Анатолій Кінах

Tag Archive : Рішення Антикризового

На третьому році повномасштабної війни рф проти України зростає важливість наявності ресурсної фінансової бази в економіці для подальшого протистояння ворогу та забезпечення життєдіяльності суспільства. Наразі державний бюджет критично залежний від зовнішньої фінансової допомоги: 50% витрат очікується покрити саме за рахунок цих коштів (грантів, позик, кредитів тощо).

Поруч із тим, зростають ризики зменшення зовнішньої допомоги, наприклад, Конгрес США зволікає із рішенням по виділенню пакету на $60 млрд. для України ще з осені минулого року і прогресу не очікується принаймні до середини квітня.

Зростання ВВП також повільне: за офіційними прогнозами, у цьому році не перевищить 4%, а наступному – становитиме менше 6%. Це не дозволить компенсувати втрати, отримані від повномасштабної війни («мінус» 29% ВВП у 2022 році).

Відтак, бізнес, промисловці, підприємці, роботодавці, громадські організації виходять із ініціативою напрацювання Плану дій для збереження стійкості економіки та підвищення її самодостатності, у тому числі на основі реалізації національної економічної платформи “Зроблено в Україні”.

Про це йшлося на засіданні Правління Українського союзу промисловців і підприємців та Ради Об’єднання організацій роботодавців України, на якому прийнято рішення про проведення позачергового надзвичайного з’їзду за участі представників ВРУ, КМУ, Офісу президента, місцевого самоврядування, об’єднань промисловців, підприємців і роботодавців, НАНУ, профспілок – у 2 кварталі цього року.

На більшість пропозицій від ділового сектору опрацьовуються на Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану, що працює на майданчику УСПП.  Штаб вже надав рекомендації парламенту, Уряду, Офісу президента, РНБОУ, Нацбанку щодо розвитку гірничо-металургійної галузі (падіння в 2022 на 63%), переробки в агропромисловому комплексі (особливо на фоні проблем з блокуванням польського кордону), транспортної інфраструктури, машинобудування, ресурсного забезпечення підприємців, зайнятості, збереження і розвитку трудового потенціалу.

УСПП та Антикризовий штаб розпочали підготовку переліку конкретних заходів з реалізації Указів Президента щодо запуску економічної платформи “Зроблено в Україні”, спільної Заяви КМУ та бізнес-асоціацій щодо поглиблення співпраці.

Анатолій Кінах також закликав громадські організації бізнесу, галузеві асоціації не лише разом працювати в даному напрямі, але й розглядати всі проблеми, ключові кейси тощо – деполітизовано, з позиції професіоналів, формувати алгоритми їх вирішення виключно конституційним цивілізованим шляхом.

Україна, маючи статус кандидата на вступ до ЄС, захищаючи свободу і демократичні цінності всього розвиненого світу, повинна демонструвати безумовну прихильність принципам верховенства права, рівності всіх перед законом, прозорого діалогу влади і громадськості, бізнесу.

Зазначимо, що УСПП та Антикризовий штаб, працюючи над втіленням в життя платформи “Зроблено в Україні”, залученням міжнародних інвесторів в різноманітні проєкти із відбудови України, стикнувся із спробою блокування своєї роботи з боку окремих представників Секретаріату КМУ.

Наразі ситуація вирішується в правовому полі, а діловий союз продовжує свою діяльність, спрямовану на підтримку вітчизняних виробників і експортерів, пошуку ресурсної бази для протидії агресії рф,  запуску проєктів із відновлення України та модернізації ключових галузей її економіки.

