Анатолій Кінах

Tag Archive : ВВП

Повномасштабна агресія рф проти України зумовила небачені досі міграційні процеси: за даними ООН, понад 6,4 млн. українців залишаються біженцями за кордоном, а внутрішня статистика свідчить: близько 5 млн. наших співгромадян стали внутрішньо переміщеними особами.
Українському ринку праці вже не вистачає робочих рук, зокрема, це стосується кваліфікованих професій: інженери, будівельники, агрономи тощо. За прогнозами Уряду, для відбудови України від наслідків війни з рф знадобиться в майбутньому щонайменше 4,5 млн. нових працівників впродовж найближчих 10 років.
Війна спонукає терміново модернізувати виробництва, змінювати пріоритети у розвиткові економіки, розвивати новітні галузі – усе це виклики, які не можуть бути реалізовані без швидких, зрозумілих, чітких і конкурентних систем підготовки кваліфікованих працівників та робітників сучасного рівня.
Про це йшлося на форумі «Роль соціального партнерства у розвитку людського капіталу», ініційованому Український союз промисловців і підприємців (УСПП) та Національним агентством кваліфікацій.
Метою заходу є сприяння узгодженій діяльності законодавчої та виконавчої влади, роботодавців, професійних спільнот, а також використання всіх можливостей міжнародного співробітництва для розвитку Національної системи кваліфікацій України та її інтеграції в європейський та світовий простір.
До форуму доєдналися представники Верховної Ради України, Міносвіти, Мінекономіки, Державного центру зайнятості, профспілок, роботодавців, великих підприємств, ректори вищих навчальних закладів, експерти тощо.
«Окрім безпосередньо оборони нашої країни, пріоритетами також є забезпечення стійкого економічного зростання, швидка інтеграція в загальноєвропейський простір з його високими стандартами якості життя, модернізація ринку праці», – підкреслили присутні.
«Маємо формувати і тактику, і стратегію збереження та розвитку людського потенціалу. Щоб це зробити якісно, потрібно відповісти на питання: яку економіку ми формуємо, на чому буде базуватися відбудова України. Бізнес виступає за розвиток галузей і виробництв із доданою вартістю, переробки, інноваційних напрямків. Для цього необхідно пришвидшити конкретизацію та реалізацію Плану відновлення України та запустити роботу відповідної Національної ради з відновлення», – наголосив президент УСПП, голова Антикризового штабу стійкості економіки в умовах війни Анатолій Кінах.
Він переконаний, що всі подібні рішення повинні ухвалюватися у форматі соціального діалогу, а також бути гармонізованими із стандартами і регламентами ЄС, оскільки Україна незворотньо інтегрується в Європейський Союз, має статус кандидата на вступ.
Щодо системи підтвердження нових кваліфікацій, лідер ділової спільноти звернув увагу на потребу розробки багаторічної стратегії психосоціальної реабілітації та адаптації ветеранів війни, їх родин, а також постраждалих від російської агресії цивільних українців.
«Потрібні будуть реабілітологи, психологи тощо у великих кількостях, і цих спеціалістів потрібно вже готувати, підтверджувати їх професійні навички тощо», – зазначив Анатолій Кінах.
За словами Голови Національного агентства кваліфікацій Юрія Баланюка, розвиток Національної системи кваліфікацій можливий лише у форматі соціального діалогу. Бізнес-освіта-влада.
«Роботодавці і освіта мають «триматися за руки». Я вже це говорив, і моя позиція незмінна. Бізнес має сказати, спеціалістів з якими знаннями, навичками і компетентностями вони потребують – заклади освіти мають цих фахівців підготувати. В іншому випадку ми маємо кваліфікаційну яму», – зазначив Юрій Баланюк.
Голова Національного агентства кваліфікацій також наголосив на тому, що бізнес має більш активно розробляти професійні стандарти, бо лише вони знають вимоги до працівника, а заклади освіти мають оперативно інтегрувати ці професійні стандарти у начальні програми.
Народна депутатка України, Голова підкомітету з питань професійно-технічної та фахової передвищої освіти Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Ольга Коваль повідомила, що в Україні з’являється чимало нових професій, йде адаптація до нових викликів. У той же час, чимало людей все ж втратило роботу, тому це є тими викликами, над якими працює і парламент, і Уряд, і бізнес.
Як підтвердження цього процесу вона згадала оперативне прийняття ВРУ законів 2179-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій» та № 2312-IX «Про професійну освіту», над якими спільно працювали соціальні партнери.
Ними спрощена можливість працевлаштування громадян, які опинилися в складних обставинах, запрацював механізм підтвердження кваліфікації після здобуття неформальної освіти, закріплена пріоритизація професійних стандартів над кваліфікаційними характеристиками тощо.
Також вона повідомила, що парламент вчора підтримав законопроєкт про запровадження єдиного реєстру кваліфікацій (Класифікатор професій).
Андрій Вітренко, Заступник Міністра освіти і науки України, у своєму виступі наголосив на потребі якнайшвидшої синхронізації з європейською рамкою кваліфікацій.
Учасники форуму вважають першочерговими наступні завдання:
• розгляд питання розвитку людського капіталу в Україні на засіданні Національної тристоронньої соціально-економічної ради та в форматі Галузевих тристоронніх соціально-економічних рад.
• інтенсифікацію розроблення професійних стандартів на компетентнісній основі та врахування їх вимог при розробленні освітніх стандартів та програм;
• сприяння розвиткові кваліфікаційних центрів за новітніми напрямами економіки та потребами держави в умовах військового стану з оцінкою професійної кваліфікації за світовими стандартами.
• сприяння розвитку неформальної освіти, створення умов для інформального навчання та визнання їх результатів;
• інтеграцію Національної системи кваліфікацій у загальноєвропейський кваліфікаційний простір та врахування вимог директив в українському законодавстві;
• відкриття на базі Національного агентства кваліфікацій двох національних центрів – Europass та Euroguidance.
За підсумками заходу буде сформована відповідна Резолюція, яку організатори спрямують у Верховну Раду України, Кабмін, іншим зацікавленим партнерам та оприлюднять на своїх сайтах для ознайомлення.

