Анатолій Кінах

Tag Archive : Уряд

Блокування польськими фермерами експорту українського зерна через кордон Україна-Польща вже стало, на жаль, перманентним явищем.  Причиною поновлення блокування стало ухвалене напередодні рішення Єврокомісії про продовження ще на рік повного відкриття ринку ЄС для української продукції, в тому числі аграрної.

Тут слід розуміти кілька речей: по-перше, асоціювати організатора цих «акцій» – Конфедерацію Рафала Меклера – із цілою Польщею було б великою помилкою. Їх підтримка в Польщі – всього кілька відсотків.  Виникає питання, чому ж польський уряд на чолі із Д.Туском не може проігнорувати цей так званий протест та просто не розблокувати пункти пропуску за допомогою правоохоронних органів? Все впирається у політику безумовної підтримки національного виробника. Та ж сама сентенція, що і «клієнт завжди правий».

Тому що може і повинна зробити за таких обставин Україна? Безумовно, вести консультації з Єврокомісією та наполягати на виконанні Польщею законодавства ЄС, Угоди про вільну торгівлю, а також чинних домовленостей у сфері перевезень. Слід зазначити, що Єврокомісія вже закликала Польщу, Словаччину й Угорщину зняти одностороннє обмеження на імпорт українських агротоварів.

У той же час, українські дипломати, уряд мають посилювати інформаційну та медіа присутність в країнах-партнерах, тим паче в таких важливих і найближчих нам, як Польща. Потрібно більше медіаприсутності нашого бізнесу, волонтерів, військових, а також демонстрація роликів про справжнє обличчя агресії рф: терор і вбивства мирного населення, загарбницькі амбіції не тільки щодо України, а в перспективі Польщі, країн Балтії тощо.

Громадськість в країнах ЄС має чітко розуміти: будь-яке послаблення України (економічне, фінансове, затримка із наданням озброєння)  – це пряма загроза для них самих із боку росії.

Не варто недооцінювати громадську думку – в демократичних країнах саме суспільний запит формує порядок денний в політиці – внутрішній та зовнішній.

Серед того, що ще можна зробити:

Дипломатичний рівень:

Тристоронні переговори. Євросоюз, Україна та Польща мають сісти за стіл переговорів з метою досягнення взаємовигідних угод щодо перевезень українського зерна. Виконання цих угод має бути під контролем ЄС. Їх порушення з боку польської сторони має негайно каратися.

Діловий рівень:

Розширення транспортних маршрутів. Українські перевізники та уряд повинні розглянути можливість розширення транспортних маршрутів, які обходять територію Польщі, щоб забезпечити безперебійні поставки зерна в ЄС.

Стимулювання альтернативних шляхів. Укладення договорів з іншими країнами-членами ЄС для стимулювання використання альтернативних маршрутів доставки.

Правоохоронний рівень:

Захист прав перевізників. Забезпечення правового захисту для українських перевізників та запобігання будь-яким спробам перешкоджати їх діяльності. Співпраця з правоохоронними органами країн-членів ЄС для забезпечення безпеки та недопущення будь-яких актів блокування чи перешкоджання перевезенню зерна.

Україна гостро потребує модернізації економіки та її спрямування в індустріально-інноваційне русло. Для цього уряду та експертам потрібно розробити і вже почати впроваджувати низку програм в переробній галузі, будівництві тощо. Завданням НБУ та банківського сектору є повернення до кредитування виробників.

Наразі в Україні цей показник не перевищує 10% ВВП – найнижчий показник в світі серед країн з ринками, що формуються, у той час, як в країнах ЄС (наприклад, в Чехії) він становить близько 70%. Наступного року Україна потребуватиме понад 41 млрд дол. США фінансової підтримки, аби закрити дефіцит бюджету. Втім джерела надходження такого обсягу коштів наразі повністю не визначено. Бізнес та експертні інституції наголошують: потрібно працювати над підвищенням рівня економічної самодостатності. Адже фінансування Сил оборони з держбюджету провадиться виключно за власні, не грантові чи кредитні кошти.