 

 

 

 

 

Кабінет Міністрів України та представники бізнес-асоціацій України підписали Заяву про поглиблення співпраці між державою і підприємцями задля розвитку економіки держави. У документі зазначено, що побудова ефективної взаємодії між бізнесом і владою — питання національної безпеки. Така взаємодія потребує нового формату діалогу й напрацювання нового суспільного договору між підприємцями та державою.
Одним із підписантів спільної Заяви став Український союз промисловців і підприємців, який з часу свого заснування перебуває у центрі складних процесів створення інфраструктури державної підтримки бізнесу, захищає права підприємців, активно долучається до формування економічної політики України, сприяє просуванню експорту та залученню іноземних інвестицій.
УСПП ефективно співпрацює зі всіма органами державної влади України – Верховною Радою України, Офісом Президента України, Кабінетом Міністрів України, Радою національної безпеки та оборони України, Державною податковою службою України, антикорупційними органами, Національним банком України, місцевими органами влади, профспілками, усіма ключовими об’єднаннями промисловців, роботодавців та бізнесу України.
Діловий союз у своїй роботі дотримується цивілізованого, деполітизованого підходу, формує якісні пропозиції до законодавчих та нормативних рішень, надає уряду і парламенту аналіз стану справ в промисловості та виробництві, супроводжує вирішення проблем галузей індустрії (АПК, ГМК, будівельних матеріалів та ін.) тощо.
З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну УСПП вдалося укріпити наявні зв’язки та налагодити нові із найбільшим діловим об’єднанням ЄС Businesseurope, Національною асоціацією виробників США, бізнес-спільнотами з Данії, Фінляндії, Литви, Латвії, Польщі, Франції і т.д. Загалом УСПП співпрацює на двосторонньому рівні з бізнес-асоціаціями близько 100 країн. У 2022 році отримав статус організації-спостерігача в діловій асоціації «Бізнес в ОЕСР» (Business at OECD є об’єднанням федерацій промисловців, підприємців, роботодавців, яке офіційно діє при Організації економічної співпраці і розвитку) та здійснює промоцію якнайшвидшого членства України в ОЕСР.
Триває реалізація спільних проєктів по відбудові України з урядом Литви (відновлюються соціальні об’єкти на Київщині).
У квітні 2022 року за ініціативи УСПП створено Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, участь у роботі якого беруть представники ВРУ, КМУ, Офісу президента, РНБОУ, місцевого самоврядування, наукових установ, профспілок, бізнесу. На цьому майданчику було напрацьовано низку рішень, які потім знайшли своє втілення в законодавчих актах парламенту та рішеннях уряду.
У той же час Український союз промисловців і підприємців зіткнувся із бюрократичними труднощами, пов’язаними із продовженням розміщення головного офісу в Києві (вул.Хрещатик, 34), у якому УСПП працює з 1992 року, де приймає іноземні урядові, парламентські делегації, проводить зустрічі з іноземними дипломатами, представниками міжнародного бізнесу, організовує безкоштовні заходи для українського підприємництва.
У жовтні 2023 року уряд передав нежитлові приміщення в будівлі по вул. Хрещатик, 34, у м. Києві із сфери управління Міністерства енергетики до сфери управління Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату КМУ. А у січні 2024 року розпорядженням Кабміну від 3.01.2024 року №2-р було скасовано попереднє рішення від 16.10.1997 р. №581, згідно з яким УСПП впродовж 32 років займає приміщення в будівлі за адресою вул.Хрещатик, 34.
Особливе занепокоєння викликає той факт, що подібна ситуація стала можливою в умовах повномасштабної війни рф проти України, спрямованої на виснаження ресурсів, коли потрібні спільні зусилля та довіра влади, бізнесу, громадськості по підтримці економічної стійкості держави та підвищенню її оборонних спроможностей. Маємо розвивати національне виробництво, як йдеться в ініціативі Президента України «Зроблено в Україні», передусім ОПК, залучати більше західних інвестицій, збільшувати експорт.
При цьому такий крок КМУ відбувається на тлі планів Уряду щодо скорочення міністерств на третину, вірогідно і значної кількості держслужбовців. Відтак, його складно пояснити нагальною потребою держави в заявленому приміщенні.
Український союз промисловців і підприємців є неприбутковою громадською організацією та унікальним історичним інститутом громадянського суспільства в Україні, знаним партнером для урядів і бізнесу ЄС, Єврокомісії та Європарламенту, ООН, “знаком гарантії” для інвесторів.
Враховуючи це, просимо сприяти можливості продовження використання УСПП приміщень за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 34 (3 поверх) на умовах оренди.
Віримо, що спільні дії Уряду та бізнесу України не обмежаться виключно письмовими деклараціями, а їх партнерство буде наповнене довірою, співпрацею та ефективною роботою задля збереження економічної стійкості України в умовах повномасштабної війни, повоєнного відновлення та відбудови.
Федерація роботодавців України

