Анатолій Кінах

Tag Archive : гранти підприємцям

Повномасштабна агресія рф проти України зумовила небачені досі міграційні процеси: за даними ООН, понад 6,4 млн. українців залишаються біженцями за кордоном, а внутрішня статистика свідчить: близько 5 млн. наших співгромадян стали внутрішньо переміщеними особами.
Українському ринку праці вже не вистачає робочих рук, зокрема, це стосується кваліфікованих професій: інженери, будівельники, агрономи тощо. За прогнозами Уряду, для відбудови України від наслідків війни з рф знадобиться в майбутньому щонайменше 4,5 млн. нових працівників впродовж найближчих 10 років.
Війна спонукає терміново модернізувати виробництва, змінювати пріоритети у розвиткові економіки, розвивати новітні галузі – усе це виклики, які не можуть бути реалізовані без швидких, зрозумілих, чітких і конкурентних систем підготовки кваліфікованих працівників та робітників сучасного рівня.
Про це йшлося на форумі «Роль соціального партнерства у розвитку людського капіталу», ініційованому Український союз промисловців і підприємців (УСПП) та Національним агентством кваліфікацій.
Метою заходу є сприяння узгодженій діяльності законодавчої та виконавчої влади, роботодавців, професійних спільнот, а також використання всіх можливостей міжнародного співробітництва для розвитку Національної системи кваліфікацій України та її інтеграції в європейський та світовий простір.
До форуму доєдналися представники Верховної Ради України, Міносвіти, Мінекономіки, Державного центру зайнятості, профспілок, роботодавців, великих підприємств, ректори вищих навчальних закладів, експерти тощо.
«Окрім безпосередньо оборони нашої країни, пріоритетами також є забезпечення стійкого економічного зростання, швидка інтеграція в загальноєвропейський простір з його високими стандартами якості життя, модернізація ринку праці», – підкреслили присутні.
«Маємо формувати і тактику, і стратегію збереження та розвитку людського потенціалу. Щоб це зробити якісно, потрібно відповісти на питання: яку економіку ми формуємо, на чому буде базуватися відбудова України. Бізнес виступає за розвиток галузей і виробництв із доданою вартістю, переробки, інноваційних напрямків. Для цього необхідно пришвидшити конкретизацію та реалізацію Плану відновлення України та запустити роботу відповідної Національної ради з відновлення», – наголосив президент УСПП, голова Антикризового штабу стійкості економіки в умовах війни Анатолій Кінах.
Він переконаний, що всі подібні рішення повинні ухвалюватися у форматі соціального діалогу, а також бути гармонізованими із стандартами і регламентами ЄС, оскільки Україна незворотньо інтегрується в Європейський Союз, має статус кандидата на вступ.
Щодо системи підтвердження нових кваліфікацій, лідер ділової спільноти звернув увагу на потребу розробки багаторічної стратегії психосоціальної реабілітації та адаптації ветеранів війни, їх родин, а також постраждалих від російської агресії цивільних українців.
«Потрібні будуть реабілітологи, психологи тощо у великих кількостях, і цих спеціалістів потрібно вже готувати, підтверджувати їх професійні навички тощо», – зазначив Анатолій Кінах.
За словами Голови Національного агентства кваліфікацій Юрія Баланюка, розвиток Національної системи кваліфікацій можливий лише у форматі соціального діалогу. Бізнес-освіта-влада.
«Роботодавці і освіта мають «триматися за руки». Я вже це говорив, і моя позиція незмінна. Бізнес має сказати, спеціалістів з якими знаннями, навичками і компетентностями вони потребують – заклади освіти мають цих фахівців підготувати. В іншому випадку ми маємо кваліфікаційну яму», – зазначив Юрій Баланюк.
Голова Національного агентства кваліфікацій також наголосив на тому, що бізнес має більш активно розробляти професійні стандарти, бо лише вони знають вимоги до працівника, а заклади освіти мають оперативно інтегрувати ці професійні стандарти у начальні програми.
Народна депутатка України, Голова підкомітету з питань професійно-технічної та фахової передвищої освіти Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Ольга Коваль повідомила, що в Україні з’являється чимало нових професій, йде адаптація до нових викликів. У той же час, чимало людей все ж втратило роботу, тому це є тими викликами, над якими працює і парламент, і Уряд, і бізнес.
Як підтвердження цього процесу вона згадала оперативне прийняття ВРУ законів 2179-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій» та № 2312-IX «Про професійну освіту», над якими спільно працювали соціальні партнери.
Ними спрощена можливість працевлаштування громадян, які опинилися в складних обставинах, запрацював механізм підтвердження кваліфікації після здобуття неформальної освіти, закріплена пріоритизація професійних стандартів над кваліфікаційними характеристиками тощо.
Також вона повідомила, що парламент вчора підтримав законопроєкт про запровадження єдиного реєстру кваліфікацій (Класифікатор професій).
Андрій Вітренко, Заступник Міністра освіти і науки України, у своєму виступі наголосив на потребі якнайшвидшої синхронізації з європейською рамкою кваліфікацій.
Учасники форуму вважають першочерговими наступні завдання:
• розгляд питання розвитку людського капіталу в Україні на засіданні Національної тристоронньої соціально-економічної ради та в форматі Галузевих тристоронніх соціально-економічних рад.
• інтенсифікацію розроблення професійних стандартів на компетентнісній основі та врахування їх вимог при розробленні освітніх стандартів та програм;
• сприяння розвиткові кваліфікаційних центрів за новітніми напрямами економіки та потребами держави в умовах військового стану з оцінкою професійної кваліфікації за світовими стандартами.
• сприяння розвитку неформальної освіти, створення умов для інформального навчання та визнання їх результатів;
• інтеграцію Національної системи кваліфікацій у загальноєвропейський кваліфікаційний простір та врахування вимог директив в українському законодавстві;
• відкриття на базі Національного агентства кваліфікацій двох національних центрів – Europass та Euroguidance.
За підсумками заходу буде сформована відповідна Резолюція, яку організатори спрямують у Верховну Раду України, Кабмін, іншим зацікавленим партнерам та оприлюднять на своїх сайтах для ознайомлення.

