Анатолій Кінах

Tag Archive : податки

Антикризовий штаб закликав Раду не підвищувати податки «пакетом», натомість провести консультації із бізнесом щодо більш ефективних механізмів покриття дефіциту бюджету

Дефіцит бюджету, за даними Мінфіну, становить 500 млрд гривень. Для вирішення цієї проблеми, що виникла через затримки в отриманні міжнародної допомоги на початку року та загальний брак коштів для фінансування Сил оборони, Уряд вирішив підвищити податки для бізнесу. Відповідний законопроєкт №11416, внесений до парламенту, вже викликав негативну реакцію в ділової спільноти України та економічних експертів.

Зокрема і через те, що ініціативі не передували техніко-економічне обґрунтування і прогнозування можливих наслідків, також не були проведені консультації із бізнесом. Посилення фіскального тиску підвищить собівартість продукції та послуг, призведе до зростання цін, а також зниження купівельної спроможності громадян. Конкурентоспроможність національного виробника відчутно впаде. Додатково, Уряд переглянув прогноз економічного зростання, зменшивши очікуване ВВП на 2024 рік з 4,6% до 3,5% та на 2025 рік з 6,8% до 2,7%. Це не додає довіри до запропонованих податкових змін.

Такі висновки засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП, рішення якого направлене в парламент, Кабмін, Офіс президента, ключовим соціальним партнерам. До його формулювання долучилися представники структурованих організацій бізнесу, роботодавців, науково-експертних інституцій, а на самому засіданні виступили народні депутати, очільники галузевих асоціацій, керівники великих і малих компаній зі своїми проблемними кейсами тощо.

За перше півріччя 2024 року в Україні закрилися майже 92 тисячі ФОПів, що на 54% більше, ніж в аналогічному періоді 2023-го. За цей же час припинили свою діяльність 1,5 тисячі підприємств, що більше на 15% за минулорічний показник.

Закриття бізнесів і падіння ділової активності свідчать про потребу у всебічній підтримці підприємництва та створенні сприятливих умов для його відновлення.

Інвестиційні настрої також не зростають. Передовсім, через відсутність чіткого Плану відновлення України із конкретними середньостроковими програмами – для промисловості, житлового сектору, будівництва, зеленої енергетики і т.д., а також страхування воєнних ризиків.

Попередні прогнози Антикризового штабу щодо необхідності підвищення стійкості і самодостатності національної економіки справджуються. В умовах повномасштабної війни з російськими загарбниками  – критично важливо задіяти всі можливі ресурси для зниження ризиків, пов’язаних із затримками у надходженні зовнішньої фінансової допомоги. Це повинен бути адресний підхід до кожної галузі та навіть підприємства, доступ виробників до фінансових ресурсів (кредитування), прогнозованість у податковій сфері, вирішення проблем адміністрування тощо.

Збільшення податкового навантаження, що передбачено Проєктом № 11416, без врахування реальної економічної ситуації, а також вищеназваних компенсаторних заходів може лише погіршити ситуацію.

Уряд також не пропонує чіткого плану щодо зниження державних  втрат за рахунок боротьби з хабарництвом, неефективним управлінням державними компаніями, з тіньовими схемами на митниці, схемами із продажу підакцизних товарів тощо. Натомість, попри заявлені наміри щодо оптимізації штатів та скорочення державного апарату, розширюються службові простори для розміщення держслужбовців, а відтак, вірогідно, збільшуватимуться витрати на утримання державного майна.

«Наголошуємо на необхідності спільних зусиль для розробки ефективних механізмів, які б не лише усували дефіцит бюджету, а й підтримували бізнес в умовах війни. Важливо зосередитися на посиленні боротьби з корупцією, забезпеченні верховенства права, а також на розробці та впровадженні Плану відновлення України. Це має включати програми розвитку промисловості, бізнесу, збереження людського капіталу та залучення інвестицій», – наголосили експерти і партнери Антикризового штабу.

Антикризовий штаб і УСПП закликали ВРУ та Кабмін, як ініціатора законопроєкту, не приймати його в поточній редакції, натомість провести додаткові консультації з представниками бізнесу і соціальними партнерами щодо більш ефективних механізмів вирішення проблеми дефіциту державного бюджету 2024 року.

Дивитися відеовиступ Анатолія Кінаха

2023 рік став рекордним за кількістю відкритих кримінальних проваджень проти бізнесу — 43 138 справ. Це найбільший показник з 2012 року, зазначає у своєму дослідженні Опендатабот.

Тенденція зберігається і цьогоріч. При цьому майже 80% справ не доходять до суду або ж не мають вироків по них.

Український союз промисловців і підприємців давно звертає увагу на ці факти правоохоронних структур, зокрема і Офісу генпрокурора.

