Анатолій Кінах

Tag Archive : громадянське суспільство

Вдосконалення процедур бронювання працівників, необхідність підтримання діяльності не лише критично важливих, але й всіх економічно активних суб’єктів підприємництва – одні із найважливіших факторівстійкості економіки України в умовах воєнного стану. Наша оборона у війні із російським агресором фінансується виключно за кошти держбюджету, тобто на податки українських громадян, підприємств, резидентів.

Для майже 60 % роботодавців пошук кваліфікованих працівників є першочерговою проблемою, за результатами опитування Уряду. В окремих галузях ця ситуація ще більш критична: на деяких гірничодобувних підприємствах – до 73 % незаповнених вакантних місць, на трубних підприємствах – до 81 %, у будівництві – від 60 до 80%.

Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП за участі представників РНБОУ, Кабміну, ВРУ, бізнесу, експертів, профспілок тощо.

Напередодні Антикризовий штаб проаналізував численні звернення промислових підприємств щодо складності з набором робітничих кадрів у контексті імплементації закону № 3633-ІХ про мобілізацію.

Виробники, роботодавці одностайні в тому, що система бронювання потребує подальшого удосконалення та узгодження із раніше затвердженими нормативно-правовими актами у цій сфері.

Серед поширених зауважень:

– часом недотримання причетними органами державної влади термінів оформлення бронювання;

– відсутність  юридичних гарантій не бути одразу мобілізованими при оновленні даних;

– практика розширеного трактування підстав для  відмов ТЦК та СП у зарахуванні заброньованих працівників на спеціальний військовий облік під час перевірки підстав для надання відстрочок;

– норми щодо бронювання 100% військовозобов’язаних працівників підприємств ОПК  не розповсюджується на працівників, яким вже вручено мобілізаційне розпорядження (резервісти), зокрема після введення у дію Закону № 3633-ІХ та відповідно зниження призовного віку до 25 років.

Учасники засідання також наголосили на тому, що в суспільстві немає консенсусу щодо параметрів  справедливої системи «економічного бронювання», а відтак концепцію потрібно доопрацьовувати і проводити адекватну комунікацію з громадськістю, військовими.

Антикризовий штаб пропонує Уряду швидке налагодження системи перекваліфікації і навчання спеціалістів та закликає максимально жорстко реагувати на зловживання, корупційні практики під час організації перетину кордону через систему «Шлях».

За підсумками розгляду Антикризовий штаб і УСПП направили РНБОУ, парламенту, Кабміну структуровані рекомендації і бачення бізнесу покращення системи бронювання.

Першочергово слід провадити постійний моніторинг впливу державної політики в сфері мобілізації на стійкість національної економіки.

З цією метою потрібно налагодитивзаємодію місцевих органів влади, ТЦК СП, органів місцевого самоврядування для дотримання термінів оформлення та/або переоформлення бронювання військовозобов’язаних.

Далі – опрацювати пропозиції бізнесу щодо бронювання критично важливих працівників промисловості за найменуваннями професій, посад. Такі вже надсилалися Уряду.

При визначенні підприємства критично важливим для економіки враховувати динаміку показників у економічній діяльності таких підприємств та необхідність збереження їхнього статусу,

Щоб ефективно імплементувати Закон про мобілізацію, Кабміну необхідно внести зміни до відповідних нормативно-правових актів, передбачивши:

– бронювання і резервістів на підприємствах ОПК;

– доповнення Постанови №76 (зі змінами, внесеними постановою №650)нормою про обов’язковість інформування підприємства з боку ТЦК та СП щодо зарахування заброньованих осіб на спеціальний облік у 5-денний строк. Визначати кількість військовозобов’язаних для електронного бронювання визначати  станом на 01.01.2024 року (замість 18.05.24р.);

– можливість бронювання військовозобов’язаних співробітників, що займають посади чи виконують функції, які є обов’язковими згідно вимог законодавства (наприклад, у страховій сфері).

Міносвіти спільно із вітчизняними вишами мають розглянути пропозицію залучати студентів окремих спеціальностей (наприклад, інженерних, ІТ) починаючи з 3-го курсу очної форми навчання за держзамовленням до обов’язкової роботи на підприємствах ОПК за погодженим графіком. Натомість випускники таких спеціальностей, які навчалися по держзамовленню – будуть зобов’язані відпрацьовувати на державних підприємствах нормативно визначений період.

