Вдосконалення процедур бронювання працівників, необхідність підтримання діяльності не лише критично важливих, але й всіх економічно активних суб’єктів підприємництва – одні із найважливіших факторівстійкості економіки України в умовах воєнного стану. Наша оборона у війні із російським агресором фінансується виключно за кошти держбюджету, тобто на податки українських громадян, підприємств, резидентів.

Для майже 60 % роботодавців пошук кваліфікованих працівників є першочерговою проблемою, за результатами опитування Уряду. В окремих галузях ця ситуація ще більш критична: на деяких гірничодобувних підприємствах – до 73 % незаповнених вакантних місць, на трубних підприємствах – до 81 %, у будівництві – від 60 до 80%.

Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП за участі представників РНБОУ, Кабміну, ВРУ, бізнесу, експертів, профспілок тощо.

Напередодні Антикризовий штаб проаналізував численні звернення промислових підприємств щодо складності з набором робітничих кадрів у контексті імплементації закону № 3633-ІХ про мобілізацію.

Виробники, роботодавці одностайні в тому, що система бронювання потребує подальшого удосконалення та узгодження із раніше затвердженими нормативно-правовими актами у цій сфері.

Серед поширених зауважень:

– часом недотримання причетними органами державної влади термінів оформлення бронювання;

– відсутність  юридичних гарантій не бути одразу мобілізованими при оновленні даних;

– практика розширеного трактування підстав для  відмов ТЦК та СП у зарахуванні заброньованих працівників на спеціальний військовий облік під час перевірки підстав для надання відстрочок;

– норми щодо бронювання 100% військовозобов’язаних працівників підприємств ОПК  не розповсюджується на працівників, яким вже вручено мобілізаційне розпорядження (резервісти), зокрема після введення у дію Закону № 3633-ІХ та відповідно зниження призовного віку до 25 років.

Учасники засідання також наголосили на тому, що в суспільстві немає консенсусу щодо параметрів  справедливої системи «економічного бронювання», а відтак концепцію потрібно доопрацьовувати і проводити адекватну комунікацію з громадськістю, військовими.

Антикризовий штаб пропонує Уряду швидке налагодження системи перекваліфікації і навчання спеціалістів та закликає максимально жорстко реагувати на зловживання, корупційні практики під час організації перетину кордону через систему «Шлях».

За підсумками розгляду Антикризовий штаб і УСПП направили РНБОУ, парламенту, Кабміну структуровані рекомендації і бачення бізнесу покращення системи бронювання.

Першочергово слід провадити постійний моніторинг впливу державної політики в сфері мобілізації на стійкість національної економіки.

З цією метою потрібно налагодитивзаємодію місцевих органів влади, ТЦК СП, органів місцевого самоврядування для дотримання термінів оформлення та/або переоформлення бронювання військовозобов’язаних.

Далі – опрацювати пропозиції бізнесу щодо бронювання критично важливих працівників промисловості за найменуваннями професій, посад. Такі вже надсилалися Уряду.

При визначенні підприємства критично важливим для економіки враховувати динаміку показників у економічній діяльності таких підприємств та необхідність збереження їхнього статусу,

Щоб ефективно імплементувати Закон про мобілізацію, Кабміну необхідно внести зміни до відповідних нормативно-правових актів, передбачивши:

– бронювання і резервістів на підприємствах ОПК;

– доповнення Постанови №76 (зі змінами, внесеними постановою №650)нормою про обов’язковість інформування підприємства з боку ТЦК та СП щодо зарахування заброньованих осіб на спеціальний облік у 5-денний строк. Визначати кількість військовозобов’язаних для електронного бронювання визначати  станом на 01.01.2024 року (замість 18.05.24р.);

– можливість бронювання військовозобов’язаних співробітників, що займають посади чи виконують функції, які є обов’язковими згідно вимог законодавства (наприклад, у страховій сфері).

Міносвіти спільно із вітчизняними вишами мають розглянути пропозицію залучати студентів окремих спеціальностей (наприклад, інженерних, ІТ) починаючи з 3-го курсу очної форми навчання за держзамовленням до обов’язкової роботи на підприємствах ОПК за погодженим графіком. Натомість випускники таких спеціальностей, які навчалися по держзамовленню – будуть зобов’язані відпрацьовувати на державних підприємствах нормативно визначений період.

Антикризовий штаб розраховує на ефективність спільної з Урядом, Генштабом роботи над удосконаленням системи бронювання та її збалансуванням із потребами мобілізаціями (як на цей рік, так і в перспективі на 2025-ий).