Я б хотів звернути увагу громадськості на присутність на пріоритетність завдань у сфері промислового виробництва. Першочергово це вихід на серійне виробництво зброї і техніки для потреб ЗСУ в Україні. Все, що працює і перевірене в умовах реального бою – повинне вироблятися і масштабуватися в Україні. Таким чином ми уникнемо збоїв у поставках чи нестачі необхідних боєприпасів.  Наразі спільними зусиллями ділових громадських організацій практично ліквідована проблема із бар’єрами на прибутковість підприємств ОПК. Також, разом з РНБОУ, урядом готується записка Президенту України з пропозиціями щодо підсилення напрямків ОПК – вже згадане серійне виробництво зброї, її сертифікація, використання стандартів НАТО .

Наша позиція: жорстка протидія некомпетентності та корупції!

УСПП та Антикризовий штаб давно добиваються збільшення кредитування переробних підприємств, також тих компаній, які поновили роботу на деокупованих чи прифронтових територіях. Перші результати є: значно знизилася ставка НБУ, програма «Доступні кредити 5-7-9» не тільки збережена, але й віднедавна масштабована (постанова КМУ №1016). Проте ця робота має тривати.

Також проблемою є відновлення господарської діяльності підприємств, які потрапили до процедури примусового вилучення об’єктів права власності російської федерації та її резидентів в Україні. Серед них значна частка з енергетичного машинобудування, що є дуже актуальним з огляду на руйнування московитами нашої інфраструктури.

УСПП виступає за відновлення роботи таких підприємств та використання їх активів саме для потреб національної економіки. Разом з Фондом держмайна та урядовцями триває реалізація першого пілотного проєкту щодо відновлення діяльності кількох таких підприємств.

Багато уваги учасники обговорення приділили питанням транспортної логістики. УСПП поінформував про зусилля української сторони по розблокуванню переходів на польсько-українському кордоні (польські перевізники наразі перекрили 4 пункти пропуску). Окрім роботи наших урядовців і дипломатів, є потужна робота і громадських структур. УСПП звернувся до Президента Єврокомісії та Президента Польщі із аргументацією по найшвидшому розблокуванню кордону, також знайдена підтримка релевантних партнерських організацій УСПП в Польщі.

За рішенням Антикризового штабу, в переговорну групу мають включити представників профільних асоціацій і транспортних компаній із України.

У підсумку було зазначено, що комплексні пропозиції щодо розвитку вітчизняного ОПК будуть направлені Президенту України. Також Антикризовий штаб підкреслив потребу більшої мобілізації економіки на потреби оборони і завдань подальшої деокупації наших територій.

Це має бути економіка воєнного стану – всі ресурси задіяні на посилення спроможностей Сил оборони.

ВІДЕО ДИВИТИСЯ ТУТ

Польща є одним із найближчих союзників України під час війни та нашим головним торговим партнером з обсягом експорту/імпорту за 7 місяців 2023 року в 3 млрд. доларів. Варшава одна із найактивніших лобістів вступу України до ЄС та НАТО, чимало допомогла нам із озброєнням, технікою і гуманітарною допомогою від початку повномасштабної агресії рф.  Водночас, Польща також прийняла мільйони українських біженців, запропонувавши житло, соціальні виплати та можливість роботи.

Незважаючи на воєнний стан та численні обстріли російськими агресорами цивільної інфраструктури України,  близько 600 польських компаній залишилися працювати в Україні, сплачуючи податки та підтримуючи соціальні ініціативи. Деякі з них вже планують розширювати свої інвестиції. Тому за останні 3 місяці уряд та Сейм Польщі розробили і прийняли законопроект щодо страхування інвестицій в Україні. Закон з цього приводу вже підписаний Президентом Польщі А.Дудою і реалізується на практиці.

У процесі відбудови України хочуть взяти участь майже 2,5 тисяч компаній, які повідомили про свою готовність Польській агенції інвестицій і торгівлі. З контактів та обговорень, проведених польською та українською стороною, схоже, що таких підприємців буде набагато більше.

Про це стало відомо за результатами Конгресу з відбудови України «Common Future» в Познані. Організаторами стали партнери Українського союзу промисловців і підприємців – Польсько-українська господарча палата, Ягеллонський клуб тощо за підтримку Уряду Польщі та за персональної участі президента А.Дуди.

Участь в заході взяли не лише польські, але й українські підприємці, представники компаній з інших країн, а також польської державної адміністрації та європейських інституцій, які створюватимуть механізми фінансування відбудови України.

