Безпілотні системи довели свою ефективність під час оборонних дій та контрнаступальних операцій ЗСУ. Наші бійці успішно використовують їх для знищення ворожої техніки, складів боєприпасів росіян тощо, а також в рамках розвідувальних місій.

На даний час в ЗСУ на озброєнні є як імпортовані БПЛА, так і українського виробництва.

З огляду на ефективність цієї техніки, рішення про звільнення від оподаткування та ввізного мита компонентів для виробництва та ремонту безпілотних систем є більш, ніж на часі.

Відповідні законопроєкти № 9275 та № 9276 ухвалила Верховна Рада, повідомляє Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Ділова спільнота вітає таке рішення, яке діятиме до скасування воєнного стану.

«Це дозволить масштабувати виробництво вітчизняних БПЛА, здійснювати модернізацію вже наявних систем. Ця війна є дуже технологічною за своєю суттю, а ЗСУ демонструють надзвичайну майстерність у використанні безпілотників у своїй роботі. На жаль, більш ефективними є ті ударні БПЛА, що використовуються «одноразово», отже на них є постійний попит. Упевнені, що збільшення обсягів виробництва безпілотників саме в Україні закриватиме цей попит», – наголосили в Українському союзі промисловців і підприємців.

Раніше УСПП, Антикризовий штаб стійкості бізнесу в умовах війни звертався до Мінстратегпрому із пропозиціями структурувати вітчизняну промислову політику, прийнявши відповідний закон, а також програми розвитку вітчизняного ОПК, авіапрому, підтримки стартапів, що розробляють нові технології.

Означені пропозиції також були передані до уряду і парламенту.

Заявки на отримання гранту приймаються до 20 квітня. Бізнес має відповідати таким умовам:

• має потенціал для створення нових робочих місць;
• діяльність бізнесу позитивно впливатиме на розвиток громади, в яку його переміщено.

Заповнити анкету на участь у конкурсі можна за посиланням.

“Якщо бізнес сімейний, то заявка може бути подана тільки від одного члена сім’ї”, – додали в Мінреінтеграції.

Висока облікова ставка в розмірі 25%, запроваджена Нацбанком під час війни і збережена до 2024 року, не мотивує банки кредитувати реальний сектор економіки. Фінустановам набагато вигідніше інвестувати в депозитні сертифікати НБУ за ставкою в  20 -23% та мати стабільний прибуток, ніж іти в «ризикове» інвестування бізнесу.

Більше того, така політика приводить до незрозумілої конкуренції із урядом за ресурси. Довгий час ставка за військовими облігаціями (ОВДП) становила 16% річних, а в лютому 2023 року вона зросла до 19,75% річних.

У той час ділова активність в Україні не може вийти на довоєнний рівень, щоб хоч якось компенсувати минулорічне падіння ВВП у близько 30%. Значна частина бізнесу – 20-25% – відновила свою роботу: повністю чи частково. Зростання вартості сировини, енергоресурсів, недоступність кредитних коштів, відсутність достатньої кількості кваліфікованих працівників, дорога логістика (перевезення на УЗ підскочили аж на 70%) – все це негативно позначається на підприємництві. Сюди слід додати проблеми із блокуванням податкових накладних (40% бізнесу стикнулося із цим), несвоєчасне повернення ПДВ тощо.

«Згідно із нашою інформацією, біля 60% бізнесу так чи інакше потерпає від браку фінансових коштів на релокацію, відновлення виробництва, модернізацію чи переорієнтування на нові ринки, шляхи доставки тощо. Ці кошти десь потрібно брати. Внутрішній ринок втратив у купівельній спроможності, на експорт потрібні додаткові фінанси. Ми вдячні за продовження програми «Доступні кредити 5-7-9», але її можливості обмежені. За даними Міністерства фінансів України, підприємці отримали від банків за час війни 18 тисяч кредитів, з них тільки десь 1,5% на інвестиційні цілі. Потрібно масштабувати кредитування української економіки», – зазначив президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Антикризового штабу допомоги бізнесу Анатолій Кінах.

Здебільшого промисловці, підприємці покладаються на власні фінанси, говорять в УСПП. Проте це джерело обмежене, а непрогнозованість податкової політики може і взагалі змусити підприємця замислитися про доцільність розширення/подальшого ведення бізнесу.

Так, у профільному фінансовому комітеті ВРУ нещодавно заявили про наміри повернути довоєнні фіскальні перевірки і штрафи, а також ПДВ на пальне до 20%. Діловий союз виступив проти ухвалення будь-яких рішень на цю тему без діалогу із бізнесом та техніко-економічних обґрунтувань.