Торгово-промислова палата України

Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України

Федерації профспілок України

Конфедерація будівельників України

Будівельна палата України

Об’єднання підприємств хімічної галузі України «Союз хіміків України»

Федерація металургів України

Київська торгово-промислова палата України

Спілка молочних підприємств України

Спілка малих, середніх та приватизованих підприємств України

Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування

Асоціація фермерів та приватних землевласників

Всеукраїнська асоціація пекарів

Асоціація «Укрлегпром»

Асоціація українських автомобілевиробників «Укравтопром»

Асоціації «Укроліяпром»

Асоціація «Укроліяпром»

Асоціація малих міст України

Асоціація «Меблідеревпром»

Асоціація «Укрзовніштранс»

Українська військова варта

Українська жіноча варта

Українська асоціація досконалості та якості

Асоціація «Укркондпром»

ГС «Біоенергетична асоціація України»

Асоціація «Українське морозиво»

Асоціації «Укрелектрокабель»

Всеукраїнська спілка виробників будівельних матеріалів

Асоціація «Укрцемент»

Асоціація «Укрмашбуд»

Національна асоціація «Укрконсервмолоко»

Ліга нафтопромисловців України

Асоціація м’ясної галузі

Проблеми із трактуванням норм щодо можливості прибутку підприємств ОПК, які постачають свою продукцію для ЗСУ – нарешті можуть бути вирішені на користь бізнесу на законодавчому рівні.

Верховна Рада України 7 лютого прийняла за основу законопроект  №10454 про внесення змін до Закону України “Про оборонні закупівлі”.

Цей довгий шлях тривав ще з літа минулого року, коли Держаудитслужба сформулювала висновок по низці підприємств, у тому числі оборонних, які весь цей час постачали ЗСУ свою продукцію, що ті, мовляв, незаконно отримали прибуток, тож мають повернути його в бюджет.

В ситуацію втрутився Український союз промисловців і підприємців, котрий аргументував уряду абсурдність таких дій та шляхом діалогу – разом із іншими громадськими організаціями та експертними установами –  домігся прийняття відповідної постанови КМУ, що врегулювала це питання на певний час.

Остаточно ж проблему розв’яже ухвалення вже згаданого законопроекту  №10454.

Тому УСПП, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану привітав ухвалення документу за основу та висловив переконання, що він буде прийнятий в цілому вже найближчим часом та підписано Президентом.

Зараз потрібно сконцентрувати всі зусилля, щоб виробництво, економіка, експорт – все працювало на збільшення ВВП і таким чином на збільшення фінансування нашої оборони. Тим паче, така важлива галузь, як оборонно-промисловий комплекс. Маємо наростити виробництво боєприпасів, РЕБ-систем, дронів та іншої необхідної техніки та зброї. Згаданий закон дасть змогу підприємствам ОПК нарешті видихнути, почати безперебійно працювати, більше того – в цей процес залучаться багато нових компаній.

Антикризовий штаб та УСПП продовжуватимуть моніторити ситуацію, а також комунікувати з урядом, парламентом щодо супроводження цього питання.

