Сьогодні, коли країна перебуває у стані війни, ми не маємо права працювати у півсили. Український оборонно-промисловий комплекс завантажений лише на 40% своїх потужностей. Основна причина — відсутність довгострокового державного оборонного замовлення і фінансових інструментів підтримки. Це гальмує розвиток галузі й знижує нашу здатність швидко та масово виробляти необхідне для фронту.

Патрони, міни, снаряди, БПЛА — на війні це розхідний матеріал. Їх треба виготовляти індустріально, серійними методами, адже потреби вимірюються мільйонами одиниць. На жаль, масштабних програм запуску серійного виробництва досі немає.

Ми бачимо, як російський агресор за час повномасштабної війни збудував десятки нових заводів з виробництва БПЛА та ракетної техніки. В Україні ж немає замовлень навіть на 2–3 роки вперед. Бракує ресурсів, а ставка НБУ у 15,5% фактично блокує кредитування, без якого оборонне виробництво, що має довготривалі цикли, просто не виживе.

Разом з колегами та виробниками в межах Антикризового штабу стійкості економіки ми активно працюємо над розвитком ОПК. УСПП вже підписав два меморандуми з підрозділами Міністерства оборони, щоб впроваджувати міжнародні стандарти у виробництво оборонної техніки та адаптувати технічні регламенти до вимог НАТО.

Я переконаний: треба максимально локалізувати виробництво в Україні. Є чудові приклади — Данія фінансує розміщення оборонних замовлень на українських підприємствах. Це підходи, які треба масштабувати. Ми також повинні створювати спільні підприємства, у тому числі частково за кордоном, щоб гарантувати стабільне постачання озброєння та зберегти критично важливе обладнання.

Партнери очікують від України чіткої стратегії, прозорих правил гри та рішучих дій у боротьбі з корупцією. Я наголошую: у воєнний час корупція — це мародерство. З хабарниками та схемниками треба жорстко розбиратися, незалежно від їхнього статусу.

Окреме питання — експорт продукції ОПК. Він потрібен, щоб заробляти й масштабувати виробництво, але лише без шкоди для потреб Збройних Сил України. Якщо підприємства залишаються без завантаження, вони або змушені виводити виробництво за кордон, або взагалі закриватися.

Ми маємо діяти швидко та системно, бо на кону — не лише обороноздатність країни, а й саме її майбутнє.

Анатолій Кінах

В умовах повномасштабної війни з рф та зростання потреб Збройних Сил України в сучасних, якісних і технологічних засобах речового та продовольчого забезпечення, український бізнес активізує партнерство з оборонним сектором. У Києві підписано Меморандум про партнерство та співпрацю між Центральним управлінням розвитку матеріального забезпечення Міністерства оборони України та Українським союзом промисловців і підприємців (УСПП).

Я разом із делегацією ділового союзу вирушив до Польщі на запрошення колишнього президента Польщі Леха Валенси. Основною темою зустрічі стане міжнародна співпраця у відбудові України від повномасштабної російської агресії, відновлення її економіки та зміцнення позицій на європейській і світовій аренах.

Серед ключових ініціатив, які планується розглянути під час зустрічі:

• Економічний форум «Арламув»: створення нового майданчика для діалогу та співробітництва між Україною, Європою та США.
• Презентація Фонду «Прем’єр У»: спрямованого на трансформацію та розвиток України.
• Представлення інвестиційних проєктів: у контексті економічного відновлення України.

Зустріч об’єднає представників політики, дипломатії, бізнесу Польщі та міжнародних організацій, створюючи унікальний простір для конкретних кроків задля майбутнього України та ЄС. Це особливо важливо на тлі останніх подій у відносинах між Україною та США.

Варто зазначити, що Лех Валенса та низка колишніх польських політв’язнів підписали листа до президента США Дональда Трампа, висловлюючи підтримку Україні.

Висловлюємо вдячність польським партнерам за підтримку та сподіваємося на спільну реалізацію масштабних ініціатив з відновлення країни.

Тут можна подивитися відео мого виступу на  засіданні Антикризового штабу стійкості економіки та Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП)

Попри всі труднощі, викликані трирічною агресією Росії, українська економіка продовжує відновлюватися, хоча й повільнішими темпами, ніж прогнозувалося. Нині реальний ВВП України становить лише 80% довоєнного рівня. Масштаб збитків, завданих війною, перевищив $500 мільярдів: зруйновано чи пошкоджено 10% житлового фонду країни, втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.

Проте найболючішою проблемою залишається брак інвестицій. На інвестиційні цілі перерозподіляється лише 16% ВВП — удвічі менше, ніж у середньому по світу. Ситуація ускладнюється тим, що війна триває у форматі затяжного конфлікту на виснаження ресурсів. Україна має терміново активізувати процеси економічного відновлення та робити ставку на підтримку промисловості, розвитку оборонного комплексу, машинобудування та інших критично важливих галузей.

Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки та Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП). У заході взяли участь понад 300 представників ділової спільноти, експерти, народні депутати, представники Кабміну та РНБО, а також міжнародні партнери. Серед ключових спікерів були президент УСПП Анатолій Кінах, бізнес-омбудсмен Роман Ващук та Ярослав Жаліло, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.

Виклики бізнесу в умовах війни

Президент УСПП Анатолій Кінах у своєму виступі наголосив на необхідності запровадження державних програм розвитку промисловості зі системним підходом. Він звернув увагу на негативний вплив податкового тиску, зростання тарифів на енергетику та логістику, а також дефіцит кадрів та енергоресурсів.

