На третьому році повномасштабної війни рф проти України зростає важливість наявності ресурсної фінансової бази в економіці для подальшого протистояння ворогу та забезпечення життєдіяльності суспільства. Наразі державний бюджет критично залежний від зовнішньої фінансової допомоги: 50% витрат очікується покрити саме за рахунок цих коштів (грантів, позик, кредитів тощо).

Поруч із тим, зростають ризики зменшення зовнішньої допомоги, наприклад, Конгрес США зволікає із рішенням по виділенню пакету на $60 млрд. для України ще з осені минулого року і прогресу не очікується принаймні до середини квітня.

Зростання ВВП також повільне: за офіційними прогнозами, у цьому році не перевищить 4%, а наступному – становитиме менше 6%. Це не дозволить компенсувати втрати, отримані від повномасштабної війни («мінус» 29% ВВП у 2022 році).

Відтак, бізнес, промисловці, підприємці, роботодавці, громадські організації виходять із ініціативою напрацювання Плану дій для збереження стійкості економіки та підвищення її самодостатності, у тому числі на основі реалізації національної економічної платформи “Зроблено в Україні”.

Про це йшлося на засіданні Правління Українського союзу промисловців і підприємців та Ради Об’єднання організацій роботодавців України, на якому прийнято рішення про проведення позачергового надзвичайного з’їзду за участі представників ВРУ, КМУ, Офісу президента, місцевого самоврядування, об’єднань промисловців, підприємців і роботодавців, НАНУ, профспілок – у 2 кварталі цього року.

На більшість пропозицій від ділового сектору опрацьовуються на Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану, що працює на майданчику УСПП.  Штаб вже надав рекомендації парламенту, Уряду, Офісу президента, РНБОУ, Нацбанку щодо розвитку гірничо-металургійної галузі (падіння в 2022 на 63%), переробки в агропромисловому комплексі (особливо на фоні проблем з блокуванням польського кордону), транспортної інфраструктури, машинобудування, ресурсного забезпечення підприємців, зайнятості, збереження і розвитку трудового потенціалу.

УСПП та Антикризовий штаб розпочали підготовку переліку конкретних заходів з реалізації Указів Президента щодо запуску економічної платформи “Зроблено в Україні”, спільної Заяви КМУ та бізнес-асоціацій щодо поглиблення співпраці.

Анатолій Кінах також закликав громадські організації бізнесу, галузеві асоціації не лише разом працювати в даному напрямі, але й розглядати всі проблеми, ключові кейси тощо – деполітизовано, з позиції професіоналів, формувати алгоритми їх вирішення виключно конституційним цивілізованим шляхом.

Україна, маючи статус кандидата на вступ до ЄС, захищаючи свободу і демократичні цінності всього розвиненого світу, повинна демонструвати безумовну прихильність принципам верховенства права, рівності всіх перед законом, прозорого діалогу влади і громадськості, бізнесу.

Зазначимо, що УСПП та Антикризовий штаб, працюючи над втіленням в життя платформи “Зроблено в Україні”, залученням міжнародних інвесторів в різноманітні проєкти із відбудови України, стикнувся із спробою блокування своєї роботи з боку окремих представників Секретаріату КМУ.

Наразі ситуація вирішується в правовому полі, а діловий союз продовжує свою діяльність, спрямовану на підтримку вітчизняних виробників і експортерів, пошуку ресурсної бази для протидії агресії рф,  запуску проєктів із відновлення України та модернізації ключових галузей її економіки.

