Демографічна ситуація в Україні становить серйозний виклик для країни, особливо в контексті затяжної війни з росією, повномасштабне вторгнення якої призвело до великої кількості біженців та втрат населення нашої держави.

За оцінками Міжнародного валютного фонду, із 41 млн. в 2021 році населення України скоротилося до 33,2 млн в 2023 році. Чимало українців, а саме більше 6 млн. – стали біженцями за кордоном. Їхнє повернення залежить від того, скільки триватиме війна і чи створюватимуться відповідні умови (наявність житла, робочих місць, соціальної інфраструктури) в Україні. Той же МВФ прогнозує вкрай повільне зростання населення – до 36 млн в 2028 році. Окрім біженців, є ще й фактор низького рівня народжуваності.

На це звертає увагу Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану. Разом із Українським союзом промисловців і підприємців штаб опікується реалізацією ініціативи Президента «Зроблено в Україні», зокрема, вже провів низку засідань і передав пропозиції по конкретним заходам в парламент, Офіс президента, Уряд.  На думку експертів Антикризового штабу, будь-яким рішенням в економіці повинен передувати аудит стану справ – як в цілому, так і в кожній окремій галузі. Наявність достатньої кількості економічного активного населення – один із ключових чинників посилення оборонних спроможностей країни. Йде мова про збільшення темпів військового виробництва, фінансування Сил оборони, закупівль необхідної техніки, боєприпасів та обладнання.

Ситуація із більш, ніж 6-місячною затримкою допомоги наших партнерів із США (наразі відповідний законопроєкт нарешті проголосований в Конгресі та переданий до Сенату) ще більше підкреслює необхідність зміцнення економічної самодостатності України.  Для цього потрібна політика збереження і розвитку людського капіталу, національного ринку праці, створення привабливих умов для інвесторів.

Щодо зазначеного пункту, то інвестиції в Україні поки не вийшли на довоєнний рівень. Маємо близько 54 млр. доларів за 2023 рік порівняно із 66 млрд. доларів у 2021 році. Поруч із тим, падіння ВВП через повномасштабну агресію рф у 2022 році становило більше 29%. Для відновлення економічної потуги потрібно значно активізувати як наявні програми – «Зроблено в Україні», План відновлення, так і розробити більш точкові (для кожної сфери економіки) плани дій. Серед цього – стимулювання самозайнятості, продовження дерегуляції в бізнесі,  кредитування підприємців, розширення локалізації та імпортозаміщення тощо. Прикметно, що всі ці програми і стратегії передбачають наявність необхідної кількості спеціалістів.

В УСПП переконані, що на даному етапі для зміцнення демографічної структури України і забезпечення її стійкого розвитку необхідні комплексні заходи на національному та міжнародному рівнях.

Зокрема, правильним є підхід до стимулювання народжуваності. Уряд повинен масштабувати програми підтримки сімей, такі як матеріальна допомога для молодих сімей, допомога з житлом, безкоштовна медична допомога для дітей, довгострокові кредити на придбання житла для молодих сімей.

Поруч із тим важливим є розширення мережі дитячих садків та шкіл, підвищення якості освіти, створення умов для розвитку дитячих і спортивних об’єктів, а також культурних та розважальних майданчиків для дітей.

Адже, згідно із експертних опитувань, окрім міркувань безпеки, українок із дітьми утримує від повернення додому саме можливості для освітнього і творчого розвитку школярів, які є в низці країн ЄС, США, Канаді тощо.

Молодь же можна утримати в країні через стимулювання підприємництва та інновацій, підвищення зарплат та соціальних гарантій (про що йшлося вище – вигідні іпотечні ставки та ін.).

Окрім власних зусиль, Україна повинна активно залучати міжнародну допомогу для відновлення економіки, інфраструктури та соціальної сфери, щоб створити сприятливі умови для повернення біженців.

