Серед основних ризиків уповільнення економічного зростання, крім суто воєнних чинників, експерти виокремлюють відсутність ефективної концепції промислової політики, монетарну політику, яка не орієнтована на стимулювання розвитку, а також нестачу загальної адаптивної моделі зростання, придатної для умов воєнного часу.
Про це йшлося на черговому засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, організованому Українським союзом промисловців і підприємців (УСПП). До участі традиційно були залучені представники Уряду, РНБОУ, Верховної Ради, профспілок, бізнесу, експертного середовища та міжнародних партнерів.
Президент УСПП Анатолій Кінах у своєму виступі наголосив на тривожних тенденціях, які фіксуються в економіці. Зокрема, за його словами, промислова інфляція за підсумками квітня та в річному вимірі перевищила 52%, що є критичним сигналом:
«Це означає, що за кілька місяців промисловий інфляційний тиск перейде в споживчий сектор, і ми матимемо ще більше зниження купівельної спроможності населення», — зазначив він.
Відповідно до економічного аналізу Антикризового штабу, інфляція в річному вимірі у квітні 2025 року сягнула 15,1%, при прогнозі уряду на рівні 9,5%. Водночас реальний ВВП у I кварталі зріс лише на 0,5%, що суттєво нижче від очікувань. У структурі промислового виробництва найгірша ситуація спостерігається в електроенергетиці (падіння на -34,9%), будівництві (-51%) та торгівлі (-29,5%).
«Очікуване завершення воєнних дій може загострити дисбаланси на ринку праці. За наявного рівня безробіття близько 15% і використання економічного потенціалу лише на 70%, це свідчить про неефективність нинішньої економічної моделі, яка не здатна забезпечити повноцінну зайнятість і зростання в умовах війни на виснаження ресурсів та повоєнного відновлення», – зазначили учасники засідання.
Президент УСПП повідомив, що Антикризовий штаб спільно з Національною академією наук України готує спеціальне засідання з аудиту реального стану економіки за всіма ключовими напрямками та пріоритетів плану відновлення від наслідків повномасштабної війни рф проти України. Ці напрацювання будуть передані в РНБОУ і парламент.
Щодо проєктів із відновлення – свої пропозиції надасть Рада з питань відбудови України у складі Глобальної організації світових лідерів Lives Amplified (Нью-Йорк, США), яку очолює Анатолій Кінах. Під час презентації Ради виступив і голова організації Стівен Мельник, який наголосив на великих перспективах співпраці з українським бізнесом та міжнародними донорами (транснаціональними корпораціями, інвесторами, фінансовими інституціями).
Засідання української частини Ради заплановано на червень. До її складу, як наголосив Анатолій Кінах, увійдуть авторитетні фахівці з ділового середовища, державного управління та представники системного українського бізнесу. Серед основних принципів роботи Ради — нульова толерантність до корупції, системність у підходах до відновлення країни, максимальна прозорість і залучення механізмів державно-приватного партнерства.
Окрему увагу на засіданні було приділено податковій політиці, яку прокоментувала віцепрезидентка УСПП Юлія Дроговоз.
«Всі законодавчі ініціативи, що передбачають підвищення податків, подаються під гаслами боротьби з тіньовою економікою. Але ніхто не аналізує глибинні причини її виникнення», — заявила вона.
За словами Ю.Дроговоз, за перші чотири місяці 2025 року в Україні припинили діяльність майже 120 тисяч ФОПів, які за попередній рік дали приблизно 1,3 млрд грн доходів.
«Називати цей сектор виключно “тіньовим” — неправильно. Це здебільшого малі підприємці, які не витримали податкового тиску», — підкреслила вона.
Відтак учасники засідання Антикризового штабу висловили стурбованіть подальшим зниженням професійності та ефективності роботи органів державного управління.
Серед іншого, експерти і бізнес обговорили виклики для експорту в умовах втрати з 5 червня режиму “торгового безвізу” з ЄС, скорочення валютних надходжень від трудових мігрантів, дефіцит бюджету на рівні 24% ВВП та ризики наростання зовнішнього боргу.
На завершення було зазначено, що в умовах війни особливу роль відіграє кооперація держави, бізнесу та міжнародних партнерів, а також створення інституцій для системної реконструкції країни. Рада з відбудови, Антикризовий штаб та платформи на базі ділових асоціацій виступають ключовими майданчиками для напрацювання антикризових рішень, але потрібне і активне системне залучення в дану роботу Уряду, Верховної Ради. Зокрема, через модернізацію і запуск діяльності Національної ради з відновлення (заснована Указом Президента в квітні 2022 року, досі не діє), розробку комплексної Промислової стратегії на індустріально-інноваційних принципах, а також перегляд податкової, монетарної політики з метою розвитку економіки та ділової, інвестиційної активності.
Війна на виснаження з російським агресором — це не лише бойові дії на лінії зіткнення, а насамперед протистояння ресурсів, державних систем управління та готовності продовжувати боротьбу. Кожен рік «повномасштабки» не проходить безслідно — ми бачимо дедалі більше негативних проявів воєнного стану в політиці та економіці, змінюється наше соціальне життя — збільшується розрив між добробутом українців та європейців.
Системний погляд на ці та інші проблеми, які роз’їдають країну під час війни, про майбутні вибори та потенціал для розвитку нової індустріальної економіки — у великому інтерв’ю UA.News розповів Анатолій Кінах, колишній секретар РНБО та експрем’єр-міністр України, президент Українського союзу промисловців та підприємців. Публікуємо першу частину інтерв’ю.
Про деформацію економіки під тиском війни
Повномасштабне російське вторгнення на територію України стало затяжною війною на виснаження ресурсів. Ворог цілеспрямовано руйнує нашу житлову, транспортну, енергетичну і промислову інфраструктуру. За даними Світового банку, масштаби тільки прямих втрат наближаються до $600 млрд. Це офіційна статистика. На жаль, це величезні обсяги. Зараз Україна має приблизно 78% від того ВВП, який у нас був у 2021-му році. Тобто втрата — мінус 22%. Зупинюсь на ключових напрямках руйнацій.
Енергетична інфраструктура. До початку повномасштабної війни загальних потужностей генерації електроенергії було приблизно 18 ГВт. Зараз у нас залишилося близько 9 ГВт, тобто зруйновано 50% всієї генерації. Насамперед це стосується теплової енергетики. Ми втратили найбільшу в Європі атомну станцію — Запорізьку АЕС, яка давала Україні мінімум 20% всієї енергогенерації.
Житловий сектор. Зруйновано десятки мільйонів квадратних метрів житла. Для порівняння — максимальні обсяги, які планували ввести в експлуатацію до війни, сягали близько 11 млн м². Зараз зруйновано, за різними оцінками, мінімум 60 млн м². І ці втрати відчуваються постійно.
