В умовах повномасштабної війни з рф та зростання потреб Збройних Сил України в сучасних, якісних і технологічних засобах речового та продовольчого забезпечення, український бізнес активізує партнерство з оборонним сектором. У Києві підписано Меморандум про партнерство та співпрацю між Центральним управлінням розвитку матеріального забезпечення Міністерства оборони України та Українським союзом промисловців і підприємців (УСПП).

Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану спільно з Українським союзом промисловців і підприємців неодноразово акцентували на потребі посилення професійного потенціалу та ефективності роботи органів виконавчої влади. У ситуації, коли держава протистоїть повномасштабній агресії рф та виснаженню ресурсів, саме якість державного управління є критичною умовою для збереження стійкості та економічної витривалості.

За оцінками Світового банку, потреби у відновленні України сягнули щонайменше 600 млрд доларів. Через відсутність належних і своєчасних рішень кризові процеси в економіці лише загострюються. Промислова інфляція за перші п’ять місяців 2025 року перевищила 42%, а рівень імпортозалежності наближається до 40% ВВП. При цьому надходження від експорту впали до 20% ВВП. Обсяги кредитування підприємств залишаються недостатніми для модернізації виробництва та реалізації проєктів із відбудови. Існують також ризики скорочення міжнародної фінансової допомоги.

Системні виклики залишаються невирішеними. В Україні досі не затверджено на рівні нормативного акту Плану відновлення, який би став основою координації внутрішніх і зовнішніх зусиль. Бюджетна декларація до 2028 року консервує бідність і низькі соціальні  стандарти – незначне підвищення мінімальної зарплати за три роки не покриватиме навіть базові потреби.

З усім цим має працювати переформатований Уряд, погоджений Верховною Радою України.

Загалом в умовах парламентсько-президентської республіки надзвичайно важливо, щоб Уряд формувався коаліційно, був підзвітний парламенту та регулярно звітував про свою діяльність. Практика представлення річних Програм діяльності Кабінету Міністрів має стати обов’язковою та виконуваною – цього, на жаль, не спостерігалося раніше. Звіти мають бути не формальністю, а інструментом оцінки ефективності, виявлення помилок і визначення кращих практик.

Окреме занепокоєння викликає відновлення підходів до укрупнення міністерств, зокрема ідеї щодо передачі функцій Міністерства аграрної політики до Міністерства економіки. Цей експеримент вже впроваджувався та був визнаний і фахівцями, і чиновниками як провальний.

Аграрний сектор забезпечує до 60% валютної виручки країни та формує понад 40% зайнятості у сільській місцевості. У контексті євроінтеграції та геополітичних викликів Україна потребує окремої політики розвитку АПК як одного з ключових драйверів відновлення.

Аналогічна ситуація – у сфері промислової політики. Відсутність системного підходу, розгалужених програм модернізації, індустріальної кооперації, декарбонізації, адаптації до ринків ЄС стримує розвиток промисловості. Особливу важливість індустріально-інноваційна політика має в умовах поглиблення сировинної структури економіки (за 2024 рік 82% українського експорту – це сировина). Міністерство з питань стратегічних галузей має відігравати ключову роль у цьому процесі – від машинобудування до ОПК, важливість якого в умовах війни є беззаперечною.

Ділова спільнота очікує, що новий склад Уряду презентує чітку, структуровану Програму своєї діяльності, із розстановкою пріоритетів та зазначенням джерел ресурсів для реалізації. Кожен міністр має представити в парламенті та на загал бачення розвитку відповідної сфери, програму дій, строки та механізми їх реалізації. Відкритість до діалогу з громадянським суспільством і бізнесом має стати невід’ємною частиною такого підходу.

Антикризовий штаб та УСПП залишаються відкритими до співпраці й діалогу з переформатованим Урядом задля формування дієвої економічної політики, прискорення модернізації, відбудови та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України в умовах війни.

Україні потрібна стратегія самодостатності та індустріального відновлення на засадах партнерства і справедливого балансу інтересів.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію Угоди між Україною та США про економічне співробітництво у сфері надрокористування. Це рішення, що поки носить більш політичний характер, може створити нові можливості для зміцнення енергетичної, технологічної та економічної самодостатності України – за умови роботи державних інституцій у цьому напрямі.

Таку думку висловили в Українському союзі промисловців і підприємців.

