Анатолій Кінах

Tag Archive : економіка війна

Блокування польськими фермерами експорту українського зерна через кордон Україна-Польща вже стало, на жаль, перманентним явищем.  Причиною поновлення блокування стало ухвалене напередодні рішення Єврокомісії про продовження ще на рік повного відкриття ринку ЄС для української продукції, в тому числі аграрної.

Тут слід розуміти кілька речей: по-перше, асоціювати організатора цих «акцій» – Конфедерацію Рафала Меклера – із цілою Польщею було б великою помилкою. Їх підтримка в Польщі – всього кілька відсотків.  Виникає питання, чому ж польський уряд на чолі із Д.Туском не може проігнорувати цей так званий протест та просто не розблокувати пункти пропуску за допомогою правоохоронних органів? Все впирається у політику безумовної підтримки національного виробника. Та ж сама сентенція, що і «клієнт завжди правий».

Тому що може і повинна зробити за таких обставин Україна? Безумовно, вести консультації з Єврокомісією та наполягати на виконанні Польщею законодавства ЄС, Угоди про вільну торгівлю, а також чинних домовленостей у сфері перевезень. Слід зазначити, що Єврокомісія вже закликала Польщу, Словаччину й Угорщину зняти одностороннє обмеження на імпорт українських агротоварів.

У той же час, українські дипломати, уряд мають посилювати інформаційну та медіа присутність в країнах-партнерах, тим паче в таких важливих і найближчих нам, як Польща. Потрібно більше медіаприсутності нашого бізнесу, волонтерів, військових, а також демонстрація роликів про справжнє обличчя агресії рф: терор і вбивства мирного населення, загарбницькі амбіції не тільки щодо України, а в перспективі Польщі, країн Балтії тощо.

Громадськість в країнах ЄС має чітко розуміти: будь-яке послаблення України (економічне, фінансове, затримка із наданням озброєння)  – це пряма загроза для них самих із боку росії.

Не варто недооцінювати громадську думку – в демократичних країнах саме суспільний запит формує порядок денний в політиці – внутрішній та зовнішній.

Серед того, що ще можна зробити:

Дипломатичний рівень:

Тристоронні переговори. Євросоюз, Україна та Польща мають сісти за стіл переговорів з метою досягнення взаємовигідних угод щодо перевезень українського зерна. Виконання цих угод має бути під контролем ЄС. Їх порушення з боку польської сторони має негайно каратися.

Діловий рівень:

Розширення транспортних маршрутів. Українські перевізники та уряд повинні розглянути можливість розширення транспортних маршрутів, які обходять територію Польщі, щоб забезпечити безперебійні поставки зерна в ЄС.

Стимулювання альтернативних шляхів. Укладення договорів з іншими країнами-членами ЄС для стимулювання використання альтернативних маршрутів доставки.

Правоохоронний рівень:

Захист прав перевізників. Забезпечення правового захисту для українських перевізників та запобігання будь-яким спробам перешкоджати їх діяльності. Співпраця з правоохоронними органами країн-членів ЄС для забезпечення безпеки та недопущення будь-яких актів блокування чи перешкоджання перевезенню зерна.

Учасники Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану наполягають на необхідності підвищення захисту прав інвесторів та приватної власності в Україні. Засідання  Штабу, участь в якому взяли представники Верховної Ради України, уряду, бізнес-спільнота та експерти, ставило на перший план питання прозорості та гласності в державно-бізнесових відносинах в умовах війни проти російського агресора.

Я вважаю, що взаємодія між державою і бізнесом повинна базуватися на принципі “не нашкодь”. Дуже важливо, щоб громадяни знали імена не лише корупціонерів, але й посадовців, які безпідставно блокують рахунки підприємцям, що може призводити до знищення робочих місць. В умовах війни із агресивним та цинічним ворогом, коли росія робить ставку на виснаження наших ресурсів, це абсолютно недопустимо.

Антикризовий штаб співпрацює  із Генпрокуратурою, правоохоронними органами, Радою бізнес-омбудсмена задля недопущення будь-яких проявів неправомірного тиску на чесний бізнес. Зокрема, із Генпрокурором планується впровадження щоквартальних зустрічей, на яких будуть обговорюватися поточні проблеми та цілком конкретні кейси.

