2023 рік став рекордним за кількістю відкритих кримінальних проваджень проти бізнесу — 43 138 справ. Це найбільший показник з 2012 року, зазначає у своєму дослідженні Опендатабот.

Тенденція зберігається і цьогоріч. При цьому майже 80% справ не доходять до суду або ж не мають вироків по них.

Український союз промисловців і підприємців давно звертає увагу на ці факти правоохоронних структур, зокрема і Офісу генпрокурора.

Президент УСПП Анатолій Кінах свого часу провів низку зустрічей, робочих листувань із Генпрокурором з даного питання. Справа в тім, що сам Офіс визнає, що в Україні 77% кримінальних справ проти бізнесу порушуються правоохоронцями без подальшої передачі до суду з обвинувальним актом. Цей показник сягнув історичного максимуму.

Більше того – навіть ті 23%, що доходять до судового розгляду – переважно підтверджують невинуватість підприємців.

Наприклад, податкова програє у судах до 90% справ проти бізнесу, свідчить аналітика бізнес-омбудсмена.

Така ситуація може розглядатися як тиск на бізнес ( або ж спроби такого тиску), де є корупційна складова. Через такі дії шкода завдається як підприємцям, так і державі.

Бізнес втрачає час, фінансові ресурси на адвокатів, судові збори, попередні штрафи і т.д., щоб довести відсутність порушень у своїх діях. При цьому часто рахунки такого підприємства можуть блокуватися, що унеможливлює виробництво чи операційну діяльність, а це вже – штрафи від контрагентів за недотримання термінів, вказаних в контрактах.

Що більш критично – це репутаційні ризики, адже бізнес, який потрапив до судового реєстру як фігурант кримінальної справи може масово втрачати партнерів, які роблять перевірки фінмоніторингу та комплаєнсу.

Тому тут УСПП підтримує ініціативу, озвучену Опендатабот, яка полягає в тому, щоб дати можливість бізнесу публічно спростовувати інформацію із судового реєстру про те, що компанія – фігурант кримінальної справи (підтвердження з прокуратури із електронним підписом).

«Це у тому разі, якщо судового вироку так і не було або визнано відсутність складу злочину з боку компанії», – коментують в діловому союзі.

Чому це так важливо? В умовах повномасштабної війни проти російського агресора, необхідно створювати прозорі і стимулюючі умови для збільшення ділової, інвестиційної активності. Зрештою, від цього залежать податки, а відтак – обсяги фінансування Сил оборони України. Нагадаємо, що ЗСУ отримують фінансування виключно коштом національного держбюджету, міжнародна допомога не розповсюджується на безпекові сфери.

«Марно закошмарений бізнес втрачає прибутки, а держава – податки», – підкреслили експерти УСПП.

Окрім цього, варто вирішити ще цілу низку проблем українського підприємництва – удосконалити процедуру бронювання, збільшити доступне кредитування (через систему держгарантій для комерційних банків і страхування воєнних ризиків), у державно-приватному партнерстві розвивати мережу малої маневреної генерації і т.д.

«Завдань для підтримки стійкості і відновлення самодостатності української економіки вкрай багато. Створення штучних бар’єрів для бізнесу явно не вписується в цю стратегію. Тож закликаємо правоохоронні органи, прокуратуру переглянути свої підходи та розпочинати кримінальні провадження проти підприємців тільки за умови підтверджених фактів складу злочину в їх діях по принципу “не нашкодь», – підсумували в УСПП.

В Україні спостерігається пришвидшення темпів закриття фізичних осіб-підприємців (ФОП), що викликає стурбованість експертів з бізнес-спільноти. Мале і середнє підприємництво – це база для будь-якої економіки, адже диверсифікація виробництв, сфери послуг та експорту, створення робочих місць навіть у прифронтових територіях – це те, що забезпечує ріст ВВП та доходи держбюджету навіть в умовах повномасштабної війни рф проти України.

За перше півріччя 2024 року закрито понад 90 000 ФОПів, з яких 12 000 – в Києві, йдеться в аналізі YouControl.Market. Проти минулого періоду, кількість закритих ФОПів зросла на 54%.

В профільному комітеті aВерховної Ради України прокоментували, що це явище обумовлено триваючою війною та поширенням практик використання ФОП і компаній для податкової оптимізації.

Проте Український союз промисловців і підприємців (УСПП) має інший погляд на цю проблему.

