Анатолій Кінах

Tag Archive : НБУ

Іншими чинниками є повномасштабна війна рф проти України, обстріли ворогом енергоінфраструктури нашої держави, внаслідок чого втрачено 9 гВТ потужностей, дефіцит кваліфікованого персоналу, проблематика державного управління.

На цьому наголосили учасники засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та Українського союзу промисловців і підприємців.

Серед учасників – представники РНБОУ, уряду, парламенту, органів місцевого самоврядування, Національної академії наук, профспілок, галузевих ділових асоціацій, експерти тощо.

Було відзначено, що на виконання попередніх рішень Антикризового штабу Нацбанк взяв курс на деяку валютну лібералізацію та послідовно знижує облікову ставку (нині 13%). Попри це, зберігається значний розрив між цим показником і інфляцією, яка становить в травні 2024 року – 3,3%

Головними чинниками інфляції є скорочення сукупного попиту, частковий мораторій на підвищення комунальних тарифів для населення, відносна стабілізація валютного курсу.

“Облікова ставка НБУ наразі мало пов’язана як із інфляцією, так і обсягами кредитування комерційними банками економіки. Тому бізнес закликає НБУ негайно – разом з урядом, виробниками, експертами – погодити політику стимулювання цього процесу. Більше 60% підприємців мають гостру нестачу кредитних коштів для продовження своєї діяльності”, – наголосив президент УСПП, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах.

За даними аналітиків УСПП, а також публічної інформації, банки мають високі обсяги вільної ліквідності (775 млрд грн у травні 2024). Чистий прибуток після оподаткування платоспроможних українських банків за січень-травень 2024 року склав 67,968 млрд гривень, що на 26,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Однак ці кошти вони не інвестують ні в економіку (високі воєнні ризики), ні навіть у високих обсягах в урядові ОВДП, оскільки поточна монетарна політика НБУ стимулює їх купувати саме депозитні сертифікати регулятора із дохідністю до 16,5 % річних (в 5 разів вище інфляції).

Водночас вартість обслуговування внутрішнього державного боргу зросла з 9,9 % річних у 2021 р. до 16,0 % річних в 2024 р. У травні 2024 Уряд здійснив розміщення ОВДП за ставками до 17,5 % річних при поточній інфляції у 3,2 %.

У 2024 р. Уряд планує сплатити за ОВДП 259 млрд грн,  у той час як за розміщення ОВДП передбачається отримати 81 млрд грн.

За час війни баланс фінансових розрахунків між Урядом та НБУ став глибоко негативним і продовжує погіршуватися.

“Вагома частка кредитного портфеля банків припадає на пільгові програми Уряду (понад 40% портфеля бізнес кредитів), що фінансуються державним бюджетом. Так, державна програма «5-7-9» стає дедалі дорожчою для держави. Наслідком цього є періодичні затримки із фінансуванням, а отже накопичення заборгованості перед банками (на початку червня  5,8 млрд грн). Виходом є лише стимулювання банків самим кредитувати бізнес за доступними ставками, при цьому Уряд має чітко роз’яснити механізм страхування воєнних ризиків, а НБУ не повинне конкурувати із економічним сектором по своїм обсягам депозитних сертифікатів”,-  вважають в Антикризовому штабі.

Ситуація ускладнена не лише для виробників, експортерів і малого бізнесу. Парадоксально, але в умовах великої війни із рф, завантаженість підприємств ОПК , за офіційними оцінками, наразі  складає 40%. У більшості випадків – у зв’язку із відсутністю фінансових ресурсів. Тому це загроза вже не лише для економічного зростання, але й для національної безпеки.

Антикризовий штаб звернувся до РНБОУ з пропозицією розглянути, як складову національної безпеки, удосконалення грошово-кредитної, валютно-курсової  політики на окремому засіданні.

Нацбанк має оприлюднити зміст і заходи із виконання нещодавно затвердженої Стратегії з розвитку кредитування, разом з Урядом поширити практику винятків зі строків розрахунків за операціями експорту-імпорту на інші сектори промислового виробництва, зокрема легкої та хімічної промисловості (наразі діють для аграріїв, частини машинобудівників).

Також потрібно визначити чіткі, прості і зрозумілі критерії для видачі кредитів по програмі «5-7-9», включаючи в тому числі такі ризики як судові позови. На доступних інформаційних ресурсах  програми Доступні кредити «5-7-9» розмістити онлайн калькулятор, який би дозволяв підприємству попередньо оцінити шанси на отримання кредити за програмою та його можливий обсяг; встановити для банків чіткий термін  на розгляд заявок.

Відповідні рекомендації Антикризового штабу направлені на адресу Президента України, РНБОУ, НБУ, Уряду, ВРУ тощо.

