У князівстві Монако відбулася робоча зустріч голови Ради з відбудови України, прем’єр-міністра України в 2001-2002 рр., президента УСПП Анатолія Кінаха з керівником Глобальної організації світових лідерів Lives Amplified (Нью-Йорк, США) Стівом Мельником.

Рада з відбудови функціонує в межах цієї міжнародної платформи, що об’єднує впливових лідерів з усього світу, бізнес та інвесторів.

Зустріч стала продовженням першого засідання української частини Ради, яке нещодавно відбулося в Києві в приміщенні НАН України. До її складу увійшли представники системного бізнесу, ділових асоціацій, НАНУ, провідних університетів, державних структур, а також гуманітарних і ветеранських ініціатив. Серед компаній — “АТБ-Маркет”, “Монобанк”, АТ “Таскомбанк”, Промислова група ТАС,  “Астарта”, “Каргоремтранс”, “МХП”, “Криптон”, “Укрелектрокабель”, ФРУ “Defense” та інші.

Під час зустрічі учасники наголосили на важливості фактору часу: готувати програми відновлення слід вже зараз, не чекаючи завершення активної фази війни з російським агресором. За оцінками міжнародних та національних експертів, сукупні збитки України вже перевищили $600 млрд. Наприклад, зруйновано понад 60 млн кв. м житла — для його реконструкції потрібно щонайменше $86 млрд. Енергетична, транспортна інфраструктура, гуманітарні проєкти – пріоритети Ради з відбудови.

Сторони погодилися, що відновлення має базуватися на принципах індустріально-інноваційної економіки із широким застосуванням новітніх технологій і створенням умов для масштабного залучення інвестицій. В пріоритеті – модернізація промисловості і серійне виробництво, енергетика, соціальна інфраструктура. Це запорука робочих місць та фактор повернення українців з-за кордону. Наразі 7 млн. українців знайшли притулок в країнах-партнерах, переважно в ЄС та Північній Америці. За різними опитуваннями, частка тих, хто планує повернутися, впала з 50% до 20%.

Окремо він наголосив на необхідності розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу, залучення приватного капіталу у виробництво в секторі ОПК, щоб посилити обороноздатність країни.

Сторони погодили засідання Ради із відбудови у вересні у Вашингтоні – за участі міжнародного політикуму, представників американського бізнесу, міжнародних корпорацій та керівництва Lives Amplified. Під час заходу планується презентація конкретних проєктів, підготовлених українською стороною. Основний акцент — на їхній готовності до реалізації вже зараз.

Також обговорено гуманітарну складову співпраці. Йдеться про спільні ініціативи у сфері психосоціальної та фізичної реабілітації ветеранів, підтримку внутрішньо переміщених осіб, дітей-сиріт та постраждалих від війни. УСПП та Lives Amplified мають власні напрацювання, які буде об’єднано в межах діяльності Ради.

Довідка:
Рада з відбудови України функціонує в межах Lives Amplified — глобальної інституційної платформи, яка об’єднує чинних і колишніх світових лідерів, прем’єрів, президентів, очільників корпорацій тощо. Це найбільше середовище впливових діячів за межами ООН. В складі Lives Amplified діють Товариство світових лідерів Lives Amplified та Фонд Lives Amplified Foundation.

Місія платформи — підтримка трансформаційних ініціатив, що сприяють соціальному та економічному процвітанню людства.

Стартував проєкт Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ) Green Energy Help Desk з підтримки українського бізнесу у впровадженні енергоефективних рішень — ВДЕ, мікроенергосистем із полігенерацією.

Війна з рф на виснаження ресурсів триває: агресор особливо активно тисне на фронті та руйнує інфраструктуру. Зараз критично важливо не просто декларувати, але справді об’єднувати зусилля – влади, громадянського суспільства, бізнесу – та посилювати економічний напрям, промисловий (нарощування виробництва ОПК та ін.) задля зміцнення обороноздатності країни та збереження людського ресурсу. 

На жаль, попри виклики війни, фінансову кризу та проблеми в багатьох галузях економіки, дії окремих представників Секретаріату Кабміну ставлять під загрозу роботу важливої ділової інституції – Українського союзу промисловців і підприємців, а також діючого під його егідою Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. Ситуація із недопуском працівників означеної організації до їх офісу за адресою Хрещатик, 34, систематично повторюється (детальніше про попередні інциденти читайте тут).