“Опитування серед бізнесу показало, що 37% підприємців планують закрити, скоротити чи релокувати свої виробництва до країн ЄС. Держава та ділові асоціації повинні спільно працювати над розв’язанням цієї проблеми. Особливо гостро стоїть питання доступу до кредитування, яке в Україні наразі найнижче в Європі — лише 15% ВВП”, — підкреслив Анатолій Кінах.

Він також зазначив, що валютні інтервенції Національного банку України минулого року сягнули $35 мільярдів, але, попри це, гривня девальвувала на 14%. Поступове підвищення облікової ставки лише погіршує ситуацію з доступом до кредитних ресурсів для бізнесу.

Бізнес-омбудсмен: інституційні проблеми

Роман Ващук, бізнес-омбудсмен України, у своєму виступі розкритикував створення нових органів для комунікації з підприємцями, які часто мають обмежений функціонал та вплив. Він закликав до посилення роботи вже існуючих інституцій та забезпечення чіткого дотримання законодавства.

“Жодне з великих питань бізнесу — ані в митній, ані в податковій сфері — досі не було вирішено. Потрібно зосередитися на бездоганному виконанні вже ухвалених законів”, — зазначив він.

Гірничо-металургійний комплекс: на межі виживання

Особливу увагу на засіданні приділили проблемам гірничо-металургійного комплексу (ГМК). Через наближення російських військ до міста Покровськ було зупинено єдину в Україні шахту з видобутку коксівного вугілля, що критично важливе для сталеливарної галузі. Президент асоціації “Укрметалургпром” Олександр Каленков повідомив, що це може спричинити скорочення виробництва щонайменше на 50% у 2025 році.

Попри деяке зростання експорту після відкриття морського коридору, більшість підприємств ГМК перебувають у важкому стані. Галузь залишається експортноорієнтованою на 80% і забезпечує значні валютні надходження до бюджету. Тому уряд має запропонувати комплексні заходи для підтримки цієї сфери.

Плани на майбутнє

За підсумками засідання Антикризовий штаб спільно з профільними асоціаціями, такими як “Укрметалургпром”, підготують рекомендації для Кабміну щодо підтримки ГМК, промисловості та розвитку економіки в цілому. До таких заходів належатимуть програми кредитування, реформування тарифної політики та підтримка підприємств.

Україна стоїть на роздоріжжі. Подальший розвиток залежатиме від здатності держави та бізнесу спільно вирішувати нагальні проблеми, забезпечуючи стійкість економіки в умовах війни. Тільки консолідовані дії дозволять країні рухатися до відновлення та сталого зростання.

Складна ситуація в енергетиці, підготовка до зими та пошук балансу між мобілізацією та бронюванням фахівців – ключові теми, на яких сфокусувався Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану.

Чергове засідання штабу за участі представників парламенту, РНБОУ, Мінекономіки, Генштабу, галузевих асоціацій, профспілок та експертів відбулося в Українському союзі промисловців і підприємців.  Учасники наголосили на необхідності швидких рішень в енергетичному секторі, адже до настання холодів фактично залишилось 4-5 місяців, а руйнування нашої теплової і гідрогенерації ворогом вже перевищило 50% загальних потужностей.

Енергетика і бронювання – виступ А.Кінаха на Антикризовому штабі

93% теплогенерації та 59% гідрогенерації втрачено, ЗАЕС тимчасово окуповано. У сукупності через пошкодження виведено з ладу 9 гВт потужностей. Крім того, залишається ризик повторних ударів агресора по енергоінфраструктурі, що може ще більше ускладнити ситуацію в українській енергосистемі. У таких обставинах держава разом із бізнесом повинні сформувати та впроваджувати комплексний підхід до стабілізації роботи системи енергозабезпечення.

Серед критично важливих завдань – наявність в Уряду плану дій координації роботи всіх структур, що повинен мати адресний характер щодо кожного регіону, економічно активних підприємств. В областях повинні працювати окремі групи з відповідними повноваженнями, які б приймали б рішення щодо збереження стабільного енергозабезпечення складних виробництв

Необхідно нарощувати пропускну спроможність для збільшення (при потребі) імпорту електроенергії.

Збільшення з 1 червня тарифу на електроенергію для населення має принести близько 50 млрд грн додаткових надходжень на рік. Ці кошти варто спрямувати на відновлення пошкодженої генерації, а також на розбудову системи розподіленої генерації – газопоршневих та газотурбінних електростанцій.

Член правління «Укренерго” Олексій Брехт зазначив, що через дії російського агресора наразі в енергосистемі України доступно до споживання 9,5 гВт, а реальне споживання перевищує 11 гВт, тому і населення, і бізнес живе в умовах постійних відключень.

Він також погоджується, що потрібно розбудовувати максимально всі види електричної генерації будь-яких потужностей, а також збільшувати пропускні спроможності для імпорту.

«За останні 20 днів для імпорту використовувалося 70-80% потужностей наявної системи. Є можливість збільшення її завантаження. До зими треба довести пропускну спроможність до 2,2 гВт, а в найближчі 4-5 років – до 4,5 гВт (30% внутрішнього споживання», – повідомив О.Брехт.

Присутні підкреслили, що для розбудови системи розподіленої генерації, ВДЕ тощо – потрібно застосовувати з боку держави всі стимули – податкові, тарифні, кредитні та ін.

