Українські промисловці і підприємці зауважили, що дії польських перевізників, які блокували основні 4 пункти пропуску на українсько-польському кордоні, шкодять не тільки економіці України, але й Польщі, Євросоюзу в цілому.  

“Ми можемо оцінити поточні збитки для нашої економіки в розмірі кількасот мільйонів євро. Водночас, є економічні втрати і польського бізнесу, а також європейських контрагентів/споживачів української продукції”, – йдеться у зверненні.

Так, Міжнародне товариство польських підприємців в Україні вже висловило протест проти блокади кордону. Партнери зазначили, що блокада призводить до зменшення товарообігу, штрафів за несвоєчасну доставку, відмови від тендерів тощо, і ці негативні наслідки зачіпають обидві сторони кордону. Про збитки говорять бізнес-контрагенти з Латвії, Німеччини тощо.

Також УСПП зазначив у зверненні до польського президента, що вже відомі окремі випадки, коли гуманітарна допомога та цистерни з паливом теж не пропускаються.

Враховуючи важку ситуацію, в якій перебуває Україна через війну, розв’язану російським агресором, будь-яке затримання вантажу може мати серйозні наслідки для життя наших захисників та цивільного населення.

“Ми не ставимо під сумнів право польських контролюючих органів, міжнародних перевізників відстоювати свою позицію в межах чинного в Польщі законодавства. Але, у відповідності до міжнародних норм, будь-які дії чи акції протесту не мають перешкоджати свободі транзиту як основному принципу ГАТТ та Світової Організації Торгівлі, членами якої є наші країни. Віримо у Вашу здатність вирішити цю проблему в інтересах обох наших країн. Блокада кордону не тільки шкодить економіці України та Євросоюзу, але й може сприяти інтересам спільного ворога – російської федерації”, –  підкреслили українські промисловці.

Напередодні УСПП вже звернувся до президента Єврокомісії пані Урсули фон дер Ляєн, президента України Володимира Зеленського, провідних бізнес-асоціацій Польщі, з якими має підписані договори про партнерство – Роботодавці Польщі, Союз промисловців і роботодавців Польщі, Польсько-українська господарча палата тощо – з проханням долучитися до врегулювання цієї ситуації.

Бізнес-спільнота України закликає обидві сторони зосередитись на:

розбудові існуючих та спорудженні нових спільних пунктів пропуску;

зближенні митних процедур та практик митних відомств обох країн;

підписанні Угоди про спільний контроль на кордоні між Україною та Республікою Польща.

Міністр інфраструктури Польщі Анджей Адамчик в останній день свого перебування на цій посаді закликав український уряд виконати вимоги польських перевізників.

Водночас лідер польської опозиції – “Громадянської коаліції” – Дональд Туск звинуватив польський уряд у бездіяльності в ситуації з блокадою прикордонних переходів на кордоні з Україною.

Надзвичайна ситуація, що склалась у сфері вантажоперевезень на українсько-польському кордоні, потребує термінового вирішення на міжнародному рівні. 6 листопада польські перевізники розпочали блокаду трьох основних пунктів пропуску: “Ягодин-Дорогуськ”, “Краківець-Корчова”, “Рава-Руська-Гребенне”.

Наразі в чергах на кордонах на виїзд з України автомобільні перевізники очікують від 10 до 15 діб, а у зв’язку з блокуванням українсько-польського кордону прогнозоване зростання до 20-ти діб, що є неприпустимим та катастрофічним.

Український союз промисловців і підприємців вже отримує численні скарги від вітчизняних експортерів, які не можуть виконати контракти, а також від іноземних партнерів.

Так, 9 листопада 2023 року президентом УСПП Анатолієм Кінахом була проведена робоча зустріч із послом Латвії в Україні паном Ілгварсом Клявою та аташе з питань економіки Посольства паном Айнарсом Межулісом. Латвійські партнери зазначили, що торгові мережі Латвії дуже зацікавлені в українських продовольчих та інших товарах, а ситуація на українсько-польському кордоні їх турбує, адже призводить до зриву постачання законтрактованих ними товарів.

Наміри польських перевізників продовжити блокування кордону спричинять колосальні економічні втрати для українських виробників та європейських торгівельних мереж. За тиждень затримки вантажу одна із вітчизняних компаній-експортерів не змогла вчасно завантажити у європейських постачальників більше  десятка замовлень на загальну суму 500 тис. євро. І таких прикладів сотні.