Відбувається блокування роботи не лише знаного ділового союзу, але й критично важливих структур соціального партнерства, що прямо впливають на економічну стійкість країни. Мова йде про робочий орган Національної тристоронньої соціально-економічної ради при Президентові України зі сторони роботодавців. НТСЕР – це єдиний майданчик для соціального діалогу між владою, роботодавцями і профспілками, а також орган, з яким співпрацює Міжнародна організація праці, структури ООН тощо.

При цьому рішення суду щодо перебування УСПП у згаданому приміщенні, яке він займає з часу свого заснування – 32 роки, досі не прийняте.  Згідно з чинним законодавством, організація, що користується приміщенням понад 10 років, має переважне право на подальшу оренду займаних площ.

Діловий союз, демонструючи відкритість до компромісу та відповідальність перед суспільством, добровільно звільнив 7-й поверх будівлі для Міністерства у справах ветеранів, повністю розмістивши свою діяльність лише на 3-му поверсі.

Міністерство, нагадаємо,  нещодавно переїхало до будівлі на Хрещатику, 34. Це важливий державний орган, чия місія заслуговує на повагу та підтримку. Водночас ми змушені констатувати, що підписання ним договору оренди будівлі відбулося без очікування судового рішення щодо УСПП.

УСПП готовий до конструктивного діалогу та продовжить захищати свої права виключно у правовому полі, очікуючи на справедливе й об’єктивне рішення суду.

Діловий союз закликає чиновників поважати законні права громадських організацій та не вдаватися до дій, які перешкоджають їхній роботі й порушують основні норми права.

Днями я провів онлайн-зустріч із головами громад – учасниками проєкту Асоціації  малих міст України «Супермаркет рішень для громад».

Організаторами заходу виступили Асоціація спільно із УСПП, а до участі долучилося більше 60 представників місцевого самоврядування.

Говорили про посилення стійкості громад в умовах воєнного стану. Серед іншого, йшлося про економічні виклики та можливості для регіонального розвитку, енергетичну стійкість, збереження та створення робочих місць.

УСПП та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану послідовно підтримують розширення повноважень для місцевих громад, наголошуючи на необхідності забезпечення їх відповідними ресурсами для реалізації цих функцій.

Такий підхід є ключовим для підвищення економічної стійкості країни під час війни з російським агресором, сприяючи швидкому реагуванню на локальні потреби і ефективній підтримці економічної активності на місцях.

Загалом є чимало питань, які потребують вирішення. Передусім, необхідно відпрацювати систему адресної підтримки бізнесу і громадян на деокупованих та прифронтових територіях. Маємо відновлювати економічну активність, де це можливо, бо це є робочі місця, а відтак – сприяння обороні України

Я поінформував, що УСПП, Антикризовий штаб, а також Асоціація малих міст України надали свої пропозиції в даному напрямі РНБОУ, де готується рішення “Стійкість громад в особливий період”.

Також в діалозі з головою Асоціації Павлом Козирєвим, котрий модерував зустріч, було названо і інші питання, котрі потребують уточнення на законодавчому рівні.

До прикладу, що робити із заборгованістю з різниці в тарифах, яка вже становить 64 млрд. грн, і може зрости в наступному році ще на 17 млрд? Яким чином місцеві бюджети отримають компенсацію надання державою великої кількості пільг?

Я переконаний, що потрібно вдосконалювати фіскальну децентралізацію, а також виходити на більш системну роботу і діалог із податковою на місцях.

Також я рекомендував головам громад посилатися на законодавство ЄС, в якому існує норма про направлення мінімум 64% ПДФО в місцеві бюджети. Оскільки Україна вже є офіційним кандидатом на вступ, триває переговорний процес та паралельно активна гармонізація законодавства, тож це має бути вагомим аргументом.  Коли цьогоріч вилучили цю дохідну частину  із місцевих бюджетів, то рівень і якість ресурсної підтримки ЗСУ знизився. Місцеві громади і місцеві бюджети можуть більш оперативно реагувати на запити наших військових.

Учасників зустрічі також ознайомили із можливостями залучення грантових коштів в проєкти із відновлення чи посилення економічних спроможностей бізнесу та громадян.

