Я разом із делегацією ділового союзу вирушив до Польщі на запрошення колишнього президента Польщі Леха Валенси. Основною темою зустрічі стане міжнародна співпраця у відбудові України від повномасштабної російської агресії, відновлення її економіки та зміцнення позицій на європейській і світовій аренах.

Серед ключових ініціатив, які планується розглянути під час зустрічі:

• Економічний форум «Арламув»: створення нового майданчика для діалогу та співробітництва між Україною, Європою та США.
• Презентація Фонду «Прем’єр У»: спрямованого на трансформацію та розвиток України.
• Представлення інвестиційних проєктів: у контексті економічного відновлення України.

Зустріч об’єднає представників політики, дипломатії, бізнесу Польщі та міжнародних організацій, створюючи унікальний простір для конкретних кроків задля майбутнього України та ЄС. Це особливо важливо на тлі останніх подій у відносинах між Україною та США.

Варто зазначити, що Лех Валенса та низка колишніх польських політв’язнів підписали листа до президента США Дональда Трампа, висловлюючи підтримку Україні.

Висловлюємо вдячність польським партнерам за підтримку та сподіваємося на спільну реалізацію масштабних ініціатив з відновлення країни.

Угода про рідкоземельні метали, як її вже охрестили в ЗМІ, стала не менш обговорюваною темою в міжнародній політиці та в діалозі України та США, ніж варіанти зупинення війни рф проти нашої країни.

Президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах в інтерв’ю українським ЗМІ наголосив, що угода про надра стане своєрідним тестом для України – якою державою вона постане після війни: сировинним придатком розвинених країн чи сучасною індустріально-інноваційною економікою. Це не лише економічне питання, а й стратегічне: від цього залежить повернення мільйонів українців додому та створення робочих місць.

За словами А.Кінаха, будь-які угоди щодо надр України мають розглядатися виключно у контексті Плану відновлення України, який має бути заснований на принципах сучасної високотехнологічної економіки. Він підкреслив, що нинішня структура експорту України, де 80% становить сировина, не сприяє сталому розвитку країни. Відтак, необхідно запровадити довгострокову політику щодо переробки природних ресурсів безпосередньо в Україні – залучаючи як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів.

Концепція залучення партнерів до розробки надр вперше була представлена в «Плані перемоги» Президента Володимира Зеленського, проте там не були чітко визначені умови такої співпраці. Україні необхідно відстоювати власні економічні інтереси: не експортувати сировину, як-от титанову губку чи літій, а налагоджувати спільне виробництво кінцевої продукції – компонентів для аерокосмічної галузі, акумуляторів тощо.

Анатолій Кінах також наголосив, що відповідно до Конституції надра України є власністю її громадян. Крім того, значна кількість ліцензій на розробку надр була видана приватним компаніям, а інформація про запаси корисних копалин базується на застарілих радянських даних. Тому першочерговим завданням має стати сучасна геологічна розвідка та аудит родовищ.

Важливо також розуміти, що гарантії безпеки – це не лише розміщення ППО навколо родовищ, а й міжнародні інвестиції у створення спільних виробництв. Рідкоземельні метали відіграють критичну роль у військово-промисловому комплексі, а отже, питання їхнього використання – це питання національної безпеки. Україна повинна відійти від іміджу сировинного придатку та стати рівноправним партнером у міжнародних економічних процесах, зміцнюючи глобальну безпеку та власний економічний потенціал.

Таким чином, співпраця із США та в перспективі з ЄС у сфері видобутку рідкоземельних копалин повинна базуватися на чітко визначених умовах, що відповідатимуть стратегічним інтересам України.

Будь-які домовленості мають враховувати не лише короткострокові вигоди, а й довгострокові перспективи розвитку індустріальної, технологічно розвиненої держави.

 

Тут можна подивитися відео мого виступу на  засіданні Антикризового штабу стійкості економіки та Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП)

Попри всі труднощі, викликані трирічною агресією Росії, українська економіка продовжує відновлюватися, хоча й повільнішими темпами, ніж прогнозувалося. Нині реальний ВВП України становить лише 80% довоєнного рівня. Масштаб збитків, завданих війною, перевищив $500 мільярдів: зруйновано чи пошкоджено 10% житлового фонду країни, втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.