Документ

У березні споживча інфляція знизилася до 3,2%, що набагато нижче за прогнозовані НБУ 5%. Про що це свідчить? В УСПП переконані, що причинами зниження інфляції в Україні є, по-перше, зменшення попиту. Повномасштабна війна рф проти України триває вже понад 2 роки та спрямована на виснаження ресурсів. Її економічним наслідком, окрім руйнувань агресором цивільної інфраструктури, житлового фонду, закриття сотень промислових підприємств, малого і середнього бізнесу тощо, є  і втрата значної частини населення. Понад 6 млн. українців залишили країну, шукаючи безпечних умов для проживання: переважно це молоді жінки з дітьми чи без, люди похилого віку, школярі випускних класів чи студенти.

Це призвело до зменшення попиту на товари та послуги, особливо на ринку споживчих товарів. Зменшений попит зазвичай знижує ціни (але в нашому випадку просто утримує їх в прийнятному ціновому діапазоні) і призвести до меншого тиску на інфляцію.

По-друге, важко заперечити, що війна – це майже завжди економічна нестабільність, якщо не будуть вжиті заходи по стимулюванню капіталовкладень, самозайнятості тощо. Відтак, інвестиції та виробництво пригнічені, що також впливає на зниження рівеня інфляції.

Також є мораторій на підвищення цін і тарифів на енергоносії для населення та по суті фіксований курс долара, що стримує ціни на імпортні продукти.

Тому залучення саме приватних інвестицій: як національних, так і міжнародних має стратегічно важливе значення, особливо в умовах ризиків зниження зовнішньої фінансової допомоги.

На довгострокову перспективу, інфляція може залишатися на низькому рівні, якщо економіка не відновиться швидко внаслідок війни та руйнувань.

Однак, якщо відбудеться реабілітація економіки, інфляція може знову почати зростати, особливо якщо відновлення відбудеться швидко із зростанням попиту. До прикладу, якщо збудуться всі позитивні прогнози, і більшість українських біженців із накопиченими заощадженнями вирішать все ж повернутися в Україну та облаштувати тут життя.

 

Вплив низького рівня інфляції має два аспекти:

– Позитивний вплив: Низька інфляція частково допомагає підтримувати платоспроможність громадян, формувати більш прогнозовані умови для бізнесу.

– Негативний вплив: Однак, низька інфляція може також вказувати на зниження економічної активності та може бути супроводжена зменшенням зайнятості та інвестицій, що в довгостроковій перспективі вкрай невигідно та може призвести до стагнації економіки.

Нагадаємо, що в рік повномасштабного вторгнення рф наш ВВП впав більше, ніж на 29%. Відновлення є, але воно слабке: 5% у 2023, 3-4% за прогнозами в 2024 році. Вже не вистачає робочих рук, а експерти (у тому числі і урядові), роблять підрахунки, що для економічного відновлення потрібно буде залучити додатково 5,4 млн. українців. Вочевидь, це ті самі біженці, які перебувають за межами України.

Для цього потрібно формувати умови, і першочергово – достатню кількість робочих місць із гідною оплатою праці. Тому УСПП та Антикризовий штаб підтримали ініціативу Президента «Зроблено в Україні» та вже напрацювали пакет конкретних заходів з її реалізації в окремих галузях промисловості.

Локалізація виробництва, імпортозаміщення, залучення інвестицій в переробку, інновації – це дозволить пожвавити економічну активність та не прив’язуватися до рівня інфляції.

Спойлер: не завжди цифра інфляції говорить про реальний стан купівельної спроможності населення чи стан фінансового ринку.

Враховуючи всі ці обставини, можна припустити, що низький рівень інфляції є відображенням складної економічної ситуації, пов’язаної з війною та руйнуваннями, а також може бути впливом зменшення попиту та економічної нестабільності. Тривалість низького рівня інфляції та його вплив на економіку може залежати від того, як швидко буде відновлено економіку після війни.

 

 

Наразі рівень банківського кредитування економіки в Україні становить близько 10% ВВП – найнижчий показник в світі серед країн з ринками, що формуються (Чехія -70%, Польща -60%, Грузія -80% ВВП).

Для ефективної реалізації ініціативи Президента “Зроблено в Україні”, розширення локалізації виробництва бізнесу потрібен доступ до ресурсів.

Згідно внутрішніх опитувань УСПП 60% компаній стикаються із фінансовим “голодом”, приймаючи рішення про оптимізацію виробництва.

Тому Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану неодноразово зверталися до НБУ щодо напрацювання спільного з Кабміном і бізнесом механізму розширеного кредитування реального сектору економіки.

Пропоновані заходи передбачають подальше зниження облікової ставки та заохочення банків до збільшення кредитних портфелів підприємцям.

Бізнес, якось витримавши повернення довоєнних штрафів, перевірок і податків, так і не отримав доступу до ресурсів.

