На третьому році повномасштабної війни рф проти України зростає важливість наявності ресурсної фінансової бази в економіці для подальшого протистояння ворогу та забезпечення життєдіяльності суспільства. Наразі державний бюджет критично залежний від зовнішньої фінансової допомоги: 50% витрат очікується покрити саме за рахунок цих коштів (грантів, позик, кредитів тощо).

Поруч із тим, зростають ризики зменшення зовнішньої допомоги, наприклад, Конгрес США зволікає із рішенням по виділенню пакету на $60 млрд. для України ще з осені минулого року і прогресу не очікується принаймні до середини квітня.

Зростання ВВП також повільне: за офіційними прогнозами, у цьому році не перевищить 4%, а наступному – становитиме менше 6%. Це не дозволить компенсувати втрати, отримані від повномасштабної війни («мінус» 29% ВВП у 2022 році).

Відтак, бізнес, промисловці, підприємці, роботодавці, громадські організації виходять із ініціативою напрацювання Плану дій для збереження стійкості економіки та підвищення її самодостатності, у тому числі на основі реалізації національної економічної платформи “Зроблено в Україні”.

Про це йшлося на засіданні Правління Українського союзу промисловців і підприємців та Ради Об’єднання організацій роботодавців України, на якому прийнято рішення про проведення позачергового надзвичайного з’їзду за участі представників ВРУ, КМУ, Офісу президента, місцевого самоврядування, об’єднань промисловців, підприємців і роботодавців, НАНУ, профспілок – у 2 кварталі цього року.

На більшість пропозицій від ділового сектору опрацьовуються на Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану, що працює на майданчику УСПП.  Штаб вже надав рекомендації парламенту, Уряду, Офісу президента, РНБОУ, Нацбанку щодо розвитку гірничо-металургійної галузі (падіння в 2022 на 63%), переробки в агропромисловому комплексі (особливо на фоні проблем з блокуванням польського кордону), транспортної інфраструктури, машинобудування, ресурсного забезпечення підприємців, зайнятості, збереження і розвитку трудового потенціалу.

УСПП та Антикризовий штаб розпочали підготовку переліку конкретних заходів з реалізації Указів Президента щодо запуску економічної платформи “Зроблено в Україні”, спільної Заяви КМУ та бізнес-асоціацій щодо поглиблення співпраці.

Анатолій Кінах також закликав громадські організації бізнесу, галузеві асоціації не лише разом працювати в даному напрямі, але й розглядати всі проблеми, ключові кейси тощо – деполітизовано, з позиції професіоналів, формувати алгоритми їх вирішення виключно конституційним цивілізованим шляхом.

Україна, маючи статус кандидата на вступ до ЄС, захищаючи свободу і демократичні цінності всього розвиненого світу, повинна демонструвати безумовну прихильність принципам верховенства права, рівності всіх перед законом, прозорого діалогу влади і громадськості, бізнесу.

Зазначимо, що УСПП та Антикризовий штаб, працюючи над втіленням в життя платформи “Зроблено в Україні”, залученням міжнародних інвесторів в різноманітні проєкти із відбудови України, стикнувся із спробою блокування своєї роботи з боку окремих представників Секретаріату КМУ.

Наразі ситуація вирішується в правовому полі, а діловий союз продовжує свою діяльність, спрямовану на підтримку вітчизняних виробників і експортерів, пошуку ресурсної бази для протидії агресії рф,  запуску проєктів із відновлення України та модернізації ключових галузей її економіки.

Впродовж минулого тижня у Варшаві відбулися важливі зустрічі делегації Українського союзу промисловців і підприємціві, що стали першим кроком до поглиблення співпраці між Україною та Польщею у різних сферах економіки та бізнесу.  Делегація зустрілася з представниками компанії Columbus та представила ідеї щодо створення представництва УСПП в Польщі та обговорила потенційні проекти спільної діяльності. Серед учасників зустрічі – віце президенти УСПП Сергій Тихонов, Сергій Устінов, колишній прем’єр-міністр Польщі Казимєж Марцинкевич, президент компанії Columbus Давид Зілінський, а також партнер і співвласник компанії Columbus Україна Денис Верьовка.