Президент УСПП Анатолій Кінах свого часу провів низку зустрічей, робочих листувань із Генпрокурором з даного питання. Справа в тім, що сам Офіс визнає, що в Україні 77% кримінальних справ проти бізнесу порушуються правоохоронцями без подальшої передачі до суду з обвинувальним актом. Цей показник сягнув історичного максимуму.

Більше того – навіть ті 23%, що доходять до судового розгляду – переважно підтверджують невинуватість підприємців.

Наприклад, податкова програє у судах до 90% справ проти бізнесу, свідчить аналітика бізнес-омбудсмена.

Така ситуація може розглядатися як тиск на бізнес ( або ж спроби такого тиску), де є корупційна складова. Через такі дії шкода завдається як підприємцям, так і державі.

Бізнес втрачає час, фінансові ресурси на адвокатів, судові збори, попередні штрафи і т.д., щоб довести відсутність порушень у своїх діях. При цьому часто рахунки такого підприємства можуть блокуватися, що унеможливлює виробництво чи операційну діяльність, а це вже – штрафи від контрагентів за недотримання термінів, вказаних в контрактах.

Що більш критично – це репутаційні ризики, адже бізнес, який потрапив до судового реєстру як фігурант кримінальної справи може масово втрачати партнерів, які роблять перевірки фінмоніторингу та комплаєнсу.

Тому тут УСПП підтримує ініціативу, озвучену Опендатабот, яка полягає в тому, щоб дати можливість бізнесу публічно спростовувати інформацію із судового реєстру про те, що компанія – фігурант кримінальної справи (підтвердження з прокуратури із електронним підписом).

«Це у тому разі, якщо судового вироку так і не було або визнано відсутність складу злочину з боку компанії», – коментують в діловому союзі.

Чому це так важливо? В умовах повномасштабної війни проти російського агресора, необхідно створювати прозорі і стимулюючі умови для збільшення ділової, інвестиційної активності. Зрештою, від цього залежать податки, а відтак – обсяги фінансування Сил оборони України. Нагадаємо, що ЗСУ отримують фінансування виключно коштом національного держбюджету, міжнародна допомога не розповсюджується на безпекові сфери.

«Марно закошмарений бізнес втрачає прибутки, а держава – податки», – підкреслили експерти УСПП.

Окрім цього, варто вирішити ще цілу низку проблем українського підприємництва – удосконалити процедуру бронювання, збільшити доступне кредитування (через систему держгарантій для комерційних банків і страхування воєнних ризиків), у державно-приватному партнерстві розвивати мережу малої маневреної генерації і т.д.

«Завдань для підтримки стійкості і відновлення самодостатності української економіки вкрай багато. Створення штучних бар’єрів для бізнесу явно не вписується в цю стратегію. Тож закликаємо правоохоронні органи, прокуратуру переглянути свої підходи та розпочинати кримінальні провадження проти підприємців тільки за умови підтверджених фактів складу злочину в їх діях по принципу “не нашкодь», – підсумували в УСПП.

В Україні спостерігається пришвидшення темпів закриття фізичних осіб-підприємців (ФОП), що викликає стурбованість експертів з бізнес-спільноти. Мале і середнє підприємництво – це база для будь-якої економіки, адже диверсифікація виробництв, сфери послуг та експорту, створення робочих місць навіть у прифронтових територіях – це те, що забезпечує ріст ВВП та доходи держбюджету навіть в умовах повномасштабної війни рф проти України.

За перше півріччя 2024 року закрито понад 90 000 ФОПів, з яких 12 000 – в Києві, йдеться в аналізі YouControl.Market. Проти минулого періоду, кількість закритих ФОПів зросла на 54%.

В профільному комітеті aВерховної Ради України прокоментували, що це явище обумовлено триваючою війною та поширенням практик використання ФОП і компаній для податкової оптимізації.

Проте Український союз промисловців і підприємців (УСПП) має інший погляд на цю проблему.

Безумовно, повномасштабна війна, яка триває вже понад 2 роки ( і війна в цілому – 10 років), суттєво вплинула на український бізнес. Багато підприємців зіштовхнулись із непередбачуваними обставинами, що ускладнили ведення бізнесу – це і тимчасова окупація частини території, ворожі обстріли цивільної інфраструктури, ускладнена логістика, падіння платоспроможності внутрішнього ринку і т.д.

Відкладений попит на закриття бізнесу відіграв свою роль лише частково, адже ті власники, для яких такі умови ведення власної справи стали неможливими – вже давно або закрили бізнес, або перенесли його закордон (за наявності такої можливості).

«В парламентському комітеті частково визнали, що роль у пришвидшенні закриття бізнесів зіграли законодавчі зміни у серпні 2023 року, якими було відновлено податковий режим, який діяв до початку повномасштабного вторгнення, поновлено податкові перевірки та повернуто штрафні санкції. Ці зміни спричинили додатковий тиск на підприємців, і це справді так», -підкреслили в УСПП.