Дивитися повністю відео мого виступу

Дослідження Світового банку (Ukraine: Firms through the War), свідчать, що близько 80%  українського бізнесу мають труднощі в доступі до фінансів та вимушені скоротити інвестиції у розвиток.  Це цілком корелюється із внутрішніми опитуваннями, які проводить Український союз промисловців і підприємців. Згідно із ними, цифра ще вище – 84-86%. Обмежений доступ до кредитів формується відповідною політикою Національного банку України, котрий утримує  високу облікову ставку (нині 15%) та не впроваджує механізми стимулювання банків кредитувати реальний сектор економіки більше.

На мою думку, оновлений меморандум із МВФ, який передбачає розробку та впровадження комплексної стратегії розширення кредитування, – це крок у правильному напрямку. Засідання Антикризового штабу, в якому взяли участь представники Верховної Ради, аналітичних інституцій та ділових організацій, було присвячене обговоренню цих питань. Учасники зауважили, що грошово-кредитна політика НБУ має найнижчий рівень кредитування серед країн Європи, що потребує серйозних змін.

Про це йшла мова на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, УСПП, до якого доєдналися представники Верховної Ради, низки експертних аналітичних інституцій, а також ділових організацій, профспілок тощо.

Учасники зазначили, що грошово-кредитна, монетарна політика НБУ наразі має наслідком найнижчий рівень кредитування серед країн Європи (до 14% ВВП), тоді як в ЄС ці показники близько 90%. Загалом Світовий банк рекомендує утримувати рівень кредитування не нижче 80%, якщо економіка окремо взятої країни хоче розвиватися та мати успішний баланс експорту і імпорту.

Вартість комерційних позик перевищує 20%, для порівняння в єврозоні це, як правило, 4%. Таким чином, для більшості українського підприємництва невигідно звертатися до банків, шукаючи поповнення оборотного капіталу. Більшість розраховує на власні ресурси, яких небагато: до прикладу, в АПК рентабельність підприємств коливається в межах 7-15%.

Потрібне вдосконалення взаємодії Верховної Ради,  Кабінету Міністрів, Національного банку у питаннях адаптації засад грошово-кредитної політики до потреб воєнного стану, більш ефективної участі банків у підтримці процесів відновлення.

Дещо пояснив суперечливу політику НБУ президент Асоціації українських банків Андрій Дубас. За його словами, утримування Нацбанком облікової ставки, яка значно перевищує показники інфляції (15% і 5% відповідно) пояснюється пересторогою щодо ритмічності поставок міжнародної фінансової допомоги.

“Також низький рівень кредитування не можна списувати суто на позиції українських банків. Насправді вони зацікавлені в кредитуванні, але, будучи відповідальними за кошти своїх клієнтів, вони намагаються мінімізувати ризики, відтак, дуже уважно відбирають кредитні портфелі. Тут немає єдиної відповіді на питання, що з цим робити, проте очевидно держава має взяти на себе страхування воєнних ризиків. Тоді обсяги кредитування зростуть”, – повідомив пан Дубас.

Тут зазначимо, що відповідно до вищезгаданих опитувань, лише  8% респондентів з бізнесу отримали державну підтримку.

Учасники засідання погодилися на тому, що державна політика в цьому напрямі повинна спрямовуватися на підвищення економічної активності, створення стимулів  для зниження вартості кредитів та заохочення інвестування. Все це можливо через страхування воєнних ризиків, залучення під ці цілі коштів міжнародних партнерів.

Антикризовий штаб виступив із ініціативою організації відповідних Комітетських слухань у Верховній Раді за участі експертів, банківського сектору, уряду та НБУ.

Асоціація українських банків в даному контексті також пропонує організувати окремі зустрічі між представниками банків України та галузевими виробниками, обговоривши конкретні кейси та обсяги кредитування, які ті потребують.

Ці ініціативи будуть опрацьовані в робочому порядку. Ми поінформуємо про організацію таких заходів додатково.

