Рівень ділової активності українських підприємств знижується третій місяць поспіль. Причини —дефіцит кадрів, скорочення виробництва, невизначеність економічної політики Уряду. УСПП закликає владу до відповідальних рішень, пропонує чіткий антикризовий план і наголошує: без підтримки реального сектору економіки відновлення неможливе.

За даними останнього дослідження Advanter Group на замовлення ПРООН, індекс ділової активності в липні впав до 36,1 бала зі 100 можливих, що є найнижчим показником з початку повномасштабного вторгнення рф. Підприємці прогнозують зниження виробництва, тільки 16,8% повідомили, що їх компанія в доброму фінансовому стані.

Респонденти виокремили п’ять основних факторів, що перешкоджають відновленню та зростанню економічної активності підприємств: непередбачуваність державної політики (55,5%); брак платоспроможного попиту (53,5%); загальна невизначеність щодо розвитку ситуації в країні (52,7%); нестача кваліфікованої робочої сили (51,6%); обмежений доступ до капіталу (39,8%).

Український союз промисловців і підприємців уже тривалий час веде системну роботу в межах Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, створеного ще на початку повномасштабного вторгнення рф. Разом вони постійно акумулюють проблематику бізнесу, проводять фахові консультації та представляють інтереси підприємництва/індустрії на рівні Уряду та Верховної Ради.

УСПП ще раніше попереджав: Україні потрібна відповідальна державна політика, суспільство та бізнес чекають стратегії, а не ситуативного реагування. Сьогодні це стає особливо актуальним — без реальних кроків з боку держави падіння ділової активності лише посилиться.

Що пропонує ділова спільнота:

• Системне, але водночас чесне і прозоре бронювання персоналу. Необхідно запровадити передбачуваний механізм захисту фахівців критичних професій у виробництві, логістиці, енергетиці. Бізнес має отримати чітке право зберігати кадри, без яких неможливо забезпечити тил, податки й експорт.
• Навчання і перекваліфікація. Потрібні державно-приватні програми, що дозволять залучити до економіки нові трудові ресурси — молодь, внутрішньо переміщених осіб, людей поважного віку. Важливу роль тут можуть відіграти галузеві асоціації.
• Стимули та підтримка виробників. Доступ до оборотних коштів, підтримка модернізації, зменшення податкового тиску в умовах скорочення обсягів виробництва — ключ до стабілізації ситуації.
• Продуктивність через технології. Автоматизація виробничих процесів, цифровізація документообігу, ERP-системи дозволять підприємствам бути ефективнішими навіть з меншою кількістю працівників.
• Соціальна відповідальність і адаптація. Бізнес має формувати сучасну політику утримання кадрів: гнучкий графік, безпека, підтримка родин мобілізованих працівників, корпоративна етика, що враховує виклики воєнного часу.
• Державно-приватне партнерство, діалог влади та бізнесу, взаємна відповідальність.
• Сучасна промислова політика, індустріально-інноваційний розвиток, пріоритети переробним галузям.

«Війна — це не лише фронт, а й тил, економіка, національна стійкість. Якщо не стабілізувати ситуацію на підприємствах, ми ризикуємо втратити не лише ВВП, а й десятки тисяч робочих місць, експорт, податкові надходження», – підкреслив президент УСПП Анатолій Кінах.

УСПП наполягає на спільній координації дій парламенту, Уряду, бізнесу. Зокрема, за результатами нещодавнього засідання Антикризового штабу спрямовані відповідні рекомендації органам державної влади, Президенту, РНБОУ. В них йдеться про підтримку самозайнятості та підприємництва, педставлення КМУ нормативно затвердженої Програми діяльності на основі аудиту стану економіки та оцінки роботи попереднього уряду, з урахуванням Плану відновлення України; підвищення результативності роботи антикорупційних інституцій; збільшення питомої ваги переробної промисловості, збереження професійних кадрів і повернення у структуру виконавчої влади Мінагрополітики та Мінстратегпрому.