Сторони розглянули ідею створення Клубу колишніх прем’єр-міністрів країн ЄС та України, який би опікувався питаннями залучення інвестицій у проєкти з відбудови України. Окрім того, йшлося про стратегію входу компанії Columbus на український ринок.

Делегація продовжила активну роботу, представивши ініціативу співпраці з інвестиційним фондом “Vortune Equity Group S.A.”, а також обговорила можливості імпорту вугілля та коксу до України з компанією CARMEX EXPERT SP Z.O.O. Це велика компанія вугільної галузі, що оперує торговими контрактами в Колумбії і Казахстані, орендує припортові набережні у Гдині і Гданську та займається продажем вугілля у великих обсягах.

Зустрічі з партнерами також відкрили можливості фінансування спільних бізнес-проектів європейськими та українськими інвесторами. Зокрема, УСПП пропонує полякам розглянути можливість закупівлі українського біопалива для польських електростанцій. Ця ж тема стала предметом перемовин із президентом фірми SOW Energy Лещуком Памулою, інвестором з галузі будівництва та біоенергетики. З ним обговорювався проєкт створення логістичного хабу у сфері торгівлі соняшниковими пелетами з України. Клієнтами компанії SOW Energy є єлектростанції і електротеплові котельні.

Віце-президенти УСПП обговорили також можливості співпраці з юридичною фірмою «Głuchowski Siemiątkowski Zwara», встановивши напрями спільної діяльності у проведенні бізнес-конференцій в Гданську, обміні студентами, інформацією у сфері навчальної діяльності між Гданським та Київськими університетами. Крім того, корпоративні клієнти фірми будуть заохочені до інвестування в Україну та тісної співпраці з УСПП.

Представники українських промисловців і підприємців провели низку інших зустрічей та перемовин, серед них – із архітектором, президентом місцевої будівельної компанії паном Анджеєм Косіцьким, ректором Університету Лазарського (щодо організації курсів навчання у сфері адаптації українського законодавства під європейські стандарти, обміну студентами та проекти Erasmus), громадською діячкою, членкинею Польсько-Української ТПП  Веронікою Марчук та ін.  Зустрічі з бізнес-та громадськими діячами відкрили нові перспективи у взаємодії між Україною та Польщею. Важливою є роль таких ініціатив у сприянні економічному зростанню та підтримці партнерства між країнами.

На наступному тижні очікується підписання меморандумів між УСПП та згаданими інвестфондом, юридичною фірмою та університетами. Після цього розпочнеться реалізація попередньо обговорених проєктів.

У Києві відбулася ключова зустріч представників Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) із делегацією із Сполучених Штатів Америки. Переговори, участь в яких взяли президент УСПП Анатолій Кінах, генерал Микола Маломуж, віце-президент УСПП Сергій Тихонов та ін., а також провідні бізнесмени, громадські діячі та політики із США, зокрема Даглас Бленд Бейкер, Ед Вілсон, канадський підприємець, меценат Югослав Каріч, інвестбанкір Марина Акопян, були спрямовані на обговорення можливостей інвестицій та гуманітарної допомоги для відбудови України від наслідків повномасштабної агресії рф.

В продовження співпраці УСПП, Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану  із урядом – прийнято рішення про скасування обмежень на бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу. КМУ вніс зміни у постанову №76: за документом підприємства ОПК можуть бронювати працівників без обмежень за кількістю, навіть якщо вони мають дефіцитну військову спеціальність.

Раніше Український союз промисловців і підприємців та Антикризовий штаб звертали увагу парламенту, уряду та Офісу президента на потребу масштабування та виходу на серійне виробництво зброї, боєприпасів, спецтехніки для потреб Сил оборони України.