Повертаючись до теми кредитування, то, як ми вже зауважили, 60% компаній відчувають брак коштів. Політика НБУ по утриманню облікової ставки на рівні 25% продовжуватиме тримати дорогі ставки по кредитам в банках, що є недоступними для переважної частини бізнесу.

Відтак, УСПП, Антикризовий штаб допомоги бізнесу вимагає від уряду та НБУ спільно із діловою спільно опрацювати механізми розширення, стимулювання програм кредитування – на міжнародному та державному рівні, а також лібералізацію вимог до кредитної застави, адресний підхід до термінів повернення валютної виручки.

Завдання уряду тут – система гарантій та страхування ризиків. Для цього повинна бути вироблена спільна політика із Нацбанком та Верховною Радою України, Офісом президента.

Це ж саме стосується і необхідності формування більш погоджених дій в сфері експорту, особливо в питаннях валютно-курсової політики. За підсумками року останній впав аж на 35%. Зважаючи на зменшення посівних площ та прогноз зменшення врожайності зернових в 2023 році, проблеми в ГМК – поточний рік може показати більш невтішну статистику.

«Таким чином ми збільшимо прибутковість в експорті товарів і послуг. Особливо, якщо повернення ПДВ буде своєчасним і в повному обсязі», – підсумували в УСПП.

Ці пропозиції УСПП, Антикризового штабу були передані  РНБОУ та ввійшли до проєкту її рішення щодо стійкості національної економіки в умовах війни. Проєкт розглядатиметься на засіданні Ради національної безпеки і оборони України найближчим часом.

У Комітеті ВРУ з питань економічного розвитку пройшли слухання на тему «План відновлення України від наслідків війни», співорганізатором яких виступив Український союз промисловців і підприємців. Свої пропозиції надали Антикризовий штаб допомоги бізнесу, роботодавці, профспілки, НАНУ, експерти тощо.

До заходу долучилася ціла когорта урядовців – на чолі із Першим віцепрем’єр-міністром — Міністром економіки України Юлією Свирденко, народних депутатів – голова Комітету Дмитро Наталуха, його заступники Сергій Тарута, Олексій Мовчан, представники Національного банку, Інституту економіки та прогнозування  НАН України, Інституту демографії  та соціальних досліджень імені Птухи, реального сектору економіки та провідних об’єднань промисловців, підприємців, роботодавців.

Учасники наголосили на потребі активізації роботи існуючої Національної ради з питань відновлення України від наслідків війни (утворена згідно до Указу Президента від 21 квітня 2022 року № 266/2022) і затвердження нею заходів реалізації першого етапу Плану відновлення економіки.

За рік повномасштабної війни падіння ВВП склало 30%, на 30-35% просіло промислове виробництво. За кордон виїхало 7 млн. українців, ще стільки ж стали внутрішньо переміщеними особами. 60% ВПО не мають роботи і джерел доходу, окрім як допомоги держави.

І хоча соціальні програми, макроекономічна стабільність підтримуються за рахунок міжнародних грантів, кредитів, то забезпечення оборони держави, видатки на армію – це 100% кошти платників податків. Відтак, працююча економіка – це питання національної безпеки, а також передумова для повернення українських біженців з-за кордону.

«Пора переходити до конкретних прагматичних дій», – підкреслив у своєму виступі співголова Національної тристоронньої соціально-економічної ради, президент УСПП Анатолій Кінах.

Лідер ділової спільноти запропонував наступний алгоритм дій в даному напрямку:

–       Провести аудит втрачених, пошкоджених активів, сформувати з них відповідний реєстр для негайної підготовки проектів, заходів залучення фінансових ресурсів. Проекти повинні передбачати обґрунтований рівень імпортозаміщення, локалізації виробництва;

–       Забезпечити реалізацію комплексу заходів задля стійкості національної економіки в умовах війни. Чимало пропозицій УСПП, Антикризового штабу ввійшли до проєкту однойменного рішення РНБОУ. Засідання Ради національної безпеки і оборони України щодо цього питання має відбутися вже найближчим часом;

–       Прийняти низку програм збереження і розвитку стратегічних галузей економіки: гірничо-металургійного комплексу, АПК, переробної промисловості, хімпрому, енергетичного і транспортного машинобудування, легкої промисловості та ін. Головне – виробництво на сучасних стандартах.

З перелічених галузей особливо в критичному становищі перебуває ГМК. Воєнні дії російського агресора призвели до втрати ключових заводів-гігантів в Маріуполі. Просіло і виробництво, і експорт – на 70% за минулий рік. Водночас, відновлення України потребуватиме мільйони тон сталі та металоконструкцій.

