Перехід підприємств – виробників продукції ОПК України на технічні стандарти НАТО і держав-членів Альянсу – ведеться вже кілька років, зокрема, це завдання передбачено в Стратегії нацбезпеки України.

Повномасштабна війна рф проти України зумовила потребу набагато швидше втілювати відповідні стандарти Північноатлантичного альянсу. Збройні Сили України використовують чимало зразків західної техніки і спеціального обладнання, які потрібно обслуговувати та ремонтувати. Окрім того, війна стимулювала національне виробництво оборонно-промислового комплексу, а також розвиток суміжних галузей. Всі вони мають перейти на стандарти і технічні регламенти НАТО – враховуючи і курс України на європейську та євроатлантичну інтеграцію, і потенційні можливості експорту озброєння. У майбутньому Україна може бути одним із найпотужніших світових гравців на цьому ринку.

Про це йшлося на однойменній конференції, організованій під егідою Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. Ініціаторами заходу стали Український союз промисловців і підприємців та асоціація «Укрелектрокабель», серед учасників – представники Міноборони, Мінекономіки, керівництво Комітету ВРУ з економічного розвитку, АТ «Українська оборонна промисловість», виробники, експерти  Центру проблем стандартизації, сертифікації та якості (ДП «УкрНДНЦ») та багато інших.

Присутні обговорили питання стандартизації і кодифікації у сфері оборони; виклики для українських промисловців у цьому процесі; прийняття стандартів з посилань в наявних стандартах, а саме SAE, ASTM, ANSI, UL, NEMA, NES, TIA та інші; можливість модифікування вказаних стандартів з використанням національних тощо.

«Швидкість і якість запровадження стандартів НАТО має прямий вплив на обороноздатність  України і її темпи інтеграції в Альянс», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

За ним, це дасть змогу вийти на серійне виробництво індустріально-інноваційної продукції з використанням надсучасних технологій.

«Потрібні комплексні і системні заходи, програмно-цільовий підхід, а відтак постійна співпраця профільних відомств, парламенту, виробників і розробників. Маємо чітко передбачити не лише завдання стандартизації і масштабування виробництва, але й визначити ресурсну базу, здійснювати підготовку кадрів, аналітичне, науково-технічне супроводження всіх процесів, зміцнювати державно-приватне партнерство», – зауважив лідер ділової спільноти.

Представник Головного управління технічного оцінювання і контролю якості ОВТ МО України Олег Чувільський розповів, що ці зусилля матимуть і значний економічний ефект.

«Кожна грошова одиниця (у нашому випадку гривня, – ред.), вкладена в стандартизацію, генерує від 4 до 10 грошових одиниць», – повідомив він.

В.о. гендиректора ДП «УкрНДНЦ» Наталія Олійник провела презентацію механізмів, якими запроваджуються стандарти НАТО, а також закликала бізнесу більш активно працювати в напрямку їх опрацювання та втілення в життя.

Чимало виробників вже давно цим займаються, проте стикаються із низкою проблем. Своїм досвідом поділився співорганізатор конференції – президент «Укрелектрокабель» Анатолій Пушкар. Члени асоціації виробляють комплектуючі оборонного призначення, окрім того, вони вже давно працюють на ринках ЄС і США, щоразу сертифікуючи свою продукцію при постачанні в нову країну.

Він скептично оцінив статистику впровадження стандартів НАТО в Україні, зазначивши, що для промислових підприємств держави-члени Альянсу, наприклад США, мають близько 12,5 тис. стандартів (тільки для кабельників – 200).

«Багато вже впроваджених в Україні стандартів НАТО – організаційні, вони стосуються більше розробників, ніж виробників. Крім того, нам потрібно концептуально визначитися: на які стандарти ми орієнтуємося: американські чи європейські?», – каже А.Пушкар.

В ЄС діє Європейське оборонне агентство, яке має свій перелік стандартів і технічних регламентів. Нюанс в тому, що список цей непублічний, доступ до нього через спеціальні технічні групи, а якась частина стандартів передбачена тільки для країн-членів ЄС. В США ж всі бази стандартів відкриті, а стандарти доступні до використання.

Ще одним проблемним питанням  є те, що працюючи за європейськими чи американськими стандартами на українському ринку виробники не можуть оформити необхідну декларацію для реалізації продукції. Повинен працювати національний орган відповідності, в Україні мають давати підтвердження відповідності стандартам НАТО.

Загалом, підсумували учасники, процес стандартизації розробок і продукції ОПК відповідно до регламентів НАТО потребує залученості до процесу органів державної влади, ВРУ, розгляду цього питання на засіданні РНБОУ.