Відтак, бізнес-спільнота України звернулася до Президента України В.Зеленського та президентки Єврокомісії пані Урсули фон дер Ляєн з проханням втрутитися в ситуацію та вирішити це питання на міжнародні рівні. Відповідні листи направлені УСПП та відображають позицію всіх представників ділової громади України – ЄБА, ТПП України, Асоціації міжнародних автомобільних перевізників, СУП та інших.

“Ми не ставимо під сумнів право польських перевізників відстоювати свою позицію в межах чинного в Польщі законодавства. Але, у відповідності до міжнародних норм, будь-які дії чи акції протесту не мають перешкоджати свободі транзиту як основному принципу ГАТТ та Світової Організації Торгівлі, членами якої є наші країни. Також такі дії суперечать політиці Євросоюзу, спрямованій на вільне переміщення товарів. Ми закликаємо всі сторони вирішувати спірні питання шляхом відкритого та конструктивного діалогу”, – йдеться в зверненнях.

Також УСПП звернувся до провідних бізнес-асоціацій Польщі, з якими має підписані договори про партнерство – Роботодавці Польщі, Союз промисловців і роботодавців Польщі, Польсько-українська господарча палата тощо – з проханням долучитися до врегулювання цієї ситуації.

Замість акцій з блокування кордону, український бізнес пропонує зосередитися на меті скорочення черг на кордонах і тривалості перевірок, прискоренні експортно-імпортних операцій.

Йдеться про:

• розбудову існуючих та спорудження нових спільних пунктів пропуску на українсько-польському кордоні;
• зближення митних процедур;
• Підписання Угоди про спільний кордон між Україною та Республікою Польща.

Мій виступ про стан справ у галузі будівельних матеріалів обговорювали на розширеному засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП. До заходу долучилися представники профільних комітетів ВРУ, Кабміну, галузевих асоціацій виробників будматеріалів, профспілок.

Загалом всі присутні були одностайні в тому, що підтримка промисловості будівельних матеріалів необхідна в контексті Плану відновлення України від наслідків війни.

Наразі галузь втратила 30% виробничих потужностей, а рівень завантаженості підприємств – від 10 до 40%. В Україні немає актуалізованого реєстру виробників, їх продукції, обсягів та цінової політики. Це ускладнює завдання залучення національного бізнесу до локальних проєктів із відбудови, які фінансуються урядами європейських країн, Світовим банком, USAID та іншими міжнародними структурами.

Серед інших проблем – ускладнена логістика (особливо залізницею, будівельники не можуть користуватися власними локомотивами), зростання собівартості продукції на 100%, замінованість кар’єрів, брак кадрів.

Попри те, що позитивний прогноз на наступний рік говорить про зростання в галузі будматеріалів на +22%, цього мало і держава має підтримати різними заходами виробників.

На цьому наголосив нардеп, заступник голови Комітету ВРУ з економічного розвитку Дмитро Кисилевський. Він зазначив, що потрібне ухвалення низки законопроєктів: №9627 про спрощення зміни цільового призначення землі для промисловості і енергетики; № 9015 про страхування інвестицій від воєнних ризиків. Водночас, народний депутат також звернувся до Українського союзу промисловців і підприємців із проханням оцінити, наскільки можливий закон про локалізацію для будівельників спрацює в нинішніх реаліях.

ДИВИТИСЯ ВІДЕО ТУТ

Будівельна галузь є однією з ключових в процесі відбудови України від наслідків повномасштабної агресії рф. Через війну, розв’язану росією, понад 4 млн. українців втратили своє житло, чимало руйнувань завдали ворожі обстріли і транспортній, промисловій інфраструктурі.

Окрім цього, в нашій країні вже накопичилося 90 млн. тон будівельного сміття, яке потрібно кудись дівати. Кабмін пропонує його переробку, але тоді варто надавати виробникам якісь пільги чи стимули робити це. Окрім того, кажуть експерти, невідомо, якої якості будуть продукти такої переробки.

Стан справ у галузі будівельних матеріалів обговорювали на розширеному засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП. До заходу долучилися представники профільних комітетів ВРУ, Кабміну, галузевих асоціацій виробників будматеріалів, профспілок.

Загалом всі присутні були одностайні в тому, що підтримка промисловості будівельних матеріалів необхідна в контексті Плану відновлення України від наслідків війни.