Я вже провів низку нарад із керівниками підприємств оборонно-промислового комплексу, переконаний, що такий крок надасть їм можливість стабільно працювати та збільшувати обсяги виробництва.

Окрім того, в УСПП виступають за стратегічне планування розвитку українського ОПК. Мається на увазі наявність стабільних середньострокових (на 2-3 роки вперед) замовлень від держави, створення спільних із європейськими партнерами виробництв, відкриття ліній кредитування таких підприємств за зниженими ставками тощо.

📌 Ключові тези:

1. Виснаження Ресурсів: Як це впливає на наше майбутнє?
2. Втрати України – $470 млрд: Шляхи відновлення економіки.
3. Площа Замінована і Забруднена – 174 тис. кв. км: Боротьба з екологічною кризою.
4. Відновлення Самодостатності: Важливість повернення до економічної самодостатності.
5. Негайний Перехід на Мобілізаційний Стан Економіки: Як швидко розвиватися в непростий час?
6. Уряд Національної Єдності: Чому це критично?
7. Деформація Банківської Системи: Захист фінансової стабільності.
8. В Росії більше десятка заводів виробляють БПЛА: Питання безпеки.
9. Приклад Ізраїлю: Як використовувати досвід для власного розвитку?

Дивитися віде тут

Залежність від зовнішнього фінансування та обмежені шляхи експорту матимуть серйозний вплив на економіку України в наступному році, пише Reuters.

У цьому зв’язку – УСПП висловлював своє занепокоєння відсутністю в уряду чіткої стратегії збільшення економічної самодостатності України. Зараз майже 50% доходів державного бюджету складає фінансова допомога з боку міжнародних партнерів. У держбюджеті на 2024 рік заплановано покриття дефіциту в 41 млрд. доларів, отримавши кошти у тому числі із США та ЄС. Проте процес їх виділення складний, наприклад, в Конгресі досі заблокований відповідний пакет допомоги з боку республіканців. А в Європейському Союзі фінансування блокує Угорщина, котра бажає таким чином вирішувати власні проблеми у взаємовідносинах із ЄС.

Я вважаю, що є очевидним – зменшення чи затримка із наданням допомоги нашими міжнародними партнерами можуть негативно вплинути на ситуацію із соціальними виплатами в Україні та на інші сфери. Відтак, надзвичайно важливо створювати стимули для національної економіки, яка має нарощувати оберти попри війну.

«Що потрібно? Знизити податковий тиск для бізнесу та не «кошмарити» його зайвими перевірками, розгорнути програми доступного кредитування за участі банківського сектору, а не лише за кошт держбюджету, запустити механізми підтримки переробної галузі, скоротити державні невійськові витрати (бруківка, дороги), водночас інвестуючи в відкриття нових виробництв», – зазначив лідер ділової спільноти.

Щодо труднощів із експортом, які відчуває наш бізнес у зв’язку із перманентними блокуваннями поляками/словаками сухопутних пунктів пропуску, то тут, безумовно, потрібна дипломатична і юридична робота з боку України та асоціацій бізнесу ЄС. Водночас, це чіткий сигнал, що потрібно розвивати знову ж таки переробну галузь. Обсяги продукції тоді будуть значно менші, але вона міститиме додану вартість і коштуватиме дорожче. Плюс це робочі місця та інвестиції в Україну.

Збільшення економічної самодостатності – це не про підвищення податків чи друк грошей – такі речі будуть контрпродуктивні. Навпаки, потрібно визначити найбільш ефективні і потрібні галузі промисловості – це ОПК, гірничо-металургійна, хімічна, будівельна, переробка в АПК, легка промисловість тощо – і розміщати тут державні замовлення, давати можливості для залучення кредитних коштів.  Другий крок – інтегрувати наших виробників і їх потужності в План відновлення України, а також ті окремі проєкти із відбудови постраждалих регіонів, що фінансуються коштом міжнародних партнерів

Частина цих пропозицій врахована в аналітиці Ради національної безпеки і оборони України, Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, Мінекономіки України тощо.

