Cтворення Національного хабу інтелектуальної власності та інновацій IP&I Hub стане частиною зусиль по розвитку індустріально-інноваційної економіки України. Цей проект, представлений IP (Intellectual Property) офісом, Міністерством економіки України та підтриманий президентом Українського союзу промисловців і підприємців Анатолієм Кінахом, обіцяє принести значні переваги для національної економіки та бізнес-спільноти.

Презентацію модерував заступник міністра економіки України Віталій Кіндратів, а учасниками стали представники експертних інституцій та ділового сектору.

Miciя IP&I Hub – створити ефективну національну інноваційну екосистему,  забезпечивши стимулююче середовище для інновацій, підприємництва та бізнес-сектору.

Хаб об’єднає державний і приватний сектор, потенційних інвесторів та надаватиме консультаційну підтримку всім учасникам, інформаційно-правовий супровід трансферу технологій, послуги патентних досліджень, оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності тощо.

Також шукатимуть гранти для бізнесу, наукових розробок і допомагатимуть в оформлені відповідних заявок на їх отриманнz/

Я вважаю, що діяльність Національного хабу повинна бути частиною загальнодержавної економічної політики, спрямованої на модернізацію і індустріально-інноваційні підходи у виробництві. Це комплекс заходів, куди входять податкова реформа, захист інтелектуальної власності, патентна політика, кредитування, страхування інвестицій від ризиків воєнного часу тощо.

Важливо, щоб інноваційна діяльність, трансфер технологій були в основі і Плану відновлення України від наслідків війни.

«Державно-приватне партнерство є ключовою складовою успіху IP&I Hub. Співпраця між урядом та приватним сектором сприяє вирішенню багатьох економічних завдань, зокрема залученню інвестицій, розвитку нових технологій та створенню робочих місць. Це може допомогти Україні стати важливим гравцем на світовому ринку технологій. Адже до цього чимало вітчизняних розробок через брак фінансування чи уваги з боку держави знаходили своє втілення за кордоном або ж так і залишалися на папері», – відзначив лідер ділової спільноти.

В цілому, створення Національного хабу інтелектуальної власності та інновацій IP&I Hub на базі IP офісу має потенціал стати каталізатором для розвитку інноваційної економіки України та сприяти її конкурентоспроможності на світовому ринку. Діяльність хабу, як частина комплексної стратегії розвитку, може позитивно вплинути на ріст національного бізнесу, створення нових робочих місць та загальний інноваційний потенціал України.

Шановні колеги, однодумці, представники ділової спільноти!

Пропоную Вам переглянути повну версію мого виступу на засіданні антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану і водночас, звертаюся до Вас з серйозною та важливою темою, яка стосується нашої спільної відповідальності перед майбутнім України. На сьогоднішній день, наша країна зіштовхнулася зі складною реальністю війни, яка не тільки призвела до людських трагедій та страждань, але й залишила глибокий слід на економічних та соціальних аспектах нашого життя. В результаті військових дій, значна кількість наших співвітчизників змушена була покинути рідний дім та переїхати до інших країн у пошуках безпеки та майбутнього. Це призвело до збільшення кількості біженців та мігрантів, а також значного скорочення нашого трудового потенціалу. Наші сили та знання, що стали одним з найбільших багатств нашої країни, сьогодні зазнали серйозних втрат.

Дивитися відео

Така ситуація загрожує національній безпеці України та стабільності нашій національній економіці. Ми стикаємося зі складними викликами в забезпеченні ефективної робочої сили, що є ключовим фактором для нашого економічного зростання та розвитку. Успіх наших підприємств та промисловості залежить від нашої здатності привернути, зберегти та розвивати талановитих та кваліфікованих співробітників.

Тому, я закликаю нас всіх – підприємців, промисловців, громадянське суспільство, експертне співтовариство – об’єднатися та діяти спільно для вирішення цієї проблеми. Нам необхідно зосередити зусилля на розвитку імпульсів та ініціатив, що сприятимуть залученню нашої діаспори назад до України. Ми маємо створити умови для повернення талановитих фахівців, а також залучення молодих та перспективних кадрів, які готові зробити свій внесок у відновлення нашої економіки.