«Зараз часу на ці заходи дуже мало і попереду справді одна із найскладніших зим», – загальний висновок експертів.

Іншою, не менш важливою темою, стало удосконалення системи бронювання фахівців для підтримки стабільної роботи економіки. Раніше, за наполяганням Антикризового штабу і УСПП, роботодавців,  Уряд прийняв постанову №650, яка доповнила попередні рішення. Зокрема, бронювання працівників критично важливих підприємств збільшили з 6 до 12 місяців, спростили деякі процедури, а також зробили значний крок до повної діджиталізації цього процесу.

Втім, попереду чимало роботи для пошуку балансу між потребами мобілізації для оборони та бронювання фахівців для економіки.

«За останній час на адресу працівників моєї установи прийшло 52 повістки, і 15 працівників одразу звільнилися. Це, знову ж таки, порушило усталену кількість військовозобов’язаних в організації, від якої нами раніше бронювалося 50% .  Ці речі потрібно якось узгодити», – зазначив присутній на засіданні керівник одного із підприємств.

На Антикризовому штабі виступили заступник Голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку Олексій Мовчан та від Комітету нацбезпеки, оборони та розвідки – народний депутат України Олександр Федієнко.

Пан Мовчан представив концепцію економічного бронювання, яке розробляє його Комітет.

Дана ініціатива нардепів переважно знайшла підтримку у бізнесу, але доволі негативно оцінюється самими військовими та частиною суспільства.

Тому позицією УСПП та Антикризового штабу на даний час є глибший аналіз цієї концепції, у тому числі з точки зору рівності можливостей для підприємств, впливу на забезпечення потреб ЗСУ, а також максимальне роз’яснення законопроєкту в інформаційному просторі, комунікація авторів із суспільством.

Також заступник Міністра економіки України Ігор Фоменко підтвердив прогрес в питанні діджиталізації бронювання, якого добивався УСПП та інші бізнес-асоціації.

Вже у липні на порталі Дія може з’явитися електронна версія бронювання (qr код).

Окрім того, урядовець висловив готовність Міністерства до подальших комунікацій із бізнесом, якщо в асоціацій, Антикризового штабу будуть пропозиції щодо змін чи удосконалення названої постанови КМУ №650.

Я провів робочу зустріч із секретарем РНБОУ Олександром Литвиненком, якому вже презентував поточну позицію Антикризового штабу та УСПП в питаннях бронювання та забезпечення стабільності енергосистеми України, а після засідання штабу – в Раду національної безпеки будуть направлені вже структуровані пропозиції.

Рекомендації за підсумками засідання також спрямують в парламент, Офіс президента, Уряд, Генштаб тощо.

Перехід підприємств – виробників продукції ОПК України на технічні стандарти НАТО і держав-членів Альянсу – ведеться вже кілька років, зокрема, це завдання передбачено в Стратегії нацбезпеки України.

Повномасштабна війна рф проти України зумовила потребу набагато швидше втілювати відповідні стандарти Північноатлантичного альянсу. Збройні Сили України використовують чимало зразків західної техніки і спеціального обладнання, які потрібно обслуговувати та ремонтувати. Окрім того, війна стимулювала національне виробництво оборонно-промислового комплексу, а також розвиток суміжних галузей. Всі вони мають перейти на стандарти і технічні регламенти НАТО – враховуючи і курс України на європейську та євроатлантичну інтеграцію, і потенційні можливості експорту озброєння. У майбутньому Україна може бути одним із найпотужніших світових гравців на цьому ринку.

Про це йшлося на однойменній конференції, організованій під егідою Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. Ініціаторами заходу стали Український союз промисловців і підприємців та асоціація «Укрелектрокабель», серед учасників – представники Міноборони, Мінекономіки, керівництво Комітету ВРУ з економічного розвитку, АТ «Українська оборонна промисловість», виробники, експерти  Центру проблем стандартизації, сертифікації та якості (ДП «УкрНДНЦ») та багато інших.

Присутні обговорили питання стандартизації і кодифікації у сфері оборони; виклики для українських промисловців у цьому процесі; прийняття стандартів з посилань в наявних стандартах, а саме SAE, ASTM, ANSI, UL, NEMA, NES, TIA та інші; можливість модифікування вказаних стандартів з використанням національних тощо.

«Швидкість і якість запровадження стандартів НАТО має прямий вплив на обороноздатність  України і її темпи інтеграції в Альянс», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

За ним, це дасть змогу вийти на серійне виробництво індустріально-інноваційної продукції з використанням надсучасних технологій.

«Потрібні комплексні і системні заходи, програмно-цільовий підхід, а відтак постійна співпраця профільних відомств, парламенту, виробників і розробників. Маємо чітко передбачити не лише завдання стандартизації і масштабування виробництва, але й визначити ресурсну базу, здійснювати підготовку кадрів, аналітичне, науково-технічне супроводження всіх процесів, зміцнювати державно-приватне партнерство», – зауважив лідер ділової спільноти.

Представник Головного управління технічного оцінювання і контролю якості ОВТ МО України Олег Чувільський розповів, що ці зусилля матимуть і значний економічний ефект.

«Кожна грошова одиниця (у нашому випадку гривня, – ред.), вкладена в стандартизацію, генерує від 4 до 10 грошових одиниць», – повідомив він.

В.о. гендиректора ДП «УкрНДНЦ» Наталія Олійник провела презентацію механізмів, якими запроваджуються стандарти НАТО, а також закликала бізнесу більш активно працювати в напрямку їх опрацювання та втілення в життя.