На третьому році повномасштабної війни рф проти України зростає важливість наявності ресурсної фінансової бази в економіці для подальшого протистояння ворогу та забезпечення життєдіяльності суспільства. Наразі державний бюджет критично залежний від зовнішньої фінансової допомоги: 50% витрат очікується покрити саме за рахунок цих коштів (грантів, позик, кредитів тощо).

Поруч із тим, зростають ризики зменшення зовнішньої допомоги, наприклад, Конгрес США зволікає із рішенням по виділенню пакету на $60 млрд. для України ще з осені минулого року і прогресу не очікується принаймні до середини квітня.

Зростання ВВП також повільне: за офіційними прогнозами, у цьому році не перевищить 4%, а наступному – становитиме менше 6%. Це не дозволить компенсувати втрати, отримані від повномасштабної війни («мінус» 29% ВВП у 2022 році).

Відтак, бізнес, промисловці, підприємці, роботодавці, громадські організації виходять із ініціативою напрацювання Плану дій для збереження стійкості економіки та підвищення її самодостатності, у тому числі на основі реалізації національної економічної платформи “Зроблено в Україні”.

Про це йшлося на засіданні Правління Українського союзу промисловців і підприємців та Ради Об’єднання організацій роботодавців України, на якому прийнято рішення про проведення позачергового надзвичайного з’їзду за участі представників ВРУ, КМУ, Офісу президента, місцевого самоврядування, об’єднань промисловців, підприємців і роботодавців, НАНУ, профспілок – у 2 кварталі цього року.

На більшість пропозицій від ділового сектору опрацьовуються на Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану, що працює на майданчику УСПП.  Штаб вже надав рекомендації парламенту, Уряду, Офісу президента, РНБОУ, Нацбанку щодо розвитку гірничо-металургійної галузі (падіння в 2022 на 63%), переробки в агропромисловому комплексі (особливо на фоні проблем з блокуванням польського кордону), транспортної інфраструктури, машинобудування, ресурсного забезпечення підприємців, зайнятості, збереження і розвитку трудового потенціалу.

УСПП та Антикризовий штаб розпочали підготовку переліку конкретних заходів з реалізації Указів Президента щодо запуску економічної платформи “Зроблено в Україні”, спільної Заяви КМУ та бізнес-асоціацій щодо поглиблення співпраці.

Анатолій Кінах також закликав громадські організації бізнесу, галузеві асоціації не лише разом працювати в даному напрямі, але й розглядати всі проблеми, ключові кейси тощо – деполітизовано, з позиції професіоналів, формувати алгоритми їх вирішення виключно конституційним цивілізованим шляхом.