 

Учасники Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану наполягають на необхідності підвищення захисту прав інвесторів та приватної власності в Україні. Засідання  Штабу, участь в якому взяли представники Верховної Ради України, уряду, бізнес-спільнота та експерти, ставило на перший план питання прозорості та гласності в державно-бізнесових відносинах в умовах війни проти російського агресора.

Я вважаю, що взаємодія між державою і бізнесом повинна базуватися на принципі “не нашкодь”. Дуже важливо, щоб громадяни знали імена не лише корупціонерів, але й посадовців, які безпідставно блокують рахунки підприємцям, що може призводити до знищення робочих місць. В умовах війни із агресивним та цинічним ворогом, коли росія робить ставку на виснаження наших ресурсів, це абсолютно недопустимо.

Антикризовий штаб співпрацює  із Генпрокуратурою, правоохоронними органами, Радою бізнес-омбудсмена задля недопущення будь-яких проявів неправомірного тиску на чесний бізнес. Зокрема, із Генпрокурором планується впровадження щоквартальних зустрічей, на яких будуть обговорюватися поточні проблеми та цілком конкретні кейси.

Дивитися повністю відео мого виступу

Дослідження Світового банку (Ukraine: Firms through the War), свідчать, що близько 80%  українського бізнесу мають труднощі в доступі до фінансів та вимушені скоротити інвестиції у розвиток.  Це цілком корелюється із внутрішніми опитуваннями, які проводить Український союз промисловців і підприємців. Згідно із ними, цифра ще вище – 84-86%. Обмежений доступ до кредитів формується відповідною політикою Національного банку України, котрий утримує  високу облікову ставку (нині 15%) та не впроваджує механізми стимулювання банків кредитувати реальний сектор економіки більше.

На мою думку, оновлений меморандум із МВФ, який передбачає розробку та впровадження комплексної стратегії розширення кредитування, – це крок у правильному напрямку. Засідання Антикризового штабу, в якому взяли участь представники Верховної Ради, аналітичних інституцій та ділових організацій, було присвячене обговоренню цих питань. Учасники зауважили, що грошово-кредитна політика НБУ має найнижчий рівень кредитування серед країн Європи, що потребує серйозних змін.

Про це йшла мова на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, УСПП, до якого доєдналися представники Верховної Ради, низки експертних аналітичних інституцій, а також ділових організацій, профспілок тощо.

Учасники зазначили, що грошово-кредитна, монетарна політика НБУ наразі має наслідком найнижчий рівень кредитування серед країн Європи (до 14% ВВП), тоді як в ЄС ці показники близько 90%. Загалом Світовий банк рекомендує утримувати рівень кредитування не нижче 80%, якщо економіка окремо взятої країни хоче розвиватися та мати успішний баланс експорту і імпорту.

Вартість комерційних позик перевищує 20%, для порівняння в єврозоні це, як правило, 4%. Таким чином, для більшості українського підприємництва невигідно звертатися до банків, шукаючи поповнення оборотного капіталу. Більшість розраховує на власні ресурси, яких небагато: до прикладу, в АПК рентабельність підприємств коливається в межах 7-15%.

Потрібне вдосконалення взаємодії Верховної Ради,  Кабінету Міністрів, Національного банку у питаннях адаптації засад грошово-кредитної політики до потреб воєнного стану, більш ефективної участі банків у підтримці процесів відновлення.

Дещо пояснив суперечливу політику НБУ президент Асоціації українських банків Андрій Дубас. За його словами, утримування Нацбанком облікової ставки, яка значно перевищує показники інфляції (15% і 5% відповідно) пояснюється пересторогою щодо ритмічності поставок міжнародної фінансової допомоги.

“Також низький рівень кредитування не можна списувати суто на позиції українських банків. Насправді вони зацікавлені в кредитуванні, але, будучи відповідальними за кошти своїх клієнтів, вони намагаються мінімізувати ризики, відтак, дуже уважно відбирають кредитні портфелі. Тут немає єдиної відповіді на питання, що з цим робити, проте очевидно держава має взяти на себе страхування воєнних ризиків. Тоді обсяги кредитування зростуть”, – повідомив пан Дубас.