Чимало виробників вже давно цим займаються, проте стикаються із низкою проблем. Своїм досвідом поділився співорганізатор конференції – президент «Укрелектрокабель» Анатолій Пушкар. Члени асоціації виробляють комплектуючі оборонного призначення, окрім того, вони вже давно працюють на ринках ЄС і США, щоразу сертифікуючи свою продукцію при постачанні в нову країну.

Він скептично оцінив статистику впровадження стандартів НАТО в Україні, зазначивши, що для промислових підприємств держави-члени Альянсу, наприклад США, мають близько 12,5 тис. стандартів (тільки для кабельників – 200).

«Багато вже впроваджених в Україні стандартів НАТО – організаційні, вони стосуються більше розробників, ніж виробників. Крім того, нам потрібно концептуально визначитися: на які стандарти ми орієнтуємося: американські чи європейські?», – каже А.Пушкар.

В ЄС діє Європейське оборонне агентство, яке має свій перелік стандартів і технічних регламентів. Нюанс в тому, що список цей непублічний, доступ до нього через спеціальні технічні групи, а якась частина стандартів передбачена тільки для країн-членів ЄС. В США ж всі бази стандартів відкриті, а стандарти доступні до використання.

Ще одним проблемним питанням  є те, що працюючи за європейськими чи американськими стандартами на українському ринку виробники не можуть оформити необхідну декларацію для реалізації продукції. Повинен працювати національний орган відповідності, в Україні мають давати підтвердження відповідності стандартам НАТО.

Загалом, підсумували учасники, процес стандартизації розробок і продукції ОПК відповідно до регламентів НАТО потребує залученості до процесу органів державної влади, ВРУ, розгляду цього питання на засіданні РНБОУ.

У проєкті Резолюції конференції, який буде надісланий в парламент, Офіс президента, Уряд, йдеться про необхідність створення постійної робочої групи, яка б координувала цей процес. До неї мають ввійти представники профільних міністерств, парламентських комітетів, розробники і виробники зброї, спецтехніки, комплектуючих.

Комітет ВРУ з питань економічного розвитку вже підтримує ці ініціативи. Під час свого виступу його голова Дмитро Наталуха підтримав напрацювання конференції та за потреби на їх основі підготовку відповідних законопроєктів.

Також, повідомив Анатолій Кінах, щоб надати цьому процесу нормативного характеру, готується проєкт Меморандуму із усіма зацікавленими сторонами. Зокрема, його вже погодило Міністерство оборони України, на черзі Мінекономіки, інші структури, асоціації, ДП «УкрНДНЦ»  тощо.

«Важливо враховувати фактор часу та вирішувати всі озвучені завдання і проблеми невідкладно. Війна ведеться на нашій території та завдає руйнувань нашій економіці. Тому ми пропонуватимемо Президенту України винести цей комплекс питань на розгляд РНБОУ, враховувати у державних цільових програмах виробництва зброї і спецтехніки прискорену стандартизацію, закласти під це ресурси, готувати кадри», – резюмував Анатолій Кінах.

Проєкт Резолюції доопрацьовуватиметься до 5 червня, після чого її буде спрямовано у відповідні органи влади.

Вже понад два роки триває повномасштабна війна з російською федерацією. Ворог руйнує в тому числі і цивільну інфраструктуру України, обстрілює міста, маючи на меті підірвати економічну складову нашої оборони. За різними оцінками, масштаб збитків від агресії росії складає 600-700 млрд. доларів, це без врахування втрати людського капіталу, закриття підприємств і падіння експорту.

Чому це важливо?

Оборона України повністю забезпечується із державного бюджету. Міжнародна фінансова допомога не може бути спрямована на військові потреби, а відтак використовується на підтримання макроекономічної стабільності, на підтримку підприємництва, соціальні видатки, частково на модернізацію і відбудову енергетичної інфраструктури тощо.

Таким чином, збільшення фінансування армії, закупівель зброї та  грошових виплат військовослужбовцям залежить саме від ділового та інвестиційного клімату.

Український бізнес активно підтримує  ЗСУ і державу в цілому, сплачуючи в складних умовах необхідні податки. Так, за квітень 2024 року, перевиконання бюджету по податковій +9,5%, по митниці +14,8% понад план. Це при тому, що досі не розв’язане питання збільшення кредитування підприємців (до 60% з них не можуть дозволити собі позики за комерційними ставками біля 20%), є чимало випадків тиску на бізнес, а також постійно піднімається питання підвищення податків з боку профільного комітету ВРУ.

Найбільшим головним болем для підприємців (окрім війни, звичайно) є нестача робочих рук. До 6 млн. українців, які виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення рф, досі не повернулися.  Частина працівників, у тому числі і вузьких спеціалістів, доєдналися до ЗСУ як добровольці чи були мобілізовані.

Армії також потрібні люди. Військові відкрито заявляють про нестачу особового складу, що загрожує обороноздатності країни. Підрозділи потребують як доукомплектування, так і ротації, адже людей потрібно берегти і не доводити до повного виснаження.

Баланс між забезпеченням оборони та водночас підтримкою стабільної економічної діяльності може запропонувати лише прозора і дієва система бронювання.

На цьому наголошують в Українському союзі промисловців і підприємців та Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану. Їх пропозиції вже врахували щодо працівників підприємств ОПК, для яких зняли обмеження по обсягам бронювання.

Проте запит на справедливу і дієву систему бронювання все ж лишився.

