Анатолій Кінах

Author: admin

Вдосконалення процедур бронювання працівників, необхідність підтримання діяльності не лише критично важливих, але й всіх економічно активних суб’єктів підприємництва – одні із найважливіших факторівстійкості економіки України в умовах воєнного стану. Наша оборона у війні із російським агресором фінансується виключно за кошти держбюджету, тобто на податки українських громадян, підприємств, резидентів.

Для майже 60 % роботодавців пошук кваліфікованих працівників є першочерговою проблемою, за результатами опитування Уряду. В окремих галузях ця ситуація ще більш критична: на деяких гірничодобувних підприємствах – до 73 % незаповнених вакантних місць, на трубних підприємствах – до 81 %, у будівництві – від 60 до 80%.

Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП за участі представників РНБОУ, Кабміну, ВРУ, бізнесу, експертів, профспілок тощо.

Напередодні Антикризовий штаб проаналізував численні звернення промислових підприємств щодо складності з набором робітничих кадрів у контексті імплементації закону № 3633-ІХ про мобілізацію.

Виробники, роботодавці одностайні в тому, що система бронювання потребує подальшого удосконалення та узгодження із раніше затвердженими нормативно-правовими актами у цій сфері.

Серед поширених зауважень:

– часом недотримання причетними органами державної влади термінів оформлення бронювання;

– відсутність  юридичних гарантій не бути одразу мобілізованими при оновленні даних;

– практика розширеного трактування підстав для  відмов ТЦК та СП у зарахуванні заброньованих працівників на спеціальний військовий облік під час перевірки підстав для надання відстрочок;

– норми щодо бронювання 100% військовозобов’язаних працівників підприємств ОПК  не розповсюджується на працівників, яким вже вручено мобілізаційне розпорядження (резервісти), зокрема після введення у дію Закону № 3633-ІХ та відповідно зниження призовного віку до 25 років.

Учасники засідання також наголосили на тому, що в суспільстві немає консенсусу щодо параметрів  справедливої системи «економічного бронювання», а відтак концепцію потрібно доопрацьовувати і проводити адекватну комунікацію з громадськістю, військовими.

Антикризовий штаб пропонує Уряду швидке налагодження системи перекваліфікації і навчання спеціалістів та закликає максимально жорстко реагувати на зловживання, корупційні практики під час організації перетину кордону через систему «Шлях».

За підсумками розгляду Антикризовий штаб і УСПП направили РНБОУ, парламенту, Кабміну структуровані рекомендації і бачення бізнесу покращення системи бронювання.

Першочергово слід провадити постійний моніторинг впливу державної політики в сфері мобілізації на стійкість національної економіки.

З цією метою потрібно налагодитивзаємодію місцевих органів влади, ТЦК СП, органів місцевого самоврядування для дотримання термінів оформлення та/або переоформлення бронювання військовозобов’язаних.

Далі – опрацювати пропозиції бізнесу щодо бронювання критично важливих працівників промисловості за найменуваннями професій, посад. Такі вже надсилалися Уряду.

При визначенні підприємства критично важливим для економіки враховувати динаміку показників у економічній діяльності таких підприємств та необхідність збереження їхнього статусу,

Щоб ефективно імплементувати Закон про мобілізацію, Кабміну необхідно внести зміни до відповідних нормативно-правових актів, передбачивши:

– бронювання і резервістів на підприємствах ОПК;

– доповнення Постанови №76 (зі змінами, внесеними постановою №650)нормою про обов’язковість інформування підприємства з боку ТЦК та СП щодо зарахування заброньованих осіб на спеціальний облік у 5-денний строк. Визначати кількість військовозобов’язаних для електронного бронювання визначати  станом на 01.01.2024 року (замість 18.05.24р.);

– можливість бронювання військовозобов’язаних співробітників, що займають посади чи виконують функції, які є обов’язковими згідно вимог законодавства (наприклад, у страховій сфері).

Міносвіти спільно із вітчизняними вишами мають розглянути пропозицію залучати студентів окремих спеціальностей (наприклад, інженерних, ІТ) починаючи з 3-го курсу очної форми навчання за держзамовленням до обов’язкової роботи на підприємствах ОПК за погодженим графіком. Натомість випускники таких спеціальностей, які навчалися по держзамовленню – будуть зобов’язані відпрацьовувати на державних підприємствах нормативно визначений період.

Антикризовий штаб розраховує на ефективність спільної з Урядом, Генштабом роботи над удосконаленням системи бронювання та її збалансуванням із потребами мобілізаціями (як на цей рік, так і в перспективі на 2025-ий).

Документ

Іншими чинниками є повномасштабна війна рф проти України, обстріли ворогом енергоінфраструктури нашої держави, внаслідок чого втрачено 9 гВТ потужностей, дефіцит кваліфікованого персоналу, проблематика державного управління.

