В умовах повномасштабної війни з рф та зростання потреб Збройних Сил України в сучасних, якісних і технологічних засобах речового та продовольчого забезпечення, український бізнес активізує партнерство з оборонним сектором. У Києві підписано Меморандум про партнерство та співпрацю між Центральним управлінням розвитку матеріального забезпечення Міністерства оборони України та Українським союзом промисловців і підприємців (УСПП).

Рівень ділової активності українських підприємств знижується третій місяць поспіль. Причини —дефіцит кадрів, скорочення виробництва, невизначеність економічної політики Уряду. УСПП закликає владу до відповідальних рішень, пропонує чіткий антикризовий план і наголошує: без підтримки реального сектору економіки відновлення неможливе.

За даними останнього дослідження Advanter Group на замовлення ПРООН, індекс ділової активності в липні впав до 36,1 бала зі 100 можливих, що є найнижчим показником з початку повномасштабного вторгнення рф. Підприємці прогнозують зниження виробництва, тільки 16,8% повідомили, що їх компанія в доброму фінансовому стані.

Респонденти виокремили п’ять основних факторів, що перешкоджають відновленню та зростанню економічної активності підприємств: непередбачуваність державної політики (55,5%); брак платоспроможного попиту (53,5%); загальна невизначеність щодо розвитку ситуації в країні (52,7%); нестача кваліфікованої робочої сили (51,6%); обмежений доступ до капіталу (39,8%).

Український союз промисловців і підприємців уже тривалий час веде системну роботу в межах Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, створеного ще на початку повномасштабного вторгнення рф. Разом вони постійно акумулюють проблематику бізнесу, проводять фахові консультації та представляють інтереси підприємництва/індустрії на рівні Уряду та Верховної Ради.

УСПП ще раніше попереджав: Україні потрібна відповідальна державна політика, суспільство та бізнес чекають стратегії, а не ситуативного реагування. Сьогодні це стає особливо актуальним — без реальних кроків з боку держави падіння ділової активності лише посилиться.

Що пропонує ділова спільнота:

• Системне, але водночас чесне і прозоре бронювання персоналу. Необхідно запровадити передбачуваний механізм захисту фахівців критичних професій у виробництві, логістиці, енергетиці. Бізнес має отримати чітке право зберігати кадри, без яких неможливо забезпечити тил, податки й експорт.
• Навчання і перекваліфікація. Потрібні державно-приватні програми, що дозволять залучити до економіки нові трудові ресурси — молодь, внутрішньо переміщених осіб, людей поважного віку. Важливу роль тут можуть відіграти галузеві асоціації.
• Стимули та підтримка виробників. Доступ до оборотних коштів, підтримка модернізації, зменшення податкового тиску в умовах скорочення обсягів виробництва — ключ до стабілізації ситуації.
• Продуктивність через технології. Автоматизація виробничих процесів, цифровізація документообігу, ERP-системи дозволять підприємствам бути ефективнішими навіть з меншою кількістю працівників.
• Соціальна відповідальність і адаптація. Бізнес має формувати сучасну політику утримання кадрів: гнучкий графік, безпека, підтримка родин мобілізованих працівників, корпоративна етика, що враховує виклики воєнного часу.
• Державно-приватне партнерство, діалог влади та бізнесу, взаємна відповідальність.
• Сучасна промислова політика, індустріально-інноваційний розвиток, пріоритети переробним галузям.

«Війна — це не лише фронт, а й тил, економіка, національна стійкість. Якщо не стабілізувати ситуацію на підприємствах, ми ризикуємо втратити не лише ВВП, а й десятки тисяч робочих місць, експорт, податкові надходження», – підкреслив президент УСПП Анатолій Кінах.

УСПП наполягає на спільній координації дій парламенту, Уряду, бізнесу. Зокрема, за результатами нещодавнього засідання Антикризового штабу спрямовані відповідні рекомендації органам державної влади, Президенту, РНБОУ. В них йдеться про підтримку самозайнятості та підприємництва, педставлення КМУ нормативно затвердженої Програми діяльності на основі аудиту стану економіки та оцінки роботи попереднього уряду, з урахуванням Плану відновлення України; підвищення результативності роботи антикорупційних інституцій; збільшення питомої ваги переробної промисловості, збереження професійних кадрів і повернення у структуру виконавчої влади Мінагрополітики та Мінстратегпрому.