Антикризовий штаб розраховує на ефективність спільної з Урядом, Генштабом роботи над удосконаленням системи бронювання та її збалансуванням із потребами мобілізаціями (як на цей рік, так і в перспективі на 2025-ий).

Документ

Київ, 6 червня 2024 року – В офісі Українського Союзу промисловців і підприємців (УСПП) відбулася важлива зустріч з Головою громадської ради при Київській міській державній адміністрації та членом Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України Геннадієм Кривошеєю.

На зустрічі обговорювалися питання співпраці двох організацій з метою захисту та підтримки інтересів київської громади. Партнерство спрямоване на реалізацію спільних проектів та ініціатив, які сприятимуть покращенню соціально-економічної ситуації у столиці.

Особливу увагу було приділено обговоренню співпраці в рамках Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. Учасники зустрічі наголосили на необхідності консолідації зусиль для підтримки економічної стабільності, розвитку підприємництва та залучення інвестицій у Київ.

Я підкреслив важливість співпраці з громадськими організаціями та активною громадськістю для досягнення спільних цілей. Він також висловив подяку Геннадію Кривошеї за його внесок у розвиток громадських ініціатив та боротьбу з корупцією.

Геннадій Кривошея, у свою чергу, зазначив, що співпраця з УСПП є важливим кроком для посилення взаємодії між бізнесом та громадянським суспільством. Він також підкреслив готовність громадської ради при КМДА та Громадської антикорупційної ради при Міноборони України до активної співпраці в рамках нових ініціатив та проектів.

Зустріч завершилася досягненням домовленостей щодо подальших спільних дій та планів, які будуть реалізовуватися задля забезпечення добробуту київської громади та стійкості економіки в умовах сучасних викликів.

Про УСПП: Український Союз промисловців і підприємців (УСПП) – це провідна бізнес-асоціація, яка об’єднує підприємців, промисловців та інших представників ділового середовища України. Мета УСПП – підтримка та розвиток підприємництва, захист інтересів бізнесу та сприяння економічному зростанню України.

Про Громадську раду при КМДА: Громадська рада при Київській міській державній адміністрації – це консультативно-дорадчий орган, який сприяє взаємодії між громадськістю та органами місцевої влади для вирішення актуальних соціально-економічних питань.

Про Громадську антикорупційну раду при Міноборони України: Громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони України – це орган, який спрямований на боротьбу з корупцією в сфері оборони та забезпечення прозорості та підзвітності в діяльності Міністерства оборони України.