 

 

За даними Національного банку України, у червні 2025 року дефіцит зовнішньої торгівлі товарами досяг історичного максимуму — $5,07 млрд. (за перше півріччя 2025 року – мінус $18,3 млрд.) Такий розрив між імпортом та експортом не є випадковим чи раптовим явищем: він відображає системне зниження темпів економічного відновлення, спад ділової активності, а також структурні перекоси в моделі української економіки.

Український союз промисловців і підприємців та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану неодноразово звертали увагу Уряду та парламенту на тривожні сигнали: зниження обсягів експорту, зростання імпорту, втрата конкурентоспроможності на ключових ринках. Було ініційовано проведення спеціального засідання РНБО щодо економічної стійкості та підвищення фінансової самодостатності України.

Втім, ані чіткого аудиту стану галузей, ані Програми дій вже переформатованого Уряду досі не представлено. Несистемність управлінських рішень у кризовий період дорого коштує економіці.

Експорт падає — сировинна модель себе вичерпує

Експорт до країн ЄС, що є нашим основним торговельним партнером,  скоротився в червні на понад 10% — з $1,65 млрд до $1,48 млрд. При цьому імпорт із Євросоюзу зріс на 12% — до $3,15 млрд. Частково це зумовлено обмеженнями з боку окремих країн — зокрема, наприклад, Польщі та ін. країн — на аграрну сировину з України.

Президент УСПП Анатолій Кінах неодноразово підкреслював необхідність відмови від сировинної моделі експорту: сьогодні 82% українського експорту — це сировина. Така структура не лише послаблює позиції України на зовнішніх ринках, а й ставить під загрозу стабільність валютних надходжень. В умовах війни та обмеженого ресурсу це критично.

Промисловість може і повинна стати основним драйвером економічного зростання. Йдеться про відновлення виробничих спроможностей машинобудівних підприємств, їх модернізацію, перехід до індустріально-інноваційної моделі в цілому. Це створення робочих місць, податкові надходження, нова якість експорту.

Водночас, інфляція в промисловості вже перевищила 40%. Це не лише б’є по собівартості продукції та конкурентоспроможності підприємств, але й має відкладений негативний вплив на платоспроможність ринку і доходи бюджету.

Наразі рівень покриття потреб держбюджету власними доходами – близько 60 %.  Основним джерелом скорочення дефіциту будуть зовнішні позики та гранти – 1,8 трлн грн (70 % потреб). Це формує певні ризики та потребує чіткої і прозорої роботи із міжнародними партнерами та донорами.

Віцепрезидент УСПП Валерій Пекар справедливо зазначив у своєму дописі у Facebook: «Україна вже провалила значну кількість індикаторів ЄС, МВФ та Світового банку. А оскільки темп запровадження необхідних змін знизився, ще більше індикаторів може бути провалено в наступні квартали. Це призведе до втрати необхідного фінансування, що може запустити повноцінну економічну кризу».

Йдеться не лише про фінансову допомогу — мова про довіру партнерів, без якої неможливо говорити про стійке відновлення.

Що потрібно робити — комплекс першочергових рішень

Імпортувати не споживчі товари, а обладнання, яке не виробляється в Україні, — для запуску внутрішнього виробництва.

Кредитувати бізнес та промисловість під доступні ставки — через державні програми, цільові фонди підтримки виробництва.

Забезпечити можливість експорту продукції ОПК у дружні країни — для заробітку і масштабування національного мілтех-сектору.

Максимально переходити до переробки — у всіх секторах, де це можливо. Це підвищить додану вартість українського експорту.

Провести переговори з ЄС щодо преференцій для продукції часткової/повної переробки з України — як тимчасовий захід підтримки.

Посилити антикорупційну боротьбу, підвищити прозорість та ефективність роботи митниці.