Наразі галузь втратила 30% виробничих потужностей, а рівень завантаженості підприємств – від 10 до 40%. В Україні немає актуалізованого реєстру виробників, їх продукції, обсягів та цінової політики. Це ускладнює завдання залучення національного бізнесу до локальних проєктів із відбудови, які фінансуються урядами європейських країн, Світовим банком, USAID та іншими міжнародними структурами.

Серед інших проблем – ускладнена логістика (особливо залізницею, будівельники не можуть користуватися власними локомотивами), зростання собівартості продукції на 100%, замінованість кар’єрів, брак кадрів.

Попри те, що позитивний прогноз на наступний рік говорить про зростання в галузі будматеріалів на +22%, цього мало і держава має підтримати різними заходами виробників.

На цьому наголосив нардеп, заступник голови Комітету ВРУ з економічного розвитку Дмитро Кисилевський. Він зазначив, що потрібне ухвалення низки законопроєктів: №9627 про спрощення зміни цільового призначення землі для промисловості і енергетики; № 9015 про страхування інвестицій від воєнних ризиків. Водночас, народний депутат також звернувся до Українського союзу промисловців і підприємців із проханням оцінити, наскільки можливий закон про локалізацію для будівельників спрацює в нинішніх реаліях.

«Локалізація в машинобудуванні, якої було досягнуто спільними із промисловцями зусиллями, вже дала гарні результати: зростання частки в продукції вітчизняного виробництва на 10-15-20%. Я бачив окремі приклади із 80%», – сказав Дмитро Кисилевський.

УСПП надасть свою експертизу в цьому напрямі, а також, за пропозицією профільних асоціацій та експертів, опікуватиметься формуванням робочої групи, що регулярно проводитиме засідання та напрацьовуватиме необхідні норм для законодавства.

Нагадаємо, що це вже друге засідання Антикризового штабу, присвячене питанням  збереження та розвитку потенціалу промисловості будівельних матеріалів в Україні.

Системними нерозв’язаними проблемами галузі залишаються відсутність чіткої системи сертифікації, узгодженої із європейськими стандартами; ринкового нагляду за постачальниками продукції (захист сумлінних виробників); протекція національного ринку від контрафакту або ж іноземних товарів неперевіреної якості.

Про це заявив Костянтин Салій, президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів.

Окремо учасники зустрічі зупинилися на тому, що Регламент ЄС 305/2011, який встановлює гармонізовані вимоги для випуску та збуту будівельної продукції, відкладений до імплементації в Україні до 2025 року.

«Ми обговорювали із Мінекономіки План відновлення, під який ЄС виділяє Україні 50 млрд. євро. Впровадження Регламенту 305 перенесено на січень 2025 року. Плюс немає регуляторної рамки, як стимулювати переробку будівельного сміття», – повідомила вона.

Щодо переробки, то тут президент УСПП Анатолій Кінах відмітив, що грантова програма, яку пропонує уряд, зовсім невелика та не покриває потреб заявників.

«За цей час надійшла 2141 заявка від виробників, з них погодили тільки 23%, а кредити отримали 17%. Ми пропонуємо уряду, парламенту разом з нами розглянути і вирішити ці питання», – сказав лідер ділової спільноти.

УСПП вже давно добивається впровадження цілісної державної політики кредитування реального сектору економіки, за цей час облікова ставка НБУ була знижена з 25% до 16%, в умовах воєнного стану все ж продовжена програма «Доступні кредити 5-7-9». Але все ж цього мало, комерційні кредити досі недоступні виробникам, а вищезгадана програма має вкрай обмежені можливості.

За результатами засідання Антикризового штабу будуть підготовлені спеціальні рекомендації. Документ передадуть у Верховну Раду України, Кабмін, профільні наукові, експертні інституції.

В Україні вже 4 квартал поспіль падають обсяги комерційного кредитування – попри анонсовані державні програми підтримки та пролонгацію «Доступних кредитів 5-7-9». Порівняно з довоєнним періодом номінальний його обсяг скоротився на 140 млрд. грн. (13%), при тому, що споживчі ціни за цей час зросли на 30%, а девальвація гривні склала 25%.

Рівень банківського кредитування економіки в Україні становить близько 10% ВВП – найнижчий показник в світі серед країн з ринками, що формуються (Чехія -70%, Польща -60%, Грузія -80% ВВП).

Бізнес, ледь витримавши повернення довоєнних штрафів, перевірок і податків, так і не отримав доступу до ресурсів. Не працює система страхування воєнних ризиків, принаймні, для більшості підприємців (є виключення щодо агросектору).