Повномасштабна агресія рф проти України зумовила небачені досі міграційні процеси: за даними ООН, понад 6,4 млн. українців залишаються біженцями за кордоном, а внутрішня статистика свідчить: близько 5 млн. наших співгромадян стали внутрішньо переміщеними особами.
Українському ринку праці вже не вистачає робочих рук, зокрема, це стосується кваліфікованих професій: інженери, будівельники, агрономи тощо. За прогнозами Уряду, для відбудови України від наслідків війни з рф знадобиться в майбутньому щонайменше 4,5 млн. нових працівників впродовж найближчих 10 років.
Війна спонукає терміново модернізувати виробництва, змінювати пріоритети у розвиткові економіки, розвивати новітні галузі – усе це виклики, які не можуть бути реалізовані без швидких, зрозумілих, чітких і конкурентних систем підготовки кваліфікованих працівників та робітників сучасного рівня.
Про це йшлося на форумі «Роль соціального партнерства у розвитку людського капіталу», ініційованому Український союз промисловців і підприємців (УСПП) та Національним агентством кваліфікацій.
Метою заходу є сприяння узгодженій діяльності законодавчої та виконавчої влади, роботодавців, професійних спільнот, а також використання всіх можливостей міжнародного співробітництва для розвитку Національної системи кваліфікацій України та її інтеграції в європейський та світовий простір.
До форуму доєдналися представники Верховної Ради України, Міносвіти, Мінекономіки, Державного центру зайнятості, профспілок, роботодавців, великих підприємств, ректори вищих навчальних закладів, експерти тощо.
«Окрім безпосередньо оборони нашої країни, пріоритетами також є забезпечення стійкого економічного зростання, швидка інтеграція в загальноєвропейський простір з його високими стандартами якості життя, модернізація ринку праці», – підкреслили присутні.
«Маємо формувати і тактику, і стратегію збереження та розвитку людського потенціалу. Щоб це зробити якісно, потрібно відповісти на питання: яку економіку ми формуємо, на чому буде базуватися відбудова України. Бізнес виступає за розвиток галузей і виробництв із доданою вартістю, переробки, інноваційних напрямків. Для цього необхідно пришвидшити конкретизацію та реалізацію Плану відновлення України та запустити роботу відповідної Національної ради з відновлення», – наголосив президент УСПП, голова Антикризового штабу стійкості економіки в умовах війни Анатолій Кінах.
Він переконаний, що всі подібні рішення повинні ухвалюватися у форматі соціального діалогу, а також бути гармонізованими із стандартами і регламентами ЄС, оскільки Україна незворотньо інтегрується в Європейський Союз, має статус кандидата на вступ.
Щодо системи підтвердження нових кваліфікацій, лідер ділової спільноти звернув увагу на потребу розробки багаторічної стратегії психосоціальної реабілітації та адаптації ветеранів війни, їх родин, а також постраждалих від російської агресії цивільних українців.
«Потрібні будуть реабілітологи, психологи тощо у великих кількостях, і цих спеціалістів потрібно вже готувати, підтверджувати їх професійні навички тощо», – зазначив Анатолій Кінах.
За словами Голови Національного агентства кваліфікацій Юрія Баланюка, розвиток Національної системи кваліфікацій можливий лише у форматі соціального діалогу. Бізнес-освіта-влада.
«Роботодавці і освіта мають «триматися за руки». Я вже це говорив, і моя позиція незмінна. Бізнес має сказати, спеціалістів з якими знаннями, навичками і компетентностями вони потребують – заклади освіти мають цих фахівців підготувати. В іншому випадку ми маємо кваліфікаційну яму», – зазначив Юрій Баланюк.
Голова Національного агентства кваліфікацій також наголосив на тому, що бізнес має більш активно розробляти професійні стандарти, бо лише вони знають вимоги до працівника, а заклади освіти мають оперативно інтегрувати ці професійні стандарти у начальні програми.
Народна депутатка України, Голова підкомітету з питань професійно-технічної та фахової передвищої освіти Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Ольга Коваль повідомила, що в Україні з’являється чимало нових професій, йде адаптація до нових викликів. У той же час, чимало людей все ж втратило роботу, тому це є тими викликами, над якими працює і парламент, і Уряд, і бізнес.
Як підтвердження цього процесу вона згадала оперативне прийняття ВРУ законів 2179-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій» та № 2312-IX «Про професійну освіту», над якими спільно працювали соціальні партнери.
Ними спрощена можливість працевлаштування громадян, які опинилися в складних обставинах, запрацював механізм підтвердження кваліфікації після здобуття неформальної освіти, закріплена пріоритизація професійних стандартів над кваліфікаційними характеристиками тощо.
Також вона повідомила, що парламент вчора підтримав законопроєкт про запровадження єдиного реєстру кваліфікацій (Класифікатор професій).
Андрій Вітренко, Заступник Міністра освіти і науки України, у своєму виступі наголосив на потребі якнайшвидшої синхронізації з європейською рамкою кваліфікацій.
Учасники форуму вважають першочерговими наступні завдання:
• розгляд питання розвитку людського капіталу в Україні на засіданні Національної тристоронньої соціально-економічної ради та в форматі Галузевих тристоронніх соціально-економічних рад.
• інтенсифікацію розроблення професійних стандартів на компетентнісній основі та врахування їх вимог при розробленні освітніх стандартів та програм;
• сприяння розвиткові кваліфікаційних центрів за новітніми напрямами економіки та потребами держави в умовах військового стану з оцінкою професійної кваліфікації за світовими стандартами.
• сприяння розвитку неформальної освіти, створення умов для інформального навчання та визнання їх результатів;
• інтеграцію Національної системи кваліфікацій у загальноєвропейський кваліфікаційний простір та врахування вимог директив в українському законодавстві;
• відкриття на базі Національного агентства кваліфікацій двох національних центрів – Europass та Euroguidance.
За підсумками заходу буде сформована відповідна Резолюція, яку організатори спрямують у Верховну Раду України, Кабмін, іншим зацікавленим партнерам та оприлюднять на своїх сайтах для ознайомлення.