 

 

Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану спільно з Українським союзом промисловців і підприємців неодноразово акцентували на потребі посилення професійного потенціалу та ефективності роботи органів виконавчої влади. У ситуації, коли держава протистоїть повномасштабній агресії рф та виснаженню ресурсів, саме якість державного управління є критичною умовою для збереження стійкості та економічної витривалості.

За оцінками Світового банку, потреби у відновленні України сягнули щонайменше 600 млрд доларів. Через відсутність належних і своєчасних рішень кризові процеси в економіці лише загострюються. Промислова інфляція за перші п’ять місяців 2025 року перевищила 42%, а рівень імпортозалежності наближається до 40% ВВП. При цьому надходження від експорту впали до 20% ВВП. Обсяги кредитування підприємств залишаються недостатніми для модернізації виробництва та реалізації проєктів із відбудови. Існують також ризики скорочення міжнародної фінансової допомоги.

Системні виклики залишаються невирішеними. В Україні досі не затверджено на рівні нормативного акту Плану відновлення, який би став основою координації внутрішніх і зовнішніх зусиль. Бюджетна декларація до 2028 року консервує бідність і низькі соціальні  стандарти – незначне підвищення мінімальної зарплати за три роки не покриватиме навіть базові потреби.

З усім цим має працювати переформатований Уряд, погоджений Верховною Радою України.

Загалом в умовах парламентсько-президентської республіки надзвичайно важливо, щоб Уряд формувався коаліційно, був підзвітний парламенту та регулярно звітував про свою діяльність. Практика представлення річних Програм діяльності Кабінету Міністрів має стати обов’язковою та виконуваною – цього, на жаль, не спостерігалося раніше. Звіти мають бути не формальністю, а інструментом оцінки ефективності, виявлення помилок і визначення кращих практик.

Окреме занепокоєння викликає відновлення підходів до укрупнення міністерств, зокрема ідеї щодо передачі функцій Міністерства аграрної політики до Міністерства економіки. Цей експеримент вже впроваджувався та був визнаний і фахівцями, і чиновниками як провальний.

Аграрний сектор забезпечує до 60% валютної виручки країни та формує понад 40% зайнятості у сільській місцевості. У контексті євроінтеграції та геополітичних викликів Україна потребує окремої політики розвитку АПК як одного з ключових драйверів відновлення.

Аналогічна ситуація – у сфері промислової політики. Відсутність системного підходу, розгалужених програм модернізації, індустріальної кооперації, декарбонізації, адаптації до ринків ЄС стримує розвиток промисловості. Особливу важливість індустріально-інноваційна політика має в умовах поглиблення сировинної структури економіки (за 2024 рік 82% українського експорту – це сировина). Міністерство з питань стратегічних галузей має відігравати ключову роль у цьому процесі – від машинобудування до ОПК, важливість якого в умовах війни є беззаперечною.

Ділова спільнота очікує, що новий склад Уряду презентує чітку, структуровану Програму своєї діяльності, із розстановкою пріоритетів та зазначенням джерел ресурсів для реалізації. Кожен міністр має представити в парламенті та на загал бачення розвитку відповідної сфери, програму дій, строки та механізми їх реалізації. Відкритість до діалогу з громадянським суспільством і бізнесом має стати невід’ємною частиною такого підходу.

Антикризовий штаб та УСПП залишаються відкритими до співпраці й діалогу з переформатованим Урядом задля формування дієвої економічної політики, прискорення модернізації, відбудови та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України в умовах війни.

Угода про рідкоземельні метали, як її вже охрестили в ЗМІ, стала не менш обговорюваною темою в міжнародній політиці та в діалозі України та США, ніж варіанти зупинення війни рф проти нашої країни.

Президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах в інтерв’ю українським ЗМІ наголосив, що угода про надра стане своєрідним тестом для України – якою державою вона постане після війни: сировинним придатком розвинених країн чи сучасною індустріально-інноваційною економікою. Це не лише економічне питання, а й стратегічне: від цього залежить повернення мільйонів українців додому та створення робочих місць.

За словами А.Кінаха, будь-які угоди щодо надр України мають розглядатися виключно у контексті Плану відновлення України, який має бути заснований на принципах сучасної високотехнологічної економіки. Він підкреслив, що нинішня структура експорту України, де 80% становить сировина, не сприяє сталому розвитку країни. Відтак, необхідно запровадити довгострокову політику щодо переробки природних ресурсів безпосередньо в Україні – залучаючи як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів.