На цьому наголосили учасники засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та Українського союзу промисловців і підприємців.

Серед учасників – представники РНБОУ, уряду, парламенту, органів місцевого самоврядування, Національної академії наук, профспілок, галузевих ділових асоціацій, експерти тощо.

Було відзначено, що на виконання попередніх рішень Антикризового штабу Нацбанк взяв курс на деяку валютну лібералізацію та послідовно знижує облікову ставку (нині 13%). Попри це, зберігається значний розрив між цим показником і інфляцією, яка становить в травні 2024 року – 3,3%

Головними чинниками інфляції є скорочення сукупного попиту, частковий мораторій на підвищення комунальних тарифів для населення, відносна стабілізація валютного курсу.

“Облікова ставка НБУ наразі мало пов’язана як із інфляцією, так і обсягами кредитування комерційними банками економіки. Тому бізнес закликає НБУ негайно – разом з урядом, виробниками, експертами – погодити політику стимулювання цього процесу. Більше 60% підприємців мають гостру нестачу кредитних коштів для продовження своєї діяльності”, – наголосив президент УСПП, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах.

За даними аналітиків УСПП, а також публічної інформації, банки мають високі обсяги вільної ліквідності (775 млрд грн у травні 2024). Чистий прибуток після оподаткування платоспроможних українських банків за січень-травень 2024 року склав 67,968 млрд гривень, що на 26,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Однак ці кошти вони не інвестують ні в економіку (високі воєнні ризики), ні навіть у високих обсягах в урядові ОВДП, оскільки поточна монетарна політика НБУ стимулює їх купувати саме депозитні сертифікати регулятора із дохідністю до 16,5 % річних (в 5 разів вище інфляції).

Водночас вартість обслуговування внутрішнього державного боргу зросла з 9,9 % річних у 2021 р. до 16,0 % річних в 2024 р. У травні 2024 Уряд здійснив розміщення ОВДП за ставками до 17,5 % річних при поточній інфляції у 3,2 %.

У 2024 р. Уряд планує сплатити за ОВДП 259 млрд грн,  у той час як за розміщення ОВДП передбачається отримати 81 млрд грн.

За час війни баланс фінансових розрахунків між Урядом та НБУ став глибоко негативним і продовжує погіршуватися.

“Вагома частка кредитного портфеля банків припадає на пільгові програми Уряду (понад 40% портфеля бізнес кредитів), що фінансуються державним бюджетом. Так, державна програма «5-7-9» стає дедалі дорожчою для держави. Наслідком цього є періодичні затримки із фінансуванням, а отже накопичення заборгованості перед банками (на початку червня  5,8 млрд грн). Виходом є лише стимулювання банків самим кредитувати бізнес за доступними ставками, при цьому Уряд має чітко роз’яснити механізм страхування воєнних ризиків, а НБУ не повинне конкурувати із економічним сектором по своїм обсягам депозитних сертифікатів”,-  вважають в Антикризовому штабі.

Ситуація ускладнена не лише для виробників, експортерів і малого бізнесу. Парадоксально, але в умовах великої війни із рф, завантаженість підприємств ОПК , за офіційними оцінками, наразі  складає 40%. У більшості випадків – у зв’язку із відсутністю фінансових ресурсів. Тому це загроза вже не лише для економічного зростання, але й для національної безпеки.

Антикризовий штаб звернувся до РНБОУ з пропозицією розглянути, як складову національної безпеки, удосконалення грошово-кредитної, валютно-курсової  політики на окремому засіданні.

Нацбанк має оприлюднити зміст і заходи із виконання нещодавно затвердженої Стратегії з розвитку кредитування, разом з Урядом поширити практику винятків зі строків розрахунків за операціями експорту-імпорту на інші сектори промислового виробництва, зокрема легкої та хімічної промисловості (наразі діють для аграріїв, частини машинобудівників).

Також потрібно визначити чіткі, прості і зрозумілі критерії для видачі кредитів по програмі «5-7-9», включаючи в тому числі такі ризики як судові позови. На доступних інформаційних ресурсах  програми Доступні кредити «5-7-9» розмістити онлайн калькулятор, який би дозволяв підприємству попередньо оцінити шанси на отримання кредити за програмою та його можливий обсяг; встановити для банків чіткий термін  на розгляд заявок.

Відповідні рекомендації Антикризового штабу направлені на адресу Президента України, РНБОУ, НБУ, Уряду, ВРУ тощо.

Документ

 У суспільстві та державних органах влади обговорюються проблеми балансу мобілізації і бронювання. Зростає дефіцит робочої сили в економіці. До прикладу, в будівельній галузі не вистачає до 60% працівників.

Кількість вакансій навіть для людей пенсійного віку зросла з 1,5 тис. до майже 3 тис. (згідно досліджень деяких джоб-сайтів) в місячному розрізі.