До прикладу, по налагодженню серійного виробництва в ОПК і масштабуванню зразків зброї і спецтехніки готується спільна записка аналітичних центрів, УСПП, Антикризового штабу до Президента України.

Про розвиток переробної галузі заговорили в уряді на постійній основі, зокрема, виділивши фінансування програми «Доступні кредити 5-7-9» з ухилом саме в цю сферу.

Проте потрібні комплексні і системні дії. Антикризовий штаб за участі представників парламенту, Кабміну, Офісу президента, науково-експертних інституцій, бізнес-організацій наполягає на підсиленні спільних дій по підвищенню економічної самодостатності України.

Українські промисловці і підприємці зауважили, що дії польських перевізників, які блокували основні 4 пункти пропуску на українсько-польському кордоні, шкодять не тільки економіці України, але й Польщі, Євросоюзу в цілому.  

“Ми можемо оцінити поточні збитки для нашої економіки в розмірі кількасот мільйонів євро. Водночас, є економічні втрати і польського бізнесу, а також європейських контрагентів/споживачів української продукції”, – йдеться у зверненні.

Так, Міжнародне товариство польських підприємців в Україні вже висловило протест проти блокади кордону. Партнери зазначили, що блокада призводить до зменшення товарообігу, штрафів за несвоєчасну доставку, відмови від тендерів тощо, і ці негативні наслідки зачіпають обидві сторони кордону. Про збитки говорять бізнес-контрагенти з Латвії, Німеччини тощо.

Також УСПП зазначив у зверненні до польського президента, що вже відомі окремі випадки, коли гуманітарна допомога та цистерни з паливом теж не пропускаються.

Враховуючи важку ситуацію, в якій перебуває Україна через війну, розв’язану російським агресором, будь-яке затримання вантажу може мати серйозні наслідки для життя наших захисників та цивільного населення.

“Ми не ставимо під сумнів право польських контролюючих органів, міжнародних перевізників відстоювати свою позицію в межах чинного в Польщі законодавства. Але, у відповідності до міжнародних норм, будь-які дії чи акції протесту не мають перешкоджати свободі транзиту як основному принципу ГАТТ та Світової Організації Торгівлі, членами якої є наші країни. Віримо у Вашу здатність вирішити цю проблему в інтересах обох наших країн. Блокада кордону не тільки шкодить економіці України та Євросоюзу, але й може сприяти інтересам спільного ворога – російської федерації”, –  підкреслили українські промисловці.

Напередодні УСПП вже звернувся до президента Єврокомісії пані Урсули фон дер Ляєн, президента України Володимира Зеленського, провідних бізнес-асоціацій Польщі, з якими має підписані договори про партнерство – Роботодавці Польщі, Союз промисловців і роботодавців Польщі, Польсько-українська господарча палата тощо – з проханням долучитися до врегулювання цієї ситуації.

Бізнес-спільнота України закликає обидві сторони зосередитись на:

розбудові існуючих та спорудженні нових спільних пунктів пропуску;

зближенні митних процедур та практик митних відомств обох країн;

підписанні Угоди про спільний контроль на кордоні між Україною та Республікою Польща.

Міністр інфраструктури Польщі Анджей Адамчик в останній день свого перебування на цій посаді закликав український уряд виконати вимоги польських перевізників.

Водночас лідер польської опозиції – “Громадянської коаліції” – Дональд Туск звинуватив польський уряд у бездіяльності в ситуації з блокадою прикордонних переходів на кордоні з Україною.

Надзвичайна ситуація, що склалась у сфері вантажоперевезень на українсько-польському кордоні, потребує термінового вирішення на міжнародному рівні. 6 листопада польські перевізники розпочали блокаду трьох основних пунктів пропуску: “Ягодин-Дорогуськ”, “Краківець-Корчова”, “Рава-Руська-Гребенне”.

