Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану спільно з Українським союзом промисловців і підприємців неодноразово акцентували на потребі посилення професійного потенціалу та ефективності роботи органів виконавчої влади. У ситуації, коли держава протистоїть повномасштабній агресії рф та виснаженню ресурсів, саме якість державного управління є критичною умовою для збереження стійкості та економічної витривалості.

За оцінками Світового банку, потреби у відновленні України сягнули щонайменше 600 млрд доларів. Через відсутність належних і своєчасних рішень кризові процеси в економіці лише загострюються. Промислова інфляція за перші п’ять місяців 2025 року перевищила 42%, а рівень імпортозалежності наближається до 40% ВВП. При цьому надходження від експорту впали до 20% ВВП. Обсяги кредитування підприємств залишаються недостатніми для модернізації виробництва та реалізації проєктів із відбудови. Існують також ризики скорочення міжнародної фінансової допомоги.

Системні виклики залишаються невирішеними. В Україні досі не затверджено на рівні нормативного акту Плану відновлення, який би став основою координації внутрішніх і зовнішніх зусиль. Бюджетна декларація до 2028 року консервує бідність і низькі соціальні  стандарти – незначне підвищення мінімальної зарплати за три роки не покриватиме навіть базові потреби.

З усім цим має працювати переформатований Уряд, погоджений Верховною Радою України.

Загалом в умовах парламентсько-президентської республіки надзвичайно важливо, щоб Уряд формувався коаліційно, був підзвітний парламенту та регулярно звітував про свою діяльність. Практика представлення річних Програм діяльності Кабінету Міністрів має стати обов’язковою та виконуваною – цього, на жаль, не спостерігалося раніше. Звіти мають бути не формальністю, а інструментом оцінки ефективності, виявлення помилок і визначення кращих практик.

Окреме занепокоєння викликає відновлення підходів до укрупнення міністерств, зокрема ідеї щодо передачі функцій Міністерства аграрної політики до Міністерства економіки. Цей експеримент вже впроваджувався та був визнаний і фахівцями, і чиновниками як провальний.

Аграрний сектор забезпечує до 60% валютної виручки країни та формує понад 40% зайнятості у сільській місцевості. У контексті євроінтеграції та геополітичних викликів Україна потребує окремої політики розвитку АПК як одного з ключових драйверів відновлення.

Аналогічна ситуація – у сфері промислової політики. Відсутність системного підходу, розгалужених програм модернізації, індустріальної кооперації, декарбонізації, адаптації до ринків ЄС стримує розвиток промисловості. Особливу важливість індустріально-інноваційна політика має в умовах поглиблення сировинної структури економіки (за 2024 рік 82% українського експорту – це сировина). Міністерство з питань стратегічних галузей має відігравати ключову роль у цьому процесі – від машинобудування до ОПК, важливість якого в умовах війни є беззаперечною.

Ділова спільнота очікує, що новий склад Уряду презентує чітку, структуровану Програму своєї діяльності, із розстановкою пріоритетів та зазначенням джерел ресурсів для реалізації. Кожен міністр має представити в парламенті та на загал бачення розвитку відповідної сфери, програму дій, строки та механізми їх реалізації. Відкритість до діалогу з громадянським суспільством і бізнесом має стати невід’ємною частиною такого підходу.

Антикризовий штаб та УСПП залишаються відкритими до співпраці й діалогу з переформатованим Урядом задля формування дієвої економічної політики, прискорення модернізації, відбудови та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України в умовах війни.

Україні потрібна стратегія самодостатності та індустріального відновлення на засадах партнерства і справедливого балансу інтересів.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію Угоди між Україною та США про економічне співробітництво у сфері надрокористування. Це рішення, що поки носить більш політичний характер, може створити нові можливості для зміцнення енергетичної, технологічної та економічної самодостатності України – за умови роботи державних інституцій у цьому напрямі.

Таку думку висловили в Українському союзі промисловців і підприємців.