Проте найболючішою проблемою залишається брак інвестицій. На інвестиційні цілі перерозподіляється лише 16% ВВП — удвічі менше, ніж у середньому по світу. Ситуація ускладнюється тим, що війна триває у форматі затяжного конфлікту на виснаження ресурсів. Україна має терміново активізувати процеси економічного відновлення та робити ставку на підтримку промисловості, розвитку оборонного комплексу, машинобудування та інших критично важливих галузей.

Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки та Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП). У заході взяли участь понад 300 представників ділової спільноти, експерти, народні депутати, представники Кабміну та РНБО, а також міжнародні партнери. Серед ключових спікерів були президент УСПП Анатолій Кінах, бізнес-омбудсмен Роман Ващук та Ярослав Жаліло, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.

Виклики бізнесу в умовах війни

Президент УСПП Анатолій Кінах у своєму виступі наголосив на необхідності запровадження державних програм розвитку промисловості зі системним підходом. Він звернув увагу на негативний вплив податкового тиску, зростання тарифів на енергетику та логістику, а також дефіцит кадрів та енергоресурсів.

“Опитування серед бізнесу показало, що 37% підприємців планують закрити, скоротити чи релокувати свої виробництва до країн ЄС. Держава та ділові асоціації повинні спільно працювати над розв’язанням цієї проблеми. Особливо гостро стоїть питання доступу до кредитування, яке в Україні наразі найнижче в Європі — лише 15% ВВП”, — підкреслив Анатолій Кінах.

Він також зазначив, що валютні інтервенції Національного банку України минулого року сягнули $35 мільярдів, але, попри це, гривня девальвувала на 14%. Поступове підвищення облікової ставки лише погіршує ситуацію з доступом до кредитних ресурсів для бізнесу.

Бізнес-омбудсмен: інституційні проблеми

Роман Ващук, бізнес-омбудсмен України, у своєму виступі розкритикував створення нових органів для комунікації з підприємцями, які часто мають обмежений функціонал та вплив. Він закликав до посилення роботи вже існуючих інституцій та забезпечення чіткого дотримання законодавства.

“Жодне з великих питань бізнесу — ані в митній, ані в податковій сфері — досі не було вирішено. Потрібно зосередитися на бездоганному виконанні вже ухвалених законів”, — зазначив він.

Гірничо-металургійний комплекс: на межі виживання

Особливу увагу на засіданні приділили проблемам гірничо-металургійного комплексу (ГМК). Через наближення російських військ до міста Покровськ було зупинено єдину в Україні шахту з видобутку коксівного вугілля, що критично важливе для сталеливарної галузі. Президент асоціації “Укрметалургпром” Олександр Каленков повідомив, що це може спричинити скорочення виробництва щонайменше на 50% у 2025 році.

Попри деяке зростання експорту після відкриття морського коридору, більшість підприємств ГМК перебувають у важкому стані. Галузь залишається експортноорієнтованою на 80% і забезпечує значні валютні надходження до бюджету. Тому уряд має запропонувати комплексні заходи для підтримки цієї сфери.

Плани на майбутнє

За підсумками засідання Антикризовий штаб спільно з профільними асоціаціями, такими як “Укрметалургпром”, підготують рекомендації для Кабміну щодо підтримки ГМК, промисловості та розвитку економіки в цілому. До таких заходів належатимуть програми кредитування, реформування тарифної політики та підтримка підприємств.

Україна стоїть на роздоріжжі. Подальший розвиток залежатиме від здатності держави та бізнесу спільно вирішувати нагальні проблеми, забезпечуючи стійкість економіки в умовах війни. Тільки консолідовані дії дозволять країні рухатися до відновлення та сталого зростання.

Рішення Правління Національного банку України про підвищення облікової ставки до 14,5% викликало жваве обговорення в економічних та бізнесових колах. Цей крок спрямований на боротьбу з інфляцією, проте в умовах повномасштабної війни з російським агресором його ефекти можуть бути неоднозначними.

Головною метою підвищення облікової ставки є посилення монетарної політики для зменшення інфляційного тиску. На теоретичному рівні вищі ставки роблять кредити дорожчими, що зменшує попит на гроші та уповільнює зростання цін. Однак в умовах України є кілька факторів, які обмежують ефективність цього механізму, відзначають в Українському союзі промисловців і підприємців.