Тут зазначимо, що відповідно до вищезгаданих опитувань, лише  8% респондентів з бізнесу отримали державну підтримку.

Учасники засідання погодилися на тому, що державна політика в цьому напрямі повинна спрямовуватися на підвищення економічної активності, створення стимулів  для зниження вартості кредитів та заохочення інвестування. Все це можливо через страхування воєнних ризиків, залучення під ці цілі коштів міжнародних партнерів.

Антикризовий штаб виступив із ініціативою організації відповідних Комітетських слухань у Верховній Раді за участі експертів, банківського сектору, уряду та НБУ.

Асоціація українських банків в даному контексті також пропонує організувати окремі зустрічі між представниками банків України та галузевими виробниками, обговоривши конкретні кейси та обсяги кредитування, які ті потребують.

Ці ініціативи будуть опрацьовані в робочому порядку. Ми поінформуємо про організацію таких заходів додатково.

Також за результатами засідання будуть сформовані рекомендації, які будуть спрямовані до НБУ, уряду і парламенту.

В продовження співпраці УСПП, Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану  із урядом – прийнято рішення про скасування обмежень на бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу. КМУ вніс зміни у постанову №76: за документом підприємства ОПК можуть бронювати працівників без обмежень за кількістю, навіть якщо вони мають дефіцитну військову спеціальність.

Раніше Український союз промисловців і підприємців та Антикризовий штаб звертали увагу парламенту, уряду та Офісу президента на потребу масштабування та виходу на серійне виробництво зброї, боєприпасів, спецтехніки для потреб Сил оборони України.

Я вже провів низку нарад із керівниками підприємств оборонно-промислового комплексу, переконаний, що такий крок надасть їм можливість стабільно працювати та збільшувати обсяги виробництва.

Окрім того, в УСПП виступають за стратегічне планування розвитку українського ОПК. Мається на увазі наявність стабільних середньострокових (на 2-3 роки вперед) замовлень від держави, створення спільних із європейськими партнерами виробництв, відкриття ліній кредитування таких підприємств за зниженими ставками тощо.

Україна гостро потребує модернізації економіки та її спрямування в індустріально-інноваційне русло. Для цього уряду та експертам потрібно розробити і вже почати впроваджувати низку програм в переробній галузі, будівництві тощо. Завданням НБУ та банківського сектору є повернення до кредитування виробників.

Наразі в Україні цей показник не перевищує 10% ВВП – найнижчий показник в світі серед країн з ринками, що формуються, у той час, як в країнах ЄС (наприклад, в Чехії) він становить близько 70%. Наступного року Україна потребуватиме понад 41 млрд дол. США фінансової підтримки, аби закрити дефіцит бюджету. Втім джерела надходження такого обсягу коштів наразі повністю не визначено. Бізнес та експертні інституції наголошують: потрібно працювати над підвищенням рівня економічної самодостатності. Адже фінансування Сил оборони з держбюджету провадиться виключно за власні, не грантові чи кредитні кошти.

Я б хотів звернути увагу громадськості на присутність на пріоритетність завдань у сфері промислового виробництва. Першочергово це вихід на серійне виробництво зброї і техніки для потреб ЗСУ в Україні. Все, що працює і перевірене в умовах реального бою – повинне вироблятися і масштабуватися в Україні. Таким чином ми уникнемо збоїв у поставках чи нестачі необхідних боєприпасів.  Наразі спільними зусиллями ділових громадських організацій практично ліквідована проблема із бар’єрами на прибутковість підприємств ОПК. Також, разом з РНБОУ, урядом готується записка Президенту України з пропозиціями щодо підсилення напрямків ОПК – вже згадане серійне виробництво зброї, її сертифікація, використання стандартів НАТО .

Наша позиція: жорстка протидія некомпетентності та корупції!