Україна, маючи статус кандидата на вступ до ЄС, захищаючи свободу і демократичні цінності всього розвиненого світу, повинна демонструвати безумовну прихильність принципам верховенства права, рівності всіх перед законом, прозорого діалогу влади і громадськості, бізнесу.

Зазначимо, що УСПП та Антикризовий штаб, працюючи над втіленням в життя платформи “Зроблено в Україні”, залученням міжнародних інвесторів в різноманітні проєкти із відбудови України, стикнувся із спробою блокування своєї роботи з боку окремих представників Секретаріату КМУ.

Наразі ситуація вирішується в правовому полі, а діловий союз продовжує свою діяльність, спрямовану на підтримку вітчизняних виробників і експортерів, пошуку ресурсної бази для протидії агресії рф,  запуску проєктів із відновлення України та модернізації ключових галузей її економіки.

 

 

 

 

 

Процедура підписання відбулася в рамках презентації Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні”, створеної за ініціативи Президента України для постійної комунікації та координації взаємодії державних органів, представників релокованих підприємств, вітчизняного бізнесу, громадських об’єднань підприємців, іноземних інвесторів, політичних діячів, вчених, експертів.

Платформа має стати майданчиком для забезпечення ефективного діалогу та об’єднання зусиль влади й бізнесу, стимулювання ділової активності українських виробників, популяризації та просування українського продукту, створення економічних умов для відновлення, модернізації й зростання економіки України, а також для заохочення повернення громадян України з-за кордону.

Участь у презентації взяли Президент України В.Зеленський, прем’єр-міністр Д.Шмигаль, перша віце-прем’єр-міністр – міністр економіки Ю.Свириденко, а також представники ключових країн-партнерів, серед яких Пенні Пріцкер – спецпредставниця США з питань економічного відновлення України, Джеймс Хоуп – директор Регіональної Місії USAID в Україні та ін.

Панельна дискусія була присвячена питанню перезавантаження відносин між державою та підприємцями. У рамках свого виступу Президент доручив уряду розробити практичні кроки підтримки українських підприємств, серед яких – розробка програми українського кешбеку «Купуй українське».

По її завершенню відбулося підписання спільної заяви між Урядом України та українськими підприємцями. Від Українського союзу промисловців і підприємців документ підписав президент УСПП Анатолій Кінах.

На брифінгу з пресою він зазначив, що для України вкрай важливо підвищувати самодостатність власної економіки, інвестувати в розвиток переробної галузі та нові технології. Ми маємо виробляти і експортувати не сировину, але товари з високою доданою вартістю. Це робочі місця, більше надходжень в держбюджет та відтак краща підтримка Сил оборони України.  Сторони задекларували наміри спільно працювати над створенням в Україні сприятливих умов для ведення бізнесу, а також відзначили необхідність сплати податків підприємцями.

В заяві йдеться про те, що держава зі свого боку зобов’язується:

  • створювати умови для унеможливлення неправомірного тиску силовиків на бізнес;
  • зменшувати адміністративне навантаження та підвищувати прозорість системи оподаткування;
  • підвищувати прозорість роботи митниці;
  • формувати сприятливий бізнес-клімат;
  • продовжувати дерегуляцію економічних відносин, де це можливо і доцільно;
  • впроваджувати програми розвитку українських виробників, в тому числі шляхом доступу до публічних закупівель і стимулювання попиту на українські товари;
  • сприяти інвестиціям через доступ до дешевого фінансового ресурсу, розвитку промислової інфраструктури і спрощення приєднання до мереж, доступу до сировини, страхування інвестицій;
  • відкривати зовнішні ринки для українських товарів і забезпечувати підтримку українського несировинного експорту.

Зі своєї сторони, представники бізнесу декларують наступні зобов’язання:

  • сплачувати податки у передбаченому законодавством обсязі;
  • офіційно працевлаштовувати працівників та офіційно виплачувати повну заробітну плату;
  • не співпрацювати із росією;
  • інвестувати у виробництво та розвиток бізнесу в Україні;
  • забезпечувати гідне повернення ветеранів у робоче середовище.

Підписанти спільної заяви визначили пріоритетними першочерговими напрямками для співпраці між державою і підприємцями:

  • напрацювання практичних рішень для зменшення тиску на підприємців зі сторони правоохоронних органів, зокрема напрацювання відповідних змін в КПК;
  • перезавантаження Бюро економічної безпеки;
  • визначення критеріїв віднесення бізнесу до категорії «білого» та переліку переваг для такого бізнесу;
  • створення платформи для отримання зворотнього зв’язку від підприємців;
  • напрацювання ініціатив для підтримки розвитку українських виробників;
  • напрацювання рішень для вдосконалення та діджиталізації системи бронювання та відряджень.