Більше того – на фоні цих уже системних проблем аномально зростає прибутковість банківської сфери, котра відійшла від своєї основної функції – кредитування економіки, та сконцентрувалася на власних заробітках. А можливості для цього зараз вигідні, як ніколи.

Ринкові джерела формують лише 40% доходів банків, решта – депозитні сертифікати НБУ (30% всіх прибутків – 43,2 млрд грн за півроку) та урядові облігації.

За 8 місяців поточного року прибуток фінустанов склав 95 млрд. грн. Це в 11 разів більше, чим за цей же період 2022 року.

Тим не менше, Національний банк України, хоч і знизив дещо облікову ставку, прислухавшись до вимог бізнесу, проте все ж утримує її на досі високому рівні – 20%.

«Це замкнене коло», – переконані в Українському союзі промисловців і підприємців та Антикризовому штабі стійкості бізнесу в умовах воєнного стану. Експерти провели спільне засідання за участі представників Мінекономіки, парламенту, а також аналітичних установ – Інституту економіки промисловості НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, ДП «Укрпромзовнішекспертиза» тощо.

Його учасники зазначили, що Національний банк за рахунок утримання високої облікової ставки примушує уряд підвищувати вартість обслуговування внутрішнього державного боргу. Сьогодні ставки по облігаціям коливаються в межах 18-19% річних, Кабмін з бюджету сплачує їх в тому числі НБУ, а той, у свою чергу, прибуток спрямовує на сплату відсотків по депозитним сертифікатам. Це відбувається в умовах війни та величезного дефіциту державного бюджету.

Відео виступу Анатолія Кінаха

«У тому числі, на це спрямовуються кошти міжнародної фінансової допомоги, які просто проїдаються, а не працюють на розвиток української економіки. До прикладу, для якісного зростання ВВП і платоспроможності внутрішнього ринку необхідно міняти структуру економіки із сировинної моделі на технологічну, зі ставкою на переробку та продукцію з високою доданою вартістю. На це потрібні чималі кошти. Але ми підрахували, що 1 грн. державних інвестицій приведе в країну 3 грн. приватних інвестицій. Це те, що ми могли б робити, а не просто розраховувати, що наші західні партнери будуть роками покривати половину видатків нашого бюджету», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

Він звернув увагу на недостатність темпів відновлення економіки після падіння аж на 30% в 2022 році внаслідок повномасштабної агресії рф. Прогноз зростання ВВП в цьому році – 2,8-3%.

Промислове виробництво за 7 місяців поточного року знизилося на 2,9%, за цей же період 2022 року було мінус 31,9%. Експорт впав за 7 місяців на 12%, імпорт зріс на 19%, що зумовлює значні ризики для національного виробництва. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі 20 млрд. доларів.

«Інфляція споживчих цін +8,6%. І тут НБУ міг би звітувати про успіх, адже обрав за основну ціль саме таргетування інфляції, а не кредитування економіки.  Проте реально вплив на тренд зниження інфляції має безпрецендентне зниження платоспроможного попиту і фіксований курс долара, який не дозволяє підвищуватися цінам на імпортну продукцію», – пояснюють в УСПП.

Учасники засідання Антикризового штабу і УСПП ухвалили рішення підготувати пряме звернення на Президента, парламент, НБУ щодо негайного втручання в цю ситуацію, особливо в контексті розгляду державного бюджету на 2024 рік та підготовки І етапу Плану відновлення.

«Будемо наполягати, щоб запрацювали механізми парламентського контролю, маємо формувати стимули для підвищення конкурентоздатності економіки, її модернізації, розбудови виробничих потужностей. Від цього залежить збереження людського капталу та повернення наших біженців додому, швидкість темпів відновлення України.  Потрібні ресурси – це правильне використання міжнародної допомоги, а також ефективна грошово-кредитна політика, інвестиційний клімат тощо», – підсумували

Український союз промисловців і підприємців має успішний досвід адміністрування проєктів із відбудови соціальної інфраструктури в Україні, які реалізуються за кошти уряду Литви. В 2020 році партнерами була реконструйована школа в Авдіївці, а в 2023 – дитячий садочок в Ірпені та школа в Бородянці.

Державно-приватне партнерство, залученість громадського сектору в цих процесах дуже важлива, адже йдеться про прозоре, адресне використання коштів, швидкість та ефективність тощо.

Відтак, УСПП пропонує масштабувати досвід такої співпраці з Литвою і на інші країни, серед яких Естонія.

