У польському Арламуві, на запрошення екс-президента Польщі Леха Валенси, відбулася масштабна зустріч політиків, дипломатів і представників бізнесу з Польщі, ЄС, України та США. Головна тема – міжнародна співпраця задля відновлення України від повномасштабної агресії рф та зміцнення її позицій у Європі та світі, зокрема в контексті останніх геополітичних подій у Вашингтоні.

Український громадський та діловий сектор на заході представила делегація Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) на чолі з президентом Анатолієм Кінахом. Він разом із Лехом Валенсою вже тривалий час співпрацює над розробкою механізмів залучення міжнародних інвесторів до відбудови України. Партнери провели низку робочих зустрічей, де обговорили економічні перспективи країни, можливості фінансування інфраструктурних та виробничих проєктів, а також шляхи модернізації економіки.

Важливим етапом заходу стала презентація бізнес-проєктів, спрямованих на відновлення житлового фонду, інфраструктури та промисловості України на індустріально-інноваційних засадах. Платформою для реалізації цих ініціатив може стати Фундація “Premier-U”, створена УСПП за підтримки польських партнерів у Варшаві. Її головна місія – сприяти відбудові України, модернізації промисловості та інтеграції країни у європейський і світовий економічний простір. До Наглядової ради фундації вже увійшли колишні очільники урядів України та Польщі, а також планується залучення екс-прем’єрів інших країн-членів ЄС.

Однією з ключових ініціатив зустрічі стало заснування економічного форуму «Арламув» – нового майданчика для стратегічного діалогу між Україною, ЄС та США. Його головна мета – координація зусиль задля ефективної реконструкції України та її інтеграції у західні структури.

Учасники форуму детально обговорили геополітичну ситуацію, виклики, з якими стикається Україна, та роль міжнародної спільноти у забезпеченні безпеки й економічного розвитку. Особливу увагу приділили питанням політичної, військової та економічної співпраці.

За підсумками зустрічі всі сторони погодилися, що необхідно прискорити створення умов для досягнення справедливого миру в Україні та продовжувати консолідувати міжнародні зусилля щодо її відновлення.

Я разом із делегацією ділового союзу вирушив до Польщі на запрошення колишнього президента Польщі Леха Валенси. Основною темою зустрічі стане міжнародна співпраця у відбудові України від повномасштабної російської агресії, відновлення її економіки та зміцнення позицій на європейській і світовій аренах.

Серед ключових ініціатив, які планується розглянути під час зустрічі:

• Економічний форум «Арламув»: створення нового майданчика для діалогу та співробітництва між Україною, Європою та США.
• Презентація Фонду «Прем’єр У»: спрямованого на трансформацію та розвиток України.
• Представлення інвестиційних проєктів: у контексті економічного відновлення України.

Зустріч об’єднає представників політики, дипломатії, бізнесу Польщі та міжнародних організацій, створюючи унікальний простір для конкретних кроків задля майбутнього України та ЄС. Це особливо важливо на тлі останніх подій у відносинах між Україною та США.

Варто зазначити, що Лех Валенса та низка колишніх польських політв’язнів підписали листа до президента США Дональда Трампа, висловлюючи підтримку Україні.

Висловлюємо вдячність польським партнерам за підтримку та сподіваємося на спільну реалізацію масштабних ініціатив з відновлення країни.

Тут можна подивитися відео мого виступу на  засіданні Антикризового штабу стійкості економіки та Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП)

Попри всі труднощі, викликані трирічною агресією Росії, українська економіка продовжує відновлюватися, хоча й повільнішими темпами, ніж прогнозувалося. Нині реальний ВВП України становить лише 80% довоєнного рівня. Масштаб збитків, завданих війною, перевищив $500 мільярдів: зруйновано чи пошкоджено 10% житлового фонду країни, втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.

Проте найболючішою проблемою залишається брак інвестицій. На інвестиційні цілі перерозподіляється лише 16% ВВП — удвічі менше, ніж у середньому по світу. Ситуація ускладнюється тим, що війна триває у форматі затяжного конфлікту на виснаження ресурсів. Україна має терміново активізувати процеси економічного відновлення та робити ставку на підтримку промисловості, розвитку оборонного комплексу, машинобудування та інших критично важливих галузей.

Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки та Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП). У заході взяли участь понад 300 представників ділової спільноти, експерти, народні депутати, представники Кабміну та РНБО, а також міжнародні партнери. Серед ключових спікерів були президент УСПП Анатолій Кінах, бізнес-омбудсмен Роман Ващук та Ярослав Жаліло, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.

Виклики бізнесу в умовах війни

Президент УСПП Анатолій Кінах у своєму виступі наголосив на необхідності запровадження державних програм розвитку промисловості зі системним підходом. Він звернув увагу на негативний вплив податкового тиску, зростання тарифів на енергетику та логістику, а також дефіцит кадрів та енергоресурсів.

“Опитування серед бізнесу показало, що 37% підприємців планують закрити, скоротити чи релокувати свої виробництва до країн ЄС. Держава та ділові асоціації повинні спільно працювати над розв’язанням цієї проблеми. Особливо гостро стоїть питання доступу до кредитування, яке в Україні наразі найнижче в Європі — лише 15% ВВП”, — підкреслив Анатолій Кінах.

Він також зазначив, що валютні інтервенції Національного банку України минулого року сягнули $35 мільярдів, але, попри це, гривня девальвувала на 14%. Поступове підвищення облікової ставки лише погіршує ситуацію з доступом до кредитних ресурсів для бізнесу.

Бізнес-омбудсмен: інституційні проблеми

Роман Ващук, бізнес-омбудсмен України, у своєму виступі розкритикував створення нових органів для комунікації з підприємцями, які часто мають обмежений функціонал та вплив. Він закликав до посилення роботи вже існуючих інституцій та забезпечення чіткого дотримання законодавства.

“Жодне з великих питань бізнесу — ані в митній, ані в податковій сфері — досі не було вирішено. Потрібно зосередитися на бездоганному виконанні вже ухвалених законів”, — зазначив він.

Гірничо-металургійний комплекс: на межі виживання

Особливу увагу на засіданні приділили проблемам гірничо-металургійного комплексу (ГМК). Через наближення російських військ до міста Покровськ було зупинено єдину в Україні шахту з видобутку коксівного вугілля, що критично важливе для сталеливарної галузі. Президент асоціації “Укрметалургпром” Олександр Каленков повідомив, що це може спричинити скорочення виробництва щонайменше на 50% у 2025 році.

Попри деяке зростання експорту після відкриття морського коридору, більшість підприємств ГМК перебувають у важкому стані. Галузь залишається експортноорієнтованою на 80% і забезпечує значні валютні надходження до бюджету. Тому уряд має запропонувати комплексні заходи для підтримки цієї сфери.

Плани на майбутнє

За підсумками засідання Антикризовий штаб спільно з профільними асоціаціями, такими як “Укрметалургпром”, підготують рекомендації для Кабміну щодо підтримки ГМК, промисловості та розвитку економіки в цілому. До таких заходів належатимуть програми кредитування, реформування тарифної політики та підтримка підприємств.

Україна стоїть на роздоріжжі. Подальший розвиток залежатиме від здатності держави та бізнесу спільно вирішувати нагальні проблеми, забезпечуючи стійкість економіки в умовах війни. Тільки консолідовані дії дозволять країні рухатися до відновлення та сталого зростання.

Експерти називають документ таким, що створює ризики для економіки та обороноздатності України в умовах затяжної війни з російським агресором.

Український союз промисловців і підприємців (УСПП) разом із Антикризовим штабом стійкості економіки в умовах воєнного стану висловлюють глибоке занепокоєння рішенням Верховної Ради щодо ухвалення законопроєкту №6013. Цей документ фактично передбачає скасування Господарського кодексу України, ліквідацію комунальних підприємств і впровадження положень, які створюють нові корупційні ризики.  Ця позиція ґрунтується на результатах публічних обговорень, які проводили УСПП та Антикризовий штаб. У заходах брали участь представники бізнес-спільноти, експерти, судді, юристи та інші фахівці. Під час обговорень було висловлено єдину позицію: законопроєкт №6013 не відповідає стратегічним інтересам країни. Його ухвалення може призвести до руйнівних наслідків для економіки та спроможності України виробляти власний ресурс.