Також за результатами засідання будуть сформовані рекомендації, які будуть спрямовані до НБУ, уряду і парламенту.

У Києві відбулася ключова зустріч представників Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) із делегацією із Сполучених Штатів Америки. Переговори, участь в яких взяли президент УСПП Анатолій Кінах, генерал Микола Маломуж, віце-президент УСПП Сергій Тихонов та ін., а також провідні бізнесмени, громадські діячі та політики із США, зокрема Даглас Бленд Бейкер, Ед Вілсон, канадський підприємець, меценат Югослав Каріч, інвестбанкір Марина Акопян, були спрямовані на обговорення можливостей інвестицій та гуманітарної допомоги для відбудови України від наслідків повномасштабної агресії рф.

Однією з ключових тем було питання використання заморожених активів країни-агресорки рф на користь відновлення України. Представники делегації з США висловили готовність активно співпрацювати у створенні відповідного юридичного механізму та сприяти відновленню країни не лише фінансово, але й за допомогою проєктів інфраструктурного та соціального характеру.

Ед Вілсон, юрист і колишній ведучий співробітник OFAC Мінфіну США, відзначив, що такі норми можуть потребувати уваги на рівні G7, перш ніж отримають підтримку американського Конгресу.

Даглас Бленд Бейкер, засновник компанії Бейкер Глобал Адвізорі, висловив намір активно залучатися в пошук та реалізацію проєктів модернізації/будівництва соціальних, інфраструктурних та інших об’єктів, які постраждали під час воєнних дій. Його батько – Джеймс Бейкер – колишній Державний секретар США, а сам Бейкер-молодший також працював в Адміністрації президента США, має чимало зав’язків в американському політикумі.

УСПП обіцяє надати конкретний їх перелік, зокрема, і в Київській області. Сторони також підкреслили важливість співпраці в рамках державно-приватного партнерства.

На заключних етапах переговорів учасники зустрічі погодили напрацювання та підписання спільного меморандуму, а також організацію робочих комунікацій між представниками УСПП та компанією Бейкер Глобал Адвізорі.

Це визначає новий рівень партнерства між громадянським суспільством, приватним сектором України та США. Нагадаємо, що роком раніше Український союз промисловців та підприємців став партнером Національної асоціації виробників США (NAM), за цей час посприявши проведенню низки В2В зустрічей та перемовин.

Анатолій Кінах вручив партнерам іменні годинники УСПП із символічним побажанням «синхронізації зусиль» щодо відбудови України та забезпечення перемоги над російським агресором.

В продовження співпраці УСПП, Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану  із урядом – прийнято рішення про скасування обмежень на бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу. КМУ вніс зміни у постанову №76: за документом підприємства ОПК можуть бронювати працівників без обмежень за кількістю, навіть якщо вони мають дефіцитну військову спеціальність.

Раніше Український союз промисловців і підприємців та Антикризовий штаб звертали увагу парламенту, уряду та Офісу президента на потребу масштабування та виходу на серійне виробництво зброї, боєприпасів, спецтехніки для потреб Сил оборони України.

Я вже провів низку нарад із керівниками підприємств оборонно-промислового комплексу, переконаний, що такий крок надасть їм можливість стабільно працювати та збільшувати обсяги виробництва.

Окрім того, в УСПП виступають за стратегічне планування розвитку українського ОПК. Мається на увазі наявність стабільних середньострокових (на 2-3 роки вперед) замовлень від держави, створення спільних із європейськими партнерами виробництв, відкриття ліній кредитування таких підприємств за зниженими ставками тощо.

Україна гостро потребує модернізації економіки та її спрямування в індустріально-інноваційне русло. Для цього уряду та експертам потрібно розробити і вже почати впроваджувати низку програм в переробній галузі, будівництві тощо. Завданням НБУ та банківського сектору є повернення до кредитування виробників.