У проєкті Резолюції конференції, який буде надісланий в парламент, Офіс президента, Уряд, йдеться про необхідність створення постійної робочої групи, яка б координувала цей процес. До неї мають ввійти представники профільних міністерств, парламентських комітетів, розробники і виробники зброї, спецтехніки, комплектуючих.

Комітет ВРУ з питань економічного розвитку вже підтримує ці ініціативи. Під час свого виступу його голова Дмитро Наталуха підтримав напрацювання конференції та за потреби на їх основі підготовку відповідних законопроєктів.

Також, повідомив Анатолій Кінах, щоб надати цьому процесу нормативного характеру, готується проєкт Меморандуму із усіма зацікавленими сторонами. Зокрема, його вже погодило Міністерство оборони України, на черзі Мінекономіки, інші структури, асоціації, ДП «УкрНДНЦ»  тощо.

«Важливо враховувати фактор часу та вирішувати всі озвучені завдання і проблеми невідкладно. Війна ведеться на нашій території та завдає руйнувань нашій економіці. Тому ми пропонуватимемо Президенту України винести цей комплекс питань на розгляд РНБОУ, враховувати у державних цільових програмах виробництва зброї і спецтехніки прискорену стандартизацію, закласти під це ресурси, готувати кадри», – резюмував Анатолій Кінах.

Проєкт Резолюції доопрацьовуватиметься до 5 червня, після чого її буде спрямовано у відповідні органи влади.

Незважаючи на кратне збільшення обсягів оборонного замовлення,  фінансування все ще на недостатньому рівні: завантаження підприємств оборонно-промислового комплексу складає в середньому 40-50%.

За підрахунками, для повного завантаження вітчизняних збройових заводів цьогоріч не вистачає близько 9 млрд дол. На недостатність бюджетного фінансування вказують і такі порівняння: видатки українського бюджету на ведення військових дій у 2024 році заплановано в сумі 40,7 млрд дол. США, а бюджету агресора – 115 млрд дол. (перевищення у 2,5 рази).

На цьому наголосили експерти Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, що діє під егідою УСПП. Нещодавно партнери провели спільне засідання за участі народних депутатів, представників Уряду, галузевих асоціацій. Говорили про конкретні кроки щодо запуску економічної платформи “Зроблено в Україні”, ініційованої Президентом.

Локалізація виробництва необхідна для всіх сфер індустрії, але насамперед – оборонно-промислового комплексу.

В сучасних умовах ведення війни важливо не лише мати доступ до значних ресурсів і великих обсягів фінансування, а й ефективно використовувати ці ресурси для досягнення військових цілей. Україна, з одного боку, стикається з недостатньою кількістю фінансових ресурсів порівняно з російським агресором, з іншого – має певні переваги, які можуть бути використані стратегічно.

Одним з важливих аспектів використання обмежених фінансових ресурсів є оптимізація оборонного замовлення, переконані в Українському союзі промисловців і підприємців. Україна має зосередитися на розвитку та виробництві стратегічно важливої продукції, що максимально використовує наявні ресурси та кадровий потенціал. Це дрони (камікадзе, розвідники, а також морські), ракетні комплекси, боєприпаси, артилерійські системи, РЕБ-системи, міномети і т.д.

Необхідна реалізація відповідних програм на стандартах індустріально-серійного виробництва. Для цього необхідне чітке і головне стабільне (на 2 роки наперед мінімум)  держзамовлення, а також значне розширення програми кредитування для виробників. Неприпустимо в умовах наявності на рахунках українських банків близько 700 млрд. грн мати найбільш низький рівень кредитування економіки в Європі – 10% ВВП( Чехія 70%, Польща 60%).

Позитивним сигналом є те, що Уряд почув промисловців та планує розширення локалізації на оборонні закупівлі.

Нагадаємо, УСПП став одним із підписантів спільної Заяви з КМУ щодо розвитку національної економіки та посилення співпраці Уряду і бізнесу.

Далі, важливо підсилювати можливості міжнародного співробітництва та партнерства. Україна має масштабувати спільні проекти з іншими країнами для забезпечення своєї безпеки та підвищення військової потужності. Це включає технологічні обміни, спільні виробничі програми, а також спільні оборонні дослідження та розробки.

Україна вже стала частиною Європейської оборонно-промислової стратегії, яку 5 березня представила Єврокомісія. На реалізацію стратегії вже передбачено 1,5 мільярда євро з бюджету ЄС протягом 2025-2027 років з можливістю розширення фінансування.