Ми називаємо переважно цифри (втрати від війни, розв’язаної рф), інколи – конкретні об’єкти чи сфери, які потребують відновлення. Проте Україні потрібно більш наполегливо презентувати саме можливості для міжнародних інвестицій – в ОПК, інфраструктуру, технологічні галузі промисловості, переробку тощо

Загальним механізмом для успішної реалізації демографічної стратегії буде управління та моніторинг програм залучення інвестицій у людський капітал, підтримка молоді та сімей, а також забезпечення інтеграції біженців у соціально-економічне життя країни. Вирішення демографічних проблем вимагає комплексного підходу та співпраці всіх рівнів влади, громадських організацій та міжнародних партнерів.

В Новороздільсьій міській лікарні (Львівська область) розпочалися роботи по облаштуванню корпоративного дитячого садочку згідно Імплементаційної угоди між Об’єднанням організацій роботодавців України  (ООРУ) та Міжнародним бюро праці Міжнародної організації праці.

Співпраця українських роботодавців та їх партнерів відбувається в рамках проєкту МОП: «Забезпечення участі жінок у ринку праці  через розширення послуг із дошкільної освіти й догляду за дітьми в окремих областях України».

Національний ринок праці за два роки повномасштабної війни рф проти України пройшов шлях від дефіциту вакансій до нестачі людей. Серед основних причин – вимушена міграція мільйонів українок та українців, які опинилися за кордоном або стали внутрішньо переміщеними особами (ВПО), і мобілізація, яка забрала з ринку сотні тисяч людей, переважна більшість яких – чоловіки.

В березні 2023 року Міністерство економіки України презентувало достатньо амбітний План відновлення України від наслідків війни до 2032 року. Досягнення його цілей та економічних показників багато в чому залежить від міцного людського капіталу. Сьогодні, коли війна ще триває, важливим джерелом робочої сили в Україні мають стати жінки.

Наразі процес збільшення частки жінок на ринку праці активно триває, що фіксують і в Державній службі зайнятості (ДСЗ) України. За сприяння ДСЗ у 2023 році нові робочі місця знайшли 240 тисяч українок та українців, з них 158 тисяч, тобто 66% – жінки.

Роботодавці в свою чергу також змушені реагувати на цю тенденцію, створюючи більш сприятливі умови для ширшого залучення жінок на ринок праці. Одним із додаткових чинників, який допоможе залучити ще більшу кількість жінок на ринок праці є гнучкі рішення щодо догляду за дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку. В умовах, коли багато повноцінних дитячих садків працюють лише онлайн або не на повну потужність через постійні повітряні тривоги та відсутність бомбосховищ, коли в деяких областях дитячі садки перевантажені через внутрішньо переміщених осіб, таким гнучким рішенням може стати організація можливостей для догляду за дітьми на робочому місці.

У відповідь на потреби своїх членів ООРУ звернулося до МОП з проханням надати допомогу в розробці послуги, спрямованої на організацію та облаштування просторів для догляду за дітьми за місцем роботи батьків на низці конкретних відібраних об’єктів в різних областях України, а в подальшому – на навчання та консультування компаній/установ щодо організації та облаштування таких просторів з метою поширення даної практики.

Пілотний проєкт реалізується на базі Новороздільської лікарні. Загальна кількість працівників 397, з яких 128 мають дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.     Очікується, що тут буде облаштований дитячий простір орієнтовно на 20 дітей, який матиме зони навчання, приймання їжі, занять спортивними вправами, ігор. Передбачається виділити окремі санітарно-гігієнічну зону та куточок для зберігання верхнього одягу та особистих речей. Дитячий простір буде обладнано сучасними приладами та електронною технікою, іграшками, розвиваючими засобами, які сприятимуть безпечному та корисному проведенню часу та всебічному розвитку, вихованню і навчанню.

Загалом УСПП і МОП ставить собі наступні довготривалі цілі:

Облаштування по 1 або 2 дитячих простори в кожній області України, які стануть зразковими, сприятимуть поширенню цієї практики по всій Україні.

Проведення паралельно з облаштуванням серії презентаційно-навчальних заходів, де буде представлений як новоздобутий досвід ООРУ, так і досвід компаній, які вже організували корпоративні дитячі кімнати/простори самостійно. Можливо залучення іноземних експертів, які презентуватимуть світовий досвід.