Про це йшлося на онлайн-зустрічі президента УСПП Анатолія Кінаха із послом України в Естонії Максимом Кононенком.

«З Литвою ця робота набула системного характеру, підписано угоду між Центральним агентством з управління проєктами, УСПП і Конфедерацією промисловців Литви. Тобто ми шукатимемо і реалізовуватимемо нові проєкти», – розповів лідер ділової спільноти.

У свою чергу, Естонія є однією з небагатьох країн, які вже також розпочали відновлення інфраструктури України на практиці. Партнери працюють із Житомирською областю, будують дитячий садочок в Овручі. Також серед планів естонців – побудова 2 дитячих будинків сімейного типу. Виділено 1 ділянку в Житомирі та наразі підшуковується друга.

Як повідомив Максим Кононенко, проведення тендерів і закупівель здійснюється естонською стороною, при цьому вони намагаються залучати українських виробників і підприємства. Наприклад, бомбосховище в садочку було побудоване українським партнером.

Розпорядником коштів є Агентство міжнародного розвитку Естонії, яке отримує фінансування від свого уряду.

Зараз українською стороною разом із цим агентством ведеться робота по залученню інших країн регіону (Норвегія, Ісландія тощо), які хотіли б доєднатися до чинних чи нових проєктів із відновлення України.

За пропозицією УСПП, пан посол проведе перемовини із діловими організаціями Естонії щодо перспективи створення українсько-естонської ділової ради. Це дозволило б долучитися до згаданих ініціатив приватним інвестором, а також обговорити інші перспективні проєкти по кооперації у виробництві чи експорті.

Діловий союз має підписані меморандуми з Асоціацією малого і середнього бізнесу Естонії, Фондом підприємництва та інновацій Естонії тощо.

Робота в даному напрямі продовжиться за участі нашого посольства.

Україна потерпає від структурної слабкості економіки. Сировинна модель негативно впливає на показники ВПП, платоспроможність внутрішнього ринку та інвестиційний клімат. Об’єктивно найбільшим викликом для країни та економіки залишається повномасштабна агресія рф, проте саме відсутність комплексної державної політики щодо стимулювання зайнятості, переробної галузі – зумовлює вкрай низькі показники приросту валового внутрішнього продукту.

За прогнозами уряду, у 2023 році ВВП зросте на 3%, тоді як у 2022 році він обвалився відразу на 30%.

За даними Держстату, промислове виробництво в Україні в першій половині 2023 року знизилося на 2,9%, минулого року за цей період падіння становило 31,9%. Український союз промисловців і підприємців провів в травні власне дослідження, згідно з яким до 60% бізнесу відчуває кредитний голод. Комерційні ставки, вищі за 20-25% – недоступні для підприємництва, а єдина програма «Доступні кредити 5-7-9» має обмежений ресурс та працює тільки для мікробізнесу, адже має ліміти по фінансуванню до 1,7 млн. доларів.

Поруч із тим досі є проблеми із корупцією, недостатньою захищеністю прав власників, а деякі нормативні акти на практиці не реалізуються як слід. Тому за останнє півріччя вже чітко вималювалася тенденція релокації бізнесу за кордон, каже президент УСПП Анатолій Кінах. Тільки в Польщі відкрилося близько 20 тис. малих і середніх компаній, де хоча б одним співвласником є українець. 30% вітчизняного бізнесу вже перенесли активи чи планують це зробити – в найближчі країни ЄС.

За цих обставин виходом може бути формування довгострокової і комплексної політики держави щодо стимулювання інвестицій в переробну галузь. Потенційні прибутки тут мають зацікавити внутрішніх та зовнішніх інвесторів, а економічна вигода для України буде колосальною.

Про це йшла мова на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП, до якого доєдналися очільники наукових інституцій – Інституту економіки промисловості НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, ДП «Укрпромзовнішекспертиза» тощо, а також представники Міністерства економіки, Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, керівники підприємств та промислових асоціацій.

Учасники відзначили, що саме переробна галузь збалансує інші, дотичні до неї, сфери виробництва та експорту.

До прикладу, аграрний комплекс України, який традиційно є найбільшим джерелом притоку валюти в країну і, відповідно, податкових надходжень. Експортуючи виключно сировину, наша держава втрачає колосальні прибутки, а наші аграрії балансують на межі рентабельності.