Проте, на думку експертів ділового союзу, основною причиною закриття бізнесів, окрім війни, є недосконала державна політика щодо малого і середнього бізнесу.

Основні проблеми, з якими стикаються підприємці в Україні:

Низький рівень кредитування. Українські підприємці мають найнижчий рівень кредитування в Європі, що суттєво обмежує їхні можливості для розвитку. Реальний сектор економіки кредитується в Україні тільки на рівні 10% ВВП (за працюючими кредитами). Для зрівняння: у Польщі 60% ВВП, в Чехії 70% ВВП.

Ініціативи з підвищення податків. Пропозиції парламентарів щодо підвищення податків для підприємців найбільше відіб’ються на ФОПах, що робить їхню діяльність ще складнішою. Так, в інформаційному просторі звучать цифри –   про збільшення ставки ПДВ до з 20 до 25%, військового збору з 1,5 до 5%. Начебто у планах також відміна 4 групи, на якій працюють дрібні агровиробники. Все це неправильно хоча б з точки зору комунікацій влада-бізнес. Такі речі варто обговорювати із бізнес-асоціаціями, галузевими спілками виробників, національними експертами та прораховувати плюси і мінуси для економіки. Тому що «компенсацією» очікуваних сотень мільярдів гривень нових податків для бюджету може бути посилення тіньового сектору, прискорення закриття бізнесів, перенесення капіталів закордон.

Нестача працівників. Політика бронювання потребує вдосконалення, оскільки бізнесу критично не вистачає кадрів.

Зруйнована енергетична інфраструктура. Російські обстріли пошкодили половину енергопотужностей країни, зокрема 9 ГВт. Необхідне масштабування малої маневреної генерації, а також стимулювання таких проєктів для бізнесу через доступне кредитування. Готовність у малого і середнього бізнесу та навіть у великих промислових підприємств є,так само як і компанії, які займаються впровадженням таких проєктів (зокрема, серед них і члени УСПП). Але проблема лишається все та ж – брак комерційного кредитування за доступними ставками. Поки банки стабільно і добре заробляють на ОВДП та депозитних сертифікатах НБУ – вони не будуть ризикувати і йти в комерційний сектор.

Тому УСПП та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану вже звернулися до Ради національної безпеки і оборони України (РНБОУ), Верховної Ради України (ВРУ) та Уряду з пропозиціями щодо підвищення стійкості національної економіки та її самодостатності в умовах війни.

Основними пропозиціями є:

– Розробити та впровадити дієву програму підтримки малого і середнього бізнесу. Наприклад, через доступ до кредитів, субсидій та податкових знижок на модернізацію, власний імпорт електроенергії, спрощення процедури отримання дозволів та ліцензій тощо.

– Підвищити рівень кредитування підприємців через співпрацю Уряду та НБУ із комерційними банками. Для цього потрібно страхувати воєнні ризики для фінустанов, розширювати державні програми кредитування.

– Вдосконалити політику бронювання працівників для бізнесу. В УСПП пропонують бронювати за фактором професій і посад, важливих для підтримки економіки і завдань із відбудови. Ідея економічного бронювання потребує додаткових обговорень першочергово із Генштабом, із суспільством та із бізнес-асоціаціями.

– Стимулювати розбудову мережі малої маневреної генерації, впровадити локальні інвестиційні проєкти на місцях, залучати кошти у відновлювальну енергетику, окремі проєкти для енергоємних галузей промисловості тощо. Серед іншого, АШ наполягає на розвитку місцевої енергетики на основі державно-приватного партнерства, орієнтовану на використання місцевих енергетичних ресурсів, зокрема можливості переробки відходів у енергоресурси.

«Тільки завдяки комплексному підходу та співпраці держави з бізнес-спільнотою можливо досягти позитивних змін в економіці і подолати виклики, що стоять перед Україною через агресію рф. Сили оборони України тримають фронт, держава і бізнес мають тримати економічну стабільність і збільшувати видатки на армію, але не через нові і нові податки, а через програми стимулювання і розвитку», – підсумували в УСПП.

В Уряді заговорили про ймовірність підвищення податків для покриття бюджетного розриву. Зміни стосуватимуться ставок ПДВ (+кілька пунктів) та військового збору (до 5%). Цифри поки ще не остаточні, законопроєкт в стадії розробки, але в діловому секторі уже завважили: це негативно вплине на підприємництво та може не дати бажаного результату.

Як зазначає Український союз промисловців і підприємців, при такому сценарії однозначно відбудеться збільшення витрат на ведення бізнесу:

– Підвищення ставок ПДВ безпосередньо збільшує вартість товарів та послуг для кінцевих споживачів, що може призвести до зменшення попиту.