Для цього, ми повинні створити привабливий та стабільний бізнес-середовище, що буде сприяти розвитку кар’єри та особистого зростання. Інвестиції в освіту, науку та технології, створення нових робочих місць – це лише деякі зі шляхів, що допоможуть нам зміцнити нашу країну та забезпечити її процвітання.

Давайте виявимо свою силу та єдність, проявимо істинний патріотизм та зробимо все можливе, щоб повернути талановитих українців назад до їхнього дому. Наше спільне зусилля стане ключовим фактором відновлення економіки та зміцнення національної безпеки.

Дякую вам за розуміння та підтримку. Разом ми зможемо змінити ситуацію та зробити нашу Україну міцнішою та процвітаючою країною.

З повагою,

Анатолій Кінах,

Керівник Українського Союзу Промисловців і Підприємців.

Анатолій Кінах, президент УСПП, повідомив, що експерти Антикризового штабу УСПП (далі — Антикризовий штаб) відзначають зростання економічних ризиків, особливо в умовах затяжної війни. За даними Організації Об’єднаних Націй, за кордоном перебувають більше 8 млн українських біженців. Це загрозлива тенденція, яка формує ризики в контексті збереження людського потенціалу.

За прогнозами Світового банку, рівень бідності в Украї­ні становить 24,2% від загальної чисельності населення, а, за прогнозами на 2023 р., цей показник зростатиме й надалі.

А. Кінах зауважив, що близько 50% видатків державного бюджету покривається за рахунок зовнішнього фінансування (кредитів, позик, грантів). Станом на початок червня 2023 р. золотовалютні резерви НБУ становили 37,3 млрд дол. США. Це дасть змогу забезпечити стабільність проведення імпортних операцій на наступні 5 міс.

Водночас факт того, що 50% витрат компенсується за рахунок зовнішнього фінансування, — це безпрецедентна втрата економічної самодостатності держави, яка є найважливішою складовою національної безпеки. Тому боротьба за кожне робоче місце і створення необхідних умов для реалізації потенціалу, який є в українській економіці, мають бути стратегічним завданням як для держави, так і для суспільства та бізнесу.

Останні дослідження, в тому числі опитування представників бізнесу всіх рівнів (малого-великого), свідчать, що останні пів року відзначається тенденція до зростання силового фіскального тиску.

У Парламенті нещодавно ухвалено в першому читанні законопроєкт № 8401, який з 1 липня 2023 р. по суті повертає систему перевірок, штрафів, підвищуючи фіскальний тиск на малий бізнес. Цей проєкт нанесе прямий удар по платоспроможності населення в той час, коли питання самозайнятості, робочих місць повинно бути стратегічним завданням (прим. ред.: Верховна Рада в червні 2023 р. поки не планує збиратися на засідання, тому розгляд законопроєкту № 8401 перенесено на невідомий термін).

Юлія Тимошенко, лідер фракції «Батьківщина», повідомила, що наразі на сайті Президента України розміщена петиція стосовно накладення вето на законопроєкт № 8401 в разі його прийняття. Тому вона закликала підтримати її та не допустити посилення податкового тиску на бізнес в умовах війни.

А. Кінах звернув увагу на те, що наразі фактично заморожена система кредитування бізнесу. На це впливає фактор війни, але в історії є приклади, коли і в умовах війни держава знаходить можливість стимулювати економіку і забезпечувати доступ до ресурсів.

Облікова ставка НБУ майже рік тримається на рівні 25%, що впливає на відсотки за кредитами для бізнесу та громадян. При цьому НБУ фіксує за І кв. 2023 р. рекордні прибутки банківсько-комерційної системи — 34 млрд грн. Це сталося за рахунок депозитних сертифікатів НБУ (прим. ред.: цінні папери видані комерційному банку, що розміщує в НБУ готівкові кошти, з подальшим отриманням відсотків за цими сертифікатами) і випущених облігацій державного внутрішнього займу за вигідними відсот­ковими ставками. Через це банки не зацікавлені у видачі цих коштів в якості кредитів для бізнесу, а лише в отриманні відсотків за ставками депозитних сертифікатів НБУ та державними облігаціями.

ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА «ДОСТУПНІ КРЕДИТИ 5–7–9%»

Надія Бігун, заступник міністра економіки України, повідомила, що за минулий рік понад 50% кредитів, які видано за цією програмою, припадає на агросектор. Однак, з точки зору Міністерства економіки України, ця програма має стимулювати і розвиток переробної промисловості. Тому наразі триває обговорення щодо механізмів вдосконалення програми з фокусом її на переробну промисловість, а також на розвиток бізнесу на деокупованих територіях.

Анатолій Баган, заступник директора Департаменту — начальник управління промисловості, підприємництва та регуляторної політики Київської міської державної адміністрації, зазначив, що окрім державної програми «Доступні кредити 5–7–9» є й місцеві програми кредитування бізнесу. Однак згідно з Порядком виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, відкриття асигнувань із державного бюджету за видатками та наданням кредитів здійснюється в порядку черговості. Кошти на кредити надаються лише в останній 3-й черзі, що затягує процес кредитування.

Тому спікер попросив, щоб у рекомендаціях Антикризового штабу, які будуть надіслані Парламенту за результатами засідання, передбачили внесення змін у законодавство, які б відносили такі платежі до 2-ї черги.

РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Володимир Рябошлик, радник президента УСПП, старший експерт центру розвитку інновацій, звернув увагу, що Україна наразі збирає дані про шкоду, заподіяну російською агресією, для визначення суми компенсацій. Однак, окрім цього, необхідно збирати й дані про технологічні і економічні параметри відновлення та розвитку з охопленням як постраждалих, так і не постраждалих підприємств.

Це дасть змогу шляхом комп’ютерного моделювання визначати скоординовані й збалансовані сценарії розвитку. Така кількісна конкретизація за міжнародно визнаною методологією підвищить довіру до результатів і пришвидшить надходження допомоги.

Потім було звернуто увагу на «охолодження» економіки внаслідок запровадження облікової ставки НБУ 25%. Втрати кредитування бізнесу оцінюються у 150 млрд грн. Надання кредитів комерційним банкам від НБУ на рефінансування скоротилося на 100 млрд грн. І більшість цих коштів переспрямовано в депозитні сертифікати НБУ, які стали найбільш привабливими. На сплату відсот­ків за сертифікати з початку минулого року вже емісовано понад 40 млрд грн, внаслідок чого скоротилися доходи НБУ, передані до бюджету, та зросла грошова маса від цієї емісії, що додало до інфляції 5%. Виходить, що облікова ставка 25% фактично діє в бік підвищення інфляції, а не на її зниження, і частка зовнішньої економічної допомоги покриває шкоду, заподіяну ставкою 25%. Проте таке перебування несамодостатньої економіки на зовнішньому утриманні не може тривати вічно, і це несе загрозу національній безпеці.

За словами В. Рябошлика, програма «Доступні кредити 5–7–9%» частково компенсує ці негативні впливи, і Уряд розширює коло учасників цієї програми. Проте одночасно збільшуються і бюджетні витрати на компенсацію відсот­ків. Цей шлях наближається до вичерпання, і пора перейти до стратегії «Доступні кредити для всіх». Тобто створювати умови для здешевлення звичайних ринкових кредитів комерційних банків.

У якості першого кроку до цього слід визнати, що відсот­кова політика НБУ недостатньо враховує світовий досвід. Більшість країн успішно борються з високою інфляцією таким чином, що ставка тримається значно нижче інфляції, тому що зараз інфляція диктується набагато більш потужними факторами, такими як грошова маса. Україна не є винятком, у нас теж є проблема нестабільної грошової маси, і більше того, додатковим фактором, що нівелює вплив облікової ставки на інфляцію, є погіршення наповнення грошової маси товарною масою внаслідок повномасштабного вторгнення.

Усе це дає змогу відмовитися від традиційної прив’язки рівня ставки до рівня інфляції і радикально знижувати ставку, щоб покласти край «охолодженню» без загрози посилення інфляції за цим фактором.

На жаль, НБУ продовжує триматися старої політики за нових умов і обмежується половинними заходами. Так, нещодавнє зниження інфляції НБУ вважає підставою знизити облікову ставку наприкінці року. Втім, зважаючи на те, що грошова маса невпинно збільшується останні пів року, і це через деякий час призведе і до зростання інфляції. А за збереження прив’язки до інфляції ставка знову зросте, і пригнічення економіки триватиме далі.