Документ

 У суспільстві та державних органах влади обговорюються проблеми балансу мобілізації і бронювання. Зростає дефіцит робочої сили в економіці. До прикладу, в будівельній галузі не вистачає до 60% працівників.

Кількість вакансій навіть для людей пенсійного віку зросла з 1,5 тис. до майже 3 тис. (згідно досліджень деяких джоб-сайтів) в місячному розрізі.

У багатьох секторах роботодавці намагаються замінити нестачу працівників збільшенням найму жінок і створенням для цього належних умов, наприклад, запуском корпоративних дитячих садочків, а також збільшенням заробітних плат.

Загалом, через війну з російським агресором та скорочення населення (біженці, що виїхали за кордон, погіршення демографічної ситуації), а також мобілізаційні завдання для потреб оборони,  робоча сила в Україні (цивільний сектор) зменшилася на 2,1 млн людей, свідчать дані Уряду.

Про нестачу кадрів говорять великі компанії, малий бізнес, аграрії, логістичні компанії тощо.

То який же вихід?

В Українському союзі промисловців і підприємців постійно моніторять ситуацію, відтак вважають, що оптимальним рішенням буде адресний підхід до кожної окремої галузі та підприємства. Причому, цим має займатися не лише Уряд, але й органи місцевого самоврядування, визначаючи важливість того чи іншого бізнесу для економіки регіону чи цілої країни.

«Ми повинні зберегти роботу економічно активних підприємств, адже фінансування нашої оборони проти рф йде виключно із держбюджету. Працююча економіка – більше ресурсів для ЗСУ. Не лише підприємства, які потрапляють під критерії визначення критично важливими, але й всі економічно активні суб’єкти господарювання мають отримати певну визначеність в їх роботі.», – підкреслили в УСПП.

Діловий союз та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, чимало пропозицій якого вже втілені в рішеннях РНБОУ, постановах КМУ, законопроєктах,  виступають за те, щоб досягти балансу між мобілізаційними потребами для оборони та бронюванням для економіки.

Тому одним із рішень може бути вже згаданий адресний підхід, а також бронювання по фактору професій та посад.

Слюсарі, інженери, будівельники, енергетики та ін. – потрібні спеціальності для відновлення і відбудови, підтримання стійкості економіки. Так само, як і вузькі спеціалісти на технологічних заводах, навчання яких займає роки, тому просто замінити їх не вийде.

УСПП, Антикризовий штаб запрошує до цієї дискусії інші бізнес-асоціації, роботодавців, Уряд і парламент з тим, щоб створити рівні можливості для виробників та бізнесу, при цьому не нашкодивши процесу мобілізації, який в пріоритеті.

Бронювання від мобілізації по-новому. Про що мовчить, чого боїться і на що очікує бізнес – РБК – Україна

Якою буде нова процедура бронювання від мобілізації – наразі достеменно невідомо. Зате відомо, про що воліє не говорити бізнес і про що боїться думати на майбутнє. Читайте про це в огляді від фінансового редактора РБК-Україна Руслана Кисляка.

• Верховна рада 11 квітня ухвалила закон, який запроваджує нові порядки військової служби, мобілізації та військового обліку.

Кабмін протягом місяця з дня публікації закону (з 17 квітня) має визначити критерії, на основі яких підприємства, установи та організації будуть віднесені до критично важливих для функціонування економіки, а їх працівники підлягатимуть бронюванню.

Також уряд має визначитися з новим порядком бронювання військовозобов’язаних.

“Цікаві” новації бронювання від мобілізації

Згідно з новими воєнними порядками, бронюванню від мобілізації тепер підлягатимуть, зокрема, бенефіціарні власники критично важливих підприємств, які не є їх працівниками.

Народні депутати зможуть забронювати по два помічника-консультанта.

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані державні службовці, які займаються аналітикою законопроектів, проектів інших нормативно-правових актів та чинного законодавства. Також захищені від мобілізації держслужбовці, задіяні в підтриманні роботи інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Передбачається запровадження так званого електронного бронювання, яке планували реалізувати ще восени 2023-го. Про розробку механізму бронювання через портал “Дія” заявляла перша віце-премʼєрка, міністерка економіки Юлія Свириденко.

Саме її міністерство наразі займається підготовкою постанови про бронювання, зокрема й електронний формат. Після ухвалення відповідної постанови Міністерство цифрової трансформації зможе реалізувати технічний функціонал у “Дії”, пояснили РБК-Україна співрозмовники в уряді.

До погодження нових умов бронювання долучені Генеральний штаб та Міністерство оборони. Військові наразі мають багато зауважень до проекту, враховуючи їхні потреби в поповненні особового складу.