Я очолював делегацію УСПП і мав честь бути спікером цього поважного форуму. Народна дипломатія і комунікація між бізнесом двох країн є дуже важливою складовою нашого спільного розвитку як сучасних європейських держав. Впевнені, що нам потрібно намагатися в об’єктивних питаннях захисту національних економічних інтересів вирішувати все конструктивних шляхом.

Український союз промисловців і підприємців долучився до спільної заяви польського і українського бізнесу, які на фоні труднощів із експортом зернових підтвердили високий рівень взаємодовіри і бажання розвивати торгово-економічні відносини, працювати над існуючими і запускати нові проєкти.

Сторони цілком поділяють думку, що відбудова України має здійснюватися на принципах транспарентності процесів, сучасних стандартах, жорсткої протидії корупції тощо.

Важливим є обмін досвідом. Польща має великий досвід у тих секторах, які потребуватимуть нових інвестицій в Україні. Це і житлове будівництво, і енергетичний сектор, пов’язаний із зеленою енергетикою, і водна, автомобільна, залізнична чи гідротехнічна інфраструктура.

Заступник Міністра фондів та регіональної політики, уповноважена Ради з питань польсько-української співпраці у сфері розвитку Ядвіга Емілевіч повідомила про прагнення економічної присутності Польщі в Україні, щоб «процес повоєнної відбудови України став можливістю розвитку нових форм співпраці для польських компаній».

З іншого боку зрозуміло, що тісна економічна кооперація вже триває. Адже, за даними Кабміну, зараз у Польщі працюють 29 тис. підприємств, в яких хоча б один із співвласників має українську національність. Більшість із них зареєструвалася після початку повномасштабної агресії рф.

Робота Конгресу виявилася дуже плідною, комунікації  між учасниками продовжаться в робочому форматі.

УСПП має меморандуми про співробітництво і тісно співпрацює із Роботодавцями Польщі та Польсько-українською господарчою палатою, Союзом підприємців і роботодавців Польщі, Інститутом корпоративного права та міжнародних інвестицій тощо.

Разом сторони опрацьовують можливість проведення польсько-українського форуму з відновлення України в Києві та створення Реєстру проєктів та програм, рекомендованих для залучення приватного капіталу з-за кордону. Є ціла низка пілотних проєктів (системи оповіщення, виробництво базальтового волокна в Україні тощо), під які УСПП активно шукає інвесторів.

Cтворення Національного хабу інтелектуальної власності та інновацій IP&I Hub стане частиною зусиль по розвитку індустріально-інноваційної економіки України. Цей проект, представлений IP (Intellectual Property) офісом, Міністерством економіки України та підтриманий президентом Українського союзу промисловців і підприємців Анатолієм Кінахом, обіцяє принести значні переваги для національної економіки та бізнес-спільноти.

Презентацію модерував заступник міністра економіки України Віталій Кіндратів, а учасниками стали представники експертних інституцій та ділового сектору.

Miciя IP&I Hub – створити ефективну національну інноваційну екосистему,  забезпечивши стимулююче середовище для інновацій, підприємництва та бізнес-сектору.

Хаб об’єднає державний і приватний сектор, потенційних інвесторів та надаватиме консультаційну підтримку всім учасникам, інформаційно-правовий супровід трансферу технологій, послуги патентних досліджень, оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності тощо.

Також шукатимуть гранти для бізнесу, наукових розробок і допомагатимуть в оформлені відповідних заявок на їх отриманнz/

Я вважаю, що діяльність Національного хабу повинна бути частиною загальнодержавної економічної політики, спрямованої на модернізацію і індустріально-інноваційні підходи у виробництві. Це комплекс заходів, куди входять податкова реформа, захист інтелектуальної власності, патентна політика, кредитування, страхування інвестицій від ризиків воєнного часу тощо.

Важливо, щоб інноваційна діяльність, трансфер технологій були в основі і Плану відновлення України від наслідків війни.

«Державно-приватне партнерство є ключовою складовою успіху IP&I Hub. Співпраця між урядом та приватним сектором сприяє вирішенню багатьох економічних завдань, зокрема залученню інвестицій, розвитку нових технологій та створенню робочих місць. Це може допомогти Україні стати важливим гравцем на світовому ринку технологій. Адже до цього чимало вітчизняних розробок через брак фінансування чи уваги з боку держави знаходили своє втілення за кордоном або ж так і залишалися на папері», – відзначив лідер ділової спільноти.