Як підкреслив президент УСПП, голова Ради з відбудови України в рамках Глобальної організації світових лідерів  Lives Amplified (Нью-Йорк, США) Анатолій Кінах, “угода з США щодо надрокористування має перетворитися на стимул для розвитку переробної промисловості в Україні. Необхідно уникати повторення сировинної моделі – ми маємо створювати в Україні виробництва з високою доданою вартістю”.

Чому це питання важливе саме зараз?

На тлі повномасштабної війни з російським агресором, наша економіка зазнала збитків на понад 600 млрд. доларів,  52% державного бюджету України фінансується за рахунок зовнішніх грантів і позик міжнародних партнерів та фінансових інституцій. Соціальні стандарти заморожені до 2027 року і залишаються на вкрай низькому рівні. Рівень безробіття за підсумками 2024 року становив 15%, тоді як оборонно-промисловий комплекс країни завантажений лише на 40% від своїх потужностей. Для порівняння: російська військово-промислова машина працює у режимі 24/7, а рівень безробіття в рф складає всього близько 2,5%.

У таких умовах підвищення економічних спроможностей України має стати не просто стратегічною ціллю, а національною ідеєю. Розробка надр, індустріально-інноваційна економіка, створення доданої вартості всередині країни, розбудова енергонезалежності, збереження і розвиток людського потенціалу – ключові вектори національної безпеки.

«Ця міждержавна Угода є рамковою. Її подальше наповнення та ефективність реалізації безпосередньо залежатимуть від української державної політики – її послідовності, прозорості та здатності захищати національні інтереси в балансі інтересів із західними партнерами», – прокоментував Анатолій Кінах.

Важливо вибудовувати модель державно-приватного партнерства у сфері надрокористування, формувати довготривалу політику інвестування з рівними і прозорими конкурентними умовами, створювати умови для переробки сировини в Україні, забезпечувати екологічну відповідальність і високі соціальні стандарти для громад, де здійснюється видобуток.

Угода та її перспективи обговорювалися на засіданні Антикризового штабу з питань стійкості економіки  під час воєнного стану за участі представників бізнес-асоціацій, наукових інституцій, зокрема Інституту геології КНУ, НАН України. За підсумками наради було підготовлено пакет рекомендацій, які спрямовані до Ради національної безпеки і оборони України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Офісу президента. Ці пропозиції стосуються активізації геологічної розвідки, створення індустріальних майданчиків із глибокою переробкою сировини, зміцнення науково-технічної бази в галузі.

Рада з відбудови України, яку очолює Анатолій Кінах, паралельно напрацьовує цільові напрями міжнародного партнерства з США, ЄС та іншими стратегічними союзниками – на засадах рівноправного співробітництва та взаємовигідної інтеграції української економіки у глобальні ланцюги доданої вартості.

Українські надра повинні бути інструментом прискорення індустріального відновлення на інноваційних принципах, розвитку нових галузей, зокрема критичних матеріалів, технологій подвійного призначення, «зеленої» енергетики. Для цього необхідна цілісна стратегія, заснована на синергії державної політики, бізнесу та міжнародних партнерів.

УСПП закликає владу перейти до імплементації практичних кроків, які дозволять реалізувати потенціал цієї Угоди в інтересах сталого розвитку, національної безпеки та економічної самодостатності України.

Галузь надрокористування попри повномасштабну війну залишається вкрай важливою для України та має серйозний потенціал для розвитку, а відтак – наповнення бюджету країни, зміцнення нашої обороноздатності та платоспроможності громадян.

За результатом 2024 року тут зафіксовано суттєве зростання — на 38,7%, що стало можливим завдяки дії “морського коридору”.  Але,  порівняно з обсягами експорту за 2021 рік,  виторг за 2024 рік становить всього  39,8%.

Для відчутного покращення ситуації потрібно вжити заходів із модернізації системи обліку та управління надрами, забезпечення прозорості геологічної інформації, залучення приватних інвестицій та стимулювання розвитку інфраструктури.

Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, участь в якому взяли представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, Національної академії наук України, профільних асоціацій, бізнес-об’єднань і профспілок.

Зокрема, експертна спільнота відмітила, що потрібна координація з боку Уряду та парламенту, стабільна регуляторна база, залучення інвестицій, а також прозорість оподаткування, ліцензування, якісні геологічні дані у відкритому доступі, зручні процедури їх отримання тощо.

Так, на сьогодні інформація про запаси та ресурси багатьох корисних копалин в Україні є обмеженою грифами «таємно» або «для службового користування». Зокрема, йдеться про дані щодо покладів алмазів, золота, літію, титану, платини та інших стратегічних матеріалів.

На думку експертів, це перешкоджає укладенню міжнародних угод у сфері надрокористування та ускладнює співпрацю зі стратегічними партнерами.

Особливо це критично в умовах, коли Україні бракує необхідного капіталу та сучасних технологій.

Нам потрібна сучасна геологорозвідка, адаптація всіх процедур до стандартів ЄС, у тому числі звітності, розвиток інфраструктури, професійної освіти, локалізація переробки добутої сировини в Україні

Міжнародні угоди щодо добувної сфери в Україні – чи то із США, чи то із ЄС – повинні містити чітку позицію щодо створення додаткової вартості в Україні, відкриття тут заводів і технологічних кластерів, виробництва кінцевих продуктів в Україні.

Директор Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України Володимир Устименко зауважив, що в подібних угодах із західними партнерами не повинно бути преференційних режимів тільки для однієї країни.

Більш детально про стан галузі та її поточні проблеми розповіла Ксенія Оринчак, виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України.

Наразі добувна галузь генерує 295-300 млн. грн. в рік доходів в держбюджет. Тарифна політика є одним із бар’єрів, окрім воєнних ризиків, чому сфера поки малоприваблива для великих інвесторів. Зокрема, зросли ціни на спецдозволи, ренту тощо.

«Потрібне зняття грифу секретності з відомостей про кількість і якість природних копалин, адже ми хочемо залучити інвесторів, а їм потрібна ця інформація при прийнятті рішення щодо капіталовкладень», – підкреслила на цьому заході –  Ксенія Оринчак.

Проблема недостатнього рівня розвідки ділянок корисних копалин є як головним барʼєром для розширення банку родовищ, так і головною причиною відсутності інтересу з боку зарубіжних інвесторів до наявних родовищ.

Також вона повідомила, що на держаному рівні досі немає  визначення, які ж копалини ми вважаємо стратегічно/критично важливими. Відсутність такого розуміння ускладнює розвиток галузі.

Учасники засідання переконані, що держава має набагато активніше залучати приватні компанії до геологорозвідки. Адже наразі в законодавстві не передбачено надання окремих спецдозволів для геологічного вивчення і практично відсутні стимули для бізнесу ризиковано інвестувати у нові нерозвідані ділянки. Вагомий фактор, що також відлякує інвестора – це загроза позбавлення спецдозволів власників, що отримали його законним шляхом на основі чинних на той час актів законодавства.

Хоча, деякі кроки в напрямку впорядкування роботи галузі держава вже робить. Наприкінці минулого року була розроблена державна програма розвитку сировинної бази.

За результатами засідання будуть сформовані відповідні рекомендації та рішення, які спрямують в Уряд та парламент, РНБОУ.

У Будинку профспілок відбулась презентація досліджень «Ознаки гідного робочого місця в контексті військової економіки та повоєнної відбудови» та «Промислова політика для виживання України», проведених за сприяння Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.

У реалізації зазначених проектів брали участь фахівці ФПУ, роботодавці, науковці, економісти, вітчизняні та міжнародні експерти.

До заходу долучилися представники Міністерства економіки, Міністерства молоді і спорту, Державної служби зайнятості тощо.