Демографічна ситуація в Україні становить серйозний виклик для країни, особливо в контексті затяжної війни з росією, повномасштабне вторгнення якої призвело до великої кількості біженців та втрат населення нашої держави.

За оцінками Міжнародного валютного фонду, із 41 млн. в 2021 році населення України скоротилося до 33,2 млн в 2023 році. Чимало українців, а саме більше 6 млн. – стали біженцями за кордоном. Їхнє повернення залежить від того, скільки триватиме війна і чи створюватимуться відповідні умови (наявність житла, робочих місць, соціальної інфраструктури) в Україні. Той же МВФ прогнозує вкрай повільне зростання населення – до 36 млн в 2028 році. Окрім біженців, є ще й фактор низького рівня народжуваності.

На це звертає увагу Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану. Разом із Українським союзом промисловців і підприємців штаб опікується реалізацією ініціативи Президента «Зроблено в Україні», зокрема, вже провів низку засідань і передав пропозиції по конкретним заходам в парламент, Офіс президента, Уряд.  На думку експертів Антикризового штабу, будь-яким рішенням в економіці повинен передувати аудит стану справ – як в цілому, так і в кожній окремій галузі. Наявність достатньої кількості економічного активного населення – один із ключових чинників посилення оборонних спроможностей країни. Йде мова про збільшення темпів військового виробництва, фінансування Сил оборони, закупівль необхідної техніки, боєприпасів та обладнання.

Ситуація із більш, ніж 6-місячною затримкою допомоги наших партнерів із США (наразі відповідний законопроєкт нарешті проголосований в Конгресі та переданий до Сенату) ще більше підкреслює необхідність зміцнення економічної самодостатності України.  Для цього потрібна політика збереження і розвитку людського капіталу, національного ринку праці, створення привабливих умов для інвесторів.

Щодо зазначеного пункту, то інвестиції в Україні поки не вийшли на довоєнний рівень. Маємо близько 54 млр. доларів за 2023 рік порівняно із 66 млрд. доларів у 2021 році. Поруч із тим, падіння ВВП через повномасштабну агресію рф у 2022 році становило більше 29%. Для відновлення економічної потуги потрібно значно активізувати як наявні програми – «Зроблено в Україні», План відновлення, так і розробити більш точкові (для кожної сфери економіки) плани дій. Серед цього – стимулювання самозайнятості, продовження дерегуляції в бізнесі,  кредитування підприємців, розширення локалізації та імпортозаміщення тощо. Прикметно, що всі ці програми і стратегії передбачають наявність необхідної кількості спеціалістів.

В УСПП переконані, що на даному етапі для зміцнення демографічної структури України і забезпечення її стійкого розвитку необхідні комплексні заходи на національному та міжнародному рівнях.

Зокрема, правильним є підхід до стимулювання народжуваності. Уряд повинен масштабувати програми підтримки сімей, такі як матеріальна допомога для молодих сімей, допомога з житлом, безкоштовна медична допомога для дітей, довгострокові кредити на придбання житла для молодих сімей.

Поруч із тим важливим є розширення мережі дитячих садків та шкіл, підвищення якості освіти, створення умов для розвитку дитячих і спортивних об’єктів, а також культурних та розважальних майданчиків для дітей.

Адже, згідно із експертних опитувань, окрім міркувань безпеки, українок із дітьми утримує від повернення додому саме можливості для освітнього і творчого розвитку школярів, які є в низці країн ЄС, США, Канаді тощо.

Молодь же можна утримати в країні через стимулювання підприємництва та інновацій, підвищення зарплат та соціальних гарантій (про що йшлося вище – вигідні іпотечні ставки та ін.).

Окрім власних зусиль, Україна повинна активно залучати міжнародну допомогу для відновлення економіки, інфраструктури та соціальної сфери, щоб створити сприятливі умови для повернення біженців.