Учасники Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану наполягають на необхідності підвищення захисту прав інвесторів та приватної власності в Україні. Засідання  Штабу, участь в якому взяли представники Верховної Ради України, уряду, бізнес-спільнота та експерти, ставило на перший план питання прозорості та гласності в державно-бізнесових відносинах в умовах війни проти російського агресора.

Я вважаю, що взаємодія між державою і бізнесом повинна базуватися на принципі “не нашкодь”. Дуже важливо, щоб громадяни знали імена не лише корупціонерів, але й посадовців, які безпідставно блокують рахунки підприємцям, що може призводити до знищення робочих місць. В умовах війни із агресивним та цинічним ворогом, коли росія робить ставку на виснаження наших ресурсів, це абсолютно недопустимо.

Антикризовий штаб співпрацює  із Генпрокуратурою, правоохоронними органами, Радою бізнес-омбудсмена задля недопущення будь-яких проявів неправомірного тиску на чесний бізнес. Зокрема, із Генпрокурором планується впровадження щоквартальних зустрічей, на яких будуть обговорюватися поточні проблеми та цілком конкретні кейси.

Дивитися повністю відео мого виступу

Польща є одним із найближчих союзників України під час війни та нашим головним торговим партнером з обсягом експорту/імпорту за 7 місяців 2023 року в 3 млрд. доларів. Варшава одна із найактивніших лобістів вступу України до ЄС та НАТО, чимало допомогла нам із озброєнням, технікою і гуманітарною допомогою від початку повномасштабної агресії рф.  Водночас, Польща також прийняла мільйони українських біженців, запропонувавши житло, соціальні виплати та можливість роботи.