Значна частина товарів на українському ринку — це імпорт, ціни на який визначаються світовими ринками. Інструменти монетарної політики лише частково впливають на ці фактори.

Під час війни значні державні витрати спрямовуються на оборону, що підсилює інфляційний тиск. Навіть при зниженні споживчого попиту ці витрати залишаються сталими.

Натомість висока облікова ставка підвищує вартість кредитування для підприємств. Це обмежує їх можливості для інвестицій і розвитку, що в довгостроковій перспективі негативно вплине на економічне зростання.

В умовах війни багато підприємств вже працюють на межі виживання через зростання витрат, порушення логістичних ланцюгів та зниження платоспроможного попиту. Також наприкінці минулого року було ухвалене рішення парламенту про підвищення податків, а тарифи в сферах електропостачання та залізничних перевезень мають постійну тенденцію до підвищень.

Для промисловості, яка є ключовою складовою економіки України, така політика може призвести до скорочення виробництва, що дуже небезпечно в умовах війни із російським агресором.

За підсумками 2024 року рівень безробіття в Україні становив 15%, а завантаженість ОПК (дані Уряду) – до 40%. Тим часом ворог зумів поставити свою економіку на військові рейки: наразі в рф рівень безробіття приблизно 2,8%, а ВПК, на жаль, завантажено повністю.

Це війна на виснаження ресурсів, і нашим завданням є максимальне використання власного потенціалу. Поточна політика НБУ гальмує цей процес: оборонно-промисловий комплекс України відчуває брак доступного кредитування, через що важко масштабувати виробництво.

В цілому неприпустимо, що в умовах воєнного стану рівень кредитування в Україні найнижчий в Європі та не перевищує 15% від ВВП, у той час як у сусідній Польщі, Чехії ці показники становлять 70-80% їх ВВП.

“Українська економіка функціонує в надзвичайно складних умовах війни з російським агресором, коли значна частина ресурсів спрямована на оборону. Зараз важливо забезпечити баланс між інфляційним контролем і підтримкою економічної активності. Ефективна антиінфляційна політика повинна включати не лише монетарні інструменти, але й фіскальні стимули, ефективне використання бюджетних коштів і залучення міжнародної допомоги”, – зазначили в Українському союзі промисловців і підприємців.

УСПП та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану назвали серед можливих альтернатив до підвищення облікової ставки посилення цільового кредитування, підтримку малого бізнесу та контроль за цінами на соціально значущі товари.

НБУ має розробити програми підтримки для ключових галузей економіки, зокрема агросектору, енергетики та оборонної промисловості. Розширення програм доступного кредитування у співпраці з міжнародними партнерами дозволить уникнути відчутного скорочення підприємств та виробницва.

Підвищення облікової ставки до 14,5% є тільки на перший погляд логічним кроком Національного банку для боротьби з інфляцією. Насправді, в умовах війни його ефективність може бути обмеженою, а наслідки — неоднозначними. Для підтримки економіки України необхідний комплексний підхід, який включатиме не лише монетарні, але й фіскальні та структурні реформи. Україна потребує збереження фінансової стабільності, поетапного відновлення економічної самодостатності. А це означає ставку на власні ресурси, розвиток ділової та інвестиційної активності, створення більшої кількості робочих місць із гідною оплатою праці.

Експерти називають документ таким, що створює ризики для економіки та обороноздатності України в умовах затяжної війни з російським агресором.

Український союз промисловців і підприємців (УСПП) разом із Антикризовим штабом стійкості економіки в умовах воєнного стану висловлюють глибоке занепокоєння рішенням Верховної Ради щодо ухвалення законопроєкту №6013. Цей документ фактично передбачає скасування Господарського кодексу України, ліквідацію комунальних підприємств і впровадження положень, які створюють нові корупційні ризики.  Ця позиція ґрунтується на результатах публічних обговорень, які проводили УСПП та Антикризовий штаб. У заходах брали участь представники бізнес-спільноти, експерти, судді, юристи та інші фахівці. Під час обговорень було висловлено єдину позицію: законопроєкт №6013 не відповідає стратегічним інтересам країни. Його ухвалення може призвести до руйнівних наслідків для економіки та спроможності України виробляти власний ресурс.