«Враховуючи, що ГМК на 100% приватизоване, нам потрібно, щоб виробництво було збережене в Україні і не перенесене за кордон. Ми не можемо дозволити собі перетворитися тільки в експортера руди», – наголосив Анатолій Кінах.

Ділову спільноту також турбує непогодженість дій уряду і Нацбанку в грошово-кредитній політиці. Це блокує доступ виробників до кредитних ресурсів та негативно позначається на експорті.

Також спроба провести прискорену корпоратизацію/приватизацію оборонно-промислового комплексу (ОПК) в умовах війни може мати негативні наслідки для обороноздатності держави. Анатолій Кінах запропонував провести окреме закрите обговорення даного питання.

Є запитання і до програми релокації підприємств. За рік нею скористалося близько 800 компаній, при тому, що тисячі підприємств перенесли свої активи за кордон. Тому на програму і її завдання потрібно поглянути ширше: це не тільки має бути допомога із переїздом, але й визначення економічної структури регіонів, вирішення соціальних питань трудових ресурсів, надання доступних кредитів під модернізацію чи закупівлю нового обладнання тощо.

Окремо слід перейнятися активізацією діяльності індустріальних парків. Із затверджених 60 наразі функціонує тільки 5. Представники бізнесу скаржаться на досі наявні бюрократичні перепони, попри те, що Україна надала учасникам ІП широкі пільги – податкові, регуляторні тощо, відсутня енергетична, транспортна інфраструктура.

Учасники слухань одностайно зійшлися в питанні стратегічного значення повернення українських біженців. За попередніми розрахунками, по завершенню війни готові повернутися десь 60% тих громадян, що виїхали. Відтак, близько 2 млн., а то і більше, будуть втрачені для нашої економіки. Це може коштувати 5-6% ВВП.

Перший віцепрем’єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свирденко зазначила, що для успіху потрібно, щоб економіка України росла в найближчі роки на 7% щороку.

Також вона повідомила, що уряд працює із міжнародними партнерами над розширенням грантів на переробну промисловість в Україні. Це дасть змогу експортувати менше сировини, але більше товарів із доданою вартістю. Відповідно, збільшиться і кількість нових робочих місць.

У пріоритеті Кабміну в напрямі економічного відновлення поки що переважно тактичні заходи: розмінування територій, відновлення ключової пошкодженої інфраструктури тощо.

На слуханнях говорилося про важливість розблокування морських портів для всього експорту України, а не тільки зернового коридору. За останній рік вантажообіг портів впав на 60%, повідомив Муса Магомедов, член Комітету ВРУ з питань економічного розвитку.

«Рада та КМУ мають розробити план, як рухатися до вказаної цілі. Якщо вдасться цього досягти, то це означатиме 500 тис. робочих місць в Україні», – зазначив він.

Серед пропозицій учасників до Плану відновлення економіки – ставка на переробні заводи, радикальне збільшення внутрішнього споживання сталі, кооперація АПК із енергетичним сектором (виробництво біометану) і т.д.

Елла Лібанова, директор Інституту демографії  та соціальних досліджень імені Птухи, наголосила на потребі розробки стратегії розселення населення після війни. Наразі західні регіони України значно перевантажені демографічно та екологічно, водночас як центральні області – мають значний вільний потенціал.

За підсумками комітетських слухань буде сформована робоча група – з числа народних депутатів-членів Комітету, експертів УСПП, Антикризового штабу, ділових та наукових інституцій, які підготують структуровані рекомендації для Верховної Ради і Кабінету міністрів.

Вони ж мають стати основою для засідання Національної ради з питань відновлення України від наслідків війни.

Економічна активність у 2023 році залишатиметься слабкою, але поступово пожвавлюватиметься в міру зниження безпекових ризиків. Ключовими проблемами, не пов’язаними безпосередньо із війною та руйнуваннями, залишаються адміністрування податків (блокування податкових накладних, труднощі із відшкодуванням ПДВ), різке підвищення деяких тарифів, збереження високої облікової ставки в 25% до 2024 року, недосконала система службових відряджень для бізнесу і виробників тощо.

Про це йшла мова на засіданні Антикризового штабу допомоги бізнесу при УСПП, участь в якому взяли голова профільного парламентського комітету Дмитро Наталуха, заступник міністра економіки Ігор Фоменко, заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Сергій Тихонов, керівники профільних асоціацій – Будівельної палати, Укрцемент, Укрмашбуд тощо, представники малого і середнього бізнесу.