УСПП та Антикризовий штаб давно добиваються збільшення кредитування переробних підприємств, також тих компаній, які поновили роботу на деокупованих чи прифронтових територіях. Перші результати є: значно знизилася ставка НБУ, програма «Доступні кредити 5-7-9» не тільки збережена, але й віднедавна масштабована (постанова КМУ №1016). Проте ця робота має тривати.

Також проблемою є відновлення господарської діяльності підприємств, які потрапили до процедури примусового вилучення об’єктів права власності російської федерації та її резидентів в Україні. Серед них значна частка з енергетичного машинобудування, що є дуже актуальним з огляду на руйнування московитами нашої інфраструктури.

УСПП виступає за відновлення роботи таких підприємств та використання їх активів саме для потреб національної економіки. Разом з Фондом держмайна та урядовцями триває реалізація першого пілотного проєкту щодо відновлення діяльності кількох таких підприємств.

Багато уваги учасники обговорення приділили питанням транспортної логістики. УСПП поінформував про зусилля української сторони по розблокуванню переходів на польсько-українському кордоні (польські перевізники наразі перекрили 4 пункти пропуску). Окрім роботи наших урядовців і дипломатів, є потужна робота і громадських структур. УСПП звернувся до Президента Єврокомісії та Президента Польщі із аргументацією по найшвидшому розблокуванню кордону, також знайдена підтримка релевантних партнерських організацій УСПП в Польщі.

За рішенням Антикризового штабу, в переговорну групу мають включити представників профільних асоціацій і транспортних компаній із України.

У підсумку було зазначено, що комплексні пропозиції щодо розвитку вітчизняного ОПК будуть направлені Президенту України. Також Антикризовий штаб підкреслив потребу більшої мобілізації економіки на потреби оборони і завдань подальшої деокупації наших територій.

Це має бути економіка воєнного стану – всі ресурси задіяні на посилення спроможностей Сил оборони.

ВІДЕО ДИВИТИСЯ ТУТ

Реформа та модернізація оборонно-промислового комплексу України та серійне виробництво потрібної для ЗСУ зброї і спецтехніки мають стати основою діяльності уряду, парламенту, науково-дослідних інституцій в 2024 році. Про це ми говорили на  засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану.

Лише спільними зусиллями виробників і громадського сектору зараз майже ліквідована штучна та ганебна проблема, пов’язана із вимогами Держаудитслужби України щодо перерахунку прибутку підприємств, які забезпечують Збройні Сили України (ЗСУ), до бюджету.

Сьогодні ця ситуація під контролем, включаючи ті кримінальні справи, які спробували відкрити проти керівників підприємств. Ми будемо далі її моніторити. Ця проблема могла бути вирішена за годину шляхом внесення деяких змін у відповідну постанову уряду. Тож те, що вона розтяглася на місяці – це приклад некомпетентності низки відповідальних осіб, що неприпустимо в умовах війни із таким потужним агресором, як рф.

У продовження обговорення питань підвищення обороноздатності країни,  з урахуванням рішень Ради національної безпеки і оборони України, уряду та наукових інституцій, включаючи Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України, НАНУ, готується відповідна записка на Президента України-Верховного Головнокомандувача.

Важливим напрямком є  запуск серійного виробництва боєприпасів та техніки в Україні – йдеться про негайну потребу формування чіткої вертикалі управління цими процесами, методів масштабування та серійного виробництва тих зразків зброї, спецтехніки, які ефективно зарекомендували себе на полі бою. Важливо паралельно здійснювати сертифікацію виробництва, адаптацію до стандартів НАТО. На основі цих зусиль необхідне затвердження Державної програми реформування і розвитку оборонно-промислового комплексу, а також виробництва зброї і спецтехніки в кооперації із західними партнерами, такими як США, Канада, Великобританія та Європейський союз на принципах мобілізаційної воєнної економіки.