Як підкреслив президент УСПП, голова Ради з відбудови України в рамках Глобальної організації світових лідерів  Lives Amplified (Нью-Йорк, США) Анатолій Кінах, “угода з США щодо надрокористування має перетворитися на стимул для розвитку переробної промисловості в Україні. Необхідно уникати повторення сировинної моделі – ми маємо створювати в Україні виробництва з високою доданою вартістю”.

Чому це питання важливе саме зараз?

На тлі повномасштабної війни з російським агресором, наша економіка зазнала збитків на понад 600 млрд. доларів,  52% державного бюджету України фінансується за рахунок зовнішніх грантів і позик міжнародних партнерів та фінансових інституцій. Соціальні стандарти заморожені до 2027 року і залишаються на вкрай низькому рівні. Рівень безробіття за підсумками 2024 року становив 15%, тоді як оборонно-промисловий комплекс країни завантажений лише на 40% від своїх потужностей. Для порівняння: російська військово-промислова машина працює у режимі 24/7, а рівень безробіття в рф складає всього близько 2,5%.

У таких умовах підвищення економічних спроможностей України має стати не просто стратегічною ціллю, а національною ідеєю. Розробка надр, індустріально-інноваційна економіка, створення доданої вартості всередині країни, розбудова енергонезалежності, збереження і розвиток людського потенціалу – ключові вектори національної безпеки.

«Ця міждержавна Угода є рамковою. Її подальше наповнення та ефективність реалізації безпосередньо залежатимуть від української державної політики – її послідовності, прозорості та здатності захищати національні інтереси в балансі інтересів із західними партнерами», – прокоментував Анатолій Кінах.

Важливо вибудовувати модель державно-приватного партнерства у сфері надрокористування, формувати довготривалу політику інвестування з рівними і прозорими конкурентними умовами, створювати умови для переробки сировини в Україні, забезпечувати екологічну відповідальність і високі соціальні стандарти для громад, де здійснюється видобуток.

Угода та її перспективи обговорювалися на засіданні Антикризового штабу з питань стійкості економіки  під час воєнного стану за участі представників бізнес-асоціацій, наукових інституцій, зокрема Інституту геології КНУ, НАН України. За підсумками наради було підготовлено пакет рекомендацій, які спрямовані до Ради національної безпеки і оборони України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Офісу президента. Ці пропозиції стосуються активізації геологічної розвідки, створення індустріальних майданчиків із глибокою переробкою сировини, зміцнення науково-технічної бази в галузі.

Рада з відбудови України, яку очолює Анатолій Кінах, паралельно напрацьовує цільові напрями міжнародного партнерства з США, ЄС та іншими стратегічними союзниками – на засадах рівноправного співробітництва та взаємовигідної інтеграції української економіки у глобальні ланцюги доданої вартості.

Українські надра повинні бути інструментом прискорення індустріального відновлення на інноваційних принципах, розвитку нових галузей, зокрема критичних матеріалів, технологій подвійного призначення, «зеленої» енергетики. Для цього необхідна цілісна стратегія, заснована на синергії державної політики, бізнесу та міжнародних партнерів.

УСПП закликає владу перейти до імплементації практичних кроків, які дозволять реалізувати потенціал цієї Угоди в інтересах сталого розвитку, національної безпеки та економічної самодостатності України.

 

Я, як Президент Українського союзу промисловців і підприємців, Прем’єр-міністр України (2001–2002 рр.) днями був обраний головою Ради з відбудови України (Chairman of the Reconstruction of Ukraine Council) у складі Глобальної організації світових лідерів Lives Amplified (Нью-Йорк, США).

Це рішення стало логічним продовженням співпраці УСПП, Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану з міжнародною платформою, яка об’єднує топ-політиків, економістів, очільників транснаціональних корпорацій, науковців і лідерів громадянського суспільства з усього світу для вирішення ключових викликів сучасності — від питань сталого розвитку до посткризового відновлення держав.

У рамках нового мандату  представлятиму позицію українського бізнесу й експертного середовища у питаннях повоєнної відбудови України, зокрема:

інфраструктурного відновлення (житлова, транспортна сфера);

залучення міжнародних інвестицій та партнерств;

підтримки молоді з прифронтових територій, розвитку освіти, профорієнтації, стажувань та менторських програм;

відбудови промислового потенціалу України на основі принципів сталого розвитку.

Напередодні відбулася моя онлайн-зустріч  з лідером Lives Amplified Стівом Мельником, під час якої обговорено перспективні напрями співпраці. Окрему увагу приділено створенню грантових і партнерських програм для молоді, а також залученню бізнесу до конкретних проєктів з відновлення регіонів, які найбільше постраждали від бойових дій.