Більше того – на фоні цих уже системних проблем аномально зростає прибутковість банківської сфери, котра відійшла від своєї основної функції – кредитування економіки, та сконцентрувалася на власних заробітках. Платоспроможні банки в 2023 році за попередніми даними, отримали 86,5 млрд грн чистого прибутку. Це майже вчетверо вище показника за 2022 рік.

Тому також зниження НБУ на 1,5 в.п. ставок за 3-місячними депозитними сертифікатами та кредитами рефінансування  є позитивним фактором.

Необхідно міняти структуру економіки із сировинної моделі на технологічну, зі ставкою на переробку та продукцію з високою доданою вартістю. На це потрібні чималі кошти. Але ми підрахували, що 1 грн. державних інвестицій приведе в країну 3 грн. приватних інвестицій. Це те, що ми могли б робити, особливо зараз, коли є затримка із зовнішньою фінансовою допомогою. Політика локалізації є правильною і дуже на часі. Для цього маємо підтримати виробників ресурсами.

 

 

Дослідження Світового банку (Ukraine: Firms through the War), свідчать, що близько 80%  українського бізнесу мають труднощі в доступі до фінансів та вимушені скоротити інвестиції у розвиток.  Це цілком корелюється із внутрішніми опитуваннями, які проводить Український союз промисловців і підприємців. Згідно із ними, цифра ще вище – 84-86%. Обмежений доступ до кредитів формується відповідною політикою Національного банку України, котрий утримує  високу облікову ставку (нині 15%) та не впроваджує механізми стимулювання банків кредитувати реальний сектор економіки більше.

На мою думку, оновлений меморандум із МВФ, який передбачає розробку та впровадження комплексної стратегії розширення кредитування, – це крок у правильному напрямку. Засідання Антикризового штабу, в якому взяли участь представники Верховної Ради, аналітичних інституцій та ділових організацій, було присвячене обговоренню цих питань. Учасники зауважили, що грошово-кредитна політика НБУ має найнижчий рівень кредитування серед країн Європи, що потребує серйозних змін.

Про це йшла мова на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, УСПП, до якого доєдналися представники Верховної Ради, низки експертних аналітичних інституцій, а також ділових організацій, профспілок тощо.

Учасники зазначили, що грошово-кредитна, монетарна політика НБУ наразі має наслідком найнижчий рівень кредитування серед країн Європи (до 14% ВВП), тоді як в ЄС ці показники близько 90%. Загалом Світовий банк рекомендує утримувати рівень кредитування не нижче 80%, якщо економіка окремо взятої країни хоче розвиватися та мати успішний баланс експорту і імпорту.

Вартість комерційних позик перевищує 20%, для порівняння в єврозоні це, як правило, 4%. Таким чином, для більшості українського підприємництва невигідно звертатися до банків, шукаючи поповнення оборотного капіталу. Більшість розраховує на власні ресурси, яких небагато: до прикладу, в АПК рентабельність підприємств коливається в межах 7-15%.

Потрібне вдосконалення взаємодії Верховної Ради,  Кабінету Міністрів, Національного банку у питаннях адаптації засад грошово-кредитної політики до потреб воєнного стану, більш ефективної участі банків у підтримці процесів відновлення.

Дещо пояснив суперечливу політику НБУ президент Асоціації українських банків Андрій Дубас. За його словами, утримування Нацбанком облікової ставки, яка значно перевищує показники інфляції (15% і 5% відповідно) пояснюється пересторогою щодо ритмічності поставок міжнародної фінансової допомоги.

“Також низький рівень кредитування не можна списувати суто на позиції українських банків. Насправді вони зацікавлені в кредитуванні, але, будучи відповідальними за кошти своїх клієнтів, вони намагаються мінімізувати ризики, відтак, дуже уважно відбирають кредитні портфелі. Тут немає єдиної відповіді на питання, що з цим робити, проте очевидно держава має взяти на себе страхування воєнних ризиків. Тоді обсяги кредитування зростуть”, – повідомив пан Дубас.

Тут зазначимо, що відповідно до вищезгаданих опитувань, лише  8% респондентів з бізнесу отримали державну підтримку.

Учасники засідання погодилися на тому, що державна політика в цьому напрямі повинна спрямовуватися на підвищення економічної активності, створення стимулів  для зниження вартості кредитів та заохочення інвестування. Все це можливо через страхування воєнних ризиків, залучення під ці цілі коштів міжнародних партнерів.

Антикризовий штаб виступив із ініціативою організації відповідних Комітетських слухань у Верховній Раді за участі експертів, банківського сектору, уряду та НБУ.

Асоціація українських банків в даному контексті також пропонує організувати окремі зустрічі між представниками банків України та галузевими виробниками, обговоривши конкретні кейси та обсяги кредитування, які ті потребують.

Ці ініціативи будуть опрацьовані в робочому порядку. Ми поінформуємо про організацію таких заходів додатково.

Також за результатами засідання будуть сформовані рекомендації, які будуть спрямовані до НБУ, уряду і парламенту.