Кабінет Міністрів України та представники бізнес-асоціацій України підписали Заяву про поглиблення співпраці між державою і підприємцями задля розвитку економіки держави. У документі зазначено, що побудова ефективної взаємодії між бізнесом і владою — питання національної безпеки. Така взаємодія потребує нового формату діалогу й напрацювання нового суспільного договору між підприємцями та державою.
Одним із підписантів спільної Заяви став Український союз промисловців і підприємців, який з часу свого заснування перебуває у центрі складних процесів створення інфраструктури державної підтримки бізнесу, захищає права підприємців, активно долучається до формування економічної політики України, сприяє просуванню експорту та залученню іноземних інвестицій.
УСПП ефективно співпрацює зі всіма органами державної влади України – Верховною Радою України, Офісом Президента України, Кабінетом Міністрів України, Радою національної безпеки та оборони України, Державною податковою службою України, антикорупційними органами, Національним банком України, місцевими органами влади, профспілками, усіма ключовими об’єднаннями промисловців, роботодавців та бізнесу України.
Діловий союз у своїй роботі дотримується цивілізованого, деполітизованого підходу, формує якісні пропозиції до законодавчих та нормативних рішень, надає уряду і парламенту аналіз стану справ в промисловості та виробництві, супроводжує вирішення проблем галузей індустрії (АПК, ГМК, будівельних матеріалів та ін.) тощо.
З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну УСПП вдалося укріпити наявні зв’язки та налагодити нові із найбільшим діловим об’єднанням ЄС Businesseurope, Національною асоціацією виробників США, бізнес-спільнотами з Данії, Фінляндії, Литви, Латвії, Польщі, Франції і т.д. Загалом УСПП співпрацює на двосторонньому рівні з бізнес-асоціаціями близько 100 країн. У 2022 році отримав статус організації-спостерігача в діловій асоціації «Бізнес в ОЕСР» (Business at OECD є об’єднанням федерацій промисловців, підприємців, роботодавців, яке офіційно діє при Організації економічної співпраці і розвитку) та здійснює промоцію якнайшвидшого членства України в ОЕСР.
Триває реалізація спільних проєктів по відбудові України з урядом Литви (відновлюються соціальні об’єкти на Київщині).
У квітні 2022 року за ініціативи УСПП створено Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, участь у роботі якого беруть представники ВРУ, КМУ, Офісу президента, РНБОУ, місцевого самоврядування, наукових установ, профспілок, бізнесу. На цьому майданчику було напрацьовано низку рішень, які потім знайшли своє втілення в законодавчих актах парламенту та рішеннях уряду.
У той же час Український союз промисловців і підприємців зіткнувся із бюрократичними труднощами, пов’язаними із продовженням розміщення головного офісу в Києві (вул.Хрещатик, 34), у якому УСПП працює з 1992 року, де приймає іноземні урядові, парламентські делегації, проводить зустрічі з іноземними дипломатами, представниками міжнародного бізнесу, організовує безкоштовні заходи для українського підприємництва.
У жовтні 2023 року уряд передав нежитлові приміщення в будівлі по вул. Хрещатик, 34, у м. Києві із сфери управління Міністерства енергетики до сфери управління Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату КМУ. А у січні 2024 року розпорядженням Кабміну від 3.01.2024 року №2-р було скасовано попереднє рішення від 16.10.1997 р. №581, згідно з яким УСПП впродовж 32 років займає приміщення в будівлі за адресою вул.Хрещатик, 34.
Особливе занепокоєння викликає той факт, що подібна ситуація стала можливою в умовах повномасштабної війни рф проти України, спрямованої на виснаження ресурсів, коли потрібні спільні зусилля та довіра влади, бізнесу, громадськості по підтримці економічної стійкості держави та підвищенню її оборонних спроможностей. Маємо розвивати національне виробництво, як йдеться в ініціативі Президента України «Зроблено в Україні», передусім ОПК, залучати більше західних інвестицій, збільшувати експорт.
При цьому такий крок КМУ відбувається на тлі планів Уряду щодо скорочення міністерств на третину, вірогідно і значної кількості держслужбовців. Відтак, його складно пояснити нагальною потребою держави в заявленому приміщенні.
Український союз промисловців і підприємців є неприбутковою громадською організацією та унікальним історичним інститутом громадянського суспільства в Україні, знаним партнером для урядів і бізнесу ЄС, Єврокомісії та Європарламенту, ООН, “знаком гарантії” для інвесторів.
Враховуючи це, просимо сприяти можливості продовження використання УСПП приміщень за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 34 (3 поверх) на умовах оренди.
Віримо, що спільні дії Уряду та бізнесу України не обмежаться виключно письмовими деклараціями, а їх партнерство буде наповнене довірою, співпрацею та ефективною роботою задля збереження економічної стійкості України в умовах повномасштабної війни, повоєнного відновлення та відбудови.
Федерація роботодавців України

Торгово-промислова палата України

Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України

Федерації профспілок України

Конфедерація будівельників України

Будівельна палата України

Об’єднання підприємств хімічної галузі України «Союз хіміків України»

Федерація металургів України

Київська торгово-промислова палата України

Спілка молочних підприємств України

Спілка малих, середніх та приватизованих підприємств України

Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування

Асоціація фермерів та приватних землевласників

Всеукраїнська асоціація пекарів

Асоціація «Укрлегпром»

Асоціація українських автомобілевиробників «Укравтопром»

Асоціації «Укроліяпром»

Асоціація «Укроліяпром»

Асоціація малих міст України

Асоціація «Меблідеревпром»

Асоціація «Укрзовніштранс»

Українська військова варта

Українська жіноча варта

Українська асоціація досконалості та якості

Асоціація «Укркондпром»

ГС «Біоенергетична асоціація України»

Асоціація «Українське морозиво»

Асоціації «Укрелектрокабель»

Всеукраїнська спілка виробників будівельних матеріалів

Асоціація «Укрцемент»

Асоціація «Укрмашбуд»

Національна асоціація «Укрконсервмолоко»

Ліга нафтопромисловців України

Асоціація м’ясної галузі

Польські фермери, які блокують пункти пропуску на кордоні, дороги поблизу пунктів пропуску з Україною, планують продовжити протест ще на місяць – до квітня. Вони також не виключають, що почнуть блокувати пасажирський рух між Україною і Польщею. Через дії низки польських організацій простоює гуманітарний вантаж та товари військового призначення для України, які є критично важливими в умовах війни та атак росіян.