Так, УСПП виступав менеджером проєктів з відновлення соціальних об’єктів на Київщині, фінансованих Урядом Литви. Разом із Міжнародною організацією праці та Об’єднанням організацій роботодавців України реалізовано пілотний проєкт із запуску корпоративного дитячого простору на Львівщині. Нині запущено в розробку низку подібних ініціатив в інших областях. На тлі дефіциту робочої сили зусилля, спрямовані на підвищення економічної залученості жінок, є дуже важливими. Якщо разом допомагати вирішувати питання наявності достатньої кількості таких корпоративних просторів, то працевлаштування спеціалісток, які перебувають в декретах, зросте.

Голови громад вже зацікавилися таким проєктом, зокрема до УСПП надійшло більше 50 заявок, а Асоціація малих міст України ініціювала організацію окремого обговорення його деталей із фахівцями ділового союзу та головами громад.

Український союз промисловців і підприємців має системну комунікацію як із парламентом, Урядом, РНБОУ, так і з органами місцевого самоврядування. Так, представники територіальних громад постійно залучені до роботи Антикризового штабу, мають можливість отримати в УСПП безкоштовні консультації тощо.

Під час свого візиту до Польщі  провів зустріч з колишнім прем’єр-міністром Польщі Казімєжем Марцинкевичем. Зустріч відбулася в рамках діяльності фундації Premier-U, яка була створена УСПП з метою прискорення відновлення України від наслідків війни, сприяння її європеїзації, залученню інвестицій в економіку, боротьби з корупцією тощо.

Premier-U вже відкрила свій офіс у Варшаві та планує розширити діяльність у Брюсселі, що підкреслює значущість європейської підтримки для України і посилення співпраці з партнерами. Особливо важливим є досвід Казімєжа Марцинкевича, який був прем’єр-міністром Польщі у 2005-2006 роках — одразу після вступу країни до Євросоюзу. Під час зустрічі було обговорено, як цей досвід може допомогти Україні, яка наразі веде активні переговори щодо вступу до ЄС.

Крім того, фундація Premier-U готує презентацію для провідних польських компаній, зокрема за підтримки Фонду “Інститут Леха Валенси”. Планується також залучення інших країн-членів ЄС до співпраці, і вже кілька екс-прем’єрів європейських держав виявили інтерес до цієї ініціативи. Головною метою роботи фундації є прагматична допомога у відбудові України від наслідків повномасштабної війни рф проти нашої держави, модернізації її промисловості та економіки, що є важливою частиною підготовки України до євроінтеграції. Також в рамках свого візиту до Польщі зустрівся з легендарним польським лідером Лехом Валенсою та виступив на важливому міжнародному заході — Конгресі відбудови України COMMON FUTURE, де обговорювалися питання співпраці з ЄС у відбудові України.

Ці обмеження призвели до зниження обсягів виробництва, зростання витрат і, відповідно, зниження конкурентоспроможності продукції.

Про підвищення енергетичної стійкості країни йшлося на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП. Участь у заході взяли представники парламенту, Уряду, профспілок, науково-аналітичних установ, керівники галузевих асоціацій промисловості.

Учасники наголосили на потребі   організації заходів на державному рівні з підготовки об’єктів паливно-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2024/25 року, впровадження інструментів національної політики «Зроблено в Україні» з підтримки українських підприємств енергомашинобудування, реалізації проєктів формування децентралізованих енергетичних систем на базі малих систем розподілу, розвитку відновлювальної енергетики тощо.

“Покращення ситуації в енергетиці сьогодні напряму залежить від результативності спільних дій Уряду, місцевих органів влади та бізнесу. Йдеться про забезпечення  децентралізації енергосистеми та розвитку відновлювальної енергетики; подальшої інтеграції з ЄС та розширення можливостей для імпорту електроенергії; оперативного виконання поточних та аварійних ремонтів та відновлення енергетичної інфраструктури,  забезпечення захисними спорудами критичних  об’єктів енергетики”, – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

Особливу увагу присутні звернули на необхідність прискорення впровадження проєктів з розбудови  нових балансувальних і маневрових потужностей для енергетики.

Ділова спільнота наполягає на підвищенні рівня координації органів державної влади і місцевих військових адміністрацій у визначенні балансу між можливостями енергетичної інфраструктури та  необхідністю забезпечення прогнозованої діяльності насамперед складних виробництв, критично важливих підприємств.

Аналіз звернень промислових підприємств під час підготовки засідання АШ свідчить про гостру актуальність для бізнесу дотримання чітких (завчасно обумовлених) графіків подачі електроенергії  для забезпечення безперервного циклу виробництва з дотримання; підтримання резервів у разі аварійного пошкодження мережі енерогопостачання.