Як зазначив Володимир Власюк, директор Укрпромзовнішекспертиза, розрив між цінами експортованої 1 тони продукції АПК України і, наприклад, Франції – у 3-4 рази. У 2020 році середня ціна тони агропродукції українського походження становила 299 доларів, французького – 1089 доларів. Все через те, що з України постачається саме сировина або ж в кращому випадку – товари з низьким рівнем переробки.

Разом із тим, є висока імпортозалежність навіть в базових сферах. У все тому ж АПК більше 70% при виробництві – це імпортні компоненти (мінеральні добрива, насіння, дизель і тд.).

Антикризовий штаб наполягає на тому, що в Україні мають бути збудовані нові виробничі потужності і налагоджено низку виробництв з високим ступенем переробки.

В Укрпромзовнішекспертизі підрахували, що таких нових заводів має бути 570, на що потрібно 90 млрд. доларів інвестицій ( це все без врахування ВПК – на це повинні йти окремі інвестиції та бюджети).

Об’єктом державної підтримки має бути підприємець, що працює на розширення  виробництва чи будівництво нових заводів.

Передбачається, що 1 грн державних інвестицій з часом стимулює 3 грн приватних інвестицій.

Що потрібно для цього зробити?

У структурі державного бюджету передбачити захищений бюджет розвитку. Кошти звідти мають спрямовуватися на стимулювання економічного зростання, зокрема, розвитку переробної промисловості.

Реалізація комплексної грошово-кредитної політики, спрямованої на повернення банківської системи до кредитування економіки за доступними ставками.

Страхування військових ризиків. Наразі кілька країн, серед яких Німеччина та Польща, самостійно страхують ризики свого бізнесу в Україні. Наша держава має запропонувати такий єдиний механізм для всіх внутрішніх та зовнішніх інвесторів – звичайно, за допомоги міжнародних партнерів та світових фінансових інституцій. До програми передбачається залучити провідні світові страхові організації, наприклад такі як MIGA, GERMES.

Серед інших пропозицій – компенсація частини інвестицій через сплату податків, кредитне (грантове) фінансування муніципалітетів під проекти обладнання індустріальних парків, зокрема підведення до них дорожньої та енергетичної інфраструктури.

По цим напрямам УСПП і Антикризовий штаб тісно працює із Міністерством економіки України. Присутня на заході заступниця міністра Надія Бігун повідомила, що уряд враховує пропозицій ділової та експертної спільноти, тому в проєкті бюджету 2024 закладено розширення фінансування програми «Доступні кредити 5-7-9» до 18 млрд. грн. в рік, збільшення кредитних лімітів, а також фокусування саме на переробній промисловості.

Також чиновниця анонсувала нову програму на 3 млрд. грн. на стимулювання машинобудування в Україні. Поки її концепція опрацьовується, схоже, що покупцям техніки вітчизняного виробництва можуть компенсовувати до 25% її вартості.

За результатами засідання Антикризового штабу відповідні рекомендації будуть спрямовані в Уряд, Офіс президента, парламент та Національний банк. Пріоритетним, на думку промисловців і підприємців, є удосконалення грошово-кредитної політики, прогрес у реалізації І етапу Плану відновлення України та залучення грантових і донорських коштів під конкретні системні проєкти та розвиток державної політики індустріалізації.

Польща є одним із найближчих союзників України під час війни та нашим головним торговим партнером з обсягом експорту/імпорту за 7 місяців 2023 року в 3 млрд. доларів. Варшава одна із найактивніших лобістів вступу України до ЄС та НАТО, чимало допомогла нам із озброєнням, технікою і гуманітарною допомогою від початку повномасштабної агресії рф.  Водночас, Польща також прийняла мільйони українських біженців, запропонувавши житло, соціальні виплати та можливість роботи.

Незважаючи на воєнний стан та численні обстріли російськими агресорами цивільної інфраструктури України,  близько 600 польських компаній залишилися працювати в Україні, сплачуючи податки та підтримуючи соціальні ініціативи. Деякі з них вже планують розширювати свої інвестиції. Тому за останні 3 місяці уряд та Сейм Польщі розробили і прийняли законопроект щодо страхування інвестицій в Україні. Закон з цього приводу вже підписаний Президентом Польщі А.Дудою і реалізується на практиці.

У процесі відбудови України хочуть взяти участь майже 2,5 тисяч компаній, які повідомили про свою готовність Польській агенції інвестицій і торгівлі. З контактів та обговорень, проведених польською та українською стороною, схоже, що таких підприємців буде набагато більше.