Відповідну резолюцію тоді спрямували в Офіс президента, парламент і Кабмін. В умовах війни економіка України стикається з безпрецедентними викликами, які потребують термінових і ефективних заходів для підтримки та розвитку. Військова агресія рф проти України не лише завдає руйнівних наслідків інфраструктурі та підприємствам, але й створює нові реалії, у яких важливо адаптуватися до змін у глобальному економічному середовищі. І ключове значення для збереження економіки України, державності є адекватне правове забезпечення господарської діяльності умовах воєнного часу з урахуванням євроінтеграційних прагнень України. Невід’ємною складовою такого адекватного правового забезпечення є Господарський кодекс. Він є основним законодавчим актом, який регулює підприємницьку діяльність та забезпечує правову визначеність для бізнесу. Його скасування без створення альтернативної системи регулювання створює правовий вакуум. Це ускладнить ведення бізнесу, підвищить інвестиційні ризики та може призвести до хаосу у сфері господарських відносин.  Проти скасування Господарського кодексу нормами законопроєкту #6013 виступили провідні асоціації промисловців, місцевого самоврядування,  суддів та юристів.

Важливим с недопущення зламу найбільш ефективно працюючої системи господарських судів України. Замість того, щоб руйнувати вже усталену законодавчу систему, розпорошуючи економічне законодавство та дезорієнтуючи суб’єктів правозастосовчої практики, розумним було б поліпшити та модернізувати її з урахуванням потреб вирішення конкретних проблем бізнесу на системній кодифікованій основі.  Шлях України до ЄС має бути ознаменований не регресивними процесами, які можуть свідчити про віддалення держави від правових цінностей ЄС, адже  економічне законодавство в більшості держав-членів ЄС є кодифікованим. Йдеться про Францію, Бельгію, Іспанію, Естонію, Португалію, Люксембург тощо. Перевагу кодифікації законодавства надають також в США, Японії, Південній Кореї, Туреччині і т.д. У цьому контексті ініціативи скасування Господарського кодексу України виглядають необґрунтованими та нелогічними.

Натомість збереження, модернізація та поглиблення кодифікації національного законодавства збалансує публічні та приватні інтереси в економіці,  створить підвалини для її швидкого відновлення  і зменшення економічних правопорушень. Законопроєкт передбачає заборону створення нових комунальних підприємств та передачу існуючого майна територіальних громад у приватні господарські товариства. Це позбавляє громади права самостійно управляти своїми ресурсами, що особливо критично в умовах війни, коли роль місцевих органів самоврядування є ключовою. Відсутність чіткого механізму приватизації майна та регулювання господарської діяльності створює підґрунтя для корупції. Це становить загрозу економічній безпеці країни під час війни.  Експерти НАН України оцінили: перетворення понад 250 тисяч підприємств у ТОВ коштуватиме щонайменше 3 млрд гривень. Ця сума буде вимита із бюджетів всіх рівнів, замість того, щоби піти на оборону.

Окреме занепокоєння викликає поправка, яка значно знижує штрафи для постачальників Збройних Сил України у разі затримки поставок (навіть необгрунтованих). В умовах війни, коли своєчасне постачання є критично важливим, така загальна норма може негативно вплинути на обороноздатність. УСПП наголошує: потрібен адресний підхід, форс-мажори мають бути чітко регламентовані, щоб уникнути зловживань, а ось відверта недобросовісність – каратися штрафами. Водночас, підприємствам ОПК необхідно надати доступне кредитування, прозоре бронювання фахівців, а також дозволити експорт в дружні країни як спосіб розширення виробництва та заробітку додаткових коштів на випуск продукції для ЗСУ.

УСПП та Антикризовий штаб закликають Президента України застосувати право вето щодо законопроєкту №6013. Ухвалення цього документа в нинішньому вигляді створює загрозу економічній стійкості, інвестиційному клімату, а також обороноздатності держави. Країна не може дозволити собі експерименти з фундаментальними законами в умовах воєнного стану. Бізнес-спільнота наполягає на необхідності широкого обговорення подібних ініціатив за участю всіх зацікавлених сторін.   Президент УСПП Анатолій Кінах підкреслив:  “Сьогодні як ніколи важливо приймати рішення, які посилюють, а не послаблюють економіку та оборону. Законопроєкт №6013, на жаль, діє в протилежному напрямку.” УСПП готовий до подальшого діалогу з владою для розробки альтернативних законодавчих рішень, які будуть сприяти розвитку економіки та підвищенню обороноздатності України.