Проводити надалі структурні реформи, що відповідають індикаторам і вимогам міжнародних партнерів.

«Україна не має запасу часу зволікати. Війна з російським агресором — це війна не лише на полі бою, а й за ресурси, виживання економіки та майбутнє держави. Відмова від сировинної залежності, ставка на промисловість і технології — це не гасла, а стратегія виживання та розвитку, – підсумував Анатолій Кінах.

Ці питання вже розглянули на засіданні Антикризового штабу 31 липня за участі представників Уряду, парламенту, РНБОУ, НАН України, профспілок, аналітичних інституцій бізнесу. Наразі готуються системні пропозиції для органів влади. УСПП і Антикризовий штаб наполягають на формулюванні прагматичної Програми діяльності КМУ, аудиті економіки, спільній з НБУ розробці нових програм кредитування промисловості, пошуку інвестицій для її модернізації, офіційного звернення щодо відтермінування СВАМ і водночас – крокам по підвищенню енергоефективності виробництв тощо.

Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану спільно з Українським союзом промисловців і підприємців неодноразово акцентували на потребі посилення професійного потенціалу та ефективності роботи органів виконавчої влади. У ситуації, коли держава протистоїть повномасштабній агресії рф та виснаженню ресурсів, саме якість державного управління є критичною умовою для збереження стійкості та економічної витривалості.

За оцінками Світового банку, потреби у відновленні України сягнули щонайменше 600 млрд доларів. Через відсутність належних і своєчасних рішень кризові процеси в економіці лише загострюються. Промислова інфляція за перші п’ять місяців 2025 року перевищила 42%, а рівень імпортозалежності наближається до 40% ВВП. При цьому надходження від експорту впали до 20% ВВП. Обсяги кредитування підприємств залишаються недостатніми для модернізації виробництва та реалізації проєктів із відбудови. Існують також ризики скорочення міжнародної фінансової допомоги.

Системні виклики залишаються невирішеними. В Україні досі не затверджено на рівні нормативного акту Плану відновлення, який би став основою координації внутрішніх і зовнішніх зусиль. Бюджетна декларація до 2028 року консервує бідність і низькі соціальні  стандарти – незначне підвищення мінімальної зарплати за три роки не покриватиме навіть базові потреби.

З усім цим має працювати переформатований Уряд, погоджений Верховною Радою України.

Загалом в умовах парламентсько-президентської республіки надзвичайно важливо, щоб Уряд формувався коаліційно, був підзвітний парламенту та регулярно звітував про свою діяльність. Практика представлення річних Програм діяльності Кабінету Міністрів має стати обов’язковою та виконуваною – цього, на жаль, не спостерігалося раніше. Звіти мають бути не формальністю, а інструментом оцінки ефективності, виявлення помилок і визначення кращих практик.

Окреме занепокоєння викликає відновлення підходів до укрупнення міністерств, зокрема ідеї щодо передачі функцій Міністерства аграрної політики до Міністерства економіки. Цей експеримент вже впроваджувався та був визнаний і фахівцями, і чиновниками як провальний.

Аграрний сектор забезпечує до 60% валютної виручки країни та формує понад 40% зайнятості у сільській місцевості. У контексті євроінтеграції та геополітичних викликів Україна потребує окремої політики розвитку АПК як одного з ключових драйверів відновлення.

Аналогічна ситуація – у сфері промислової політики. Відсутність системного підходу, розгалужених програм модернізації, індустріальної кооперації, декарбонізації, адаптації до ринків ЄС стримує розвиток промисловості. Особливу важливість індустріально-інноваційна політика має в умовах поглиблення сировинної структури економіки (за 2024 рік 82% українського експорту – це сировина). Міністерство з питань стратегічних галузей має відігравати ключову роль у цьому процесі – від машинобудування до ОПК, важливість якого в умовах війни є беззаперечною.

