Анатолій Кінах

Tag Archive : демографія

Повномасштабна агресія рф проти України зумовила небачені досі міграційні процеси: за даними ООН, понад 6,4 млн. українців залишаються біженцями за кордоном, а внутрішня статистика свідчить: близько 5 млн. наших співгромадян стали внутрішньо переміщеними особами.
Українському ринку праці вже не вистачає робочих рук, зокрема, це стосується кваліфікованих професій: інженери, будівельники, агрономи тощо. За прогнозами Уряду, для відбудови України від наслідків війни з рф знадобиться в майбутньому щонайменше 4,5 млн. нових працівників впродовж найближчих 10 років.
Війна спонукає терміново модернізувати виробництва, змінювати пріоритети у розвиткові економіки, розвивати новітні галузі – усе це виклики, які не можуть бути реалізовані без швидких, зрозумілих, чітких і конкурентних систем підготовки кваліфікованих працівників та робітників сучасного рівня.
Про це йшлося на форумі «Роль соціального партнерства у розвитку людського капіталу», ініційованому Український союз промисловців і підприємців (УСПП) та Національним агентством кваліфікацій.
Метою заходу є сприяння узгодженій діяльності законодавчої та виконавчої влади, роботодавців, професійних спільнот, а також використання всіх можливостей міжнародного співробітництва для розвитку Національної системи кваліфікацій України та її інтеграції в європейський та світовий простір.
До форуму доєдналися представники Верховної Ради України, Міносвіти, Мінекономіки, Державного центру зайнятості, профспілок, роботодавців, великих підприємств, ректори вищих навчальних закладів, експерти тощо.
«Окрім безпосередньо оборони нашої країни, пріоритетами також є забезпечення стійкого економічного зростання, швидка інтеграція в загальноєвропейський простір з його високими стандартами якості життя, модернізація ринку праці», – підкреслили присутні.
«Маємо формувати і тактику, і стратегію збереження та розвитку людського потенціалу. Щоб це зробити якісно, потрібно відповісти на питання: яку економіку ми формуємо, на чому буде базуватися відбудова України. Бізнес виступає за розвиток галузей і виробництв із доданою вартістю, переробки, інноваційних напрямків. Для цього необхідно пришвидшити конкретизацію та реалізацію Плану відновлення України та запустити роботу відповідної Національної ради з відновлення», – наголосив президент УСПП, голова Антикризового штабу стійкості економіки в умовах війни Анатолій Кінах.
Він переконаний, що всі подібні рішення повинні ухвалюватися у форматі соціального діалогу, а також бути гармонізованими із стандартами і регламентами ЄС, оскільки Україна незворотньо інтегрується в Європейський Союз, має статус кандидата на вступ.
Щодо системи підтвердження нових кваліфікацій, лідер ділової спільноти звернув увагу на потребу розробки багаторічної стратегії психосоціальної реабілітації та адаптації ветеранів війни, їх родин, а також постраждалих від російської агресії цивільних українців.
«Потрібні будуть реабілітологи, психологи тощо у великих кількостях, і цих спеціалістів потрібно вже готувати, підтверджувати їх професійні навички тощо», – зазначив Анатолій Кінах.
За словами Голови Національного агентства кваліфікацій Юрія Баланюка, розвиток Національної системи кваліфікацій можливий лише у форматі соціального діалогу. Бізнес-освіта-влада.
«Роботодавці і освіта мають «триматися за руки». Я вже це говорив, і моя позиція незмінна. Бізнес має сказати, спеціалістів з якими знаннями, навичками і компетентностями вони потребують – заклади освіти мають цих фахівців підготувати. В іншому випадку ми маємо кваліфікаційну яму», – зазначив Юрій Баланюк.
Голова Національного агентства кваліфікацій також наголосив на тому, що бізнес має більш активно розробляти професійні стандарти, бо лише вони знають вимоги до працівника, а заклади освіти мають оперативно інтегрувати ці професійні стандарти у начальні програми.
Народна депутатка України, Голова підкомітету з питань професійно-технічної та фахової передвищої освіти Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Ольга Коваль повідомила, що в Україні з’являється чимало нових професій, йде адаптація до нових викликів. У той же час, чимало людей все ж втратило роботу, тому це є тими викликами, над якими працює і парламент, і Уряд, і бізнес.
Як підтвердження цього процесу вона згадала оперативне прийняття ВРУ законів 2179-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій» та № 2312-IX «Про професійну освіту», над якими спільно працювали соціальні партнери.
Ними спрощена можливість працевлаштування громадян, які опинилися в складних обставинах, запрацював механізм підтвердження кваліфікації після здобуття неформальної освіти, закріплена пріоритизація професійних стандартів над кваліфікаційними характеристиками тощо.
Також вона повідомила, що парламент вчора підтримав законопроєкт про запровадження єдиного реєстру кваліфікацій (Класифікатор професій).
Андрій Вітренко, Заступник Міністра освіти і науки України, у своєму виступі наголосив на потребі якнайшвидшої синхронізації з європейською рамкою кваліфікацій.
Учасники форуму вважають першочерговими наступні завдання:
• розгляд питання розвитку людського капіталу в Україні на засіданні Національної тристоронньої соціально-економічної ради та в форматі Галузевих тристоронніх соціально-економічних рад.
• інтенсифікацію розроблення професійних стандартів на компетентнісній основі та врахування їх вимог при розробленні освітніх стандартів та програм;
• сприяння розвиткові кваліфікаційних центрів за новітніми напрямами економіки та потребами держави в умовах військового стану з оцінкою професійної кваліфікації за світовими стандартами.
• сприяння розвитку неформальної освіти, створення умов для інформального навчання та визнання їх результатів;
• інтеграцію Національної системи кваліфікацій у загальноєвропейський кваліфікаційний простір та врахування вимог директив в українському законодавстві;
• відкриття на базі Національного агентства кваліфікацій двох національних центрів – Europass та Euroguidance.
За підсумками заходу буде сформована відповідна Резолюція, яку організатори спрямують у Верховну Раду України, Кабмін, іншим зацікавленим партнерам та оприлюднять на своїх сайтах для ознайомлення.