Cтворення Національного хабу інтелектуальної власності та інновацій IP&I Hub стане частиною зусиль по розвитку індустріально-інноваційної економіки України. Цей проект, представлений IP (Intellectual Property) офісом, Міністерством економіки України та підтриманий президентом Українського союзу промисловців і підприємців Анатолієм Кінахом, обіцяє принести значні переваги для національної економіки та бізнес-спільноти.

Презентацію модерував заступник міністра економіки України Віталій Кіндратів, а учасниками стали представники експертних інституцій та ділового сектору.

Miciя IP&I Hub – створити ефективну національну інноваційну екосистему,  забезпечивши стимулююче середовище для інновацій, підприємництва та бізнес-сектору.

Хаб об’єднає державний і приватний сектор, потенційних інвесторів та надаватиме консультаційну підтримку всім учасникам, інформаційно-правовий супровід трансферу технологій, послуги патентних досліджень, оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності тощо.

Також шукатимуть гранти для бізнесу, наукових розробок і допомагатимуть в оформлені відповідних заявок на їх отриманнz/

Я вважаю, що діяльність Національного хабу повинна бути частиною загальнодержавної економічної політики, спрямованої на модернізацію і індустріально-інноваційні підходи у виробництві. Це комплекс заходів, куди входять податкова реформа, захист інтелектуальної власності, патентна політика, кредитування, страхування інвестицій від ризиків воєнного часу тощо.

Важливо, щоб інноваційна діяльність, трансфер технологій були в основі і Плану відновлення України від наслідків війни.

«Державно-приватне партнерство є ключовою складовою успіху IP&I Hub. Співпраця між урядом та приватним сектором сприяє вирішенню багатьох економічних завдань, зокрема залученню інвестицій, розвитку нових технологій та створенню робочих місць. Це може допомогти Україні стати важливим гравцем на світовому ринку технологій. Адже до цього чимало вітчизняних розробок через брак фінансування чи уваги з боку держави знаходили своє втілення за кордоном або ж так і залишалися на папері», – відзначив лідер ділової спільноти.

В цілому, створення Національного хабу інтелектуальної власності та інновацій IP&I Hub на базі IP офісу має потенціал стати каталізатором для розвитку інноваційної економіки України та сприяти її конкурентоспроможності на світовому ринку. Діяльність хабу, як частина комплексної стратегії розвитку, може позитивно вплинути на ріст національного бізнесу, створення нових робочих місць та загальний інноваційний потенціал України.

Шановні колеги, однодумці, представники ділової спільноти!

Пропоную Вам переглянути повну версію мого виступу на засіданні антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану і водночас, звертаюся до Вас з серйозною та важливою темою, яка стосується нашої спільної відповідальності перед майбутнім України. На сьогоднішній день, наша країна зіштовхнулася зі складною реальністю війни, яка не тільки призвела до людських трагедій та страждань, але й залишила глибокий слід на економічних та соціальних аспектах нашого життя. В результаті військових дій, значна кількість наших співвітчизників змушена була покинути рідний дім та переїхати до інших країн у пошуках безпеки та майбутнього. Це призвело до збільшення кількості біженців та мігрантів, а також значного скорочення нашого трудового потенціалу. Наші сили та знання, що стали одним з найбільших багатств нашої країни, сьогодні зазнали серйозних втрат.

Дивитися відео

Така ситуація загрожує національній безпеці України та стабільності нашій національній економіці. Ми стикаємося зі складними викликами в забезпеченні ефективної робочої сили, що є ключовим фактором для нашого економічного зростання та розвитку. Успіх наших підприємств та промисловості залежить від нашої здатності привернути, зберегти та розвивати талановитих та кваліфікованих співробітників.

Тому, я закликаю нас всіх – підприємців, промисловців, громадянське суспільство, експертне співтовариство – об’єднатися та діяти спільно для вирішення цієї проблеми. Нам необхідно зосередити зусилля на розвитку імпульсів та ініціатив, що сприятимуть залученню нашої діаспори назад до України. Ми маємо створити умови для повернення талановитих фахівців, а також залучення молодих та перспективних кадрів, які готові зробити свій внесок у відновлення нашої економіки.

Для цього, ми повинні створити привабливий та стабільний бізнес-середовище, що буде сприяти розвитку кар’єри та особистого зростання. Інвестиції в освіту, науку та технології, створення нових робочих місць – це лише деякі зі шляхів, що допоможуть нам зміцнити нашу країну та забезпечити її процвітання.

Давайте виявимо свою силу та єдність, проявимо істинний патріотизм та зробимо все можливе, щоб повернути талановитих українців назад до їхнього дому. Наше спільне зусилля стане ключовим фактором відновлення економіки та зміцнення національної безпеки.