Що можна зробити в цих умовах?

На часі є проведення аналізу потреб армії та бізнесу для визначення ключових сфер, де можна вилучити працівників без зниження економічної активності підприємств, що дуже важливо для зміцнення  обороноздатності.

По-перше, слід унормувати перелік критично важливих підприємств, адже чимало потрібних для відновлення України виробництв туди не потрапило, натомість там опинилися служби доставки та букмекерські компанії. До прикладу, працівники лакофарбної галузі відчувають шалений дефіцит кадрів. Це ж стосується, наприклад, хімпрому загалом. Україна втрачає десятки мільярдів доларів через те, що заводи простоюють, а є засилля імпорту (в хімпромі 80-90%). Родовища корисних копалин не розробляються (літій, калій, титанова руда), хоча світові потреби зростають.

Тому бронювання потрібно узгодити з конкретною економічною стратегією України, зробити оперативно аудит галузей та запропонувати план дій по кожній із них. Критеріями важливості також мають бути показники потенційної користі для економіки і оборони за умови, якщо підприємство починає чи розвиває такий напрям. Наприклад, виробництво порохів для оборони; видобуток літію для акумуляторів; нафтогазова переробка і т.д.

УСПП і Антикризовий штаб займається цим питанням у розвиток ініціативи Президента по запуску національної платформи “Зроблено в Україні”: та вже направив пропозиції ВРУ, Офісу президента, Уряду по АПК, ГМК, будівельній галузі, легпрому, хімічній промисловості і робота триває.

«Слід запровадити низку державних програм для підтримки малого та середнього бізнесу, зокрема розширити кредитування, надати податкові стимули на модернізацію чи розширення виробництва тощо. Також важливі інвестиції в освіту та перенавчання, щоб забезпечити бізнес кваліфікованими кадрами навіть у таких складних умовах», – підкреслив президент УСПП Анатолій Кінах.

Діловий союз співпрацює в даному напрямі із Національним агентством кваліфікацій: серед спільних здобутків – можливість підтвердження свої кваліфікації навіть при втраті документів, залучення досвіду ЄС щодо професійно-технічної освіти і т.д.

«Держава також має робити якісь зусилля задля збереження і розвитку людського капіталу, повернення біженців додому. Штрафами, обмеженнями в консульських послугах тощо цього не доб’єшся: лише економічні стимули і визначеність дадуть результат. Створення програм підтримки для повернення українців з-за кордону, забезпечення їх працевлаштуванням та соціальною адаптацією буде дієвим кроком», – зазначив А.Кінах.

Щодо мобілізації, то бізнес, як одна із найбільш активних частин суспільства, однозначно її підтримує. Втім, цю систему потрібно робити більш гнучкою, що дозволить залучати громадян до оборони на визначеній середньостроковій основі (умовно 1,5-2 роки), з поверненням до цивільного життя та роботи після виконання своїх громадянських обов’язків.

Загалом питання балансу  потреб оборони і економіки вимагає комплексного підходу, що включає оптимізацію мобілізаційної політики, повернення біженців, підтримку бізнесу та залучення міжнародної допомоги.

Тільки скоординовані зусилля держави, бізнесу та міжнародної спільноти дозволять посилити стійкість та самодостатність України в умовах боротьби з повномасштабною російською агресією.

Бронювання від мобілізації по-новому. Про що мовчить, чого боїться і на що очікує бізнес – РБК – Україна

Якою буде нова процедура бронювання від мобілізації – наразі достеменно невідомо. Зате відомо, про що воліє не говорити бізнес і про що боїться думати на майбутнє. Читайте про це в огляді від фінансового редактора РБК-Україна Руслана Кисляка.

• Верховна рада 11 квітня ухвалила закон, який запроваджує нові порядки військової служби, мобілізації та військового обліку.

Кабмін протягом місяця з дня публікації закону (з 17 квітня) має визначити критерії, на основі яких підприємства, установи та організації будуть віднесені до критично важливих для функціонування економіки, а їх працівники підлягатимуть бронюванню.

Також уряд має визначитися з новим порядком бронювання військовозобов’язаних.

“Цікаві” новації бронювання від мобілізації

Згідно з новими воєнними порядками, бронюванню від мобілізації тепер підлягатимуть, зокрема, бенефіціарні власники критично важливих підприємств, які не є їх працівниками.

Народні депутати зможуть забронювати по два помічника-консультанта.

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані державні службовці, які займаються аналітикою законопроектів, проектів інших нормативно-правових актів та чинного законодавства. Також захищені від мобілізації держслужбовці, задіяні в підтриманні роботи інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Передбачається запровадження так званого електронного бронювання, яке планували реалізувати ще восени 2023-го. Про розробку механізму бронювання через портал “Дія” заявляла перша віце-премʼєрка, міністерка економіки Юлія Свириденко.

Саме її міністерство наразі займається підготовкою постанови про бронювання, зокрема й електронний формат. Після ухвалення відповідної постанови Міністерство цифрової трансформації зможе реалізувати технічний функціонал у “Дії”, пояснили РБК-Україна співрозмовники в уряді.

До погодження нових умов бронювання долучені Генеральний штаб та Міністерство оборони. Військові наразі мають багато зауважень до проекту, враховуючи їхні потреби в поповненні особового складу.

Крім того, нові правила бронювання уряд має узгодити з парламентським комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки. За словами інформованих співрозмовників видання у владі, процес завершиться до кінця травня, і це у найкращому випадку.

