Анатолій Кінах

Tag Archive : відновлення україни

Київ, 6 червня 2024 року – В офісі Українського Союзу промисловців і підприємців (УСПП) відбулася важлива зустріч з Головою громадської ради при Київській міській державній адміністрації та членом Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України Геннадієм Кривошеєю.

На зустрічі обговорювалися питання співпраці двох організацій з метою захисту та підтримки інтересів київської громади. Партнерство спрямоване на реалізацію спільних проектів та ініціатив, які сприятимуть покращенню соціально-економічної ситуації у столиці.

Особливу увагу було приділено обговоренню співпраці в рамках Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. Учасники зустрічі наголосили на необхідності консолідації зусиль для підтримки економічної стабільності, розвитку підприємництва та залучення інвестицій у Київ.

Я підкреслив важливість співпраці з громадськими організаціями та активною громадськістю для досягнення спільних цілей. Він також висловив подяку Геннадію Кривошеї за його внесок у розвиток громадських ініціатив та боротьбу з корупцією.

Геннадій Кривошея, у свою чергу, зазначив, що співпраця з УСПП є важливим кроком для посилення взаємодії між бізнесом та громадянським суспільством. Він також підкреслив готовність громадської ради при КМДА та Громадської антикорупційної ради при Міноборони України до активної співпраці в рамках нових ініціатив та проектів.

Зустріч завершилася досягненням домовленостей щодо подальших спільних дій та планів, які будуть реалізовуватися задля забезпечення добробуту київської громади та стійкості економіки в умовах сучасних викликів.

Про УСПП: Український Союз промисловців і підприємців (УСПП) – це провідна бізнес-асоціація, яка об’єднує підприємців, промисловців та інших представників ділового середовища України. Мета УСПП – підтримка та розвиток підприємництва, захист інтересів бізнесу та сприяння економічному зростанню України.

Про Громадську раду при КМДА: Громадська рада при Київській міській державній адміністрації – це консультативно-дорадчий орган, який сприяє взаємодії між громадськістю та органами місцевої влади для вирішення актуальних соціально-економічних питань.

Про Громадську антикорупційну раду при Міноборони України: Громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони України – це орган, який спрямований на боротьбу з корупцією в сфері оборони та забезпечення прозорості та підзвітності в діяльності Міністерства оборони України.

В Уряді заговорили про ймовірність підвищення податків для покриття бюджетного розриву. Зміни стосуватимуться ставок ПДВ (+кілька пунктів) та військового збору (до 5%). Цифри поки ще не остаточні, законопроєкт в стадії розробки, але в діловому секторі уже завважили: це негативно вплине на підприємництво та може не дати бажаного результату.

Як зазначає Український союз промисловців і підприємців, при такому сценарії однозначно відбудеться збільшення витрат на ведення бізнесу:

– Підвищення ставок ПДВ безпосередньо збільшує вартість товарів та послуг для кінцевих споживачів, що може призвести до зменшення попиту.

– Підвищення військового збору до 5% також збільшить податкове навантаження на доходи бізнесу, що вплине на їхню рентабельність.

В УСПП і Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану, що діє під його егідою, провели свої розрахунки. За підвищення ПДВ на 2-3 процентних пункти (наприклад, з 20% до 22-23%), додаткові витрати для бізнесу можуть сягати десятків або навіть сотень мільйонів гривень, залежно від обсягів продажу.

Введення військового збору в 5% призведе до того, що бізнеси будуть змушені сплачувати значно більшу суму до бюджету. Якщо, наприклад, бізнес мав дохід у 10 мільйонів гривень, то при ставці в 5% йому доведеться сплатити 500 тисяч гривень додатково, порівняно зі 150 тисячами при ставці 1.5%.

На прикладі ФОПів, які сплачують єдиний податок у розмірі 5% від доходу: запровадження додаткового військового збору збільшить це навантаження до 10%. Тобто малі підприємці мають бути готовими до вдвічі більших витрат на оподаткування.

Припустімо,  ФОП має дохід у 1 мільйон гривень, то додатковий військовий збір у 5% означає сплату ще 50 тисяч гривень. Для багатьох малих підприємців це може бути суттєвим навантаженням.

“Збільшення податків, з одного боку, може призвести до скорочення прибутковості, зменшення інвестицій та потенційного звільнення працівників. Можливе зниження конкурентоспроможності українських товарів та послуг через зростання їхньої ціни. Зрозуміло, що для держави зараз видається привабливим знайти додаткові джерела фінансування видатків, передовсім для потреб оборони.  Проте механізм збільшення надходжень через підвищення податків видається нам нелогічним, м’яко кажучи”, – підкреслюють в УСПП.

У середньому дохід українських підприємств впав вдвічі у порівнянні з довоєнним періодом. Про це свідчить дослідження Світового банку, опубліковане на початку цього року.