У багатьох секторах роботодавці намагаються замінити нестачу працівників збільшенням найму жінок і створенням для цього належних умов, наприклад, запуском корпоративних дитячих садочків, а також збільшенням заробітних плат.

Загалом, через війну з російським агресором та скорочення населення (біженці, що виїхали за кордон, погіршення демографічної ситуації), а також мобілізаційні завдання для потреб оборони,  робоча сила в Україні (цивільний сектор) зменшилася на 2,1 млн людей, свідчать дані Уряду.

Про нестачу кадрів говорять великі компанії, малий бізнес, аграрії, логістичні компанії тощо.

То який же вихід?

В Українському союзі промисловців і підприємців постійно моніторять ситуацію, відтак вважають, що оптимальним рішенням буде адресний підхід до кожної окремої галузі та підприємства. Причому, цим має займатися не лише Уряд, але й органи місцевого самоврядування, визначаючи важливість того чи іншого бізнесу для економіки регіону чи цілої країни.

«Ми повинні зберегти роботу економічно активних підприємств, адже фінансування нашої оборони проти рф йде виключно із держбюджету. Працююча економіка – більше ресурсів для ЗСУ. Не лише підприємства, які потрапляють під критерії визначення критично важливими, але й всі економічно активні суб’єкти господарювання мають отримати певну визначеність в їх роботі.», – підкреслили в УСПП.

Діловий союз та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, чимало пропозицій якого вже втілені в рішеннях РНБОУ, постановах КМУ, законопроєктах,  виступають за те, щоб досягти балансу між мобілізаційними потребами для оборони та бронюванням для економіки.

Тому одним із рішень може бути вже згаданий адресний підхід, а також бронювання по фактору професій та посад.

Слюсарі, інженери, будівельники, енергетики та ін. – потрібні спеціальності для відновлення і відбудови, підтримання стійкості економіки. Так само, як і вузькі спеціалісти на технологічних заводах, навчання яких займає роки, тому просто замінити їх не вийде.

УСПП, Антикризовий штаб запрошує до цієї дискусії інші бізнес-асоціації, роботодавців, Уряд і парламент з тим, щоб створити рівні можливості для виробників та бізнесу, при цьому не нашкодивши процесу мобілізації, який в пріоритеті.

Складна ситуація в енергетиці, підготовка до зими та пошук балансу між мобілізацією та бронюванням фахівців – ключові теми, на яких сфокусувався Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану.

Чергове засідання штабу за участі представників парламенту, РНБОУ, Мінекономіки, Генштабу, галузевих асоціацій, профспілок та експертів відбулося в Українському союзі промисловців і підприємців.  Учасники наголосили на необхідності швидких рішень в енергетичному секторі, адже до настання холодів фактично залишилось 4-5 місяців, а руйнування нашої теплової і гідрогенерації ворогом вже перевищило 50% загальних потужностей.

Енергетика і бронювання – виступ А.Кінаха на Антикризовому штабі

93% теплогенерації та 59% гідрогенерації втрачено, ЗАЕС тимчасово окуповано. У сукупності через пошкодження виведено з ладу 9 гВт потужностей. Крім того, залишається ризик повторних ударів агресора по енергоінфраструктурі, що може ще більше ускладнити ситуацію в українській енергосистемі. У таких обставинах держава разом із бізнесом повинні сформувати та впроваджувати комплексний підхід до стабілізації роботи системи енергозабезпечення.

Серед критично важливих завдань – наявність в Уряду плану дій координації роботи всіх структур, що повинен мати адресний характер щодо кожного регіону, економічно активних підприємств. В областях повинні працювати окремі групи з відповідними повноваженнями, які б приймали б рішення щодо збереження стабільного енергозабезпечення складних виробництв

Необхідно нарощувати пропускну спроможність для збільшення (при потребі) імпорту електроенергії.

Збільшення з 1 червня тарифу на електроенергію для населення має принести близько 50 млрд грн додаткових надходжень на рік. Ці кошти варто спрямувати на відновлення пошкодженої генерації, а також на розбудову системи розподіленої генерації – газопоршневих та газотурбінних електростанцій.

Член правління «Укренерго” Олексій Брехт зазначив, що через дії російського агресора наразі в енергосистемі України доступно до споживання 9,5 гВт, а реальне споживання перевищує 11 гВт, тому і населення, і бізнес живе в умовах постійних відключень.

Він також погоджується, що потрібно розбудовувати максимально всі види електричної генерації будь-яких потужностей, а також збільшувати пропускні спроможності для імпорту.

«За останні 20 днів для імпорту використовувалося 70-80% потужностей наявної системи. Є можливість збільшення її завантаження. До зими треба довести пропускну спроможність до 2,2 гВт, а в найближчі 4-5 років – до 4,5 гВт (30% внутрішнього споживання», – повідомив О.Брехт.