На мою думку: Україна має не лише відновити зруйноване російським агресором, але й закласти основу для модернізованої економіки, здатної конкурувати на глобальному рівні. Саме тому нам потрібні стратегічні міжнародні партнери, які готові інвестувати в людей, ідеї та довгострокові рішення.

Lives Amplified приділяє основну увагу реалізації проєктів розвитку, доступу до капіталу, комунікаціями стратегічних партнерів, урядів, нових ринків, розвитку державно- приватного партнерства.

У 2024 році темпи зростання кредитування бізнесу в Україні виявилися утричі повільнішими порівняно з кредитуванням населення, йдеться в огляді Нацбанку. При цьому ставка в корпоративному секторі досягла 15,8%, що значно вищі за ставки в економіках розвинутих країн світу. Наприклад, в сусідній Польщі кредитування оборотного капіталу компанії можна отримати під 4-8%. Схожі ставки в інших країнах ЄС, чим пояснюється великий відсоток українського бізнесу, що переніс свої активи в Польщу, Чехію, Німеччину тощо, керуючись не тільки безпековим фактором. За підсумками року загальний кредитний портфель бізнесу та населення в усіх валютах становить 1,1 трлн грн, що є лише 14,5% від ВВП країни. Знову ж таки,в Польщі, Чехії показник кредитування економіки 70% і 80% ВВП відповідно. Це говорить про серйозні обмеження в доступі до кредитних ресурсів для українських підприємств, що особливо болісно позначається на розвитку економіки, зокрема на відновленні та нарощуванні виробничих потужностей у період воєнного стану. Під час повномасштабної війни рф проти України, коли економіка потребує ресурсу для підтримки обороноздатності, відновлення самодостатності, доступ до фінансування є одним з ключових факторів для успіху цих процесів. Однак, ставки на кредити для бізнесу залишаються на високому рівні — офіційно 15,8% у 2024 році, на практиці – більше 19-20%. Така ситуація створює серйозні проблеми для підприємств, оскільки високі відсотки знижують можливості для розвитку, інвестування та нарощування виробництва. Для малих і середніх підприємств, які займаються виробництвом товарів для Збройних Сил України, це може бути критичним фактором у забезпеченні своєчасних поставок. Підприємства ОПК працюють на 40% своїх потужностей саме через це, а за прогнозами в 2025 році – працюватимуть на 37%. Більшість українських підприємців зараз змушені шукати альтернативи традиційному банківському кредитуванню. Як результат, зростає кредитна нагрузка на підприємства, які не можуть обслуговувати зростаючі витрати, або зовсім не отримують необхідного фінансування для розширення виробництва. Не менш важливим фактором є й постійні обстріли і військові дії з боку російського агресора. В умовах воєнного стану бізнеси стикаються з додатковими витратами на забезпечення безпеки, логістику та модернізацію виробничих потужностей, які можуть бути знищені або пошкоджені внаслідок атак. Це додатково ускладнює доступ до фінансування, оскільки банки, в умовах невизначеності, можуть вважати такі підприємства більш ризикованими для кредитування. Український союз промисловців і підприємців (УСПП) вже неодноразово наголошував на необхідності змін у кредитній політиці для підтримки підприємств. Це має бути спільна політика Уряду, Нацбанку, фінустанов та бізнес-спільноти. Програми “Доступні кредити 5-7-9” недостатньо і вона не закриває запити всіх промислових, великих і малих підприємств, які цього потребують. Крім сказаного вище, необхідно розглянути варіанти державної підтримки критично важливих для економіки підприємств, зокрема через створення спеціальних кредитних програм для бізнесу, що працює у сфері оборони. Успішне вирішення цих питань стане важливим кроком на шляху відновлення економіки та зміцнення обороноздатності країни.

На адресу Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) та Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану надійшли вітання від Президента України та Голови Верховної Ради з нагоди Дня підприємця. У своїх зверненнях вони відзначили важливу роль бізнесу у підтримці та зміцненні української економіки, особливо в умовах війни.

УСПП, представляючи інтереси ділової спільноти України, та Антикризовий штаб провели спеціальне засідання, приурочене до цього дня. Під час зустрічі, участь в якій традиційно взяли представники Кабміну, парламенту,  податкової, профспілок, керівники галузевих асоціацій промисловців, окремих компаній, експерти, у тому числі Національної академії наук тощо, були окреслені ключові питання для бізнесу. Серед них: потреба у доступному кредитуванні, необхідність удосконалення бронювання фахівців, а також вирішення проблем в енергетичному секторі, які виникають через постійні ворожі обстріли критичної інфраструктури.