Транспортна логістика. Теж масштабні руйнування, ускладнене ефективне використання наших портів, насамперед на Чорному та Азовському морях. До повномасштабної війни ми постачали через морські порти близько 80% всієї експортної продукції гірничо-металургійного комплексу, аграрної та інших галузей.
Втрати дуже серйозні. На них потрібно не просто звертати увагу, а діяти вже сьогодні. Оскільки це проблематика втрати самодостатності економіки і негативного впливу на обороноздатність держави. Так, за 2024-й рік ми профінансували державні видатки за рахунок надходжень від української економіки тільки на 48%. А 52% — була зовнішня допомога, яку здебільшого треба повертати: кредити, позики. Державний борг України різко зріс: якщо у 2021 році він становив 49% ВВП, то на початок 2025-го — вже 92% ВВП. Це величезне боргове навантаження.
Про людський капітал і соціальні стандарти
Україна зараз втрачає найцінніше — людський потенціал. Без людей нічого не буде. 7 млн українців за кордоном у статусі біженців. Починаючи з 2014 року, бо війна розпочалася у 2014-му, офіційно всередині країни маємо ще 4,7 млн внутрішньо переміщених осіб. Це внутрішні біженці, які втратили все. Безпрецедентно загрозлива сама демографічна ситуація. За офіційним даними, у 2024 році зареєстровано 177 тис. новонароджених, а смертей — 495 тис. Смертність в Україні зараз майже втричі перевищує народжуваність. Формується дуже загрозлива демографічна яма. Вже сьогодні треба створювати якісну стратегію демографічного розвитку і виконувати її.
Особливо зверну увагу на соціальні стандарти. За період війни ця сфера зазнала ще більшої деформації. Головна проблема у тому, що зростає розрив між стандартами якості життя в Україні та сусідніх державах Східної Європи. Наведу офіційні дані за 2025 рік. В Україні нормативно затверджений рівень місячної мінімальної заробітної плати дорівнює 8 тис. грн. У Польщі — 47 тис, у Чехії — 35 тис, у Німеччині — 98 тис. у гривневому вимірі. А нам необхідно повертати українців на рідну землю. Ви розумієте, яке рішення ухвалять наші громадяни на тлі такого розриву на рівні соціальних стандартів?
Вражає недалекоглядність, зокрема, і наших урядових структур, включно з парламентом. У ситуації, коли необхідно повертати з-за кордону мільйони людей, вони заморозили соціальні стандарти, включно з мінімальною заробітною платою на рівні 8 тис. грн на три роки вперед аж до 2027 року. Закрили навіть це маленьке світло в кінці тунелю. Це неприпустимо.
Навпаки — треба робити все, щоб піднімати виробництво своїх ресурсів, економіку. І на цій базі доводити людям, що держава буде робити максимум, щоб покращувати соціальні стандарти, щоб була якась перспектива і надія.
Ризики і статистика, яку я назвав, дуже болючі. Але це та правда, яку громадяни повинні знати. Бо тільки так можна формувати точні системні рішення, спрямовані на те, щоб Україна вийшла з цієї величезної трагедії, величезного іспиту, більш сильною. Ще раз підкреслюю — нам потрібно не тільки захищати свою свободу, територіальну цілісність, свій цивілізаційний вибір. Нам треба зараз дуже серйозно та поетапно відновлювати нашу економічну самодостатність, не чекаючи завершення війни. Умовно кажучи, наступного ж дня після оголошення миру чи перемир’я, ми повинні одразу задіяти весь наш потенціал, мати готові програми, проекти для розвитку сучасної та конкурентоздатної держави.
Про оборонно-промисловий комплекс України
Закономірно, що оборонно-промисловий комплекс зараз демонструє достатньо високі темпи розвитку. Це підтверджує, що в України є великий науково-технічний, промисловий та кадровий потенціал. Це з позитивного. Щодо проблем, які треба вирішувати.
Перша проблема. Дотепер у нас немає чіткої державної політики, програми реформування і розвитку промислового комплексу. А ситуація кардинально змінилася. Особливо потрібно підсилити напрямок державно-приватного партнерства. В обсягах виробництва українського ОПК частка приватного бізнесу в рази перевищує показники державних підприємств. Але, на жаль, ставлення до приватних компаній зберігається, як кажуть, за залишковим принципом. Це треба змінювати і створювати умови для ефективного залучення в оборонно-промисловий комплекс приватного бізнесу та капіталу. Для цього потрібні рівноправні прозорі умови.
Друга проблема— недостатнє завантаження оборонно-промислового комплексу. За офіційними даними, у 2024 році український ОПК був завантажений максимум на 40%. Здебільшого через те, що не працює кредитна система. Рівень кредитування реальної економіки у нас (а ми держава, яка воює) найнижчий у Європі. Є такий показник — обсяг кредитів до ВВП. У нас він становить до 15%, а в Чехії та Польщі — 70-88%. Тобто уряд, парламент та Національний банк не мають комплексного підходу для формування ефективних умов кредитування ОПК. Це необхідно вирішувати терміново.
Третя проблема. Важливо розуміти, що дрони, боєприпаси, патрони — це розхідний матеріал на війні. Така зброя повинна виготовлятися індустріально-серійними методами. Нам потрібне конвеєрне виробництво. Так, у нас є деякі позитивні зміни у випуску артилерійських снарядів, мін, патронів і дронів. Але у нас досі немає індустріально-інноваційних програм, під які могли б сформувати відповідні оборонні замовлення. Адже серійне виробництво передбачає замовлення мінімум на два-три роки вперед. Це дуже серйозний виклик. Бо ми розуміємо, що таке дефіцит боєприпасів на фронті. Потрібно якомога швидше на основі цільових програм переходити до індустріально-серійного виробництва зброї і спецтехніки. Ця робота триває і пішла швидше. Але ми ще відстаємо, необхідно ще більше прискоритися. Особливо в умовах геополітичних ризиків із надходженням допомоги від союзників. На жаль, ми бачимо тренд до скорочення такої допомоги, і повинні максимально нарощувати виробництво власної зброї.
Четвертий виклик — адаптація українського ОПК до стандартів технічних регламентів НАТО, в цілому до міжнародних стандартів. Це величезний обсяг роботи. На жаль, ця система дотепер не сформована. Ми зараз над цим працюємо. Бо вже зараз питома вага зброї, спецтехніки та боєприпасів, виготовлених за стандартами НАТО, у Збройних силах України сягає 60%. Ми повинні бути спроможними обслуговувати цю зброю, ремонтувати її, а також створювати умови для виробництва нової — за міжнародними стандартами і регламентами. Для цього потрібні конкретні цільові програми.