Концепція залучення партнерів до розробки надр вперше була представлена в «Плані перемоги» Президента Володимира Зеленського, проте там не були чітко визначені умови такої співпраці. Україні необхідно відстоювати власні економічні інтереси: не експортувати сировину, як-от титанову губку чи літій, а налагоджувати спільне виробництво кінцевої продукції – компонентів для аерокосмічної галузі, акумуляторів тощо.

Анатолій Кінах також наголосив, що відповідно до Конституції надра України є власністю її громадян. Крім того, значна кількість ліцензій на розробку надр була видана приватним компаніям, а інформація про запаси корисних копалин базується на застарілих радянських даних. Тому першочерговим завданням має стати сучасна геологічна розвідка та аудит родовищ.

Важливо також розуміти, що гарантії безпеки – це не лише розміщення ППО навколо родовищ, а й міжнародні інвестиції у створення спільних виробництв. Рідкоземельні метали відіграють критичну роль у військово-промисловому комплексі, а отже, питання їхнього використання – це питання національної безпеки. Україна повинна відійти від іміджу сировинного придатку та стати рівноправним партнером у міжнародних економічних процесах, зміцнюючи глобальну безпеку та власний економічний потенціал.

Таким чином, співпраця із США та в перспективі з ЄС у сфері видобутку рідкоземельних копалин повинна базуватися на чітко визначених умовах, що відповідатимуть стратегічним інтересам України.

Будь-які домовленості мають враховувати не лише короткострокові вигоди, а й довгострокові перспективи розвитку індустріальної, технологічно розвиненої держави.

 

Війна з рф на виснаження ресурсів триває: агресор особливо активно тисне на фронті та руйнує інфраструктуру. Зараз критично важливо не просто декларувати, але справді об’єднувати зусилля – влади, громадянського суспільства, бізнесу – та посилювати економічний напрям, промисловий (нарощування виробництва ОПК та ін.) задля зміцнення обороноздатності країни та збереження людського ресурсу. 

На жаль, попри виклики війни, фінансову кризу та проблеми в багатьох галузях економіки, дії окремих представників Секретаріату Кабміну ставлять під загрозу роботу важливої ділової інституції – Українського союзу промисловців і підприємців, а також діючого під його егідою Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. Ситуація із недопуском працівників означеної організації до їх офісу за адресою Хрещатик, 34, систематично повторюється (детальніше про попередні інциденти читайте тут).

Відбувається блокування роботи не лише знаного ділового союзу, але й критично важливих структур соціального партнерства, що прямо впливають на економічну стійкість країни. Мова йде про робочий орган Національної тристоронньої соціально-економічної ради при Президентові України зі сторони роботодавців. НТСЕР – це єдиний майданчик для соціального діалогу між владою, роботодавцями і профспілками, а також орган, з яким співпрацює Міжнародна організація праці, структури ООН тощо.

При цьому рішення суду щодо перебування УСПП у згаданому приміщенні, яке він займає з часу свого заснування – 32 роки, досі не прийняте.  Згідно з чинним законодавством, організація, що користується приміщенням понад 10 років, має переважне право на подальшу оренду займаних площ.

Діловий союз, демонструючи відкритість до компромісу та відповідальність перед суспільством, добровільно звільнив 7-й поверх будівлі для Міністерства у справах ветеранів, повністю розмістивши свою діяльність лише на 3-му поверсі.

Міністерство, нагадаємо,  нещодавно переїхало до будівлі на Хрещатику, 34. Це важливий державний орган, чия місія заслуговує на повагу та підтримку. Водночас ми змушені констатувати, що підписання ним договору оренди будівлі відбулося без очікування судового рішення щодо УСПП.

УСПП готовий до конструктивного діалогу та продовжить захищати свої права виключно у правовому полі, очікуючи на справедливе й об’єктивне рішення суду.

Діловий союз закликає чиновників поважати законні права громадських організацій та не вдаватися до дій, які перешкоджають їхній роботі й порушують основні норми права.

Сучасна Україна переживає один із найскладніших етапів у своїй історії. Війна, економічні виклики, міграція та демографічна криза створюють комплекс проблем, які вимагають системних і негайних рішень. Як Президент Українського союзу промисловців і підприємців та голова Антикризового штабу стійкості економіки, я маю нагоду безпосередньо долучатися до обговорення та формування підходів, спрямованих на подолання цих викликів.

Демографічний стан: загрози і виклики

Засідання Антикризового штабу, яке відбулося нещодавно, ще раз підтвердило тривожну тенденцію: населення України скорочується. Станом на липень 2024 року чисельність населення на територіях, які перебувають під контролем державної влади, становить лише 31,1 млн осіб. Ще близько 5 мільйонів наших громадян знайшли прихисток за кордоном.