Нагадаємо, 9 січня в Раді за  законопроєкт №6013 проголосували 248 депутатів – “Слуги”, ОПЗЖ і “Голос”.

Війна з рф на виснаження ресурсів триває: агресор особливо активно тисне на фронті та руйнує інфраструктуру. Зараз критично важливо не просто декларувати, але справді об’єднувати зусилля – влади, громадянського суспільства, бізнесу – та посилювати економічний напрям, промисловий (нарощування виробництва ОПК та ін.) задля зміцнення обороноздатності країни та збереження людського ресурсу. 

На жаль, попри виклики війни, фінансову кризу та проблеми в багатьох галузях економіки, дії окремих представників Секретаріату Кабміну ставлять під загрозу роботу важливої ділової інституції – Українського союзу промисловців і підприємців, а також діючого під його егідою Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. Ситуація із недопуском працівників означеної організації до їх офісу за адресою Хрещатик, 34, систематично повторюється (детальніше про попередні інциденти читайте тут).

Відбувається блокування роботи не лише знаного ділового союзу, але й критично важливих структур соціального партнерства, що прямо впливають на економічну стійкість країни. Мова йде про робочий орган Національної тристоронньої соціально-економічної ради при Президентові України зі сторони роботодавців. НТСЕР – це єдиний майданчик для соціального діалогу між владою, роботодавцями і профспілками, а також орган, з яким співпрацює Міжнародна організація праці, структури ООН тощо.

При цьому рішення суду щодо перебування УСПП у згаданому приміщенні, яке він займає з часу свого заснування – 32 роки, досі не прийняте.  Згідно з чинним законодавством, організація, що користується приміщенням понад 10 років, має переважне право на подальшу оренду займаних площ.

Діловий союз, демонструючи відкритість до компромісу та відповідальність перед суспільством, добровільно звільнив 7-й поверх будівлі для Міністерства у справах ветеранів, повністю розмістивши свою діяльність лише на 3-му поверсі.

Міністерство, нагадаємо,  нещодавно переїхало до будівлі на Хрещатику, 34. Це важливий державний орган, чия місія заслуговує на повагу та підтримку. Водночас ми змушені констатувати, що підписання ним договору оренди будівлі відбулося без очікування судового рішення щодо УСПП.

УСПП готовий до конструктивного діалогу та продовжить захищати свої права виключно у правовому полі, очікуючи на справедливе й об’єктивне рішення суду.

Діловий союз закликає чиновників поважати законні права громадських організацій та не вдаватися до дій, які перешкоджають їхній роботі й порушують основні норми права.

Сучасна Україна переживає один із найскладніших етапів у своїй історії. Війна, економічні виклики, міграція та демографічна криза створюють комплекс проблем, які вимагають системних і негайних рішень. Як Президент Українського союзу промисловців і підприємців та голова Антикризового штабу стійкості економіки, я маю нагоду безпосередньо долучатися до обговорення та формування підходів, спрямованих на подолання цих викликів.

Демографічний стан: загрози і виклики

Засідання Антикризового штабу, яке відбулося нещодавно, ще раз підтвердило тривожну тенденцію: населення України скорочується. Станом на липень 2024 року чисельність населення на територіях, які перебувають під контролем державної влади, становить лише 31,1 млн осіб. Ще близько 5 мільйонів наших громадян знайшли прихисток за кордоном.

Прогнози на майбутнє не надто оптимістичні: до 2041 року населення України може скоротитися до 28,9 млн осіб, а до 2051 року – до 25,2 млн. Це вимагає рішучих дій з боку держави, бізнесу та громадянського суспільства.

Стратегія демографічного розвитку: перші кроки

Завдяки ініціативі Українського союзу промисловців і підприємців була затверджена Стратегія демографічного розвитку України до 2040 року. Водночас ділова спільнота, яку я представляю, відзначає, що у документі бракує чітких показників, ресурсної бази та системності.

Наша мета – зробити цю Стратегію максимально конкретною, з урахуванням потреб регіонів, громад і бізнесу. Як зазначали експерти під час засідання, розвиток людського потенціалу, забезпечення гідних умов життя і праці, повернення економічно активних громадян – це базові умови для стабілізації демографічної ситуації.

