Анатолій Кінах

Tag Archive : оборонка

Перехід підприємств – виробників продукції ОПК України на технічні стандарти НАТО і держав-членів Альянсу – ведеться вже кілька років, зокрема, це завдання передбачено в Стратегії нацбезпеки України.

Повномасштабна війна рф проти України зумовила потребу набагато швидше втілювати відповідні стандарти Північноатлантичного альянсу. Збройні Сили України використовують чимало зразків західної техніки і спеціального обладнання, які потрібно обслуговувати та ремонтувати. Окрім того, війна стимулювала національне виробництво оборонно-промислового комплексу, а також розвиток суміжних галузей. Всі вони мають перейти на стандарти і технічні регламенти НАТО – враховуючи і курс України на європейську та євроатлантичну інтеграцію, і потенційні можливості експорту озброєння. У майбутньому Україна може бути одним із найпотужніших світових гравців на цьому ринку.

Про це йшлося на однойменній конференції, організованій під егідою Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. Ініціаторами заходу стали Український союз промисловців і підприємців та асоціація «Укрелектрокабель», серед учасників – представники Міноборони, Мінекономіки, керівництво Комітету ВРУ з економічного розвитку, АТ «Українська оборонна промисловість», виробники, експерти  Центру проблем стандартизації, сертифікації та якості (ДП «УкрНДНЦ») та багато інших.

Присутні обговорили питання стандартизації і кодифікації у сфері оборони; виклики для українських промисловців у цьому процесі; прийняття стандартів з посилань в наявних стандартах, а саме SAE, ASTM, ANSI, UL, NEMA, NES, TIA та інші; можливість модифікування вказаних стандартів з використанням національних тощо.

«Швидкість і якість запровадження стандартів НАТО має прямий вплив на обороноздатність  України і її темпи інтеграції в Альянс», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

За ним, це дасть змогу вийти на серійне виробництво індустріально-інноваційної продукції з використанням надсучасних технологій.

«Потрібні комплексні і системні заходи, програмно-цільовий підхід, а відтак постійна співпраця профільних відомств, парламенту, виробників і розробників. Маємо чітко передбачити не лише завдання стандартизації і масштабування виробництва, але й визначити ресурсну базу, здійснювати підготовку кадрів, аналітичне, науково-технічне супроводження всіх процесів, зміцнювати державно-приватне партнерство», – зауважив лідер ділової спільноти.

Представник Головного управління технічного оцінювання і контролю якості ОВТ МО України Олег Чувільський розповів, що ці зусилля матимуть і значний економічний ефект.

«Кожна грошова одиниця (у нашому випадку гривня, – ред.), вкладена в стандартизацію, генерує від 4 до 10 грошових одиниць», – повідомив він.

В.о. гендиректора ДП «УкрНДНЦ» Наталія Олійник провела презентацію механізмів, якими запроваджуються стандарти НАТО, а також закликала бізнесу більш активно працювати в напрямку їх опрацювання та втілення в життя.

Чимало виробників вже давно цим займаються, проте стикаються із низкою проблем. Своїм досвідом поділився співорганізатор конференції – президент «Укрелектрокабель» Анатолій Пушкар. Члени асоціації виробляють комплектуючі оборонного призначення, окрім того, вони вже давно працюють на ринках ЄС і США, щоразу сертифікуючи свою продукцію при постачанні в нову країну.

Він скептично оцінив статистику впровадження стандартів НАТО в Україні, зазначивши, що для промислових підприємств держави-члени Альянсу, наприклад США, мають близько 12,5 тис. стандартів (тільки для кабельників – 200).

«Багато вже впроваджених в Україні стандартів НАТО – організаційні, вони стосуються більше розробників, ніж виробників. Крім того, нам потрібно концептуально визначитися: на які стандарти ми орієнтуємося: американські чи європейські?», – каже А.Пушкар.