Про дискусії навколо експорту зброї
Присутність українського ОПК на зовнішніх ринках — ще одне важливе питання. Наші виробники мали непогані позиції закордоном, але з початку повномасштабної війни діє заборона на експорт. Це було логічне рішення — у пріоритеті Збройні Сили України. Але за період війни, особливо в приватному секторі, сформовані потужності, які набагато перевищують платоспроможний попит на внутрішньому ринку. Зараз ми наполягаємо на тому, щоб поступово відкривати можливості нашим підприємствам і компаніям ОПК для формування експортної політики. Безумовно, ЗСУ залишаються у пріоритеті. Але коли є профіцит продукції, ми повинні робити все, щоб вона була присутня на зовнішніх ринках, був заробіток, який дозволяв би зміцнювати наше ОПК і обороноздатність. Це питання зараз починає дискутуватися. Але знову ж таки є фактор часу. Ми вважаємо, що це робиться дуже мляво, безсистемно і може заважати нашому ОПК. Особливо якщо після оголошення, умовно, перемир’я будуть скорочувати обсяги оборонних замовлень. При цьому наші підприємства не будуть готові експортувати свою продукцію на зовнішні ринки.
Подальша заборона експорту може призвести до вимушеної релокації цих підприємств за кордон. І такі приклади є. Маємо декількох провідних компаній-виробників дронів вже релокованих за кордон, бо там є попит і ринки збуту. Зволікання щодо відкриття експорту може також призвести виробників до зупинки чи банкрутства. Тому часу обмаль.
У рамках УСПП, Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану ми вже провели певні зустрічі з цього питання із представниками урядових структур та Укроборонпрому. Наполягаємо, щоб такі рішення ухвалювалися набагато швидше. Щоб прискорити цей процес (я відкрию деяку інформацію), ми підписали системну угоду про співпрацю з Укроборонпромом, створили спільну робочу групу. Зараз готуємо перше засідання, на якому одним із головних питань буде експортна політика. Вирішувати це треба динамічно, системно, враховуючи потреби обороноздатності України. Але це дуже актуальна тема. Маю надію, що ми максимально прискоримо вирішення цього питання. Експортна політика має бути невід’ємною складовою розвитку оборонно-промислового комплексу, включно з прогнозом подальшого розвитку ОПК, зокрема у повоєнний період. Це стосується і вирішення проблеми дефіциту кваліфікованих кадрів. Бо мобілізація та бронювання — це складний процес пошуку балансу між обороноздатністю і потребами економіки. Це вимагає потужних навчальних програм підготовки фахівців, зокрема кваліфікованих робочих професій. А особливо — конструкторів, інженерів.
Про бізнес-клімат і настрої підприємців
Варто не допускати, щоби проблеми бізнес-клімату постійно висвітлювалися, як наслідки повномасштабної війни. Треба чітко розподіляти наступне. Є війна, ризики, гарантії безпеки, є цинічний підлий ворог, з яким ми повинні боротися. І ми будемо робити це далі. Але є питання, які я називаю, законами розвитку, законами бізнес-клімату. Вони діють і їх треба виконувати, незалежно від назви держави.
Почнемо з того, що Україна — офіційний кандидат на вступ до Європейського Союзу. З червня 2024 року ми ведемо офіційні переговори. І ми повинні виконувати головні вимоги у формуванні бізнес-клімату, особливо щодо приватного капіталу: верховенство права, прозора конкуренція, захист прав інвестора, власника, ефективна антимонопольна політика. Це все, що робить бізнес-клімат сприятливим. Адже приватний капітал йде тільки туди, де є стабільність, прогнозованість, вигідні результати інвестування. Над умовами для бізнесу треба працювати, бо вони серйозно порушуються. Я не буду наводити приклади про якість нашої судової гілки влади, прозору конкуренцію, численні перевірки, силовий тиск, блокування податкових накладних. Або ж про підвищення податків заднім числом. Що б’є по інвестору, який має фінансовий план, а йому різко змінюють умови діяльності. Якщо коротко, ми ведемо жорстку дискусію з парламентом, Урядом і податковою щодо цього. Я переконаний, що треба дотримуватися такого принципу: якщо є потреба збільшувати доходи держбюджету, то спочатку варто створити сприятливі умови для бізнесу. Не намагатися все вирішувати тільки через фіскальний чи силовий тиск. Бо апріорі це дає від’ємний результат. Ми це бачили не раз. Тому зараз, з точки зору бізнесу і бізнес-клімату, дуже принципово, щоб діяв постійний діалог між законодавцями, фіскальними структурами, регуляторними, силовими. Ми постійно наполягаємо на цьому. Один із напрямків діяльності Антикризового штабу якраз передбачає, що будь-які зміни повинні відбуватися на засадах постійного діалогу, комунікації. Як приклад – «Укрзалізниця» з її тарифами. Нагадаю, у червні 2022 року, коли український бізнес був у критичному стані: зруйновані транспортні та логістичні напрямки, маса проблем. У той час, без погодження, без розрахунків, «Укрзалізниця» підвищила тарифи на 70%. Завдали нещадного удару, особливо експортерам. Зараз хочуть повторити — підвищити тарифи на залізничні перевезення на 37%. Добре, що ми аргументовано заблокували цей процес. І це стосується багатьох питань. Наприклад, є пропозиція підвищити військовий збір чи додатково оподаткувати підприємців фізичних осіб, як це часто-густо робиться. Ми запитуємо: «А яке техніко-економічне обґрунтування? Як це вплине на бізнес, на його конкурентоздатність?».
Розрахунків немає, є тільки заклики тиснути на кнопки. А потім ми фіксуємо, наприклад, за останні місяці різке скорочення чисельності підприємців-фізосіб, або збільшення частки бізнесу, який релокується за кордон. У Польщі за 2024 рік український бізнес став лідером за кількістю операцій з нерухомістю та відкриттям нових компаній. Хто від цього виграє? Ми втрачаємо величезний потенціал через те, що дуже неефективно та непрофесійно змінюються правила гри для бізнесу в Україні.
Я завжди наполягав і буду наполягати, що влада, перед тим, як змінювати умови для бізнесу та інвесторів, повинна провести глибокі техніко-економічні розрахунки, аналітику і прогноз наслідків. Якщо прогноз наслідків від’ємний, то краще не чіпайте. Спочатку треба працювати над зниженням рівня корупції, наведенням ладу на митниці, створенням умов доступу до кредитів (у нас кредитна система майже заморожена). Потрібно створювати умови підтримки національного бізнесу, як робить весь світ. І тільки після цього повертатися до підвищення податків. Поки не вичерпаний цей потенційний ресурс, не чіпайте і не тисніть на бізнес, бо результат буде протилежний. Такий рівень державної відповідальності повинен бути.
В Антикризовому штабі ми сформували таку позицію: як наші бійці на фронті ціною свого життя та здоров’я захищають кожен метр української землі, так і ми зобов’язані боротися за кожне робоче місце. Бо без ресурсів нічого не буде: ані перемоги над ворогом, ані життєвої діяльності в тилу. Такий принцип має бути в основі змін в оподаткуванні, в умовах для бізнесу та інвесторів. І чиновник, який цього не розуміє, не має ані морального, ані професійного права залишатися на своїй посаді. Така атмосфера повинна бути в Україні. У цьому суть мобілізованої економіки. Наведу ще такі офіційні дані. За підсумками 2024-го року офіційний рівень безробіття в Україні становив близько 15%. А рівень завантаженості ОПК — 40%. У ворога, за офіційними даними, рівень безробіття — 2,5% (для них історичний мінімум), а військово-промисловий комплекс завантажений цілодобово — 24х7. Це в умовах війни на виснаження ресурсів. Тобто бачимо, наскільки ми неефективно використовуємо власний потенціал.