Крім того, нові правила бронювання уряд має узгодити з парламентським комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки. За словами інформованих співрозмовників видання у владі, процес завершиться до кінця травня, і це у найкращому випадку.

Варто нагадати, що з початку 2024 року в Офісі президента та Верховній раді дискутуються різні моделі економічного бронювання, які передбачають сплату певної суми грошей чи податків, яка може бути підставою для броні.

В Офісі президента пропрацьовувати нову модель бронювання почали ще наприкінці 2023 року. За повідомленнями ЗМІ, ії авторство належить заступнику голови ОП Ростиславу Шурмі. Модель, зокрема, передбачає, що підприємство може забронювати лише тих працівників, обсяг сплати податку на доходи фізичних осіб з офіційної зарплати яких становить не менше 6 тис. грн. Отже, військовозобовʼязаний має заробляти не менше 33,4 тис. грн на місяць.

Ідея, яку розглядали в парламенті, передбачає можливість бронювати співробітників підприємств незалежно від рівня їхнього окладу. Натомість підприємство щомісяця має сплачувати за працівника фіксований платіж. Попередньо йшлося про 20 тис. грн. Розробкою законопроєкту займався голова економічного комітету Дмитро Наталуха.

Ідеї бронювання за “грошовим” критерієм викликали широкий негативний резонанс в суспільстві. Тож на даний момент процес розробки подібних механізмів бронювання поставлений на паузу. Як пояснювали РБК-Україна співрозмовники у владі, сума податків чи розмір зарплати можуть бути лише додатковою умовою, але не визначальною. Крім того, “економічне бронювання” не планували розповсюджувати на ФОПів, щоб уникнути зловживань.

Мобілізація, бронювання і бізнес

Доки не розроблено новий механізм надання відстрочки від мобілізації – діє “старий” порядок бронювання. РБК-Україна запитало у бізнесу, як діючий порядок впливає на його роботу та як, можливо, має виглядати більш справедливий механізм бронювання.

Примітно, що багато бізнесів відмовляються публічно коментувати тему мобілізації через її сенситивність. Всі розуміють: на одній шальці терезів – інтереси бізнесу, на іншій – потреби армії, яка захищає країну. Тож однозначної “зради” чи “перемоги” тут бути не може.

В Українському союзі промисловців і підприємців переконані, що для мінімізації можливого негативного впливу мобілізації на бізнес потрібно реалізувати цілу низку заходів. Зокрема, варто провести чіткий аудит галузей економіки, які не лише зараз мають критичне значення, але й можуть стати такими з часом.

“Як приклад – виробництво порохів для оборони, видобуток літію для акумуляторів, нафтогазова переробка. Критеріями важливості мають бути показники потенційної користі для економіки і оборони за умови, якщо підприємство починає чи розвиває такий напрям”, – говорить президент УСПП Анатолій Кінах.

Обов’язково має бути впроваджено електронне бронювання та максимально спрощено його процедуру.

Роботодавець може бути відповідальним за взяття військовозобов’язаних працівників на персональний військовий облік та мобілізаційну підготовку, але варто не допускати запровадження величезних штрафів чи інших покарань у випадку помилок у цьому процесі, переконані в УСПП.

Ну і, звичайно, має бути постійна комунікація і зворотній зв’язок влади з бізнесом.

На переконання голови комітету Конфедерації будівельників України з питань девелопменту, комерційної директорки компанії “Інтергал-Буд” Анни Лаєвської, будівельний сектор вбачає необхідність долучення галузі до переліку критичних. Наразі ж вона такою не вважається.

Можливість бронювання повинна надаватись безпосередньо представникам базових будівельних спеціальностей, а також співробітникам бек-офісів будівельних компаній, оскільки вони відповідають за своєчасне виконання зобов’язань перед інвесторами.

“Найбільш справедливою процедурою, на мій погляд, є та, яка передбачає, що співробітники компаній, які отримують бронь, є офіційно працевлаштованими. Вони отримують “білу” заробітну платню в розмірах, наближених до ринкових реалій. Тобто не мінімальну. Це вигідно усім учасникам процесу: співробітникам, які уникнуть мобілізації; бізнесу, що не втрачатиме цінні кадри; державі, адже збільшаться податкові надходження”, – каже співрозмовниця РБК-Україна.

В будівельній компанії Zezman Holding упевнені, що прозорість і розуміння критеріїв, за якими приймаються рішення щодо можливостей бронювання співробітників кожного окремого бізнесу, виключатиме сумніви у справедливості таких рішень. Лише прозора процедура бронювання може мінімізувати ризики зловживань.