Запрошуємо компанії і організації долучатися до проєкту. Контактна особа Куцева Світлана:

Моб: +38 050 3533402

WhatsApp: +38 068 7452677

e-mail: ved3@uspp.org.ua

Український союз промисловців і підприємців продовжує розвивати мережу контактів із діловими організаціями і бізнесом ЄС та США.  Нині партнерами ділового союзу є більше сотні асоціацій з Франції, Фінляндії, Польщі, США, Канади, Німеччини,  Литви, Латвії, Естонії, Чехії тощо.

Основною метою цих зусиль є підтримка українських експортерів та пошук партнерів, інвесторів  для наших виробників. У тому числі в рамках реалізації ініціативи Президента по запуску економічної платформи “Зроблено в Україні”.

Людмила Лемріні. Фото з соцмереж

УСПП уклав Договір про співробітництво з Шведсько-українською торговою палатою.  Документ підписали президент УСПП Анатолій Кінах та президент торгової палати Людмила Лемріні.

Сторони сприятимуть участі шведских урядових установ, фондів, бізнес-асоціацій, компаній у проєктах з реконструкції зруйнованої війною інфраструктури, житлового фонду і т.д.; встановленню партнерських відносин та клієнтських контактів між українськими і шведськими компаніями тощо.

Серед запланованих заходів:

– Організація презентацій шведських компаній для місцевих громад, та презентацій українських підприсмств для потенційних шведських партнерів

– Організація контактів з урядами, міністерствами та місцевими адміністраціями України та Швеції

– Підготовка аналітичної інформації щодо ситуації в певній галузі України та Швеції.

– Організація вебінарів, тренінгів, конференцій, бізнес-форумів, візитів українських бізнес-делегацій до Швеції та шведських бізнес-делегацій до України

УСПП доручив Шведсько-українській торговій палаті представляти свої інтереси на території Швеції у відносинах з державними неурядовими організаціями, установами, фондами, компаніями.

На третьому році повномасштабної війни рф проти України зростає важливість наявності ресурсної фінансової бази в економіці для подальшого протистояння ворогу та забезпечення життєдіяльності суспільства. Наразі державний бюджет критично залежний від зовнішньої фінансової допомоги: 50% витрат очікується покрити саме за рахунок цих коштів (грантів, позик, кредитів тощо).

Поруч із тим, зростають ризики зменшення зовнішньої допомоги, наприклад, Конгрес США зволікає із рішенням по виділенню пакету на $60 млрд. для України ще з осені минулого року і прогресу не очікується принаймні до середини квітня.

Зростання ВВП також повільне: за офіційними прогнозами, у цьому році не перевищить 4%, а наступному – становитиме менше 6%. Це не дозволить компенсувати втрати, отримані від повномасштабної війни («мінус» 29% ВВП у 2022 році).

Відтак, бізнес, промисловці, підприємці, роботодавці, громадські організації виходять із ініціативою напрацювання Плану дій для збереження стійкості економіки та підвищення її самодостатності, у тому числі на основі реалізації національної економічної платформи “Зроблено в Україні”.

Про це йшлося на засіданні Правління Українського союзу промисловців і підприємців та Ради Об’єднання організацій роботодавців України, на якому прийнято рішення про проведення позачергового надзвичайного з’їзду за участі представників ВРУ, КМУ, Офісу президента, місцевого самоврядування, об’єднань промисловців, підприємців і роботодавців, НАНУ, профспілок – у 2 кварталі цього року.

На більшість пропозицій від ділового сектору опрацьовуються на Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану, що працює на майданчику УСПП.  Штаб вже надав рекомендації парламенту, Уряду, Офісу президента, РНБОУ, Нацбанку щодо розвитку гірничо-металургійної галузі (падіння в 2022 на 63%), переробки в агропромисловому комплексі (особливо на фоні проблем з блокуванням польського кордону), транспортної інфраструктури, машинобудування, ресурсного забезпечення підприємців, зайнятості, збереження і розвитку трудового потенціалу.

УСПП та Антикризовий штаб розпочали підготовку переліку конкретних заходів з реалізації Указів Президента щодо запуску економічної платформи “Зроблено в Україні”, спільної Заяви КМУ та бізнес-асоціацій щодо поглиблення співпраці.