Наразі в чергах на кордонах на виїзд з України автомобільні перевізники очікують від 10 до 15 діб, а у зв’язку з блокуванням українсько-польського кордону прогнозоване зростання до 20-ти діб, що є неприпустимим та катастрофічним.

Український союз промисловців і підприємців вже отримує численні скарги від вітчизняних експортерів, які не можуть виконати контракти, а також від іноземних партнерів.

Так, 9 листопада 2023 року президентом УСПП Анатолієм Кінахом була проведена робоча зустріч із послом Латвії в Україні паном Ілгварсом Клявою та аташе з питань економіки Посольства паном Айнарсом Межулісом. Латвійські партнери зазначили, що торгові мережі Латвії дуже зацікавлені в українських продовольчих та інших товарах, а ситуація на українсько-польському кордоні їх турбує, адже призводить до зриву постачання законтрактованих ними товарів.

Наміри польських перевізників продовжити блокування кордону спричинять колосальні економічні втрати для українських виробників та європейських торгівельних мереж. За тиждень затримки вантажу одна із вітчизняних компаній-експортерів не змогла вчасно завантажити у європейських постачальників більше  десятка замовлень на загальну суму 500 тис. євро. І таких прикладів сотні.

Відтак, бізнес-спільнота України звернулася до Президента України В.Зеленського та президентки Єврокомісії пані Урсули фон дер Ляєн з проханням втрутитися в ситуацію та вирішити це питання на міжнародні рівні. Відповідні листи направлені УСПП та відображають позицію всіх представників ділової громади України – ЄБА, ТПП України, Асоціації міжнародних автомобільних перевізників, СУП та інших.

“Ми не ставимо під сумнів право польських перевізників відстоювати свою позицію в межах чинного в Польщі законодавства. Але, у відповідності до міжнародних норм, будь-які дії чи акції протесту не мають перешкоджати свободі транзиту як основному принципу ГАТТ та Світової Організації Торгівлі, членами якої є наші країни. Також такі дії суперечать політиці Євросоюзу, спрямованій на вільне переміщення товарів. Ми закликаємо всі сторони вирішувати спірні питання шляхом відкритого та конструктивного діалогу”, – йдеться в зверненнях.

Також УСПП звернувся до провідних бізнес-асоціацій Польщі, з якими має підписані договори про партнерство – Роботодавці Польщі, Союз промисловців і роботодавців Польщі, Польсько-українська господарча палата тощо – з проханням долучитися до врегулювання цієї ситуації.

Замість акцій з блокування кордону, український бізнес пропонує зосередитися на меті скорочення черг на кордонах і тривалості перевірок, прискоренні експортно-імпортних операцій.

Йдеться про:

• розбудову існуючих та спорудження нових спільних пунктів пропуску на українсько-польському кордоні;
• зближення митних процедур;
• Підписання Угоди про спільний кордон між Україною та Республікою Польща.

Будівельна галузь є однією з ключових в процесі відбудови України від наслідків повномасштабної агресії рф. Через війну, розв’язану росією, понад 4 млн. українців втратили своє житло, чимало руйнувань завдали ворожі обстріли і транспортній, промисловій інфраструктурі.

Окрім цього, в нашій країні вже накопичилося 90 млн. тон будівельного сміття, яке потрібно кудись дівати. Кабмін пропонує його переробку, але тоді варто надавати виробникам якісь пільги чи стимули робити це. Окрім того, кажуть експерти, невідомо, якої якості будуть продукти такої переробки.

Стан справ у галузі будівельних матеріалів обговорювали на розширеному засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП. До заходу долучилися представники профільних комітетів ВРУ, Кабміну, галузевих асоціацій виробників будматеріалів, профспілок.