Наразі в Україні цей показник не перевищує 10% ВВП – найнижчий показник в світі серед країн з ринками, що формуються, у той час, як в країнах ЄС (наприклад, в Чехії) він становить близько 70%. Наступного року Україна потребуватиме понад 41 млрд дол. США фінансової підтримки, аби закрити дефіцит бюджету. Втім джерела надходження такого обсягу коштів наразі повністю не визначено. Бізнес та експертні інституції наголошують: потрібно працювати над підвищенням рівня економічної самодостатності. Адже фінансування Сил оборони з держбюджету провадиться виключно за власні, не грантові чи кредитні кошти.

Я б хотів звернути увагу громадськості на присутність на пріоритетність завдань у сфері промислового виробництва. Першочергово це вихід на серійне виробництво зброї і техніки для потреб ЗСУ в Україні. Все, що працює і перевірене в умовах реального бою – повинне вироблятися і масштабуватися в Україні. Таким чином ми уникнемо збоїв у поставках чи нестачі необхідних боєприпасів.  Наразі спільними зусиллями ділових громадських організацій практично ліквідована проблема із бар’єрами на прибутковість підприємств ОПК. Також, разом з РНБОУ, урядом готується записка Президенту України з пропозиціями щодо підсилення напрямків ОПК – вже згадане серійне виробництво зброї, її сертифікація, використання стандартів НАТО .

Наша позиція: жорстка протидія некомпетентності та корупції!

УСПП та Антикризовий штаб давно добиваються збільшення кредитування переробних підприємств, також тих компаній, які поновили роботу на деокупованих чи прифронтових територіях. Перші результати є: значно знизилася ставка НБУ, програма «Доступні кредити 5-7-9» не тільки збережена, але й віднедавна масштабована (постанова КМУ №1016). Проте ця робота має тривати.

Також проблемою є відновлення господарської діяльності підприємств, які потрапили до процедури примусового вилучення об’єктів права власності російської федерації та її резидентів в Україні. Серед них значна частка з енергетичного машинобудування, що є дуже актуальним з огляду на руйнування московитами нашої інфраструктури.

УСПП виступає за відновлення роботи таких підприємств та використання їх активів саме для потреб національної економіки. Разом з Фондом держмайна та урядовцями триває реалізація першого пілотного проєкту щодо відновлення діяльності кількох таких підприємств.

Багато уваги учасники обговорення приділили питанням транспортної логістики. УСПП поінформував про зусилля української сторони по розблокуванню переходів на польсько-українському кордоні (польські перевізники наразі перекрили 4 пункти пропуску). Окрім роботи наших урядовців і дипломатів, є потужна робота і громадських структур. УСПП звернувся до Президента Єврокомісії та Президента Польщі із аргументацією по найшвидшому розблокуванню кордону, також знайдена підтримка релевантних партнерських організацій УСПП в Польщі.

За рішенням Антикризового штабу, в переговорну групу мають включити представників профільних асоціацій і транспортних компаній із України.

У підсумку було зазначено, що комплексні пропозиції щодо розвитку вітчизняного ОПК будуть направлені Президенту України. Також Антикризовий штаб підкреслив потребу більшої мобілізації економіки на потреби оборони і завдань подальшої деокупації наших територій.

Це має бути економіка воєнного стану – всі ресурси задіяні на посилення спроможностей Сил оборони.

ВІДЕО ДИВИТИСЯ ТУТ

Залежність від зовнішнього фінансування та обмежені шляхи експорту матимуть серйозний вплив на економіку України в наступному році, пише Reuters.

У цьому зв’язку – УСПП висловлював своє занепокоєння відсутністю в уряду чіткої стратегії збільшення економічної самодостатності України. Зараз майже 50% доходів державного бюджету складає фінансова допомога з боку міжнародних партнерів. У держбюджеті на 2024 рік заплановано покриття дефіциту в 41 млрд. доларів, отримавши кошти у тому числі із США та ЄС. Проте процес їх виділення складний, наприклад, в Конгресі досі заблокований відповідний пакет допомоги з боку республіканців. А в Європейському Союзі фінансування блокує Угорщина, котра бажає таким чином вирішувати власні проблеми у взаємовідносинах із ЄС.