Анатолій Кінах також закликав громадські організації бізнесу, галузеві асоціації не лише разом працювати в даному напрямі, але й розглядати всі проблеми, ключові кейси тощо – деполітизовано, з позиції професіоналів, формувати алгоритми їх вирішення виключно конституційним цивілізованим шляхом.

Україна, маючи статус кандидата на вступ до ЄС, захищаючи свободу і демократичні цінності всього розвиненого світу, повинна демонструвати безумовну прихильність принципам верховенства права, рівності всіх перед законом, прозорого діалогу влади і громадськості, бізнесу.

Зазначимо, що УСПП та Антикризовий штаб, працюючи над втіленням в життя платформи “Зроблено в Україні”, залученням міжнародних інвесторів в різноманітні проєкти із відбудови України, стикнувся із спробою блокування своєї роботи з боку окремих представників Секретаріату КМУ.

Наразі ситуація вирішується в правовому полі, а діловий союз продовжує свою діяльність, спрямовану на підтримку вітчизняних виробників і експортерів, пошуку ресурсної бази для протидії агресії рф,  запуску проєктів із відновлення України та модернізації ключових галузей її економіки.

Незважаючи на кратне збільшення обсягів оборонного замовлення,  фінансування все ще на недостатньому рівні: завантаження підприємств оборонно-промислового комплексу складає в середньому 40-50%.

За підрахунками, для повного завантаження вітчизняних збройових заводів цьогоріч не вистачає близько 9 млрд дол. На недостатність бюджетного фінансування вказують і такі порівняння: видатки українського бюджету на ведення військових дій у 2024 році заплановано в сумі 40,7 млрд дол. США, а бюджету агресора – 115 млрд дол. (перевищення у 2,5 рази).

На цьому наголосили експерти Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, що діє під егідою УСПП. Нещодавно партнери провели спільне засідання за участі народних депутатів, представників Уряду, галузевих асоціацій. Говорили про конкретні кроки щодо запуску економічної платформи “Зроблено в Україні”, ініційованої Президентом.

Локалізація виробництва необхідна для всіх сфер індустрії, але насамперед – оборонно-промислового комплексу.

В сучасних умовах ведення війни важливо не лише мати доступ до значних ресурсів і великих обсягів фінансування, а й ефективно використовувати ці ресурси для досягнення військових цілей. Україна, з одного боку, стикається з недостатньою кількістю фінансових ресурсів порівняно з російським агресором, з іншого – має певні переваги, які можуть бути використані стратегічно.

Одним з важливих аспектів використання обмежених фінансових ресурсів є оптимізація оборонного замовлення, переконані в Українському союзі промисловців і підприємців. Україна має зосередитися на розвитку та виробництві стратегічно важливої продукції, що максимально використовує наявні ресурси та кадровий потенціал. Це дрони (камікадзе, розвідники, а також морські), ракетні комплекси, боєприпаси, артилерійські системи, РЕБ-системи, міномети і т.д.

Необхідна реалізація відповідних програм на стандартах індустріально-серійного виробництва. Для цього необхідне чітке і головне стабільне (на 2 роки наперед мінімум)  держзамовлення, а також значне розширення програми кредитування для виробників. Неприпустимо в умовах наявності на рахунках українських банків близько 700 млрд. грн мати найбільш низький рівень кредитування економіки в Європі – 10% ВВП( Чехія 70%, Польща 60%).

Позитивним сигналом є те, що Уряд почув промисловців та планує розширення локалізації на оборонні закупівлі.

Нагадаємо, УСПП став одним із підписантів спільної Заяви з КМУ щодо розвитку національної економіки та посилення співпраці Уряду і бізнесу.

Далі, важливо підсилювати можливості міжнародного співробітництва та партнерства. Україна має масштабувати спільні проекти з іншими країнами для забезпечення своєї безпеки та підвищення військової потужності. Це включає технологічні обміни, спільні виробничі програми, а також спільні оборонні дослідження та розробки.

Україна вже стала частиною Європейської оборонно-промислової стратегії, яку 5 березня представила Єврокомісія. На реалізацію стратегії вже передбачено 1,5 мільярда євро з бюджету ЄС протягом 2025-2027 років з можливістю розширення фінансування.