Відповідну резолюцію тоді спрямували в Офіс президента, парламент і Кабмін. В умовах війни економіка України стикається з безпрецедентними викликами, які потребують термінових і ефективних заходів для підтримки та розвитку. Військова агресія рф проти України не лише завдає руйнівних наслідків інфраструктурі та підприємствам, але й створює нові реалії, у яких важливо адаптуватися до змін у глобальному економічному середовищі. І ключове значення для збереження економіки України, державності є адекватне правове забезпечення господарської діяльності умовах воєнного часу з урахуванням євроінтеграційних прагнень України. Невід’ємною складовою такого адекватного правового забезпечення є Господарський кодекс. Він є основним законодавчим актом, який регулює підприємницьку діяльність та забезпечує правову визначеність для бізнесу. Його скасування без створення альтернативної системи регулювання створює правовий вакуум. Це ускладнить ведення бізнесу, підвищить інвестиційні ризики та може призвести до хаосу у сфері господарських відносин.  Проти скасування Господарського кодексу нормами законопроєкту #6013 виступили провідні асоціації промисловців, місцевого самоврядування,  суддів та юристів.

Важливим с недопущення зламу найбільш ефективно працюючої системи господарських судів України. Замість того, щоб руйнувати вже усталену законодавчу систему, розпорошуючи економічне законодавство та дезорієнтуючи суб’єктів правозастосовчої практики, розумним було б поліпшити та модернізувати її з урахуванням потреб вирішення конкретних проблем бізнесу на системній кодифікованій основі.  Шлях України до ЄС має бути ознаменований не регресивними процесами, які можуть свідчити про віддалення держави від правових цінностей ЄС, адже  економічне законодавство в більшості держав-членів ЄС є кодифікованим. Йдеться про Францію, Бельгію, Іспанію, Естонію, Португалію, Люксембург тощо. Перевагу кодифікації законодавства надають також в США, Японії, Південній Кореї, Туреччині і т.д. У цьому контексті ініціативи скасування Господарського кодексу України виглядають необґрунтованими та нелогічними.

Натомість збереження, модернізація та поглиблення кодифікації національного законодавства збалансує публічні та приватні інтереси в економіці,  створить підвалини для її швидкого відновлення  і зменшення економічних правопорушень. Законопроєкт передбачає заборону створення нових комунальних підприємств та передачу існуючого майна територіальних громад у приватні господарські товариства. Це позбавляє громади права самостійно управляти своїми ресурсами, що особливо критично в умовах війни, коли роль місцевих органів самоврядування є ключовою. Відсутність чіткого механізму приватизації майна та регулювання господарської діяльності створює підґрунтя для корупції. Це становить загрозу економічній безпеці країни під час війни.  Експерти НАН України оцінили: перетворення понад 250 тисяч підприємств у ТОВ коштуватиме щонайменше 3 млрд гривень. Ця сума буде вимита із бюджетів всіх рівнів, замість того, щоби піти на оборону.

Окреме занепокоєння викликає поправка, яка значно знижує штрафи для постачальників Збройних Сил України у разі затримки поставок (навіть необгрунтованих). В умовах війни, коли своєчасне постачання є критично важливим, така загальна норма може негативно вплинути на обороноздатність. УСПП наголошує: потрібен адресний підхід, форс-мажори мають бути чітко регламентовані, щоб уникнути зловживань, а ось відверта недобросовісність – каратися штрафами. Водночас, підприємствам ОПК необхідно надати доступне кредитування, прозоре бронювання фахівців, а також дозволити експорт в дружні країни як спосіб розширення виробництва та заробітку додаткових коштів на випуск продукції для ЗСУ.

УСПП та Антикризовий штаб закликають Президента України застосувати право вето щодо законопроєкту №6013. Ухвалення цього документа в нинішньому вигляді створює загрозу економічній стійкості, інвестиційному клімату, а також обороноздатності держави. Країна не може дозволити собі експерименти з фундаментальними законами в умовах воєнного стану. Бізнес-спільнота наполягає на необхідності широкого обговорення подібних ініціатив за участю всіх зацікавлених сторін.   Президент УСПП Анатолій Кінах підкреслив:  “Сьогодні як ніколи важливо приймати рішення, які посилюють, а не послаблюють економіку та оборону. Законопроєкт №6013, на жаль, діє в протилежному напрямку.” УСПП готовий до подальшого діалогу з владою для розробки альтернативних законодавчих рішень, які будуть сприяти розвитку економіки та підвищенню обороноздатності України.