В ЄС діє Європейське оборонне агентство, яке має свій перелік стандартів і технічних регламентів. Нюанс в тому, що список цей непублічний, доступ до нього через спеціальні технічні групи, а якась частина стандартів передбачена тільки для країн-членів ЄС. В США ж всі бази стандартів відкриті, а стандарти доступні до використання.

Ще одним проблемним питанням  є те, що працюючи за європейськими чи американськими стандартами на українському ринку виробники не можуть оформити необхідну декларацію для реалізації продукції. Повинен працювати національний орган відповідності, в Україні мають давати підтвердження відповідності стандартам НАТО.

Загалом, підсумували учасники, процес стандартизації розробок і продукції ОПК відповідно до регламентів НАТО потребує залученості до процесу органів державної влади, ВРУ, розгляду цього питання на засіданні РНБОУ.

У проєкті Резолюції конференції, який буде надісланий в парламент, Офіс президента, Уряд, йдеться про необхідність створення постійної робочої групи, яка б координувала цей процес. До неї мають ввійти представники профільних міністерств, парламентських комітетів, розробники і виробники зброї, спецтехніки, комплектуючих.

Комітет ВРУ з питань економічного розвитку вже підтримує ці ініціативи. Під час свого виступу його голова Дмитро Наталуха підтримав напрацювання конференції та за потреби на їх основі підготовку відповідних законопроєктів.

Також, повідомив Анатолій Кінах, щоб надати цьому процесу нормативного характеру, готується проєкт Меморандуму із усіма зацікавленими сторонами. Зокрема, його вже погодило Міністерство оборони України, на черзі Мінекономіки, інші структури, асоціації, ДП «УкрНДНЦ»  тощо.

«Важливо враховувати фактор часу та вирішувати всі озвучені завдання і проблеми невідкладно. Війна ведеться на нашій території та завдає руйнувань нашій економіці. Тому ми пропонуватимемо Президенту України винести цей комплекс питань на розгляд РНБОУ, враховувати у державних цільових програмах виробництва зброї і спецтехніки прискорену стандартизацію, закласти під це ресурси, готувати кадри», – резюмував Анатолій Кінах.

Проєкт Резолюції доопрацьовуватиметься до 5 червня, після чого її буде спрямовано у відповідні органи влади.

Вже понад два роки триває повномасштабна війна з російською федерацією. Ворог руйнує в тому числі і цивільну інфраструктуру України, обстрілює міста, маючи на меті підірвати економічну складову нашої оборони. За різними оцінками, масштаб збитків від агресії росії складає 600-700 млрд. доларів, це без врахування втрати людського капіталу, закриття підприємств і падіння експорту.

Чому це важливо?

Оборона України повністю забезпечується із державного бюджету. Міжнародна фінансова допомога не може бути спрямована на військові потреби, а відтак використовується на підтримання макроекономічної стабільності, на підтримку підприємництва, соціальні видатки, частково на модернізацію і відбудову енергетичної інфраструктури тощо.

Таким чином, збільшення фінансування армії, закупівель зброї та  грошових виплат військовослужбовцям залежить саме від ділового та інвестиційного клімату.

Український бізнес активно підтримує  ЗСУ і державу в цілому, сплачуючи в складних умовах необхідні податки. Так, за квітень 2024 року, перевиконання бюджету по податковій +9,5%, по митниці +14,8% понад план. Це при тому, що досі не розв’язане питання збільшення кредитування підприємців (до 60% з них не можуть дозволити собі позики за комерційними ставками біля 20%), є чимало випадків тиску на бізнес, а також постійно піднімається питання підвищення податків з боку профільного комітету ВРУ.

Найбільшим головним болем для підприємців (окрім війни, звичайно) є нестача робочих рук. До 6 млн. українців, які виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення рф, досі не повернулися.  Частина працівників, у тому числі і вузьких спеціалістів, доєдналися до ЗСУ як добровольці чи були мобілізовані.