– Підвищення військового збору до 5% також збільшить податкове навантаження на доходи бізнесу, що вплине на їхню рентабельність.

В УСПП і Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану, що діє під його егідою, провели свої розрахунки. За підвищення ПДВ на 2-3 процентних пункти (наприклад, з 20% до 22-23%), додаткові витрати для бізнесу можуть сягати десятків або навіть сотень мільйонів гривень, залежно від обсягів продажу.

Введення військового збору в 5% призведе до того, що бізнеси будуть змушені сплачувати значно більшу суму до бюджету. Якщо, наприклад, бізнес мав дохід у 10 мільйонів гривень, то при ставці в 5% йому доведеться сплатити 500 тисяч гривень додатково, порівняно зі 150 тисячами при ставці 1.5%.

На прикладі ФОПів, які сплачують єдиний податок у розмірі 5% від доходу: запровадження додаткового військового збору збільшить це навантаження до 10%. Тобто малі підприємці мають бути готовими до вдвічі більших витрат на оподаткування.

Припустімо,  ФОП має дохід у 1 мільйон гривень, то додатковий військовий збір у 5% означає сплату ще 50 тисяч гривень. Для багатьох малих підприємців це може бути суттєвим навантаженням.

“Збільшення податків, з одного боку, може призвести до скорочення прибутковості, зменшення інвестицій та потенційного звільнення працівників. Можливе зниження конкурентоспроможності українських товарів та послуг через зростання їхньої ціни. Зрозуміло, що для держави зараз видається привабливим знайти додаткові джерела фінансування видатків, передовсім для потреб оборони.  Проте механізм збільшення надходжень через підвищення податків видається нам нелогічним, м’яко кажучи”, – підкреслюють в УСПП.

У середньому дохід українських підприємств впав вдвічі у порівнянні з довоєнним періодом. Про це свідчить дослідження Світового банку, опубліковане на початку цього року.

Внаслідок російської агресії близько 20% представників українського бізнесу зіткнулись із руйнуваннями, тоді як 70% втратили доходи. Деякі галузі зазнали критичних впливів війни: так, металургія втратила до 60% свої капіталізації.

При цьому в українських підприємців обмежені можливості щодо поповнення обігових коштів, а відтак інвестування у відбудову виробництва чи його модернізацію.

Програми “Доступні кредити 5-7-9” не вистачає покрити кредитний голод бізнесу (за опитуваннями УСПП близько 60% компаній не можуть дозволити собі комерційні позики).

Підвищення податків потягне за собою ріст цін на товари і послуги. За умов, коли платоспроможність населення є низькою, така ситуація може призвести до падіння попиту на товари із доданою вартістю вітчизняного виробництва або ж відбуватиметься подальше заміщення їх на імпорті, більш дешеві.

При  такому сценарії очікується зниження  загальних обсягів виробництва та продажу через зменшення попиту, що може  нівелювати очікувані додаткові надходження.

Через значні пошкодження енергетичної інфраструктури вже заявлено про зростання тарифів на електроенергію, а для промислових споживачів діють графіки обмежень електроспоживання. Ці фактори також чимало впливають на бізнес та його конкурентоспроможність.

“Вважаємо, що питання підвищення податків слід обговорити у трикутнику Уряд-парламент-бізнес, зокрема, як це і передбачає підписана спільна Заява Уряду та бізнес-організацій України. Для мінімізації негативного впливу важливо розробити компенсаторні механізми для підтримки малого бізнесу та забезпечення економічної стабільності, а саме питання підвищення податків є дискутабельним”, – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

При цьому бізнес одностайно погоджується: гостро необхідно збільшувати видатки на  оборону України.

Де знайти кошти? По-перше, слід втілювати в життя ініціативу “Зроблено в Україні” та всіляко підтримувати національного виробника (через держтендери, інформаційні кампанії, просування експорту). Збільшення податкових надходжень через збільшення прибутків підприємств – це оптимальний шлях.

По-друге, добитися разом із НБУ та Урядом збільшення програм кредитування бізнесу комерційними банками. Поки фінустанови заробляють на депозитних сертифікатах Нацбанку та держоблігаціях та не особливо зацікавлені надавати позики за конкурентними ставками для підприємців.

По-третє, держава має здійснити жорстку ревізію видатків із держбюджету, те ж стосується і місцевих органів самоврядування. Бруківки, стадіони – це все добре, але не під час війни. Усі вивільнені кошти слід направляти саме в сектор оборони.

По-четверте, якщо податки і підвищувати – то тут слід прорахувати економічний ефект і ризики, погодити це із бізнесом та паралельно запропонувати компенсаторні заходи.