Про діалог влади з громадянським суспільством
Ще на першому етапі повномасштабного російського вторгнення наша влада зробила стратегічну помилку, коли закрила кордони. Це було неприпустимо. І це моя принципова позиція. Вважаю, що це був приклад безпрецедентної недовіри до власних громадян.
З лютого 2022 року я постійно перебуваю в Україні. Був свідком, коли на початку повномасштабної війни, з-за кордону поверталися десятки тисяч наших хлопців, добровільно залишаючи затишну Європу. Вони йшли на фронт захищати свою державу. Біля військкоматів стояли черги. Останнім часом я цю тему загострюю, бо бачу негативні зміни. Представники ТЦК, наприклад, виловлюють людей на вулицях. Я запитую себе і багатьох: що змінилося у нашій ментальності та патріотизмі за ці три роки? Коли так різко змінюється ставлення громадян до святого обов’язку захищати свою державу.
Навіть штатні психологи того ж Генерального штабу погоджуються, що проблема дуже серйозна. Частина громадян України перестає вірити, що живе і захищає справедливу державу, а частина взагалі вже у це не вірить. Проблема справедливої держави — дуже гостра і на фронті. Її треба вирішувати, бо вона — не другорядна. А робити це можна тільки завдяки гідному ставленню до власних громадян, чесного діалогу з ними.
Безумовно, під час воєнного стану певна інформація має бути закритою. Але в цілому, з точки зору реального стану справ, поетапного вирішення цих проблем та серйозної відповідальності кожного за результат — такого діалогу, на жаль, у нашому інформаційному просторі немає. Такий підхід треба змінювати. Необхідно роз’яснювати людям, що відбувається, які є наміри, стратегії, об’єктивні оцінки і тенденції. Щоб громадяни в період, коли гостро стоїть питання перезавантаження системи, а є необхідність її перезавантажувати, могли бути критично мислячими виборцями. Лише тоді вони зможуть свідомо і відповідально зробити свій вибір.
Здебільшого цей процес залежить від рівня свободи слова, доступу до інформації, прозорої конкуренції різних політичних напрямків, ідеологій, програм і так далі. З цього погляду в Україні необхідно зробити дуже багато. І це буде впливати не тільки на поточний стан справ, а й на результати майбутніх виборів. Скажу відверто, спираючись на власний досвід, у нас немає часу на стратегічні помилки, з точки зору ефективності влади. Це те, що повинно бути сьогодні вже в роботі без зайвої політизації, брудної конкуренції та метушні навколо посад. Ми всі повинні розуміти, що треба формувати прозору, демократичну систему підготовки до вирішальних етапів волевиявлення нашого народу.
Вдосконалення процедур бронювання працівників, необхідність підтримання діяльності не лише критично важливих, але й всіх економічно активних суб’єктів підприємництва – одні із найважливіших факторівстійкості економіки України в умовах воєнного стану. Наша оборона у війні із російським агресором фінансується виключно за кошти держбюджету, тобто на податки українських громадян, підприємств, резидентів.
Для майже 60 % роботодавців пошук кваліфікованих працівників є першочерговою проблемою, за результатами опитування Уряду. В окремих галузях ця ситуація ще більш критична: на деяких гірничодобувних підприємствах – до 73 % незаповнених вакантних місць, на трубних підприємствах – до 81 %, у будівництві – від 60 до 80%.
Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП за участі представників РНБОУ, Кабміну, ВРУ, бізнесу, експертів, профспілок тощо.
Напередодні Антикризовий штаб проаналізував численні звернення промислових підприємств щодо складності з набором робітничих кадрів у контексті імплементації закону № 3633-ІХ про мобілізацію.
Виробники, роботодавці одностайні в тому, що система бронювання потребує подальшого удосконалення та узгодження із раніше затвердженими нормативно-правовими актами у цій сфері.
Серед поширених зауважень:
– часом недотримання причетними органами державної влади термінів оформлення бронювання;
– відсутність юридичних гарантій не бути одразу мобілізованими при оновленні даних;
– практика розширеного трактування підстав для відмов ТЦК та СП у зарахуванні заброньованих працівників на спеціальний військовий облік під час перевірки підстав для надання відстрочок;
– норми щодо бронювання 100% військовозобов’язаних працівників підприємств ОПК не розповсюджується на працівників, яким вже вручено мобілізаційне розпорядження (резервісти), зокрема після введення у дію Закону № 3633-ІХ та відповідно зниження призовного віку до 25 років.
Учасники засідання також наголосили на тому, що в суспільстві немає консенсусу щодо параметрів справедливої системи «економічного бронювання», а відтак концепцію потрібно доопрацьовувати і проводити адекватну комунікацію з громадськістю, військовими.
Антикризовий штаб пропонує Уряду швидке налагодження системи перекваліфікації і навчання спеціалістів та закликає максимально жорстко реагувати на зловживання, корупційні практики під час організації перетину кордону через систему «Шлях».
За підсумками розгляду Антикризовий штаб і УСПП направили РНБОУ, парламенту, Кабміну структуровані рекомендації і бачення бізнесу покращення системи бронювання.
Першочергово слід провадити постійний моніторинг впливу державної політики в сфері мобілізації на стійкість національної економіки.
З цією метою потрібно налагодитивзаємодію місцевих органів влади, ТЦК СП, органів місцевого самоврядування для дотримання термінів оформлення та/або переоформлення бронювання військовозобов’язаних.
Далі – опрацювати пропозиції бізнесу щодо бронювання критично важливих працівників промисловості за найменуваннями професій, посад. Такі вже надсилалися Уряду.
При визначенні підприємства критично важливим для економіки враховувати динаміку показників у економічній діяльності таких підприємств та необхідність збереження їхнього статусу,
Щоб ефективно імплементувати Закон про мобілізацію, Кабміну необхідно внести зміни до відповідних нормативно-правових актів, передбачивши:
– бронювання і резервістів на підприємствах ОПК;
– доповнення Постанови №76 (зі змінами, внесеними постановою №650)нормою про обов’язковість інформування підприємства з боку ТЦК та СП щодо зарахування заброньованих осіб на спеціальний облік у 5-денний строк. Визначати кількість військовозобов’язаних для електронного бронювання визначати станом на 01.01.2024 року (замість 18.05.24р.);
– можливість бронювання військовозобов’язаних співробітників, що займають посади чи виконують функції, які є обов’язковими згідно вимог законодавства (наприклад, у страховій сфері).