Як зазначив на презентації президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Об’єднання організацій роботодавців України Анатолій Кінах, головним завданням в економіці зараз є зміна її структури в бік індустріально-інноваційної, а також швидка адаптація виробничих стандартів до норм ЄС.

“Це важливо як для забезпечення стійкості і підвищення самодостатності економіки – ресурсної бази для нашої оборони, так і для поступового повернення українських біженців додому”, – відмітив він.

Голова ФПУ Григорій Осовий відмітив, що всі напрацювання у контексті повоєнної відбудови України мають проходити громадські обговорення, відтак, дана презентація – це практичний крок на шляху модернізації промисловості і забезпечення гідної праці.

Про сильну економіку та її вплив на пришвидшення перемоги України та повернення біженців говорив і директор представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Фелікс Гетт.

“Ці дослідження дуже важливі для майбутнього України: вона потребує не тільки сильної армії, але й сильної економіки, щоби протистояти рф. Це також запорука повернення біженців. Основою для відбудови України мають стати не спорадичні бізнес-інтереси великих груп, а сильна соціально орієнтована економіка”, – зазначив пан Гетт.

Презентацію щодо подолання наслідків деіндустріалізації провів директор держпідприємства “Укрпромзовнішекспертиза” Володимир Власюк.

Серед його тез – мало країн експортують сировину, бо це не вигідно: ставку варто робити на переробку; будівництво великих заводів неможливе без державної підтримки.

Українська держава має відігравати активну роль у подоланні ринкових провалів, спричинених війною. Західні партнери повинні відмовитися від протидії українській промисловій політиці, зокрема у формі локалізації.

Щоб сприяти подальшому зростанню та самодостатності інноваційного сектору виробництва озброєння в Україні, український Уряд має дозволити регульований експорт. Західні донори повинні збільшити закупівлю української зброї для оборони країни.

Україна та Європейський Союз повинні спільно інвестувати в декарбонізацію металургії та інших ключових галузей, аби гарантувати, що українське виробництво не буде послаблене Європейською зеленою угодою.

За висновками учасників заходу, відбудова країни потребує також активної участі кваліфікованих працівників, і створення гідних умов праці. Вони мають стати стимулом для залученню трудового капіталу та його утримання в усіх галузях.

На шляху до євроінтеграції Україна має відповідати європейським стандартам праці, що включають забезпечення прав працівників, безпечні умови та соціальну відповідальність. Це сприятиме економічній стабільності та швидкій інтеграції в європейську спільноту.

Відеозапис з презентації можна переглянути за посиланням: https://t.me/fed_prof/664

У Києві відбулася ключова зустріч представників Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) із делегацією із Сполучених Штатів Америки. Переговори, участь в яких взяли президент УСПП Анатолій Кінах, генерал Микола Маломуж, віце-президент УСПП Сергій Тихонов та ін., а також провідні бізнесмени, громадські діячі та політики із США, зокрема Даглас Бленд Бейкер, Ед Вілсон, канадський підприємець, меценат Югослав Каріч, інвестбанкір Марина Акопян, були спрямовані на обговорення можливостей інвестицій та гуманітарної допомоги для відбудови України від наслідків повномасштабної агресії рф.

Залежність від зовнішнього фінансування та обмежені шляхи експорту матимуть серйозний вплив на економіку України в наступному році, пише Reuters.

У цьому зв’язку – УСПП висловлював своє занепокоєння відсутністю в уряду чіткої стратегії збільшення економічної самодостатності України. Зараз майже 50% доходів державного бюджету складає фінансова допомога з боку міжнародних партнерів. У держбюджеті на 2024 рік заплановано покриття дефіциту в 41 млрд. доларів, отримавши кошти у тому числі із США та ЄС. Проте процес їх виділення складний, наприклад, в Конгресі досі заблокований відповідний пакет допомоги з боку республіканців. А в Європейському Союзі фінансування блокує Угорщина, котра бажає таким чином вирішувати власні проблеми у взаємовідносинах із ЄС.