“В умовах триваючої війни з рф, яка спрямована на виснаження ресурсів, надзвичайно важливим є активний діалог між владою та бізнесом України. Спільними зусиллями можливо підвищити стійкість і самодостатність української економіки, створити умови для притоку інвестицій, та реалізовувати проєкти з відбудови на більш масштабному рівні, – підкреслив президент УСПП, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах.

Нагадаємо, що УСПП є підписантом спільної Заяви Уряду та бізнес-асоціацій України про поглиблення співпраці, що відображає важливість об’єднання зусиль для досягнення спільних цілей. Діловий союз також активно підтримує ініціативу Президента “Зроблено в Україні”, послідовно відстоюючи підвищення локалізації виробництва та імпортозаміщення.

Український бізнес у воєнних умовах продемонстрував надзвичайну витривалість та відданість своїй країні. Незважаючи на серйозні виклики, зокрема постійні обстріли та руйнування інфраструктури, бізнес продовжує виконувати свої зобов’язання перед державою. За першу половину 2024 року українські підприємства сплатили до бюджету понад 700 мільярдів гривень податків, демонструючи високий рівень відповідальності. Ця сума свідчить про те, що, навіть в умовах війни, економічна активність продовжує підтримувати державу. Така стійкість є результатом не лише корпоративної культури, але й послідовної співпраці між владою та підприємцями. УСПП є невід’ємною частиною цього процесу, активно підтримуючи ініціативи, спрямовані на зміцнення економічної самодостатності України.

Вдосконалення процедур бронювання працівників, необхідність підтримання діяльності не лише критично важливих, але й всіх економічно активних суб’єктів підприємництва – одні із найважливіших факторівстійкості економіки України в умовах воєнного стану. Наша оборона у війні із російським агресором фінансується виключно за кошти держбюджету, тобто на податки українських громадян, підприємств, резидентів.

Для майже 60 % роботодавців пошук кваліфікованих працівників є першочерговою проблемою, за результатами опитування Уряду. В окремих галузях ця ситуація ще більш критична: на деяких гірничодобувних підприємствах – до 73 % незаповнених вакантних місць, на трубних підприємствах – до 81 %, у будівництві – від 60 до 80%.

Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП за участі представників РНБОУ, Кабміну, ВРУ, бізнесу, експертів, профспілок тощо.

Напередодні Антикризовий штаб проаналізував численні звернення промислових підприємств щодо складності з набором робітничих кадрів у контексті імплементації закону № 3633-ІХ про мобілізацію.

Виробники, роботодавці одностайні в тому, що система бронювання потребує подальшого удосконалення та узгодження із раніше затвердженими нормативно-правовими актами у цій сфері.

Серед поширених зауважень:

– часом недотримання причетними органами державної влади термінів оформлення бронювання;

– відсутність  юридичних гарантій не бути одразу мобілізованими при оновленні даних;

– практика розширеного трактування підстав для  відмов ТЦК та СП у зарахуванні заброньованих працівників на спеціальний військовий облік під час перевірки підстав для надання відстрочок;

– норми щодо бронювання 100% військовозобов’язаних працівників підприємств ОПК  не розповсюджується на працівників, яким вже вручено мобілізаційне розпорядження (резервісти), зокрема після введення у дію Закону № 3633-ІХ та відповідно зниження призовного віку до 25 років.

Учасники засідання також наголосили на тому, що в суспільстві немає консенсусу щодо параметрів  справедливої системи «економічного бронювання», а відтак концепцію потрібно доопрацьовувати і проводити адекватну комунікацію з громадськістю, військовими.

Антикризовий штаб пропонує Уряду швидке налагодження системи перекваліфікації і навчання спеціалістів та закликає максимально жорстко реагувати на зловживання, корупційні практики під час організації перетину кордону через систему «Шлях».

За підсумками розгляду Антикризовий штаб і УСПП направили РНБОУ, парламенту, Кабміну структуровані рекомендації і бачення бізнесу покращення системи бронювання.

Першочергово слід провадити постійний моніторинг впливу державної політики в сфері мобілізації на стійкість національної економіки.

З цією метою потрібно налагодитивзаємодію місцевих органів влади, ТЦК СП, органів місцевого самоврядування для дотримання термінів оформлення та/або переоформлення бронювання військовозобов’язаних.