Робота над розробкою рішень здійснюватиметься на базі Ради з підтримки підприємництва, а також на платформі «Зроблено в Україні» та майданчиках українських бізнес-об’єднань.

Польські фермери, які блокують пункти пропуску на кордоні, дороги поблизу пунктів пропуску з Україною, планують продовжити протест ще на місяць – до квітня. Вони також не виключають, що почнуть блокувати пасажирський рух між Україною і Польщею. Через дії низки польських організацій простоює гуманітарний вантаж та товари військового призначення для України, які є критично важливими в умовах війни та атак росіян.

Ситуація на кордоні з Польщею наразі стає дедалі більш складною, зокрема, і через те, що протести польських фермерів здебільшого носять характер незадоволеності потребою впровадження «зелених» норм ЄС в сільському господарстві, їх низькою рентабельністю тощо.

Це ті питання, які Україна не повинна і не може вирішувати, проте через які стала заручницею ситуації.

На цьому наголошує президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану Анатолій Кінах.

На його думку, вирішити проблему лише на рівні митниці чи навіть профільних міністерств наразі неможливо. Потрібне втручання на вищому рівні, включаючи участь прем’єрів, президентів України та Польщі, а також представників Єврокомісії.

Потрібен конструктивний діалог та узгоджені заходи між урядами та євроструктурами, щоб забезпечити безперешкодний рух людей та товарів через кордонні пункти пропуску. Також закликаємо правоохоронні органи Польщі карати, а ще краще – унеможливлювати акти пошкодження вантажів із українським зерном.

Раніше УСПП звертався до організацій польського бізнесу, з яким  має меморандуми про співробітництво. Польські партнери підтвердили: від дій фермерів-протестувальників страждає і їх економіка.

Ще в грудні минулого року (перша «хвиля» блокування експорту нашого АПК через кордон із Польщею) Польсько-українська господарча палата в листі-відповіді до УСПП зазначила:«Ми також закликаємо до припинення блокади, оскільки вона б’є по підприємцях в обох країнах. Кільканадцять компаній – членів Палати – повідомили, що блокада вже завдала їм збитків на суму понад 100 мільйонів злотих. Через блокаду вартість автомобільного фрахту зросла на 300%».

Тоді ж Український союз промисловців і підприємців звернувся до президентів України і Польщі, а також президентки Єврокомісії пані Урсули фон дер Ляєн.

Ситуація на деякий час врегулювалася, проте поновлення блокування польськими фермерами кордону порушує торговельну політику, правила ЄС, а також спричиняє втрати для українського, польського та іншого європейського бізнесу.

Більше того – простоювання гуманітарної допомоги та військових товарів на кордоні може мати критичні наслідки.

Російська агресія руйнує українські землі, але загрожує і Польщі, і всьому ЄС!

Я переконаний, що спільні консультації на рівні прем’єр-міністрів та Президентів обох країн, із залученням Єврокомісії допоможуть знайти варіант розв’язання цієї проблеми. Важливою є й розробка спільних протоколів для швидкого розв’язання подібних ситуацій у майбутньому.

 

В продовження співпраці УСПП, Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану  із урядом – прийнято рішення про скасування обмежень на бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу. КМУ вніс зміни у постанову №76: за документом підприємства ОПК можуть бронювати працівників без обмежень за кількістю, навіть якщо вони мають дефіцитну військову спеціальність.

Раніше Український союз промисловців і підприємців та Антикризовий штаб звертали увагу парламенту, уряду та Офісу президента на потребу масштабування та виходу на серійне виробництво зброї, боєприпасів, спецтехніки для потреб Сил оборони України.

Я вже провів низку нарад із керівниками підприємств оборонно-промислового комплексу, переконаний, що такий крок надасть їм можливість стабільно працювати та збільшувати обсяги виробництва.

Окрім того, в УСПП виступають за стратегічне планування розвитку українського ОПК. Мається на увазі наявність стабільних середньострокових (на 2-3 роки вперед) замовлень від держави, створення спільних із європейськими партнерами виробництв, відкриття ліній кредитування таких підприємств за зниженими ставками тощо.

