Анатолій Кінах

Tag Archive : ВПК

озброєння

Сьогодні, коли країна перебуває у стані війни, ми не маємо права працювати у півсили. Український оборонно-промисловий комплекс завантажений лише на 40% своїх потужностей. Основна причина — відсутність довгострокового державного оборонного замовлення і фінансових інструментів підтримки. Це гальмує розвиток галузі й знижує нашу здатність швидко та масово виробляти необхідне для фронту.

Патрони, міни, снаряди, БПЛА — на війні це розхідний матеріал. Їх треба виготовляти індустріально, серійними методами, адже потреби вимірюються мільйонами одиниць. На жаль, масштабних програм запуску серійного виробництва досі немає.

Ми бачимо, як російський агресор за час повномасштабної війни збудував десятки нових заводів з виробництва БПЛА та ракетної техніки. В Україні ж немає замовлень навіть на 2–3 роки вперед. Бракує ресурсів, а ставка НБУ у 15,5% фактично блокує кредитування, без якого оборонне виробництво, що має довготривалі цикли, просто не виживе.

Разом з колегами та виробниками в межах Антикризового штабу стійкості економіки ми активно працюємо над розвитком ОПК. УСПП вже підписав два меморандуми з підрозділами Міністерства оборони, щоб впроваджувати міжнародні стандарти у виробництво оборонної техніки та адаптувати технічні регламенти до вимог НАТО.

Я переконаний: треба максимально локалізувати виробництво в Україні. Є чудові приклади — Данія фінансує розміщення оборонних замовлень на українських підприємствах. Це підходи, які треба масштабувати. Ми також повинні створювати спільні підприємства, у тому числі частково за кордоном, щоб гарантувати стабільне постачання озброєння та зберегти критично важливе обладнання.

Партнери очікують від України чіткої стратегії, прозорих правил гри та рішучих дій у боротьбі з корупцією. Я наголошую: у воєнний час корупція — це мародерство. З хабарниками та схемниками треба жорстко розбиратися, незалежно від їхнього статусу.

Окреме питання — експорт продукції ОПК. Він потрібен, щоб заробляти й масштабувати виробництво, але лише без шкоди для потреб Збройних Сил України. Якщо підприємства залишаються без завантаження, вони або змушені виводити виробництво за кордон, або взагалі закриватися.

Ми маємо діяти швидко та системно, бо на кону — не лише обороноздатність країни, а й саме її майбутнє.

Анатолій Кінах

В умовах повномасштабної війни з рф та зростання потреб Збройних Сил України в сучасних, якісних і технологічних засобах речового та продовольчого забезпечення, український бізнес активізує партнерство з оборонним сектором. У Києві підписано Меморандум про партнерство та співпрацю між Центральним управлінням розвитку матеріального забезпечення Міністерства оборони України та Українським союзом промисловців і підприємців (УСПП).

Документ закріплює наміри сторін об’єднати зусилля для розробки, впровадження та вдосконалення предметів речового майна і продовольчого забезпечення ЗСУ із залученням виробничого, технологічного та експертного потенціалу вітчизняних підприємств. Це стосується інноваційного військового одягу, взуття, спорядження, засобів індивідуального захисту та сучасного обладнання для продовольчої служби.

Серед ключових напрямів — створення та випробування нових зразків, організація науково-практичних заходів, обмін технічними й аналітичними матеріалами, впровадження міжнародних стандартів, зокрема стандартів НАТО, розвиток державно-приватного партнерства.

Анатолій Кінах, президент УСПП, наголосив на важливості максимальної локалізації виробництва, адже це не лише підвищує стійкість забезпечення армії, а й створює нові робочі місця. «Потрібно максимально залучати приватний капітал, формувати загальнодержавну політику, ухвалювати нові закони там, де це необхідно, і підтримувати постійний діалог між виробниками, ЗСУ та Урядом. Наразі в оборонно-промисловому комплексі близько 900 підприємств, з яких більшість приватні, які лідирують за темпами інновацій та розробок. Важливо прискорити адаптацію матеріально-технічних стандартів ОПК до стандартів НАТО і міжнародних вимог у цілому», – зазначив він.

А.Кінах також підкреслив, що заборона експорту продукції ОПК у дружні країни стримує розвиток галузі: «Щоб зайняти свою нішу на світових ринках, потрібні 1–2 роки системної роботи там. Вихід на експорт сприятиме масштабуванню нашого мілтеху».

Начальник Центрального управління Максим Кайола підтримав позицію бізнесу, наголосивши, що необхідно формувати таку економічну основу та виробничу структуру, яка буде найбільш ефективною для ЗСУ. «Наші виробники часто пропонують кращі рішення, а логістика у цьому випадку є швидшою та дешевшою. Ми проводимо постійні зустрічі з бізнесом, спільно опрацьовуємо проблемні питання», – повідомив він.