Нагадаємо, 9 січня в Раді за  законопроєкт №6013 проголосували 248 депутатів – “Слуги”, ОПЗЖ і “Голос”.

Українські підприємства оборонно-промислового комплексу вже кілька років працюють над впровадженням стандартів НАТО та країн-членів Альянсу. Цей процес закладений у ключових стратегічних документах України, зокрема в Стратегії національної безпеки.

Повномасштабна агресія рф проти України значно пришвидшила цю роботу, зробивши її критично важливою. Збройні Сили України активно використовують західну військову техніку та обладнання, які потребують відповідного технічного обслуговування та ремонту. Разом з цим, війна стала потужним стимулом для розвитку українського оборонного виробництва і суміжних галузей економіки.

Перехід на стандарти НАТО відкриває також значні перспективи для експорту вітчизняного озброєння та військової техніки. Це дає Україні шанс значно розвинути свій ОПК, стати одним із ключових гравців на глобальному ринку оборонних технологій у майбутньому.

Про це йшла мова на конференції “Перехід підприємств-виробників продукції ОПК України на технічні стандарти НАТО і держав-членів Альянсу – запорука обороноздатності України”.

Організатори – Український союз промисловців і підприємців, асоціації виробників оборонно-промислового комплексу. Учасники – представники Міноборони, компаній-виробників чи постачальників технологій в оборонному секторі, науково-дослідних проєктних інституцій, навчальних закладів та ін.

Присутні обговорили:

– проблемні питання стандартизації, оцінки відповідності та кодифікації у сфері виробництва озброєння та його комплектуючих;

– можливу участь українських підприємств в обслуговуванні та ремонті західної техніки;

– виклики для українських промисловців у цьому процесі;

– прийняття в якості національних військових стандартів матеріально-технічних стандартів НАТО та стандартів країн-членів Альянсу, а також необхідність прийняття в якості національних стандартів тих нормативних документів, на які є посилання в цих військових стандартах, а саме стандарти SAE, ASTM, ANSI, UL, NEMA, NES, TIA та інші;

– можливість перехідного періоду при впровадженні стандартів НАТО та країн-членів Альянсу;

– необхідність започаткування учбових програм з питань технічного регулювання за стандартами НАТО;

– необхідність об’єднання зусиль бізнесу та держави.

У своєму виступі президент УСПП Анатолій Кінах підкреслив, що розширення номенклатури озброєнь, військової спецтехніки, адаптація продукції ОПК до матеріально-технічних стандартів НАТО та держав-членів Альянсу – це питання як посилення нашої обороноздатності, так і розвитку інноваційно-індустріальної економіки.

Україні потрібно мати стратегію прискорення імплементації вказаних матеріально-технічних стандартів, оскільки несистемна, тимчасова кодифікація – це глухий кут. Так, в оборонному секторі тільки у США – 12,5 тис. стандартів, у Великій Британії – 1,2 тис, а у всіх європейських держав-членів Альянсу – до 60 тис.

Щоби систематизувати роботу в даному напрямку, УСПП пропонує постійну співпрацю профільних відомств, парламенту, виробників, розробників та навчальних закладів. Це необхідно не лише для локалізації і масштабування виробництва, але й визначення ресурсної бази, підготовки кадрів, аналітичного, науково-технічного супроводження всіх процесів.

Наразі готується проєкт Меморандуму із усіма зацікавленими сторонами – Міністерством оборони України, Мінекономіки, Мінстратегпрому, структурами національної безпеки і оборони, асоціаціями виробників, учбовими закладами тощо.

Також президент УСПП повідомив присутніх, що вже провів робочу зустріч із Комісаром ЄС з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом. Сторони обговорили інтеграцію українського оборонно-промислового комплексу в програми розвитку оборонної сфери ЄС, спільні проєкти.

Своїм досвідом поділився співорганізатор конференції – віце-президент УСПП, президент асоціації «Укрелектрокабель» Анатолій Пушкар. Члени асоціації виробляють комплектуючі оборонного призначення, давно працюють на ринках ЄС і США.