Виконавчий директор групи компаній FOMALGAUT Богдан Рублюк вважає, що бронювати працівників повинні мати змогу не лише стратегічно необхідні для оборонної здатності підприємства, але й підприємства, які важливі для економіки країни, лідери своєї галузі, лідери областей.

“Якщо підприємство велике, важливе для економіки країни, то безумовно воно повинно мати можливість бронювати деякий відсоток своїх співробітників обов’язково”, – переконаний Богдан Рублюк.

На його думку, платити за бронювання співробітників є неприйнятним, оскільки це буде, по-перше, тиском на бізнес, по-друге – “класовою несправедливістю”.

Генеральний директор Асоціації “Страховий бізнес” В’ячеслав Черняховський констатує: наразі бронювати ключовий персонал мають можливість лише фінансові установи, які внесені до списків критично важливих для економіки, якщо вони виконали ще й низку додаткових вимог, як то своєчасне подання звітності, відсутність штрафних санкцій з боку регулятора тощо. Якщо страхова компанія не входить до категорії критично важливих, то їй не вистачить лише розміру середньої зарплати чи податкових виплат для того, щоб виконати необхідні три критерія.

“Близько 60 невеликих страхових компаній, тобто дві з трьох компаній на ринку, не змогли забронювати навіть своїх ключових співробітників. При тому що ми говоримо про дуже незначну кількість осіб – 10-15 на кожну невелику страхову компанію”, – говорить співрозмовник РБК-Україна.

За підрахунками асоціації, на страховому ринку України забронювати потрібно близько 12% від загальної кількості співробітників.

“Страхова діяльність є високо регламентованою та ліцензованою, зокрема в частині вимог обов’язкової наявності в компанії певних посад і людей на цих посадах, що відповідають жорстким критеріям. Якщо на такій посаді працює чоловік, йому не дали бронь і мобілізували, то фактично діяльність компанії буде неможливою згідно положень закону та нормативних документів НБУ. Знайти заміну таким спеціалістам часто буває просто неможливо через обов’язкові вимоги до їх освіти, кваліфікації, досвіду – їх просто дуже мало на ринку”, – пояснює В’ячеслав Черняховський.

На його думку, для мінімізації негативного впливу мобілізації на страховий ринок потрібно, зокрема, забезпечити бронювання керівників всіх небанківських фінансових установ і надати можливість бронювати критично важливих співробітників, таких як актуарії, внутрішні аудитори, IT-спеціалісти. За словами співрозмовника РБК-Україна, мова йде буквально про декілька сотень людей на весь страховий ринок.

В Незалежній асоціації банків України, озвучуючи свої очікування від майбутньої процедури бронювання, зазначають: важливо уникнути нинішнього її недоліку, коли між закінченням періоду попереднього бронювання працівника і затвердженням рішення про наступний період бронювання минає досить багато часу, за який його встигають мобілізувати на фронт.

Про цей недолік нинішньої процедури бронювання говорять і в Торгово-промисловій палаті України. За словами першого віце-президента ТППУ Михайла Непрана, мова може йти про період очікування до місяця.

“Немає нічого гіршого, ніж невизначеність – і для бізнесу, і для його працівників, коли людина ходить протягом місяця, чекаючи – чи збирати речі і йти на фронт, чи можна спокійно працювати. Це не сприяє нормальній роботі і нормальному стану людини”, – пояснює співрозмовник РБК-Україна.

На жаль, констатує Михайло Непран, абсолютно справедливу процедуру бронювання від мобілізації придумати неможливо. Разом з тим, мають бути мінімізовані всі потенційні негативні наслідки для бізнесу. Основне – мають бути чіткі, зрозумілі, прозорі правила і критерії бронювання.

Разом з тим, на центральному рівні вирішити всі можливі проблемні моменти процедури бронювання буде неможливо – багато залежатиме від місцевої влади.

“Тут буде нелегка і непроста місія місцевих органів влади, місцевих обласних адміністрацій чи військових обласних адміністрацій. Багато залежатиме від того, чи буде нормальний контакт між місцевою владою і бізнесом”, – попереджає віце-президент ТППУ.

Сподівається він, що після розробки оновленої процедури бронювання уряд винесе документ на обговорення з громадськістю і бізнесом.

Хочеться вірити, що сподівання бізнесу не марні. Адже президент Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що задля Перемоги країна надалі має жити в форматі – “або воюєш, або працюєш”. І всі, хто не на фронті, мають забезпечувати міцний економічний тил заради виживання держави.

Ігнорувати потреби економіки, за рахунок якої утримується військо, влада не може собі дозволити – як відомо, міжнародні партнери не дають Україні гроші на фінансування армії, вважаючи, що це завдання українських платників податків.