Про це стало відомо за результатами Конгресу з відбудови України «Common Future» в Познані. Організаторами стали партнери Українського союзу промисловців і підприємців – Польсько-українська господарча палата, Ягеллонський клуб тощо за підтримку Уряду Польщі та за персональної участі президента А.Дуди.

Участь в заході взяли не лише польські, але й українські підприємці, представники компаній з інших країн, а також польської державної адміністрації та європейських інституцій, які створюватимуть механізми фінансування відбудови України.

Я очолював делегацію УСПП і мав честь бути спікером цього поважного форуму. Народна дипломатія і комунікація між бізнесом двох країн є дуже важливою складовою нашого спільного розвитку як сучасних європейських держав. Впевнені, що нам потрібно намагатися в об’єктивних питаннях захисту національних економічних інтересів вирішувати все конструктивних шляхом.

Український союз промисловців і підприємців долучився до спільної заяви польського і українського бізнесу, які на фоні труднощів із експортом зернових підтвердили високий рівень взаємодовіри і бажання розвивати торгово-економічні відносини, працювати над існуючими і запускати нові проєкти.

Сторони цілком поділяють думку, що відбудова України має здійснюватися на принципах транспарентності процесів, сучасних стандартах, жорсткої протидії корупції тощо.

Важливим є обмін досвідом. Польща має великий досвід у тих секторах, які потребуватимуть нових інвестицій в Україні. Це і житлове будівництво, і енергетичний сектор, пов’язаний із зеленою енергетикою, і водна, автомобільна, залізнична чи гідротехнічна інфраструктура.

Заступник Міністра фондів та регіональної політики, уповноважена Ради з питань польсько-української співпраці у сфері розвитку Ядвіга Емілевіч повідомила про прагнення економічної присутності Польщі в Україні, щоб «процес повоєнної відбудови України став можливістю розвитку нових форм співпраці для польських компаній».

З іншого боку зрозуміло, що тісна економічна кооперація вже триває. Адже, за даними Кабміну, зараз у Польщі працюють 29 тис. підприємств, в яких хоча б один із співвласників має українську національність. Більшість із них зареєструвалася після початку повномасштабної агресії рф.

Робота Конгресу виявилася дуже плідною, комунікації  між учасниками продовжаться в робочому форматі.

УСПП має меморандуми про співробітництво і тісно співпрацює із Роботодавцями Польщі та Польсько-українською господарчою палатою, Союзом підприємців і роботодавців Польщі, Інститутом корпоративного права та міжнародних інвестицій тощо.

Разом сторони опрацьовують можливість проведення польсько-українського форуму з відновлення України в Києві та створення Реєстру проєктів та програм, рекомендованих для залучення приватного капіталу з-за кордону. Є ціла низка пілотних проєктів (системи оповіщення, виробництво базальтового волокна в Україні тощо), під які УСПП активно шукає інвесторів.

Литва є однією із лідерок в ЄС по підтримці України щодо свого ВВП (1,2% або 1 млрд. євро). Також Вільнюс лобіює виділення більше коштів у довгостроковому бюджеті Європейського союзу на потреби ЗСУ та відновлення нашої країни від наслідків повномасштабної агресії рф.

Попри виклики воєнного стану зміцнюється і ділове співробітництво, чому сприяє активна робота двосторонньої Ділової ради Україна-Литва. Українську частину очолює віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Сергій Прохоров.

Серед партнерів УСПП – не лише бізнес-асоціації – Конфедерація промисловців Литви, ТПП Вільнюса тощо, але й Уряд Литовської Республіки (Центральне агентство з управління проєктами). Відтак, діловий союз виступив адміністратором проектів із відбудови соціальної інфраструктури на Київщині (школа в Бородянці та дитячий садок в Ірпені), профінансованих коштом литовських партнерів. 

 

Про підсумки співпраці в 2023 році та плани на наступний період йшлося на зустрічі президента УСПП Анатолія Кінаха із послом Литви в Україні Вальдемарасом Сарапінасом.

Сторони відзначили високу результативність спільних зусиль по нарощуванню торгово-економічного, інвестиційного співробітництва, а також реалізації гуманітарних проєктів в Україні.

У планах – на прикладі досвіду Литви масштабувати ці здобутки на інші держави ЄС та міжнародних донорів.

Бізнес обох країн активно долучається до роботи Міжурядової комісії, яка у вересні цього року провела перше засідання після тривалої перерви. Чимало пропозицій, поданих УСПП, Діловою радою, литовськими асоціаціями тощо було враховано в підсумкових рішеннях комісії.