Голова асоціації «Укрлегпром» Тетяна Ізовіт відзначила, що для ефективності галузі важливе середньострокове планування на 2–3 роки. «Легка промисловість значною мірою залежна від імпорту сировини, і чітке планування дозволило б краще прогнозувати потреби, вирішити питання оцінки вартості продукції на перспективу та оптимізувати виробничі процеси», – сказала вона.

 

Представники Центрального управління також повідомили, що процеси комунікації та взаємодії з бізнесом максимально оцифровуються і спрощуються: виробники можуть відслідковувати весь шлях проходження заявок, що підвищує прозорість і довіру. Крім того, управління активно працює з посольствами, міжнародними організаціями та дипломатичними структурами, щоб залучати нові можливості для виробників.

Завдання підписаного меморандуму – стати практичним інструментом для поглиблення державно-приватного партнерства, прискорення впровадження інновацій у сфері забезпечення армії та створення стійкої національної виробничої бази, здатної оперативно долати виклики війни, післявоєнної відбудови та підвищувати обороноздатність України.

Нагадаємо, УСПП і Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану вже провели низку заходів, участь в яких взяли представники Міністерства оборони України, ГУР, СБУ, Держспецзв’язку,  провідні підприємства ОПК, ділові об’єднання, науково-дослідні установи, а також експерти з якості та стандартизації. Основною метою є спільна робота над прикоренням адаптації стандартів і технічних регламентів до вимог НАТО та країн-членів, серійним виробництвом продукції українського ОПК.

УСПП. Кінах

Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану спільно з Українським союзом промисловців і підприємців неодноразово акцентували на потребі посилення професійного потенціалу та ефективності роботи органів виконавчої влади. У ситуації, коли держава протистоїть повномасштабній агресії рф та виснаженню ресурсів, саме якість державного управління є критичною умовою для збереження стійкості та економічної витривалості.

За оцінками Світового банку, потреби у відновленні України сягнули щонайменше 600 млрд доларів. Через відсутність належних і своєчасних рішень кризові процеси в економіці лише загострюються. Промислова інфляція за перші п’ять місяців 2025 року перевищила 42%, а рівень імпортозалежності наближається до 40% ВВП. При цьому надходження від експорту впали до 20% ВВП. Обсяги кредитування підприємств залишаються недостатніми для модернізації виробництва та реалізації проєктів із відбудови. Існують також ризики скорочення міжнародної фінансової допомоги.

Системні виклики залишаються невирішеними. В Україні досі не затверджено на рівні нормативного акту Плану відновлення, який би став основою координації внутрішніх і зовнішніх зусиль. Бюджетна декларація до 2028 року консервує бідність і низькі соціальні  стандарти – незначне підвищення мінімальної зарплати за три роки не покриватиме навіть базові потреби.

З усім цим має працювати переформатований Уряд, погоджений Верховною Радою України.

Загалом в умовах парламентсько-президентської республіки надзвичайно важливо, щоб Уряд формувався коаліційно, був підзвітний парламенту та регулярно звітував про свою діяльність. Практика представлення річних Програм діяльності Кабінету Міністрів має стати обов’язковою та виконуваною – цього, на жаль, не спостерігалося раніше. Звіти мають бути не формальністю, а інструментом оцінки ефективності, виявлення помилок і визначення кращих практик.

Окреме занепокоєння викликає відновлення підходів до укрупнення міністерств, зокрема ідеї щодо передачі функцій Міністерства аграрної політики до Міністерства економіки. Цей експеримент вже впроваджувався та був визнаний і фахівцями, і чиновниками як провальний.

Аграрний сектор забезпечує до 60% валютної виручки країни та формує понад 40% зайнятості у сільській місцевості. У контексті євроінтеграції та геополітичних викликів Україна потребує окремої політики розвитку АПК як одного з ключових драйверів відновлення.

Аналогічна ситуація – у сфері промислової політики. Відсутність системного підходу, розгалужених програм модернізації, індустріальної кооперації, декарбонізації, адаптації до ринків ЄС стримує розвиток промисловості. Особливу важливість індустріально-інноваційна політика має в умовах поглиблення сировинної структури економіки (за 2024 рік 82% українського експорту – це сировина). Міністерство з питань стратегічних галузей має відігравати ключову роль у цьому процесі – від машинобудування до ОПК, важливість якого в умовах війни є беззаперечною.