Варто нагадати, що з початку 2024 року в Офісі президента та Верховній раді дискутуються різні моделі економічного бронювання, які передбачають сплату певної суми грошей чи податків, яка може бути підставою для броні.

В Офісі президента пропрацьовувати нову модель бронювання почали ще наприкінці 2023 року. За повідомленнями ЗМІ, ії авторство належить заступнику голови ОП Ростиславу Шурмі. Модель, зокрема, передбачає, що підприємство може забронювати лише тих працівників, обсяг сплати податку на доходи фізичних осіб з офіційної зарплати яких становить не менше 6 тис. грн. Отже, військовозобовʼязаний має заробляти не менше 33,4 тис. грн на місяць.

Ідея, яку розглядали в парламенті, передбачає можливість бронювати співробітників підприємств незалежно від рівня їхнього окладу. Натомість підприємство щомісяця має сплачувати за працівника фіксований платіж. Попередньо йшлося про 20 тис. грн. Розробкою законопроєкту займався голова економічного комітету Дмитро Наталуха.

Ідеї бронювання за “грошовим” критерієм викликали широкий негативний резонанс в суспільстві. Тож на даний момент процес розробки подібних механізмів бронювання поставлений на паузу. Як пояснювали РБК-Україна співрозмовники у владі, сума податків чи розмір зарплати можуть бути лише додатковою умовою, але не визначальною. Крім того, “економічне бронювання” не планували розповсюджувати на ФОПів, щоб уникнути зловживань.

Мобілізація, бронювання і бізнес

Доки не розроблено новий механізм надання відстрочки від мобілізації – діє “старий” порядок бронювання. РБК-Україна запитало у бізнесу, як діючий порядок впливає на його роботу та як, можливо, має виглядати більш справедливий механізм бронювання.

Примітно, що багато бізнесів відмовляються публічно коментувати тему мобілізації через її сенситивність. Всі розуміють: на одній шальці терезів – інтереси бізнесу, на іншій – потреби армії, яка захищає країну. Тож однозначної “зради” чи “перемоги” тут бути не може.

В Українському союзі промисловців і підприємців переконані, що для мінімізації можливого негативного впливу мобілізації на бізнес потрібно реалізувати цілу низку заходів. Зокрема, варто провести чіткий аудит галузей економіки, які не лише зараз мають критичне значення, але й можуть стати такими з часом.

“Як приклад – виробництво порохів для оборони, видобуток літію для акумуляторів, нафтогазова переробка. Критеріями важливості мають бути показники потенційної користі для економіки і оборони за умови, якщо підприємство починає чи розвиває такий напрям”, – говорить президент УСПП Анатолій Кінах.

Обов’язково має бути впроваджено електронне бронювання та максимально спрощено його процедуру.

Роботодавець може бути відповідальним за взяття військовозобов’язаних працівників на персональний військовий облік та мобілізаційну підготовку, але варто не допускати запровадження величезних штрафів чи інших покарань у випадку помилок у цьому процесі, переконані в УСПП.

Ну і, звичайно, має бути постійна комунікація і зворотній зв’язок влади з бізнесом.

На переконання голови комітету Конфедерації будівельників України з питань девелопменту, комерційної директорки компанії “Інтергал-Буд” Анни Лаєвської, будівельний сектор вбачає необхідність долучення галузі до переліку критичних. Наразі ж вона такою не вважається.

Можливість бронювання повинна надаватись безпосередньо представникам базових будівельних спеціальностей, а також співробітникам бек-офісів будівельних компаній, оскільки вони відповідають за своєчасне виконання зобов’язань перед інвесторами.

“Найбільш справедливою процедурою, на мій погляд, є та, яка передбачає, що співробітники компаній, які отримують бронь, є офіційно працевлаштованими. Вони отримують “білу” заробітну платню в розмірах, наближених до ринкових реалій. Тобто не мінімальну. Це вигідно усім учасникам процесу: співробітникам, які уникнуть мобілізації; бізнесу, що не втрачатиме цінні кадри; державі, адже збільшаться податкові надходження”, – каже співрозмовниця РБК-Україна.

В будівельній компанії Zezman Holding упевнені, що прозорість і розуміння критеріїв, за якими приймаються рішення щодо можливостей бронювання співробітників кожного окремого бізнесу, виключатиме сумніви у справедливості таких рішень. Лише прозора процедура бронювання може мінімізувати ризики зловживань.

Виконавчий директор групи компаній FOMALGAUT Богдан Рублюк вважає, що бронювати працівників повинні мати змогу не лише стратегічно необхідні для оборонної здатності підприємства, але й підприємства, які важливі для економіки країни, лідери своєї галузі, лідери областей.

“Якщо підприємство велике, важливе для економіки країни, то безумовно воно повинно мати можливість бронювати деякий відсоток своїх співробітників обов’язково”, – переконаний Богдан Рублюк.

На його думку, платити за бронювання співробітників є неприйнятним, оскільки це буде, по-перше, тиском на бізнес, по-друге – “класовою несправедливістю”.

Генеральний директор Асоціації “Страховий бізнес” В’ячеслав Черняховський констатує: наразі бронювати ключовий персонал мають можливість лише фінансові установи, які внесені до списків критично важливих для економіки, якщо вони виконали ще й низку додаткових вимог, як то своєчасне подання звітності, відсутність штрафних санкцій з боку регулятора тощо. Якщо страхова компанія не входить до категорії критично важливих, то їй не вистачить лише розміру середньої зарплати чи податкових виплат для того, щоб виконати необхідні три критерія.