Ситуація на кордоні з Польщею наразі стає дедалі більш складною, зокрема, і через те, що протести польських фермерів здебільшого носять характер незадоволеності потребою впровадження «зелених» норм ЄС в сільському господарстві, їх низькою рентабельністю тощо.

Це ті питання, які Україна не повинна і не може вирішувати, проте через які стала заручницею ситуації.

На цьому наголошує президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану Анатолій Кінах.

На його думку, вирішити проблему лише на рівні митниці чи навіть профільних міністерств наразі неможливо. Потрібне втручання на вищому рівні, включаючи участь прем’єрів, президентів України та Польщі, а також представників Єврокомісії.

Потрібен конструктивний діалог та узгоджені заходи між урядами та євроструктурами, щоб забезпечити безперешкодний рух людей та товарів через кордонні пункти пропуску. Також закликаємо правоохоронні органи Польщі карати, а ще краще – унеможливлювати акти пошкодження вантажів із українським зерном.

Раніше УСПП звертався до організацій польського бізнесу, з яким  має меморандуми про співробітництво. Польські партнери підтвердили: від дій фермерів-протестувальників страждає і їх економіка.

Ще в грудні минулого року (перша «хвиля» блокування експорту нашого АПК через кордон із Польщею) Польсько-українська господарча палата в листі-відповіді до УСПП зазначила:«Ми також закликаємо до припинення блокади, оскільки вона б’є по підприємцях в обох країнах. Кільканадцять компаній – членів Палати – повідомили, що блокада вже завдала їм збитків на суму понад 100 мільйонів злотих. Через блокаду вартість автомобільного фрахту зросла на 300%».

Тоді ж Український союз промисловців і підприємців звернувся до президентів України і Польщі, а також президентки Єврокомісії пані Урсули фон дер Ляєн.

Ситуація на деякий час врегулювалася, проте поновлення блокування польськими фермерами кордону порушує торговельну політику, правила ЄС, а також спричиняє втрати для українського, польського та іншого європейського бізнесу.

Більше того – простоювання гуманітарної допомоги та військових товарів на кордоні може мати критичні наслідки.

Російська агресія руйнує українські землі, але загрожує і Польщі, і всьому ЄС!

Я переконаний, що спільні консультації на рівні прем’єр-міністрів та Президентів обох країн, із залученням Єврокомісії допоможуть знайти варіант розв’язання цієї проблеми. Важливою є й розробка спільних протоколів для швидкого розв’язання подібних ситуацій у майбутньому.

Блокування польськими фермерами експорту українського зерна через кордон Україна-Польща вже стало, на жаль, перманентним явищем.  Причиною поновлення блокування стало ухвалене напередодні рішення Єврокомісії про продовження ще на рік повного відкриття ринку ЄС для української продукції, в тому числі аграрної.

Тут слід розуміти кілька речей: по-перше, асоціювати організатора цих «акцій» – Конфедерацію Рафала Меклера – із цілою Польщею було б великою помилкою. Їх підтримка в Польщі – всього кілька відсотків.  Виникає питання, чому ж польський уряд на чолі із Д.Туском не може проігнорувати цей так званий протест та просто не розблокувати пункти пропуску за допомогою правоохоронних органів? Все впирається у політику безумовної підтримки національного виробника. Та ж сама сентенція, що і «клієнт завжди правий».

Тому що може і повинна зробити за таких обставин Україна? Безумовно, вести консультації з Єврокомісією та наполягати на виконанні Польщею законодавства ЄС, Угоди про вільну торгівлю, а також чинних домовленостей у сфері перевезень. Слід зазначити, що Єврокомісія вже закликала Польщу, Словаччину й Угорщину зняти одностороннє обмеження на імпорт українських агротоварів.

У той же час, українські дипломати, уряд мають посилювати інформаційну та медіа присутність в країнах-партнерах, тим паче в таких важливих і найближчих нам, як Польща. Потрібно більше медіаприсутності нашого бізнесу, волонтерів, військових, а також демонстрація роликів про справжнє обличчя агресії рф: терор і вбивства мирного населення, загарбницькі амбіції не тільки щодо України, а в перспективі Польщі, країн Балтії тощо.

Громадськість в країнах ЄС має чітко розуміти: будь-яке послаблення України (економічне, фінансове, затримка із наданням озброєння)  – це пряма загроза для них самих із боку росії.