“Тут важливо перетворити можливості в реальні досягнення. Czechoslovak Group (CSG), один із найбільших виробників боєприпасів у Європі, має намір створити спільні підприємства для інвестування сотень мільйонів євро в Україну для посилення її обороноздатності. Німецька компанія Rheinmetall, найбільший європейський виробник боєприпасів, планує виробляти і боєприпаси, і в перспективі танки саме в Україні. Ці проєкти мають бути не одиничними, а ОПК – стати надпотужною галуззю. Це питання як збереження країни, так і подальшого розвитку нашої економіки”, – прокоментував президент УСПП Анатолій Кінах.

Крім того, вважають в Антикризовому штабі та УСПП, важливо розглядати аспекти економічного зростання, які можуть підтримати фінансування оборони в майбутньому. Розвиток інноваційного сектору, підвищення ефективності галузей економіки, що є ключовими для оборони (наприклад, металургійної промисловості, машинобудування, хімії та інженерії), може забезпечити додаткові ресурси для військових потреб.

Нарешті, важливо активно залучати громадськість та прозоро управляти фінансами, щоб забезпечити ефективне використання кожної гривні, виділеної на оборону. Зазначимо, що цьогоріч, як і в попередні 2022-2023 роки, всі надходження в держбюджет використовуються на потреби оборони.

Хоча Україна стикається з викликами через недостатність фінансових ресурсів порівняно з рф, ефективне використання наявних ресурсів, активне міжнародне співробітництво та стимулювання економічного зростання можуть допомогти Україні підвищити свою безпеку та розвинути потужну оборонну промисловість, підсумували в УСПП.

Також в діловому союзі та Антикризовому штабі закликали всіх: Уряд, інститути громадянського суспільства, бізнес – до прозорого діалогу та ефективного партнерства. Адже на фоні закликів Президента і підписаних Заяв щодо посилення співпраці держави і бізнесу, досі трапляються незрозумілі випадки односторонніх дій деяких чиновників.

Так, окремі представники Секретаріату КМУ нещодавно зробили спробу заблокувати діяльність УСПП та Антикризового штабу – напередодні їх засідання щодо реалізації “Зроблено в Україні”, а також важливих заходів з міжнародними інвесторами щодо проєктів із відбудови.

Попри спричинені деякими урядовими структурами труднощі, УСПП продовжує свою роботу, спрямовану на розвиток українського виробництва та експорту, захисту прав підприємців, залучення бізнесу ЄС та США на ринок України.

Впродовж минулого тижня у Варшаві відбулися важливі зустрічі делегації Українського союзу промисловців і підприємціві, що стали першим кроком до поглиблення співпраці між Україною та Польщею у різних сферах економіки та бізнесу.  Делегація зустрілася з представниками компанії Columbus та представила ідеї щодо створення представництва УСПП в Польщі та обговорила потенційні проекти спільної діяльності. Серед учасників зустрічі – віце президенти УСПП Сергій Тихонов, Сергій Устінов, колишній прем’єр-міністр Польщі Казимєж Марцинкевич, президент компанії Columbus Давид Зілінський, а також партнер і співвласник компанії Columbus Україна Денис Верьовка.

Сторони розглянули ідею створення Клубу колишніх прем’єр-міністрів країн ЄС та України, який би опікувався питаннями залучення інвестицій у проєкти з відбудови України. Окрім того, йшлося про стратегію входу компанії Columbus на український ринок.

Делегація продовжила активну роботу, представивши ініціативу співпраці з інвестиційним фондом “Vortune Equity Group S.A.”, а також обговорила можливості імпорту вугілля та коксу до України з компанією CARMEX EXPERT SP Z.O.O. Це велика компанія вугільної галузі, що оперує торговими контрактами в Колумбії і Казахстані, орендує припортові набережні у Гдині і Гданську та займається продажем вугілля у великих обсягах.

Зустрічі з партнерами також відкрили можливості фінансування спільних бізнес-проектів європейськими та українськими інвесторами. Зокрема, УСПП пропонує полякам розглянути можливість закупівлі українського біопалива для польських електростанцій. Ця ж тема стала предметом перемовин із президентом фірми SOW Energy Лещуком Памулою, інвестором з галузі будівництва та біоенергетики. З ним обговорювався проєкт створення логістичного хабу у сфері торгівлі соняшниковими пелетами з України. Клієнтами компанії SOW Energy є єлектростанції і електротеплові котельні.