Тому доповідач запропонував перейти на механізм формування облікової ставки ринковим шляхом, обнулити ставку за депозитні сертифікати НБУ та перейти на систему трьох ставок Європейського центрального банку.

А. Кінах, підсумовуючи, підкреслив, що проблема ресурсного забезпечення економічного відновлення Украї­ни є комплексною і стосується не лише облікової ставки НБУ.

Зокрема, державна програма «Доступні кредити 5–7–9» показала свою ефективність, але її реалізація потребує компенсації з державного бюджету, що має обмежені ресурси. Міжнародна допомога — не безкінечна, і її потрібно розглядати як можливість для вдосконалення власної економіки. Адже Україні слід повернути мільйо­ни українських біженців із закордону, які не чекатимуть роками, поки економіка країни відновиться, і вони зможуть повернутися.

Тому завданням НБУ є проактивна економічна політика, спрямована на зростання ВВП, кількості робочих місць, платоспроможності населення.

Висока облікова ставка в розмірі 25%, запроваджена Нацбанком під час війни і збережена до 2024 року, не мотивує банки кредитувати реальний сектор економіки. Фінустановам набагато вигідніше інвестувати в депозитні сертифікати НБУ за ставкою в  20 -23% та мати стабільний прибуток, ніж іти в «ризикове» інвестування бізнесу.

Більше того, така політика приводить до незрозумілої конкуренції із урядом за ресурси. Довгий час ставка за військовими облігаціями (ОВДП) становила 16% річних, а в лютому 2023 року вона зросла до 19,75% річних.

У той час ділова активність в Україні не може вийти на довоєнний рівень, щоб хоч якось компенсувати минулорічне падіння ВВП у близько 30%. Значна частина бізнесу – 20-25% – відновила свою роботу: повністю чи частково. Зростання вартості сировини, енергоресурсів, недоступність кредитних коштів, відсутність достатньої кількості кваліфікованих працівників, дорога логістика (перевезення на УЗ підскочили аж на 70%) – все це негативно позначається на підприємництві. Сюди слід додати проблеми із блокуванням податкових накладних (40% бізнесу стикнулося із цим), несвоєчасне повернення ПДВ тощо.

«Згідно із нашою інформацією, біля 60% бізнесу так чи інакше потерпає від браку фінансових коштів на релокацію, відновлення виробництва, модернізацію чи переорієнтування на нові ринки, шляхи доставки тощо. Ці кошти десь потрібно брати. Внутрішній ринок втратив у купівельній спроможності, на експорт потрібні додаткові фінанси. Ми вдячні за продовження програми «Доступні кредити 5-7-9», але її можливості обмежені. За даними Міністерства фінансів України, підприємці отримали від банків за час війни 18 тисяч кредитів, з них тільки десь 1,5% на інвестиційні цілі. Потрібно масштабувати кредитування української економіки», – зазначив президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Антикризового штабу допомоги бізнесу Анатолій Кінах.

Здебільшого промисловці, підприємці покладаються на власні фінанси, говорять в УСПП. Проте це джерело обмежене, а непрогнозованість податкової політики може і взагалі змусити підприємця замислитися про доцільність розширення/подальшого ведення бізнесу.

Так, у профільному фінансовому комітеті ВРУ нещодавно заявили про наміри повернути довоєнні фіскальні перевірки і штрафи, а також ПДВ на пальне до 20%. Діловий союз виступив проти ухвалення будь-яких рішень на цю тему без діалогу із бізнесом та техніко-економічних обґрунтувань.

Повертаючись до теми кредитування, то, як ми вже зауважили, 60% компаній відчувають брак коштів. Політика НБУ по утриманню облікової ставки на рівні 25% продовжуватиме тримати дорогі ставки по кредитам в банках, що є недоступними для переважної частини бізнесу.

Відтак, УСПП, Антикризовий штаб допомоги бізнесу вимагає від уряду та НБУ спільно із діловою спільно опрацювати механізми розширення, стимулювання програм кредитування – на міжнародному та державному рівні, а також лібералізацію вимог до кредитної застави, адресний підхід до термінів повернення валютної виручки.

Завдання уряду тут – система гарантій та страхування ризиків. Для цього повинна бути вироблена спільна політика із Нацбанком та Верховною Радою України, Офісом президента.