Присутні підкреслили, що для розбудови системи розподіленої генерації, ВДЕ тощо – потрібно застосовувати з боку держави всі стимули – податкові, тарифні, кредитні та ін.

«Зараз часу на ці заходи дуже мало і попереду справді одна із найскладніших зим», – загальний висновок експертів.

Іншою, не менш важливою темою, стало удосконалення системи бронювання фахівців для підтримки стабільної роботи економіки. Раніше, за наполяганням Антикризового штабу і УСПП, роботодавців,  Уряд прийняв постанову №650, яка доповнила попередні рішення. Зокрема, бронювання працівників критично важливих підприємств збільшили з 6 до 12 місяців, спростили деякі процедури, а також зробили значний крок до повної діджиталізації цього процесу.

Втім, попереду чимало роботи для пошуку балансу між потребами мобілізації для оборони та бронювання фахівців для економіки.

«За останній час на адресу працівників моєї установи прийшло 52 повістки, і 15 працівників одразу звільнилися. Це, знову ж таки, порушило усталену кількість військовозобов’язаних в організації, від якої нами раніше бронювалося 50% .  Ці речі потрібно якось узгодити», – зазначив присутній на засіданні керівник одного із підприємств.

На Антикризовому штабі виступили заступник Голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку Олексій Мовчан та від Комітету нацбезпеки, оборони та розвідки – народний депутат України Олександр Федієнко.

Пан Мовчан представив концепцію економічного бронювання, яке розробляє його Комітет.

Дана ініціатива нардепів переважно знайшла підтримку у бізнесу, але доволі негативно оцінюється самими військовими та частиною суспільства.

Тому позицією УСПП та Антикризового штабу на даний час є глибший аналіз цієї концепції, у тому числі з точки зору рівності можливостей для підприємств, впливу на забезпечення потреб ЗСУ, а також максимальне роз’яснення законопроєкту в інформаційному просторі, комунікація авторів із суспільством.

Також заступник Міністра економіки України Ігор Фоменко підтвердив прогрес в питанні діджиталізації бронювання, якого добивався УСПП та інші бізнес-асоціації.

Вже у липні на порталі Дія може з’явитися електронна версія бронювання (qr код).

Окрім того, урядовець висловив готовність Міністерства до подальших комунікацій із бізнесом, якщо в асоціацій, Антикризового штабу будуть пропозиції щодо змін чи удосконалення названої постанови КМУ №650.

Я провів робочу зустріч із секретарем РНБОУ Олександром Литвиненком, якому вже презентував поточну позицію Антикризового штабу та УСПП в питаннях бронювання та забезпечення стабільності енергосистеми України, а після засідання штабу – в Раду національної безпеки будуть направлені вже структуровані пропозиції.

Рекомендації за підсумками засідання також спрямують в парламент, Офіс президента, Уряд, Генштаб тощо.

На адресу Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану  зросла кількість звернень від окремих підприємств про труднощі планування роботи через зростаючий дефіцит електроенергії та ускладнення в процесі організації бронювання працівників.

Ділова спільнота наполягає на підвищенні рівня координації органів державної влади і місцевих військових адміністрацій  у визначенні балансу між можливостями енергетичної інфраструктури та необхідністю забезпечення економічної діяльності складних виробництв.

Раніше Український союз промисловців і підприємців висловив свою позицію щодо норми імпорту бізнесом 80% електроенергії задля уникнення відключень, назвавши цю ініціативою недосконалою та такою, що може навпаки зашкодити виробникам.

Натомість УСПП виступив за розбудову системи розподіленої генерації, фіскального і нефіскального стимулювання проєктів з енергетичного самозабезпечення підприємств, у тому числі на ВДЕ (сонячна, вітрова), модернізацію інфраструктури під ці потреби та завдання синхронізації подальшого розширення пропускної  спроможності із енергосистемою ЄС.

Також завдяки спільним зусиллям Антикризового штабу, бізнес-асоціацій, роботодавців  – УСПП, ООРУ, ФРУ та ін. Уряд дещо удосконалив процедуру бронювання. Втім, постанова №650, якою внесли зміни до постанови №76 – черговий крок, але не кінцевий результат у побудові справедливої, прозорої та збалансованої системи бронювання фахівців та її збалансування із завданнями мобілізації.

До кожного підприємства, компанії потрібен адресний підхід, щоб шукати оптимальний баланс між економікою та обороною, об’єктивно формувати персональні списки мобілізації. У разі виконання таких умов, економіка витримає. Втім, це все вимагає більш високої ефективності інститутів влади, їхньої кваліфікації та відповідальності”, – зауважив президент УСПП, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах.

Від цього залежить стійкість національної економіки, а відтак фінансування нашої оборони.

Ділова спільнота також закликала Уряд до більш системних дій щодо розвитку ОПК, нарощування виробництва зброї, боєприпасів та спецтехніки в Україні; переходу виробників на стандарти НАТО.

