Сучасна Україна переживає один із найскладніших етапів у своїй історії. Війна, економічні виклики, міграція та демографічна криза створюють комплекс проблем, які вимагають системних і негайних рішень. Як Президент Українського союзу промисловців і підприємців та голова Антикризового штабу стійкості економіки, я маю нагоду безпосередньо долучатися до обговорення та формування підходів, спрямованих на подолання цих викликів.

Демографічний стан: загрози і виклики

Засідання Антикризового штабу, яке відбулося нещодавно, ще раз підтвердило тривожну тенденцію: населення України скорочується. Станом на липень 2024 року чисельність населення на територіях, які перебувають під контролем державної влади, становить лише 31,1 млн осіб. Ще близько 5 мільйонів наших громадян знайшли прихисток за кордоном.

Прогнози на майбутнє не надто оптимістичні: до 2041 року населення України може скоротитися до 28,9 млн осіб, а до 2051 року – до 25,2 млн. Це вимагає рішучих дій з боку держави, бізнесу та громадянського суспільства.

Стратегія демографічного розвитку: перші кроки

Завдяки ініціативі Українського союзу промисловців і підприємців була затверджена Стратегія демографічного розвитку України до 2040 року. Водночас ділова спільнота, яку я представляю, відзначає, що у документі бракує чітких показників, ресурсної бази та системності.

Наша мета – зробити цю Стратегію максимально конкретною, з урахуванням потреб регіонів, громад і бізнесу. Як зазначали експерти під час засідання, розвиток людського потенціалу, забезпечення гідних умов життя і праці, повернення економічно активних громадян – це базові умови для стабілізації демографічної ситуації.

Виступ А.Кінаха

Економічний аспект: чому це важливо

Крім демографічних питань, ми маємо зосередитися на економічному зростанні. На жаль, бюджет на 2025 рік був прийнятий без Плану дій Уряду в економіці. Це ще раз підкреслює необхідність конкретних і прозорих програм, які стимулюватимуть розвиток бізнесу, створюватимуть нові робочі місця та збільшуватимуть доходи громадян.

Особливу увагу слід приділити монетарній політиці. Сьогодні вона залишається неефективною: прибутки банків зростають, а кредитування реального сектору економіки відсутнє. Це недопустимо в умовах війни.

Ринок праці: бронювання фахівців

Зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних, запроваджені Кабінетом Міністрів, мають на меті визначити підприємства, які є критично важливими. Проте цей процес вимагає прозорості. Як голова Антикризового штабу, я запевняю, що ми будемо ретельно моніторити, як працює новий механізм бронювання, щоб уникнути зловживань і забезпечити збереження кадрового потенціалу.

Людський капітал: головна цінність країни

Відомий український демограф Елла Лібанова пропонує кілька важливих рішень, зокрема створення мережі муніципального житла для внутрішньо переміщених осіб та перехід від трудомісткої до інноваційної моделі економіки. Це вимагає активного залучення місцевих громад і створення умов для співпраці між державою, бізнесом і суспільством.

Особливу увагу слід приділити молоді. За прогнозами ООН, до 2080 року частка людей віком 60+ в Україні може досягти 49%. Це означає, що без стимулювання народжуваності, створення умов для молодих сімей та повернення українців із-за кордону ми ризикуємо втратити майбутнє.

Що далі?

За підсумками засідання Антикризового штабу буде підготовлена резолюція з конкретними пропозиціями до Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Офісу Президента. Вона включатиме рекомендації щодо реалізації Стратегії демографічного розвитку, стимулювання бізнесу, створення робочих місць та зміцнення економіки.

Я переконаний, що вирішення демографічної кризи можливе лише за умови спільної роботи. Разом із міжнародними партнерами, науковою спільнотою та бізнесом ми маємо створити умови, за яких Україна стане місцем, де люди хочуть жити, працювати та будувати майбутнє.

Наше завдання – не лише подолати поточні виклики, але й закласти фундамент для сталого розвитку на десятиліття вперед. Україна має потенціал, і ми повинні використати його на повну.

Демографічна ситуація в Україні становить серйозний виклик для країни, особливо в контексті затяжної війни з росією, повномасштабне вторгнення якої призвело до великої кількості біженців та втрат населення нашої держави.