“Близько 60 невеликих страхових компаній, тобто дві з трьох компаній на ринку, не змогли забронювати навіть своїх ключових співробітників. При тому що ми говоримо про дуже незначну кількість осіб – 10-15 на кожну невелику страхову компанію”, – говорить співрозмовник РБК-Україна.

За підрахунками асоціації, на страховому ринку України забронювати потрібно близько 12% від загальної кількості співробітників.

“Страхова діяльність є високо регламентованою та ліцензованою, зокрема в частині вимог обов’язкової наявності в компанії певних посад і людей на цих посадах, що відповідають жорстким критеріям. Якщо на такій посаді працює чоловік, йому не дали бронь і мобілізували, то фактично діяльність компанії буде неможливою згідно положень закону та нормативних документів НБУ. Знайти заміну таким спеціалістам часто буває просто неможливо через обов’язкові вимоги до їх освіти, кваліфікації, досвіду – їх просто дуже мало на ринку”, – пояснює В’ячеслав Черняховський.

На його думку, для мінімізації негативного впливу мобілізації на страховий ринок потрібно, зокрема, забезпечити бронювання керівників всіх небанківських фінансових установ і надати можливість бронювати критично важливих співробітників, таких як актуарії, внутрішні аудитори, IT-спеціалісти. За словами співрозмовника РБК-Україна, мова йде буквально про декілька сотень людей на весь страховий ринок.

В Незалежній асоціації банків України, озвучуючи свої очікування від майбутньої процедури бронювання, зазначають: важливо уникнути нинішнього її недоліку, коли між закінченням періоду попереднього бронювання працівника і затвердженням рішення про наступний період бронювання минає досить багато часу, за який його встигають мобілізувати на фронт.

Про цей недолік нинішньої процедури бронювання говорять і в Торгово-промисловій палаті України. За словами першого віце-президента ТППУ Михайла Непрана, мова може йти про період очікування до місяця.

“Немає нічого гіршого, ніж невизначеність – і для бізнесу, і для його працівників, коли людина ходить протягом місяця, чекаючи – чи збирати речі і йти на фронт, чи можна спокійно працювати. Це не сприяє нормальній роботі і нормальному стану людини”, – пояснює співрозмовник РБК-Україна.

На жаль, констатує Михайло Непран, абсолютно справедливу процедуру бронювання від мобілізації придумати неможливо. Разом з тим, мають бути мінімізовані всі потенційні негативні наслідки для бізнесу. Основне – мають бути чіткі, зрозумілі, прозорі правила і критерії бронювання.

Разом з тим, на центральному рівні вирішити всі можливі проблемні моменти процедури бронювання буде неможливо – багато залежатиме від місцевої влади.

“Тут буде нелегка і непроста місія місцевих органів влади, місцевих обласних адміністрацій чи військових обласних адміністрацій. Багато залежатиме від того, чи буде нормальний контакт між місцевою владою і бізнесом”, – попереджає віце-президент ТППУ.

Сподівається він, що після розробки оновленої процедури бронювання уряд винесе документ на обговорення з громадськістю і бізнесом.

Хочеться вірити, що сподівання бізнесу не марні. Адже президент Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що задля Перемоги країна надалі має жити в форматі – “або воюєш, або працюєш”. І всі, хто не на фронті, мають забезпечувати міцний економічний тил заради виживання держави.

Ігнорувати потреби економіки, за рахунок якої утримується військо, влада не може собі дозволити – як відомо, міжнародні партнери не дають Україні гроші на фінансування армії, вважаючи, що це завдання українських платників податків.

Незважаючи на кратне збільшення обсягів оборонного замовлення,  фінансування все ще на недостатньому рівні: завантаження підприємств оборонно-промислового комплексу складає в середньому 40-50%.

За підрахунками, для повного завантаження вітчизняних збройових заводів цьогоріч не вистачає близько 9 млрд дол. На недостатність бюджетного фінансування вказують і такі порівняння: видатки українського бюджету на ведення військових дій у 2024 році заплановано в сумі 40,7 млрд дол. США, а бюджету агресора – 115 млрд дол. (перевищення у 2,5 рази).

На цьому наголосили експерти Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, що діє під егідою УСПП. Нещодавно партнери провели спільне засідання за участі народних депутатів, представників Уряду, галузевих асоціацій. Говорили про конкретні кроки щодо запуску економічної платформи “Зроблено в Україні”, ініційованої Президентом.

Локалізація виробництва необхідна для всіх сфер індустрії, але насамперед – оборонно-промислового комплексу.

В сучасних умовах ведення війни важливо не лише мати доступ до значних ресурсів і великих обсягів фінансування, а й ефективно використовувати ці ресурси для досягнення військових цілей. Україна, з одного боку, стикається з недостатньою кількістю фінансових ресурсів порівняно з російським агресором, з іншого – має певні переваги, які можуть бути використані стратегічно.

Одним з важливих аспектів використання обмежених фінансових ресурсів є оптимізація оборонного замовлення, переконані в Українському союзі промисловців і підприємців. Україна має зосередитися на розвитку та виробництві стратегічно важливої продукції, що максимально використовує наявні ресурси та кадровий потенціал. Це дрони (камікадзе, розвідники, а також морські), ракетні комплекси, боєприпаси, артилерійські системи, РЕБ-системи, міномети і т.д.