Дякую вам за розуміння та підтримку. Разом ми зможемо змінити ситуацію та зробити нашу Україну міцнішою та процвітаючою країною.

З повагою,

Анатолій Кінах,

Керівник Українського Союзу Промисловців і Підприємців.

Шановні друзі та колеги,

Дозвольте мені передати вам свої найщиріші вітання та подяку за вашу віру та підтримку у ці непрості часи. Сьогодні я хотів би звернутися до вас з важливим повідомленням, яке стосується економічної ситуації в нашій країні. 

Останні роки стали випробуванням для нашої економіки. Війна створила серйозні виклики для бізнесу та інвестиційного клімату. Однак, незважаючи на це, українська економіка проявила стійкість та потенціал для розвитку. 

Сьогодні я хочу поділитися з вами матеріалами  засідання антикризового штабу стійкості економіки, яке відбулося 30 червня поточного року. У ньому взяли  участь представники вищих органів державної влади та місцевого самоврядування, громадськість, науковці, експерти  і ми зробили там аналіз ситуації та обговорили  подальші кроки в економіці нашої держави. 

Важливим досягненням, яке варто відзначити, є певна стабілізація ВВП країни. Згідно з офіційними даними, показник зростання ВВП становить 2,4%, незважаючи на складні умови російської агресії проти України. Це свідчить про резерви та потенціал української економіки, які ми повинні використати для подальшого розвитку.  Також радий відзначити, що золотовалютні резерви нашої країни залишаються стійкими, незважаючи на воєнну ситуацію. За останні показники, вони становлять 37,3 млрд доларів. Це свідчить про довіру і підтримку міжнародного співтовариства до наших зусиль. Але. водночас і про увагу до нашої країни та віру в її економічний потенціал. Це ще один позитивний сигнал для нас і підтвердження того, що наша економіка може впоратися з труднощами та просуватися вперед. 

Проте, наша робота ще уся попереду, як попереду найскладніші часи, коли треба перемогти ворога і відбудувати нашу прекрасну країну!  Важливо також звернути увагу на інші аспекти, зокрема на питання інфляції. Відомо, що наразі інфляційний тиск складає 15%. Це викликає певні складнощі для громадян та бізнесу, і потребує наших спільних зусиль для забезпечення стабільності та зменшення інфляційного впливу.

Тому, шановні колеги, я закликаю вас приєднатися до нашої спільної роботи над забезпеченням стійкості та розвитку нашої економіки. Співпрацюючи разом, ми зможемо подолати виклики та досягти нових висот. Наша країна має потужний потенціал, і тільки разом ми зможемо його реалізувати. Дякую вам за вашу підтримку та віру в майбутнє нашої країни. Разом ми зможемо створити сильну та процвітаючу Україну.

З повагою, Анатолій Кінах, Президент Українського Союзу промисловців і підприємців

8 червня відбулося засідання Антикризового штабу стійкості бізнесу в умовах воєнного стану, яке проводилося Українським союзом промисловців і підприємців (УСПП). Захід став майданчиком для обговорення монетарної та грошово-кредитної політики і поточних проблем в економіці України. У засіданні взяли участь представники Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України, Національного банку України (НБУ), Національної академії наук України, Федерації профспілок України, місцевих органів влади.

Анатолій Кінах, президент УСПП, повідомив, що експерти Антикризового штабу УСПП (далі — Антикризовий штаб) відзначають зростання економічних ризиків, особливо в умовах затяжної війни. За даними Організації Об’єднаних Націй, за кордоном перебувають більше 8 млн українських біженців. Це загрозлива тенденція, яка формує ризики в контексті збереження людського потенціалу.

За прогнозами Світового банку, рівень бідності в Украї­ні становить 24,2% від загальної чисельності населення, а, за прогнозами на 2023 р., цей показник зростатиме й надалі.

А. Кінах зауважив, що близько 50% видатків державного бюджету покривається за рахунок зовнішнього фінансування (кредитів, позик, грантів). Станом на початок червня 2023 р. золотовалютні резерви НБУ становили 37,3 млрд дол. США. Це дасть змогу забезпечити стабільність проведення імпортних операцій на наступні 5 міс.

Водночас факт того, що 50% витрат компенсується за рахунок зовнішнього фінансування, — це безпрецедентна втрата економічної самодостатності держави, яка є найважливішою складовою національної безпеки. Тому боротьба за кожне робоче місце і створення необхідних умов для реалізації потенціалу, який є в українській економіці, мають бути стратегічним завданням як для держави, так і для суспільства та бізнесу.

Останні дослідження, в тому числі опитування представників бізнесу всіх рівнів (малого-великого), свідчать, що останні пів року відзначається тенденція до зростання силового фіскального тиску.