Ми називаємо переважно цифри (втрати від війни, розв’язаної рф), інколи – конкретні об’єкти чи сфери, які потребують відновлення. Проте Україні потрібно більш наполегливо презентувати саме можливості для міжнародних інвестицій – в ОПК, інфраструктуру, технологічні галузі промисловості, переробку тощо

Загальним механізмом для успішної реалізації демографічної стратегії буде управління та моніторинг програм залучення інвестицій у людський капітал, підтримка молоді та сімей, а також забезпечення інтеграції біженців у соціально-економічне життя країни. Вирішення демографічних проблем вимагає комплексного підходу та співпраці всіх рівнів влади, громадських організацій та міжнародних партнерів.

Учасники Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану наполягають на необхідності підвищення захисту прав інвесторів та приватної власності в Україні. Засідання  Штабу, участь в якому взяли представники Верховної Ради України, уряду, бізнес-спільнота та експерти, ставило на перший план питання прозорості та гласності в державно-бізнесових відносинах в умовах війни проти російського агресора.

Я вважаю, що взаємодія між державою і бізнесом повинна базуватися на принципі “не нашкодь”. Дуже важливо, щоб громадяни знали імена не лише корупціонерів, але й посадовців, які безпідставно блокують рахунки підприємцям, що може призводити до знищення робочих місць. В умовах війни із агресивним та цинічним ворогом, коли росія робить ставку на виснаження наших ресурсів, це абсолютно недопустимо.

Антикризовий штаб співпрацює  із Генпрокуратурою, правоохоронними органами, Радою бізнес-омбудсмена задля недопущення будь-яких проявів неправомірного тиску на чесний бізнес. Зокрема, із Генпрокурором планується впровадження щоквартальних зустрічей, на яких будуть обговорюватися поточні проблеми та цілком конкретні кейси.

Дивитися повністю відео мого виступу

Дослідження Світового банку (Ukraine: Firms through the War), свідчать, що близько 80%  українського бізнесу мають труднощі в доступі до фінансів та вимушені скоротити інвестиції у розвиток.  Це цілком корелюється із внутрішніми опитуваннями, які проводить Український союз промисловців і підприємців. Згідно із ними, цифра ще вище – 84-86%. Обмежений доступ до кредитів формується відповідною політикою Національного банку України, котрий утримує  високу облікову ставку (нині 15%) та не впроваджує механізми стимулювання банків кредитувати реальний сектор економіки більше.

На мою думку, оновлений меморандум із МВФ, який передбачає розробку та впровадження комплексної стратегії розширення кредитування, – це крок у правильному напрямку. Засідання Антикризового штабу, в якому взяли участь представники Верховної Ради, аналітичних інституцій та ділових організацій, було присвячене обговоренню цих питань. Учасники зауважили, що грошово-кредитна політика НБУ має найнижчий рівень кредитування серед країн Європи, що потребує серйозних змін.

Про це йшла мова на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, УСПП, до якого доєдналися представники Верховної Ради, низки експертних аналітичних інституцій, а також ділових організацій, профспілок тощо.

Учасники зазначили, що грошово-кредитна, монетарна політика НБУ наразі має наслідком найнижчий рівень кредитування серед країн Європи (до 14% ВВП), тоді як в ЄС ці показники близько 90%. Загалом Світовий банк рекомендує утримувати рівень кредитування не нижче 80%, якщо економіка окремо взятої країни хоче розвиватися та мати успішний баланс експорту і імпорту.

Вартість комерційних позик перевищує 20%, для порівняння в єврозоні це, як правило, 4%. Таким чином, для більшості українського підприємництва невигідно звертатися до банків, шукаючи поповнення оборотного капіталу. Більшість розраховує на власні ресурси, яких небагато: до прикладу, в АПК рентабельність підприємств коливається в межах 7-15%.

Потрібне вдосконалення взаємодії Верховної Ради,  Кабінету Міністрів, Національного банку у питаннях адаптації засад грошово-кредитної політики до потреб воєнного стану, більш ефективної участі банків у підтримці процесів відновлення.

Дещо пояснив суперечливу політику НБУ президент Асоціації українських банків Андрій Дубас. За його словами, утримування Нацбанком облікової ставки, яка значно перевищує показники інфляції (15% і 5% відповідно) пояснюється пересторогою щодо ритмічності поставок міжнародної фінансової допомоги.