Ключовими питаннями засідання стали удосконалення процедур з бронювання фахівців, а також із службових відряджень за кордон.

За наполяганням УСПП, інших ділових асоціацій, затверджено постанову Кабінету Міністрів №76 від 27 січня 2023 року, згідно якої бізнес зможе забронювати військовозобов’язаних працівників, які є критично важливими, щоб підприємство продовжувало працювати. За місяць вже 300 підприємств визначено як критично важливі, щодня формуються відповідні накази в Мінекономіки, процедура запрацювала.

Уряд провів роз’яснювальні зустрічі із спеціалістами обласних військових адміністрацій та центральних органів влади по виконанню даної постанови, повідомив Ігор Фоменко.

Проте, за словами самого бізнесу, механізм бронювання потрібно удосконалювати і надалі, адже виникає багато нюансів. Наприклад, за критеріями визначення критично важливого підприємства, під один із них (експорт, що перевищує 32 млн.) не підпадають компанії, що складаються із кількох юридичних осіб, каже Вадим Чагаровський, голова Ради директорів «Союзу молочних підприємств України». Він пропонує, щоб за даним критерієм розглядався кінцевий бенефеціар, а не окрема юридична особа.

Щодо службових відряджень, то тут ситуація ще складніша. За опитуванням, проведеним УСПП серед своїх членів, близько 60% бізнесу стикаються із нею. Поза тим, відрядження для укладання контрактів, постачання обладнання, участі у виставках є життєво необхідними для ділової активності.

Так, очільник асоціації «Укрмашбуд» Володимир Саченко відмітив, що організація поїздок конструкторів і техніків вітчизняних підприємств за кордон є непростим завданням. Наші заводи постачають комплектуючі на замовлення в Німеччину, Швецію, Італію, проте разом із товаром необхідні спеціалісти, які налагодять роботу тієї чи іншої техніки чи банально проведуть передачу товару.

За цими напрямками УСПП продовжить співпрацювати із Мінекономіки та іншими структурами.

Другим питанням порядку денного стала підготовка до слухань в Комітеті ВРУ з питань економічного розвитку на тему: «План відновлення України від наслідків війни». Захід пройде 16 березня за ініціативи Українського союзу промисловців і підприємців.

За словами голови Комітету Дмитра Наталухи, вже зараз необхідно формувати умови для пожвавлення ділової активності та сприятливий інвестиційний клімат, щоб після перемоги був притік капіталу в Україну. У цьому він погоджується із позицією УСПП, що потрібна розробка конкретних галузевих програм, чіткі дати, з тим, щоб План набув конкретики і робота з його реалізації була розпочата.

«Інакше втрата виробничого потенціалу, людських ресурсів тощо змусить внутрішніх інвесторів орієнтуватися на західні ринки, а не на національний», – сказав пан Наталуха.

Завдяки пожвавленню діалогу бізнесу із владою, за останній час вдалося досягти низки конкретних результатів. Так, за словами президента УСПП Анатолія Кінаха, пропозиції Антикризового штабу включені до проекту рішення РНБО в рамках підготовки засідання з питання забезпечення стійкості та розвитку національної економіки в умовах воєнного стану.

Серед них пропозиції щодо формування інфраструктури,  ліцензійної підготовки та оснащення вузькопрофільних фахівців з гуманітарного розмінування, підготовки комплексної Державної програми з визначення потреб переміщення (релокації) виробничих потужностей суб’єктів господарювання, проектування об’єктів інфраструктури, що потребують невідкладного відновлення тощо.

Разом із Правлінням Національного банку України ведеться підготовка спільного із діловими асоціаціями засідання щодо удосконалення грошово-кредитної політики, підсилення кредитування економіки.

«Ця система де-факто зруйнована, залишилися окремі кредитні лінії, такі як «Доступні кредити 5-7-9». Ми за них вдячні, але цього явно недостатньо. Більше 45% бізнесу відчуває постійний брак обігових коштів», – наголосив Анатолій Кінах.

Також в рамках засідання Антикризового штабу були обговорені і інші проблеми, що турбують виробників. Для аграріїв – це потреба розмінування значної частини територій, які не можуть поки бути засіяні. Молочна галузь виступає за перегляд системи тендерів в Прозоро в бік надання переваги виключно виробникам продукції, а не посередникам. Те ж саме стосується і контактів на постачання харчів для ЗСУ – їх виконавцями мають бути виробники цієї продукції.

Будівельна палата України пропонує об’єднати існуючу програму «єОселя» із механізмом компенсації (векселями) власникам зруйнованого через війну житла, передбаченого в нещодавно прийнятому законопроекті №7198.