Ділова спільнота очікує, що новий склад Уряду презентує чітку, структуровану Програму своєї діяльності, із розстановкою пріоритетів та зазначенням джерел ресурсів для реалізації. Кожен міністр має представити в парламенті та на загал бачення розвитку відповідної сфери, програму дій, строки та механізми їх реалізації. Відкритість до діалогу з громадянським суспільством і бізнесом має стати невід’ємною частиною такого підходу.

Антикризовий штаб та УСПП залишаються відкритими до співпраці й діалогу з переформатованим Урядом задля формування дієвої економічної політики, прискорення модернізації, відбудови та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України в умовах війни.

Я разом із делегацією ділового союзу вирушив до Польщі на запрошення колишнього президента Польщі Леха Валенси. Основною темою зустрічі стане міжнародна співпраця у відбудові України від повномасштабної російської агресії, відновлення її економіки та зміцнення позицій на європейській і світовій аренах.

Серед ключових ініціатив, які планується розглянути під час зустрічі:

  • Економічний форум «Арламув»: створення нового майданчика для діалогу та співробітництва між Україною, Європою та США.
  • Презентація Фонду «Прем’єр У»: спрямованого на трансформацію та розвиток України.
  • Представлення інвестиційних проєктів: у контексті економічного відновлення України.

Зустріч об’єднає представників політики, дипломатії, бізнесу Польщі та міжнародних організацій, створюючи унікальний простір для конкретних кроків задля майбутнього України та ЄС. Це особливо важливо на тлі останніх подій у відносинах між Україною та США.

Варто зазначити, що Лех Валенса та низка колишніх польських політв’язнів підписали листа до президента США Дональда Трампа, висловлюючи підтримку Україні.

Висловлюємо вдячність польським партнерам за підтримку та сподіваємося на спільну реалізацію масштабних ініціатив з відновлення країни.

Тут можна подивитися відео мого виступу на  засіданні Антикризового штабу стійкості економіки та Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП)

Попри всі труднощі, викликані трирічною агресією Росії, українська економіка продовжує відновлюватися, хоча й повільнішими темпами, ніж прогнозувалося. Нині реальний ВВП України становить лише 80% довоєнного рівня. Масштаб збитків, завданих війною, перевищив $500 мільярдів: зруйновано чи пошкоджено 10% житлового фонду країни, втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.

Проте найболючішою проблемою залишається брак інвестицій. На інвестиційні цілі перерозподіляється лише 16% ВВП — удвічі менше, ніж у середньому по світу. Ситуація ускладнюється тим, що війна триває у форматі затяжного конфлікту на виснаження ресурсів. Україна має терміново активізувати процеси економічного відновлення та робити ставку на підтримку промисловості, розвитку оборонного комплексу, машинобудування та інших критично важливих галузей.

Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки та Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП). У заході взяли участь понад 300 представників ділової спільноти, експерти, народні депутати, представники Кабміну та РНБО, а також міжнародні партнери. Серед ключових спікерів були президент УСПП Анатолій Кінах, бізнес-омбудсмен Роман Ващук та Ярослав Жаліло, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.

Виклики бізнесу в умовах війни

Президент УСПП Анатолій Кінах у своєму виступі наголосив на необхідності запровадження державних програм розвитку промисловості зі системним підходом. Він звернув увагу на негативний вплив податкового тиску, зростання тарифів на енергетику та логістику, а також дефіцит кадрів та енергоресурсів.

“Опитування серед бізнесу показало, що 37% підприємців планують закрити, скоротити чи релокувати свої виробництва до країн ЄС. Держава та ділові асоціації повинні спільно працювати над розв’язанням цієї проблеми. Особливо гостро стоїть питання доступу до кредитування, яке в Україні наразі найнижче в Європі — лише 15% ВВП”, — підкреслив Анатолій Кінах.

Він також зазначив, що валютні інтервенції Національного банку України минулого року сягнули $35 мільярдів, але, попри це, гривня девальвувала на 14%. Поступове підвищення облікової ставки лише погіршує ситуацію з доступом до кредитних ресурсів для бізнесу.

Бізнес-омбудсмен: інституційні проблеми

Роман Ващук, бізнес-омбудсмен України, у своєму виступі розкритикував створення нових органів для комунікації з підприємцями, які часто мають обмежений функціонал та вплив. Він закликав до посилення роботи вже існуючих інституцій та забезпечення чіткого дотримання законодавства.

“Жодне з великих питань бізнесу — ані в митній, ані в податковій сфері — досі не було вирішено. Потрібно зосередитися на бездоганному виконанні вже ухвалених законів”, — зазначив він.