У Парламенті нещодавно ухвалено в першому читанні законопроєкт № 8401, який з 1 липня 2023 р. по суті повертає систему перевірок, штрафів, підвищуючи фіскальний тиск на малий бізнес. Цей проєкт нанесе прямий удар по платоспроможності населення в той час, коли питання самозайнятості, робочих місць повинно бути стратегічним завданням (прим. ред.: Верховна Рада в червні 2023 р. поки не планує збиратися на засідання, тому розгляд законопроєкту № 8401 перенесено на невідомий термін).

Юлія Тимошенко, лідер фракції «Батьківщина», повідомила, що наразі на сайті Президента України розміщена петиція стосовно накладення вето на законопроєкт № 8401 в разі його прийняття. Тому вона закликала підтримати її та не допустити посилення податкового тиску на бізнес в умовах війни.

А. Кінах звернув увагу на те, що наразі фактично заморожена система кредитування бізнесу. На це впливає фактор війни, але в історії є приклади, коли і в умовах війни держава знаходить можливість стимулювати економіку і забезпечувати доступ до ресурсів.

Облікова ставка НБУ майже рік тримається на рівні 25%, що впливає на відсотки за кредитами для бізнесу та громадян. При цьому НБУ фіксує за І кв. 2023 р. рекордні прибутки банківсько-комерційної системи — 34 млрд грн. Це сталося за рахунок депозитних сертифікатів НБУ (прим. ред.: цінні папери видані комерційному банку, що розміщує в НБУ готівкові кошти, з подальшим отриманням відсотків за цими сертифікатами) і випущених облігацій державного внутрішнього займу за вигідними відсот­ковими ставками. Через це банки не зацікавлені у видачі цих коштів в якості кредитів для бізнесу, а лише в отриманні відсотків за ставками депозитних сертифікатів НБУ та державними облігаціями.

ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА «ДОСТУПНІ КРЕДИТИ 5–7–9%»

Надія Бігун, заступник міністра економіки України, повідомила, що за минулий рік понад 50% кредитів, які видано за цією програмою, припадає на агросектор. Однак, з точки зору Міністерства економіки України, ця програма має стимулювати і розвиток переробної промисловості. Тому наразі триває обговорення щодо механізмів вдосконалення програми з фокусом її на переробну промисловість, а також на розвиток бізнесу на деокупованих територіях.

Анатолій Баган, заступник директора Департаменту — начальник управління промисловості, підприємництва та регуляторної політики Київської міської державної адміністрації, зазначив, що окрім державної програми «Доступні кредити 5–7–9» є й місцеві програми кредитування бізнесу. Однак згідно з Порядком виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, відкриття асигнувань із державного бюджету за видатками та наданням кредитів здійснюється в порядку черговості. Кошти на кредити надаються лише в останній 3-й черзі, що затягує процес кредитування.

Тому спікер попросив, щоб у рекомендаціях Антикризового штабу, які будуть надіслані Парламенту за результатами засідання, передбачили внесення змін у законодавство, які б відносили такі платежі до 2-ї черги.

РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Володимир Рябошлик, радник президента УСПП, старший експерт центру розвитку інновацій, звернув увагу, що Україна наразі збирає дані про шкоду, заподіяну російською агресією, для визначення суми компенсацій. Однак, окрім цього, необхідно збирати й дані про технологічні і економічні параметри відновлення та розвитку з охопленням як постраждалих, так і не постраждалих підприємств.

Це дасть змогу шляхом комп’ютерного моделювання визначати скоординовані й збалансовані сценарії розвитку. Така кількісна конкретизація за міжнародно визнаною методологією підвищить довіру до результатів і пришвидшить надходження допомоги.

Потім було звернуто увагу на «охолодження» економіки внаслідок запровадження облікової ставки НБУ 25%. Втрати кредитування бізнесу оцінюються у 150 млрд грн. Надання кредитів комерційним банкам від НБУ на рефінансування скоротилося на 100 млрд грн. І більшість цих коштів переспрямовано в депозитні сертифікати НБУ, які стали найбільш привабливими. На сплату відсот­ків за сертифікати з початку минулого року вже емісовано понад 40 млрд грн, внаслідок чого скоротилися доходи НБУ, передані до бюджету, та зросла грошова маса від цієї емісії, що додало до інфляції 5%. Виходить, що облікова ставка 25% фактично діє в бік підвищення інфляції, а не на її зниження, і частка зовнішньої економічної допомоги покриває шкоду, заподіяну ставкою 25%. Проте таке перебування несамодостатньої економіки на зовнішньому утриманні не може тривати вічно, і це несе загрозу національній безпеці.

За словами В. Рябошлика, програма «Доступні кредити 5–7–9%» частково компенсує ці негативні впливи, і Уряд розширює коло учасників цієї програми. Проте одночасно збільшуються і бюджетні витрати на компенсацію відсот­ків. Цей шлях наближається до вичерпання, і пора перейти до стратегії «Доступні кредити для всіх». Тобто створювати умови для здешевлення звичайних ринкових кредитів комерційних банків.