В Україні вже 4 квартал поспіль падають обсяги комерційного кредитування – попри анонсовані державні програми підтримки та пролонгацію «Доступних кредитів 5-7-9». Порівняно з довоєнним періодом номінальний його обсяг скоротився на 140 млрд. грн. (13%), при тому, що споживчі ціни за цей час зросли на 30%, а девальвація гривні склала 25%.

Рівень банківського кредитування економіки в Україні становить близько 10% ВВП – найнижчий показник в світі серед країн з ринками, що формуються (Чехія -70%, Польща -60%, Грузія -80% ВВП).

Бізнес, ледь витримавши повернення довоєнних штрафів, перевірок і податків, так і не отримав доступу до ресурсів. Не працює система страхування воєнних ризиків, принаймні, для більшості підприємців (є виключення щодо агросектору).

Більше того – на фоні цих уже системних проблем аномально зростає прибутковість банківської сфери, котра відійшла від своєї основної функції – кредитування економіки, та сконцентрувалася на власних заробітках. А можливості для цього зараз вигідні, як ніколи.

Ринкові джерела формують лише 40% доходів банків, решта – депозитні сертифікати НБУ (30% всіх прибутків – 43,2 млрд грн за півроку) та урядові облігації.

За 8 місяців поточного року прибуток фінустанов склав 95 млрд. грн. Це в 11 разів більше, чим за цей же період 2022 року.

Тим не менше, Національний банк України, хоч і знизив дещо облікову ставку, прислухавшись до вимог бізнесу, проте все ж утримує її на досі високому рівні – 20%.

«Це замкнене коло», – переконані в Українському союзі промисловців і підприємців та Антикризовому штабі стійкості бізнесу в умовах воєнного стану. Експерти провели спільне засідання за участі представників Мінекономіки, парламенту, а також аналітичних установ – Інституту економіки промисловості НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, ДП «Укрпромзовнішекспертиза» тощо.

Його учасники зазначили, що Національний банк за рахунок утримання високої облікової ставки примушує уряд підвищувати вартість обслуговування внутрішнього державного боргу. Сьогодні ставки по облігаціям коливаються в межах 18-19% річних, Кабмін з бюджету сплачує їх в тому числі НБУ, а той, у свою чергу, прибуток спрямовує на сплату відсотків по депозитним сертифікатам. Це відбувається в умовах війни та величезного дефіциту державного бюджету.

Відео виступу Анатолія Кінаха

«У тому числі, на це спрямовуються кошти міжнародної фінансової допомоги, які просто проїдаються, а не працюють на розвиток української економіки. До прикладу, для якісного зростання ВВП і платоспроможності внутрішнього ринку необхідно міняти структуру економіки із сировинної моделі на технологічну, зі ставкою на переробку та продукцію з високою доданою вартістю. На це потрібні чималі кошти. Але ми підрахували, що 1 грн. державних інвестицій приведе в країну 3 грн. приватних інвестицій. Це те, що ми могли б робити, а не просто розраховувати, що наші західні партнери будуть роками покривати половину видатків нашого бюджету», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

Він звернув увагу на недостатність темпів відновлення економіки після падіння аж на 30% в 2022 році внаслідок повномасштабної агресії рф. Прогноз зростання ВВП в цьому році – 2,8-3%.

Промислове виробництво за 7 місяців поточного року знизилося на 2,9%, за цей же період 2022 року було мінус 31,9%. Експорт впав за 7 місяців на 12%, імпорт зріс на 19%, що зумовлює значні ризики для національного виробництва. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі 20 млрд. доларів.

«Інфляція споживчих цін +8,6%. І тут НБУ міг би звітувати про успіх, адже обрав за основну ціль саме таргетування інфляції, а не кредитування економіки.  Проте реально вплив на тренд зниження інфляції має безпрецендентне зниження платоспроможного попиту і фіксований курс долара, який не дозволяє підвищуватися цінам на імпортну продукцію», – пояснюють в УСПП.

Учасники засідання Антикризового штабу і УСПП ухвалили рішення підготувати пряме звернення на Президента, парламент, НБУ щодо негайного втручання в цю ситуацію, особливо в контексті розгляду державного бюджету на 2024 рік та підготовки І етапу Плану відновлення.