В цілому, створення Національного хабу інтелектуальної власності та інновацій IP&I Hub на базі IP офісу має потенціал стати каталізатором для розвитку інноваційної економіки України та сприяти її конкурентоспроможності на світовому ринку. Діяльність хабу, як частина комплексної стратегії розвитку, може позитивно вплинути на ріст національного бізнесу, створення нових робочих місць та загальний інноваційний потенціал України.

8 червня відбулося засідання Антикризового штабу стійкості бізнесу в умовах воєнного стану, яке проводилося Українським союзом промисловців і підприємців (УСПП). Захід став майданчиком для обговорення монетарної та грошово-кредитної політики і поточних проблем в економіці України. У засіданні взяли участь представники Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України, Національного банку України (НБУ), Національної академії наук України, Федерації профспілок України, місцевих органів влади.

Анатолій Кінах, президент УСПП, повідомив, що експерти Антикризового штабу УСПП (далі — Антикризовий штаб) відзначають зростання економічних ризиків, особливо в умовах затяжної війни. За даними Організації Об’єднаних Націй, за кордоном перебувають більше 8 млн українських біженців. Це загрозлива тенденція, яка формує ризики в контексті збереження людського потенціалу.

За прогнозами Світового банку, рівень бідності в Украї­ні становить 24,2% від загальної чисельності населення, а, за прогнозами на 2023 р., цей показник зростатиме й надалі.

А. Кінах зауважив, що близько 50% видатків державного бюджету покривається за рахунок зовнішнього фінансування (кредитів, позик, грантів). Станом на початок червня 2023 р. золотовалютні резерви НБУ становили 37,3 млрд дол. США. Це дасть змогу забезпечити стабільність проведення імпортних операцій на наступні 5 міс.

Водночас факт того, що 50% витрат компенсується за рахунок зовнішнього фінансування, — це безпрецедентна втрата економічної самодостатності держави, яка є найважливішою складовою національної безпеки. Тому боротьба за кожне робоче місце і створення необхідних умов для реалізації потенціалу, який є в українській економіці, мають бути стратегічним завданням як для держави, так і для суспільства та бізнесу.

Останні дослідження, в тому числі опитування представників бізнесу всіх рівнів (малого-великого), свідчать, що останні пів року відзначається тенденція до зростання силового фіскального тиску.

У Парламенті нещодавно ухвалено в першому читанні законопроєкт № 8401, який з 1 липня 2023 р. по суті повертає систему перевірок, штрафів, підвищуючи фіскальний тиск на малий бізнес. Цей проєкт нанесе прямий удар по платоспроможності населення в той час, коли питання самозайнятості, робочих місць повинно бути стратегічним завданням (прим. ред.: Верховна Рада в червні 2023 р. поки не планує збиратися на засідання, тому розгляд законопроєкту № 8401 перенесено на невідомий термін).

Юлія Тимошенко, лідер фракції «Батьківщина», повідомила, що наразі на сайті Президента України розміщена петиція стосовно накладення вето на законопроєкт № 8401 в разі його прийняття. Тому вона закликала підтримати її та не допустити посилення податкового тиску на бізнес в умовах війни.

А. Кінах звернув увагу на те, що наразі фактично заморожена система кредитування бізнесу. На це впливає фактор війни, але в історії є приклади, коли і в умовах війни держава знаходить можливість стимулювати економіку і забезпечувати доступ до ресурсів.

Облікова ставка НБУ майже рік тримається на рівні 25%, що впливає на відсотки за кредитами для бізнесу та громадян. При цьому НБУ фіксує за І кв. 2023 р. рекордні прибутки банківсько-комерційної системи — 34 млрд грн. Це сталося за рахунок депозитних сертифікатів НБУ (прим. ред.: цінні папери видані комерційному банку, що розміщує в НБУ готівкові кошти, з подальшим отриманням відсотків за цими сертифікатами) і випущених облігацій державного внутрішнього займу за вигідними відсот­ковими ставками. Через це банки не зацікавлені у видачі цих коштів в якості кредитів для бізнесу, а лише в отриманні відсотків за ставками депозитних сертифікатів НБУ та державними облігаціями.

ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА «ДОСТУПНІ КРЕДИТИ 5–7–9%»

Надія Бігун, заступник міністра економіки України, повідомила, що за минулий рік понад 50% кредитів, які видано за цією програмою, припадає на агросектор. Однак, з точки зору Міністерства економіки України, ця програма має стимулювати і розвиток переробної промисловості. Тому наразі триває обговорення щодо механізмів вдосконалення програми з фокусом її на переробну промисловість, а також на розвиток бізнесу на деокупованих територіях.

Анатолій Баган, заступник директора Департаменту — начальник управління промисловості, підприємництва та регуляторної політики Київської міської державної адміністрації, зазначив, що окрім державної програми «Доступні кредити 5–7–9» є й місцеві програми кредитування бізнесу. Однак згідно з Порядком виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, відкриття асигнувань із державного бюджету за видатками та наданням кредитів здійснюється в порядку черговості. Кошти на кредити надаються лише в останній 3-й черзі, що затягує процес кредитування.

Тому спікер попросив, щоб у рекомендаціях Антикризового штабу, які будуть надіслані Парламенту за результатами засідання, передбачили внесення змін у законодавство, які б відносили такі платежі до 2-ї черги.

РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Володимир Рябошлик, радник президента УСПП, старший експерт центру розвитку інновацій, звернув увагу, що Україна наразі збирає дані про шкоду, заподіяну російською агресією, для визначення суми компенсацій. Однак, окрім цього, необхідно збирати й дані про технологічні і економічні параметри відновлення та розвитку з охопленням як постраждалих, так і не постраждалих підприємств.

Це дасть змогу шляхом комп’ютерного моделювання визначати скоординовані й збалансовані сценарії розвитку. Така кількісна конкретизація за міжнародно визнаною методологією підвищить довіру до результатів і пришвидшить надходження допомоги.

Потім було звернуто увагу на «охолодження» економіки внаслідок запровадження облікової ставки НБУ 25%. Втрати кредитування бізнесу оцінюються у 150 млрд грн. Надання кредитів комерційним банкам від НБУ на рефінансування скоротилося на 100 млрд грн. І більшість цих коштів переспрямовано в депозитні сертифікати НБУ, які стали найбільш привабливими. На сплату відсот­ків за сертифікати з початку минулого року вже емісовано понад 40 млрд грн, внаслідок чого скоротилися доходи НБУ, передані до бюджету, та зросла грошова маса від цієї емісії, що додало до інфляції 5%. Виходить, що облікова ставка 25% фактично діє в бік підвищення інфляції, а не на її зниження, і частка зовнішньої економічної допомоги покриває шкоду, заподіяну ставкою 25%. Проте таке перебування несамодостатньої економіки на зовнішньому утриманні не може тривати вічно, і це несе загрозу національній безпеці.

За словами В. Рябошлика, програма «Доступні кредити 5–7–9%» частково компенсує ці негативні впливи, і Уряд розширює коло учасників цієї програми. Проте одночасно збільшуються і бюджетні витрати на компенсацію відсот­ків. Цей шлях наближається до вичерпання, і пора перейти до стратегії «Доступні кредити для всіх». Тобто створювати умови для здешевлення звичайних ринкових кредитів комерційних банків.

У якості першого кроку до цього слід визнати, що відсот­кова політика НБУ недостатньо враховує світовий досвід. Більшість країн успішно борються з високою інфляцією таким чином, що ставка тримається значно нижче інфляції, тому що зараз інфляція диктується набагато більш потужними факторами, такими як грошова маса. Україна не є винятком, у нас теж є проблема нестабільної грошової маси, і більше того, додатковим фактором, що нівелює вплив облікової ставки на інфляцію, є погіршення наповнення грошової маси товарною масою внаслідок повномасштабного вторгнення.

Усе це дає змогу відмовитися від традиційної прив’язки рівня ставки до рівня інфляції і радикально знижувати ставку, щоб покласти край «охолодженню» без загрози посилення інфляції за цим фактором.