У якості першого кроку до цього слід визнати, що відсот­кова політика НБУ недостатньо враховує світовий досвід. Більшість країн успішно борються з високою інфляцією таким чином, що ставка тримається значно нижче інфляції, тому що зараз інфляція диктується набагато більш потужними факторами, такими як грошова маса. Україна не є винятком, у нас теж є проблема нестабільної грошової маси, і більше того, додатковим фактором, що нівелює вплив облікової ставки на інфляцію, є погіршення наповнення грошової маси товарною масою внаслідок повномасштабного вторгнення.

Усе це дає змогу відмовитися від традиційної прив’язки рівня ставки до рівня інфляції і радикально знижувати ставку, щоб покласти край «охолодженню» без загрози посилення інфляції за цим фактором.

На жаль, НБУ продовжує триматися старої політики за нових умов і обмежується половинними заходами. Так, нещодавнє зниження інфляції НБУ вважає підставою знизити облікову ставку наприкінці року. Втім, зважаючи на те, що грошова маса невпинно збільшується останні пів року, і це через деякий час призведе і до зростання інфляції. А за збереження прив’язки до інфляції ставка знову зросте, і пригнічення економіки триватиме далі.

Тому доповідач запропонував перейти на механізм формування облікової ставки ринковим шляхом, обнулити ставку за депозитні сертифікати НБУ та перейти на систему трьох ставок Європейського центрального банку.

А. Кінах, підсумовуючи, підкреслив, що проблема ресурсного забезпечення економічного відновлення Украї­ни є комплексною і стосується не лише облікової ставки НБУ.

Зокрема, державна програма «Доступні кредити 5–7–9» показала свою ефективність, але її реалізація потребує компенсації з державного бюджету, що має обмежені ресурси. Міжнародна допомога — не безкінечна, і її потрібно розглядати як можливість для вдосконалення власної економіки. Адже Україні слід повернути мільйо­ни українських біженців із закордону, які не чекатимуть роками, поки економіка країни відновиться, і вони зможуть повернутися.

Тому завданням НБУ є проактивна економічна політика, спрямована на зростання ВВП, кількості робочих місць, платоспроможності населення.

Висока облікова ставка в розмірі 25%, запроваджена Нацбанком під час війни і збережена до 2024 року, не мотивує банки кредитувати реальний сектор економіки. Фінустановам набагато вигідніше інвестувати в депозитні сертифікати НБУ за ставкою в  20 -23% та мати стабільний прибуток, ніж іти в «ризикове» інвестування бізнесу.

Більше того, така політика приводить до незрозумілої конкуренції із урядом за ресурси. Довгий час ставка за військовими облігаціями (ОВДП) становила 16% річних, а в лютому 2023 року вона зросла до 19,75% річних.

У той час ділова активність в Україні не може вийти на довоєнний рівень, щоб хоч якось компенсувати минулорічне падіння ВВП у близько 30%. Значна частина бізнесу – 20-25% – відновила свою роботу: повністю чи частково. Зростання вартості сировини, енергоресурсів, недоступність кредитних коштів, відсутність достатньої кількості кваліфікованих працівників, дорога логістика (перевезення на УЗ підскочили аж на 70%) – все це негативно позначається на підприємництві. Сюди слід додати проблеми із блокуванням податкових накладних (40% бізнесу стикнулося із цим), несвоєчасне повернення ПДВ тощо.

«Згідно із нашою інформацією, біля 60% бізнесу так чи інакше потерпає від браку фінансових коштів на релокацію, відновлення виробництва, модернізацію чи переорієнтування на нові ринки, шляхи доставки тощо. Ці кошти десь потрібно брати. Внутрішній ринок втратив у купівельній спроможності, на експорт потрібні додаткові фінанси. Ми вдячні за продовження програми «Доступні кредити 5-7-9», але її можливості обмежені. За даними Міністерства фінансів України, підприємці отримали від банків за час війни 18 тисяч кредитів, з них тільки десь 1,5% на інвестиційні цілі. Потрібно масштабувати кредитування української економіки», – зазначив президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Антикризового штабу допомоги бізнесу Анатолій Кінах.

Здебільшого промисловці, підприємці покладаються на власні фінанси, говорять в УСПП. Проте це джерело обмежене, а непрогнозованість податкової політики може і взагалі змусити підприємця замислитися про доцільність розширення/подальшого ведення бізнесу.

Так, у профільному фінансовому комітеті ВРУ нещодавно заявили про наміри повернути довоєнні фіскальні перевірки і штрафи, а також ПДВ на пальне до 20%. Діловий союз виступив проти ухвалення будь-яких рішень на цю тему без діалогу із бізнесом та техніко-економічних обґрунтувань.

Повертаючись до теми кредитування, то, як ми вже зауважили, 60% компаній відчувають брак коштів. Політика НБУ по утриманню облікової ставки на рівні 25% продовжуватиме тримати дорогі ставки по кредитам в банках, що є недоступними для переважної частини бізнесу.