Я вважаю, що є очевидним – зменшення чи затримка із наданням допомоги нашими міжнародними партнерами можуть негативно вплинути на ситуацію із соціальними виплатами в Україні та на інші сфери. Відтак, надзвичайно важливо створювати стимули для національної економіки, яка має нарощувати оберти попри війну.

«Що потрібно? Знизити податковий тиск для бізнесу та не «кошмарити» його зайвими перевірками, розгорнути програми доступного кредитування за участі банківського сектору, а не лише за кошт держбюджету, запустити механізми підтримки переробної галузі, скоротити державні невійськові витрати (бруківка, дороги), водночас інвестуючи в відкриття нових виробництв», – зазначив лідер ділової спільноти.

Щодо труднощів із експортом, які відчуває наш бізнес у зв’язку із перманентними блокуваннями поляками/словаками сухопутних пунктів пропуску, то тут, безумовно, потрібна дипломатична і юридична робота з боку України та асоціацій бізнесу ЄС. Водночас, це чіткий сигнал, що потрібно розвивати знову ж таки переробну галузь. Обсяги продукції тоді будуть значно менші, але вона міститиме додану вартість і коштуватиме дорожче. Плюс це робочі місця та інвестиції в Україну.

Збільшення економічної самодостатності – це не про підвищення податків чи друк грошей – такі речі будуть контрпродуктивні. Навпаки, потрібно визначити найбільш ефективні і потрібні галузі промисловості – це ОПК, гірничо-металургійна, хімічна, будівельна, переробка в АПК, легка промисловість тощо – і розміщати тут державні замовлення, давати можливості для залучення кредитних коштів.  Другий крок – інтегрувати наших виробників і їх потужності в План відновлення України, а також ті окремі проєкти із відбудови постраждалих регіонів, що фінансуються коштом міжнародних партнерів

Частина цих пропозицій врахована в аналітиці Ради національної безпеки і оборони України, Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, Мінекономіки України тощо.

До прикладу, по налагодженню серійного виробництва в ОПК і масштабуванню зразків зброї і спецтехніки готується спільна записка аналітичних центрів, УСПП, Антикризового штабу до Президента України.

Про розвиток переробної галузі заговорили в уряді на постійній основі, зокрема, виділивши фінансування програми «Доступні кредити 5-7-9» з ухилом саме в цю сферу.

Проте потрібні комплексні і системні дії. Антикризовий штаб за участі представників парламенту, Кабміну, Офісу президента, науково-експертних інституцій, бізнес-організацій наполягає на підсиленні спільних дій по підвищенню економічної самодостатності України.

В Україні вже 4 квартал поспіль падають обсяги комерційного кредитування – попри анонсовані державні програми підтримки та пролонгацію «Доступних кредитів 5-7-9». Порівняно з довоєнним періодом номінальний його обсяг скоротився на 140 млрд. грн. (13%), при тому, що споживчі ціни за цей час зросли на 30%, а девальвація гривні склала 25%.

Рівень банківського кредитування економіки в Україні становить близько 10% ВВП – найнижчий показник в світі серед країн з ринками, що формуються (Чехія -70%, Польща -60%, Грузія -80% ВВП).

Бізнес, ледь витримавши повернення довоєнних штрафів, перевірок і податків, так і не отримав доступу до ресурсів. Не працює система страхування воєнних ризиків, принаймні, для більшості підприємців (є виключення щодо агросектору).

Більше того – на фоні цих уже системних проблем аномально зростає прибутковість банківської сфери, котра відійшла від своєї основної функції – кредитування економіки, та сконцентрувалася на власних заробітках. А можливості для цього зараз вигідні, як ніколи.

Ринкові джерела формують лише 40% доходів банків, решта – депозитні сертифікати НБУ (30% всіх прибутків – 43,2 млрд грн за півроку) та урядові облігації.

За 8 місяців поточного року прибуток фінустанов склав 95 млрд. грн. Це в 11 разів більше, чим за цей же період 2022 року.