Незважаючи на воєнний стан та численні обстріли російськими агресорами цивільної інфраструктури України,  близько 600 польських компаній залишилися працювати в Україні, сплачуючи податки та підтримуючи соціальні ініціативи. Деякі з них вже планують розширювати свої інвестиції. Тому за останні 3 місяці уряд та Сейм Польщі розробили і прийняли законопроект щодо страхування інвестицій в Україні. Закон з цього приводу вже підписаний Президентом Польщі А.Дудою і реалізується на практиці.

У процесі відбудови України хочуть взяти участь майже 2,5 тисяч компаній, які повідомили про свою готовність Польській агенції інвестицій і торгівлі. З контактів та обговорень, проведених польською та українською стороною, схоже, що таких підприємців буде набагато більше.

Про це стало відомо за результатами Конгресу з відбудови України «Common Future» в Познані. Організаторами стали партнери Українського союзу промисловців і підприємців – Польсько-українська господарча палата, Ягеллонський клуб тощо за підтримку Уряду Польщі та за персональної участі президента А.Дуди.

Участь в заході взяли не лише польські, але й українські підприємці, представники компаній з інших країн, а також польської державної адміністрації та європейських інституцій, які створюватимуть механізми фінансування відбудови України.

Я очолював делегацію УСПП і мав честь бути спікером цього поважного форуму. Народна дипломатія і комунікація між бізнесом двох країн є дуже важливою складовою нашого спільного розвитку як сучасних європейських держав. Впевнені, що нам потрібно намагатися в об’єктивних питаннях захисту національних економічних інтересів вирішувати все конструктивних шляхом.

Український союз промисловців і підприємців долучився до спільної заяви польського і українського бізнесу, які на фоні труднощів із експортом зернових підтвердили високий рівень взаємодовіри і бажання розвивати торгово-економічні відносини, працювати над існуючими і запускати нові проєкти.

Сторони цілком поділяють думку, що відбудова України має здійснюватися на принципах транспарентності процесів, сучасних стандартах, жорсткої протидії корупції тощо.

Важливим є обмін досвідом. Польща має великий досвід у тих секторах, які потребуватимуть нових інвестицій в Україні. Це і житлове будівництво, і енергетичний сектор, пов’язаний із зеленою енергетикою, і водна, автомобільна, залізнична чи гідротехнічна інфраструктура.

Заступник Міністра фондів та регіональної політики, уповноважена Ради з питань польсько-української співпраці у сфері розвитку Ядвіга Емілевіч повідомила про прагнення економічної присутності Польщі в Україні, щоб «процес повоєнної відбудови України став можливістю розвитку нових форм співпраці для польських компаній».

З іншого боку зрозуміло, що тісна економічна кооперація вже триває. Адже, за даними Кабміну, зараз у Польщі працюють 29 тис. підприємств, в яких хоча б один із співвласників має українську національність. Більшість із них зареєструвалася після початку повномасштабної агресії рф.

Робота Конгресу виявилася дуже плідною, комунікації  між учасниками продовжаться в робочому форматі.

УСПП має меморандуми про співробітництво і тісно співпрацює із Роботодавцями Польщі та Польсько-українською господарчою палатою, Союзом підприємців і роботодавців Польщі, Інститутом корпоративного права та міжнародних інвестицій тощо.

Разом сторони опрацьовують можливість проведення польсько-українського форуму з відновлення України в Києві та створення Реєстру проєктів та програм, рекомендованих для залучення приватного капіталу з-за кордону. Є ціла низка пілотних проєктів (системи оповіщення, виробництво базальтового волокна в Україні тощо), під які УСПП активно шукає інвесторів.

Заявки на отримання гранту приймаються до 20 квітня. Бізнес має відповідати таким умовам:

  • має потенціал для створення нових робочих місць;
  • діяльність бізнесу позитивно впливатиме на розвиток громади, в яку його переміщено.

Заповнити анкету на участь у конкурсі можна за посиланням.

“Якщо бізнес сімейний, то заявка може бути подана тільки від одного члена сім’ї”, – додали в Мінреінтеграції.