Бізнес висловлює серйозне занепокоєння з приводу можливих негативних наслідків окремих новацій у державному регулюванні енергоринку.

Урядовою постановою № 611 передбачено незастосування графіків відключень до підприємств, що імпортують 80 % від свого споживання електроенергії (раніше було 30 % із травня до вересня та 50 % із жовтня по квітень).

Підвищення норми купівлі імпортованої електроенергії до 80 % змушує промисловість збільшувати обсяги імпортованої електроенергії, що стимулює штучне збільшення попиту на аукціонах і як наслідок підвищення цін  на цій енергоресурс, а отже у негативний спосіб впливатиме на конкурентоспроможність продукції на світових ринках.

Це  становить особливо серйозну загрозу для енергоємних виробництв, оскільки потужність електроенергії споживання ГМК значно вища за доступну потужність перетину.  В результаті цього, за оцінками ПрАТ Інгулецький ГЗК, випуск залізорудної продукції в Україні знизиться на 2,7 млн. тонн, що призведе до падіння ВВП на 4 млрд. грн., зниження податкових надходжень на 0,7 млрд. грн. і втрати валютного виторгу близько $150 млн.

Попри розв’язання частини питань щодо інфраструктурних обмежень,  насамперед пов’язаних із проблемами виділення землі, стримуючим фактором для масштабування розвитку розподіленої генерації (газотурбінні і газопоршневі установки, зелена генерація) є  створення умов для залучення приватних та фондових інвестицій, а саме ліквідація бар’єрів для реалізації проєктів та гарантування прибутку інвесторам через прийнятний механізм тарифоутворення,   подолання технічних проблем інтеграції розподіленої генерації з  наявною енергетичної інфраструктурою  особливо у сільських районах.

За оцінками фахівців, для цього потрібен окремий закон України про розподілену генерацію, що визначатиме питання дозволів, погоджень, механізмів тарифоутворення, земельних питань, видів палива для установок, питання екології, взаємодії з громадами тощо.

Антикризовий штаб рееомендував РНБОУ проаналізувати стан реалізації Указу Президента України № 695/2023, зокрема у частині підготовки та реалізації заходів Плану енергетичної стійкості України.

КМУ необхідно реалізовувати план заходів з відновлення об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, їх підготовки до осінньо-зимового періоду 2024/25 року.

Перспективним є розширення можливостей для імпорту електроенергії, подальшої інтеграції із енергосистемою ЄС, удосконалення нормативно-договірної бази.

Наразі у Фонді підтримки енергетики України закумульовано майже 553 млн євро грантових коштів, які  використовуються для закупівлі електротехнічного обладнання, спеціальної техніки для ремонтних робіт, засобів фізичного захисту та матеріалів для відновлення енергетичної інфраструктури. У 2024 році значну частину коштів спрямовано на придбання обладнання для розподіленої генерації, зокрема когенераційних установок і газових турбін, які будуть впроваджені у різних регіонах України.

Всі пропозиції будуть спрямовані у ВРУ, Кабмін та профільні структури.

Відео тут

Український союз промисловців і підприємців на законних підставах відновив доступ до свого офісу на Хрещатику, 34. Господарський суд м.Києва раніше ухвалив відповідне рішення про забезпечення позову ділового союзу, про що ми писали тут. Маючи на руках виконавче провадження про негайне його виконання Управлінням адміністративних будинків Секретаріату КМУ, працівники УСПП наразі повернулися до роботи в штатному режимі.

Прозоре рішення суду в даній справі дало можливість працювати в повному обсязі не лише УСПП, але й Антикризовому штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану (АШ), що за час повномасштабної війни рф проти України став важливим майданчиком для системних комунікацій влади і бізнесу, на якому напрацьовано низку економічних пропозицій, втілених в рішеннях РНБОУ, законопроєктах ВРУ, постановах Уряду.

АШ, до роботи якого долучені народні депутати, урядовці, податківці, бізнес-омбудсмен України,  органи місцевого самоврядування, керівники територіальних громад, волонтери, профспілки, НАНУ, аналітично-експертні установи тощо – працює над завданнями підвищення стійкості і самодостатності економіки під час війни, вирішенням проблем бізнесу, програмами модернізації промисловості, її адаптації до європейських регламентів, залученням інвесторів в проєкти з відбудови України, реалізації ініціативи “Зроблено в Україні”.