Безумовно, повномасштабна війна, яка триває вже понад 2 роки ( і війна в цілому – 10 років), суттєво вплинула на український бізнес. Багато підприємців зіштовхнулись із непередбачуваними обставинами, що ускладнили ведення бізнесу – це і тимчасова окупація частини території, ворожі обстріли цивільної інфраструктури, ускладнена логістика, падіння платоспроможності внутрішнього ринку і т.д.

Відкладений попит на закриття бізнесу відіграв свою роль лише частково, адже ті власники, для яких такі умови ведення власної справи стали неможливими – вже давно або закрили бізнес, або перенесли його закордон (за наявності такої можливості).

«В парламентському комітеті частково визнали, що роль у пришвидшенні закриття бізнесів зіграли законодавчі зміни у серпні 2023 року, якими було відновлено податковий режим, який діяв до початку повномасштабного вторгнення, поновлено податкові перевірки та повернуто штрафні санкції. Ці зміни спричинили додатковий тиск на підприємців, і це справді так», -підкреслили в УСПП.

Проте, на думку експертів ділового союзу, основною причиною закриття бізнесів, окрім війни, є недосконала державна політика щодо малого і середнього бізнесу.

Основні проблеми, з якими стикаються підприємці в Україні:

Низький рівень кредитування. Українські підприємці мають найнижчий рівень кредитування в Європі, що суттєво обмежує їхні можливості для розвитку. Реальний сектор економіки кредитується в Україні тільки на рівні 10% ВВП (за працюючими кредитами). Для зрівняння: у Польщі 60% ВВП, в Чехії 70% ВВП.

Ініціативи з підвищення податків. Пропозиції парламентарів щодо підвищення податків для підприємців найбільше відіб’ються на ФОПах, що робить їхню діяльність ще складнішою. Так, в інформаційному просторі звучать цифри –   про збільшення ставки ПДВ до з 20 до 25%, військового збору з 1,5 до 5%. Начебто у планах також відміна 4 групи, на якій працюють дрібні агровиробники. Все це неправильно хоча б з точки зору комунікацій влада-бізнес. Такі речі варто обговорювати із бізнес-асоціаціями, галузевими спілками виробників, національними експертами та прораховувати плюси і мінуси для економіки. Тому що «компенсацією» очікуваних сотень мільярдів гривень нових податків для бюджету може бути посилення тіньового сектору, прискорення закриття бізнесів, перенесення капіталів закордон.

Нестача працівників. Політика бронювання потребує вдосконалення, оскільки бізнесу критично не вистачає кадрів.

Зруйнована енергетична інфраструктура. Російські обстріли пошкодили половину енергопотужностей країни, зокрема 9 ГВт. Необхідне масштабування малої маневреної генерації, а також стимулювання таких проєктів для бізнесу через доступне кредитування. Готовність у малого і середнього бізнесу та навіть у великих промислових підприємств є,так само як і компанії, які займаються впровадженням таких проєктів (зокрема, серед них і члени УСПП). Але проблема лишається все та ж – брак комерційного кредитування за доступними ставками. Поки банки стабільно і добре заробляють на ОВДП та депозитних сертифікатах НБУ – вони не будуть ризикувати і йти в комерційний сектор.

Тому УСПП та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану вже звернулися до Ради національної безпеки і оборони України (РНБОУ), Верховної Ради України (ВРУ) та Уряду з пропозиціями щодо підвищення стійкості національної економіки та її самодостатності в умовах війни.

Основними пропозиціями є:

– Розробити та впровадити дієву програму підтримки малого і середнього бізнесу. Наприклад, через доступ до кредитів, субсидій та податкових знижок на модернізацію, власний імпорт електроенергії, спрощення процедури отримання дозволів та ліцензій тощо.

– Підвищити рівень кредитування підприємців через співпрацю Уряду та НБУ із комерційними банками. Для цього потрібно страхувати воєнні ризики для фінустанов, розширювати державні програми кредитування.

– Вдосконалити політику бронювання працівників для бізнесу. В УСПП пропонують бронювати за фактором професій і посад, важливих для підтримки економіки і завдань із відбудови. Ідея економічного бронювання потребує додаткових обговорень першочергово із Генштабом, із суспільством та із бізнес-асоціаціями.