Ділова спільнота очікує, що новий склад Уряду презентує чітку, структуровану Програму своєї діяльності, із розстановкою пріоритетів та зазначенням джерел ресурсів для реалізації. Кожен міністр має представити в парламенті та на загал бачення розвитку відповідної сфери, програму дій, строки та механізми їх реалізації. Відкритість до діалогу з громадянським суспільством і бізнесом має стати невід’ємною частиною такого підходу.

Антикризовий штаб та УСПП залишаються відкритими до співпраці й діалогу з переформатованим Урядом задля формування дієвої економічної політики, прискорення модернізації, відбудови та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України в умовах війни.

У князівстві Монако відбулася робоча зустріч голови Ради з відбудови України, прем’єр-міністра України в 2001-2002 рр., президента УСПП Анатолія Кінаха з керівником Глобальної організації світових лідерів Lives Amplified (Нью-Йорк, США) Стівом Мельником.

Рада з відбудови функціонує в межах цієї міжнародної платформи, що об’єднує впливових лідерів з усього світу, бізнес та інвесторів.

Зустріч стала продовженням першого засідання української частини Ради, яке нещодавно відбулося в Києві в приміщенні НАН України. До її складу увійшли представники системного бізнесу, ділових асоціацій, НАНУ, провідних університетів, державних структур, а також гуманітарних і ветеранських ініціатив. Серед компаній — “АТБ-Маркет”, “Монобанк”, АТ “Таскомбанк”, Промислова група ТАС,  “Астарта”, “Каргоремтранс”, “МХП”, “Криптон”, “Укрелектрокабель”, ФРУ “Defense” та інші.

Під час зустрічі учасники наголосили на важливості фактору часу: готувати програми відновлення слід вже зараз, не чекаючи завершення активної фази війни з російським агресором. За оцінками міжнародних та національних експертів, сукупні збитки України вже перевищили $600 млрд. Наприклад, зруйновано понад 60 млн кв. м житла — для його реконструкції потрібно щонайменше $86 млрд. Енергетична, транспортна інфраструктура, гуманітарні проєкти – пріоритети Ради з відбудови.

Сторони погодилися, що відновлення має базуватися на принципах індустріально-інноваційної економіки із широким застосуванням новітніх технологій і створенням умов для масштабного залучення інвестицій. В пріоритеті – модернізація промисловості і серійне виробництво, енергетика, соціальна інфраструктура. Це запорука робочих місць та фактор повернення українців з-за кордону. Наразі 7 млн. українців знайшли притулок в країнах-партнерах, переважно в ЄС та Північній Америці. За різними опитуваннями, частка тих, хто планує повернутися, впала з 50% до 20%.

Окремо він наголосив на необхідності розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу, залучення приватного капіталу у виробництво в секторі ОПК, щоб посилити обороноздатність країни.

Сторони погодили засідання Ради із відбудови у вересні у Вашингтоні – за участі міжнародного політикуму, представників американського бізнесу, міжнародних корпорацій та керівництва Lives Amplified. Під час заходу планується презентація конкретних проєктів, підготовлених українською стороною. Основний акцент — на їхній готовності до реалізації вже зараз.

Також обговорено гуманітарну складову співпраці. Йдеться про спільні ініціативи у сфері психосоціальної та фізичної реабілітації ветеранів, підтримку внутрішньо переміщених осіб, дітей-сиріт та постраждалих від війни. УСПП та Lives Amplified мають власні напрацювання, які буде об’єднано в межах діяльності Ради.

Довідка:
Рада з відбудови України функціонує в межах Lives Amplified — глобальної інституційної платформи, яка об’єднує чинних і колишніх світових лідерів, прем’єрів, президентів, очільників корпорацій тощо. Це найбільше середовище впливових діячів за межами ООН. В складі Lives Amplified діють Товариство світових лідерів Lives Amplified та Фонд Lives Amplified Foundation.

Місія платформи — підтримка трансформаційних ініціатив, що сприяють соціальному та економічному процвітанню людства.