Згадана записка профільних інституцій буде передана президенту в найближчі терміни. Структуровані об’єднання бізнесу, які представляють виробників зі сфери ОПК будуть і далі працювати над тим, щоб запропонована стратегія була реалізована.

 

Українські промисловці і підприємці зауважили, що дії польських перевізників, які блокували основні 4 пункти пропуску на українсько-польському кордоні, шкодять не тільки економіці України, але й Польщі, Євросоюзу в цілому.  

“Ми можемо оцінити поточні збитки для нашої економіки в розмірі кількасот мільйонів євро. Водночас, є економічні втрати і польського бізнесу, а також європейських контрагентів/споживачів української продукції”, – йдеться у зверненні.

Так, Міжнародне товариство польських підприємців в Україні вже висловило протест проти блокади кордону. Партнери зазначили, що блокада призводить до зменшення товарообігу, штрафів за несвоєчасну доставку, відмови від тендерів тощо, і ці негативні наслідки зачіпають обидві сторони кордону. Про збитки говорять бізнес-контрагенти з Латвії, Німеччини тощо.

Також УСПП зазначив у зверненні до польського президента, що вже відомі окремі випадки, коли гуманітарна допомога та цистерни з паливом теж не пропускаються.

Враховуючи важку ситуацію, в якій перебуває Україна через війну, розв’язану російським агресором, будь-яке затримання вантажу може мати серйозні наслідки для життя наших захисників та цивільного населення.

“Ми не ставимо під сумнів право польських контролюючих органів, міжнародних перевізників відстоювати свою позицію в межах чинного в Польщі законодавства. Але, у відповідності до міжнародних норм, будь-які дії чи акції протесту не мають перешкоджати свободі транзиту як основному принципу ГАТТ та Світової Організації Торгівлі, членами якої є наші країни. Віримо у Вашу здатність вирішити цю проблему в інтересах обох наших країн. Блокада кордону не тільки шкодить економіці України та Євросоюзу, але й може сприяти інтересам спільного ворога – російської федерації”, –  підкреслили українські промисловці.

Напередодні УСПП вже звернувся до президента Єврокомісії пані Урсули фон дер Ляєн, президента України Володимира Зеленського, провідних бізнес-асоціацій Польщі, з якими має підписані договори про партнерство – Роботодавці Польщі, Союз промисловців і роботодавців Польщі, Польсько-українська господарча палата тощо – з проханням долучитися до врегулювання цієї ситуації.

Бізнес-спільнота України закликає обидві сторони зосередитись на:

розбудові існуючих та спорудженні нових спільних пунктів пропуску;

зближенні митних процедур та практик митних відомств обох країн;

підписанні Угоди про спільний контроль на кордоні між Україною та Республікою Польща.

Міністр інфраструктури Польщі Анджей Адамчик в останній день свого перебування на цій посаді закликав український уряд виконати вимоги польських перевізників.

Водночас лідер польської опозиції – “Громадянської коаліції” – Дональд Туск звинуватив польський уряд у бездіяльності в ситуації з блокадою прикордонних переходів на кордоні з Україною.

Через повномасштабну агресію рф Україна стикнулася зі складними викликами. Щонайменше 6,3 млн. біженців за кордоном, стільки ж внутрішньо переміщених осіб. Десятки тисяч жертв серед цивільного населення, цинічно вбитих ворогом, зруйновані цілі міста, агресором заміновано понад 174 тисячі квадратних кілометрів. Економічні втрати від війни обчислюються в понад 700 млрд. доларів – це і прямі наслідки російського вторгнення, так і потреба у відновленні зруйнованої інфраструктури, логістики, людського капіталу.

У таких надзвичайних обставинах ще більше актуалізується важливість компетентності та державницького підходу органів влади, а також їх здатність враховувати фактор часу та не затягувати із проведенням необхідних реформ.

На цьому акцентують в Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану, який об’єднує провідні галузеві асоціації промисловців, експертно-аналітичні установи, представників Національної академії наук, парламенту, уряду, Нацбанку, а також профспілок.