Гірничо-металургійний комплекс: на межі виживання

Особливу увагу на засіданні приділили проблемам гірничо-металургійного комплексу (ГМК). Через наближення російських військ до міста Покровськ було зупинено єдину в Україні шахту з видобутку коксівного вугілля, що критично важливе для сталеливарної галузі. Президент асоціації “Укрметалургпром” Олександр Каленков повідомив, що це може спричинити скорочення виробництва щонайменше на 50% у 2025 році.

Попри деяке зростання експорту після відкриття морського коридору, більшість підприємств ГМК перебувають у важкому стані. Галузь залишається експортноорієнтованою на 80% і забезпечує значні валютні надходження до бюджету. Тому уряд має запропонувати комплексні заходи для підтримки цієї сфери.

Плани на майбутнє

За підсумками засідання Антикризовий штаб спільно з профільними асоціаціями, такими як “Укрметалургпром”, підготують рекомендації для Кабміну щодо підтримки ГМК, промисловості та розвитку економіки в цілому. До таких заходів належатимуть програми кредитування, реформування тарифної політики та підтримка підприємств.

Україна стоїть на роздоріжжі. Подальший розвиток залежатиме від здатності держави та бізнесу спільно вирішувати нагальні проблеми, забезпечуючи стійкість економіки в умовах війни. Тільки консолідовані дії дозволять країні рухатися до відновлення та сталого зростання.

Українські підприємства оборонно-промислового комплексу вже кілька років працюють над впровадженням стандартів НАТО та країн-членів Альянсу. Цей процес закладений у ключових стратегічних документах України, зокрема в Стратегії національної безпеки.

Повномасштабна агресія рф проти України значно пришвидшила цю роботу, зробивши її критично важливою. Збройні Сили України активно використовують західну військову техніку та обладнання, які потребують відповідного технічного обслуговування та ремонту. Разом з цим, війна стала потужним стимулом для розвитку українського оборонного виробництва і суміжних галузей економіки.

Перехід на стандарти НАТО відкриває також значні перспективи для експорту вітчизняного озброєння та військової техніки. Це дає Україні шанс значно розвинути свій ОПК, стати одним із ключових гравців на глобальному ринку оборонних технологій у майбутньому.

Про це йшла мова на конференції “Перехід підприємств-виробників продукції ОПК України на технічні стандарти НАТО і держав-членів Альянсу – запорука обороноздатності України”.

Організатори – Український союз промисловців і підприємців, асоціації виробників оборонно-промислового комплексу. Учасники – представники Міноборони, компаній-виробників чи постачальників технологій в оборонному секторі, науково-дослідних проєктних інституцій, навчальних закладів та ін.

Присутні обговорили:

– проблемні питання стандартизації, оцінки відповідності та кодифікації у сфері виробництва озброєння та його комплектуючих;

– можливу участь українських підприємств в обслуговуванні та ремонті західної техніки;

– виклики для українських промисловців у цьому процесі;

– прийняття в якості національних військових стандартів матеріально-технічних стандартів НАТО та стандартів країн-членів Альянсу, а також необхідність прийняття в якості національних стандартів тих нормативних документів, на які є посилання в цих військових стандартах, а саме стандарти SAE, ASTM, ANSI, UL, NEMA, NES, TIA та інші;

– можливість перехідного періоду при впровадженні стандартів НАТО та країн-членів Альянсу;

– необхідність започаткування учбових програм з питань технічного регулювання за стандартами НАТО;

– необхідність об’єднання зусиль бізнесу та держави.

У своєму виступі президент УСПП Анатолій Кінах підкреслив, що розширення номенклатури озброєнь, військової спецтехніки, адаптація продукції ОПК до матеріально-технічних стандартів НАТО та держав-членів Альянсу – це питання як посилення нашої обороноздатності, так і розвитку інноваційно-індустріальної економіки.

Україні потрібно мати стратегію прискорення імплементації вказаних матеріально-технічних стандартів, оскільки несистемна, тимчасова кодифікація – це глухий кут. Так, в оборонному секторі тільки у США – 12,5 тис. стандартів, у Великій Британії – 1,2 тис, а у всіх європейських держав-членів Альянсу – до 60 тис.

Щоби систематизувати роботу в даному напрямку, УСПП пропонує постійну співпрацю профільних відомств, парламенту, виробників, розробників та навчальних закладів. Це необхідно не лише для локалізації і масштабування виробництва, але й визначення ресурсної бази, підготовки кадрів, аналітичного, науково-технічного супроводження всіх процесів.

Наразі готується проєкт Меморандуму із усіма зацікавленими сторонами – Міністерством оборони України, Мінекономіки, Мінстратегпрому, структурами національної безпеки і оборони, асоціаціями виробників, учбовими закладами тощо.

