Анатолій Кінах

Tag Archive : підвищення податків

Антикризовий штаб закликав Раду не підвищувати податки «пакетом», натомість провести консультації із бізнесом щодо більш ефективних механізмів покриття дефіциту бюджету

Дефіцит бюджету, за даними Мінфіну, становить 500 млрд гривень. Для вирішення цієї проблеми, що виникла через затримки в отриманні міжнародної допомоги на початку року та загальний брак коштів для фінансування Сил оборони, Уряд вирішив підвищити податки для бізнесу. Відповідний законопроєкт №11416, внесений до парламенту, вже викликав негативну реакцію в ділової спільноти України та економічних експертів.

Зокрема і через те, що ініціативі не передували техніко-економічне обґрунтування і прогнозування можливих наслідків, також не були проведені консультації із бізнесом. Посилення фіскального тиску підвищить собівартість продукції та послуг, призведе до зростання цін, а також зниження купівельної спроможності громадян. Конкурентоспроможність національного виробника відчутно впаде. Додатково, Уряд переглянув прогноз економічного зростання, зменшивши очікуване ВВП на 2024 рік з 4,6% до 3,5% та на 2025 рік з 6,8% до 2,7%. Це не додає довіри до запропонованих податкових змін.

Такі висновки засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП, рішення якого направлене в парламент, Кабмін, Офіс президента, ключовим соціальним партнерам. До його формулювання долучилися представники структурованих організацій бізнесу, роботодавців, науково-експертних інституцій, а на самому засіданні виступили народні депутати, очільники галузевих асоціацій, керівники великих і малих компаній зі своїми проблемними кейсами тощо.

За перше півріччя 2024 року в Україні закрилися майже 92 тисячі ФОПів, що на 54% більше, ніж в аналогічному періоді 2023-го. За цей же час припинили свою діяльність 1,5 тисячі підприємств, що більше на 15% за минулорічний показник.

Закриття бізнесів і падіння ділової активності свідчать про потребу у всебічній підтримці підприємництва та створенні сприятливих умов для його відновлення.

Інвестиційні настрої також не зростають. Передовсім, через відсутність чіткого Плану відновлення України із конкретними середньостроковими програмами – для промисловості, житлового сектору, будівництва, зеленої енергетики і т.д., а також страхування воєнних ризиків.

Попередні прогнози Антикризового штабу щодо необхідності підвищення стійкості і самодостатності національної економіки справджуються. В умовах повномасштабної війни з російськими загарбниками  – критично важливо задіяти всі можливі ресурси для зниження ризиків, пов’язаних із затримками у надходженні зовнішньої фінансової допомоги. Це повинен бути адресний підхід до кожної галузі та навіть підприємства, доступ виробників до фінансових ресурсів (кредитування), прогнозованість у податковій сфері, вирішення проблем адміністрування тощо.

Збільшення податкового навантаження, що передбачено Проєктом № 11416, без врахування реальної економічної ситуації, а також вищеназваних компенсаторних заходів може лише погіршити ситуацію.

Уряд також не пропонує чіткого плану щодо зниження державних  втрат за рахунок боротьби з хабарництвом, неефективним управлінням державними компаніями, з тіньовими схемами на митниці, схемами із продажу підакцизних товарів тощо. Натомість, попри заявлені наміри щодо оптимізації штатів та скорочення державного апарату, розширюються службові простори для розміщення держслужбовців, а відтак, вірогідно, збільшуватимуться витрати на утримання державного майна.

«Наголошуємо на необхідності спільних зусиль для розробки ефективних механізмів, які б не лише усували дефіцит бюджету, а й підтримували бізнес в умовах війни. Важливо зосередитися на посиленні боротьби з корупцією, забезпеченні верховенства права, а також на розробці та впровадженні Плану відновлення України. Це має включати програми розвитку промисловості, бізнесу, збереження людського капіталу та залучення інвестицій», – наголосили експерти і партнери Антикризового штабу.

Антикризовий штаб і УСПП закликали ВРУ та Кабмін, як ініціатора законопроєкту, не приймати його в поточній редакції, натомість провести додаткові консультації з представниками бізнесу і соціальними партнерами щодо більш ефективних механізмів вирішення проблеми дефіциту державного бюджету 2024 року.

Дивитися відеовиступ Анатолія Кінаха

В Уряді заговорили про ймовірність підвищення податків для покриття бюджетного розриву. Зміни стосуватимуться ставок ПДВ (+кілька пунктів) та військового збору (до 5%). Цифри поки ще не остаточні, законопроєкт в стадії розробки, але в діловому секторі уже завважили: це негативно вплине на підприємництво та може не дати бажаного результату.