– Стимулювати розбудову мережі малої маневреної генерації, впровадити локальні інвестиційні проєкти на місцях, залучати кошти у відновлювальну енергетику, окремі проєкти для енергоємних галузей промисловості тощо. Серед іншого, АШ наполягає на розвитку місцевої енергетики на основі державно-приватного партнерства, орієнтовану на використання місцевих енергетичних ресурсів, зокрема можливості переробки відходів у енергоресурси.

«Тільки завдяки комплексному підходу та співпраці держави з бізнес-спільнотою можливо досягти позитивних змін в економіці і подолати виклики, що стоять перед Україною через агресію рф. Сили оборони України тримають фронт, держава і бізнес мають тримати економічну стабільність і збільшувати видатки на армію, але не через нові і нові податки, а через програми стимулювання і розвитку», – підсумували в УСПП.

Вдосконалення процедур бронювання працівників, необхідність підтримання діяльності не лише критично важливих, але й всіх економічно активних суб’єктів підприємництва – одні із найважливіших факторівстійкості економіки України в умовах воєнного стану. Наша оборона у війні із російським агресором фінансується виключно за кошти держбюджету, тобто на податки українських громадян, підприємств, резидентів.

Для майже 60 % роботодавців пошук кваліфікованих працівників є першочерговою проблемою, за результатами опитування Уряду. В окремих галузях ця ситуація ще більш критична: на деяких гірничодобувних підприємствах – до 73 % незаповнених вакантних місць, на трубних підприємствах – до 81 %, у будівництві – від 60 до 80%.

Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП за участі представників РНБОУ, Кабміну, ВРУ, бізнесу, експертів, профспілок тощо.

Напередодні Антикризовий штаб проаналізував численні звернення промислових підприємств щодо складності з набором робітничих кадрів у контексті імплементації закону № 3633-ІХ про мобілізацію.

Виробники, роботодавці одностайні в тому, що система бронювання потребує подальшого удосконалення та узгодження із раніше затвердженими нормативно-правовими актами у цій сфері.

Серед поширених зауважень:

– часом недотримання причетними органами державної влади термінів оформлення бронювання;

– відсутність  юридичних гарантій не бути одразу мобілізованими при оновленні даних;

– практика розширеного трактування підстав для  відмов ТЦК та СП у зарахуванні заброньованих працівників на спеціальний військовий облік під час перевірки підстав для надання відстрочок;

– норми щодо бронювання 100% військовозобов’язаних працівників підприємств ОПК  не розповсюджується на працівників, яким вже вручено мобілізаційне розпорядження (резервісти), зокрема після введення у дію Закону № 3633-ІХ та відповідно зниження призовного віку до 25 років.

Учасники засідання також наголосили на тому, що в суспільстві немає консенсусу щодо параметрів  справедливої системи «економічного бронювання», а відтак концепцію потрібно доопрацьовувати і проводити адекватну комунікацію з громадськістю, військовими.

Антикризовий штаб пропонує Уряду швидке налагодження системи перекваліфікації і навчання спеціалістів та закликає максимально жорстко реагувати на зловживання, корупційні практики під час організації перетину кордону через систему «Шлях».

За підсумками розгляду Антикризовий штаб і УСПП направили РНБОУ, парламенту, Кабміну структуровані рекомендації і бачення бізнесу покращення системи бронювання.

Першочергово слід провадити постійний моніторинг впливу державної політики в сфері мобілізації на стійкість національної економіки.

З цією метою потрібно налагодитивзаємодію місцевих органів влади, ТЦК СП, органів місцевого самоврядування для дотримання термінів оформлення та/або переоформлення бронювання військовозобов’язаних.

Далі – опрацювати пропозиції бізнесу щодо бронювання критично важливих працівників промисловості за найменуваннями професій, посад. Такі вже надсилалися Уряду.

При визначенні підприємства критично важливим для економіки враховувати динаміку показників у економічній діяльності таких підприємств та необхідність збереження їхнього статусу,

Щоб ефективно імплементувати Закон про мобілізацію, Кабміну необхідно внести зміни до відповідних нормативно-правових актів, передбачивши:

– бронювання і резервістів на підприємствах ОПК;

– доповнення Постанови №76 (зі змінами, внесеними постановою №650)нормою про обов’язковість інформування підприємства з боку ТЦК та СП щодо зарахування заброньованих осіб на спеціальний облік у 5-денний строк. Визначати кількість військовозобов’язаних для електронного бронювання визначати  станом на 01.01.2024 року (замість 18.05.24р.);

– можливість бронювання військовозобов’язаних співробітників, що займають посади чи виконують функції, які є обов’язковими згідно вимог законодавства (наприклад, у страховій сфері).