Не варто недооцінювати громадську думку – в демократичних країнах саме суспільний запит формує порядок денний в політиці – внутрішній та зовнішній.

Серед того, що ще можна зробити:

Дипломатичний рівень:

Тристоронні переговори. Євросоюз, Україна та Польща мають сісти за стіл переговорів з метою досягнення взаємовигідних угод щодо перевезень українського зерна. Виконання цих угод має бути під контролем ЄС. Їх порушення з боку польської сторони має негайно каратися.

Діловий рівень:

Розширення транспортних маршрутів. Українські перевізники та уряд повинні розглянути можливість розширення транспортних маршрутів, які обходять територію Польщі, щоб забезпечити безперебійні поставки зерна в ЄС.

Стимулювання альтернативних шляхів. Укладення договорів з іншими країнами-членами ЄС для стимулювання використання альтернативних маршрутів доставки.

Правоохоронний рівень:

Захист прав перевізників. Забезпечення правового захисту для українських перевізників та запобігання будь-яким спробам перешкоджати їх діяльності. Співпраця з правоохоронними органами країн-членів ЄС для забезпечення безпеки та недопущення будь-яких актів блокування чи перешкоджання перевезенню зерна.

Україна гостро потребує модернізації економіки та її спрямування в індустріально-інноваційне русло. Для цього уряду та експертам потрібно розробити і вже почати впроваджувати низку програм в переробній галузі, будівництві тощо. Завданням НБУ та банківського сектору є повернення до кредитування виробників.

Наразі в Україні цей показник не перевищує 10% ВВП – найнижчий показник в світі серед країн з ринками, що формуються, у той час, як в країнах ЄС (наприклад, в Чехії) він становить близько 70%. Наступного року Україна потребуватиме понад 41 млрд дол. США фінансової підтримки, аби закрити дефіцит бюджету. Втім джерела надходження такого обсягу коштів наразі повністю не визначено. Бізнес та експертні інституції наголошують: потрібно працювати над підвищенням рівня економічної самодостатності. Адже фінансування Сил оборони з держбюджету провадиться виключно за власні, не грантові чи кредитні кошти.

Я б хотів звернути увагу громадськості на присутність на пріоритетність завдань у сфері промислового виробництва. Першочергово це вихід на серійне виробництво зброї і техніки для потреб ЗСУ в Україні. Все, що працює і перевірене в умовах реального бою – повинне вироблятися і масштабуватися в Україні. Таким чином ми уникнемо збоїв у поставках чи нестачі необхідних боєприпасів.  Наразі спільними зусиллями ділових громадських організацій практично ліквідована проблема із бар’єрами на прибутковість підприємств ОПК. Також, разом з РНБОУ, урядом готується записка Президенту України з пропозиціями щодо підсилення напрямків ОПК – вже згадане серійне виробництво зброї, її сертифікація, використання стандартів НАТО .

УСПП та Антикризовий штаб давно добиваються збільшення кредитування переробних підприємств, також тих компаній, які поновили роботу на деокупованих чи прифронтових територіях. Перші результати є: значно знизилася ставка НБУ, програма «Доступні кредити 5-7-9» не тільки збережена, але й віднедавна масштабована (постанова КМУ №1016). Проте ця робота має тривати.

Також проблемою є відновлення господарської діяльності підприємств, які потрапили до процедури примусового вилучення об’єктів права власності російської федерації та її резидентів в Україні. Серед них значна частка з енергетичного машинобудування, що є дуже актуальним з огляду на руйнування московитами нашої інфраструктури.

УСПП виступає за відновлення роботи таких підприємств та використання їх активів саме для потреб національної економіки. Разом з Фондом держмайна та урядовцями триває реалізація першого пілотного проєкту щодо відновлення діяльності кількох таких підприємств.

Багато уваги учасники обговорення приділили питанням транспортної логістики. УСПП поінформував про зусилля української сторони по розблокуванню переходів на польсько-українському кордоні (польські перевізники наразі перекрили 4 пункти пропуску). Окрім роботи наших урядовців і дипломатів, є потужна робота і громадських структур. УСПП звернувся до Президента Єврокомісії та Президента Польщі із аргументацією по найшвидшому розблокуванню кордону, також знайдена підтримка релевантних партнерських організацій УСПП в Польщі.

За рішенням Антикризового штабу, в переговорну групу мають включити представників профільних асоціацій і транспортних компаній із України.

У підсумку було зазначено, що комплексні пропозиції щодо розвитку вітчизняного ОПК будуть направлені Президенту України. Також Антикризовий штаб підкреслив потребу більшої мобілізації економіки на потреби оборони і завдань подальшої деокупації наших територій.