Внаслідок російської агресії близько 20% представників українського бізнесу зіткнулись із руйнуваннями, тоді як 70% втратили доходи. Деякі галузі зазнали критичних впливів війни: так, металургія втратила до 60% свої капіталізації.

При цьому в українських підприємців обмежені можливості щодо поповнення обігових коштів, а відтак інвестування у відбудову виробництва чи його модернізацію.

Програми “Доступні кредити 5-7-9” не вистачає покрити кредитний голод бізнесу (за опитуваннями УСПП близько 60% компаній не можуть дозволити собі комерційні позики).

Підвищення податків потягне за собою ріст цін на товари і послуги. За умов, коли платоспроможність населення є низькою, така ситуація може призвести до падіння попиту на товари із доданою вартістю вітчизняного виробництва або ж відбуватиметься подальше заміщення їх на імпорті, більш дешеві.

При  такому сценарії очікується зниження  загальних обсягів виробництва та продажу через зменшення попиту, що може  нівелювати очікувані додаткові надходження.

Через значні пошкодження енергетичної інфраструктури вже заявлено про зростання тарифів на електроенергію, а для промислових споживачів діють графіки обмежень електроспоживання. Ці фактори також чимало впливають на бізнес та його конкурентоспроможність.

“Вважаємо, що питання підвищення податків слід обговорити у трикутнику Уряд-парламент-бізнес, зокрема, як це і передбачає підписана спільна Заява Уряду та бізнес-організацій України. Для мінімізації негативного впливу важливо розробити компенсаторні механізми для підтримки малого бізнесу та забезпечення економічної стабільності, а саме питання підвищення податків є дискутабельним”, – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

При цьому бізнес одностайно погоджується: гостро необхідно збільшувати видатки на  оборону України.

Де знайти кошти? По-перше, слід втілювати в життя ініціативу “Зроблено в Україні” та всіляко підтримувати національного виробника (через держтендери, інформаційні кампанії, просування експорту). Збільшення податкових надходжень через збільшення прибутків підприємств – це оптимальний шлях.

По-друге, добитися разом із НБУ та Урядом збільшення програм кредитування бізнесу комерційними банками. Поки фінустанови заробляють на депозитних сертифікатах Нацбанку та держоблігаціях та не особливо зацікавлені надавати позики за конкурентними ставками для підприємців.

По-третє, держава має здійснити жорстку ревізію видатків із держбюджету, те ж стосується і місцевих органів самоврядування. Бруківки, стадіони – це все добре, але не під час війни. Усі вивільнені кошти слід направляти саме в сектор оборони.

По-четверте, якщо податки і підвищувати – то тут слід прорахувати економічний ефект і ризики, погодити це із бізнесом та паралельно запропонувати компенсаторні заходи.

Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану послідовно виступає за більш збалансовану в контексті потреб оборони і економіки, але у той же час прозору систему бронювання працівників.   З точки зору механізму – це, безумовно, запровадження легкого і зрозумілого електронного бронювання.

Ще в червні минулого року за наполяганням УСПП Мінекономіки разом із Мінцифри та Генштабом активізували роботу щодо цифровізації процедури бронювання (умовна назва єБронювання) для того, щоб прибрати суб’єктний вплив на прийняття рішень та їх терміни.

Тоді прогнозувалося втілення ідеї електронного бронювання ще восени 2023 року, втім, ініціативу не було до кінця реалізовано.

Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, УСПП постійно моніторили ситуацію та повторно надали експертні пропозиції Уряду. Деякі із них було втілено в життя – зокрема, до загальної суми податків підприємств, що бронюють своїх фахівців, враховується ЄСВ, а на підприємствах ОПК дозволено бронювати будь-яку кількість спеціалістів, не обмежуючись 50%.

Тепер Міністерство економіки України підтвердило, що уряд працює над створенням механізму електронного бронювання.  Про це представники відомства повідомили в коментарі AIN.UA.

“Іншої альтернативи, крім диджиталізації процесів, пов’язаних із бронюванням, немає. Це буде однозначно зроблено. Ми зараз обговорюємо з Міністерством оборони та Мінцифри принципові підходи до того, яким чином перевести “в цифру” постанову [Кабінету Міністрів] №76 [регулює питання бронювання, — ред.] або ті нормативно-правові акти, які регулюють або будуть регулювати питання бронювання військовозобов’язаних”, — розповіли в Мінекономіки.

Чиновники підтвердили, що ведуть діалог із бізнесом і профільними асоціаціями, народними депутатами та стейкхолдерами.

УСПП вітає прогрес в даному питанні та підкреслив важливість постійної комунікації і зворотнього зв’язку із бізнесом.

Економіка теж важлива для забезпечення оборони України: кожна гривня із сплачених податків йде на потреби ