|
30
May
Tag Archive : промисловці
10
May
Повномасштабна агресія рф проти України зумовила небачені досі міграційні процеси: за даними ООН, понад 6,4 млн. українців залишаються біженцями за кордоном, а внутрішня статистика свідчить: близько 5 млн. наших співгромадян стали внутрішньо переміщеними особами.
Українському ринку праці вже не вистачає робочих рук, зокрема, це стосується кваліфікованих професій: інженери, будівельники, агрономи тощо. За прогнозами Уряду, для відбудови України від наслідків війни з рф знадобиться в майбутньому щонайменше 4,5 млн. нових працівників впродовж найближчих 10 років.
Війна спонукає терміново модернізувати виробництва, змінювати пріоритети у розвиткові економіки, розвивати новітні галузі – усе це виклики, які не можуть бути реалізовані без швидких, зрозумілих, чітких і конкурентних систем підготовки кваліфікованих працівників та робітників сучасного рівня.
Про це йшлося на форумі «Роль соціального партнерства у розвитку людського капіталу», ініційованому Український союз промисловців і підприємців (УСПП) та Національним агентством кваліфікацій.
Метою заходу є сприяння узгодженій діяльності законодавчої та виконавчої влади, роботодавців, професійних спільнот, а також використання всіх можливостей міжнародного співробітництва для розвитку Національної системи кваліфікацій України та її інтеграції в європейський та світовий простір.
До форуму доєдналися представники Верховної Ради України, Міносвіти, Мінекономіки, Державного центру зайнятості, профспілок, роботодавців, великих підприємств, ректори вищих навчальних закладів, експерти тощо.
«Окрім безпосередньо оборони нашої країни, пріоритетами також є забезпечення стійкого економічного зростання, швидка інтеграція в загальноєвропейський простір з його високими стандартами якості життя, модернізація ринку праці», – підкреслили присутні.
«Маємо формувати і тактику, і стратегію збереження та розвитку людського потенціалу. Щоб це зробити якісно, потрібно відповісти на питання: яку економіку ми формуємо, на чому буде базуватися відбудова України. Бізнес виступає за розвиток галузей і виробництв із доданою вартістю, переробки, інноваційних напрямків. Для цього необхідно пришвидшити конкретизацію та реалізацію Плану відновлення України та запустити роботу відповідної Національної ради з відновлення», – наголосив президент УСПП, голова Антикризового штабу стійкості економіки в умовах війни Анатолій Кінах.
Він переконаний, що всі подібні рішення повинні ухвалюватися у форматі соціального діалогу, а також бути гармонізованими із стандартами і регламентами ЄС, оскільки Україна незворотньо інтегрується в Європейський Союз, має статус кандидата на вступ.
Щодо системи підтвердження нових кваліфікацій, лідер ділової спільноти звернув увагу на потребу розробки багаторічної стратегії психосоціальної реабілітації та адаптації ветеранів війни, їх родин, а також постраждалих від російської агресії цивільних українців.
«Потрібні будуть реабілітологи, психологи тощо у великих кількостях, і цих спеціалістів потрібно вже готувати, підтверджувати їх професійні навички тощо», – зазначив Анатолій Кінах.
За словами Голови Національного агентства кваліфікацій Юрія Баланюка, розвиток Національної системи кваліфікацій можливий лише у форматі соціального діалогу. Бізнес-освіта-влада.
«Роботодавці і освіта мають «триматися за руки». Я вже це говорив, і моя позиція незмінна. Бізнес має сказати, спеціалістів з якими знаннями, навичками і компетентностями вони потребують – заклади освіти мають цих фахівців підготувати. В іншому випадку ми маємо кваліфікаційну яму», – зазначив Юрій Баланюк.
Голова Національного агентства кваліфікацій також наголосив на тому, що бізнес має більш активно розробляти професійні стандарти, бо лише вони знають вимоги до працівника, а заклади освіти мають оперативно інтегрувати ці професійні стандарти у начальні програми.
Народна депутатка України, Голова підкомітету з питань професійно-технічної та фахової передвищої освіти Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Ольга Коваль повідомила, що в Україні з’являється чимало нових професій, йде адаптація до нових викликів. У той же час, чимало людей все ж втратило роботу, тому це є тими викликами, над якими працює і парламент, і Уряд, і бізнес.
Як підтвердження цього процесу вона згадала оперативне прийняття ВРУ законів 2179-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій» та № 2312-IX «Про професійну освіту», над якими спільно працювали соціальні партнери.
Ними спрощена можливість працевлаштування громадян, які опинилися в складних обставинах, запрацював механізм підтвердження кваліфікації після здобуття неформальної освіти, закріплена пріоритизація професійних стандартів над кваліфікаційними характеристиками тощо.
Також вона повідомила, що парламент вчора підтримав законопроєкт про запровадження єдиного реєстру кваліфікацій (Класифікатор професій).
Андрій Вітренко, Заступник Міністра освіти і науки України, у своєму виступі наголосив на потребі якнайшвидшої синхронізації з європейською рамкою кваліфікацій.
Учасники форуму вважають першочерговими наступні завдання:
• розгляд питання розвитку людського капіталу в Україні на засіданні Національної тристоронньої соціально-економічної ради та в форматі Галузевих тристоронніх соціально-економічних рад.
• інтенсифікацію розроблення професійних стандартів на компетентнісній основі та врахування їх вимог при розробленні освітніх стандартів та програм;
• сприяння розвиткові кваліфікаційних центрів за новітніми напрямами економіки та потребами держави в умовах військового стану з оцінкою професійної кваліфікації за світовими стандартами.
• сприяння розвитку неформальної освіти, створення умов для інформального навчання та визнання їх результатів;
• інтеграцію Національної системи кваліфікацій у загальноєвропейський кваліфікаційний простір та врахування вимог директив в українському законодавстві;
• відкриття на базі Національного агентства кваліфікацій двох національних центрів – Europass та Euroguidance.
За підсумками заходу буде сформована відповідна Резолюція, яку організатори спрямують у Верховну Раду України, Кабмін, іншим зацікавленим партнерам та оприлюднять на своїх сайтах для ознайомлення.
3
Jul
Шановні друзі та колеги,
Дозвольте мені передати вам свої найщиріші вітання та подяку за вашу віру та підтримку у ці непрості часи. Сьогодні я хотів би звернутися до вас з важливим повідомленням, яке стосується економічної ситуації в нашій країні.
Останні роки стали випробуванням для нашої економіки. Війна створила серйозні виклики для бізнесу та інвестиційного клімату. Однак, незважаючи на це, українська економіка проявила стійкість та потенціал для розвитку.
Сьогодні я хочу поділитися з вами матеріалами засідання антикризового штабу стійкості економіки, яке відбулося 30 червня поточного року. У ньому взяли участь представники вищих органів державної влади та місцевого самоврядування, громадськість, науковці, експерти і ми зробили там аналіз ситуації та обговорили подальші кроки в економіці нашої держави.
Важливим досягненням, яке варто відзначити, є певна стабілізація ВВП країни. Згідно з офіційними даними, показник зростання ВВП становить 2,4%, незважаючи на складні умови російської агресії проти України. Це свідчить про резерви та потенціал української економіки, які ми повинні використати для подальшого розвитку. Також радий відзначити, що золотовалютні резерви нашої країни залишаються стійкими, незважаючи на воєнну ситуацію. За останні показники, вони становлять 37,3 млрд доларів. Це свідчить про довіру і підтримку міжнародного співтовариства до наших зусиль. Але. водночас і про увагу до нашої країни та віру в її економічний потенціал. Це ще один позитивний сигнал для нас і підтвердження того, що наша економіка може впоратися з труднощами та просуватися вперед.
Проте, наша робота ще уся попереду, як попереду найскладніші часи, коли треба перемогти ворога і відбудувати нашу прекрасну країну! Важливо також звернути увагу на інші аспекти, зокрема на питання інфляції. Відомо, що наразі інфляційний тиск складає 15%. Це викликає певні складнощі для громадян та бізнесу, і потребує наших спільних зусиль для забезпечення стабільності та зменшення інфляційного впливу.
Тому, шановні колеги, я закликаю вас приєднатися до нашої спільної роботи над забезпеченням стійкості та розвитку нашої економіки. Співпрацюючи разом, ми зможемо подолати виклики та досягти нових висот. Наша країна має потужний потенціал, і тільки разом ми зможемо його реалізувати. Дякую вам за вашу підтримку та віру в майбутнє нашої країни. Разом ми зможемо створити сильну та процвітаючу Україну.
З повагою, Анатолій Кінах, Президент Українського Союзу промисловців і підприємців
3
Mar
Український союз промисловців і підприємців звертається до російського бізнесу, який ще не втратив зв’язок із реальністю та відповідальність!
Негайно публічно виступіть зі своєю позицією: Росія вторглася в незалежну державу, руйнує міста, розстрілює цивільних, дітей, знищує пам’ятки культури, промислову інфраструктуру. Не виступите проти війни сьогодні – втратите все завтра. Необхідно розуміти, що Росія воює не тільки зі Збройними Силами України, а з усім українським народом. Який нікому не загрожує, але до останнього буде захищати власне право визначати свою долю, честь, гідність, територіальну цілісність. Капітуляції не буде!
Російський бізнес має об’єднатися проти війни, яка руйнує, у тому числі, майбутнє самої Росії, створює загрози для існування цивілізації в цілому. Потрібно засудити злочини проти людства, що вчиняють російські військові в Україні, донести правду про те, що відбувається, пересічним росіянам, подолати завісу пропаганди в суспільстві.
Це має бути єдиний сильний фронт спротиву всередині РФ! Об’єднуйте зусилля із притомними громадськими організаціями, виходьте на протести, записуйте відеозвернення, поширюйте інформацію. Таким чином ви не будете мовчазним спостерігачем чи ще гірше – поплічником кривавої війни, яку Росія розв’язала проти України!
Голова Українського союзу промисловців і підприємців – Анатолій Кінах
21
Feb
Ділові асоціації України, роботодавці, промисловці підготують звернення до міжнародних інвесторів та бізнес-партнерів України, в якій закличуть продовжувати стабільну співпрацю із нашою державою. Україна гарантує безпеку їх капіталів. Нагадаємо, у зв’язку із напруженою ситуацією на кордонах, загрозою масштабної агресії РФ, за останні місяці з України було виведено капіталів на суму 12,5 млрд. доларів. Ризики негативно позначилися і на вартості цінних паперів держави на міжнародних ринках, ринку авіаперевезень тощо.
Така ініціатива була озвучена в рамках засідання Українського союзу промисловців і підприємців та Антикризової ради громадських організацій. До її проведення долучилися заступник міністра з розвитку стратегічних галузей промисловості Сергій Тихонов, заступник міністра фінансів Олександр Кава, представники Державної податкової служби, члени президії Національної академії наук, керівництво Будівельної палати України, Інституту передових оборонних технологій, Київської ТТП, Української аграрної конфедерації, Союзу хіміків тощо.
Експерти обговорювали шляхи подолання найбільш гострих викликів для української економіки. Серед них – сировинна орієнтація виробництва і експорту (більше 60%), радикальне зростання цін на енергоносії, загострення зовнішніх загроз, критичне відставання в темпах росту ВВП від інших країн. Так, за 2021 рік валовий внутрішній продукт у нас зріс всього на 3,2%, при цьому не компенсувавши навіть 4% падіння в 2020 році (через локдауни і пандемію). При цьому економіки перехідного типу в світі матимуть прогнозоване зростання ВВП на рівні 7%.
Надзвичайно високою залишається споживча (10%) та промислова інфляція (62% за підсумками року, 69% в січні ц.р.).
Для виробників критично важлива ціна сировини, яка продовжує зростати, а також вартість газу та електричної енергії.
Через це наприкінці року переробна промисловість мала збитки в 28%, металурги – майже 42%, добувна індустрія – 56% і т.д. На межі банкрутства взимку опинилося тепличне господарство. За зиму 2021/2022 призупинили роботу майже 30% українських теплиць. Це, у свою чергу, додало можливостей для імпорту, де іноземні виробники мають кращі умови, а відтак можуть запропонувати значно дешевшу ціну.
Особливе стурбування викликає хімічна галузь, одна із найбільш постраждалих за минуле півріччя. Стрибок цін на газ, що є у виробництві сировиною (на 80% у її складі), підвів до критичної межі деякі заводи. Вже нині фермери в Україні використовують норми добрив, значно нижчі, ніж в ЄС і США, а цьогоріч цей показник просяде ще на 9-10%. Це зменшить врожайність, нових рекордів тут чекати годі. А, нагадаємо, саме АПК є ключовим драйвером українського експорту.
УСПП, Союз хіміків України закликають НАК «Нафтогаз України» надати вітчизняним підприємствам галузі товарний кредит у вигляді природного газу в об’ємі до 500 млн куб. м у період з лютого по березень 2022 року для забезпечення весняної посівної кампанії 2022 року. Вся продукція, вироблена із зазначеного природного газу, має буде реалізована виключно на внутрішньому ринку України за цінами, виходячи із ціни газу за ф’ючерсними контрактами закупки квітня-липня 2022 року.
Діловий союз ще з жовтня 2021 року пропонує уряду прийняти комплексну програму мінімізації стрибка цін на енергоресурси для промисловості. Завдяки інтенсивним консультаціям чиновники вжили низку заходів, серед яких і встановлення граничної надбавки 20% для газ для виробників соціальних груп товарів. Проте цей перелік обмежений – у нього не ввійшов хімпром, скловари, тепличне господарство тощо, а також даний захід є тимчасовим і не вирішує проблеми в цілому.
Паралельно із цим сусідня Польща, а за нею прогнозовано весь ЄС в ІІ півріччі 2022 року обнулить ставку ПДВ на продукти харчування. Україні слід вживати релевантні заходи підтримки вітчизняних товаровиробників.
«Зірвані програми по видобутку власного газу – за 2021 рік державне Укргазвидобування скоротило цей показник на 3,7% (на 527,3 млн куб. м). При цьому вноситься законопроєкт про підвищення ренти на видобуток для приватних компаній на 74%, за таких умов інвестори не захочуть вкладатися в цю справу, а Україна матиме ще менше власного газу та збільшить залежність від зовнішнього імпорту», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
Турбує промисловців відсутність комплексної державної інноваційно-індустріальної політики. Разом із Мінстратегпромом планується пришвидшити внесення і прийняття ВРУ законопроєкту про державну промислову політику, а також внесення змін до бюджету-2022 щодо виділення фінансування на вже прийняту програму розвитку авіабудування до 2030 року.
Присутній на заході заступник міністра з розвитку стратегічних галузей промисловості Сергій Тихонов підтвердив пріоритетність цих спільних дій, а також закликав профільні ділові асоціації надавати відомству свої пропозиції, а представникам УСПП – ввійти на постійній основі до Колегії Мінстратегпрому.
«Від сьогодні УСПП та міністерство – одна команда», – запевнив посадовець.
Також у пріоритетах– напрацювання комплексної політики держави щодо імпортозаміщення – з чітким визначенням, що є базовими галузями промисловості; внесення змін до законодавства про публічні закупівлі і т.д.
Присутні закликали заступника міністра фінансів Олександра Каву підтримати ініціативу бізнес-організацій щодо спільної розробки з КМУ і Нацбанком більш масштабної, ніж існуюча, програми доступу виробників до кредитів.
На засіданні були озвучені і економічні прогнози на 2022 рік. Про це у своєму виступі говорив старший економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар. З даною організацією УСПП має укладений меморандум про співробітництво та активно послуговується аналітичними розробками Ukraine Economic Outlook.
Йдеться про те, що 2022 рік залишатиметься вкрай напруженим для українського бізнесу та інвесторів. Позитивні показники з’являться лише у 4 кварталі року. Зовнішньоторговельний баланс залишатиметься негативним, при цьому розрив збільшиться до 10 млрд. дол. Курс долара перебуватиме у коридорі 28,5-29,5 грн. за долар. При цьому середні зарплати в Україні зростуть на 10-11%, але причиною тут стане брак трудових ресурсів через їх міграцію за кордон, і таким чином потреба втримати кваліфікований персонал та робочі руки.
Незважаючи на всі негативні наслідки російської загрози, утримування високих цін на енергоносії, Україна виконає свої зобов’язання по обслуговуванню державного боргу. Якщо не буде форс-мажорних ситуацій, то з кінця 2022 року спостерігатиметься відновлення.
«Світова економіка перебуває у так званому 8-річному циклі інтенсивного відновлення, наразі йде його другий рік. І Україна також відчує на собі ці тенденції», – наголосив Михайло Кухар.
Всі окреслені пропозиції, аналітику тощо УСПП, роботодавці, Антикризова рада громадських організацій – передадуть уряду і Офісу президента. У тому числі пропонується гнучке зниження ставок ПДВ, прозорий захист внутрішнього ринку від масованого імпорту, товарні інтервенції на споживчому ринку, недопущення соціально-економічної кризи, погіршення платоспроможності споживачів.
Окремо ділова спільнота напостоює на неприпустимості укладення угод про ЗВТ без попередніх техніко-економічних обґрунтувань і консультацій із реальним сектором економіки України, врахування його пропозицій. Пропонується створити систему таких досліджень та нормативно закріпити її механізм.
Ознайомитися детальніше із пропозиціями промисловців можна в актуалізованому документі «Платформа економічного патріотизму» на сайті УСПП .