На жаль, НБУ продовжує триматися старої політики за нових умов і обмежується половинними заходами. Так, нещодавнє зниження інфляції НБУ вважає підставою знизити облікову ставку наприкінці року. Втім, зважаючи на те, що грошова маса невпинно збільшується останні пів року, і це через деякий час призведе і до зростання інфляції. А за збереження прив’язки до інфляції ставка знову зросте, і пригнічення економіки триватиме далі.

Тому доповідач запропонував перейти на механізм формування облікової ставки ринковим шляхом, обнулити ставку за депозитні сертифікати НБУ та перейти на систему трьох ставок Європейського центрального банку.

А. Кінах, підсумовуючи, підкреслив, що проблема ресурсного забезпечення економічного відновлення Украї­ни є комплексною і стосується не лише облікової ставки НБУ.

Зокрема, державна програма «Доступні кредити 5–7–9» показала свою ефективність, але її реалізація потребує компенсації з державного бюджету, що має обмежені ресурси. Міжнародна допомога — не безкінечна, і її потрібно розглядати як можливість для вдосконалення власної економіки. Адже Україні слід повернути мільйо­ни українських біженців із закордону, які не чекатимуть роками, поки економіка країни відновиться, і вони зможуть повернутися.

Тому завданням НБУ є проактивна економічна політика, спрямована на зростання ВВП, кількості робочих місць, платоспроможності населення.

Висока облікова ставка в розмірі 25%, запроваджена Нацбанком під час війни і збережена до 2024 року, не мотивує банки кредитувати реальний сектор економіки. Фінустановам набагато вигідніше інвестувати в депозитні сертифікати НБУ за ставкою в  20 -23% та мати стабільний прибуток, ніж іти в «ризикове» інвестування бізнесу.

Більше того, така політика приводить до незрозумілої конкуренції із урядом за ресурси. Довгий час ставка за військовими облігаціями (ОВДП) становила 16% річних, а в лютому 2023 року вона зросла до 19,75% річних.

У той час ділова активність в Україні не може вийти на довоєнний рівень, щоб хоч якось компенсувати минулорічне падіння ВВП у близько 30%. Значна частина бізнесу – 20-25% – відновила свою роботу: повністю чи частково. Зростання вартості сировини, енергоресурсів, недоступність кредитних коштів, відсутність достатньої кількості кваліфікованих працівників, дорога логістика (перевезення на УЗ підскочили аж на 70%) – все це негативно позначається на підприємництві. Сюди слід додати проблеми із блокуванням податкових накладних (40% бізнесу стикнулося із цим), несвоєчасне повернення ПДВ тощо.

«Згідно із нашою інформацією, біля 60% бізнесу так чи інакше потерпає від браку фінансових коштів на релокацію, відновлення виробництва, модернізацію чи переорієнтування на нові ринки, шляхи доставки тощо. Ці кошти десь потрібно брати. Внутрішній ринок втратив у купівельній спроможності, на експорт потрібні додаткові фінанси. Ми вдячні за продовження програми «Доступні кредити 5-7-9», але її можливості обмежені. За даними Міністерства фінансів України, підприємці отримали від банків за час війни 18 тисяч кредитів, з них тільки десь 1,5% на інвестиційні цілі. Потрібно масштабувати кредитування української економіки», – зазначив президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Антикризового штабу допомоги бізнесу Анатолій Кінах.

Здебільшого промисловці, підприємці покладаються на власні фінанси, говорять в УСПП. Проте це джерело обмежене, а непрогнозованість податкової політики може і взагалі змусити підприємця замислитися про доцільність розширення/подальшого ведення бізнесу.

Так, у профільному фінансовому комітеті ВРУ нещодавно заявили про наміри повернути довоєнні фіскальні перевірки і штрафи, а також ПДВ на пальне до 20%. Діловий союз виступив проти ухвалення будь-яких рішень на цю тему без діалогу із бізнесом та техніко-економічних обґрунтувань.

Повертаючись до теми кредитування, то, як ми вже зауважили, 60% компаній відчувають брак коштів. Політика НБУ по утриманню облікової ставки на рівні 25% продовжуватиме тримати дорогі ставки по кредитам в банках, що є недоступними для переважної частини бізнесу.

Відтак, УСПП, Антикризовий штаб допомоги бізнесу вимагає від уряду та НБУ спільно із діловою спільно опрацювати механізми розширення, стимулювання програм кредитування – на міжнародному та державному рівні, а також лібералізацію вимог до кредитної застави, адресний підхід до термінів повернення валютної виручки.