Ці питання обговорять на засіданні Антикризового штабу, на яке запрошені представники ВРУ, Офісу президента, Кабміну, експертних установ, профільних асоціацій тощо в другій декаді червня.

 

Окремо учасники засідання розглянуть проблему  доступності кредитів  для промислових підприємств (зокрема, ОПК) в умовах зростання вартості позичкового капіталу. Комерційні банки не поспішають кредитувати реальний сектор економіки, у той час, як до 60% підприємств мають нестачу коштів для розвитку і модернізації, почасти і операційної діяльності. Рівень кредитування в Україні найнижчий в ЄС та становить 10-12% від ВВП, тоді як в сусідніх Польщі чи Чехії це показник 70-80% ВВП.

 

УСПП і Антикризовий штаб вже надали низку пропозицій Уряду та НБУ, запропонувавши провести окреме обговорення за участі очільників українських банків та бізнес-асоціацій

 

На багаточисельні звернення ділової спільноти – Українського союзу промисловців і підприємців, Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, роботодавців – ООРУ, ФРУ та ін. , Уряд врешті удосконалив систему бронювання, внісши зміни до відповідної постанови №76 (постанова КМУ #650).

Тепер є можливість забронювати до 100% фахівців в ОПК та енергетиці, здійснювати процес бронювання через портал “Дія”. Для критично важливих підприємств терміни бронювання збільшили з 6 місяців до року.

УСПП та Антикризовий штаб вітає таке рішення Кабміну, водночас наголошуючи, що критерії визначення важливих для економіки та обороноздатності підприємств, етапи бронювання ще потребують вдосконалення та спільної роботи над цим профільних міністерств, ТЦК, бізнес-асоціацій, роботодавців.

“Зміни до постанови №76, особливо затвердження електронного бронювання, збільшення його термінів тощо – це те рішення, над якими працювала держава і бізнес разом, і воно є першим кроком до збалансованої системи. Надалі ми повинні відпрацювати адресні підходи щодо мобілізації і бронювання, бо мова йде не лише про критично важливі, але й про всі економічно активні підприємства, зберегти роботу яких є пріоритетом для країни в умовах затяжної війни на виснаження ресурсів”, – наголосив президент УСПП, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах.

Він нагадав, що фінансування Сил оборони України здійснюється виключно за кошти державного бюджету України, адже міжнародна фінансова допомога не може бути спрямована на потреби нашої армії, а лише виключно на соціальну сферу, енергетику тощо.

Відтак, від розвитку ділового та інвестиційного клімату, збереження виробничих потужностей вітчизняних підприємств, їх розвитку залежить рівень податкових надходжень і, відповідно, обсягів подальшого фінансування ЗСУ. При цьому УСПП не підтримує ініціативи деяких урядовців щодо можливості підвищення податків, адже підприємці в умовах третього року повномасштабної війни не мають достатньо ресурсів для розвитку, масштабування діяльності, відчувають брак доступного кредитування.

На думку УСПП і Антикризового штабу, держава і роботодавці, бізнес зараз мають напрацювати прозорий і дієвий компроміс між мобілізаційними завданнями для оборони і бронюванням фахівців для економіки.

Нагадаємо, що за звітом Мінекономіки, робоча сила в Україні за час повномасштабної війни скоротилася на 12% або на 2,1 млн.

Щодо мобілізації, то бізнес, як одна із найбільш активних частин суспільства, однозначно її підтримує. Втім, цю систему потрібно робити більш гнучкою, що дозволить залучати громадян до оборони на визначеній середньостроковій основі (умовно 1,5-2 роки), з поверненням до цивільного життя та роботи після виконання своїх громадянських обов’язків.

Загалом питання балансу  потреб оборони і економіки вимагає комплексного підходу, що включає оптимізацію мобілізаційної політики, прозору систему бронювання, повернення біженців, підтримку бізнесу та залучення міжнародної допомоги.

Київ, 6 червня 2024 року – В офісі Українського Союзу промисловців і підприємців (УСПП) відбулася важлива зустріч з Головою громадської ради при Київській міській державній адміністрації та членом Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України Геннадієм Кривошеєю.

На зустрічі обговорювалися питання співпраці двох організацій з метою захисту та підтримки інтересів київської громади. Партнерство спрямоване на реалізацію спільних проектів та ініціатив, які сприятимуть покращенню соціально-економічної ситуації у столиці.

Особливу увагу було приділено обговоренню співпраці в рамках Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. Учасники зустрічі наголосили на необхідності консолідації зусиль для підтримки економічної стабільності, розвитку підприємництва та залучення інвестицій у Київ.

Я підкреслив важливість співпраці з громадськими організаціями та активною громадськістю для досягнення спільних цілей. Він також висловив подяку Геннадію Кривошеї за його внесок у розвиток громадських ініціатив та боротьбу з корупцією.