Міносвіти спільно із вітчизняними вишами мають розглянути пропозицію залучати студентів окремих спеціальностей (наприклад, інженерних, ІТ) починаючи з 3-го курсу очної форми навчання за держзамовленням до обов’язкової роботи на підприємствах ОПК за погодженим графіком. Натомість випускники таких спеціальностей, які навчалися по держзамовленню – будуть зобов’язані відпрацьовувати на державних підприємствах нормативно визначений період.

Антикризовий штаб розраховує на ефективність спільної з Урядом, Генштабом роботи над удосконаленням системи бронювання та її збалансуванням із потребами мобілізаціями (як на цей рік, так і в перспективі на 2025-ий).

Документ

Іншими чинниками є повномасштабна війна рф проти України, обстріли ворогом енергоінфраструктури нашої держави, внаслідок чого втрачено 9 гВТ потужностей, дефіцит кваліфікованого персоналу, проблематика державного управління.

На цьому наголосили учасники засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та Українського союзу промисловців і підприємців.

Серед учасників – представники РНБОУ, уряду, парламенту, органів місцевого самоврядування, Національної академії наук, профспілок, галузевих ділових асоціацій, експерти тощо.

Було відзначено, що на виконання попередніх рішень Антикризового штабу Нацбанк взяв курс на деяку валютну лібералізацію та послідовно знижує облікову ставку (нині 13%). Попри це, зберігається значний розрив між цим показником і інфляцією, яка становить в травні 2024 року – 3,3%

Головними чинниками інфляції є скорочення сукупного попиту, частковий мораторій на підвищення комунальних тарифів для населення, відносна стабілізація валютного курсу.

“Облікова ставка НБУ наразі мало пов’язана як із інфляцією, так і обсягами кредитування комерційними банками економіки. Тому бізнес закликає НБУ негайно – разом з урядом, виробниками, експертами – погодити політику стимулювання цього процесу. Більше 60% підприємців мають гостру нестачу кредитних коштів для продовження своєї діяльності”, – наголосив президент УСПП, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах.

За даними аналітиків УСПП, а також публічної інформації, банки мають високі обсяги вільної ліквідності (775 млрд грн у травні 2024). Чистий прибуток після оподаткування платоспроможних українських банків за січень-травень 2024 року склав 67,968 млрд гривень, що на 26,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Однак ці кошти вони не інвестують ні в економіку (високі воєнні ризики), ні навіть у високих обсягах в урядові ОВДП, оскільки поточна монетарна політика НБУ стимулює їх купувати саме депозитні сертифікати регулятора із дохідністю до 16,5 % річних (в 5 разів вище інфляції).

Водночас вартість обслуговування внутрішнього державного боргу зросла з 9,9 % річних у 2021 р. до 16,0 % річних в 2024 р. У травні 2024 Уряд здійснив розміщення ОВДП за ставками до 17,5 % річних при поточній інфляції у 3,2 %.

У 2024 р. Уряд планує сплатити за ОВДП 259 млрд грн,  у той час як за розміщення ОВДП передбачається отримати 81 млрд грн.

За час війни баланс фінансових розрахунків між Урядом та НБУ став глибоко негативним і продовжує погіршуватися.

“Вагома частка кредитного портфеля банків припадає на пільгові програми Уряду (понад 40% портфеля бізнес кредитів), що фінансуються державним бюджетом. Так, державна програма «5-7-9» стає дедалі дорожчою для держави. Наслідком цього є періодичні затримки із фінансуванням, а отже накопичення заборгованості перед банками (на початку червня  5,8 млрд грн). Виходом є лише стимулювання банків самим кредитувати бізнес за доступними ставками, при цьому Уряд має чітко роз’яснити механізм страхування воєнних ризиків, а НБУ не повинне конкурувати із економічним сектором по своїм обсягам депозитних сертифікатів”,-  вважають в Антикризовому штабі.

Ситуація ускладнена не лише для виробників, експортерів і малого бізнесу. Парадоксально, але в умовах великої війни із рф, завантаженість підприємств ОПК , за офіційними оцінками, наразі  складає 40%. У більшості випадків – у зв’язку із відсутністю фінансових ресурсів. Тому це загроза вже не лише для економічного зростання, але й для національної безпеки.

