За даними Національного банку України, у червні 2025 року дефіцит зовнішньої торгівлі товарами досяг історичного максимуму — $5,07 млрд. (за перше півріччя 2025 року – мінус $18,3 млрд.) Такий розрив між імпортом та експортом не є випадковим чи раптовим явищем: він відображає системне зниження темпів економічного відновлення, спад ділової активності, а також структурні перекоси в моделі української економіки.
Український союз промисловців і підприємців та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану неодноразово звертали увагу Уряду та парламенту на тривожні сигнали: зниження обсягів експорту, зростання імпорту, втрата конкурентоспроможності на ключових ринках. Було ініційовано проведення спеціального засідання РНБО щодо економічної стійкості та підвищення фінансової самодостатності України.
Втім, ані чіткого аудиту стану галузей, ані Програми дій вже переформатованого Уряду досі не представлено. Несистемність управлінських рішень у кризовий період дорого коштує економіці.
Експорт падає — сировинна модель себе вичерпує
Експорт до країн ЄС, що є нашим основним торговельним партнером, скоротився в червні на понад 10% — з $1,65 млрд до $1,48 млрд. При цьому імпорт із Євросоюзу зріс на 12% — до $3,15 млрд. Частково це зумовлено обмеженнями з боку окремих країн — зокрема, наприклад, Польщі та ін. країн — на аграрну сировину з України.
Президент УСПП Анатолій Кінах неодноразово підкреслював необхідність відмови від сировинної моделі експорту: сьогодні 82% українського експорту — це сировина. Така структура не лише послаблює позиції України на зовнішніх ринках, а й ставить під загрозу стабільність валютних надходжень. В умовах війни та обмеженого ресурсу це критично.
Промисловість може і повинна стати основним драйвером економічного зростання. Йдеться про відновлення виробничих спроможностей машинобудівних підприємств, їх модернізацію, перехід до індустріально-інноваційної моделі в цілому. Це створення робочих місць, податкові надходження, нова якість експорту.
Водночас, інфляція в промисловості вже перевищила 40%. Це не лише б’є по собівартості продукції та конкурентоспроможності підприємств, але й має відкладений негативний вплив на платоспроможність ринку і доходи бюджету.
Наразі рівень покриття потреб держбюджету власними доходами – близько 60 %. Основним джерелом скорочення дефіциту будуть зовнішні позики та гранти – 1,8 трлн грн (70 % потреб). Це формує певні ризики та потребує чіткої і прозорої роботи із міжнародними партнерами та донорами.
Віцепрезидент УСПП Валерій Пекар справедливо зазначив у своєму дописі у Facebook: «Україна вже провалила значну кількість індикаторів ЄС, МВФ та Світового банку. А оскільки темп запровадження необхідних змін знизився, ще більше індикаторів може бути провалено в наступні квартали. Це призведе до втрати необхідного фінансування, що може запустити повноцінну економічну кризу».
Йдеться не лише про фінансову допомогу — мова про довіру партнерів, без якої неможливо говорити про стійке відновлення.
Що потрібно робити — комплекс першочергових рішень
Імпортувати не споживчі товари, а обладнання, яке не виробляється в Україні, — для запуску внутрішнього виробництва.
Кредитувати бізнес та промисловість під доступні ставки — через державні програми, цільові фонди підтримки виробництва.
Забезпечити можливість експорту продукції ОПК у дружні країни — для заробітку і масштабування національного мілтех-сектору.
Максимально переходити до переробки — у всіх секторах, де це можливо. Це підвищить додану вартість українського експорту.
Провести переговори з ЄС щодо преференцій для продукції часткової/повної переробки з України — як тимчасовий захід підтримки.
Посилити антикорупційну боротьбу, підвищити прозорість та ефективність роботи митниці.
Проводити надалі структурні реформи, що відповідають індикаторам і вимогам міжнародних партнерів.
«Україна не має запасу часу зволікати. Війна з російським агресором — це війна не лише на полі бою, а й за ресурси, виживання економіки та майбутнє держави. Відмова від сировинної залежності, ставка на промисловість і технології — це не гасла, а стратегія виживання та розвитку, – підсумував Анатолій Кінах.
Ці питання вже розглянули на засіданні Антикризового штабу 31 липня за участі представників Уряду, парламенту, РНБОУ, НАН України, профспілок, аналітичних інституцій бізнесу. Наразі готуються системні пропозиції для органів влади. УСПП і Антикризовий штаб наполягають на формулюванні прагматичної Програми діяльності КМУ, аудиті економіки, спільній з НБУ розробці нових програм кредитування промисловості, пошуку інвестицій для її модернізації, офіційного звернення щодо відтермінування СВАМ і водночас – крокам по підвищенню енергоефективності виробництв тощо.
Представники Центрального управління також повідомили, що процеси комунікації та взаємодії з бізнесом максимально оцифровуються і спрощуються: виробники можуть відслідковувати весь шлях проходження заявок, що підвищує прозорість і довіру. Крім того, управління активно працює з посольствами, міжнародними організаціями та дипломатичними структурами, щоб залучати нові можливості для виробників.