Міносвіти спільно із вітчизняними вишами мають розглянути пропозицію залучати студентів окремих спеціальностей (наприклад, інженерних, ІТ) починаючи з 3-го курсу очної форми навчання за держзамовленням до обов’язкової роботи на підприємствах ОПК за погодженим графіком. Натомість випускники таких спеціальностей, які навчалися по держзамовленню – будуть зобов’язані відпрацьовувати на державних підприємствах нормативно визначений період.
Антикризовий штаб розраховує на ефективність спільної з Урядом, Генштабом роботи над удосконаленням системи бронювання та її збалансуванням із потребами мобілізаціями (як на цей рік, так і в перспективі на 2025-ий).
У суспільстві та державних органах влади обговорюються проблеми балансу мобілізації і бронювання. Зростає дефіцит робочої сили в економіці. До прикладу, в будівельній галузі не вистачає до 60% працівників.
Кількість вакансій навіть для людей пенсійного віку зросла з 1,5 тис. до майже 3 тис. (згідно досліджень деяких джоб-сайтів) в місячному розрізі.
У багатьох секторах роботодавці намагаються замінити нестачу працівників збільшенням найму жінок і створенням для цього належних умов, наприклад, запуском корпоративних дитячих садочків, а також збільшенням заробітних плат.
Загалом, через війну з російським агресором та скорочення населення (біженці, що виїхали за кордон, погіршення демографічної ситуації), а також мобілізаційні завдання для потреб оборони, робоча сила в Україні (цивільний сектор) зменшилася на 2,1 млн людей, свідчать дані Уряду.
Про нестачу кадрів говорять великі компанії, малий бізнес, аграрії, логістичні компанії тощо.
То який же вихід?
В Українському союзі промисловців і підприємців постійно моніторять ситуацію, відтак вважають, що оптимальним рішенням буде адресний підхід до кожної окремої галузі та підприємства. Причому, цим має займатися не лише Уряд, але й органи місцевого самоврядування, визначаючи важливість того чи іншого бізнесу для економіки регіону чи цілої країни.
«Ми повинні зберегти роботу економічно активних підприємств, адже фінансування нашої оборони проти рф йде виключно із держбюджету. Працююча економіка – більше ресурсів для ЗСУ. Не лише підприємства, які потрапляють під критерії визначення критично важливими, але й всі економічно активні суб’єкти господарювання мають отримати певну визначеність в їх роботі.», – підкреслили в УСПП.
Діловий союз та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, чимало пропозицій якого вже втілені в рішеннях РНБОУ, постановах КМУ, законопроєктах, виступають за те, щоб досягти балансу між мобілізаційними потребами для оборони та бронюванням для економіки.
Тому одним із рішень може бути вже згаданий адресний підхід, а також бронювання по фактору професій та посад.
Слюсарі, інженери, будівельники, енергетики та ін. – потрібні спеціальності для відновлення і відбудови, підтримання стійкості економіки. Так само, як і вузькі спеціалісти на технологічних заводах, навчання яких займає роки, тому просто замінити їх не вийде.
УСПП, Антикризовий штаб запрошує до цієї дискусії інші бізнес-асоціації, роботодавців, Уряд і парламент з тим, щоб створити рівні можливості для виробників та бізнесу, при цьому не нашкодивши процесу мобілізації, який в пріоритеті.
Складна ситуація в енергетиці, підготовка до зими та пошук балансу між мобілізацією та бронюванням фахівців – ключові теми, на яких сфокусувався Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану.
Чергове засідання штабу за участі представників парламенту, РНБОУ, Мінекономіки, Генштабу, галузевих асоціацій, профспілок та експертів відбулося в Українському союзі промисловців і підприємців. Учасники наголосили на необхідності швидких рішень в енергетичному секторі, адже до настання холодів фактично залишилось 4-5 місяців, а руйнування нашої теплової і гідрогенерації ворогом вже перевищило 50% загальних потужностей.
93% теплогенерації та 59% гідрогенерації втрачено, ЗАЕС тимчасово окуповано. У сукупності через пошкодження виведено з ладу 9 гВт потужностей. Крім того, залишається ризик повторних ударів агресора по енергоінфраструктурі, що може ще більше ускладнити ситуацію в українській енергосистемі. У таких обставинах держава разом із бізнесом повинні сформувати та впроваджувати комплексний підхід до стабілізації роботи системи енергозабезпечення.
Серед критично важливих завдань – наявність в Уряду плану дій координації роботи всіх структур, що повинен мати адресний характер щодо кожного регіону, економічно активних підприємств. В областях повинні працювати окремі групи з відповідними повноваженнями, які б приймали б рішення щодо збереження стабільного енергозабезпечення складних виробництв
Необхідно нарощувати пропускну спроможність для збільшення (при потребі) імпорту електроенергії.
Збільшення з 1 червня тарифу на електроенергію для населення має принести близько 50 млрд грн додаткових надходжень на рік. Ці кошти варто спрямувати на відновлення пошкодженої генерації, а також на розбудову системи розподіленої генерації – газопоршневих та газотурбінних електростанцій.
Член правління «Укренерго” Олексій Брехт зазначив, що через дії російського агресора наразі в енергосистемі України доступно до споживання 9,5 гВт, а реальне споживання перевищує 11 гВт, тому і населення, і бізнес живе в умовах постійних відключень.
Він також погоджується, що потрібно розбудовувати максимально всі види електричної генерації будь-яких потужностей, а також збільшувати пропускні спроможності для імпорту.
«За останні 20 днів для імпорту використовувалося 70-80% потужностей наявної системи. Є можливість збільшення її завантаження. До зими треба довести пропускну спроможність до 2,2 гВт, а в найближчі 4-5 років – до 4,5 гВт (30% внутрішнього споживання», – повідомив О.Брехт.
Присутні підкреслили, що для розбудови системи розподіленої генерації, ВДЕ тощо – потрібно застосовувати з боку держави всі стимули – податкові, тарифні, кредитні та ін.
«Зараз часу на ці заходи дуже мало і попереду справді одна із найскладніших зим», – загальний висновок експертів.
Іншою, не менш важливою темою, стало удосконалення системи бронювання фахівців для підтримки стабільної роботи економіки. Раніше, за наполяганням Антикризового штабу і УСПП, роботодавців, Уряд прийняв постанову №650, яка доповнила попередні рішення. Зокрема, бронювання працівників критично важливих підприємств збільшили з 6 до 12 місяців, спростили деякі процедури, а також зробили значний крок до повної діджиталізації цього процесу.
Втім, попереду чимало роботи для пошуку балансу між потребами мобілізації для оборони та бронювання фахівців для економіки.
«За останній час на адресу працівників моєї установи прийшло 52 повістки, і 15 працівників одразу звільнилися. Це, знову ж таки, порушило усталену кількість військовозобов’язаних в організації, від якої нами раніше бронювалося 50% . Ці речі потрібно якось узгодити», – зазначив присутній на засіданні керівник одного із підприємств.