Прогнози на майбутнє не надто оптимістичні: до 2041 року населення України може скоротитися до 28,9 млн осіб, а до 2051 року – до 25,2 млн. Це вимагає рішучих дій з боку держави, бізнесу та громадянського суспільства.

Стратегія демографічного розвитку: перші кроки

Завдяки ініціативі Українського союзу промисловців і підприємців була затверджена Стратегія демографічного розвитку України до 2040 року. Водночас ділова спільнота, яку я представляю, відзначає, що у документі бракує чітких показників, ресурсної бази та системності.

Наша мета – зробити цю Стратегію максимально конкретною, з урахуванням потреб регіонів, громад і бізнесу. Як зазначали експерти під час засідання, розвиток людського потенціалу, забезпечення гідних умов життя і праці, повернення економічно активних громадян – це базові умови для стабілізації демографічної ситуації.

Виступ А.Кінаха

Економічний аспект: чому це важливо

Крім демографічних питань, ми маємо зосередитися на економічному зростанні. На жаль, бюджет на 2025 рік був прийнятий без Плану дій Уряду в економіці. Це ще раз підкреслює необхідність конкретних і прозорих програм, які стимулюватимуть розвиток бізнесу, створюватимуть нові робочі місця та збільшуватимуть доходи громадян.

Особливу увагу слід приділити монетарній політиці. Сьогодні вона залишається неефективною: прибутки банків зростають, а кредитування реального сектору економіки відсутнє. Це недопустимо в умовах війни.

Ринок праці: бронювання фахівців

Зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних, запроваджені Кабінетом Міністрів, мають на меті визначити підприємства, які є критично важливими. Проте цей процес вимагає прозорості. Як голова Антикризового штабу, я запевняю, що ми будемо ретельно моніторити, як працює новий механізм бронювання, щоб уникнути зловживань і забезпечити збереження кадрового потенціалу.

Людський капітал: головна цінність країни

Відомий український демограф Елла Лібанова пропонує кілька важливих рішень, зокрема створення мережі муніципального житла для внутрішньо переміщених осіб та перехід від трудомісткої до інноваційної моделі економіки. Це вимагає активного залучення місцевих громад і створення умов для співпраці між державою, бізнесом і суспільством.

Особливу увагу слід приділити молоді. За прогнозами ООН, до 2080 року частка людей віком 60+ в Україні може досягти 49%. Це означає, що без стимулювання народжуваності, створення умов для молодих сімей та повернення українців із-за кордону ми ризикуємо втратити майбутнє.

Що далі?

За підсумками засідання Антикризового штабу буде підготовлена резолюція з конкретними пропозиціями до Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Офісу Президента. Вона включатиме рекомендації щодо реалізації Стратегії демографічного розвитку, стимулювання бізнесу, створення робочих місць та зміцнення економіки.

Я переконаний, що вирішення демографічної кризи можливе лише за умови спільної роботи. Разом із міжнародними партнерами, науковою спільнотою та бізнесом ми маємо створити умови, за яких Україна стане місцем, де люди хочуть жити, працювати та будувати майбутнє.

Наше завдання – не лише подолати поточні виклики, але й закласти фундамент для сталого розвитку на десятиліття вперед. Україна має потенціал, і ми повинні використати його на повну.

Президент анонсував внутрішній «план стійкості», який повинен стати основою для підтримки економіки в умовах воєнного стану.

В Українському союзі промисловців і підприємців та Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану привітали цей крок до системності дій в економічній та енергетичній сфері, і підкреслили: саме програмні дії необхідні для забезпечення стійкості економіки країни, поступового підвищення її самодостатності.

Бізнес-спільнота та громадянське суспільство давно наполягають на розгляді проєкту бюджету на наступний рік разом із Планом пріоритетних дій в економіці, а в ідеалі – Планом дій Уряду на 2025 рік загалом. Відтак, ініціативу глави держави можна розглядати як відповідь на запит промисловців і підприємців, експертів.

Президент УСПП Анатолій Кінах заявив: «Ми очікуємо, що цей план буде ретельно продуманим та міститиме конкретні терміни, виконавців, а також чітко визначені ресурси, які необхідно спрямувати для його реалізації. Вкрай важливо, щоб він обговорювався з діловою спільнотою та відповідав на ключові виклики, які постали перед українською економікою в умовах затяжної війни з рф».