Також президент УСПП повідомив присутніх, що вже провів робочу зустріч із Комісаром ЄС з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом. Сторони обговорили інтеграцію українського оборонно-промислового комплексу в програми розвитку оборонної сфери ЄС, спільні проєкти.

Своїм досвідом поділився співорганізатор конференції – віце-президент УСПП, президент асоціації «Укрелектрокабель» Анатолій Пушкар. Члени асоціації виробляють комплектуючі оборонного призначення, давно працюють на ринках ЄС і США.

За його словами, прогрес у впровадженні стандартів НАТО є лише в адміністративній, але не матеріально-технічній частині. Відтак, асоціація ініціативно виступила щодо аналізу та впровадження військових стандартів США MIL в своїй роботі. Було проаналізовано 12 тис. MIL ST, з яких 186 стосувалися кабельної продукції. Станом на літо 2024 року було прийнято 83 з них, решта – в процесі, що дещо затягнувся.

Базуючись на цьому, Анатолій Пушкар пропонує активізувати об’єднання всіх фахівців – із оборонного сектору, виробничої сфери, науково-дослідних інституцій, експертів галузі – щоби дати поштовх процесу прискореного переходу на стандарти НАТО та стандарти країн-членів Альянсу.

Першочерговими завданнями оголосив:

  • об’єднання зусиль представниками ОПК, Мінстратегпрому, МЕ, МОУ та учбовими закладами в реформуванні технічного регулювання та учбових процесів у військовій сфері на основі стандартів НАТО та країн-членів Альянсу;
  • формування бази матеріально-технічних стандартів та прийняття їх в якості національних;
  • формування системи оцінки відповідності та контролю якості в оборонній сфері на прикладі країн-членів Альянсу, прийняття відповідних нормативних документів щодо акредитації, визнання протоколів та сертифікатів;
  • залучення більшої кількості виробників ОПК до роботи в Технічному комітеті стандартизації №176, секретаріат якого веде Міноборони;
  • навчання фахівців ОПК не тільки вітчизняними науковими установами, а і міжнародними організаціями.

Очільник Інституту передових оборонних технологій Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського Юрій Єхануров тут зазначив, що зусиллями вишу вже розроблена магістерська програма за стандартами НАТО. “Потрібно об’єднати роботу в даному напрямку також із військовими інститутами і КНУ ім.Т.Шевченка”, – наголосив він.

Учасники засідання обговорили інші, не менш важливі для розвитку національного ОПК завдання. Представник Національного університету оборони України Сергій Ясенко відмітив, що в країнах Євросоюзу, Північної Америки є системи технічного регулювання загального і воєнного призначення. Вони узгоджені між собою та з глобальними стандартами НАТО. Те ж саме потрібно робити в Україні.

Чимало виробники висловлювалися і на тему експорту. До повномасштабної війни, 75% нашого ОПК йшло на експорт, що становило переважну частину прибутку для підприємств. Наразі через брак коштів їх завантаженість становить 40%, а в 2025 році може впасти до 35-37%. Виходом учасники засідання вбачають дозвіл на регульований експорт, створення в країнах-партнерках спільних підприємств. З боку держави потрібні стабільні довгострокові замовлення, доступне кредитування та бронювання необхідних фахівців.

Дмитро Колесников, Фундатор Patent Bridge (США) звернув увагу на патентування винаходів у військовій та цивільній сферах. Повідомив, що для ефективності розробки вітчизняних військових винаходів та високотехнологічних інноваційних військових приладів та систем безпеки, необхідним етапом є отримання міжнародних сертифікатів та патентів для успішної роботи з замовленнями та інвестиціями. Patent Bridge допомагає знайти фінансування на розвиток проєкту, виробництво на різних територіях світу і в Україні. Також допомагає в продажі патентів та ліцензій на виробництво в різних країнах.

За підсумками конференції будуть підготовлені Рекомендації, де увага акцентуватиметься на потребі комплексного характеру переходу на стандарти НАТО та стандарти країн-членів Альянсу, підвищенні координації дій в даному напрямі між інститутами виконавчої влади. Також планується окреме робоче засідання асоціацій та Громадських спілок, що представляють виробників оборонного сектору – для актуалізації механізмів швидкої комунікації та посилення співпраці.

 

У Будинку профспілок відбулась презентація досліджень «Ознаки гідного робочого місця в контексті військової економіки та повоєнної відбудови» та «Промислова політика для виживання України», проведених за сприяння Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.

У реалізації зазначених проектів брали участь фахівці ФПУ, роботодавці, науковці, економісти, вітчизняні та міжнародні експерти.