На Антикризовому штабі виступили заступник Голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку Олексій Мовчан та від Комітету нацбезпеки, оборони та розвідки – народний депутат України Олександр Федієнко.
Пан Мовчан представив концепцію економічного бронювання, яке розробляє його Комітет.
Дана ініціатива нардепів переважно знайшла підтримку у бізнесу, але доволі негативно оцінюється самими військовими та частиною суспільства.
Тому позицією УСПП та Антикризового штабу на даний час є глибший аналіз цієї концепції, у тому числі з точки зору рівності можливостей для підприємств, впливу на забезпечення потреб ЗСУ, а також максимальне роз’яснення законопроєкту в інформаційному просторі, комунікація авторів із суспільством.
Також заступник Міністра економіки України Ігор Фоменко підтвердив прогрес в питанні діджиталізації бронювання, якого добивався УСПП та інші бізнес-асоціації.
Вже у липні на порталі Дія може з’явитися електронна версія бронювання (qr код).
Окрім того, урядовець висловив готовність Міністерства до подальших комунікацій із бізнесом, якщо в асоціацій, Антикризового штабу будуть пропозиції щодо змін чи удосконалення названої постанови КМУ №650.
Я провів робочу зустріч із секретарем РНБОУ Олександром Литвиненком, якому вже презентував поточну позицію Антикризового штабу та УСПП в питаннях бронювання та забезпечення стабільності енергосистеми України, а після засідання штабу – в Раду національної безпеки будуть направлені вже структуровані пропозиції.
Рекомендації за підсумками засідання також спрямують в парламент, Офіс президента, Уряд, Генштаб тощо.
На адресу Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану зросла кількість звернень від окремих підприємств про труднощі планування роботи через зростаючий дефіцит електроенергії та ускладнення в процесі організації бронювання працівників.
Ділова спільнота наполягає на підвищенні рівня координації органів державної влади і місцевих військових адміністрацій у визначенні балансу між можливостями енергетичної інфраструктури та необхідністю забезпечення економічної діяльності складних виробництв.
Раніше Український союз промисловців і підприємців висловив свою позицію щодо норми імпорту бізнесом 80% електроенергії задля уникнення відключень, назвавши цю ініціативою недосконалою та такою, що може навпаки зашкодити виробникам.
Натомість УСПП виступив за розбудову системи розподіленої генерації, фіскального і нефіскального стимулювання проєктів з енергетичного самозабезпечення підприємств, у тому числі на ВДЕ (сонячна, вітрова), модернізацію інфраструктури під ці потреби та завдання синхронізації подальшого розширення пропускної спроможності із енергосистемою ЄС.
Також завдяки спільним зусиллям Антикризового штабу, бізнес-асоціацій, роботодавців – УСПП, ООРУ, ФРУ та ін. Уряд дещо удосконалив процедуру бронювання. Втім, постанова №650, якою внесли зміни до постанови №76 – черговий крок, але не кінцевий результат у побудові справедливої, прозорої та збалансованої системи бронювання фахівців та її збалансування із завданнями мобілізації.
“До кожного підприємства, компанії потрібен адресний підхід, щоб шукати оптимальний баланс між економікою та обороною, об’єктивно формувати персональні списки мобілізації. У разі виконання таких умов, економіка витримає. Втім, це все вимагає більш високої ефективності інститутів влади, їхньої кваліфікації та відповідальності”, – зауважив президент УСПП, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах.
Від цього залежить стійкість національної економіки, а відтак фінансування нашої оборони.
Ділова спільнота також закликала Уряд до більш системних дій щодо розвитку ОПК, нарощування виробництва зброї, боєприпасів та спецтехніки в Україні; переходу виробників на стандарти НАТО.
Ці питання обговорять на засіданні Антикризового штабу, на яке запрошені представники ВРУ, Офісу президента, Кабміну, експертних установ, профільних асоціацій тощо в другій декаді червня.
Окремо учасники засідання розглянуть проблему доступності кредитів для промислових підприємств (зокрема, ОПК) в умовах зростання вартості позичкового капіталу. Комерційні банки не поспішають кредитувати реальний сектор економіки, у той час, як до 60% підприємств мають нестачу коштів для розвитку і модернізації, почасти і операційної діяльності. Рівень кредитування в Україні найнижчий в ЄС та становить 10-12% від ВВП, тоді як в сусідніх Польщі чи Чехії це показник 70-80% ВВП.
УСПП і Антикризовий штаб вже надали низку пропозицій Уряду та НБУ, запропонувавши провести окреме обговорення за участі очільників українських банків та бізнес-асоціацій
Перехід підприємств – виробників продукції ОПК України на технічні стандарти НАТО і держав-членів Альянсу – ведеться вже кілька років, зокрема, це завдання передбачено в Стратегії нацбезпеки України.
Повномасштабна війна рф проти України зумовила потребу набагато швидше втілювати відповідні стандарти Північноатлантичного альянсу. Збройні Сили України використовують чимало зразків західної техніки і спеціального обладнання, які потрібно обслуговувати та ремонтувати. Окрім того, війна стимулювала національне виробництво оборонно-промислового комплексу, а також розвиток суміжних галузей. Всі вони мають перейти на стандарти і технічні регламенти НАТО – враховуючи і курс України на європейську та євроатлантичну інтеграцію, і потенційні можливості експорту озброєння. У майбутньому Україна може бути одним із найпотужніших світових гравців на цьому ринку.
Про це йшлося на однойменній конференції, організованій під егідою Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. Ініціаторами заходу стали Український союз промисловців і підприємців та асоціація «Укрелектрокабель», серед учасників – представники Міноборони, Мінекономіки, керівництво Комітету ВРУ з економічного розвитку, АТ «Українська оборонна промисловість», виробники, експерти Центру проблем стандартизації, сертифікації та якості (ДП «УкрНДНЦ») та багато інших.
Присутні обговорили питання стандартизації і кодифікації у сфері оборони; виклики для українських промисловців у цьому процесі; прийняття стандартів з посилань в наявних стандартах, а саме SAE, ASTM, ANSI, UL, NEMA, NES, TIA та інші; можливість модифікування вказаних стандартів з використанням національних тощо.
«Швидкість і якість запровадження стандартів НАТО має прямий вплив на обороноздатність України і її темпи інтеграції в Альянс», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
За ним, це дасть змогу вийти на серійне виробництво індустріально-інноваційної продукції з використанням надсучасних технологій.
«Потрібні комплексні і системні заходи, програмно-цільовий підхід, а відтак постійна співпраця профільних відомств, парламенту, виробників і розробників. Маємо чітко передбачити не лише завдання стандартизації і масштабування виробництва, але й визначити ресурсну базу, здійснювати підготовку кадрів, аналітичне, науково-технічне супроводження всіх процесів, зміцнювати державно-приватне партнерство», – зауважив лідер ділової спільноти.
Представник Головного управління технічного оцінювання і контролю якості ОВТ МО України Олег Чувільський розповів, що ці зусилля матимуть і значний економічний ефект.