Завдання уряду тут – система гарантій та страхування ризиків. Для цього повинна бути вироблена спільна політика із Нацбанком та Верховною Радою України, Офісом президента.

Це ж саме стосується і необхідності формування більш погоджених дій в сфері експорту, особливо в питаннях валютно-курсової політики. За підсумками року останній впав аж на 35%. Зважаючи на зменшення посівних площ та прогноз зменшення врожайності зернових в 2023 році, проблеми в ГМК – поточний рік може показати більш невтішну статистику.

«Таким чином ми збільшимо прибутковість в експорті товарів і послуг. Особливо, якщо повернення ПДВ буде своєчасним і в повному обсязі», – підсумували в УСПП.

Ці пропозиції УСПП, Антикризового штабу були передані  РНБОУ та ввійшли до проєкту її рішення щодо стійкості національної економіки в умовах війни. Проєкт розглядатиметься на засіданні Ради національної безпеки і оборони України найближчим часом.

Штаб створений під егідою українського Союзу промисловців і підприємців. У складі: представники уряду  (заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Сергій Тихонов), ВРУ (голови профільних комітетів Данило Гетьманцев, Дмитро Наталуха), Нацбанку України (голова Ради Богдан Данилишин), Офісу Президента, обласних військових адміністрацій (голова Закарпатська ОВА Віктор Микита), Торгово-промислової палати, Будівельної палати, профспілок, роботодавців, галузевих асоціацій тощо.

Штаб концентрується на оперативному вирішенні проблемних питань українських експортерів, виробників, аграріїв в умовах воєнного стану, допомозі в  релокації підприємств із зон бойових дій, підготовці пропозицій по нормативному забезпеченню даних процесів.

Президент УСПП Анатолій Кінах коротко окреслив ситуацію в економіці України. Війська рф усвідомлено нищать цивільну та транспортну інфраструктуру в країні, обстрілюють мирні міста, мінують поля і дороги. Це створює чималі безпекові, організаційні, фінансові виклики для бізнесу і промисловості. За підсумками 2022 року втрати України від війни, яку веде проти неї рф, можуть становити до 45% ВВП. Половина українців працездатного віку або втратили своє робоче місце, або отримують урізані чи нерегулярні виплати.

«Ми повинні ефективно використати комунікаційний майданчик Антикризового штабу, щоб оперативно вирішувати проблеми як загальноекономічні, так і кожного окремого підприємства, що звернеться до нас».  Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий погодився із тим, що запас фінансової міцності в умовах війни  в громадян вичерпується, а тому конче необхідно стимулювати відновлення виробництв. Зі свого боку профспілки активно допомагають внутрішньо переміщеним особам  в гуманітарному плані. Для переселенців відкрито всі санітарно-курортні заклади профспілок і 7 тис. наших співгромадян знайшли там тимчасовий прихисток.  Також Осовий високо оцінив ті результати, яких добилася Національна тристороння соціально-економічна рада (НТСЕР) у напрямі виключення рф із міжнародних організацій, лобіювання підтримки громадянським суспільством ЄС надання Україні статусу кандидата.

Сергій Тихонов поінформував, що представники Мінстратегпрому перебувають в регіонах країни для допомоги із релокацією промислових підприємств, розміщенням внутрішньо переміщених осіб.

«На сьогодні 360 підприємств переїхали в західні області, з них 94 на Закарпаття. Якщо на першому етапі половина всіх релокованих фірм – це були ІТ та легпром, то зараз 14% мають машинобудівні підприємства. Збільшилась кількість заявок від переробної галузі АПК». За його словами, ключовими потребами на даний час є: наявність фінансового інструменту від Нацбанку щодо викупу житла для ВПО, зміни в законодавство щодо земельних питань, індустріальних парків. За його словами,  в Солотвино (Закарпатська обл.) незабаром буде зареєстрований перший за час війни індустріальний парк, що займатиметься меблевою промисловістю.