«Будемо наполягати, щоб запрацювали механізми парламентського контролю, маємо формувати стимули для підвищення конкурентоздатності економіки, її модернізації, розбудови виробничих потужностей. Від цього залежить збереження людського капталу та повернення наших біженців додому, швидкість темпів відновлення України.  Потрібні ресурси – це правильне використання міжнародної допомоги, а також ефективна грошово-кредитна політика, інвестиційний клімат тощо», – підсумували

Висока облікова ставка в розмірі 25%, запроваджена Нацбанком під час війни і збережена до 2024 року, не мотивує банки кредитувати реальний сектор економіки. Фінустановам набагато вигідніше інвестувати в депозитні сертифікати НБУ за ставкою в  20 -23% та мати стабільний прибуток, ніж іти в «ризикове» інвестування бізнесу.

Більше того, така політика приводить до незрозумілої конкуренції із урядом за ресурси. Довгий час ставка за військовими облігаціями (ОВДП) становила 16% річних, а в лютому 2023 року вона зросла до 19,75% річних.

У той час ділова активність в Україні не може вийти на довоєнний рівень, щоб хоч якось компенсувати минулорічне падіння ВВП у близько 30%. Значна частина бізнесу – 20-25% – відновила свою роботу: повністю чи частково. Зростання вартості сировини, енергоресурсів, недоступність кредитних коштів, відсутність достатньої кількості кваліфікованих працівників, дорога логістика (перевезення на УЗ підскочили аж на 70%) – все це негативно позначається на підприємництві. Сюди слід додати проблеми із блокуванням податкових накладних (40% бізнесу стикнулося із цим), несвоєчасне повернення ПДВ тощо.

«Згідно із нашою інформацією, біля 60% бізнесу так чи інакше потерпає від браку фінансових коштів на релокацію, відновлення виробництва, модернізацію чи переорієнтування на нові ринки, шляхи доставки тощо. Ці кошти десь потрібно брати. Внутрішній ринок втратив у купівельній спроможності, на експорт потрібні додаткові фінанси. Ми вдячні за продовження програми «Доступні кредити 5-7-9», але її можливості обмежені. За даними Міністерства фінансів України, підприємці отримали від банків за час війни 18 тисяч кредитів, з них тільки десь 1,5% на інвестиційні цілі. Потрібно масштабувати кредитування української економіки», – зазначив президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Антикризового штабу допомоги бізнесу Анатолій Кінах.

Здебільшого промисловці, підприємці покладаються на власні фінанси, говорять в УСПП. Проте це джерело обмежене, а непрогнозованість податкової політики може і взагалі змусити підприємця замислитися про доцільність розширення/подальшого ведення бізнесу.

Так, у профільному фінансовому комітеті ВРУ нещодавно заявили про наміри повернути довоєнні фіскальні перевірки і штрафи, а також ПДВ на пальне до 20%. Діловий союз виступив проти ухвалення будь-яких рішень на цю тему без діалогу із бізнесом та техніко-економічних обґрунтувань.

Повертаючись до теми кредитування, то, як ми вже зауважили, 60% компаній відчувають брак коштів. Політика НБУ по утриманню облікової ставки на рівні 25% продовжуватиме тримати дорогі ставки по кредитам в банках, що є недоступними для переважної частини бізнесу.

Відтак, УСПП, Антикризовий штаб допомоги бізнесу вимагає від уряду та НБУ спільно із діловою спільно опрацювати механізми розширення, стимулювання програм кредитування – на міжнародному та державному рівні, а також лібералізацію вимог до кредитної застави, адресний підхід до термінів повернення валютної виручки.

Завдання уряду тут – система гарантій та страхування ризиків. Для цього повинна бути вироблена спільна політика із Нацбанком та Верховною Радою України, Офісом президента.

Це ж саме стосується і необхідності формування більш погоджених дій в сфері експорту, особливо в питаннях валютно-курсової політики. За підсумками року останній впав аж на 35%. Зважаючи на зменшення посівних площ та прогноз зменшення врожайності зернових в 2023 році, проблеми в ГМК – поточний рік може показати більш невтішну статистику.

«Таким чином ми збільшимо прибутковість в експорті товарів і послуг. Особливо, якщо повернення ПДВ буде своєчасним і в повному обсязі», – підсумували в УСПП.

Ці пропозиції УСПП, Антикризового штабу були передані  РНБОУ та ввійшли до проєкту її рішення щодо стійкості національної економіки в умовах війни. Проєкт розглядатиметься на засіданні Ради національної безпеки і оборони України найближчим часом.