Це ж саме стосується і необхідності формування більш погоджених дій в сфері експорту, особливо в питаннях валютно-курсової політики. За підсумками року останній впав аж на 35%. Зважаючи на зменшення посівних площ та прогноз зменшення врожайності зернових в 2023 році, проблеми в ГМК – поточний рік може показати більш невтішну статистику.

«Таким чином ми збільшимо прибутковість в експорті товарів і послуг. Особливо, якщо повернення ПДВ буде своєчасним і в повному обсязі», – підсумували в УСПП.

Ці пропозиції УСПП, Антикризового штабу були передані  РНБОУ та ввійшли до проєкту її рішення щодо стійкості національної економіки в умовах війни. Проєкт розглядатиметься на засіданні Ради національної безпеки і оборони України найближчим часом.

НБУ в період воєнного стану і загострення дефіциту бюджету зробив болючий крок для ринку, піднявши облікову ставку у 2,5 раза – з 10 до 25 %.

З одного боку, в умовах прискорення інфляційних процесів та зниження валютних резервів підвищення облікової ставки є виправданим кроком. З іншого – існують ризики, що така політика призведе до гальмування процесів відновлення економіки і негативно вплине на кредитування.

На цьому наголошують в Українському союзі промисловців і підприємців.

«З початком війни НБУ зафіксував валютний курс, щоб утримати гривню від девальвації. З часом розрив між офіційним курсом та ринком став рости і негативно впливав на стан золотовалютних резервів. Якщо в березні Нацбанк тратив $2 млрд. на інтервенції, то в травні – вже $3,4 млрд. Щоб зупинити величезний попит на валюту, стримати інфляцію, і був здійснений цей крок. Проте ми закликаємо і уряд, і НБУ негайно прийняти комплексні заходи, щоб пом’якшити негативний вплив на бізнес», – зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.

Передовсім це стосується підтримки підприємців і промисловців, чиї активи і виробництво постраждали внаслідок війни і обстрілів рф. Це бізнес з деокупованих територій чи тих, де проходили бойові дії – Київської, Харківської, Чернігівської, Сумської, Житомирської та ін. областей, релоковані на захід країни підприємства тощо.

Підхід має бути адресний. Бізнес повинен отримувати доступ ресурсів на сприятливих умовах. Навіть великий бізнес в умовах воєнного стану потребує певної підтримки держави, лібералізації податкового законодавства, спрощення митних процедур, вирішення врешті питання бронювання фахівців та можливостей тимчасового відрядження фахівців за кордон для обслуговування міжнародних  контрактів.

«Необхідною є гармонізація фіскальних та монетарних чинників антикризового регулювання. Для запобігання загрозам депресивних явищ у національній економіці повоєнне відновлення бізнесу має супроводжуватись використанням доступних прозорих механізмів підтримки ділової активності та розвитку людського капіталу. Закликаємо до розробки та реалізації спільних компенсаторних заходів Кабінету Міністрів, Верховної Ради, НБУ з покращення доступу бізнесу до фінансових ресурсів», – підкреслили в УСПП.

Про це ж йшлося на засіданні Антикризового штабу допомоги бізнесу, що діє піж егідою ділового союзу та Антикризової ради громадських організацій. В його складі – представники ради НБУ, уряду, голови профільних парламентських комітетів, керівники ОВА, територіальних громад тощо.

Відповідний пакет пропозицій вже сформовано та направлено на розгляд Президента та Прем’єр-міністра України.

Бізнес зазначає, що інфляція в Україні може досягнути 20% за прогнозом Світового банку. При цьому війна в Україні, блокування портів і експорту нашого зерна, міграційне навантаження в ЄС та попередні чинники, пов’язані із коронавірусною пандемією, розганяють інфляцію і в ЄС та США, де така становить більше 8%. В таких країнах, як Польща, Естонія – більше 13%.

Відтак, Україні слід враховувати обсяги можливої майбутньої підтримки від західних партнерів в частині фінансування, опираючись і на ці дані, у тому числі.

Потрібно максимально відновлювати діяльність виробничих майданчиків, де це можливо. В умовно безпечних областях України (це десь 70% від всієї території держави)  економіка повинна перевищувати довоєнні показники з метою мінімізації втрат– підсумували в УСПП.