До заходу долучилися представники Міністерства економіки, Міністерства молоді і спорту, Державної служби зайнятості тощо.

Як зазначив на презентації президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Об’єднання організацій роботодавців України Анатолій Кінах, головним завданням в економіці зараз є зміна її структури в бік індустріально-інноваційної, а також швидка адаптація виробничих стандартів до норм ЄС.

“Це важливо як для забезпечення стійкості і підвищення самодостатності економіки – ресурсної бази для нашої оборони, так і для поступового повернення українських біженців додому”, – відмітив він.

Голова ФПУ Григорій Осовий відмітив, що всі напрацювання у контексті повоєнної відбудови України мають проходити громадські обговорення, відтак, дана презентація – це практичний крок на шляху модернізації промисловості і забезпечення гідної праці.

Про сильну економіку та її вплив на пришвидшення перемоги України та повернення біженців говорив і директор представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Фелікс Гетт.

“Ці дослідження дуже важливі для майбутнього України: вона потребує не тільки сильної армії, але й сильної економіки, щоби протистояти рф. Це також запорука повернення біженців. Основою для відбудови України мають стати не спорадичні бізнес-інтереси великих груп, а сильна соціально орієнтована економіка”, – зазначив пан Гетт.

Презентацію щодо подолання наслідків деіндустріалізації провів директор держпідприємства “Укрпромзовнішекспертиза” Володимир Власюк.

Серед його тез – мало країн експортують сировину, бо це не вигідно: ставку варто робити на переробку; будівництво великих заводів неможливе без державної підтримки.

Українська держава має відігравати активну роль у подоланні ринкових провалів, спричинених війною. Західні партнери повинні відмовитися від протидії українській промисловій політиці, зокрема у формі локалізації.

Щоб сприяти подальшому зростанню та самодостатності інноваційного сектору виробництва озброєння в Україні, український Уряд має дозволити регульований експорт. Західні донори повинні збільшити закупівлю української зброї для оборони країни.

Україна та Європейський Союз повинні спільно інвестувати в декарбонізацію металургії та інших ключових галузей, аби гарантувати, що українське виробництво не буде послаблене Європейською зеленою угодою.

За висновками учасників заходу, відбудова країни потребує також активної участі кваліфікованих працівників, і створення гідних умов праці. Вони мають стати стимулом для залученню трудового капіталу та його утримання в усіх галузях.

На шляху до євроінтеграції Україна має відповідати європейським стандартам праці, що включають забезпечення прав працівників, безпечні умови та соціальну відповідальність. Це сприятиме економічній стабільності та швидкій інтеграції в європейську спільноту.

Відеозапис з презентації можна переглянути за посиланнямhttps://t.me/fed_prof/664

 У суспільстві та державних органах влади обговорюються проблеми балансу мобілізації і бронювання. Зростає дефіцит робочої сили в економіці. До прикладу, в будівельній галузі не вистачає до 60% працівників.

Кількість вакансій навіть для людей пенсійного віку зросла з 1,5 тис. до майже 3 тис. (згідно досліджень деяких джоб-сайтів) в місячному розрізі.

У багатьох секторах роботодавці намагаються замінити нестачу працівників збільшенням найму жінок і створенням для цього належних умов, наприклад, запуском корпоративних дитячих садочків, а також збільшенням заробітних плат.

Загалом, через війну з російським агресором та скорочення населення (біженці, що виїхали за кордон, погіршення демографічної ситуації), а також мобілізаційні завдання для потреб оборони,  робоча сила в Україні (цивільний сектор) зменшилася на 2,1 млн людей, свідчать дані Уряду.

Про нестачу кадрів говорять великі компанії, малий бізнес, аграрії, логістичні компанії тощо.

То який же вихід?

В Українському союзі промисловців і підприємців постійно моніторять ситуацію, відтак вважають, що оптимальним рішенням буде адресний підхід до кожної окремої галузі та підприємства. Причому, цим має займатися не лише Уряд, але й органи місцевого самоврядування, визначаючи важливість того чи іншого бізнесу для економіки регіону чи цілої країни.

«Ми повинні зберегти роботу економічно активних підприємств, адже фінансування нашої оборони проти рф йде виключно із держбюджету. Працююча економіка – більше ресурсів для ЗСУ. Не лише підприємства, які потрапляють під критерії визначення критично важливими, але й всі економічно активні суб’єкти господарювання мають отримати певну визначеність в їх роботі.», – підкреслили в УСПП.

Діловий союз та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, чимало пропозицій якого вже втілені в рішеннях РНБОУ, постановах КМУ, законопроєктах,  виступають за те, щоб досягти балансу між мобілізаційними потребами для оборони та бронюванням для економіки.