За його словами, прогрес у впровадженні стандартів НАТО є лише в адміністративній, але не матеріально-технічній частині. Відтак, асоціація ініціативно виступила щодо аналізу та впровадження військових стандартів США MIL в своїй роботі. Було проаналізовано 12 тис. MIL ST, з яких 186 стосувалися кабельної продукції. Станом на літо 2024 року було прийнято 83 з них, решта – в процесі, що дещо затягнувся.

Базуючись на цьому, Анатолій Пушкар пропонує активізувати об’єднання всіх фахівців – із оборонного сектору, виробничої сфери, науково-дослідних інституцій, експертів галузі – щоби дати поштовх процесу прискореного переходу на стандарти НАТО та стандарти країн-членів Альянсу.

Першочерговими завданнями оголосив:

• об’єднання зусиль представниками ОПК, Мінстратегпрому, МЕ, МОУ та учбовими закладами в реформуванні технічного регулювання та учбових процесів у військовій сфері на основі стандартів НАТО та країн-членів Альянсу;
• формування бази матеріально-технічних стандартів та прийняття їх в якості національних;
• формування системи оцінки відповідності та контролю якості в оборонній сфері на прикладі країн-членів Альянсу, прийняття відповідних нормативних документів щодо акредитації, визнання протоколів та сертифікатів;
• залучення більшої кількості виробників ОПК до роботи в Технічному комітеті стандартизації №176, секретаріат якого веде Міноборони;
• навчання фахівців ОПК не тільки вітчизняними науковими установами, а і міжнародними організаціями.

Очільник Інституту передових оборонних технологій Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського Юрій Єхануров тут зазначив, що зусиллями вишу вже розроблена магістерська програма за стандартами НАТО. “Потрібно об’єднати роботу в даному напрямку також із військовими інститутами і КНУ ім.Т.Шевченка”, – наголосив він.

Учасники засідання обговорили інші, не менш важливі для розвитку національного ОПК завдання. Представник Національного університету оборони України Сергій Ясенко відмітив, що в країнах Євросоюзу, Північної Америки є системи технічного регулювання загального і воєнного призначення. Вони узгоджені між собою та з глобальними стандартами НАТО. Те ж саме потрібно робити в Україні.

Чимало виробники висловлювалися і на тему експорту. До повномасштабної війни, 75% нашого ОПК йшло на експорт, що становило переважну частину прибутку для підприємств. Наразі через брак коштів їх завантаженість становить 40%, а в 2025 році може впасти до 35-37%. Виходом учасники засідання вбачають дозвіл на регульований експорт, створення в країнах-партнерках спільних підприємств. З боку держави потрібні стабільні довгострокові замовлення, доступне кредитування та бронювання необхідних фахівців.

Дмитро Колесников, Фундатор Patent Bridge (США) звернув увагу на патентування винаходів у військовій та цивільній сферах. Повідомив, що для ефективності розробки вітчизняних військових винаходів та високотехнологічних інноваційних військових приладів та систем безпеки, необхідним етапом є отримання міжнародних сертифікатів та патентів для успішної роботи з замовленнями та інвестиціями. Patent Bridge допомагає знайти фінансування на розвиток проєкту, виробництво на різних територіях світу і в Україні. Також допомагає в продажі патентів та ліцензій на виробництво в різних країнах.

За підсумками конференції будуть підготовлені Рекомендації, де увага акцентуватиметься на потребі комплексного характеру переходу на стандарти НАТО та стандарти країн-членів Альянсу, підвищенні координації дій в даному напрямі між інститутами виконавчої влади. Також планується окреме робоче засідання асоціацій та Громадських спілок, що представляють виробників оборонного сектору – для актуалізації механізмів швидкої комунікації та посилення співпраці.

 

Війна з рф на виснаження ресурсів триває: агресор особливо активно тисне на фронті та руйнує інфраструктуру. Зараз критично важливо не просто декларувати, але справді об’єднувати зусилля – влади, громадянського суспільства, бізнесу – та посилювати економічний напрям, промисловий (нарощування виробництва ОПК та ін.) задля зміцнення обороноздатності країни та збереження людського ресурсу. 