Я вважаю, що є очевидним – зменшення чи затримка із наданням допомоги нашими міжнародними партнерами можуть негативно вплинути на ситуацію із соціальними виплатами в Україні та на інші сфери. Відтак, надзвичайно важливо створювати стимули для національної економіки, яка має нарощувати оберти попри війну.

«Що потрібно? Знизити податковий тиск для бізнесу та не «кошмарити» його зайвими перевірками, розгорнути програми доступного кредитування за участі банківського сектору, а не лише за кошт держбюджету, запустити механізми підтримки переробної галузі, скоротити державні невійськові витрати (бруківка, дороги), водночас інвестуючи в відкриття нових виробництв», – зазначив лідер ділової спільноти.

Щодо труднощів із експортом, які відчуває наш бізнес у зв’язку із перманентними блокуваннями поляками/словаками сухопутних пунктів пропуску, то тут, безумовно, потрібна дипломатична і юридична робота з боку України та асоціацій бізнесу ЄС. Водночас, це чіткий сигнал, що потрібно розвивати знову ж таки переробну галузь. Обсяги продукції тоді будуть значно менші, але вона міститиме додану вартість і коштуватиме дорожче. Плюс це робочі місця та інвестиції в Україну.

Збільшення економічної самодостатності – це не про підвищення податків чи друк грошей – такі речі будуть контрпродуктивні. Навпаки, потрібно визначити найбільш ефективні і потрібні галузі промисловості – це ОПК, гірничо-металургійна, хімічна, будівельна, переробка в АПК, легка промисловість тощо – і розміщати тут державні замовлення, давати можливості для залучення кредитних коштів.  Другий крок – інтегрувати наших виробників і їх потужності в План відновлення України, а також ті окремі проєкти із відбудови постраждалих регіонів, що фінансуються коштом міжнародних партнерів

Частина цих пропозицій врахована в аналітиці Ради національної безпеки і оборони України, Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, Мінекономіки України тощо.

До прикладу, по налагодженню серійного виробництва в ОПК і масштабуванню зразків зброї і спецтехніки готується спільна записка аналітичних центрів, УСПП, Антикризового штабу до Президента України.

Про розвиток переробної галузі заговорили в уряді на постійній основі, зокрема, виділивши фінансування програми «Доступні кредити 5-7-9» з ухилом саме в цю сферу.

Проте потрібні комплексні і системні дії. Антикризовий штаб за участі представників парламенту, Кабміну, Офісу президента, науково-експертних інституцій, бізнес-організацій наполягає на підсиленні спільних дій по підвищенню економічної самодостатності України.

Реформа та модернізація оборонно-промислового комплексу України та серійне виробництво потрібної для ЗСУ зброї і спецтехніки мають стати основою діяльності уряду, парламенту, науково-дослідних інституцій в 2024 році. Про це ми говорили на  засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану.

Лише спільними зусиллями виробників і громадського сектору зараз майже ліквідована штучна та ганебна проблема, пов’язана із вимогами Держаудитслужби України щодо перерахунку прибутку підприємств, які забезпечують Збройні Сили України (ЗСУ), до бюджету.

Сьогодні ця ситуація під контролем, включаючи ті кримінальні справи, які спробували відкрити проти керівників підприємств. Ми будемо далі її моніторити. Ця проблема могла бути вирішена за годину шляхом внесення деяких змін у відповідну постанову уряду. Тож те, що вона розтяглася на місяці – це приклад некомпетентності низки відповідальних осіб, що неприпустимо в умовах війни із таким потужним агресором, як рф.

У продовження обговорення питань підвищення обороноздатності країни,  з урахуванням рішень Ради національної безпеки і оборони України, уряду та наукових інституцій, включаючи Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України, НАНУ, готується відповідна записка на Президента України-Верховного Головнокомандувача.

Важливим напрямком є  запуск серійного виробництва боєприпасів та техніки в Україні – йдеться про негайну потребу формування чіткої вертикалі управління цими процесами, методів масштабування та серійного виробництва тих зразків зброї, спецтехніки, які ефективно зарекомендували себе на полі бою. Важливо паралельно здійснювати сертифікацію виробництва, адаптацію до стандартів НАТО. На основі цих зусиль необхідне затвердження Державної програми реформування і розвитку оборонно-промислового комплексу, а також виробництва зброї і спецтехніки в кооперації із західними партнерами, такими як США, Канада, Великобританія та Європейський союз на принципах мобілізаційної воєнної економіки.