УСПП і Антикризовий штаб наголошують, що цей План має включати:

– Дерегуляцію бізнесу – зменшення адміністративного тиску, очищення митниці від корупції, мінімізацію кількості перевірок, безпідставних штрафів, блокування податкових накладних.

– Підтримку підприємств в енергозабезпеченні – фіскальні та нефіскальні стимули для підприємств, що впроваджують власні енергетичні рішення, зокрема розподілену генерацію, відновлювальну енергетику, біометанові установки і т.д.

– Масштабування кредитних програм – наявність системи доступного фінансування для малого і середнього бізнесу, що сприятиме розвитку підприємницької активності (де-факто – розширення програми «Доступні кредити 5-7-9»), підвищення рівня кредитування на сприятливих умовах.

– Удосконалення системи мобілізації і бронювання.

– Підтримку бізнесу на деокупованих і прифронтових територіях – особлива увага має бути приділена адресній допомозі бізнесу та громадянам у зонах, які постраждали від бойових дій.

За словами Анатолія Кінаха, робота над відновленням економічної активності у цих регіонах забезпечить нові робочі місця, а отже, підтримає стабільність у воєнний час: «Кожне робоче місце – це не лише економічна активність, а й внесок у загальний опір країни».

УСПП підкреслює, що залучення представників бізнесу до розробки та впровадження Плану є запорукою його ефективності. В умовах війни держава і бізнес мають діяти злагоджено, об’єднуючи зусилля для досягнення спільної мети – економічної стійкості й підвищення самодостатності України.

Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб закликає владу до активного діалогу з бізнесом на всіх етапах розробки цього важливого документа.

У Будинку профспілок відбулась презентація досліджень «Ознаки гідного робочого місця в контексті військової економіки та повоєнної відбудови» та «Промислова політика для виживання України», проведених за сприяння Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.

У реалізації зазначених проектів брали участь фахівці ФПУ, роботодавці, науковці, економісти, вітчизняні та міжнародні експерти.

До заходу долучилися представники Міністерства економіки, Міністерства молоді і спорту, Державної служби зайнятості тощо.

Як зазначив на презентації президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Об’єднання організацій роботодавців України Анатолій Кінах, головним завданням в економіці зараз є зміна її структури в бік індустріально-інноваційної, а також швидка адаптація виробничих стандартів до норм ЄС.

“Це важливо як для забезпечення стійкості і підвищення самодостатності економіки – ресурсної бази для нашої оборони, так і для поступового повернення українських біженців додому”, – відмітив він.

Голова ФПУ Григорій Осовий відмітив, що всі напрацювання у контексті повоєнної відбудови України мають проходити громадські обговорення, відтак, дана презентація – це практичний крок на шляху модернізації промисловості і забезпечення гідної праці.

Про сильну економіку та її вплив на пришвидшення перемоги України та повернення біженців говорив і директор представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Фелікс Гетт.

“Ці дослідження дуже важливі для майбутнього України: вона потребує не тільки сильної армії, але й сильної економіки, щоби протистояти рф. Це також запорука повернення біженців. Основою для відбудови України мають стати не спорадичні бізнес-інтереси великих груп, а сильна соціально орієнтована економіка”, – зазначив пан Гетт.

Презентацію щодо подолання наслідків деіндустріалізації провів директор держпідприємства “Укрпромзовнішекспертиза” Володимир Власюк.

Серед його тез – мало країн експортують сировину, бо це не вигідно: ставку варто робити на переробку; будівництво великих заводів неможливе без державної підтримки.

Українська держава має відігравати активну роль у подоланні ринкових провалів, спричинених війною. Західні партнери повинні відмовитися від протидії українській промисловій політиці, зокрема у формі локалізації.

Щоб сприяти подальшому зростанню та самодостатності інноваційного сектору виробництва озброєння в Україні, український Уряд має дозволити регульований експорт. Західні донори повинні збільшити закупівлю української зброї для оборони країни.

Україна та Європейський Союз повинні спільно інвестувати в декарбонізацію металургії та інших ключових галузей, аби гарантувати, що українське виробництво не буде послаблене Європейською зеленою угодою.

За висновками учасників заходу, відбудова країни потребує також активної участі кваліфікованих працівників, і створення гідних умов праці. Вони мають стати стимулом для залученню трудового капіталу та його утримання в усіх галузях.