Віце-президенти УСПП обговорили також можливості співпраці з юридичною фірмою «Głuchowski Siemiątkowski Zwara», встановивши напрями спільної діяльності у проведенні бізнес-конференцій в Гданську, обміні студентами, інформацією у сфері навчальної діяльності між Гданським та Київськими університетами. Крім того, корпоративні клієнти фірми будуть заохочені до інвестування в Україну та тісної співпраці з УСПП.

Представники українських промисловців і підприємців провели низку інших зустрічей та перемовин, серед них – із архітектором, президентом місцевої будівельної компанії паном Анджеєм Косіцьким, ректором Університету Лазарського (щодо організації курсів навчання у сфері адаптації українського законодавства під європейські стандарти, обміну студентами та проекти Erasmus), громадською діячкою, членкинею Польсько-Української ТПП  Веронікою Марчук та ін.  Зустрічі з бізнес-та громадськими діячами відкрили нові перспективи у взаємодії між Україною та Польщею. Важливою є роль таких ініціатив у сприянні економічному зростанню та підтримці партнерства між країнами.

На наступному тижні очікується підписання меморандумів між УСПП та згаданими інвестфондом, юридичною фірмою та університетами. Після цього розпочнеться реалізація попередньо обговорених проєктів.

Наразі рівень банківського кредитування економіки в Україні становить близько 10% ВВП – найнижчий показник в світі серед країн з ринками, що формуються (Чехія -70%, Польща -60%, Грузія -80% ВВП).

Для ефективної реалізації ініціативи Президента “Зроблено в Україні”, розширення локалізації виробництва бізнесу потрібен доступ до ресурсів.

Згідно внутрішніх опитувань УСПП 60% компаній стикаються із фінансовим “голодом”, приймаючи рішення про оптимізацію виробництва.

Тому Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану неодноразово зверталися до НБУ щодо напрацювання спільного з Кабміном і бізнесом механізму розширеного кредитування реального сектору економіки.

Пропоновані заходи передбачають подальше зниження облікової ставки та заохочення банків до збільшення кредитних портфелів підприємцям.

Бізнес, якось витримавши повернення довоєнних штрафів, перевірок і податків, так і не отримав доступу до ресурсів.

Більше того – на фоні цих уже системних проблем аномально зростає прибутковість банківської сфери, котра відійшла від своєї основної функції – кредитування економіки, та сконцентрувалася на власних заробітках. Платоспроможні банки в 2023 році за попередніми даними, отримали 86,5 млрд грн чистого прибутку. Це майже вчетверо вище показника за 2022 рік.

Тому також зниження НБУ на 1,5 в.п. ставок за 3-місячними депозитними сертифікатами та кредитами рефінансування  є позитивним фактором.

Необхідно міняти структуру економіки із сировинної моделі на технологічну, зі ставкою на переробку та продукцію з високою доданою вартістю. На це потрібні чималі кошти. Але ми підрахували, що 1 грн. державних інвестицій приведе в країну 3 грн. приватних інвестицій. Це те, що ми могли б робити, особливо зараз, коли є затримка із зовнішньою фінансовою допомогою. Політика локалізації є правильною і дуже на часі. Для цього маємо підтримати виробників ресурсами.