Далі – опрацювати пропозиції бізнесу щодо бронювання критично важливих працівників промисловості за найменуваннями професій, посад. Такі вже надсилалися Уряду.

При визначенні підприємства критично важливим для економіки враховувати динаміку показників у економічній діяльності таких підприємств та необхідність збереження їхнього статусу,

Щоб ефективно імплементувати Закон про мобілізацію, Кабміну необхідно внести зміни до відповідних нормативно-правових актів, передбачивши:

– бронювання і резервістів на підприємствах ОПК;

– доповнення Постанови №76 (зі змінами, внесеними постановою №650)нормою про обов’язковість інформування підприємства з боку ТЦК та СП щодо зарахування заброньованих осіб на спеціальний облік у 5-денний строк. Визначати кількість військовозобов’язаних для електронного бронювання визначати  станом на 01.01.2024 року (замість 18.05.24р.);

– можливість бронювання військовозобов’язаних співробітників, що займають посади чи виконують функції, які є обов’язковими згідно вимог законодавства (наприклад, у страховій сфері).

Міносвіти спільно із вітчизняними вишами мають розглянути пропозицію залучати студентів окремих спеціальностей (наприклад, інженерних, ІТ) починаючи з 3-го курсу очної форми навчання за держзамовленням до обов’язкової роботи на підприємствах ОПК за погодженим графіком. Натомість випускники таких спеціальностей, які навчалися по держзамовленню – будуть зобов’язані відпрацьовувати на державних підприємствах нормативно визначений період.

Антикризовий штаб розраховує на ефективність спільної з Урядом, Генштабом роботи над удосконаленням системи бронювання та її збалансуванням із потребами мобілізаціями (як на цей рік, так і в перспективі на 2025-ий).

Документ

В Уряді заговорили про ймовірність підвищення податків для покриття бюджетного розриву. Зміни стосуватимуться ставок ПДВ (+кілька пунктів) та військового збору (до 5%). Цифри поки ще не остаточні, законопроєкт в стадії розробки, але в діловому секторі уже завважили: це негативно вплине на підприємництво та може не дати бажаного результату. Як зазначає Український союз промисловців і підприємців, при такому сценарії однозначно відбудеться збільшення витрат на ведення бізнесу: – Підвищення ставок ПДВ безпосередньо збільшує вартість товарів та послуг для кінцевих споживачів, що може призвести до зменшення попиту. – Підвищення військового збору до 5% також збільшить податкове навантаження на доходи бізнесу, що вплине на їхню рентабельність. В УСПП і Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану, що діє під його егідою, провели свої розрахунки. За підвищення ПДВ на 2-3 процентних пункти (наприклад, з 20% до 22-23%), додаткові витрати для бізнесу можуть сягати десятків або навіть сотень мільйонів гривень, залежно від обсягів продажу. Введення військового збору в 5% призведе до того, що бізнеси будуть змушені сплачувати значно більшу суму до бюджету. Якщо, наприклад, бізнес мав дохід у 10 мільйонів гривень, то при ставці в 5% йому доведеться сплатити 500 тисяч гривень додатково, порівняно зі 150 тисячами при ставці 1.5%. На прикладі ФОПів, які сплачують єдиний податок у розмірі 5% від доходу: запровадження додаткового військового збору збільшить це навантаження до 10%. Тобто малі підприємці мають бути готовими до вдвічі більших витрат на оподаткування. Припустімо,  ФОП має дохід у 1 мільйон гривень, то додатковий військовий збір у 5% означає сплату ще 50 тисяч гривень. Для багатьох малих підприємців це може бути суттєвим навантаженням. “Збільшення податків, з одного боку, може призвести до скорочення прибутковості, зменшення інвестицій та потенційного звільнення працівників. Можливе зниження конкурентоспроможності українських товарів та послуг через зростання їхньої ціни. Зрозуміло, що для держави зараз видається привабливим знайти додаткові джерела фінансування видатків, передовсім для потреб оборони.  Проте механізм збільшення надходжень через підвищення податків видається нам нелогічним, м’яко кажучи”, – підкреслюють в УСПП. У середньому дохід українських підприємств впав вдвічі у порівнянні з довоєнним періодом. Про це свідчить дослідження Світового банку, опубліковане на початку цього року. Внаслідок російської агресії близько 20% представників українського бізнесу зіткнулись із руйнуваннями, тоді як 70% втратили доходи. Деякі галузі зазнали критичних впливів війни: так, металургія втратила до 60% свої капіталізації. При цьому в українських підприємців обмежені можливості щодо поповнення обігових коштів, а відтак інвестування у відбудову виробництва чи його модернізацію. Програми “Доступні кредити 5-7-9” не вистачає покрити кредитний голод бізнесу (за опитуваннями УСПП близько 60% компаній не можуть дозволити собі комерційні позики). Підвищення податків потягне за собою ріст цін на товари і послуги. За умов, коли платоспроможність населення є низькою, така ситуація може призвести до падіння попиту на товари із доданою вартістю вітчизняного виробництва або ж відбуватиметься подальше заміщення їх на імпорті, більш дешеві. При  такому сценарії очікується зниження  загальних обсягів виробництва та продажу через зменшення попиту, що може  нівелювати очікувані додаткові надходження. Через значні пошкодження енергетичної інфраструктури вже заявлено про зростання тарифів на електроенергію, а для промислових споживачів діють графіки обмежень електроспоживання. Ці фактори також чимало впливають на бізнес та його конкурентоспроможність. “Вважаємо, що питання підвищення податків слід обговорити у трикутнику Уряд-парламент-бізнес, зокрема, як це і передбачає підписана спільна Заява Уряду та бізнес-організацій України. Для мінімізації негативного впливу важливо розробити компенсаторні механізми для підтримки малого бізнесу та забезпечення економічної стабільності, а саме питання підвищення податків є дискутабельним”, – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах. При цьому бізнес одностайно погоджується: гостро необхідно збільшувати видатки на  оборону України. Де знайти кошти? По-перше, слід втілювати в життя ініціативу “Зроблено в Україні” та всіляко підтримувати національного виробника (через держтендери, інформаційні кампанії, просування експорту). Збільшення податкових надходжень через збільшення прибутків підприємств – це оптимальний шлях. По-друге, добитися разом із НБУ та Урядом збільшення програм кредитування бізнесу комерційними банками. Поки фінустанови заробляють на депозитних сертифікатах Нацбанку та держоблігаціях та не особливо зацікавлені надавати позики за конкурентними ставками для підприємців. По-третє, держава має здійснити жорстку ревізію видатків із держбюджету, те ж стосується і місцевих органів самоврядування. Бруківки, стадіони – це все добре, але не під час війни. Усі вивільнені кошти слід направляти саме в сектор оборони. По-четверте, якщо податки і підвищувати – то тут слід прорахувати економічний ефект і ризики, погодити це із бізнесом та паралельно запропонувати компенсаторні заходи.

Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану послідовно виступає за більш збалансовану в контексті потреб оборони і економіки, але у той же час прозору систему бронювання працівників.   З точки зору механізму – це, безумовно, запровадження легкого і зрозумілого електронного бронювання.

Ще в червні минулого року за наполяганням УСПП Мінекономіки разом із Мінцифри та Генштабом активізували роботу щодо цифровізації процедури бронювання (умовна назва єБронювання) для того, щоб прибрати суб’єктний вплив на прийняття рішень та їх терміни.

Тоді прогнозувалося втілення ідеї електронного бронювання ще восени 2023 року, втім, ініціативу не було до кінця реалізовано.

Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, УСПП постійно моніторили ситуацію та повторно надали експертні пропозиції Уряду. Деякі із них було втілено в життя – зокрема, до загальної суми податків підприємств, що бронюють своїх фахівців, враховується ЄСВ, а на підприємствах ОПК дозволено бронювати будь-яку кількість спеціалістів, не обмежуючись 50%.

Тепер Міністерство економіки України підтвердило, що уряд працює над створенням механізму електронного бронювання.  Про це представники відомства повідомили в коментарі AIN.UA.

“Іншої альтернативи, крім диджиталізації процесів, пов’язаних із бронюванням, немає. Це буде однозначно зроблено. Ми зараз обговорюємо з Міністерством оборони та Мінцифри принципові підходи до того, яким чином перевести “в цифру” постанову [Кабінету Міністрів] №76 [регулює питання бронювання, — ред.] або ті нормативно-правові акти, які регулюють або будуть регулювати питання бронювання військовозобов’язаних”, — розповіли в Мінекономіки.

Чиновники підтвердили, що ведуть діалог із бізнесом і профільними асоціаціями, народними депутатами та стейкхолдерами.

УСПП вітає прогрес в даному питанні та підкреслив важливість постійної комунікації і зворотнього зв’язку із бізнесом.

Економіка теж важлива для забезпечення оборони України: кожна гривня із сплачених податків йде на потреби ЗСУ