За останні 2 роки УСПП та Антикризовий штаб домоглися створення зрозумілої системи бронювання фахівців (яка, безумовно, буде вдосконалюватися), запуску “еБронювання”, продовження програм з локалізації виробництва та “Доступні кредити 5-7-9” із її розширенням на переробні підприємства та бізнес із прифронтових територій. Завдяки системній роботі з ДПС України оперативно вирішуються проблемні кейси підприємців.

Разом із Урядом Литви УСПП вже реалізував два проєкти із відбудови соціальної інфраструктури на Київщині, наразі запустив також пілот з Міжнародною організацією праці на Львівщині  щодо розбудови мережі корпоративних дитячих просторів. Мета проєкту – стимулювати економічну активність жінок, які мають дітей-дошкільнят.

Діловий союз разом із своїми партнерами опікується питаннями допомоги ветеранам війни, їх фізичної та психологічної реабілітації, протезування. У тому числі – активно залучає до цього завдання міжнародних донорів.

Як підкреслив президент УСПП, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах, ситуація, з якою стикнувся УСПП, інші громадські організації – наявність тиску з боку окремих посадовців, урядових структур, спроби фізичного блокування статутної діяльності – вкрай неприємна та шкідлива для України. Адже триває війна з рф на виснаження ресурсів, ворог продовжує нищити цивільну інфраструктуру, енергетику, цинічно цілить навіть по дитячих лікарнях. В такий час необхідна єдність держави, громадянського суспільства, бізнесу – усі мають працювати на благо України так само віддано, як це роблять наші захисники і захисниці на передовій.  Відкрита комунікація, чесний діалог, безумовне дотримання принципів верховенства права та рівності всіх перед законом, повага до громадських організацій і суспільної думки – це, у тому числі, і тест для нас як кандидата на вступ до ЄС.

Ми щиро вдячні всім партнерам – провідним бізнес-асоціаціям, галузевим організаціям, профспілкам, волонтерській спільноті та ін., які підтримали нас в поточних обставинах. Переконані, що це лише зміцнило наші спільні позиції.

УСПП продовжує працювати – виключно у правовому полі, відкритий до комунікацій, співпраці, сприяючи зміцненню та розбудові України.

Господарський суд м.Київ задовольнив заяву Українського союзу промисловців і підприємців про забезпечення позову та заборонив Управлінню адміністативних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату КМУ і самому департаменту вчиняти будь-які дії, які перешкоджають УСПП користуватися своїм офісом на Хрещатику. У тому числі заборонено створювати фізичні перешкоди у доступі працівників громадської організації до їхніх робочих місць.

Нагадаємо, що вже кілька місяців тривають спроби названих урядових підрозділів всіляко заблокувати, у тому числі і фізично, роботу УСПП і діючого під його егідою Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. Це суттєво ускладнює діяльність організації та практично поставило під загрозу зриву важливі міжнародні заходи із європейськими інвесторами та релевантними діловими організаціями ЄС і США. Незважаючи на такі брутальні дії Управління, діловий союз продовжує допомагати українському бізнесу, за цей час вирішивши не один десяток проблемних кейсів підприємництва з податковою, регуляторними органами. Окрім того, УСПП відкрив у Варшаві Фундацію, яка буде опікуватися залученням інвесторів в проєкти із відновлення України, курує кілька проєктів з Міжнародною організацією праці тощо. На підтримку ділового союзу виступили всі потужні бізнес-асоціації, галузеві організації, роботодавці, представники Національної академії наук тощо. Більше тут.

УСПП, будучи однією з найпотужніших ділових громадських організацій України, об’єднуючи сотні підприємців та промисловців, діє виключно в правовому полі, завжди наголошуючи на потребі посилення верховенства права, рівності всіх перед законом.

Відтак, ми вітаємо рішення суду, яке є важливим кроком до встановлення справедливості та захисту прав ділової спільноти.

“Це рішення підкреслює важливість верховенства права та об’єктивності судової системи України. Ми завжди прагнули вирішувати питання в правовому полі і будемо продовжувати відстоювати цивілізований підхід у комунікаціях з урядовими підрозділами та сподіваємося на відповідне зворотне ставлення,” – прокоментував президент УСПП, голова Антикризового штабу, співголова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах.

