУ, аудиті економіки, спільній з НБУ розробці нових програм кредитування промисловості, пошуку інвестицій для її модернізації, офіційного звернення щодо відтермінування СВАМ і водночас – крокам по підвищенню енергоефективності виробництв тощо.

УСПП. Кінах

Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану спільно з Українським союзом промисловців і підприємців неодноразово акцентували на потребі посилення професійного потенціалу та ефективності роботи органів виконавчої влади. У ситуації, коли держава протистоїть повномасштабній агресії рф та виснаженню ресурсів, саме якість державного управління є критичною умовою для збереження стійкості та економічної витривалості.

За оцінками Світового банку, потреби у відновленні України сягнули щонайменше 600 млрд доларів. Через відсутність належних і своєчасних рішень кризові процеси в економіці лише загострюються. Промислова інфляція за перші п’ять місяців 2025 року перевищила 42%, а рівень імпортозалежності наближається до 40% ВВП. При цьому надходження від експорту впали до 20% ВВП. Обсяги кредитування підприємств залишаються недостатніми для модернізації виробництва та реалізації проєктів із відбудови. Існують також ризики скорочення міжнародної фінансової допомоги.

Системні виклики залишаються невирішеними. В Україні досі не затверджено на рівні нормативного акту Плану відновлення, який би став основою координації внутрішніх і зовнішніх зусиль. Бюджетна декларація до 2028 року консервує бідність і низькі соціальні  стандарти – незначне підвищення мінімальної зарплати за три роки не покриватиме навіть базові потреби.

З усім цим має працювати переформатований Уряд, погоджений Верховною Радою України.

Загалом в умовах парламентсько-президентської республіки надзвичайно важливо, щоб Уряд формувався коаліційно, був підзвітний парламенту та регулярно звітував про свою діяльність. Практика представлення річних Програм діяльності Кабінету Міністрів має стати обов’язковою та виконуваною – цього, на жаль, не спостерігалося раніше. Звіти мають бути не формальністю, а інструментом оцінки ефективності, виявлення помилок і визначення кращих практик.

Окреме занепокоєння викликає відновлення підходів до укрупнення міністерств, зокрема ідеї щодо передачі функцій Міністерства аграрної політики до Міністерства економіки. Цей експеримент вже впроваджувався та був визнаний і фахівцями, і чиновниками як провальний.

Аграрний сектор забезпечує до 60% валютної виручки країни та формує понад 40% зайнятості у сільській місцевості. У контексті євроінтеграції та геополітичних викликів Україна потребує окремої політики розвитку АПК як одного з ключових драйверів відновлення.

Аналогічна ситуація – у сфері промислової політики. Відсутність системного підходу, розгалужених програм модернізації, індустріальної кооперації, декарбонізації, адаптації до ринків ЄС стримує розвиток промисловості. Особливу важливість індустріально-інноваційна політика має в умовах поглиблення сировинної структури економіки (за 2024 рік 82% українського експорту – це сировина). Міністерство з питань стратегічних галузей має відігравати ключову роль у цьому процесі – від машинобудування до ОПК, важливість якого в умовах війни є беззаперечною.

Ділова спільнота очікує, що новий склад Уряду презентує чітку, структуровану Програму своєї діяльності, із розстановкою пріоритетів та зазначенням джерел ресурсів для реалізації. Кожен міністр має представити в парламенті та на загал бачення розвитку відповідної сфери, програму дій, строки та механізми їх реалізації. Відкритість до діалогу з громадянським суспільством і бізнесом має стати невід’ємною частиною такого підходу.

Антикризовий штаб та УСПП залишаються відкритими до співпраці й діалогу з переформатованим Урядом задля формування дієвої економічної політики, прискорення модернізації, відбудови та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України в умовах війни.

Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану спільно з Українським союзом промисловців і підприємців неодноразово акцентували на потребі посилення професійного потенціалу та ефективності роботи органів виконавчої влади. У ситуації, коли держава протистоїть повномасштабній агресії рф та виснаженню ресурсів, саме якість державного управління є критичною умовою для збереження стійкості та економічної витривалості.

За оцінками Світового банку, потреби у відновленні України сягнули щонайменше 600 млрд доларів. Через відсутність належних і своєчасних рішень кризові процеси в економіці лише загострюються. Промислова інфляція за перші п’ять місяців 2025 року перевищила 42%, а рівень імпортозалежності наближається до 40% ВВП. При цьому надходження від експорту впали до 20% ВВП. Обсяги кредитування підприємств залишаються недостатніми для модернізації виробництва та реалізації проєктів із відбудови. Існують також ризики скорочення міжнародної фінансової допомоги.

Системні виклики залишаються невирішеними. В Україні досі не затверджено на рівні нормативного акту Плану відновлення, який би став основою координації внутрішніх і зовнішніх зусиль. Бюджетна декларація до 2028 року консервує бідність і низькі соціальні  стандарти – незначне підвищення мінімальної зарплати за три роки не покриватиме навіть базові потреби.

З усім цим має працювати переформатований Уряд, погоджений Верховною Радою України.

Загалом в умовах парламентсько-президентської республіки надзвичайно важливо, щоб Уряд формувався коаліційно, був підзвітний парламенту та регулярно звітував про свою діяльність. Практика представлення річних Програм діяльності Кабінету Міністрів має стати обов’язковою та виконуваною – цього, на жаль, не спостерігалося раніше. Звіти мають бути не формальністю, а інструментом оцінки ефективності, виявлення помилок і визначення кращих практик.

Окреме занепокоєння викликає відновлення підходів до укрупнення міністерств, зокрема ідеї щодо передачі функцій Міністерства аграрної політики до Міністерства економіки. Цей експеримент вже впроваджувався та був визнаний і фахівцями, і чиновниками як провальний.

Аграрний сектор забезпечує до 60% валютної виручки країни та формує понад 40% зайнятості у сільській місцевості. У контексті євроінтеграції та геополітичних викликів Україна потребує окремої політики розвитку АПК як одного з ключових драйверів відновлення.

Аналогічна ситуація – у сфері промислової політики. Відсутність системного підходу, розгалужених програм модернізації, індустріальної кооперації, декарбонізації, адаптації до ринків ЄС стримує розвиток промисловості. Особливу важливість індустріально-інноваційна політика має в умовах поглиблення сировинної структури економіки (за 2024 рік 82% українського експорту – це сировина). Міністерство з питань стратегічних галузей має відігравати ключову роль у цьому процесі – від машинобудування до ОПК, важливість якого в умовах війни є беззаперечною.

Ділова спільнота очікує, що новий склад Уряду презентує чітку, структуровану Програму своєї діяльності, із розстановкою пріоритетів та зазначенням джерел ресурсів для реалізації. Кожен міністр має представити в парламенті та на загал бачення розвитку відповідної сфери, програму дій, строки та механізми їх реалізації. Відкритість до діалогу з громадянським суспільством і бізнесом має стати невід’ємною частиною такого підходу.

Антикризовий штаб та УСПП залишаються відкритими до співпраці й діалогу з переформатованим Урядом задля формування дієвої економічної політики, прискорення модернізації, відбудови та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України в умовах війни.