“Також низький рівень кредитування не можна списувати суто на позиції українських банків. Насправді вони зацікавлені в кредитуванні, але, будучи відповідальними за кошти своїх клієнтів, вони намагаються мінімізувати ризики, відтак, дуже уважно відбирають кредитні портфелі. Тут немає єдиної відповіді на питання, що з цим робити, проте очевидно держава має взяти на себе страхування воєнних ризиків. Тоді обсяги кредитування зростуть”, – повідомив пан Дубас.

Тут зазначимо, що відповідно до вищезгаданих опитувань, лише  8% респондентів з бізнесу отримали державну підтримку.

Учасники засідання погодилися на тому, що державна політика в цьому напрямі повинна спрямовуватися на підвищення економічної активності, створення стимулів  для зниження вартості кредитів та заохочення інвестування. Все це можливо через страхування воєнних ризиків, залучення під ці цілі коштів міжнародних партнерів.

Антикризовий штаб виступив із ініціативою організації відповідних Комітетських слухань у Верховній Раді за участі експертів, банківського сектору, уряду та НБУ.

Асоціація українських банків в даному контексті також пропонує організувати окремі зустрічі між представниками банків України та галузевими виробниками, обговоривши конкретні кейси та обсяги кредитування, які ті потребують.

Ці ініціативи будуть опрацьовані в робочому порядку. Ми поінформуємо про організацію таких заходів додатково.

Також за результатами засідання будуть сформовані рекомендації, які будуть спрямовані до НБУ, уряду і парламенту.

Україна гостро потребує модернізації економіки та її спрямування в індустріально-інноваційне русло. Для цього уряду та експертам потрібно розробити і вже почати впроваджувати низку програм в переробній галузі, будівництві тощо. Завданням НБУ та банківського сектору є повернення до кредитування виробників.

Наразі в Україні цей показник не перевищує 10% ВВП – найнижчий показник в світі серед країн з ринками, що формуються, у той час, як в країнах ЄС (наприклад, в Чехії) він становить близько 70%. Наступного року Україна потребуватиме понад 41 млрд дол. США фінансової підтримки, аби закрити дефіцит бюджету. Втім джерела надходження такого обсягу коштів наразі повністю не визначено. Бізнес та експертні інституції наголошують: потрібно працювати над підвищенням рівня економічної самодостатності. Адже фінансування Сил оборони з держбюджету провадиться виключно за власні, не грантові чи кредитні кошти.

Я б хотів звернути увагу громадськості на присутність на пріоритетність завдань у сфері промислового виробництва. Першочергово це вихід на серійне виробництво зброї і техніки для потреб ЗСУ в Україні. Все, що працює і перевірене в умовах реального бою – повинне вироблятися і масштабуватися в Україні. Таким чином ми уникнемо збоїв у поставках чи нестачі необхідних боєприпасів.  Наразі спільними зусиллями ділових громадських організацій практично ліквідована проблема із бар’єрами на прибутковість підприємств ОПК. Також, разом з РНБОУ, урядом готується записка Президенту України з пропозиціями щодо підсилення напрямків ОПК – вже згадане серійне виробництво зброї, її сертифікація, використання стандартів НАТО .

Наша позиція: жорстка протидія некомпетентності та корупції!

УСПП та Антикризовий штаб давно добиваються збільшення кредитування переробних підприємств, також тих компаній, які поновили роботу на деокупованих чи прифронтових територіях. Перші результати є: значно знизилася ставка НБУ, програма «Доступні кредити 5-7-9» не тільки збережена, але й віднедавна масштабована (постанова КМУ №1016). Проте ця робота має тривати.

Також проблемою є відновлення господарської діяльності підприємств, які потрапили до процедури примусового вилучення об’єктів права власності російської федерації та її резидентів в Україні. Серед них значна частка з енергетичного машинобудування, що є дуже актуальним з огляду на руйнування московитами нашої інфраструктури.

УСПП виступає за відновлення роботи таких підприємств та використання їх активів саме для потреб національної економіки. Разом з Фондом держмайна та урядовцями триває реалізація першого пілотного проєкту щодо відновлення діяльності кількох таких підприємств.

Багато уваги учасники обговорення приділили питанням транспортної логістики. УСПП поінформував про зусилля української сторони по розблокуванню переходів на польсько-українському кордоні (польські перевізники наразі перекрили 4 пункти пропуску). Окрім роботи наших урядовців і дипломатів, є потужна робота і громадських структур. УСПП звернувся до Президента Єврокомісії та Президента Польщі із аргументацією по найшвидшому розблокуванню кордону, також знайдена підтримка релевантних партнерських організацій УСПП в Польщі.