Польща є одним із найближчих союзників України під час війни та нашим головним торговим партнером з обсягом експорту/імпорту за 7 місяців 2023 року в 3 млрд. доларів. Варшава одна із найактивніших лобістів вступу України до ЄС та НАТО, чимало допомогла нам із озброєнням, технікою і гуманітарною допомогою від початку повномасштабної агресії рф.  Водночас, Польща також прийняла мільйони українських біженців, запропонувавши житло, соціальні виплати та можливість роботи.

Незважаючи на воєнний стан та численні обстріли російськими агресорами цивільної інфраструктури України,  близько 600 польських компаній залишилися працювати в Україні, сплачуючи податки та підтримуючи соціальні ініціативи. Деякі з них вже планують розширювати свої інвестиції. Тому за останні 3 місяці уряд та Сейм Польщі розробили і прийняли законопроект щодо страхування інвестицій в Україні. Закон з цього приводу вже підписаний Президентом Польщі А.Дудою і реалізується на практиці.

У процесі відбудови України хочуть взяти участь майже 2,5 тисяч компаній, які повідомили про свою готовність Польській агенції інвестицій і торгівлі. З контактів та обговорень, проведених польською та українською стороною, схоже, що таких підприємців буде набагато більше.

Про це стало відомо за результатами Конгресу з відбудови України «Common Future» в Познані. Організаторами стали партнери Українського союзу промисловців і підприємців – Польсько-українська господарча палата, Ягеллонський клуб тощо за підтримку Уряду Польщі та за персональної участі президента А.Дуди.

Участь в заході взяли не лише польські, але й українські підприємці, представники компаній з інших країн, а також польської державної адміністрації та європейських інституцій, які створюватимуть механізми фінансування відбудови України.

Я очолював делегацію УСПП і мав честь бути спікером цього поважного форуму. Народна дипломатія і комунікація між бізнесом двох країн є дуже важливою складовою нашого спільного розвитку як сучасних європейських держав. Впевнені, що нам потрібно намагатися в об’єктивних питаннях захисту національних економічних інтересів вирішувати все конструктивних шляхом.

Український союз промисловців і підприємців долучився до спільної заяви польського і українського бізнесу, які на фоні труднощів із експортом зернових підтвердили високий рівень взаємодовіри і бажання розвивати торгово-економічні відносини, працювати над існуючими і запускати нові проєкти.

Сторони цілком поділяють думку, що відбудова України має здійснюватися на принципах транспарентності процесів, сучасних стандартах, жорсткої протидії корупції тощо.

Важливим є обмін досвідом. Польща має великий досвід у тих секторах, які потребуватимуть нових інвестицій в Україні. Це і житлове будівництво, і енергетичний сектор, пов’язаний із зеленою енергетикою, і водна, автомобільна, залізнична чи гідротехнічна інфраструктура.

Заступник Міністра фондів та регіональної політики, уповноважена Ради з питань польсько-української співпраці у сфері розвитку Ядвіга Емілевіч повідомила про прагнення економічної присутності Польщі в Україні, щоб «процес повоєнної відбудови України став можливістю розвитку нових форм співпраці для польських компаній».

З іншого боку зрозуміло, що тісна економічна кооперація вже триває. Адже, за даними Кабміну, зараз у Польщі працюють 29 тис. підприємств, в яких хоча б один із співвласників має українську національність. Більшість із них зареєструвалася після початку повномасштабної агресії рф.

Робота Конгресу виявилася дуже плідною, комунікації  між учасниками продовжаться в робочому форматі.

УСПП має меморандуми про співробітництво і тісно співпрацює із Роботодавцями Польщі та Польсько-українською господарчою палатою, Союзом підприємців і роботодавців Польщі, Інститутом корпоративного права та міжнародних інвестицій тощо.

Разом сторони опрацьовують можливість проведення польсько-українського форуму з відновлення України в Києві та створення Реєстру проєктів та програм, рекомендованих для залучення приватного капіталу з-за кордону. Є ціла низка пілотних проєктів (системи оповіщення, виробництво базальтового волокна в Україні тощо), під які УСПП активно шукає інвесторів.

Cтворення Національного хабу інтелектуальної власності та інновацій IP&I Hub стане частиною зусиль по розвитку індустріально-інноваційної економіки України. Цей проект, представлений IP (Intellectual Property) офісом, Міністерством економіки України та підтриманий президентом Українського союзу промисловців і підприємців Анатолієм Кінахом, обіцяє принести значні переваги для національної економіки та бізнес-спільноти.

Презентацію модерував заступник міністра економіки України Віталій Кіндратів, а учасниками стали представники експертних інституцій та ділового сектору.

Miciя IP&I Hub – створити ефективну національну інноваційну екосистему,  забезпечивши стимулююче середовище для інновацій, підприємництва та бізнес-сектору.

Хаб об’єднає державний і приватний сектор, потенційних інвесторів та надаватиме консультаційну підтримку всім учасникам, інформаційно-правовий супровід трансферу технологій, послуги патентних досліджень, оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності тощо.