«Релокація підприємств повинна бути удосконалена на урядовому рівні. По суті, переїзд кожного виробництва – це окремий своєрідний бізнес-план. Але є речі, які мають передбачатися автоматично: доступ до сировинної бази, фінансів, налагодженість логістики, вирішення соціально-побутових проблем трудового колективу та їхніх сімей», – зазначив Анатолій Кінах

Представник УСПП в Харкові Едуард Набока домовився із Мінстратегпромом вирішувати низку подібних завдань для підприємства «Турбогаз», яка планує перемістити потужності на захід країни.  «Є питання щодо дозволів на тимчасовий виїзд за кордон для фахівців, які обслуговують експортовані Україною товари авіа-, машинобудівної промисловості тощо. За підтримки УСПП був направлений відповідний лист до уряду, є доручення Прем’єр-міністра, але на практиці виконання поки немає. Варто пришвидшити цю роботу», – наголосив Едуард Набока.

Український союз промисловців вже на зв’язку із урядом з даного питання і має надію, що найближчими днями відрядження спеціалістів, як і бронювання фахівців на стратегічно важливих підприємствах – буде вирішене.

Антикризовий штаб також обговорив проєкти будівництва житла для внутрішніх переселенців. Своє бачення виклав президент Будівельної палати України Петро Шилюк. Він повідомив, що в умовно безпечних регіонах  України галузь готова поновити роботу. Також, на його думку, оскільки в країні війна, то уряд повинен тимчасово регулювати ціноутворення на ринку.

«Для будівників тонна металу коштує 35 тис. грн., кіловат година електроенергії – 5,6 грн і т.д. Якщо держава не регулюватиме, то матимемо захмарні ціни на ринку, житло не буде доступним за ціною для українців. Обмежувати націнку на прибуток наразі потрібно у всіх галузях»,  – заявив П.Шилюк.

УСПП підтримує пропозиції Будівельної палати і після їх остаточного формулювання – направить в уряд. При цьому Анатолій Кінах звернув увагу, що паралельно треба врегулювати і перелік критичного імпорту. Окрім дійсно потрібних для армії, оборони, гуманітарних потреб і виробництва товарів комплектуючих, сюди віднесені навіть деякі фрукти і т.д.

«До 90% позицій довоєнного імпорту зараз входять до номенклатури «критичного». Це негативно впливає на вітчизняного товаровиробника», – переконані в діловому союзі.

Заступник гендиректора ТОВ «Нібулон» Михайло Різак порушив також питання, про яке вже раніше висловлювався УСПП: необхідність відновлення реєстрації податкових накладних та відшкодування ПДВ.

«Ці кошти підуть до АПК на польові роботи, також для підвищення пропускної спроможності пунктів пропуску на кордоні з країнами ЄС. Важливим є і бронювання с/г техніки. Є випадки, коли філії із земельним банком в 10 тис. га залишалися без бензовозів взагалі. Уряд має визначити мінімальні гарантії наявності техніки, спираючись на розрахунок потреб для аграрних господарств», – вважає Михайло Різак.

Переорієнтація логістики експорту з морської на автомобільну і залізничну – болюче питання для аграріїв, металургів, підприємств, орієнтованих на зовнішні ринки. До війни і блокування рф морських шляхів, 65% експорту йшло через порти.

За інформацією президента ТПП України Геннадія Чижикова, на складах в Україні перебуває 2 млн. тон соняшникової олії. За 2 тижні автотранспортом експортовано тільки 24 тис. тон, що є трохи більше 1%. Палата на постійному зв’язку із митницею та МінАПК.

«Маємо запропонувати нестандартні рішення для розширення пропускної спроможності пунктів пропуску. На складах в Україні зберігається велика кількість агросировини і продукції: зерна,  олійних і тд. З новим врожаєм, ми занепокоєні, може виникнути проблема із його зберіганням. Тому  ми зацікавлені в відновленні обсягів експорту, бо це і джерело надходження валюти», – відповів на це президент УСПП Анатолій Кінах.

Антикризовий штаб збиратиметься кожні 10 днів. До наступного засідання будуть напрацьовані спільні пропозиції по означеним питанням, а деякі (релокація названих підприємств, дозволи на тимчасові відрядження українських фахівців)   – плануються бути вирішеними.

Антикризовий штаб є відкритим до співпраці, експерти, представники ділових асоціацій, органів влади, обласних військових адміністрацій – можуть доєднуватися до спільної роботи.

відео