Загалом всі присутні були одностайні в тому, що підтримка промисловості будівельних матеріалів необхідна в контексті Плану відновлення України від наслідків війни.

Наразі галузь втратила 30% виробничих потужностей, а рівень завантаженості підприємств – від 10 до 40%. В Україні немає актуалізованого реєстру виробників, їх продукції, обсягів та цінової політики. Це ускладнює завдання залучення національного бізнесу до локальних проєктів із відбудови, які фінансуються урядами європейських країн, Світовим банком, USAID та іншими міжнародними структурами.

Серед інших проблем – ускладнена логістика (особливо залізницею, будівельники не можуть користуватися власними локомотивами), зростання собівартості продукції на 100%, замінованість кар’єрів, брак кадрів.

Попри те, що позитивний прогноз на наступний рік говорить про зростання в галузі будматеріалів на +22%, цього мало і держава має підтримати різними заходами виробників.

На цьому наголосив нардеп, заступник голови Комітету ВРУ з економічного розвитку Дмитро Кисилевський. Він зазначив, що потрібне ухвалення низки законопроєктів: №9627 про спрощення зміни цільового призначення землі для промисловості і енергетики; № 9015 про страхування інвестицій від воєнних ризиків. Водночас, народний депутат також звернувся до Українського союзу промисловців і підприємців із проханням оцінити, наскільки можливий закон про локалізацію для будівельників спрацює в нинішніх реаліях.

«Локалізація в машинобудуванні, якої було досягнуто спільними із промисловцями зусиллями, вже дала гарні результати: зростання частки в продукції вітчизняного виробництва на 10-15-20%. Я бачив окремі приклади із 80%», – сказав Дмитро Кисилевський.

УСПП надасть свою експертизу в цьому напрямі, а також, за пропозицією профільних асоціацій та експертів, опікуватиметься формуванням робочої групи, що регулярно проводитиме засідання та напрацьовуватиме необхідні норм для законодавства.

Нагадаємо, що це вже друге засідання Антикризового штабу, присвячене питанням  збереження та розвитку потенціалу промисловості будівельних матеріалів в Україні.

Системними нерозв’язаними проблемами галузі залишаються відсутність чіткої системи сертифікації, узгодженої із європейськими стандартами; ринкового нагляду за постачальниками продукції (захист сумлінних виробників); протекція національного ринку від контрафакту або ж іноземних товарів неперевіреної якості.

Про це заявив Костянтин Салій, президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів.

Окремо учасники зустрічі зупинилися на тому, що Регламент ЄС 305/2011, який встановлює гармонізовані вимоги для випуску та збуту будівельної продукції, відкладений до імплементації в Україні до 2025 року.

«Ми обговорювали із Мінекономіки План відновлення, під який ЄС виділяє Україні 50 млрд. євро. Впровадження Регламенту 305 перенесено на січень 2025 року. Плюс немає регуляторної рамки, як стимулювати переробку будівельного сміття», – повідомила вона.

Щодо переробки, то тут президент УСПП Анатолій Кінах відмітив, що грантова програма, яку пропонує уряд, зовсім невелика та не покриває потреб заявників.

«За цей час надійшла 2141 заявка від виробників, з них погодили тільки 23%, а кредити отримали 17%. Ми пропонуємо уряду, парламенту разом з нами розглянути і вирішити ці питання», – сказав лідер ділової спільноти.

УСПП вже давно добивається впровадження цілісної державної політики кредитування реального сектору економіки, за цей час облікова ставка НБУ була знижена з 25% до 16%, в умовах воєнного стану все ж продовжена програма «Доступні кредити 5-7-9». Але все ж цього мало, комерційні кредити досі недоступні виробникам, а вищезгадана програма має вкрай обмежені можливості.

За результатами засідання Антикризового штабу будуть підготовлені спеціальні рекомендації. Документ передадуть у Верховну Раду України, Кабмін, профільні наукові, експертні інституції.