Демографічна ситуація в Україні становить серйозний виклик для країни, особливо в контексті затяжної війни з росією, повномасштабне вторгнення якої призвело до великої кількості біженців та втрат населення нашої держави.

За оцінками Міжнародного валютного фонду, із 41 млн. в 2021 році населення України скоротилося до 33,2 млн в 2023 році. Чимало українців, а саме більше 6 млн. – стали біженцями за кордоном. Їхнє повернення залежить від того, скільки триватиме війна і чи створюватимуться відповідні умови (наявність житла, робочих місць, соціальної інфраструктури) в Україні. Той же МВФ прогнозує вкрай повільне зростання населення – до 36 млн в 2028 році. Окрім біженців, є ще й фактор низького рівня народжуваності.

На це звертає увагу Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану. Разом із Українським союзом промисловців і підприємців штаб опікується реалізацією ініціативи Президента «Зроблено в Україні», зокрема, вже провів низку засідань і передав пропозиції по конкретним заходам в парламент, Офіс президента, Уряд.  На думку експертів Антикризового штабу, будь-яким рішенням в економіці повинен передувати аудит стану справ – як в цілому, так і в кожній окремій галузі. Наявність достатньої кількості економічного активного населення – один із ключових чинників посилення оборонних спроможностей країни. Йде мова про збільшення темпів військового виробництва, фінансування Сил оборони, закупівль необхідної техніки, боєприпасів та обладнання.

Ситуація із більш, ніж 6-місячною затримкою допомоги наших партнерів із США (наразі відповідний законопроєкт нарешті проголосований в Конгресі та переданий до Сенату) ще більше підкреслює необхідність зміцнення економічної самодостатності України.  Для цього потрібна політика збереження і розвитку людського капіталу, національного ринку праці, створення привабливих умов для інвесторів.

Щодо зазначеного пункту, то інвестиції в Україні поки не вийшли на довоєнний рівень. Маємо близько 54 млр. доларів за 2023 рік порівняно із 66 млрд. доларів у 2021 році. Поруч із тим, падіння ВВП через повномасштабну агресію рф у 2022 році становило більше 29%. Для відновлення економічної потуги потрібно значно активізувати як наявні програми – «Зроблено в Україні», План відновлення, так і розробити більш точкові (для кожної сфери економіки) плани дій. Серед цього – стимулювання самозайнятості, продовження дерегуляції в бізнесі,  кредитування підприємців, розширення локалізації та імпортозаміщення тощо. Прикметно, що всі ці програми і стратегії передбачають наявність необхідної кількості спеціалістів.

В УСПП переконані, що на даному етапі для зміцнення демографічної структури України і забезпечення її стійкого розвитку необхідні комплексні заходи на національному та міжнародному рівнях.

Зокрема, правильним є підхід до стимулювання народжуваності. Уряд повинен масштабувати програми підтримки сімей, такі як матеріальна допомога для молодих сімей, допомога з житлом, безкоштовна медична допомога для дітей, довгострокові кредити на придбання житла для молодих сімей.

Поруч із тим важливим є розширення мережі дитячих садків та шкіл, підвищення якості освіти, створення умов для розвитку дитячих і спортивних об’єктів, а також культурних та розважальних майданчиків для дітей.

Адже, згідно із експертних опитувань, окрім міркувань безпеки, українок із дітьми утримує від повернення додому саме можливості для освітнього і творчого розвитку школярів, які є в низці країн ЄС, США, Канаді тощо.

Молодь же можна утримати в країні через стимулювання підприємництва та інновацій, підвищення зарплат та соціальних гарантій (про що йшлося вище – вигідні іпотечні ставки та ін.).

Окрім власних зусиль, Україна повинна активно залучати міжнародну допомогу для відновлення економіки, інфраструктури та соціальної сфери, щоб створити сприятливі умови для повернення біженців.

Ми називаємо переважно цифри (втрати від війни, розв’язаної рф), інколи – конкретні об’єкти чи сфери, які потребують відновлення. Проте Україні потрібно більш наполегливо презентувати саме можливості для міжнародних інвестицій – в ОПК, інфраструктуру, технологічні галузі промисловості, переробку тощо

Загальним механізмом для успішної реалізації демографічної стратегії буде управління та моніторинг програм залучення інвестицій у людський капітал, підтримка молоді та сімей, а також забезпечення інтеграції біженців у соціально-економічне життя країни. Вирішення демографічних проблем вимагає комплексного підходу та співпраці всіх рівнів влади, громадських організацій та міжнародних партнерів.