УСПП продовжуватиме свою діяльність, сприяючи розвитку української економіки та підтримуючи своїх членів у цей непростий час.

УХВАЛА Читати тут

Антикризовий штаб закликав Раду не підвищувати податки «пакетом», натомість провести консультації із бізнесом щодо більш ефективних механізмів покриття дефіциту бюджету

Дефіцит бюджету, за даними Мінфіну, становить 500 млрд гривень. Для вирішення цієї проблеми, що виникла через затримки в отриманні міжнародної допомоги на початку року та загальний брак коштів для фінансування Сил оборони, Уряд вирішив підвищити податки для бізнесу. Відповідний законопроєкт №11416, внесений до парламенту, вже викликав негативну реакцію в ділової спільноти України та економічних експертів.

Зокрема і через те, що ініціативі не передували техніко-економічне обґрунтування і прогнозування можливих наслідків, також не були проведені консультації із бізнесом. Посилення фіскального тиску підвищить собівартість продукції та послуг, призведе до зростання цін, а також зниження купівельної спроможності громадян. Конкурентоспроможність національного виробника відчутно впаде. Додатково, Уряд переглянув прогноз економічного зростання, зменшивши очікуване ВВП на 2024 рік з 4,6% до 3,5% та на 2025 рік з 6,8% до 2,7%. Це не додає довіри до запропонованих податкових змін.

Такі висновки засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП, рішення якого направлене в парламент, Кабмін, Офіс президента, ключовим соціальним партнерам. До його формулювання долучилися представники структурованих організацій бізнесу, роботодавців, науково-експертних інституцій, а на самому засіданні виступили народні депутати, очільники галузевих асоціацій, керівники великих і малих компаній зі своїми проблемними кейсами тощо.

За перше півріччя 2024 року в Україні закрилися майже 92 тисячі ФОПів, що на 54% більше, ніж в аналогічному періоді 2023-го. За цей же час припинили свою діяльність 1,5 тисячі підприємств, що більше на 15% за минулорічний показник.

Закриття бізнесів і падіння ділової активності свідчать про потребу у всебічній підтримці підприємництва та створенні сприятливих умов для його відновлення.

Інвестиційні настрої також не зростають. Передовсім, через відсутність чіткого Плану відновлення України із конкретними середньостроковими програмами – для промисловості, житлового сектору, будівництва, зеленої енергетики і т.д., а також страхування воєнних ризиків.

Попередні прогнози Антикризового штабу щодо необхідності підвищення стійкості і самодостатності національної економіки справджуються. В умовах повномасштабної війни з російськими загарбниками  – критично важливо задіяти всі можливі ресурси для зниження ризиків, пов’язаних із затримками у надходженні зовнішньої фінансової допомоги. Це повинен бути адресний підхід до кожної галузі та навіть підприємства, доступ виробників до фінансових ресурсів (кредитування), прогнозованість у податковій сфері, вирішення проблем адміністрування тощо.

Збільшення податкового навантаження, що передбачено Проєктом № 11416, без врахування реальної економічної ситуації, а також вищеназваних компенсаторних заходів може лише погіршити ситуацію.

Уряд також не пропонує чіткого плану щодо зниження державних  втрат за рахунок боротьби з хабарництвом, неефективним управлінням державними компаніями, з тіньовими схемами на митниці, схемами із продажу підакцизних товарів тощо. Натомість, попри заявлені наміри щодо оптимізації штатів та скорочення державного апарату, розширюються службові простори для розміщення держслужбовців, а відтак, вірогідно, збільшуватимуться витрати на утримання державного майна.

«Наголошуємо на необхідності спільних зусиль для розробки ефективних механізмів, які б не лише усували дефіцит бюджету, а й підтримували бізнес в умовах війни. Важливо зосередитися на посиленні боротьби з корупцією, забезпеченні верховенства права, а також на розробці та впровадженні Плану відновлення України. Це має включати програми розвитку промисловості, бізнесу, збереження людського капіталу та залучення інвестицій», – наголосили експерти і партнери Антикризового штабу.

Антикризовий штаб і УСПП закликали ВРУ та Кабмін, як ініціатора законопроєкту, не приймати його в поточній редакції, натомість провести додаткові консультації з представниками бізнесу і соціальними партнерами щодо більш ефективних механізмів вирішення проблеми дефіциту державного бюджету 2024 року.

Дивитися відеовиступ Анатолія Кінаха