Виступ А.Кінаха

Економічний аспект: чому це важливо

Крім демографічних питань, ми маємо зосередитися на економічному зростанні. На жаль, бюджет на 2025 рік був прийнятий без Плану дій Уряду в економіці. Це ще раз підкреслює необхідність конкретних і прозорих програм, які стимулюватимуть розвиток бізнесу, створюватимуть нові робочі місця та збільшуватимуть доходи громадян.

Особливу увагу слід приділити монетарній політиці. Сьогодні вона залишається неефективною: прибутки банків зростають, а кредитування реального сектору економіки відсутнє. Це недопустимо в умовах війни.

Ринок праці: бронювання фахівців

Зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних, запроваджені Кабінетом Міністрів, мають на меті визначити підприємства, які є критично важливими. Проте цей процес вимагає прозорості. Як голова Антикризового штабу, я запевняю, що ми будемо ретельно моніторити, як працює новий механізм бронювання, щоб уникнути зловживань і забезпечити збереження кадрового потенціалу.

Людський капітал: головна цінність країни

Відомий український демограф Елла Лібанова пропонує кілька важливих рішень, зокрема створення мережі муніципального житла для внутрішньо переміщених осіб та перехід від трудомісткої до інноваційної моделі економіки. Це вимагає активного залучення місцевих громад і створення умов для співпраці між державою, бізнесом і суспільством.

Особливу увагу слід приділити молоді. За прогнозами ООН, до 2080 року частка людей віком 60+ в Україні може досягти 49%. Це означає, що без стимулювання народжуваності, створення умов для молодих сімей та повернення українців із-за кордону ми ризикуємо втратити майбутнє.

Що далі?

За підсумками засідання Антикризового штабу буде підготовлена резолюція з конкретними пропозиціями до Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Офісу Президента. Вона включатиме рекомендації щодо реалізації Стратегії демографічного розвитку, стимулювання бізнесу, створення робочих місць та зміцнення економіки.

Я переконаний, що вирішення демографічної кризи можливе лише за умови спільної роботи. Разом із міжнародними партнерами, науковою спільнотою та бізнесом ми маємо створити умови, за яких Україна стане місцем, де люди хочуть жити, працювати та будувати майбутнє.

Наше завдання – не лише подолати поточні виклики, але й закласти фундамент для сталого розвитку на десятиліття вперед. Україна має потенціал, і ми повинні використати його на повну.

Президент анонсував внутрішній «план стійкості», який повинен стати основою для підтримки економіки в умовах воєнного стану.

В Українському союзі промисловців і підприємців та Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану привітали цей крок до системності дій в економічній та енергетичній сфері, і підкреслили: саме програмні дії необхідні для забезпечення стійкості економіки країни, поступового підвищення її самодостатності.

Бізнес-спільнота та громадянське суспільство давно наполягають на розгляді проєкту бюджету на наступний рік разом із Планом пріоритетних дій в економіці, а в ідеалі – Планом дій Уряду на 2025 рік загалом. Відтак, ініціативу глави держави можна розглядати як відповідь на запит промисловців і підприємців, експертів.

Президент УСПП Анатолій Кінах заявив: «Ми очікуємо, що цей план буде ретельно продуманим та міститиме конкретні терміни, виконавців, а також чітко визначені ресурси, які необхідно спрямувати для його реалізації. Вкрай важливо, щоб він обговорювався з діловою спільнотою та відповідав на ключові виклики, які постали перед українською економікою в умовах затяжної війни з рф».

УСПП і Антикризовий штаб наголошують, що цей План має включати:

– Дерегуляцію бізнесу – зменшення адміністративного тиску, очищення митниці від корупції, мінімізацію кількості перевірок, безпідставних штрафів, блокування податкових накладних.

– Підтримку підприємств в енергозабезпеченні – фіскальні та нефіскальні стимули для підприємств, що впроваджують власні енергетичні рішення, зокрема розподілену генерацію, відновлювальну енергетику, біометанові установки і т.д.

– Масштабування кредитних програм – наявність системи доступного фінансування для малого і середнього бізнесу, що сприятиме розвитку підприємницької активності (де-факто – розширення програми «Доступні кредити 5-7-9»), підвищення рівня кредитування на сприятливих умовах.