Тому одним із рішень може бути вже згаданий адресний підхід, а також бронювання по фактору професій та посад.

Слюсарі, інженери, будівельники, енергетики та ін. – потрібні спеціальності для відновлення і відбудови, підтримання стійкості економіки. Так само, як і вузькі спеціалісти на технологічних заводах, навчання яких займає роки, тому просто замінити їх не вийде.

УСПП, Антикризовий штаб запрошує до цієї дискусії інші бізнес-асоціації, роботодавців, Уряд і парламент з тим, щоб створити рівні можливості для виробників та бізнесу, при цьому не нашкодивши процесу мобілізації, який в пріоритеті.

На адресу Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану  зросла кількість звернень від окремих підприємств про труднощі планування роботи через зростаючий дефіцит електроенергії та ускладнення в процесі організації бронювання працівників.

Ділова спільнота наполягає на підвищенні рівня координації органів державної влади і місцевих військових адміністрацій  у визначенні балансу між можливостями енергетичної інфраструктури та необхідністю забезпечення економічної діяльності складних виробництв.

Раніше Український союз промисловців і підприємців висловив свою позицію щодо норми імпорту бізнесом 80% електроенергії задля уникнення відключень, назвавши цю ініціативою недосконалою та такою, що може навпаки зашкодити виробникам.

Натомість УСПП виступив за розбудову системи розподіленої генерації, фіскального і нефіскального стимулювання проєктів з енергетичного самозабезпечення підприємств, у тому числі на ВДЕ (сонячна, вітрова), модернізацію інфраструктури під ці потреби та завдання синхронізації подальшого розширення пропускної  спроможності із енергосистемою ЄС.

Також завдяки спільним зусиллям Антикризового штабу, бізнес-асоціацій, роботодавців  – УСПП, ООРУ, ФРУ та ін. Уряд дещо удосконалив процедуру бронювання. Втім, постанова №650, якою внесли зміни до постанови №76 – черговий крок, але не кінцевий результат у побудові справедливої, прозорої та збалансованої системи бронювання фахівців та її збалансування із завданнями мобілізації.

До кожного підприємства, компанії потрібен адресний підхід, щоб шукати оптимальний баланс між економікою та обороною, об’єктивно формувати персональні списки мобілізації. У разі виконання таких умов, економіка витримає. Втім, це все вимагає більш високої ефективності інститутів влади, їхньої кваліфікації та відповідальності”, – зауважив президент УСПП, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах.

Від цього залежить стійкість національної економіки, а відтак фінансування нашої оборони.

Ділова спільнота також закликала Уряд до більш системних дій щодо розвитку ОПК, нарощування виробництва зброї, боєприпасів та спецтехніки в Україні; переходу виробників на стандарти НАТО.

Ці питання обговорять на засіданні Антикризового штабу, на яке запрошені представники ВРУ, Офісу президента, Кабміну, експертних установ, профільних асоціацій тощо в другій декаді червня.

 

Окремо учасники засідання розглянуть проблему  доступності кредитів  для промислових підприємств (зокрема, ОПК) в умовах зростання вартості позичкового капіталу. Комерційні банки не поспішають кредитувати реальний сектор економіки, у той час, як до 60% підприємств мають нестачу коштів для розвитку і модернізації, почасти і операційної діяльності. Рівень кредитування в Україні найнижчий в ЄС та становить 10-12% від ВВП, тоді як в сусідніх Польщі чи Чехії це показник 70-80% ВВП.

 

УСПП і Антикризовий штаб вже надали низку пропозицій Уряду та НБУ, запропонувавши провести окреме обговорення за участі очільників українських банків та бізнес-асоціацій

 

Вже понад два роки триває повномасштабна війна з російською федерацією. Ворог руйнує в тому числі і цивільну інфраструктуру України, обстрілює міста, маючи на меті підірвати економічну складову нашої оборони. За різними оцінками, масштаб збитків від агресії росії складає 600-700 млрд. доларів, це без врахування втрати людського капіталу, закриття підприємств і падіння експорту.

Чому це важливо?

Оборона України повністю забезпечується із державного бюджету. Міжнародна фінансова допомога не може бути спрямована на військові потреби, а відтак використовується на підтримання макроекономічної стабільності, на підтримку підприємництва, соціальні видатки, частково на модернізацію і відбудову енергетичної інфраструктури тощо.

Таким чином, збільшення фінансування армії, закупівель зброї та  грошових виплат військовослужбовцям залежить саме від ділового та інвестиційного клімату.