Україна готує звернення до Європейської комісії, щоб розпочати формалізовані переговори про відтермінування CBAM для України. В Українському союзі промисловців і підприємців зазначають: це необхідне рішення, яке діловий союз обстоював ще з минулого року. В умовах повномасштабної війни з російським агресором та дефіциту ресурсів запровадження додаткових вуглецевих зборів є критичним для української промисловості.

Про те, що Кабінет Міністрів України планує ініціювати офіційне звернення до Європейського Союзу з проханням відтермінувати дію механізму CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) щодо українського експорту, повідомив Торговий представник України Тарас Качка. Наразі CBAM діє в обмеженому форматі, а з 1 січня 2026 року очікується повноцінне розгортання механізму. Йдеться про податок на вуглецеві викиди на ввезену продукцію металургійної, цементної, хімічної та інших галузей. За попередніми підрахунками, його запровадження коштувало б нашим виробникам понад мільярд євро.

Тому УСПП неодноразово звертався до урядових структур, європейських партнерів та міжнародних організацій із закликом врахувати виняткові умови, в яких працює українська промисловість.

«Ми ще минулого року наголошували, що застосування CBAM без перехідного періоду чи винятків для України — це економічно згубне рішення. У березні цього року ми знову звертались до Уряду з аргументами від бізнесу й експертів. УСПП послідовно підтримує євроінтеграцію, але підходи щодо вуглецевих мит мають бути справедливими й реалістичними», — зазначають в діловому союзі.

Промисловість України наразі працює в умовах повномасштабної війни: підприємства зазнають руйнувань від ворожих обстрілів, стикаються з браком обігових коштів, втрачають ринки та паралельно змушені інвестувати в енергетичну автономність, щоби уникнути простоїв у блекаути. Запровадження додаткового мита за викиди СО₂ без урахування цих факторів — це прямий удар по конкурентоспроможності українського експорту.

УСПП підкреслює, що CBAM не повинен стати новою торговельною стіною між Україною та ЄС. Союз закликає європейських партнерів проявити солідарність – не лише політичну, але й економічну, адже це також частина колективної безпеки.

УСПП, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану разом із галузевими об’єднаннями готують цільове засідання з питань погоджених із ЄС дій по реалізації політики декарбонізації.

«ЄС має врахувати, що Україна захищає не лише себе, а й безпеку Європи. Тому і підтримка має бути відповідною — включно з економічними винятками на період війни та відновлення від наслідків російської агресії», — наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

 

Україні потрібна стратегія самодостатності та індустріального відновлення на засадах партнерства і справедливого балансу інтересів.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію Угоди між Україною та США про економічне співробітництво у сфері надрокористування. Це рішення, що поки носить більш політичний характер, може створити нові можливості для зміцнення енергетичної, технологічної та економічної самодостатності України – за умови роботи державних інституцій у цьому напрямі.

Таку думку висловили в Українському союзі промисловців і підприємців.

Як підкреслив президент УСПП, голова Ради з відбудови України в рамках Глобальної організації світових лідерів  Lives Amplified (Нью-Йорк, США) Анатолій Кінах, “угода з США щодо надрокористування має перетворитися на стимул для розвитку переробної промисловості в Україні. Необхідно уникати повторення сировинної моделі – ми маємо створювати в Україні виробництва з високою доданою вартістю”.

Чому це питання важливе саме зараз?

На тлі повномасштабної війни з російським агресором, наша економіка зазнала збитків на понад 600 млрд. доларів,  52% державного бюджету України фінансується за рахунок зовнішніх грантів і позик міжнародних партнерів та фінансових інституцій. Соціальні стандарти заморожені до 2027 року і залишаються на вкрай низькому рівні. Рівень безробіття за підсумками 2024 року становив 15%, тоді як оборонно-промисловий комплекс країни завантажений лише на 40% від своїх потужностей. Для порівняння: російська військово-промислова машина працює у режимі 24/7, а рівень безробіття в рф складає всього близько 2,5%.