Антикризовий штаб звернувся до РНБОУ з пропозицією розглянути, як складову національної безпеки, удосконалення грошово-кредитної, валютно-курсової  політики на окремому засіданні.

Нацбанк має оприлюднити зміст і заходи із виконання нещодавно затвердженої Стратегії з розвитку кредитування, разом з Урядом поширити практику винятків зі строків розрахунків за операціями експорту-імпорту на інші сектори промислового виробництва, зокрема легкої та хімічної промисловості (наразі діють для аграріїв, частини машинобудівників).

Також потрібно визначити чіткі, прості і зрозумілі критерії для видачі кредитів по програмі «5-7-9», включаючи в тому числі такі ризики як судові позови. На доступних інформаційних ресурсах  програми Доступні кредити «5-7-9» розмістити онлайн калькулятор, який би дозволяв підприємству попередньо оцінити шанси на отримання кредити за програмою та його можливий обсяг; встановити для банків чіткий термін  на розгляд заявок.

Відповідні рекомендації Антикризового штабу направлені на адресу Президента України, РНБОУ, НБУ, Уряду, ВРУ тощо.

Документ

На адресу Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану  зросла кількість звернень від окремих підприємств про труднощі планування роботи через зростаючий дефіцит електроенергії та ускладнення в процесі організації бронювання працівників.

Ділова спільнота наполягає на підвищенні рівня координації органів державної влади і місцевих військових адміністрацій  у визначенні балансу між можливостями енергетичної інфраструктури та необхідністю забезпечення економічної діяльності складних виробництв.

Раніше Український союз промисловців і підприємців висловив свою позицію щодо норми імпорту бізнесом 80% електроенергії задля уникнення відключень, назвавши цю ініціативою недосконалою та такою, що може навпаки зашкодити виробникам.

Натомість УСПП виступив за розбудову системи розподіленої генерації, фіскального і нефіскального стимулювання проєктів з енергетичного самозабезпечення підприємств, у тому числі на ВДЕ (сонячна, вітрова), модернізацію інфраструктури під ці потреби та завдання синхронізації подальшого розширення пропускної  спроможності із енергосистемою ЄС.

Також завдяки спільним зусиллям Антикризового штабу, бізнес-асоціацій, роботодавців  – УСПП, ООРУ, ФРУ та ін. Уряд дещо удосконалив процедуру бронювання. Втім, постанова №650, якою внесли зміни до постанови №76 – черговий крок, але не кінцевий результат у побудові справедливої, прозорої та збалансованої системи бронювання фахівців та її збалансування із завданнями мобілізації.

“До кожного підприємства, компанії потрібен адресний підхід, щоб шукати оптимальний баланс між економікою та обороною, об’єктивно формувати персональні списки мобілізації. У разі виконання таких умов, економіка витримає. Втім, це все вимагає більш високої ефективності інститутів влади, їхньої кваліфікації та відповідальності”, – зауважив президент УСПП, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах.

Від цього залежить стійкість національної економіки, а відтак фінансування нашої оборони.

Ділова спільнота також закликала Уряд до більш системних дій щодо розвитку ОПК, нарощування виробництва зброї, боєприпасів та спецтехніки в Україні; переходу виробників на стандарти НАТО.

Ці питання обговорять на засіданні Антикризового штабу, на яке запрошені представники ВРУ, Офісу президента, Кабміну, експертних установ, профільних асоціацій тощо в другій декаді червня.

Окремо учасники засідання розглянуть проблему  доступності кредитів  для промислових підприємств (зокрема, ОПК) в умовах зростання вартості позичкового капіталу. Комерційні банки не поспішають кредитувати реальний сектор економіки, у той час, як до 60% підприємств мають нестачу коштів для розвитку і модернізації, почасти і операційної діяльності. Рівень кредитування в Україні найнижчий в ЄС та становить 10-12% від ВВП, тоді як в сусідніх Польщі чи Чехії це показник 70-80% ВВП.

УСПП і Антикризовий штаб вже надали низку пропозицій Уряду та НБУ, запропонувавши провести окреме обговорення за участі очільників українських банків та бізнес-асоціацій

Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану послідовно виступає за більш збалансовану в контексті потреб оборони і економіки, але у той же час прозору систему бронювання працівників.   З точки зору механізму – це, безумовно, запровадження легкого і зрозумілого електронного бронювання.