Український бізнес активно підтримує  ЗСУ і державу в цілому, сплачуючи в складних умовах необхідні податки. Так, за квітень 2024 року, перевиконання бюджету по податковій +9,5%, по митниці +14,8% понад план. Це при тому, що досі не розв’язане питання збільшення кредитування підприємців (до 60% з них не можуть дозволити собі позики за комерційними ставками біля 20%), є чимало випадків тиску на бізнес, а також постійно піднімається питання підвищення податків з боку профільного комітету ВРУ.

Найбільшим головним болем для підприємців (окрім війни, звичайно) є нестача робочих рук. До 6 млн. українців, які виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення рф, досі не повернулися.  Частина працівників, у тому числі і вузьких спеціалістів, доєдналися до ЗСУ як добровольці чи були мобілізовані.

Армії також потрібні люди. Військові відкрито заявляють про нестачу особового складу, що загрожує обороноздатності країни. Підрозділи потребують як доукомплектування, так і ротації, адже людей потрібно берегти і не доводити до повного виснаження.

Баланс між забезпеченням оборони та водночас підтримкою стабільної економічної діяльності може запропонувати лише прозора і дієва система бронювання.

На цьому наголошують в Українському союзі промисловців і підприємців та Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану. Їх пропозиції вже врахували щодо працівників підприємств ОПК, для яких зняли обмеження по обсягам бронювання.

Проте запит на справедливу і дієву систему бронювання все ж лишився.

Що можна зробити в цих умовах?

На часі є проведення аналізу потреб армії та бізнесу для визначення ключових сфер, де можна вилучити працівників без зниження економічної активності підприємств, що дуже важливо для зміцнення  обороноздатності.

По-перше, слід унормувати перелік критично важливих підприємств, адже чимало потрібних для відновлення України виробництв туди не потрапило, натомість там опинилися служби доставки та букмекерські компанії. До прикладу, працівники лакофарбної галузі відчувають шалений дефіцит кадрів. Це ж стосується, наприклад, хімпрому загалом. Україна втрачає десятки мільярдів доларів через те, що заводи простоюють, а є засилля імпорту (в хімпромі 80-90%). Родовища корисних копалин не розробляються (літій, калій, титанова руда), хоча світові потреби зростають.

Тому бронювання потрібно узгодити з конкретною економічною стратегією України, зробити оперативно аудит галузей та запропонувати план дій по кожній із них. Критеріями важливості також мають бути показники потенційної користі для економіки і оборони за умови, якщо підприємство починає чи розвиває такий напрям. Наприклад, виробництво порохів для оборони; видобуток літію для акумуляторів; нафтогазова переробка і т.д.

УСПП і Антикризовий штаб займається цим питанням у розвиток ініціативи Президента по запуску національної платформи “Зроблено в Україні”: та вже направив пропозиції ВРУ, Офісу президента, Уряду по АПК, ГМК, будівельній галузі, легпрому, хімічній промисловості і робота триває.

«Слід запровадити низку державних програм для підтримки малого та середнього бізнесу, зокрема розширити кредитування, надати податкові стимули на модернізацію чи розширення виробництва тощо. Також важливі інвестиції в освіту та перенавчання, щоб забезпечити бізнес кваліфікованими кадрами навіть у таких складних умовах», – підкреслив президент УСПП Анатолій Кінах.

Діловий союз співпрацює в даному напрямі із Національним агентством кваліфікацій: серед спільних здобутків – можливість підтвердження свої кваліфікації навіть при втраті документів, залучення досвіду ЄС щодо професійно-технічної освіти і т.д.

«Держава також має робити якісь зусилля задля збереження і розвитку людського капіталу, повернення біженців додому. Штрафами, обмеженнями в консульських послугах тощо цього не доб’єшся: лише економічні стимули і визначеність дадуть результат. Створення програм підтримки для повернення українців з-за кордону, забезпечення їх працевлаштуванням та соціальною адаптацією буде дієвим кроком», – зазначив А.Кінах.

Щодо мобілізації, то бізнес, як одна із найбільш активних частин суспільства, однозначно її підтримує. Втім, цю систему потрібно робити більш гнучкою, що дозволить залучати громадян до оборони на визначеній середньостроковій основі (умовно 1,5-2 роки), з поверненням до цивільного життя та роботи після виконання своїх громадянських обов’язків.

Загалом питання балансу  потреб оборони і економіки вимагає комплексного підходу, що включає оптимізацію мобілізаційної політики, повернення біженців, підтримку бізнесу та залучення міжнародної допомоги.

Тільки скоординовані зусилля держави, бізнесу та міжнародної спільноти дозволять посилити стійкість та самодостатність України в умовах боротьби з повномасштабною російською агресією.