«Кожна грошова одиниця (у нашому випадку гривня, – ред.), вкладена в стандартизацію, генерує від 4 до 10 грошових одиниць», – повідомив він.
В.о. гендиректора ДП «УкрНДНЦ» Наталія Олійник провела презентацію механізмів, якими запроваджуються стандарти НАТО, а також закликала бізнесу більш активно працювати в напрямку їх опрацювання та втілення в життя.
Чимало виробників вже давно цим займаються, проте стикаються із низкою проблем. Своїм досвідом поділився співорганізатор конференції – президент «Укрелектрокабель» Анатолій Пушкар. Члени асоціації виробляють комплектуючі оборонного призначення, окрім того, вони вже давно працюють на ринках ЄС і США, щоразу сертифікуючи свою продукцію при постачанні в нову країну.
Він скептично оцінив статистику впровадження стандартів НАТО в Україні, зазначивши, що для промислових підприємств держави-члени Альянсу, наприклад США, мають близько 12,5 тис. стандартів (тільки для кабельників – 200).
«Багато вже впроваджених в Україні стандартів НАТО – організаційні, вони стосуються більше розробників, ніж виробників. Крім того, нам потрібно концептуально визначитися: на які стандарти ми орієнтуємося: американські чи європейські?», – каже А.Пушкар.
В ЄС діє Європейське оборонне агентство, яке має свій перелік стандартів і технічних регламентів. Нюанс в тому, що список цей непублічний, доступ до нього через спеціальні технічні групи, а якась частина стандартів передбачена тільки для країн-членів ЄС. В США ж всі бази стандартів відкриті, а стандарти доступні до використання.
Ще одним проблемним питанням є те, що працюючи за європейськими чи американськими стандартами на українському ринку виробники не можуть оформити необхідну декларацію для реалізації продукції. Повинен працювати національний орган відповідності, в Україні мають давати підтвердження відповідності стандартам НАТО.
Загалом, підсумували учасники, процес стандартизації розробок і продукції ОПК відповідно до регламентів НАТО потребує залученості до процесу органів державної влади, ВРУ, розгляду цього питання на засіданні РНБОУ.
У проєкті Резолюції конференції, який буде надісланий в парламент, Офіс президента, Уряд, йдеться про необхідність створення постійної робочої групи, яка б координувала цей процес. До неї мають ввійти представники профільних міністерств, парламентських комітетів, розробники і виробники зброї, спецтехніки, комплектуючих.
Комітет ВРУ з питань економічного розвитку вже підтримує ці ініціативи. Під час свого виступу його голова Дмитро Наталуха підтримав напрацювання конференції та за потреби на їх основі підготовку відповідних законопроєктів.
Також, повідомив Анатолій Кінах, щоб надати цьому процесу нормативного характеру, готується проєкт Меморандуму із усіма зацікавленими сторонами. Зокрема, його вже погодило Міністерство оборони України, на черзі Мінекономіки, інші структури, асоціації, ДП «УкрНДНЦ» тощо.
«Важливо враховувати фактор часу та вирішувати всі озвучені завдання і проблеми невідкладно. Війна ведеться на нашій території та завдає руйнувань нашій економіці. Тому ми пропонуватимемо Президенту України винести цей комплекс питань на розгляд РНБОУ, враховувати у державних цільових програмах виробництва зброї і спецтехніки прискорену стандартизацію, закласти під це ресурси, готувати кадри», – резюмував Анатолій Кінах.
Проєкт Резолюції доопрацьовуватиметься до 5 червня, після чого її буде спрямовано у відповідні органи влади.
Вже понад два роки триває повномасштабна війна з російською федерацією. Ворог руйнує в тому числі і цивільну інфраструктуру України, обстрілює міста, маючи на меті підірвати економічну складову нашої оборони. За різними оцінками, масштаб збитків від агресії росії складає 600-700 млрд. доларів, це без врахування втрати людського капіталу, закриття підприємств і падіння експорту.
Чому це важливо?
Оборона України повністю забезпечується із державного бюджету. Міжнародна фінансова допомога не може бути спрямована на військові потреби, а відтак використовується на підтримання макроекономічної стабільності, на підтримку підприємництва, соціальні видатки, частково на модернізацію і відбудову енергетичної інфраструктури тощо.
Таким чином, збільшення фінансування армії, закупівель зброї та грошових виплат військовослужбовцям залежить саме від ділового та інвестиційного клімату.
Український бізнес активно підтримує ЗСУ і державу в цілому, сплачуючи в складних умовах необхідні податки. Так, за квітень 2024 року, перевиконання бюджету по податковій +9,5%, по митниці +14,8% понад план. Це при тому, що досі не розв’язане питання збільшення кредитування підприємців (до 60% з них не можуть дозволити собі позики за комерційними ставками біля 20%), є чимало випадків тиску на бізнес, а також постійно піднімається питання підвищення податків з боку профільного комітету ВРУ.
Найбільшим головним болем для підприємців (окрім війни, звичайно) є нестача робочих рук. До 6 млн. українців, які виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення рф, досі не повернулися. Частина працівників, у тому числі і вузьких спеціалістів, доєдналися до ЗСУ як добровольці чи були мобілізовані.
Армії також потрібні люди. Військові відкрито заявляють про нестачу особового складу, що загрожує обороноздатності країни. Підрозділи потребують як доукомплектування, так і ротації, адже людей потрібно берегти і не доводити до повного виснаження.
Баланс між забезпеченням оборони та водночас підтримкою стабільної економічної діяльності може запропонувати лише прозора і дієва система бронювання.
На цьому наголошують в Українському союзі промисловців і підприємців та Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану. Їх пропозиції вже врахували щодо працівників підприємств ОПК, для яких зняли обмеження по обсягам бронювання.
Проте запит на справедливу і дієву систему бронювання все ж лишився.
Що можна зробити в цих умовах?
На часі є проведення аналізу потреб армії та бізнесу для визначення ключових сфер, де можна вилучити працівників без зниження економічної активності підприємств, що дуже важливо для зміцнення обороноздатності.
По-перше, слід унормувати перелік критично важливих підприємств, адже чимало потрібних для відновлення України виробництв туди не потрапило, натомість там опинилися служби доставки та букмекерські компанії. До прикладу, працівники лакофарбної галузі відчувають шалений дефіцит кадрів. Це ж стосується, наприклад, хімпрому загалом. Україна втрачає десятки мільярдів доларів через те, що заводи простоюють, а є засилля імпорту (в хімпромі 80-90%). Родовища корисних копалин не розробляються (літій, калій, титанова руда), хоча світові потреби зростають.
Тому бронювання потрібно узгодити з конкретною економічною стратегією України, зробити оперативно аудит галузей та запропонувати план дій по кожній із них. Критеріями важливості також мають бути показники потенційної користі для економіки і оборони за умови, якщо підприємство починає чи розвиває такий напрям. Наприклад, виробництво порохів для оборони; видобуток літію для акумуляторів; нафтогазова переробка і т.д.