Ще в червні минулого року за наполяганням УСПП Мінекономіки разом із Мінцифри та Генштабом активізували роботу щодо цифровізації процедури бронювання (умовна назва єБронювання) для того, щоб прибрати суб’єктний вплив на прийняття рішень та їх терміни.

Тоді прогнозувалося втілення ідеї електронного бронювання ще восени 2023 року, втім, ініціативу не було до кінця реалізовано.

Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, УСПП постійно моніторили ситуацію та повторно надали експертні пропозиції Уряду. Деякі із них було втілено в життя – зокрема, до загальної суми податків підприємств, що бронюють своїх фахівців, враховується ЄСВ, а на підприємствах ОПК дозволено бронювати будь-яку кількість спеціалістів, не обмежуючись 50%.

Тепер Міністерство економіки України підтвердило, що уряд працює над створенням механізму електронного бронювання.  Про це представники відомства повідомили в коментарі AIN.UA.

“Іншої альтернативи, крім диджиталізації процесів, пов’язаних із бронюванням, немає. Це буде однозначно зроблено. Ми зараз обговорюємо з Міністерством оборони та Мінцифри принципові підходи до того, яким чином перевести “в цифру” постанову [Кабінету Міністрів] №76 [регулює питання бронювання, — ред.] або ті нормативно-правові акти, які регулюють або будуть регулювати питання бронювання військовозобов’язаних”, — розповіли в Мінекономіки.

Чиновники підтвердили, що ведуть діалог із бізнесом і профільними асоціаціями, народними депутатами та стейкхолдерами.

УСПП вітає прогрес в даному питанні та підкреслив важливість постійної комунікації і зворотнього зв’язку із бізнесом.

Економіка теж важлива для забезпечення оборони України: кожна гривня із сплачених податків йде на потреби ЗСУ

Вже понад два роки триває повномасштабна війна з російською федерацією. Ворог руйнує в тому числі і цивільну інфраструктуру України, обстрілює міста, маючи на меті підірвати економічну складову нашої оборони. За різними оцінками, масштаб збитків від агресії росії складає 600-700 млрд. доларів, це без врахування втрати людського капіталу, закриття підприємств і падіння експорту.

Чому це важливо?

Оборона України повністю забезпечується із державного бюджету. Міжнародна фінансова допомога не може бути спрямована на військові потреби, а відтак використовується на підтримання макроекономічної стабільності, на підтримку підприємництва, соціальні видатки, частково на модернізацію і відбудову енергетичної інфраструктури тощо.

Таким чином, збільшення фінансування армії, закупівель зброї та  грошових виплат військовослужбовцям залежить саме від ділового та інвестиційного клімату.

Український бізнес активно підтримує  ЗСУ і державу в цілому, сплачуючи в складних умовах необхідні податки. Так, за квітень 2024 року, перевиконання бюджету по податковій +9,5%, по митниці +14,8% понад план. Це при тому, що досі не розв’язане питання збільшення кредитування підприємців (до 60% з них не можуть дозволити собі позики за комерційними ставками біля 20%), є чимало випадків тиску на бізнес, а також постійно піднімається питання підвищення податків з боку профільного комітету ВРУ.

Найбільшим головним болем для підприємців (окрім війни, звичайно) є нестача робочих рук. До 6 млн. українців, які виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення рф, досі не повернулися.  Частина працівників, у тому числі і вузьких спеціалістів, доєдналися до ЗСУ як добровольці чи були мобілізовані.

Армії також потрібні люди. Військові відкрито заявляють про нестачу особового складу, що загрожує обороноздатності країни. Підрозділи потребують як доукомплектування, так і ротації, адже людей потрібно берегти і не доводити до повного виснаження.

Баланс між забезпеченням оборони та водночас підтримкою стабільної економічної діяльності може запропонувати лише прозора і дієва система бронювання.

На цьому наголошують в Українському союзі промисловців і підприємців та Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану. Їх пропозиції вже врахували щодо працівників підприємств ОПК, для яких зняли обмеження по обсягам бронювання.

Проте запит на справедливу і дієву систему бронювання все ж лишився.

Що можна зробити в цих умовах?

На часі є проведення аналізу потреб армії та бізнесу для визначення ключових сфер, де можна вилучити працівників без зниження економічної активності підприємств, що дуже важливо для зміцнення  обороноздатності.