Кабінет Міністрів України та представники бізнес-асоціацій України підписали Заяву про поглиблення співпраці між державою і підприємцями задля розвитку економіки держави. У документі зазначено, що побудова ефективної взаємодії між бізнесом і владою — питання національної безпеки. Така взаємодія потребує нового формату діалогу й напрацювання нового суспільного договору між підприємцями та державою.
Одним із підписантів спільної Заяви став Український союз промисловців і підприємців, який з часу свого заснування перебуває у центрі складних процесів створення інфраструктури державної підтримки бізнесу, захищає права підприємців, активно долучається до формування економічної політики України, сприяє просуванню експорту та залученню іноземних інвестицій.
УСПП ефективно співпрацює зі всіма органами державної влади України – Верховною Радою України, Офісом Президента України, Кабінетом Міністрів України, Радою національної безпеки та оборони України, Державною податковою службою України, антикорупційними органами, Національним банком України, місцевими органами влади, профспілками, усіма ключовими об’єднаннями промисловців, роботодавців та бізнесу України.
Діловий союз у своїй роботі дотримується цивілізованого, деполітизованого підходу, формує якісні пропозиції до законодавчих та нормативних рішень, надає уряду і парламенту аналіз стану справ в промисловості та виробництві, супроводжує вирішення проблем галузей індустрії (АПК, ГМК, будівельних матеріалів та ін.) тощо.
З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну УСПП вдалося укріпити наявні зв’язки та налагодити нові із найбільшим діловим об’єднанням ЄС Businesseurope, Національною асоціацією виробників США, бізнес-спільнотами з Данії, Фінляндії, Литви, Латвії, Польщі, Франції і т.д. Загалом УСПП співпрацює на двосторонньому рівні з бізнес-асоціаціями близько 100 країн. У 2022 році отримав статус організації-спостерігача в діловій асоціації «Бізнес в ОЕСР» (Business at OECD є об’єднанням федерацій промисловців, підприємців, роботодавців, яке офіційно діє при Організації економічної співпраці і розвитку) та здійснює промоцію якнайшвидшого членства України в ОЕСР.
Триває реалізація спільних проєктів по відбудові України з урядом Литви (відновлюються соціальні об’єкти на Київщині).
У квітні 2022 року за ініціативи УСПП створено Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, участь у роботі якого беруть представники ВРУ, КМУ, Офісу президента, РНБОУ, місцевого самоврядування, наукових установ, профспілок, бізнесу. На цьому майданчику було напрацьовано низку рішень, які потім знайшли своє втілення в законодавчих актах парламенту та рішеннях уряду.
У той же час Український союз промисловців і підприємців зіткнувся із бюрократичними труднощами, пов’язаними із продовженням розміщення головного офісу в Києві (вул.Хрещатик, 34), у якому УСПП працює з 1992 року, де приймає іноземні урядові, парламентські делегації, проводить зустрічі з іноземними дипломатами, представниками міжнародного бізнесу, організовує безкоштовні заходи для українського підприємництва.
У жовтні 2023 року уряд передав нежитлові приміщення в будівлі по вул. Хрещатик, 34, у м. Києві із сфери управління Міністерства енергетики до сфери управління Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату КМУ. А у січні 2024 року розпорядженням Кабміну від 3.01.2024 року №2-р було скасовано попереднє рішення від 16.10.1997 р. №581, згідно з яким УСПП впродовж 32 років займає приміщення в будівлі за адресою вул.Хрещатик, 34.
Особливе занепокоєння викликає той факт, що подібна ситуація стала можливою в умовах повномасштабної війни рф проти України, спрямованої на виснаження ресурсів, коли потрібні спільні зусилля та довіра влади, бізнесу, громадськості по підтримці економічної стійкості держави та підвищенню її оборонних спроможностей. Маємо розвивати національне виробництво, як йдеться в ініціативі Президента України «Зроблено в Україні», передусім ОПК, залучати більше західних інвестицій, збільшувати експорт.
При цьому такий крок КМУ відбувається на тлі планів Уряду щодо скорочення міністерств на третину, вірогідно і значної кількості держслужбовців. Відтак, його складно пояснити нагальною потребою держави в заявленому приміщенні.
Український союз промисловців і підприємців є неприбутковою громадською організацією та унікальним історичним інститутом громадянського суспільства в Україні, знаним партнером для урядів і бізнесу ЄС, Єврокомісії та Європарламенту, ООН, “знаком гарантії” для інвесторів.
Враховуючи це, просимо сприяти можливості продовження використання УСПП приміщень за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 34 (3 поверх) на умовах оренди.
Віримо, що спільні дії Уряду та бізнесу України не обмежаться виключно письмовими деклараціями, а їх партнерство буде наповнене довірою, співпрацею та ефективною роботою задля збереження економічної стійкості України в умовах повномасштабної війни, повоєнного відновлення та відбудови.
Федерація роботодавців України