Також шукатимуть гранти для бізнесу, наукових розробок і допомагатимуть в оформлені відповідних заявок на їх отриманнz/

Я вважаю, що діяльність Національного хабу повинна бути частиною загальнодержавної економічної політики, спрямованої на модернізацію і індустріально-інноваційні підходи у виробництві. Це комплекс заходів, куди входять податкова реформа, захист інтелектуальної власності, патентна політика, кредитування, страхування інвестицій від ризиків воєнного часу тощо.

Важливо, щоб інноваційна діяльність, трансфер технологій були в основі і Плану відновлення України від наслідків війни.

«Державно-приватне партнерство є ключовою складовою успіху IP&I Hub. Співпраця між урядом та приватним сектором сприяє вирішенню багатьох економічних завдань, зокрема залученню інвестицій, розвитку нових технологій та створенню робочих місць. Це може допомогти Україні стати важливим гравцем на світовому ринку технологій. Адже до цього чимало вітчизняних розробок через брак фінансування чи уваги з боку держави знаходили своє втілення за кордоном або ж так і залишалися на папері», – відзначив лідер ділової спільноти.

В цілому, створення Національного хабу інтелектуальної власності та інновацій IP&I Hub на базі IP офісу має потенціал стати каталізатором для розвитку інноваційної економіки України та сприяти її конкурентоспроможності на світовому ринку. Діяльність хабу, як частина комплексної стратегії розвитку, може позитивно вплинути на ріст національного бізнесу, створення нових робочих місць та загальний інноваційний потенціал України.

Анатолій Кінах, президент УСПП, повідомив, що експерти Антикризового штабу УСПП (далі — Антикризовий штаб) відзначають зростання економічних ризиків, особливо в умовах затяжної війни. За даними Організації Об’єднаних Націй, за кордоном перебувають більше 8 млн українських біженців. Це загрозлива тенденція, яка формує ризики в контексті збереження людського потенціалу.

За прогнозами Світового банку, рівень бідності в Украї­ні становить 24,2% від загальної чисельності населення, а, за прогнозами на 2023 р., цей показник зростатиме й надалі.

А. Кінах зауважив, що близько 50% видатків державного бюджету покривається за рахунок зовнішнього фінансування (кредитів, позик, грантів). Станом на початок червня 2023 р. золотовалютні резерви НБУ становили 37,3 млрд дол. США. Це дасть змогу забезпечити стабільність проведення імпортних операцій на наступні 5 міс.

Водночас факт того, що 50% витрат компенсується за рахунок зовнішнього фінансування, — це безпрецедентна втрата економічної самодостатності держави, яка є найважливішою складовою національної безпеки. Тому боротьба за кожне робоче місце і створення необхідних умов для реалізації потенціалу, який є в українській економіці, мають бути стратегічним завданням як для держави, так і для суспільства та бізнесу.

Останні дослідження, в тому числі опитування представників бізнесу всіх рівнів (малого-великого), свідчать, що останні пів року відзначається тенденція до зростання силового фіскального тиску.

У Парламенті нещодавно ухвалено в першому читанні законопроєкт № 8401, який з 1 липня 2023 р. по суті повертає систему перевірок, штрафів, підвищуючи фіскальний тиск на малий бізнес. Цей проєкт нанесе прямий удар по платоспроможності населення в той час, коли питання самозайнятості, робочих місць повинно бути стратегічним завданням (прим. ред.: Верховна Рада в червні 2023 р. поки не планує збиратися на засідання, тому розгляд законопроєкту № 8401 перенесено на невідомий термін).

Юлія Тимошенко, лідер фракції «Батьківщина», повідомила, що наразі на сайті Президента України розміщена петиція стосовно накладення вето на законопроєкт № 8401 в разі його прийняття. Тому вона закликала підтримати її та не допустити посилення податкового тиску на бізнес в умовах війни.

А. Кінах звернув увагу на те, що наразі фактично заморожена система кредитування бізнесу. На це впливає фактор війни, але в історії є приклади, коли і в умовах війни держава знаходить можливість стимулювати економіку і забезпечувати доступ до ресурсів.

Облікова ставка НБУ майже рік тримається на рівні 25%, що впливає на відсотки за кредитами для бізнесу та громадян. При цьому НБУ фіксує за І кв. 2023 р. рекордні прибутки банківсько-комерційної системи — 34 млрд грн. Це сталося за рахунок депозитних сертифікатів НБУ (прим. ред.: цінні папери видані комерційному банку, що розміщує в НБУ готівкові кошти, з подальшим отриманням відсотків за цими сертифікатами) і випущених облігацій державного внутрішнього займу за вигідними відсот­ковими ставками. Через це банки не зацікавлені у видачі цих коштів в якості кредитів для бізнесу, а лише в отриманні відсотків за ставками депозитних сертифікатів НБУ та державними облігаціями.

ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА «ДОСТУПНІ КРЕДИТИ 5–7–9%»

Надія Бігун, заступник міністра економіки України, повідомила, що за минулий рік понад 50% кредитів, які видано за цією програмою, припадає на агросектор. Однак, з точки зору Міністерства економіки України, ця програма має стимулювати і розвиток переробної промисловості. Тому наразі триває обговорення щодо механізмів вдосконалення програми з фокусом її на переробну промисловість, а також на розвиток бізнесу на деокупованих територіях.

Анатолій Баган, заступник директора Департаменту — начальник управління промисловості, підприємництва та регуляторної політики Київської міської державної адміністрації, зазначив, що окрім державної програми «Доступні кредити 5–7–9» є й місцеві програми кредитування бізнесу. Однак згідно з Порядком виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, відкриття асигнувань із державного бюджету за видатками та наданням кредитів здійснюється в порядку черговості. Кошти на кредити надаються лише в останній 3-й черзі, що затягує процес кредитування.

Тому спікер попросив, щоб у рекомендаціях Антикризового штабу, які будуть надіслані Парламенту за результатами засідання, передбачили внесення змін у законодавство, які б відносили такі платежі до 2-ї черги.

РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Володимир Рябошлик, радник президента УСПП, старший експерт центру розвитку інновацій, звернув увагу, що Україна наразі збирає дані про шкоду, заподіяну російською агресією, для визначення суми компенсацій. Однак, окрім цього, необхідно збирати й дані про технологічні і економічні параметри відновлення та розвитку з охопленням як постраждалих, так і не постраждалих підприємств.

Це дасть змогу шляхом комп’ютерного моделювання визначати скоординовані й збалансовані сценарії розвитку. Така кількісна конкретизація за міжнародно визнаною методологією підвищить довіру до результатів і пришвидшить надходження допомоги.

Потім було звернуто увагу на «охолодження» економіки внаслідок запровадження облікової ставки НБУ 25%. Втрати кредитування бізнесу оцінюються у 150 млрд грн. Надання кредитів комерційним банкам від НБУ на рефінансування скоротилося на 100 млрд грн. І більшість цих коштів переспрямовано в депозитні сертифікати НБУ, які стали найбільш привабливими. На сплату відсот­ків за сертифікати з початку минулого року вже емісовано понад 40 млрд грн, внаслідок чого скоротилися доходи НБУ, передані до бюджету, та зросла грошова маса від цієї емісії, що додало до інфляції 5%. Виходить, що облікова ставка 25% фактично діє в бік підвищення інфляції, а не на її зниження, і частка зовнішньої економічної допомоги покриває шкоду, заподіяну ставкою 25%. Проте таке перебування несамодостатньої економіки на зовнішньому утриманні не може тривати вічно, і це несе загрозу національній безпеці.

За словами В. Рябошлика, програма «Доступні кредити 5–7–9%» частково компенсує ці негативні впливи, і Уряд розширює коло учасників цієї програми. Проте одночасно збільшуються і бюджетні витрати на компенсацію відсот­ків. Цей шлях наближається до вичерпання, і пора перейти до стратегії «Доступні кредити для всіх». Тобто створювати умови для здешевлення звичайних ринкових кредитів комерційних банків.

У якості першого кроку до цього слід визнати, що відсот­кова політика НБУ недостатньо враховує світовий досвід. Більшість країн успішно борються з високою інфляцією таким чином, що ставка тримається значно нижче інфляції, тому що зараз інфляція диктується набагато більш потужними факторами, такими як грошова маса. Україна не є винятком, у нас теж є проблема нестабільної грошової маси, і більше того, додатковим фактором, що нівелює вплив облікової ставки на інфляцію, є погіршення наповнення грошової маси товарною масою внаслідок повномасштабного вторгнення.

Усе це дає змогу відмовитися від традиційної прив’язки рівня ставки до рівня інфляції і радикально знижувати ставку, щоб покласти край «охолодженню» без загрози посилення інфляції за цим фактором.

На жаль, НБУ продовжує триматися старої політики за нових умов і обмежується половинними заходами. Так, нещодавнє зниження інфляції НБУ вважає підставою знизити облікову ставку наприкінці року. Втім, зважаючи на те, що грошова маса невпинно збільшується останні пів року, і це через деякий час призведе і до зростання інфляції. А за збереження прив’язки до інфляції ставка знову зросте, і пригнічення економіки триватиме далі.

Тому доповідач запропонував перейти на механізм формування облікової ставки ринковим шляхом, обнулити ставку за депозитні сертифікати НБУ та перейти на систему трьох ставок Європейського центрального банку.