Армії також потрібні люди. Військові відкрито заявляють про нестачу особового складу, що загрожує обороноздатності країни. Підрозділи потребують як доукомплектування, так і ротації, адже людей потрібно берегти і не доводити до повного виснаження.

Баланс між забезпеченням оборони та водночас підтримкою стабільної економічної діяльності може запропонувати лише прозора і дієва система бронювання.

На цьому наголошують в Українському союзі промисловців і підприємців та Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану. Їх пропозиції вже врахували щодо працівників підприємств ОПК, для яких зняли обмеження по обсягам бронювання.

Проте запит на справедливу і дієву систему бронювання все ж лишився.

Що можна зробити в цих умовах?

На часі є проведення аналізу потреб армії та бізнесу для визначення ключових сфер, де можна вилучити працівників без зниження економічної активності підприємств, що дуже важливо для зміцнення  обороноздатності.

По-перше, слід унормувати перелік критично важливих підприємств, адже чимало потрібних для відновлення України виробництв туди не потрапило, натомість там опинилися служби доставки та букмекерські компанії. До прикладу, працівники лакофарбної галузі відчувають шалений дефіцит кадрів. Це ж стосується, наприклад, хімпрому загалом. Україна втрачає десятки мільярдів доларів через те, що заводи простоюють, а є засилля імпорту (в хімпромі 80-90%). Родовища корисних копалин не розробляються (літій, калій, титанова руда), хоча світові потреби зростають.

Тому бронювання потрібно узгодити з конкретною економічною стратегією України, зробити оперативно аудит галузей та запропонувати план дій по кожній із них. Критеріями важливості також мають бути показники потенційної користі для економіки і оборони за умови, якщо підприємство починає чи розвиває такий напрям. Наприклад, виробництво порохів для оборони; видобуток літію для акумуляторів; нафтогазова переробка і т.д.

УСПП і Антикризовий штаб займається цим питанням у розвиток ініціативи Президента по запуску національної платформи “Зроблено в Україні”: та вже направив пропозиції ВРУ, Офісу президента, Уряду по АПК, ГМК, будівельній галузі, легпрому, хімічній промисловості і робота триває.

«Слід запровадити низку державних програм для підтримки малого та середнього бізнесу, зокрема розширити кредитування, надати податкові стимули на модернізацію чи розширення виробництва тощо. Також важливі інвестиції в освіту та перенавчання, щоб забезпечити бізнес кваліфікованими кадрами навіть у таких складних умовах», – підкреслив президент УСПП Анатолій Кінах.

Діловий союз співпрацює в даному напрямі із Національним агентством кваліфікацій: серед спільних здобутків – можливість підтвердження свої кваліфікації навіть при втраті документів, залучення досвіду ЄС щодо професійно-технічної освіти і т.д.

«Держава також має робити якісь зусилля задля збереження і розвитку людського капіталу, повернення біженців додому. Штрафами, обмеженнями в консульських послугах тощо цього не доб’єшся: лише економічні стимули і визначеність дадуть результат. Створення програм підтримки для повернення українців з-за кордону, забезпечення їх працевлаштуванням та соціальною адаптацією буде дієвим кроком», – зазначив А.Кінах.

Щодо мобілізації, то бізнес, як одна із найбільш активних частин суспільства, однозначно її підтримує. Втім, цю систему потрібно робити більш гнучкою, що дозволить залучати громадян до оборони на визначеній середньостроковій основі (умовно 1,5-2 роки), з поверненням до цивільного життя та роботи після виконання своїх громадянських обов’язків.

Загалом питання балансу  потреб оборони і економіки вимагає комплексного підходу, що включає оптимізацію мобілізаційної політики, повернення біженців, підтримку бізнесу та залучення міжнародної допомоги.

Тільки скоординовані зусилля держави, бізнесу та міжнародної спільноти дозволять посилити стійкість та самодостатність України в умовах боротьби з повномасштабною російською агресією.