Ділова рада моніторитиме хід їх реалізації.

Також на зустрічі було повідомлено про підсумкове в 2023 році засідання Ділової ради, яке планується в листопаді-грудні цього року.

Я вважаю, що для нас співпраця з Литвою дуже важлива – як в економічному, гуманітарному плані, так і в контексті адаптації їх досвіду вступу в ЄС. Це не лише про синхронізацію стандартів і регламентів, але й також про успішні стратегії просування інтересів національного бізнесу на ринку Євросоюзу.

Робоча зустріч була дуже плідною, адже сторони домовились про подальше удосконалення комунікацій, обмін інформацією та підтвердили взаємні наміри до спільної реалізації нових проєктів.

Правління Національного банку, прислухавшись до наполегливих вимог бізнесу, прийняло рішення вдруге поспіль знизити облікову ставку – до 20%. Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб стійкості бізнесу в умовах воєнного стану вітають такий крок НБУ, що свідчить про наявність зворотного діалогу експертних кіл та регулятора.

Водночас, в УСПП переконані, що таке незначне зниження недостатнє для відновлення економіки від наслідків повномасштабної війни рф проти України. В усіх розвинених країнах облікова ставка корелюється із показником інфляції, у нас же розрив між цими цифрами колосальний: 20% ставки проти інфляції в річному вимірі 8,6% (дані самого НБУ).

На організованих діловим союзом експертних обговореннях було наголошено: впливовість ставки на ціни може бути помітною лише за стабільних або близьких до стабільності умов.

Війна є найбільшим форс-мажором для економіки, тому головним є тут кредитування підприємництва і промисловості, щоб втримати на плаву власне виробництво, зберегти достатню кількість робочих місць і забезпечити платоспроможний попит.

За опитуваннями УСПП, 60% підприємців не можуть взяти кредит через високі ставки. Програма «Доступні кредити 5-7-9» не вирішує проблему в масштабах реальної економіки.

Свого часу запровадження ставки 25% переломило кредитування бізнесу і спричинило його до невпинного падіння. Втрати кредитування оцінюються у 150 мільярдів гривень, що веде і до втрат виробництва. Незначне зниження ставки не вплине на цю проблему, тут потрібні кардинальніші заходи і чітка політика Нацбанку спільно із урядом, парламентом.

Поки що банківський сектор уникає ризиків фінансування бізнесу, натомість заробляє за рахунок витрат держбюджету, купуючи цінні папери уряду, та депозитні сертифікати НБУ.

За п’ять місяців 2023 року українські банки заробили 53,59 млрд гривень. Це у 2,2 рази більше показника відповідного періоду 2021 року. Такий результат є аномальним в умовах зниження кредитування бізнесу.

Тим часом підприємці і промисловці шукають гранти, інвестиції – будь-що, щоб підтримати власну операційну діяльність, адже є брак кредитування.

Це ж стало і однією із причин збільшення міграції за кордон. Згідно із опитуванням Gradus, до 30% бізнесу або планують, або вже здійснили релокацію за кордон.

«Вартість кредитних ресурсів і їх доступність мають вирішальне значення для відновлення України від наслідків війни. Важливе підвищення економічної і фінансової самодостатності», – наголосив президент УСПП, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах.

В липні цього року тільки 41% видатків державного бюджету України покривалося за рахунок власних надходжень.

Тому УСПП і Антикризовий штаб цілеспрямовано займаються цією проблемою, у тому числі направляли низку рекомендацій в КМУ та Нацбанк, де наполегливо вимагали поступово знижувати облікову ставку та приводити її у відповідність до показників інфляції. Паралельно із цим вживати заходів по заохоченню банків видавати більше кредитів та за доступнішими ставками для реального сектору економіки.

«НБУ разом із парламентом і урядом повинні сформувати систему страхування інвесторів від воєнних ризиків, неприпустимості нерівноправної конкуренції бізнесу і уряду за фінансові ресурси, підтримки самозайнятості. Це має бути системна і комплексна політика», – зазначив Анатолій Кінах.

Раніше діловий союз, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану вже проводили консультації і засідання із Національним інститутом стратегічних досліджень, НАН України, фінансистами, які дійшли одностайного висновку: грошово-кредитна політика НБУ потребує корекції, мають бути розширені програми кредитування бізнесу.

Ця позиція, передана в Офіс президента, уряд, НБУ, лишається незмінною.