За рішенням Антикризового штабу, в переговорну групу мають включити представників профільних асоціацій і транспортних компаній із України.

У підсумку було зазначено, що комплексні пропозиції щодо розвитку вітчизняного ОПК будуть направлені Президенту України. Також Антикризовий штаб підкреслив потребу більшої мобілізації економіки на потреби оборони і завдань подальшої деокупації наших територій.

Це має бути економіка воєнного стану – всі ресурси задіяні на посилення спроможностей Сил оборони.

ВІДЕО ДИВИТИСЯ ТУТ

Реформа та модернізація оборонно-промислового комплексу України та серійне виробництво потрібної для ЗСУ зброї і спецтехніки мають стати основою діяльності уряду, парламенту, науково-дослідних інституцій в 2024 році. Про це ми говорили на  засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану.

Лише спільними зусиллями виробників і громадського сектору зараз майже ліквідована штучна та ганебна проблема, пов’язана із вимогами Держаудитслужби України щодо перерахунку прибутку підприємств, які забезпечують Збройні Сили України (ЗСУ), до бюджету.

Сьогодні ця ситуація під контролем, включаючи ті кримінальні справи, які спробували відкрити проти керівників підприємств. Ми будемо далі її моніторити. Ця проблема могла бути вирішена за годину шляхом внесення деяких змін у відповідну постанову уряду. Тож те, що вона розтяглася на місяці – це приклад некомпетентності низки відповідальних осіб, що неприпустимо в умовах війни із таким потужним агресором, як рф.

У продовження обговорення питань підвищення обороноздатності країни,  з урахуванням рішень Ради національної безпеки і оборони України, уряду та наукових інституцій, включаючи Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України, НАНУ, готується відповідна записка на Президента України-Верховного Головнокомандувача.

Важливим напрямком є  запуск серійного виробництва боєприпасів та техніки в Україні – йдеться про негайну потребу формування чіткої вертикалі управління цими процесами, методів масштабування та серійного виробництва тих зразків зброї, спецтехніки, які ефективно зарекомендували себе на полі бою. Важливо паралельно здійснювати сертифікацію виробництва, адаптацію до стандартів НАТО. На основі цих зусиль необхідне затвердження Державної програми реформування і розвитку оборонно-промислового комплексу, а також виробництва зброї і спецтехніки в кооперації із західними партнерами, такими як США, Канада, Великобританія та Європейський союз на принципах мобілізаційної воєнної економіки.

Згадана записка профільних інституцій буде передана президенту в найближчі терміни. Структуровані об’єднання бізнесу, які представляють виробників зі сфери ОПК будуть і далі працювати над тим, щоб запропонована стратегія була реалізована.

 

Надзвичайна ситуація, що склалась у сфері вантажоперевезень на українсько-польському кордоні, потребує термінового вирішення на міжнародному рівні. 6 листопада польські перевізники розпочали блокаду трьох основних пунктів пропуску: “Ягодин-Дорогуськ”, “Краківець-Корчова”, “Рава-Руська-Гребенне”.

Наразі в чергах на кордонах на виїзд з України автомобільні перевізники очікують від 10 до 15 діб, а у зв’язку з блокуванням українсько-польського кордону прогнозоване зростання до 20-ти діб, що є неприпустимим та катастрофічним.

Український союз промисловців і підприємців вже отримує численні скарги від вітчизняних експортерів, які не можуть виконати контракти, а також від іноземних партнерів.

Так, 9 листопада 2023 року президентом УСПП Анатолієм Кінахом була проведена робоча зустріч із послом Латвії в Україні паном Ілгварсом Клявою та аташе з питань економіки Посольства паном Айнарсом Межулісом. Латвійські партнери зазначили, що торгові мережі Латвії дуже зацікавлені в українських продовольчих та інших товарах, а ситуація на українсько-польському кордоні їх турбує, адже призводить до зриву постачання законтрактованих ними товарів.