На шляху до євроінтеграції Україна має відповідати європейським стандартам праці, що включають забезпечення прав працівників, безпечні умови та соціальну відповідальність. Це сприятиме економічній стабільності та швидкій інтеграції в європейську спільноту.

Відеозапис з презентації можна переглянути за посиланням: https://t.me/fed_prof/664

Антикризовий штаб закликав Раду не підвищувати податки «пакетом», натомість провести консультації із бізнесом щодо більш ефективних механізмів покриття дефіциту бюджету

Дефіцит бюджету, за даними Мінфіну, становить 500 млрд гривень. Для вирішення цієї проблеми, що виникла через затримки в отриманні міжнародної допомоги на початку року та загальний брак коштів для фінансування Сил оборони, Уряд вирішив підвищити податки для бізнесу. Відповідний законопроєкт №11416, внесений до парламенту, вже викликав негативну реакцію в ділової спільноти України та економічних експертів.

Зокрема і через те, що ініціативі не передували техніко-економічне обґрунтування і прогнозування можливих наслідків, також не були проведені консультації із бізнесом. Посилення фіскального тиску підвищить собівартість продукції та послуг, призведе до зростання цін, а також зниження купівельної спроможності громадян. Конкурентоспроможність національного виробника відчутно впаде. Додатково, Уряд переглянув прогноз економічного зростання, зменшивши очікуване ВВП на 2024 рік з 4,6% до 3,5% та на 2025 рік з 6,8% до 2,7%. Це не додає довіри до запропонованих податкових змін.

Такі висновки засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП, рішення якого направлене в парламент, Кабмін, Офіс президента, ключовим соціальним партнерам. До його формулювання долучилися представники структурованих організацій бізнесу, роботодавців, науково-експертних інституцій, а на самому засіданні виступили народні депутати, очільники галузевих асоціацій, керівники великих і малих компаній зі своїми проблемними кейсами тощо.

За перше півріччя 2024 року в Україні закрилися майже 92 тисячі ФОПів, що на 54% більше, ніж в аналогічному періоді 2023-го. За цей же час припинили свою діяльність 1,5 тисячі підприємств, що більше на 15% за минулорічний показник.

Закриття бізнесів і падіння ділової активності свідчать про потребу у всебічній підтримці підприємництва та створенні сприятливих умов для його відновлення.

Інвестиційні настрої також не зростають. Передовсім, через відсутність чіткого Плану відновлення України із конкретними середньостроковими програмами – для промисловості, житлового сектору, будівництва, зеленої енергетики і т.д., а також страхування воєнних ризиків.

Попередні прогнози Антикризового штабу щодо необхідності підвищення стійкості і самодостатності національної економіки справджуються. В умовах повномасштабної війни з російськими загарбниками  – критично важливо задіяти всі можливі ресурси для зниження ризиків, пов’язаних із затримками у надходженні зовнішньої фінансової допомоги. Це повинен бути адресний підхід до кожної галузі та навіть підприємства, доступ виробників до фінансових ресурсів (кредитування), прогнозованість у податковій сфері, вирішення проблем адміністрування тощо.

Збільшення податкового навантаження, що передбачено Проєктом № 11416, без врахування реальної економічної ситуації, а також вищеназваних компенсаторних заходів може лише погіршити ситуацію.

Уряд також не пропонує чіткого плану щодо зниження державних  втрат за рахунок боротьби з хабарництвом, неефективним управлінням державними компаніями, з тіньовими схемами на митниці, схемами із продажу підакцизних товарів тощо. Натомість, попри заявлені наміри щодо оптимізації штатів та скорочення державного апарату, розширюються службові простори для розміщення держслужбовців, а відтак, вірогідно, збільшуватимуться витрати на утримання державного майна.

«Наголошуємо на необхідності спільних зусиль для розробки ефективних механізмів, які б не лише усували дефіцит бюджету, а й підтримували бізнес в умовах війни. Важливо зосередитися на посиленні боротьби з корупцією, забезпеченні верховенства права, а також на розробці та впровадженні Плану відновлення України. Це має включати програми розвитку промисловості, бізнесу, збереження людського капіталу та залучення інвестицій», – наголосили експерти і партнери Антикризового штабу.

Антикризовий штаб і УСПП закликали ВРУ та Кабмін, як ініціатора законопроєкту, не приймати його в поточній редакції, натомість провести додаткові консультації з представниками бізнесу і соціальними партнерами щодо більш ефективних механізмів вирішення проблеми дефіциту державного бюджету 2024 року.

Дивитися відеовиступ Анатолія Кінаха