УСПП і Антикризовий штаб займається цим питанням у розвиток ініціативи Президента по запуску національної платформи “Зроблено в Україні”: та вже направив пропозиції ВРУ, Офісу президента, Уряду по АПК, ГМК, будівельній галузі, легпрому, хімічній промисловості і робота триває.
«Слід запровадити низку державних програм для підтримки малого та середнього бізнесу, зокрема розширити кредитування, надати податкові стимули на модернізацію чи розширення виробництва тощо. Також важливі інвестиції в освіту та перенавчання, щоб забезпечити бізнес кваліфікованими кадрами навіть у таких складних умовах», – підкреслив президент УСПП Анатолій Кінах.
Діловий союз співпрацює в даному напрямі із Національним агентством кваліфікацій: серед спільних здобутків – можливість підтвердження свої кваліфікації навіть при втраті документів, залучення досвіду ЄС щодо професійно-технічної освіти і т.д.
«Держава також має робити якісь зусилля задля збереження і розвитку людського капіталу, повернення біженців додому. Штрафами, обмеженнями в консульських послугах тощо цього не доб’єшся: лише економічні стимули і визначеність дадуть результат. Створення програм підтримки для повернення українців з-за кордону, забезпечення їх працевлаштуванням та соціальною адаптацією буде дієвим кроком», – зазначив А.Кінах.
Щодо мобілізації, то бізнес, як одна із найбільш активних частин суспільства, однозначно її підтримує. Втім, цю систему потрібно робити більш гнучкою, що дозволить залучати громадян до оборони на визначеній середньостроковій основі (умовно 1,5-2 роки), з поверненням до цивільного життя та роботи після виконання своїх громадянських обов’язків.
Загалом питання балансу потреб оборони і економіки вимагає комплексного підходу, що включає оптимізацію мобілізаційної політики, повернення біженців, підтримку бізнесу та залучення міжнародної допомоги.
Тільки скоординовані зусилля держави, бізнесу та міжнародної спільноти дозволять посилити стійкість та самодостатність України в умовах боротьби з повномасштабною російською агресією.
Держдеп США назвав проблеми з корупцією та верховенством права в Україні найбільшим викликом для післявоєнного відновлення економіки та залучення іноземних інвестицій. Це включено у доповідь генерального інспектора Пентагону в Конгресі США.
Український союз промисловців і підприємців, який представляє бізнес, що генерує сумарно 80% ВВП України, активно працює над залученням міжнародних інвестицій та конкретизацією Плану відновлення України.
Наразі відомо, що в Україні з початку повномасштабної війни з рф відкрилося понад 2600 іноземних компаній (згідно аналітики Opendatabot). Проте поки ці інвестиції складно назвати вагомими, оскільки найбільша з цих компаній має статутний капітал у 1,28 млрд грн., на другому місці – 700 млн. грн. і так далі.
Тим часом українські експерти та й знані іноземні інституції, такі як Світовий банк, оцінюють наші економічні втрати від війни у суму понад 700 мільярдів доларів. Ця цифра лише посилюється через недоотримані прибутки та закриття бізнесів, зменшення людського капіталу через воєнні втрати серед добровольців і жертви серед цивільного населення, а також через загрозу неповернення частини біженців, які залишили країну.
«У цьому контексті надзвичайно важливо, щоб Україна будувала сильну та самодостатню економіку, яка забезпечить ефективну оборону та зможе протистояти геополітичним викликам. Така економіка також зможе привабити іноземні інвестиції, які є життєво важливим джерелом фінансування для відновлення та розвитку», – зазначив президент УСПП, очільник Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану Анатолій Кінах.
Для досягнення цих цілей необхідно не лише зробити акцент на внутрішніх ресурсах, а й вжити жорстких заходів щодо боротьби з корупцією та підвищити рівень відповідальності чиновників та регуляторних органів. Причому йдеться не просто про відповідальність за корупційні дії, але також і таку за неналежне виконання своїх обов’язків.
Податкова програє у судах до 90% справ проти бізнесу, свідчить аналітика бізнес-омбудсмена. За даними Офісу генпрокурора, в Україні 77% кримінальних справ проти бізнесу порушуються правоохоронцями без подальшої передачі до суду з обвинувальним актом. Цей показник сягнув історичного максимуму.«Це також йде в мінус держаному бюджету, так як і корупція. Бо марно закошмарений бізнес втрачає прибутки, а держава – податки», – зазначили в діловому союзі.
Невід’ємною складовою стратегії залучення іноземних інвестицій УСПП вважає саме розвиток національного сучасного, технологічного виробництва.
«Ініціатива Президента «Зроблено в Україні» повинна отримати продовження у вигляді конкретних програми чи планів заходів для галузей економіки, а також чітке визначення джерел фінансування (тут ми виступаємо за доступні програми кредитування з боку банків), окремих пільг тощо», – переконаний Анатолій Кінах.
У свою чергу, Антикризовий штаб вже напрацював такі пропозиції по АПК, ГМК, будівельній галузі, хімпромі, легпромі тощо, провівши окремі засідання з експертами та учасниками ринку. Ці дані вже передані в парламент та Уряд.
Невдовзі УСПП планується проведення спільного засідання із міжнародними партнерами щодо прискореної імплементації стандартів ЄС та НАТО у виробництві.
Розраховувати на бронювання тепер також зможуть ті виробники товарів для війська, які напряму передають їх військовим частинам ЗСУ. Відповідний Наказ набув чинності 17 травня 2024 року.
Таким чином, зміни фактично розширюють перелік критеріїв. Перший об’єднує ті два, які були чинні до цього часу, додаючи при цьому позабюджетні джерела фінансування. А другий дає можливість отримати підставу для бронювання компаніям, які знаходяться на стадії розробки свого продукту у сфері ОПК.
Раніше Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану зверталися до Уряду із пропозиціями удосконалити процедуру бронювання для підприємств, які постачають товари і послуги для Сил оборони України.
Відомо, що Кабмін зреагував на ці звернення та раніше прийняв рішення скасування обмежень на бронювання працівників підприємств ОПК. Нині ж наказ Мінстратегпрому доповнює ці зусилля.
Раніше Український союз промисловців і підприємців та Антикризовий штаб звертали увагу парламенту, Уряду та Офісу президента на потребу масштабування та виходу на серійне виробництво зброї, боєприпасів, спецтехніки для потреб Сил оборони України.
Я вже провів низку нарад із керівниками підприємств оборонно-промислового комплексу, переконаний, що такий крок надасть їм можливість стабільно працювати та збільшувати обсяги виробництва.
Окрім того, в УСПП виступають за стратегічне планування розвитку українського ОПК. Мається на увазі наявність стабільних середньострокових (на 2-3 роки вперед) замовлень від держави, створення спільних із європейськими партнерами виробництв тощо.