А. Кінах, підсумовуючи, підкреслив, що проблема ресурсного забезпечення економічного відновлення Украї­ни є комплексною і стосується не лише облікової ставки НБУ.

Зокрема, державна програма «Доступні кредити 5–7–9» показала свою ефективність, але її реалізація потребує компенсації з державного бюджету, що має обмежені ресурси. Міжнародна допомога — не безкінечна, і її потрібно розглядати як можливість для вдосконалення власної економіки. Адже Україні слід повернути мільйо­ни українських біженців із закордону, які не чекатимуть роками, поки економіка країни відновиться, і вони зможуть повернутися.

Тому завданням НБУ є проактивна економічна політика, спрямована на зростання ВВП, кількості робочих місць, платоспроможності населення.

Висока облікова ставка в розмірі 25%, запроваджена Нацбанком під час війни і збережена до 2024 року, не мотивує банки кредитувати реальний сектор економіки. Фінустановам набагато вигідніше інвестувати в депозитні сертифікати НБУ за ставкою в  20 -23% та мати стабільний прибуток, ніж іти в «ризикове» інвестування бізнесу.

Більше того, така політика приводить до незрозумілої конкуренції із урядом за ресурси. Довгий час ставка за військовими облігаціями (ОВДП) становила 16% річних, а в лютому 2023 року вона зросла до 19,75% річних.

У той час ділова активність в Україні не може вийти на довоєнний рівень, щоб хоч якось компенсувати минулорічне падіння ВВП у близько 30%. Значна частина бізнесу – 20-25% – відновила свою роботу: повністю чи частково. Зростання вартості сировини, енергоресурсів, недоступність кредитних коштів, відсутність достатньої кількості кваліфікованих працівників, дорога логістика (перевезення на УЗ підскочили аж на 70%) – все це негативно позначається на підприємництві. Сюди слід додати проблеми із блокуванням податкових накладних (40% бізнесу стикнулося із цим), несвоєчасне повернення ПДВ тощо.

«Згідно із нашою інформацією, біля 60% бізнесу так чи інакше потерпає від браку фінансових коштів на релокацію, відновлення виробництва, модернізацію чи переорієнтування на нові ринки, шляхи доставки тощо. Ці кошти десь потрібно брати. Внутрішній ринок втратив у купівельній спроможності, на експорт потрібні додаткові фінанси. Ми вдячні за продовження програми «Доступні кредити 5-7-9», але її можливості обмежені. За даними Міністерства фінансів України, підприємці отримали від банків за час війни 18 тисяч кредитів, з них тільки десь 1,5% на інвестиційні цілі. Потрібно масштабувати кредитування української економіки», – зазначив президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Антикризового штабу допомоги бізнесу Анатолій Кінах.

Здебільшого промисловці, підприємці покладаються на власні фінанси, говорять в УСПП. Проте це джерело обмежене, а непрогнозованість податкової політики може і взагалі змусити підприємця замислитися про доцільність розширення/подальшого ведення бізнесу.

Так, у профільному фінансовому комітеті ВРУ нещодавно заявили про наміри повернути довоєнні фіскальні перевірки і штрафи, а також ПДВ на пальне до 20%. Діловий союз виступив проти ухвалення будь-яких рішень на цю тему без діалогу із бізнесом та техніко-економічних обґрунтувань.

Повертаючись до теми кредитування, то, як ми вже зауважили, 60% компаній відчувають брак коштів. Політика НБУ по утриманню облікової ставки на рівні 25% продовжуватиме тримати дорогі ставки по кредитам в банках, що є недоступними для переважної частини бізнесу.

Відтак, УСПП, Антикризовий штаб допомоги бізнесу вимагає від уряду та НБУ спільно із діловою спільно опрацювати механізми розширення, стимулювання програм кредитування – на міжнародному та державному рівні, а також лібералізацію вимог до кредитної застави, адресний підхід до термінів повернення валютної виручки.

Завдання уряду тут – система гарантій та страхування ризиків. Для цього повинна бути вироблена спільна політика із Нацбанком та Верховною Радою України, Офісом президента.

Це ж саме стосується і необхідності формування більш погоджених дій в сфері експорту, особливо в питаннях валютно-курсової політики. За підсумками року останній впав аж на 35%. Зважаючи на зменшення посівних площ та прогноз зменшення врожайності зернових в 2023 році, проблеми в ГМК – поточний рік може показати більш невтішну статистику.

«Таким чином ми збільшимо прибутковість в експорті товарів і послуг. Особливо, якщо повернення ПДВ буде своєчасним і в повному обсязі», – підсумували в УСПП.

Ці пропозиції УСПП, Антикризового штабу були передані  РНБОУ та ввійшли до проєкту її рішення щодо стійкості національної економіки в умовах війни. Проєкт розглядатиметься на засіданні Ради національної безпеки і оборони України найближчим часом.