Відтак, УСПП, Антикризовий штаб допомоги бізнесу вимагає від уряду та НБУ спільно із діловою спільно опрацювати механізми розширення, стимулювання програм кредитування – на міжнародному та державному рівні, а також лібералізацію вимог до кредитної застави, адресний підхід до термінів повернення валютної виручки.

Завдання уряду тут – система гарантій та страхування ризиків. Для цього повинна бути вироблена спільна політика із Нацбанком та Верховною Радою України, Офісом президента.

Це ж саме стосується і необхідності формування більш погоджених дій в сфері експорту, особливо в питаннях валютно-курсової політики. За підсумками року останній впав аж на 35%. Зважаючи на зменшення посівних площ та прогноз зменшення врожайності зернових в 2023 році, проблеми в ГМК – поточний рік може показати більш невтішну статистику.

«Таким чином ми збільшимо прибутковість в експорті товарів і послуг. Особливо, якщо повернення ПДВ буде своєчасним і в повному обсязі», – підсумували в УСПП.

Ці пропозиції УСПП, Антикризового штабу були передані  РНБОУ та ввійшли до проєкту її рішення щодо стійкості національної економіки в умовах війни. Проєкт розглядатиметься на засіданні Ради національної безпеки і оборони України найближчим часом.

НБУ в період воєнного стану і загострення дефіциту бюджету зробив болючий крок для ринку, піднявши облікову ставку у 2,5 раза – з 10 до 25 %.

З одного боку, в умовах прискорення інфляційних процесів та зниження валютних резервів підвищення облікової ставки є виправданим кроком. З іншого – існують ризики, що така політика призведе до гальмування процесів відновлення економіки і негативно вплине на кредитування.

На цьому наголошують в Українському союзі промисловців і підприємців.

«З початком війни НБУ зафіксував валютний курс, щоб утримати гривню від девальвації. З часом розрив між офіційним курсом та ринком став рости і негативно впливав на стан золотовалютних резервів. Якщо в березні Нацбанк тратив $2 млрд. на інтервенції, то в травні – вже $3,4 млрд. Щоб зупинити величезний попит на валюту, стримати інфляцію, і був здійснений цей крок. Проте ми закликаємо і уряд, і НБУ негайно прийняти комплексні заходи, щоб пом’якшити негативний вплив на бізнес», – зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.

Передовсім це стосується підтримки підприємців і промисловців, чиї активи і виробництво постраждали внаслідок війни і обстрілів рф. Це бізнес з деокупованих територій чи тих, де проходили бойові дії – Київської, Харківської, Чернігівської, Сумської, Житомирської та ін. областей, релоковані на захід країни підприємства тощо.

Підхід має бути адресний. Бізнес повинен отримувати доступ ресурсів на сприятливих умовах. Навіть великий бізнес в умовах воєнного стану потребує певної підтримки держави, лібералізації податкового законодавства, спрощення митних процедур, вирішення врешті питання бронювання фахівців та можливостей тимчасового відрядження фахівців за кордон для обслуговування міжнародних  контрактів.

«Необхідною є гармонізація фіскальних та монетарних чинників антикризового регулювання. Для запобігання загрозам депресивних явищ у національній економіці повоєнне відновлення бізнесу має супроводжуватись використанням доступних прозорих механізмів підтримки ділової активності та розвитку людського капіталу. Закликаємо до розробки та реалізації спільних компенсаторних заходів Кабінету Міністрів, Верховної Ради, НБУ з покращення доступу бізнесу до фінансових ресурсів», – підкреслили в УСПП.

Про це ж йшлося на засіданні Антикризового штабу допомоги бізнесу, що діє піж егідою ділового союзу та Антикризової ради громадських організацій. В його складі – представники ради НБУ, уряду, голови профільних парламентських комітетів, керівники ОВА, територіальних громад тощо.

Відповідний пакет пропозицій вже сформовано та направлено на розгляд Президента та Прем’єр-міністра України.

Бізнес зазначає, що інфляція в Україні може досягнути 20% за прогнозом Світового банку. При цьому війна в Україні, блокування портів і експорту нашого зерна, міграційне навантаження в ЄС та попередні чинники, пов’язані із коронавірусною пандемією, розганяють інфляцію і в ЄС та США, де така становить більше 8%. В таких країнах, як Польща, Естонія – більше 13%.

Відтак, Україні слід враховувати обсяги можливої майбутньої підтримки від західних партнерів в частині фінансування, опираючись і на ці дані, у тому числі.

Потрібно максимально відновлювати діяльність виробничих майданчиків, де це можливо. В умовно безпечних областях України (це десь 70% від всієї території держави)  економіка повинна перевищувати довоєнні показники з метою мінімізації втрат– підсумували в УСПП.