Геннадій Кривошея, у свою чергу, зазначив, що співпраця з УСПП є важливим кроком для посилення взаємодії між бізнесом та громадянським суспільством. Він також підкреслив готовність громадської ради при КМДА та Громадської антикорупційної ради при Міноборони України до активної співпраці в рамках нових ініціатив та проектів.

Зустріч завершилася досягненням домовленостей щодо подальших спільних дій та планів, які будуть реалізовуватися задля забезпечення добробуту київської громади та стійкості економіки в умовах сучасних викликів.

Про УСПП: Український Союз промисловців і підприємців (УСПП) – це провідна бізнес-асоціація, яка об’єднує підприємців, промисловців та інших представників ділового середовища України. Мета УСПП – підтримка та розвиток підприємництва, захист інтересів бізнесу та сприяння економічному зростанню України.

Про Громадську раду при КМДА: Громадська рада при Київській міській державній адміністрації – це консультативно-дорадчий орган, який сприяє взаємодії між громадськістю та органами місцевої влади для вирішення актуальних соціально-економічних питань.

Про Громадську антикорупційну раду при Міноборони України: Громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони України – це орган, який спрямований на боротьбу з корупцією в сфері оборони та забезпечення прозорості та підзвітності в діяльності Міністерства оборони України.

В Уряді заговорили про ймовірність підвищення податків для покриття бюджетного розриву. Зміни стосуватимуться ставок ПДВ (+кілька пунктів) та військового збору (до 5%). Цифри поки ще не остаточні, законопроєкт в стадії розробки, але в діловому секторі уже завважили: це негативно вплине на підприємництво та може не дати бажаного результату.

Як зазначає Український союз промисловців і підприємців, при такому сценарії однозначно відбудеться збільшення витрат на ведення бізнесу:

– Підвищення ставок ПДВ безпосередньо збільшує вартість товарів та послуг для кінцевих споживачів, що може призвести до зменшення попиту.

– Підвищення військового збору до 5% також збільшить податкове навантаження на доходи бізнесу, що вплине на їхню рентабельність.

В УСПП і Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану, що діє під його егідою, провели свої розрахунки. За підвищення ПДВ на 2-3 процентних пункти (наприклад, з 20% до 22-23%), додаткові витрати для бізнесу можуть сягати десятків або навіть сотень мільйонів гривень, залежно від обсягів продажу.

Введення військового збору в 5% призведе до того, що бізнеси будуть змушені сплачувати значно більшу суму до бюджету. Якщо, наприклад, бізнес мав дохід у 10 мільйонів гривень, то при ставці в 5% йому доведеться сплатити 500 тисяч гривень додатково, порівняно зі 150 тисячами при ставці 1.5%.

На прикладі ФОПів, які сплачують єдиний податок у розмірі 5% від доходу: запровадження додаткового військового збору збільшить це навантаження до 10%. Тобто малі підприємці мають бути готовими до вдвічі більших витрат на оподаткування.

Припустімо,  ФОП має дохід у 1 мільйон гривень, то додатковий військовий збір у 5% означає сплату ще 50 тисяч гривень. Для багатьох малих підприємців це може бути суттєвим навантаженням.

“Збільшення податків, з одного боку, може призвести до скорочення прибутковості, зменшення інвестицій та потенційного звільнення працівників. Можливе зниження конкурентоспроможності українських товарів та послуг через зростання їхньої ціни. Зрозуміло, що для держави зараз видається привабливим знайти додаткові джерела фінансування видатків, передовсім для потреб оборони.  Проте механізм збільшення надходжень через підвищення податків видається нам нелогічним, м’яко кажучи”, – підкреслюють в УСПП.

У середньому дохід українських підприємств впав вдвічі у порівнянні з довоєнним періодом. Про це свідчить дослідження Світового банку, опубліковане на початку цього року.

Внаслідок російської агресії близько 20% представників українського бізнесу зіткнулись із руйнуваннями, тоді як 70% втратили доходи. Деякі галузі зазнали критичних впливів війни: так, металургія втратила до 60% свої капіталізації.

При цьому в українських підприємців обмежені можливості щодо поповнення обігових коштів, а відтак інвестування у відбудову виробництва чи його модернізацію.

Програми “Доступні кредити 5-7-9” не вистачає покрити кредитний голод бізнесу (за опитуваннями УСПП близько 60% компаній не можуть дозволити собі комерційні позики).

Підвищення податків потягне за собою ріст цін на товари і послуги. За умов, коли платоспроможність населення є низькою, така ситуація може призвести до падіння попиту на товари із доданою вартістю вітчизняного виробництва або ж відбуватиметься подальше заміщення їх на імпорті, більш дешеві.

При  такому сценарії очікується зниження  загальних обсягів виробництва та продажу через зменшення попиту, що може  нівелювати очікувані додаткові надходження.