«Турбує те, що на десятому році війни рф проти України, останні 2 з яких – це повномасштабна агресія, у нас бракує системності в тому, щоб організувати міцний економічний тил, підвищувати власну обороноздатність за рахунок виробництва боєприпасів, РЕБ тощо, мобілізувати економіку та суспільство на пришвидшення перемоги над росіянами. Лише зараз налагоджується виробництво боєприпасів, броньованої техніки тощо. Відсутня комплексна промислова політика як така, хоча ситуація у виробників не найкраща».

За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАНУ, за І півріччя 2023 року обсяг реалізації по промисловості загалом скоротився на 28%, в тому числі по добувній – на 53,7% та по переробній – на 33,45 ( у порівнянні з довоєнними 2021 р). Обсяг промислової продукції реалізованої за межі країни впав на 57,4%, по добувній промисловості – на 77,2%, по переробній на 51,8%.

І поки уряд активно анонсує підтримку переробної промисловості в Плані відновлення України, а також заходах, що мають бути представлені європейським партнерам у відповідь на виділення 50 млрд. євро до 2027 року, на практиці поки немає ні доступного кредитування, ні численних грантів, ні страхування воєнних ризиків для інвесторів.

Антикризовий штаб вже направив в Кабмін та парламент пропозиції по підтримці галузі агропереробки, металургії та виробництва будівельних матеріалів. Це базові опори для економіки відновлення, яке, переконані експерти, потрібно починати вже зараз – особливо в умовно безпечних областях, а також на деокупованих територіях. Наявність робочих місць, поява нових виробництв, пожвавлення економіки, відбудова житлового фонду – всі ці фактори сприятимуть поверненню українських біженців додому. Бо нестача робочих рук, як прогнозує Мінекономіки, може сягнути вже 4,5 млн. Також нам потрібна сильніша економіка, щоб більше фінансувати ЗСУ, Сили оборони в цілому, здійснювати технічне переоснащення армії, про що йшлося в статті Головнокомандувача В.Залужного.

«Натомість багато реформ просто поставлені на паузу. Потрібна зміна грошово-кредитної політики в бік повернення банків до кредитування бізнесу, зменшення податкового навантаження та тиску на підприємництво, страхування воєнних ризиків тощо. Плюс до цього посилення державної політики  локалізації виробництва, захисту прав та інтересів наших експортерів, особливо тих, що постачають продукцію із додатковою вартістю», – переконаний голова Антикризового штабу, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.

В інтерв’ю Ukrlife TV лідер ділової спільноти підкреслив, що особливо неприйнятним фактом в нинішніх умовах воєнного стану є корупція в органах державної влади, місцевого самоврядування, митниці чи податковій, судах.

«У поєднанні з некомпетентністю це дуже загрозливий фактор. Під час війни корупція – державний злочин. Коли кожна гривня і ресурси надзвичайно важливі для забезпечення обороноздатності та соціально-економічного розвитку, корупція може серйозно підірвати потужність держави. Корупційні прояви в органах влади повинні жорстко пригнічуватися», – каже президент УСПП.

На його думку, війна не терпить зволікань, і країна повинна бути готовою реагувати на зміни в обстановці в найкоротший термін. Недостатня якість управління, ситуативне реагування на виклики замість системного антикризового підходу сможуть призвести до серйозних негативних наслідків для країни.

План відновлення України стає однією з найважливіших стратегічних ініціатив, яка повинна бути реалізована органами влади, міжнародними партнерами та бізнес-спільнотою України. Цей план повинен включати в себе конкретні заходи з відновлення економіки, промислового виробництва на інноваційно-індустріальних засадах, інфраструктури та обороноздатності країни.

УСПП, Антикризовий штаб наполягають на тому, що впровадження першого етапу Плану відновлення повинне відбуватися уже, не обмежуючись тільки анонсами чи дискусіями.