За оцінками Міжнародного валютного фонду, із 41 млн. в 2021 році населення України скоротилося до 33,2 млн в 2023 році. Чимало українців, а саме більше 6 млн. – стали біженцями за кордоном. Їхнє повернення залежить від того, скільки триватиме війна і чи створюватимуться відповідні умови (наявність житла, робочих місць, соціальної інфраструктури) в Україні. Той же МВФ прогнозує вкрай повільне зростання населення – до 36 млн в 2028 році. Окрім біженців, є ще й фактор низького рівня народжуваності.

На це звертає увагу Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану. Разом із Українським союзом промисловців і підприємців штаб опікується реалізацією ініціативи Президента «Зроблено в Україні», зокрема, вже провів низку засідань і передав пропозиції по конкретним заходам в парламент, Офіс президента, Уряд.  На думку експертів Антикризового штабу, будь-яким рішенням в економіці повинен передувати аудит стану справ – як в цілому, так і в кожній окремій галузі. Наявність достатньої кількості економічного активного населення – один із ключових чинників посилення оборонних спроможностей країни. Йде мова про збільшення темпів військового виробництва, фінансування Сил оборони, закупівль необхідної техніки, боєприпасів та обладнання.

Ситуація із більш, ніж 6-місячною затримкою допомоги наших партнерів із США (наразі відповідний законопроєкт нарешті проголосований в Конгресі та переданий до Сенату) ще більше підкреслює необхідність зміцнення економічної самодостатності України.  Для цього потрібна політика збереження і розвитку людського капіталу, національного ринку праці, створення привабливих умов для інвесторів.

Щодо зазначеного пункту, то інвестиції в Україні поки не вийшли на довоєнний рівень. Маємо близько 54 млр. доларів за 2023 рік порівняно із 66 млрд. доларів у 2021 році. Поруч із тим, падіння ВВП через повномасштабну агресію рф у 2022 році становило більше 29%. Для відновлення економічної потуги потрібно значно активізувати як наявні програми – «Зроблено в Україні», План відновлення, так і розробити більш точкові (для кожної сфери економіки) плани дій. Серед цього – стимулювання самозайнятості, продовження дерегуляції в бізнесі,  кредитування підприємців, розширення локалізації та імпортозаміщення тощо. Прикметно, що всі ці програми і стратегії передбачають наявність необхідної кількості спеціалістів.

В УСПП переконані, що на даному етапі для зміцнення демографічної структури України і забезпечення її стійкого розвитку необхідні комплексні заходи на національному та міжнародному рівнях.

Зокрема, правильним є підхід до стимулювання народжуваності. Уряд повинен масштабувати програми підтримки сімей, такі як матеріальна допомога для молодих сімей, допомога з житлом, безкоштовна медична допомога для дітей, довгострокові кредити на придбання житла для молодих сімей.

Поруч із тим важливим є розширення мережі дитячих садків та шкіл, підвищення якості освіти, створення умов для розвитку дитячих і спортивних об’єктів, а також культурних та розважальних майданчиків для дітей.

Адже, згідно із експертних опитувань, окрім міркувань безпеки, українок із дітьми утримує від повернення додому саме можливості для освітнього і творчого розвитку школярів, які є в низці країн ЄС, США, Канаді тощо.

Молодь же можна утримати в країні через стимулювання підприємництва та інновацій, підвищення зарплат та соціальних гарантій (про що йшлося вище – вигідні іпотечні ставки та ін.).

Окрім власних зусиль, Україна повинна активно залучати міжнародну допомогу для відновлення економіки, інфраструктури та соціальної сфери, щоб створити сприятливі умови для повернення біженців.

Ми називаємо переважно цифри (втрати від війни, розв’язаної рф), інколи – конкретні об’єкти чи сфери, які потребують відновлення. Проте Україні потрібно більш наполегливо презентувати саме можливості для міжнародних інвестицій – в ОПК, інфраструктуру, технологічні галузі промисловості, переробку тощо

Загальним механізмом для успішної реалізації демографічної стратегії буде управління та моніторинг програм залучення інвестицій у людський капітал, підтримка молоді та сімей, а також забезпечення інтеграції біженців у соціально-економічне життя країни. Вирішення демографічних проблем вимагає комплексного підходу та співпраці всіх рівнів влади, громадських організацій та міжнародних партнерів.