Необхідна реалізація відповідних програм на стандартах індустріально-серійного виробництва. Для цього необхідне чітке і головне стабільне (на 2 роки наперед мінімум)  держзамовлення, а також значне розширення програми кредитування для виробників. Неприпустимо в умовах наявності на рахунках українських банків близько 700 млрд. грн мати найбільш низький рівень кредитування економіки в Європі – 10% ВВП( Чехія 70%, Польща 60%).

Позитивним сигналом є те, що Уряд почув промисловців та планує розширення локалізації на оборонні закупівлі.

Нагадаємо, УСПП став одним із підписантів спільної Заяви з КМУ щодо розвитку національної економіки та посилення співпраці Уряду і бізнесу.

Далі, важливо підсилювати можливості міжнародного співробітництва та партнерства. Україна має масштабувати спільні проекти з іншими країнами для забезпечення своєї безпеки та підвищення військової потужності. Це включає технологічні обміни, спільні виробничі програми, а також спільні оборонні дослідження та розробки.

Україна вже стала частиною Європейської оборонно-промислової стратегії, яку 5 березня представила Єврокомісія. На реалізацію стратегії вже передбачено 1,5 мільярда євро з бюджету ЄС протягом 2025-2027 років з можливістю розширення фінансування.

“Тут важливо перетворити можливості в реальні досягнення. Czechoslovak Group (CSG), один із найбільших виробників боєприпасів у Європі, має намір створити спільні підприємства для інвестування сотень мільйонів євро в Україну для посилення її обороноздатності. Німецька компанія Rheinmetall, найбільший європейський виробник боєприпасів, планує виробляти і боєприпаси, і в перспективі танки саме в Україні. Ці проєкти мають бути не одиничними, а ОПК – стати надпотужною галуззю. Це питання як збереження країни, так і подальшого розвитку нашої економіки”, – прокоментував президент УСПП Анатолій Кінах.

Крім того, вважають в Антикризовому штабі та УСПП, важливо розглядати аспекти економічного зростання, які можуть підтримати фінансування оборони в майбутньому. Розвиток інноваційного сектору, підвищення ефективності галузей економіки, що є ключовими для оборони (наприклад, металургійної промисловості, машинобудування, хімії та інженерії), може забезпечити додаткові ресурси для військових потреб.

Нарешті, важливо активно залучати громадськість та прозоро управляти фінансами, щоб забезпечити ефективне використання кожної гривні, виділеної на оборону. Зазначимо, що цьогоріч, як і в попередні 2022-2023 роки, всі надходження в держбюджет використовуються на потреби оборони.

Хоча Україна стикається з викликами через недостатність фінансових ресурсів порівняно з рф, ефективне використання наявних ресурсів, активне міжнародне співробітництво та стимулювання економічного зростання можуть допомогти Україні підвищити свою безпеку та розвинути потужну оборонну промисловість, підсумували в УСПП.

Також в діловому союзі та Антикризовому штабі закликали всіх: Уряд, інститути громадянського суспільства, бізнес – до прозорого діалогу та ефективного партнерства. Адже на фоні закликів Президента і підписаних Заяв щодо посилення співпраці держави і бізнесу, досі трапляються незрозумілі випадки односторонніх дій деяких чиновників.

Так, окремі представники Секретаріату КМУ нещодавно зробили спробу заблокувати діяльність УСПП та Антикризового штабу – напередодні їх засідання щодо реалізації “Зроблено в Україні”, а також важливих заходів з міжнародними інвесторами щодо проєктів із відбудови.

Попри спричинені деякими урядовими структурами труднощі, УСПП продовжує свою роботу, спрямовану на розвиток українського виробництва та експорту, захисту прав підприємців, залучення бізнесу ЄС та США на ринок України.

Проблеми із трактуванням норм щодо можливості прибутку підприємств ОПК, які постачають свою продукцію для ЗСУ – нарешті можуть бути вирішені на користь бізнесу на законодавчому рівні.

Верховна Рада України 7 лютого прийняла за основу законопроект  №10454 про внесення змін до Закону України “Про оборонні закупівлі”.

Цей довгий шлях тривав ще з літа минулого року, коли Держаудитслужба сформулювала висновок по низці підприємств, у тому числі оборонних, які весь цей час постачали ЗСУ свою продукцію, що ті, мовляв, незаконно отримали прибуток, тож мають повернути його в бюджет.

В ситуацію втрутився Український союз промисловців і підприємців, котрий аргументував уряду абсурдність таких дій та шляхом діалогу – разом із іншими громадськими організаціями та експертними установами –  домігся прийняття відповідної постанови КМУ, що врегулювала це питання на певний час.

Остаточно ж проблему розв’яже ухвалення вже згаданого законопроекту  №10454.

Тому УСПП, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану привітав ухвалення документу за основу та висловив переконання, що він буде прийнятий в цілому вже найближчим часом та підписано Президентом.

Зараз потрібно сконцентрувати всі зусилля, щоб виробництво, економіка, експорт – все працювало на збільшення ВВП і таким чином на збільшення фінансування нашої оборони. Тим паче, така важлива галузь, як оборонно-промисловий комплекс. Маємо наростити виробництво боєприпасів, РЕБ-систем, дронів та іншої необхідної техніки та зброї. Згаданий закон дасть змогу підприємствам ОПК нарешті видихнути, почати безперебійно працювати, більше того – в цей процес залучаться багато нових компаній.

Антикризовий штаб та УСПП продовжуватимуть моніторити ситуацію, а також комунікувати з урядом, парламентом щодо супроводження цього питання.