На жаль, попри виклики війни, фінансову кризу та проблеми в багатьох галузях економіки, дії окремих представників Секретаріату Кабміну ставлять під загрозу роботу важливої ділової інституції – Українського союзу промисловців і підприємців, а також діючого під його егідою Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. Ситуація із недопуском працівників означеної організації до їх офісу за адресою Хрещатик, 34, систематично повторюється (детальніше про попередні інциденти читайте тут).

Відбувається блокування роботи не лише знаного ділового союзу, але й критично важливих структур соціального партнерства, що прямо впливають на економічну стійкість країни. Мова йде про робочий орган Національної тристоронньої соціально-економічної ради при Президентові України зі сторони роботодавців. НТСЕР – це єдиний майданчик для соціального діалогу між владою, роботодавцями і профспілками, а також орган, з яким співпрацює Міжнародна організація праці, структури ООН тощо.

При цьому рішення суду щодо перебування УСПП у згаданому приміщенні, яке він займає з часу свого заснування – 32 роки, досі не прийняте.  Згідно з чинним законодавством, організація, що користується приміщенням понад 10 років, має переважне право на подальшу оренду займаних площ.

Діловий союз, демонструючи відкритість до компромісу та відповідальність перед суспільством, добровільно звільнив 7-й поверх будівлі для Міністерства у справах ветеранів, повністю розмістивши свою діяльність лише на 3-му поверсі.

Міністерство, нагадаємо,  нещодавно переїхало до будівлі на Хрещатику, 34. Це важливий державний орган, чия місія заслуговує на повагу та підтримку. Водночас ми змушені констатувати, що підписання ним договору оренди будівлі відбулося без очікування судового рішення щодо УСПП.

УСПП готовий до конструктивного діалогу та продовжить захищати свої права виключно у правовому полі, очікуючи на справедливе й об’єктивне рішення суду.

Діловий союз закликає чиновників поважати законні права громадських організацій та не вдаватися до дій, які перешкоджають їхній роботі й порушують основні норми права.

Президент анонсував внутрішній «план стійкості», який повинен стати основою для підтримки економіки в умовах воєнного стану.

В Українському союзі промисловців і підприємців та Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану привітали цей крок до системності дій в економічній та енергетичній сфері, і підкреслили: саме програмні дії необхідні для забезпечення стійкості економіки країни, поступового підвищення її самодостатності.

Бізнес-спільнота та громадянське суспільство давно наполягають на розгляді проєкту бюджету на наступний рік разом із Планом пріоритетних дій в економіці, а в ідеалі – Планом дій Уряду на 2025 рік загалом. Відтак, ініціативу глави держави можна розглядати як відповідь на запит промисловців і підприємців, експертів.

Президент УСПП Анатолій Кінах заявив: «Ми очікуємо, що цей план буде ретельно продуманим та міститиме конкретні терміни, виконавців, а також чітко визначені ресурси, які необхідно спрямувати для його реалізації. Вкрай важливо, щоб він обговорювався з діловою спільнотою та відповідав на ключові виклики, які постали перед українською економікою в умовах затяжної війни з рф».

УСПП і Антикризовий штаб наголошують, що цей План має включати:

– Дерегуляцію бізнесу – зменшення адміністративного тиску, очищення митниці від корупції, мінімізацію кількості перевірок, безпідставних штрафів, блокування податкових накладних.

– Підтримку підприємств в енергозабезпеченні – фіскальні та нефіскальні стимули для підприємств, що впроваджують власні енергетичні рішення, зокрема розподілену генерацію, відновлювальну енергетику, біометанові установки і т.д.

– Масштабування кредитних програм – наявність системи доступного фінансування для малого і середнього бізнесу, що сприятиме розвитку підприємницької активності (де-факто – розширення програми «Доступні кредити 5-7-9»), підвищення рівня кредитування на сприятливих умовах.

– Удосконалення системи мобілізації і бронювання.

– Підтримку бізнесу на деокупованих і прифронтових територіях – особлива увага має бути приділена адресній допомозі бізнесу та громадянам у зонах, які постраждали від бойових дій.

За словами Анатолія Кінаха, робота над відновленням економічної активності у цих регіонах забезпечить нові робочі місця, а отже, підтримає стабільність у воєнний час: «Кожне робоче місце – це не лише економічна активність, а й внесок у загальний опір країни».