Наміри польських перевізників продовжити блокування кордону спричинять колосальні економічні втрати для українських виробників та європейських торгівельних мереж. За тиждень затримки вантажу одна із вітчизняних компаній-експортерів не змогла вчасно завантажити у європейських постачальників більше  десятка замовлень на загальну суму 500 тис. євро. І таких прикладів сотні.

Відтак, бізнес-спільнота України звернулася до Президента України В.Зеленського та президентки Єврокомісії пані Урсули фон дер Ляєн з проханням втрутитися в ситуацію та вирішити це питання на міжнародні рівні. Відповідні листи направлені УСПП та відображають позицію всіх представників ділової громади України – ЄБА, ТПП України, Асоціації міжнародних автомобільних перевізників, СУП та інших.

“Ми не ставимо під сумнів право польських перевізників відстоювати свою позицію в межах чинного в Польщі законодавства. Але, у відповідності до міжнародних норм, будь-які дії чи акції протесту не мають перешкоджати свободі транзиту як основному принципу ГАТТ та Світової Організації Торгівлі, членами якої є наші країни. Також такі дії суперечать політиці Євросоюзу, спрямованій на вільне переміщення товарів. Ми закликаємо всі сторони вирішувати спірні питання шляхом відкритого та конструктивного діалогу”, – йдеться в зверненнях.

Також УСПП звернувся до провідних бізнес-асоціацій Польщі, з якими має підписані договори про партнерство – Роботодавці Польщі, Союз промисловців і роботодавців Польщі, Польсько-українська господарча палата тощо – з проханням долучитися до врегулювання цієї ситуації.

Замість акцій з блокування кордону, український бізнес пропонує зосередитися на меті скорочення черг на кордонах і тривалості перевірок, прискоренні експортно-імпортних операцій.

Йдеться про:

  • розбудову існуючих та спорудження нових спільних пунктів пропуску на українсько-польському кордоні;
  • зближення митних процедур;
  • Підписання Угоди про спільний кордон між Україною та Республікою Польща.

Український союз промисловців і підприємців має успішний досвід адміністрування проєктів із відбудови соціальної інфраструктури в Україні, які реалізуються за кошти уряду Литви. В 2020 році партнерами була реконструйована школа в Авдіївці, а в 2023 – дитячий садочок в Ірпені та школа в Бородянці.

Державно-приватне партнерство, залученість громадського сектору в цих процесах дуже важлива, адже йдеться про прозоре, адресне використання коштів, швидкість та ефективність тощо.

Відтак, УСПП пропонує масштабувати досвід такої співпраці з Литвою і на інші країни, серед яких Естонія.

Про це йшлося на онлайн-зустрічі президента УСПП Анатолія Кінаха із послом України в Естонії Максимом Кононенком.

«З Литвою ця робота набула системного характеру, підписано угоду між Центральним агентством з управління проєктами, УСПП і Конфедерацією промисловців Литви. Тобто ми шукатимемо і реалізовуватимемо нові проєкти», – розповів лідер ділової спільноти.

У свою чергу, Естонія є однією з небагатьох країн, які вже також розпочали відновлення інфраструктури України на практиці. Партнери працюють із Житомирською областю, будують дитячий садочок в Овручі. Також серед планів естонців – побудова 2 дитячих будинків сімейного типу. Виділено 1 ділянку в Житомирі та наразі підшуковується друга.

Як повідомив Максим Кононенко, проведення тендерів і закупівель здійснюється естонською стороною, при цьому вони намагаються залучати українських виробників і підприємства. Наприклад, бомбосховище в садочку було побудоване українським партнером.

Розпорядником коштів є Агентство міжнародного розвитку Естонії, яке отримує фінансування від свого уряду.

Зараз українською стороною разом із цим агентством ведеться робота по залученню інших країн регіону (Норвегія, Ісландія тощо), які хотіли б доєднатися до чинних чи нових проєктів із відновлення України.

За пропозицією УСПП, пан посол проведе перемовини із діловими організаціями Естонії щодо перспективи створення українсько-естонської ділової ради. Це дозволило б долучитися до згаданих ініціатив приватним інвестором, а також обговорити інші перспективні проєкти по кооперації у виробництві чи експорті.

Діловий союз має підписані меморандуми з Асоціацією малого і середнього бізнесу Естонії, Фондом підприємництва та інновацій Естонії тощо.

Робота в даному напрямі продовжиться за участі нашого посольства.