Згадана записка профільних інституцій буде передана президенту в найближчі терміни. Структуровані об’єднання бізнесу, які представляють виробників зі сфери ОПК будуть і далі працювати над тим, щоб запропонована стратегія була реалізована.

 

Українські промисловці і підприємці зауважили, що дії польських перевізників, які блокували основні 4 пункти пропуску на українсько-польському кордоні, шкодять не тільки економіці України, але й Польщі, Євросоюзу в цілому.  

“Ми можемо оцінити поточні збитки для нашої економіки в розмірі кількасот мільйонів євро. Водночас, є економічні втрати і польського бізнесу, а також європейських контрагентів/споживачів української продукції”, – йдеться у зверненні.

Так, Міжнародне товариство польських підприємців в Україні вже висловило протест проти блокади кордону. Партнери зазначили, що блокада призводить до зменшення товарообігу, штрафів за несвоєчасну доставку, відмови від тендерів тощо, і ці негативні наслідки зачіпають обидві сторони кордону. Про збитки говорять бізнес-контрагенти з Латвії, Німеччини тощо.

Також УСПП зазначив у зверненні до польського президента, що вже відомі окремі випадки, коли гуманітарна допомога та цистерни з паливом теж не пропускаються.

Враховуючи важку ситуацію, в якій перебуває Україна через війну, розв’язану російським агресором, будь-яке затримання вантажу може мати серйозні наслідки для життя наших захисників та цивільного населення.

“Ми не ставимо під сумнів право польських контролюючих органів, міжнародних перевізників відстоювати свою позицію в межах чинного в Польщі законодавства. Але, у відповідності до міжнародних норм, будь-які дії чи акції протесту не мають перешкоджати свободі транзиту як основному принципу ГАТТ та Світової Організації Торгівлі, членами якої є наші країни. Віримо у Вашу здатність вирішити цю проблему в інтересах обох наших країн. Блокада кордону не тільки шкодить економіці України та Євросоюзу, але й може сприяти інтересам спільного ворога – російської федерації”, –  підкреслили українські промисловці.

Напередодні УСПП вже звернувся до президента Єврокомісії пані Урсули фон дер Ляєн, президента України Володимира Зеленського, провідних бізнес-асоціацій Польщі, з якими має підписані договори про партнерство – Роботодавці Польщі, Союз промисловців і роботодавців Польщі, Польсько-українська господарча палата тощо – з проханням долучитися до врегулювання цієї ситуації.

Бізнес-спільнота України закликає обидві сторони зосередитись на:

розбудові існуючих та спорудженні нових спільних пунктів пропуску;

зближенні митних процедур та практик митних відомств обох країн;

підписанні Угоди про спільний контроль на кордоні між Україною та Республікою Польща.

Міністр інфраструктури Польщі Анджей Адамчик в останній день свого перебування на цій посаді закликав український уряд виконати вимоги польських перевізників.

Водночас лідер польської опозиції – “Громадянської коаліції” – Дональд Туск звинуватив польський уряд у бездіяльності в ситуації з блокадою прикордонних переходів на кордоні з Україною.

Через повномасштабну агресію рф Україна стикнулася зі складними викликами. Щонайменше 6,3 млн. біженців за кордоном, стільки ж внутрішньо переміщених осіб. Десятки тисяч жертв серед цивільного населення, цинічно вбитих ворогом, зруйновані цілі міста, агресором заміновано понад 174 тисячі квадратних кілометрів. Економічні втрати від війни обчислюються в понад 700 млрд. доларів – це і прямі наслідки російського вторгнення, так і потреба у відновленні зруйнованої інфраструктури, логістики, людського капіталу.

У таких надзвичайних обставинах ще більше актуалізується важливість компетентності та державницького підходу органів влади, а також їх здатність враховувати фактор часу та не затягувати із проведенням необхідних реформ.