Як зазначає Український союз промисловців і підприємців, при такому сценарії однозначно відбудеться збільшення витрат на ведення бізнесу:

– Підвищення ставок ПДВ безпосередньо збільшує вартість товарів та послуг для кінцевих споживачів, що може призвести до зменшення попиту.

– Підвищення військового збору до 5% також збільшить податкове навантаження на доходи бізнесу, що вплине на їхню рентабельність.

В УСПП і Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану, що діє під його егідою, провели свої розрахунки. За підвищення ПДВ на 2-3 процентних пункти (наприклад, з 20% до 22-23%), додаткові витрати для бізнесу можуть сягати десятків або навіть сотень мільйонів гривень, залежно від обсягів продажу.

Введення військового збору в 5% призведе до того, що бізнеси будуть змушені сплачувати значно більшу суму до бюджету. Якщо, наприклад, бізнес мав дохід у 10 мільйонів гривень, то при ставці в 5% йому доведеться сплатити 500 тисяч гривень додатково, порівняно зі 150 тисячами при ставці 1.5%.

На прикладі ФОПів, які сплачують єдиний податок у розмірі 5% від доходу: запровадження додаткового військового збору збільшить це навантаження до 10%. Тобто малі підприємці мають бути готовими до вдвічі більших витрат на оподаткування.

Припустімо,  ФОП має дохід у 1 мільйон гривень, то додатковий військовий збір у 5% означає сплату ще 50 тисяч гривень. Для багатьох малих підприємців це може бути суттєвим навантаженням.

“Збільшення податків, з одного боку, може призвести до скорочення прибутковості, зменшення інвестицій та потенційного звільнення працівників. Можливе зниження конкурентоспроможності українських товарів та послуг через зростання їхньої ціни. Зрозуміло, що для держави зараз видається привабливим знайти додаткові джерела фінансування видатків, передовсім для потреб оборони.  Проте механізм збільшення надходжень через підвищення податків видається нам нелогічним, м’яко кажучи”, – підкреслюють в УСПП.

У середньому дохід українських підприємств впав вдвічі у порівнянні з довоєнним періодом. Про це свідчить дослідження Світового банку, опубліковане на початку цього року.

Внаслідок російської агресії близько 20% представників українського бізнесу зіткнулись із руйнуваннями, тоді як 70% втратили доходи. Деякі галузі зазнали критичних впливів війни: так, металургія втратила до 60% свої капіталізації.

При цьому в українських підприємців обмежені можливості щодо поповнення обігових коштів, а відтак інвестування у відбудову виробництва чи його модернізацію.

Програми “Доступні кредити 5-7-9” не вистачає покрити кредитний голод бізнесу (за опитуваннями УСПП близько 60% компаній не можуть дозволити собі комерційні позики).

Підвищення податків потягне за собою ріст цін на товари і послуги. За умов, коли платоспроможність населення є низькою, така ситуація може призвести до падіння попиту на товари із доданою вартістю вітчизняного виробництва або ж відбуватиметься подальше заміщення їх на імпорті, більш дешеві.

При  такому сценарії очікується зниження  загальних обсягів виробництва та продажу через зменшення попиту, що може  нівелювати очікувані додаткові надходження.

Через значні пошкодження енергетичної інфраструктури вже заявлено про зростання тарифів на електроенергію, а для промислових споживачів діють графіки обмежень електроспоживання. Ці фактори також чимало впливають на бізнес та його конкурентоспроможність.

“Вважаємо, що питання підвищення податків слід обговорити у трикутнику Уряд-парламент-бізнес, зокрема, як це і передбачає підписана спільна Заява Уряду та бізнес-організацій України. Для мінімізації негативного впливу важливо розробити компенсаторні механізми для підтримки малого бізнесу та забезпечення економічної стабільності, а саме питання підвищення податків є дискутабельним”, – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

При цьому бізнес одностайно погоджується: гостро необхідно збільшувати видатки на  оборону України.

Де знайти кошти? По-перше, слід втілювати в життя ініціативу “Зроблено в Україні” та всіляко підтримувати національного виробника (через держтендери, інформаційні кампанії, просування експорту). Збільшення податкових надходжень через збільшення прибутків підприємств – це оптимальний шлях.

По-друге, добитися разом із НБУ та Урядом збільшення програм кредитування бізнесу комерційними банками. Поки фінустанови заробляють на депозитних сертифікатах Нацбанку та держоблігаціях та не особливо зацікавлені надавати позики за конкурентними ставками для підприємців.

По-третє, держава має здійснити жорстку ревізію видатків із держбюджету, те ж стосується і місцевих органів самоврядування. Бруківки, стадіони – це все добре, але не під час війни. Усі вивільнені кошти слід направляти саме в сектор оборони.

По-четверте, якщо податки і підвищувати – то тут слід прорахувати економічний ефект і ризики, погодити це із бізнесом та паралельно запропонувати компенсаторні заходи.