Тим не менше, Національний банк України, хоч і знизив дещо облікову ставку, прислухавшись до вимог бізнесу, проте все ж утримує її на досі високому рівні – 20%.

«Це замкнене коло», – переконані в Українському союзі промисловців і підприємців та Антикризовому штабі стійкості бізнесу в умовах воєнного стану. Експерти провели спільне засідання за участі представників Мінекономіки, парламенту, а також аналітичних установ – Інституту економіки промисловості НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, ДП «Укрпромзовнішекспертиза» тощо.

Його учасники зазначили, що Національний банк за рахунок утримання високої облікової ставки примушує уряд підвищувати вартість обслуговування внутрішнього державного боргу. Сьогодні ставки по облігаціям коливаються в межах 18-19% річних, Кабмін з бюджету сплачує їх в тому числі НБУ, а той, у свою чергу, прибуток спрямовує на сплату відсотків по депозитним сертифікатам. Це відбувається в умовах війни та величезного дефіциту державного бюджету.

Відео виступу Анатолія Кінаха

«У тому числі, на це спрямовуються кошти міжнародної фінансової допомоги, які просто проїдаються, а не працюють на розвиток української економіки. До прикладу, для якісного зростання ВВП і платоспроможності внутрішнього ринку необхідно міняти структуру економіки із сировинної моделі на технологічну, зі ставкою на переробку та продукцію з високою доданою вартістю. На це потрібні чималі кошти. Але ми підрахували, що 1 грн. державних інвестицій приведе в країну 3 грн. приватних інвестицій. Це те, що ми могли б робити, а не просто розраховувати, що наші західні партнери будуть роками покривати половину видатків нашого бюджету», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

Він звернув увагу на недостатність темпів відновлення економіки після падіння аж на 30% в 2022 році внаслідок повномасштабної агресії рф. Прогноз зростання ВВП в цьому році – 2,8-3%.

Промислове виробництво за 7 місяців поточного року знизилося на 2,9%, за цей же період 2022 року було мінус 31,9%. Експорт впав за 7 місяців на 12%, імпорт зріс на 19%, що зумовлює значні ризики для національного виробництва. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі 20 млрд. доларів.

«Інфляція споживчих цін +8,6%. І тут НБУ міг би звітувати про успіх, адже обрав за основну ціль саме таргетування інфляції, а не кредитування економіки.  Проте реально вплив на тренд зниження інфляції має безпрецендентне зниження платоспроможного попиту і фіксований курс долара, який не дозволяє підвищуватися цінам на імпортну продукцію», – пояснюють в УСПП.

Учасники засідання Антикризового штабу і УСПП ухвалили рішення підготувати пряме звернення на Президента, парламент, НБУ щодо негайного втручання в цю ситуацію, особливо в контексті розгляду державного бюджету на 2024 рік та підготовки І етапу Плану відновлення.

«Будемо наполягати, щоб запрацювали механізми парламентського контролю, маємо формувати стимули для підвищення конкурентоздатності економіки, її модернізації, розбудови виробничих потужностей. Від цього залежить збереження людського капталу та повернення наших біженців додому, швидкість темпів відновлення України.  Потрібні ресурси – це правильне використання міжнародної допомоги, а також ефективна грошово-кредитна політика, інвестиційний клімат тощо», – підсумували

Мова йде про модернізацію виробництва і промисловості, створення умов для самозайнятості, масштабне будівництво зруйнованих чи пошкоджених житлових об’єктів та інфраструктури. Водночас, Україна тут розраховує на міжнародну підтримку, у тому числі фінансову, зняття мит і квот на торгівлю з ЄС, трансфер технологій тощо. Про це я заявив на панелі „Україна – європейська перспектива. Виклики, пов’язані з відбудовою і реформуванням країни” в рамках 14 Балтійського форуму в Польщі.  Я подякував колегам по панелі:  проф. Мареку Бельку – депутату Єропейського Парламенту, колишньому голові Ради Міністрів Республіки Польща та Яцеку Пєхоті – голові Польсько-української господарчої палати.