У таких умовах підвищення економічних спроможностей України має стати не просто стратегічною ціллю, а національною ідеєю. Розробка надр, індустріально-інноваційна економіка, створення доданої вартості всередині країни, розбудова енергонезалежності, збереження і розвиток людського потенціалу – ключові вектори національної безпеки.

«Ця міждержавна Угода є рамковою. Її подальше наповнення та ефективність реалізації безпосередньо залежатимуть від української державної політики – її послідовності, прозорості та здатності захищати національні інтереси в балансі інтересів із західними партнерами», – прокоментував Анатолій Кінах.

Важливо вибудовувати модель державно-приватного партнерства у сфері надрокористування, формувати довготривалу політику інвестування з рівними і прозорими конкурентними умовами, створювати умови для переробки сировини в Україні, забезпечувати екологічну відповідальність і високі соціальні стандарти для громад, де здійснюється видобуток.

Угода та її перспективи обговорювалися на засіданні Антикризового штабу з питань стійкості економіки  під час воєнного стану за участі представників бізнес-асоціацій, наукових інституцій, зокрема Інституту геології КНУ, НАН України. За підсумками наради було підготовлено пакет рекомендацій, які спрямовані до Ради національної безпеки і оборони України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Офісу президента. Ці пропозиції стосуються активізації геологічної розвідки, створення індустріальних майданчиків із глибокою переробкою сировини, зміцнення науково-технічної бази в галузі.

Рада з відбудови України, яку очолює Анатолій Кінах, паралельно напрацьовує цільові напрями міжнародного партнерства з США, ЄС та іншими стратегічними союзниками – на засадах рівноправного співробітництва та взаємовигідної інтеграції української економіки у глобальні ланцюги доданої вартості.

Українські надра повинні бути інструментом прискорення індустріального відновлення на інноваційних принципах, розвитку нових галузей, зокрема критичних матеріалів, технологій подвійного призначення, «зеленої» енергетики. Для цього необхідна цілісна стратегія, заснована на синергії державної політики, бізнесу та міжнародних партнерів.

УСПП закликає владу перейти до імплементації практичних кроків, які дозволять реалізувати потенціал цієї Угоди в інтересах сталого розвитку, національної безпеки та економічної самодостатності України.

 

Україна та Європейський Союз підписали меморандум про співпрацю в оборонній сфері — це ще один важливий крок у напрямі інтеграції нашої держави в загальноєвропейську архітектуру безпеки та колективної стійкості.

Наші виробники ОПК співпрацюватимуть із Асоціацією аерокосмічної, безпекової та оборонної промисловості Європи (Aerospace, Security and Defence Industries Association of Europe (ASD), а також братимуть участь у промислових консорціумах за відповідними програмами ЄС.

В Українському союзі промисловців і підприємців вітають підписання документа, який відкриває нові можливості для кооперації між українським ОПК та відповідними структурами ЄС, зокрема Європейським оборонним агентством.

Як підкреслив єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс, Європа може вчитися у України в питаннях розвитку безпілотних систем, штучного інтелекту, мобільності і гнучкості виробництва. Це — пряме визнання високого рівня українських розробок у сфері оборонних технологій, створених під тиском реальних бойових умов.

«Україна довела, що є надійним партнером. Наш ОПК демонструє здатність до адаптації, модернізації і розвитку технологій подвійного призначення. Важливо не втратити ці напрацювання, а закріпити їх через рівноправну кооперацію з європейськими структурами», — зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.

Ще в 2024 році УСПП провів низку стратегічних зустрічей з європейськими представниками в сфері безпеки.

Зокрема, під час діалогу президента УСПП Анатолія Кінаха з єврокомісаром з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом було обговорено створення спільних платформ для проєктів у сфері військових і космічних технологій, розвиток технологічної кооперації, підвищення спроможності оборонно-промислових кластерів.