На цьому акцентують в Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану, який об’єднує провідні галузеві асоціації промисловців, експертно-аналітичні установи, представників Національної академії наук, парламенту, уряду, Нацбанку, а також профспілок.

«Турбує те, що на десятому році війни рф проти України, останні 2 з яких – це повномасштабна агресія, у нас бракує системності в тому, щоб організувати міцний економічний тил, підвищувати власну обороноздатність за рахунок виробництва боєприпасів, РЕБ тощо, мобілізувати економіку та суспільство на пришвидшення перемоги над росіянами. Лише зараз налагоджується виробництво боєприпасів, броньованої техніки тощо. Відсутня комплексна промислова політика як така, хоча ситуація у виробників не найкраща».

За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАНУ, за І півріччя 2023 року обсяг реалізації по промисловості загалом скоротився на 28%, в тому числі по добувній – на 53,7% та по переробній – на 33,45 ( у порівнянні з довоєнними 2021 р). Обсяг промислової продукції реалізованої за межі країни впав на 57,4%, по добувній промисловості – на 77,2%, по переробній на 51,8%.

І поки уряд активно анонсує підтримку переробної промисловості в Плані відновлення України, а також заходах, що мають бути представлені європейським партнерам у відповідь на виділення 50 млрд. євро до 2027 року, на практиці поки немає ні доступного кредитування, ні численних грантів, ні страхування воєнних ризиків для інвесторів.

Антикризовий штаб вже направив в Кабмін та парламент пропозиції по підтримці галузі агропереробки, металургії та виробництва будівельних матеріалів. Це базові опори для економіки відновлення, яке, переконані експерти, потрібно починати вже зараз – особливо в умовно безпечних областях, а також на деокупованих територіях. Наявність робочих місць, поява нових виробництв, пожвавлення економіки, відбудова житлового фонду – всі ці фактори сприятимуть поверненню українських біженців додому. Бо нестача робочих рук, як прогнозує Мінекономіки, може сягнути вже 4,5 млн. Також нам потрібна сильніша економіка, щоб більше фінансувати ЗСУ, Сили оборони в цілому, здійснювати технічне переоснащення армії, про що йшлося в статті Головнокомандувача В.Залужного.

«Натомість багато реформ просто поставлені на паузу. Потрібна зміна грошово-кредитної політики в бік повернення банків до кредитування бізнесу, зменшення податкового навантаження та тиску на підприємництво, страхування воєнних ризиків тощо. Плюс до цього посилення державної політики  локалізації виробництва, захисту прав та інтересів наших експортерів, особливо тих, що постачають продукцію із додатковою вартістю», – переконаний голова Антикризового штабу, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.

В інтерв’ю Ukrlife TV лідер ділової спільноти підкреслив, що особливо неприйнятним фактом в нинішніх умовах воєнного стану є корупція в органах державної влади, місцевого самоврядування, митниці чи податковій, судах.

«У поєднанні з некомпетентністю це дуже загрозливий фактор. Під час війни корупція – державний злочин. Коли кожна гривня і ресурси надзвичайно важливі для забезпечення обороноздатності та соціально-економічного розвитку, корупція може серйозно підірвати потужність держави. Корупційні прояви в органах влади повинні жорстко пригнічуватися», – каже президент УСПП.

На його думку, війна не терпить зволікань, і країна повинна бути готовою реагувати на зміни в обстановці в найкоротший термін. Недостатня якість управління, ситуативне реагування на виклики замість системного антикризового підходу сможуть призвести до серйозних негативних наслідків для країни.

План відновлення України стає однією з найважливіших стратегічних ініціатив, яка повинна бути реалізована органами влади, міжнародними партнерами та бізнес-спільнотою України. Цей план повинен включати в себе конкретні заходи з відновлення економіки, промислового виробництва на інноваційно-індустріальних засадах, інфраструктури та обороноздатності країни.

УСПП, Антикризовий штаб наполягають на тому, що впровадження першого етапу Плану відновлення повинне відбуватися уже, не обмежуючись тільки анонсами чи дискусіями.