– Удосконалення системи мобілізації і бронювання.

– Підтримку бізнесу на деокупованих і прифронтових територіях – особлива увага має бути приділена адресній допомозі бізнесу та громадянам у зонах, які постраждали від бойових дій.

За словами Анатолія Кінаха, робота над відновленням економічної активності у цих регіонах забезпечить нові робочі місця, а отже, підтримає стабільність у воєнний час: «Кожне робоче місце – це не лише економічна активність, а й внесок у загальний опір країни».

УСПП підкреслює, що залучення представників бізнесу до розробки та впровадження Плану є запорукою його ефективності. В умовах війни держава і бізнес мають діяти злагоджено, об’єднуючи зусилля для досягнення спільної мети – економічної стійкості й підвищення самодостатності України.

Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб закликає владу до активного діалогу з бізнесом на всіх етапах розробки цього важливого документа.

У Будинку профспілок відбулась презентація досліджень «Ознаки гідного робочого місця в контексті військової економіки та повоєнної відбудови» та «Промислова політика для виживання України», проведених за сприяння Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.

У реалізації зазначених проектів брали участь фахівці ФПУ, роботодавці, науковці, економісти, вітчизняні та міжнародні експерти.

До заходу долучилися представники Міністерства економіки, Міністерства молоді і спорту, Державної служби зайнятості тощо.

Як зазначив на презентації президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Об’єднання організацій роботодавців України Анатолій Кінах, головним завданням в економіці зараз є зміна її структури в бік індустріально-інноваційної, а також швидка адаптація виробничих стандартів до норм ЄС.

“Це важливо як для забезпечення стійкості і підвищення самодостатності економіки – ресурсної бази для нашої оборони, так і для поступового повернення українських біженців додому”, – відмітив він.

Голова ФПУ Григорій Осовий відмітив, що всі напрацювання у контексті повоєнної відбудови України мають проходити громадські обговорення, відтак, дана презентація – це практичний крок на шляху модернізації промисловості і забезпечення гідної праці.

Про сильну економіку та її вплив на пришвидшення перемоги України та повернення біженців говорив і директор представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Фелікс Гетт.

“Ці дослідження дуже важливі для майбутнього України: вона потребує не тільки сильної армії, але й сильної економіки, щоби протистояти рф. Це також запорука повернення біженців. Основою для відбудови України мають стати не спорадичні бізнес-інтереси великих груп, а сильна соціально орієнтована економіка”, – зазначив пан Гетт.

Презентацію щодо подолання наслідків деіндустріалізації провів директор держпідприємства “Укрпромзовнішекспертиза” Володимир Власюк.

Серед його тез – мало країн експортують сировину, бо це не вигідно: ставку варто робити на переробку; будівництво великих заводів неможливе без державної підтримки.

Українська держава має відігравати активну роль у подоланні ринкових провалів, спричинених війною. Західні партнери повинні відмовитися від протидії українській промисловій політиці, зокрема у формі локалізації.

Щоб сприяти подальшому зростанню та самодостатності інноваційного сектору виробництва озброєння в Україні, український Уряд має дозволити регульований експорт. Західні донори повинні збільшити закупівлю української зброї для оборони країни.

Україна та Європейський Союз повинні спільно інвестувати в декарбонізацію металургії та інших ключових галузей, аби гарантувати, що українське виробництво не буде послаблене Європейською зеленою угодою.

За висновками учасників заходу, відбудова країни потребує також активної участі кваліфікованих працівників, і створення гідних умов праці. Вони мають стати стимулом для залученню трудового капіталу та його утримання в усіх галузях.

На шляху до євроінтеграції Україна має відповідати європейським стандартам праці, що включають забезпечення прав працівників, безпечні умови та соціальну відповідальність. Це сприятиме економічній стабільності та швидкій інтеграції в європейську спільноту.