Окрім цього, діловий союз ініціював публічну дискусію про включення України як невід’ємного елемента європейської системи безпеки. Ця позиція чітко артикулюється в заявах УСПП на національному і міжнародному рівні.

УСПП спільно з Антикризовим штабом стійкості економіки в умовах воєнного стану провели серію закритих консультацій з представниками вітчизняного оборонного комплексу, під час яких обговорювали шляхи пришвидшення адаптації українських виробничих стандартів до норм НАТО та ЄС. Це критично важливо для запуску спільних проектів та формування єдиного оборонного простору.

Пропозиції УСПП вже передані євроструктурам. Серед ключових пунктів:

Спільне виробництво зброї та спецтехніки, зокрема на території України;

Розширення обсягів замовлень на українські оборонні підприємства з боку європейських партнерів;

Обмін технологіями та створення міжінституційних R&D-центрів;

Прискорення гармонізації регламентів і стандартів, що діють у країнах-членах НАТО.

Також запропоноване було інституційне закріплення співпраці — створення двосторонніх координаційних офісів Україна–ЄС з питань промислової оборони, адаптація регуляторних норм;  спеціальних інкубаторів для підтримки стартапів у військових технологіях.

«Це питання не тільки безпеки. Це — нові робочі місця, експортний потенціал, проривні інновації. Україна може і має бути не лише споживачем, а й співтворцем нової європейської системи оборонної промисловості», — наголошують в УСПП.

УСПП продовжить системну роботу з європейськими інституціями, а також через Раду з відбудови України в Глобальній організації світових лідерів Lives Amplified (США), яку очолює Анатолій Кінах, — з метою закріплення оборонної кооперації як фундаментального елементу стратегії відновлення.

Україна ризикує продовжити втрачати свій людський і трудовий потенціал через хронічне недофінансування соціальної сфери та відсутність системної політики у сфері праці та освіти. Про це заявив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах в ефірі програми Ранок.LIVE.

«Заморожування соціальних стандартів до 2027 року — стратегічна помилка Уряду. Це рішення означає, що мінімальна заробітна плата залишиться на рівні 8 000 грн, а прожитковий мінімум — 3028 грн. Такий підхід не відповідає реальній вартості життя та підриває внутрішній споживчий попит, що, своєю чергою, негативно впливає на економіку і бізнес», — наголосив лідер ділової спільноти.

За його словами, питання соціальних стандартів стоїть особливо гостро у контексті війни на виснаження ресурсів із російським агресором, адже тісно пов’язане з перспективою повернення мільйонів вимушених переселенців, відновленням економіки та її стійкістю.

«Попри індексацію, більшість громадян отримують пенсії та зарплати, які не покривають базові потреби. Найбільше страждають пенсіонери — близько 60% із понад 10 мільйонів отримують пенсію менш ніж 5 000 гривень. Це неприпустимо», — підкреслив він.

Крім того, А.Кінах звернув увагу на критичну ситуацію у сфері освіти: за його словами, нинішній рівень оплати праці освітян не дозволяє зберігати якісні кадри. «Освіта має стати одним із головних пріоритетів держави, йдеться не тільки про реформу, а передусім — про матеріальні стимули для педагогів/викладачів. Це ключ до збереження людського капіталу та відбудови/модернізації України як сучасної конкурентоспроможної держави», — заявив очільник промисловців і підприємців.

Він також акцентував на потребі системного підходу до підготовки кадрів, перекваліфікації, запуску програм реінтеграції ветеранів війни, соціальної адаптації ВПО та комплексної роботи з ринком праці.

«Потрібні вагомі зміни у пошуку внутрішніх ресурсів, щоб забезпечити гідний рівень життя громадян та гарантувати довгострокову стійкість економіки», — резюмував президент УСПП.