“Тут важливо перетворити можливості в реальні досягнення. Czechoslovak Group (CSG), один із найбільших виробників боєприпасів у Європі, має намір створити спільні підприємства для інвестування сотень мільйонів євро в Україну для посилення її обороноздатності. Німецька компанія Rheinmetall, найбільший європейський виробник боєприпасів, планує виробляти і боєприпаси, і в перспективі танки саме в Україні. Ці проєкти мають бути не одиничними, а ОПК – стати надпотужною галуззю. Це питання як збереження країни, так і подальшого розвитку нашої економіки”, – прокоментував президент УСПП Анатолій Кінах.

Крім того, вважають в Антикризовому штабі та УСПП, важливо розглядати аспекти економічного зростання, які можуть підтримати фінансування оборони в майбутньому. Розвиток інноваційного сектору, підвищення ефективності галузей економіки, що є ключовими для оборони (наприклад, металургійної промисловості, машинобудування, хімії та інженерії), може забезпечити додаткові ресурси для військових потреб.

Нарешті, важливо активно залучати громадськість та прозоро управляти фінансами, щоб забезпечити ефективне використання кожної гривні, виділеної на оборону. Зазначимо, що цьогоріч, як і в попередні 2022-2023 роки, всі надходження в держбюджет використовуються на потреби оборони.

Хоча Україна стикається з викликами через недостатність фінансових ресурсів порівняно з рф, ефективне використання наявних ресурсів, активне міжнародне співробітництво та стимулювання економічного зростання можуть допомогти Україні підвищити свою безпеку та розвинути потужну оборонну промисловість, підсумували в УСПП.

Також в діловому союзі та Антикризовому штабі закликали всіх: Уряд, інститути громадянського суспільства, бізнес – до прозорого діалогу та ефективного партнерства. Адже на фоні закликів Президента і підписаних Заяв щодо посилення співпраці держави і бізнесу, досі трапляються незрозумілі випадки односторонніх дій деяких чиновників.

Так, окремі представники Секретаріату КМУ нещодавно зробили спробу заблокувати діяльність УСПП та Антикризового штабу – напередодні їх засідання щодо реалізації “Зроблено в Україні”, а також важливих заходів з міжнародними інвесторами щодо проєктів із відбудови.

Попри спричинені деякими урядовими структурами труднощі, УСПП продовжує свою роботу, спрямовану на розвиток українського виробництва та експорту, захисту прав підприємців, залучення бізнесу ЄС та США на ринок України.

Попри війну українські підприємства продовжують працювати та здійснюють експорт продукції за попередньо укладеними контрактами.  При цьому товари подвійного використання та деякі інші підлягають державному експортному контролю.

Затягування відповідною Державною службою (ДСЕКУ) надання підприємствам дозволів призводить до зриву контрактних термінів. Це, в свою чергу – до недоотримання валютних надходжень, затримок по виплаті заробітної плати робітникам тощо.

Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу допомоги бізнесу, утвореного під егідою УСПП та Антикризової ради громадських організацій. До штабу надходять звернення від підприємців, які в умовах воєнного стану стикнулися із труднощами у веденні своєї ділової активності. Переважно це питання необхідності релокації, нюансів податкової політики тощо.

У даному випадку допомоги потребують спецекспортери.

У діловому союзі просять владу спростити та унормувати тривалість процедури отримання експортних дозволів.

Як йдеться в проєкті рішення засідання штабу, ДСЕКУ пропонується оприлюднювати на офіційному сайті інформацію про кількість виданих дозволів (висновків) на право здійснення міжнародних передач товарів (експорт/імпорт, тимчасове ввезення/вивезення, транзит) до 10 числа кожного місяця.

Також експерти наполягають на спрощеному митному оформленні імпортованих з ЄС комплектуючих виробів, запасних частин та витратних матеріалів для ремонту, обслуговування та забезпечення експлуатації авіаційної та ін. техніки радянського зразка, що досі використовується ЗСУ.

В Антикризовому штабі вважають за доцільне порушити перед західними партнерами питання отримання за ленд – лізом одночасно з військовою технікою та озброєнням технологій з її обслуговування та ремонту на вітчизняних підприємствах ОПК.

«Це завантажить роботою підприємства, а також продовжить термін служби техніки оборонного призначення, переданий партнерами», – наголосили в Антикризовому штабі.

Доопрацьований проєкт рішення із детальнішою аргументацією буде підготовлено та надіслано на адресу Офісу президента, уряду, парламенту, РНБОУ вже найближчими днями.