Торгово-промислова палата України

Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України

Федерації профспілок України

Конфедерація будівельників України

Будівельна палата України

Об’єднання підприємств хімічної галузі України «Союз хіміків України»

Федерація металургів України

Київська торгово-промислова палата України

Спілка молочних підприємств України

Спілка малих, середніх та приватизованих підприємств України

Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування

Асоціація фермерів та приватних землевласників

Всеукраїнська асоціація пекарів

Асоціація «Укрлегпром»

Асоціація українських автомобілевиробників «Укравтопром»

Асоціації «Укроліяпром»

Асоціація «Укроліяпром»

Асоціація малих міст України

Асоціація «Меблідеревпром»

Асоціація «Укрзовніштранс»

Українська військова варта

Українська жіноча варта

Українська асоціація досконалості та якості

Асоціація «Укркондпром»

ГС «Біоенергетична асоціація України»

Асоціація «Українське морозиво»

Асоціації «Укрелектрокабель»

Всеукраїнська спілка виробників будівельних матеріалів

Асоціація «Укрцемент»

Асоціація «Укрмашбуд»

Національна асоціація «Укрконсервмолоко»

Ліга нафтопромисловців України

Асоціація м’ясної галузі

Польські фермери, які блокують пункти пропуску на кордоні, дороги поблизу пунктів пропуску з Україною, планують продовжити протест ще на місяць – до квітня. Вони також не виключають, що почнуть блокувати пасажирський рух між Україною і Польщею. Через дії низки польських організацій простоює гуманітарний вантаж та товари військового призначення для України, які є критично важливими в умовах війни та атак росіян.

Ситуація на кордоні з Польщею наразі стає дедалі більш складною, зокрема, і через те, що протести польських фермерів здебільшого носять характер незадоволеності потребою впровадження «зелених» норм ЄС в сільському господарстві, їх низькою рентабельністю тощо.

Це ті питання, які Україна не повинна і не може вирішувати, проте через які стала заручницею ситуації.

На цьому наголошує президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану Анатолій Кінах.

На його думку, вирішити проблему лише на рівні митниці чи навіть профільних міністерств наразі неможливо. Потрібне втручання на вищому рівні, включаючи участь прем’єрів, президентів України та Польщі, а також представників Єврокомісії.

Потрібен конструктивний діалог та узгоджені заходи між урядами та євроструктурами, щоб забезпечити безперешкодний рух людей та товарів через кордонні пункти пропуску. Також закликаємо правоохоронні органи Польщі карати, а ще краще – унеможливлювати акти пошкодження вантажів із українським зерном.

Раніше УСПП звертався до організацій польського бізнесу, з яким  має меморандуми про співробітництво. Польські партнери підтвердили: від дій фермерів-протестувальників страждає і їх економіка.

Ще в грудні минулого року (перша «хвиля» блокування експорту нашого АПК через кордон із Польщею) Польсько-українська господарча палата в листі-відповіді до УСПП зазначила:«Ми також закликаємо до припинення блокади, оскільки вона б’є по підприємцях в обох країнах. Кільканадцять компаній – членів Палати – повідомили, що блокада вже завдала їм збитків на суму понад 100 мільйонів злотих. Через блокаду вартість автомобільного фрахту зросла на 300%».

Тоді ж Український союз промисловців і підприємців звернувся до президентів України і Польщі, а також президентки Єврокомісії пані Урсули фон дер Ляєн.

Ситуація на деякий час врегулювалася, проте поновлення блокування польськими фермерами кордону порушує торговельну політику, правила ЄС, а також спричиняє втрати для українського, польського та іншого європейського бізнесу.

Більше того – простоювання гуманітарної допомоги та військових товарів на кордоні може мати критичні наслідки.

Російська агресія руйнує українські землі, але загрожує і Польщі, і всьому ЄС!

Я переконаний, що спільні консультації на рівні прем’єр-міністрів та Президентів обох країн, із залученням Єврокомісії допоможуть знайти варіант розв’язання цієї проблеми. Важливою є й розробка спільних протоколів для швидкого розв’язання подібних ситуацій у майбутньому.