Відеозапис з презентації можна переглянути за посиланням: https://t.me/fed_prof/664

Секретаріат Реєстру (The Transparency Register)підтвердив реєстрацію Українського союзу промисловців і підприємців в системі.   Реєстр прозорості ЄС — це база даних, у якій перелічені організації, що можуть чинити вплив на процес розробки законодавства та впровадження політики інституцій ЄС. Реєстр показує, які інтереси представляються на рівні ЄС, ким і від чийого імені — а також, які ресурси спрямовані на цю діяльність (включаючи фінансову підтримку, пожертви, спонсорство тощо). Це забезпечує публічну прозорість і відповідає європейському законодавству.   Відтепер УСПП вказуватиме свій реєстраційний номер при комунікації з інституціями ЄС, наприклад, під час подачі заявки на акредитацію в Європейському Парламенті або при участі в публічних консультаціях, які організовує Європейська Комісія.   Дані в Реєстрі оновлюватимуться щорічно.

Днями я провів онлайн-зустріч із головами громад – учасниками проєкту Асоціації  малих міст України «Супермаркет рішень для громад».

Організаторами заходу виступили Асоціація спільно із УСПП, а до участі долучилося більше 60 представників місцевого самоврядування.

Говорили про посилення стійкості громад в умовах воєнного стану. Серед іншого, йшлося про економічні виклики та можливості для регіонального розвитку, енергетичну стійкість, збереження та створення робочих місць.

УСПП та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану послідовно підтримують розширення повноважень для місцевих громад, наголошуючи на необхідності забезпечення їх відповідними ресурсами для реалізації цих функцій.

Такий підхід є ключовим для підвищення економічної стійкості країни під час війни з російським агресором, сприяючи швидкому реагуванню на локальні потреби і ефективній підтримці економічної активності на місцях.

Загалом є чимало питань, які потребують вирішення. Передусім, необхідно відпрацювати систему адресної підтримки бізнесу і громадян на деокупованих та прифронтових територіях. Маємо відновлювати економічну активність, де це можливо, бо це є робочі місця, а відтак – сприяння обороні України

Я поінформував, що УСПП, Антикризовий штаб, а також Асоціація малих міст України надали свої пропозиції в даному напрямі РНБОУ, де готується рішення “Стійкість громад в особливий період”.

Також в діалозі з головою Асоціації Павлом Козирєвим, котрий модерував зустріч, було названо і інші питання, котрі потребують уточнення на законодавчому рівні.

До прикладу, що робити із заборгованістю з різниці в тарифах, яка вже становить 64 млрд. грн, і може зрости в наступному році ще на 17 млрд? Яким чином місцеві бюджети отримають компенсацію надання державою великої кількості пільг?

Я переконаний, що потрібно вдосконалювати фіскальну децентралізацію, а також виходити на більш системну роботу і діалог із податковою на місцях.

Також я рекомендував головам громад посилатися на законодавство ЄС, в якому існує норма про направлення мінімум 64% ПДФО в місцеві бюджети. Оскільки Україна вже є офіційним кандидатом на вступ, триває переговорний процес та паралельно активна гармонізація законодавства, тож це має бути вагомим аргументом.  Коли цьогоріч вилучили цю дохідну частину  із місцевих бюджетів, то рівень і якість ресурсної підтримки ЗСУ знизився. Місцеві громади і місцеві бюджети можуть більш оперативно реагувати на запити наших військових.

Учасників зустрічі також ознайомили із можливостями залучення грантових коштів в проєкти із відновлення чи посилення економічних спроможностей бізнесу та громадян.

Так, УСПП виступав менеджером проєктів з відновлення соціальних об’єктів на Київщині, фінансованих Урядом Литви. Разом із Міжнародною організацією праці та Об’єднанням організацій роботодавців України реалізовано пілотний проєкт із запуску корпоративного дитячого простору на Львівщині. Нині запущено в розробку низку подібних ініціатив в інших областях. На тлі дефіциту робочої сили зусилля, спрямовані на підвищення економічної залученості жінок, є дуже важливими. Якщо разом допомагати вирішувати питання наявності достатньої кількості таких корпоративних просторів, то працевлаштування спеціалісток, які перебувають в декретах, зросте.

Голови громад вже зацікавилися таким проєктом, зокрема до УСПП надійшло більше 50 заявок, а Асоціація малих міст України ініціювала організацію окремого обговорення його деталей із фахівцями ділового союзу та головами громад.

Український союз промисловців і підприємців має системну комунікацію як із парламентом, Урядом, РНБОУ, так і з органами місцевого самоврядування. Так, представники територіальних громад постійно залучені до роботи Антикризового штабу, мають можливість отримати в УСПП безкоштовні консультації тощо.