Я вважаю, що війна рф проти України, постійні обстріли і загрози з боку окупантів завдали чимало шкоди. Очікується, що за підсумками поточного року ВВП України впаде на 40%. Наразі маємо біля 8 млн. внутрішніх переселенців та біля 6 млн. наших співвітчизників знайшли тимчасовий прихисток за кордоном. Щонайменше 33% бізнесу ще не поновили роботу.

Водночас, Україна вже розпочала програми відновлення. З березня працює програма релокації для бізнесу в безпечні регіони, прийнято щонайменше 5 пакетів нормативної підтримки для підприємництва. 21 квітня утворена Національна рада з відновлення, очікується до липня офіційно затвердити відповідний державний план. Він передбачатиме 3 етапи: відновлення безпеки і життєзабезпечення постраждалих від війни регіонів, створення умов для повернення українських біженців додому, масштабну модернізацію підприємств за стандартами ЄС.

Тут Україна розраховує на підтримку міжнародних партнерів, зокрема, на відповідні фонди відбудови, анонсовані раніше Євросоюзом.  Також цього літа сподіваємося на надання статусу кандидата на вступ до ЄС. Україна захищає не тільки свою територіальну цілісність, але й стандарти демократичного світу: верховенства права, миру, прав людини і т.д. Маємо значну й економічну інтеграцію з ЄС. За 2021 рік наш товарообіг зріс на 35%, вже синхронізовані енергосистеми. Розраховуємо, що якнайшвидше буде прийнятий 6 пакет санкцій проти рф, що передбачатиме повне ембарго на імпорт нафти і газу агресора. Росія наразі отримує щонайменше 1 млрд. доларів щомісяця, експортуючи енергоносії, і ці кошти вони спрямовують на війну проти України і всього цивілізованого світу.

Польща є одним із найбільш дружніх і стратегічно важливих партнерів України в політичному та економічному плані. Країна повністю підтримує нас в євроінтеграції, достроково відмовилася від російського газу, гостинно прийняла 3 млн. українських жінок, дітей, людей похилого віку, які рятувалися від російської агресії.  Окрім того, двостороння торгівля до війни перевищувала 11 млрд. доларів, Польща посіла 2-ге місце серед зовнішньоекономічних партнерів. Прикметно, що за 2021 рік сальдо було позитивним для України +269 млн. доларів,  а наш експорт зріс на +59,7%.  Партнери не збираються збавляти обертів через війну, навпаки – країни домовилися про спрощене митне оформлення (під час крайнього візиту президента Польщі А.Дуди), а також анонсований закон про розширені можливості для громадян Польщі в Україні. Все це сприятиме реалізації спільних проєктів, кооперації у виробництві, аутсорсі, закупівлі сировини тощо

Дуже важливим аспектом є допомога Польщі у питаннях логістики українського експорту. Як відомо, через блокування військами рф морських шляхів, до 22 млн. тон сировини (АПК, ГМК) не можуть бути відправлені через порти. Зернові спрямовуються вантажним автотранспортом та залізницею через кордони із ЄС, де потім перевантажуються у портах Болгарії тощо. Це фінансово затратний і розтягнений у часі процес. Наразі ЄС за активного лобіювання Польщі і країн Балтії вивчає можливості деблокади українських портів, організації зелених коридорів тощо. Світова продовольча безпека залежить від вирішення даної проблеми, а отже, у цьому зацікавлені провідні міжнародні організації – ООН, численні західні партнери України.

Головним важелем відновлення України на сучасних умовах є приватні інвестиції, співпраця із європейським бізнесом, спільні проєкти у будівництві, інфраструктурі, ОПК, індустрії 4.0. тощо. Задля цього УСПП підпише угоди про співробітництво із Польсько-українською господарчою палатою, Роботодавцями Польщі та іншими структурами, відповідні домовленості вже діють із країнами Балтії, Німеччиною