Через значні пошкодження енергетичної інфраструктури вже заявлено про зростання тарифів на електроенергію, а для промислових споживачів діють графіки обмежень електроспоживання. Ці фактори також чимало впливають на бізнес та його конкурентоспроможність.

“Вважаємо, що питання підвищення податків слід обговорити у трикутнику Уряд-парламент-бізнес, зокрема, як це і передбачає підписана спільна Заява Уряду та бізнес-організацій України. Для мінімізації негативного впливу важливо розробити компенсаторні механізми для підтримки малого бізнесу та забезпечення економічної стабільності, а саме питання підвищення податків є дискутабельним”, – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

При цьому бізнес одностайно погоджується: гостро необхідно збільшувати видатки на  оборону України.

Де знайти кошти? По-перше, слід втілювати в життя ініціативу “Зроблено в Україні” та всіляко підтримувати національного виробника (через держтендери, інформаційні кампанії, просування експорту). Збільшення податкових надходжень через збільшення прибутків підприємств – це оптимальний шлях.

По-друге, добитися разом із НБУ та Урядом збільшення програм кредитування бізнесу комерційними банками. Поки фінустанови заробляють на депозитних сертифікатах Нацбанку та держоблігаціях та не особливо зацікавлені надавати позики за конкурентними ставками для підприємців.

По-третє, держава має здійснити жорстку ревізію видатків із держбюджету, те ж стосується і місцевих органів самоврядування. Бруківки, стадіони – це все добре, але не під час війни. Усі вивільнені кошти слід направляти саме в сектор оборони.

По-четверте, якщо податки і підвищувати – то тут слід прорахувати економічний ефект і ризики, погодити це із бізнесом та паралельно запропонувати компенсаторні заходи.

Перехід підприємств – виробників продукції ОПК України на технічні стандарти НАТО і держав-членів Альянсу – ведеться вже кілька років, зокрема, це завдання передбачено в Стратегії нацбезпеки України.

Повномасштабна війна рф проти України зумовила потребу набагато швидше втілювати відповідні стандарти Північноатлантичного альянсу. Збройні Сили України використовують чимало зразків західної техніки і спеціального обладнання, які потрібно обслуговувати та ремонтувати. Окрім того, війна стимулювала національне виробництво оборонно-промислового комплексу, а також розвиток суміжних галузей. Всі вони мають перейти на стандарти і технічні регламенти НАТО – враховуючи і курс України на європейську та євроатлантичну інтеграцію, і потенційні можливості експорту озброєння. У майбутньому Україна може бути одним із найпотужніших світових гравців на цьому ринку.

Про це йшлося на однойменній конференції, організованій під егідою Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. Ініціаторами заходу стали Український союз промисловців і підприємців та асоціація «Укрелектрокабель», серед учасників – представники Міноборони, Мінекономіки, керівництво Комітету ВРУ з економічного розвитку, АТ «Українська оборонна промисловість», виробники, експерти  Центру проблем стандартизації, сертифікації та якості (ДП «УкрНДНЦ») та багато інших.

Присутні обговорили питання стандартизації і кодифікації у сфері оборони; виклики для українських промисловців у цьому процесі; прийняття стандартів з посилань в наявних стандартах, а саме SAE, ASTM, ANSI, UL, NEMA, NES, TIA та інші; можливість модифікування вказаних стандартів з використанням національних тощо.

«Швидкість і якість запровадження стандартів НАТО має прямий вплив на обороноздатність  України і її темпи інтеграції в Альянс», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

За ним, це дасть змогу вийти на серійне виробництво індустріально-інноваційної продукції з використанням надсучасних технологій.

«Потрібні комплексні і системні заходи, програмно-цільовий підхід, а відтак постійна співпраця профільних відомств, парламенту, виробників і розробників. Маємо чітко передбачити не лише завдання стандартизації і масштабування виробництва, але й визначити ресурсну базу, здійснювати підготовку кадрів, аналітичне, науково-технічне супроводження всіх процесів, зміцнювати державно-приватне партнерство», – зауважив лідер ділової спільноти.

Представник Головного управління технічного оцінювання і контролю якості ОВТ МО України Олег Чувільський розповів, що ці зусилля матимуть і значний економічний ефект.

«Кожна грошова одиниця (у нашому випадку гривня, – ред.), вкладена в стандартизацію, генерує від 4 до 10 грошових одиниць», – повідомив він.

В.о. гендиректора ДП «УкрНДНЦ» Наталія Олійник провела презентацію механізмів, якими запроваджуються стандарти НАТО, а також закликала бізнесу більш активно працювати в напрямку їх опрацювання та втілення в життя.

Чимало виробників вже давно цим займаються, проте стикаються із низкою проблем. Своїм досвідом поділився співорганізатор конференції – президент «Укрелектрокабель» Анатолій Пушкар. Члени асоціації виробляють комплектуючі оборонного призначення, окрім того, вони вже давно працюють на ринках ЄС і США, щоразу сертифікуючи свою продукцію при постачанні в нову країну.