По-перше, слід унормувати перелік критично важливих підприємств, адже чимало потрібних для відновлення України виробництв туди не потрапило, натомість там опинилися служби доставки та букмекерські компанії. До прикладу, працівники лакофарбної галузі відчувають шалений дефіцит кадрів. Це ж стосується, наприклад, хімпрому загалом. Україна втрачає десятки мільярдів доларів через те, що заводи простоюють, а є засилля імпорту (в хімпромі 80-90%). Родовища корисних копалин не розробляються (літій, калій, титанова руда), хоча світові потреби зростають.

Тому бронювання потрібно узгодити з конкретною економічною стратегією України, зробити оперативно аудит галузей та запропонувати план дій по кожній із них. Критеріями важливості також мають бути показники потенційної користі для економіки і оборони за умови, якщо підприємство починає чи розвиває такий напрям. Наприклад, виробництво порохів для оборони; видобуток літію для акумуляторів; нафтогазова переробка і т.д.

УСПП і Антикризовий штаб займається цим питанням у розвиток ініціативи Президента по запуску національної платформи “Зроблено в Україні”: та вже направив пропозиції ВРУ, Офісу президента, Уряду по АПК, ГМК, будівельній галузі, легпрому, хімічній промисловості і робота триває.

«Слід запровадити низку державних програм для підтримки малого та середнього бізнесу, зокрема розширити кредитування, надати податкові стимули на модернізацію чи розширення виробництва тощо. Також важливі інвестиції в освіту та перенавчання, щоб забезпечити бізнес кваліфікованими кадрами навіть у таких складних умовах», – підкреслив президент УСПП Анатолій Кінах.

Діловий союз співпрацює в даному напрямі із Національним агентством кваліфікацій: серед спільних здобутків – можливість підтвердження свої кваліфікації навіть при втраті документів, залучення досвіду ЄС щодо професійно-технічної освіти і т.д.

«Держава також має робити якісь зусилля задля збереження і розвитку людського капіталу, повернення біженців додому. Штрафами, обмеженнями в консульських послугах тощо цього не доб’єшся: лише економічні стимули і визначеність дадуть результат. Створення програм підтримки для повернення українців з-за кордону, забезпечення їх працевлаштуванням та соціальною адаптацією буде дієвим кроком», – зазначив А.Кінах.

Щодо мобілізації, то бізнес, як одна із найбільш активних частин суспільства, однозначно її підтримує. Втім, цю систему потрібно робити більш гнучкою, що дозволить залучати громадян до оборони на визначеній середньостроковій основі (умовно 1,5-2 роки), з поверненням до цивільного життя та роботи після виконання своїх громадянських обов’язків.

Загалом питання балансу  потреб оборони і економіки вимагає комплексного підходу, що включає оптимізацію мобілізаційної політики, повернення біженців, підтримку бізнесу та залучення міжнародної допомоги.

Тільки скоординовані зусилля держави, бізнесу та міжнародної спільноти дозволять посилити стійкість та самодостатність України в умовах боротьби з повномасштабною російською агресією.

Розраховувати на бронювання тепер також зможуть ті виробники товарів для війська, які напряму передають їх військовим частинам ЗСУ.  Відповідний Наказ набув чинності 17 травня 2024 року.

Таким чином, зміни фактично розширюють перелік критеріїв. Перший об’єднує ті два, які були чинні до цього часу, додаючи при цьому позабюджетні джерела фінансування. А другий дає можливість отримати підставу для бронювання компаніям, які знаходяться на стадії розробки свого продукту у сфері ОПК.

Раніше Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану зверталися до Уряду із пропозиціями удосконалити процедуру бронювання для підприємств, які постачають товари і послуги для Сил оборони України.

Відомо, що Кабмін зреагував на ці звернення та раніше прийняв рішення скасування обмежень на бронювання працівників підприємств ОПК. Нині ж наказ Мінстратегпрому доповнює ці зусилля.

Раніше Український союз промисловців і підприємців та Антикризовий штаб звертали увагу парламенту, Уряду та Офісу президента на потребу масштабування та виходу на серійне виробництво зброї, боєприпасів, спецтехніки для потреб Сил оборони України.

Я вже провів низку нарад із керівниками підприємств оборонно-промислового комплексу, переконаний, що такий крок надасть їм можливість стабільно працювати та збільшувати обсяги виробництва.

Окрім того, в УСПП виступають за стратегічне планування розвитку українського ОПК. Мається на увазі наявність стабільних середньострокових (на 2-3 роки вперед) замовлень від держави, створення спільних із європейськими партнерами виробництв тощо.