УСПП підкреслює, що залучення представників бізнесу до розробки та впровадження Плану є запорукою його ефективності. В умовах війни держава і бізнес мають діяти злагоджено, об’єднуючи зусилля для досягнення спільної мети – економічної стійкості й підвищення самодостатності України.

Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб закликає владу до активного діалогу з бізнесом на всіх етапах розробки цього важливого документа.

У Будинку профспілок відбулась презентація досліджень «Ознаки гідного робочого місця в контексті військової економіки та повоєнної відбудови» та «Промислова політика для виживання України», проведених за сприяння Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.

У реалізації зазначених проектів брали участь фахівці ФПУ, роботодавці, науковці, економісти, вітчизняні та міжнародні експерти.

До заходу долучилися представники Міністерства економіки, Міністерства молоді і спорту, Державної служби зайнятості тощо.

Як зазначив на презентації президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Об’єднання організацій роботодавців України Анатолій Кінах, головним завданням в економіці зараз є зміна її структури в бік індустріально-інноваційної, а також швидка адаптація виробничих стандартів до норм ЄС.

“Це важливо як для забезпечення стійкості і підвищення самодостатності економіки – ресурсної бази для нашої оборони, так і для поступового повернення українських біженців додому”, – відмітив він.

Голова ФПУ Григорій Осовий відмітив, що всі напрацювання у контексті повоєнної відбудови України мають проходити громадські обговорення, відтак, дана презентація – це практичний крок на шляху модернізації промисловості і забезпечення гідної праці.

Про сильну економіку та її вплив на пришвидшення перемоги України та повернення біженців говорив і директор представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Фелікс Гетт.

“Ці дослідження дуже важливі для майбутнього України: вона потребує не тільки сильної армії, але й сильної економіки, щоби протистояти рф. Це також запорука повернення біженців. Основою для відбудови України мають стати не спорадичні бізнес-інтереси великих груп, а сильна соціально орієнтована економіка”, – зазначив пан Гетт.

Презентацію щодо подолання наслідків деіндустріалізації провів директор держпідприємства “Укрпромзовнішекспертиза” Володимир Власюк.

Серед його тез – мало країн експортують сировину, бо це не вигідно: ставку варто робити на переробку; будівництво великих заводів неможливе без державної підтримки.

Українська держава має відігравати активну роль у подоланні ринкових провалів, спричинених війною. Західні партнери повинні відмовитися від протидії українській промисловій політиці, зокрема у формі локалізації.

Щоб сприяти подальшому зростанню та самодостатності інноваційного сектору виробництва озброєння в Україні, український Уряд має дозволити регульований експорт. Західні донори повинні збільшити закупівлю української зброї для оборони країни.

Україна та Європейський Союз повинні спільно інвестувати в декарбонізацію металургії та інших ключових галузей, аби гарантувати, що українське виробництво не буде послаблене Європейською зеленою угодою.

За висновками учасників заходу, відбудова країни потребує також активної участі кваліфікованих працівників, і створення гідних умов праці. Вони мають стати стимулом для залученню трудового капіталу та його утримання в усіх галузях.

На шляху до євроінтеграції Україна має відповідати європейським стандартам праці, що включають забезпечення прав працівників, безпечні умови та соціальну відповідальність. Це сприятиме економічній стабільності та швидкій інтеграції в європейську спільноту.

Відеозапис з презентації можна переглянути за посиланням: https://t.me/fed_prof/664

Секретаріат Реєстру (The Transparency Register)підтвердив реєстрацію Українського союзу промисловців і підприємців в системі.   Реєстр прозорості ЄС — це база даних, у якій перелічені організації, що можуть чинити вплив на процес розробки законодавства та впровадження політики інституцій ЄС. Реєстр показує, які інтереси представляються на рівні ЄС, ким і від чийого імені — а також, які ресурси спрямовані на цю діяльність (включаючи фінансову підтримку, пожертви, спонсорство тощо). Це забезпечує публічну прозорість і відповідає європейському законодавству.   Відтепер УСПП вказуватиме свій реєстраційний номер при комунікації з інституціями ЄС, наприклад, під час подачі заявки на акредитацію в Європейському Парламенті або при участі в публічних консультаціях, які організовує Європейська Комісія.   Дані в Реєстрі оновлюватимуться щорічно.