Сформоване за підсумками засідання АШ рішення буде направлене уряду, парламенту, Офісу президента, а також стане в основі Комітетських слухань, подальшої комунікації з НБУ, ДПС України тощо.

Експерти оцінюють прямі та непрямі збитки від війни в 600 млрд. доларів, те, що підраховано конкретно – 138 млрд. доларів руйнувань. Найбільше постраждала інфраструктура та промисловість. Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу при УСПП за участі представників Верховної Ради України, Уряду, НБУ, профспілок і галузевих асоціацій.  Учасники систематизували макроекономічні показники 2022 року та зробили прогноз на поточний рік.

Учасники засідання відзначили, що «дещо менше падіння економіки» не означає позитивні новини для бізнесу, експортерів в 2023 році. Ключовими проблемами залишаються недоступність кредитних ресурсів, труднощі із логістикою, відключення електроенергії, подальші проблеми із блокуванням податкових накладних. Хоча в даному питанні завдяки зусиллям УСПП були здійснені перші зрушення.

Я вважаю, що критичною ситуація залишається в гірничо-металургійному комплексі. Падіння виробництва та експорту тут перевищило 70%. Попри звернення промисловців, уряд досі не затвердив нормативно комплекс заходів по збереженню цієї стратегічної галузі. УСПП, Антикризовий штаб вже направили звернення на Президента та будуть і надалі добиватися прийняття плану порятунку ГМК.

За підсумками 2022 р., виробництво сталі в Україні скоротилось на 70,7%, чавуну – на 69,8%, прокату – на 72,0%. Україна втратила 2 металургійні заводи у Маріуполі, які виробляли 40% сталі в Україні. Інші заводи скоротили завантаженість виробничих потужностей на 50% і більше.

Через дорогу логістику залізорудні компанії України втратили ринок Китаю, на який до війни постачалося 40-45% українського залізорудного експорту.

Окрім безпосередньо бойовий дій, найбільшими викликами для української металургії стали логістичні проблеми та перебої в енергопостачанні. Морські порти ЄС мають відносно невеликі потужності. Згідно з оцінками учасників ринку, вони не мають потенціалу для обслуговування українського експорту. Через відключення електроенергії підприємства щоденно вимушені зупиняти виробничі потужності, що негативно впливає на терміни експлуатації обладнання та збільшує потреби у ремонтах.

Іншим питанням, яким активно опікується Антикризовий штаб – відновлення житла, що постраждало внаслідок російської агресії.  Ми отримали офіційну відповідь, що законопроєкт №7198, що був фактично заморожений з квітня, буде винесено н голосування найближчим часом. Очікуємо вже на його прийняття, це дасть змогу формувати відповідні державні цільові програми та систематизувати процес компенсацій.   Також УСПП домігся прийняття закону в грудні 2022 року №2732 про бронювання фахівців, тоді ж звернувся до Кабміну із закликом терміново прийняти необхідні підзаконні акти. Цього досі не зроблено, хоча проект постанови уряду є.

Є також позитивні новини по результатам наших звернень щодо неприпустимості ліквідації Мінагрополітики і Мінстратегпрому – ці питання зняті із порядку денного

Щодо АПК: попередні експертні прогнози  щодо зменшення посівних площ (на 45% до показників 2021 року), зміни структури посівів та зниження врожайності зернових культур (на 10-30% порівняно до середньої урожайності минулих років) та очікуване зменшення експортного потенціалу  зернових потребує серйозного реагування з боку влади.

Як повідомив на засіданні Антикризового штабу – Перший заступник Міністра аграрної політики Тарас Висоцький:  падіння в АПК минулоріч співпадає із падінням ВВП та становить близько 30%. Доступний ресурс землі на посівну – 19 млн гектарів.  Цьогоріч аграрії внесуть 40-50% добрив від потрібної норми, що вплине на врожайність. Зростання вартості логістики (УЗ свого часу підняла тарифи аж на 70%, проти чого неодноразово виступали і виробники, і УСПП) призводить до того, що 40-50% прибутку від зернових на міжнародних ринках «з’їдає» доставка. Проблема № 2: вартість логістика і потреба в кредитах», – підсумував урядовець.

За підсумками засідання Антикризовий штаб направить свої пропозиції уряду, парламенту та Офісу президента. Враховуючи критичну ситуацію в ГМК, промисловці готуватимуть повторне звернення на Президента із уточненими показниками за 2022 рік та своїми прогнозами (загалом невтішними) на 2023 рік.

Відео дивитися тут