Він скептично оцінив статистику впровадження стандартів НАТО в Україні, зазначивши, що для промислових підприємств держави-члени Альянсу, наприклад США, мають близько 12,5 тис. стандартів (тільки для кабельників – 200).

«Багато вже впроваджених в Україні стандартів НАТО – організаційні, вони стосуються більше розробників, ніж виробників. Крім того, нам потрібно концептуально визначитися: на які стандарти ми орієнтуємося: американські чи європейські?», – каже А.Пушкар.

В ЄС діє Європейське оборонне агентство, яке має свій перелік стандартів і технічних регламентів. Нюанс в тому, що список цей непублічний, доступ до нього через спеціальні технічні групи, а якась частина стандартів передбачена тільки для країн-членів ЄС. В США ж всі бази стандартів відкриті, а стандарти доступні до використання.

Ще одним проблемним питанням  є те, що працюючи за європейськими чи американськими стандартами на українському ринку виробники не можуть оформити необхідну декларацію для реалізації продукції. Повинен працювати національний орган відповідності, в Україні мають давати підтвердження відповідності стандартам НАТО.

Загалом, підсумували учасники, процес стандартизації розробок і продукції ОПК відповідно до регламентів НАТО потребує залученості до процесу органів державної влади, ВРУ, розгляду цього питання на засіданні РНБОУ.

У проєкті Резолюції конференції, який буде надісланий в парламент, Офіс президента, Уряд, йдеться про необхідність створення постійної робочої групи, яка б координувала цей процес. До неї мають ввійти представники профільних міністерств, парламентських комітетів, розробники і виробники зброї, спецтехніки, комплектуючих.

Комітет ВРУ з питань економічного розвитку вже підтримує ці ініціативи. Під час свого виступу його голова Дмитро Наталуха підтримав напрацювання конференції та за потреби на їх основі підготовку відповідних законопроєктів.

Також, повідомив Анатолій Кінах, щоб надати цьому процесу нормативного характеру, готується проєкт Меморандуму із усіма зацікавленими сторонами. Зокрема, його вже погодило Міністерство оборони України, на черзі Мінекономіки, інші структури, асоціації, ДП «УкрНДНЦ»  тощо.

«Важливо враховувати фактор часу та вирішувати всі озвучені завдання і проблеми невідкладно. Війна ведеться на нашій території та завдає руйнувань нашій економіці. Тому ми пропонуватимемо Президенту України винести цей комплекс питань на розгляд РНБОУ, враховувати у державних цільових програмах виробництва зброї і спецтехніки прискорену стандартизацію, закласти під це ресурси, готувати кадри», – резюмував Анатолій Кінах.

Проєкт Резолюції доопрацьовуватиметься до 5 червня, після чого її буде спрямовано у відповідні органи влади.

Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану послідовно виступає за більш збалансовану в контексті потреб оборони і економіки, але у той же час прозору систему бронювання працівників.   З точки зору механізму – це, безумовно, запровадження легкого і зрозумілого електронного бронювання.

Ще в червні минулого року за наполяганням УСПП Мінекономіки разом із Мінцифри та Генштабом активізували роботу щодо цифровізації процедури бронювання (умовна назва єБронювання) для того, щоб прибрати суб’єктний вплив на прийняття рішень та їх терміни.

Тоді прогнозувалося втілення ідеї електронного бронювання ще восени 2023 року, втім, ініціативу не було до кінця реалізовано.

Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, УСПП постійно моніторили ситуацію та повторно надали експертні пропозиції Уряду. Деякі із них було втілено в життя – зокрема, до загальної суми податків підприємств, що бронюють своїх фахівців, враховується ЄСВ, а на підприємствах ОПК дозволено бронювати будь-яку кількість спеціалістів, не обмежуючись 50%.

Тепер Міністерство економіки України підтвердило, що уряд працює над створенням механізму електронного бронювання.  Про це представники відомства повідомили в коментарі AIN.UA.

“Іншої альтернативи, крім диджиталізації процесів, пов’язаних із бронюванням, немає. Це буде однозначно зроблено. Ми зараз обговорюємо з Міністерством оборони та Мінцифри принципові підходи до того, яким чином перевести “в цифру” постанову [Кабінету Міністрів] №76 [регулює питання бронювання, — ред.] або ті нормативно-правові акти, які регулюють або будуть регулювати питання бронювання військовозобов’язаних”, — розповіли в Мінекономіки.

Чиновники підтвердили, що ведуть діалог із бізнесом і профільними асоціаціями, народними депутатами та стейкхолдерами.

УСПП вітає прогрес в даному питанні та підкреслив важливість постійної комунікації і зворотнього зв’язку із бізнесом.

Економіка теж важлива для забезпечення оборони України: кожна гривня із сплачених податків йде на потреби ЗСУ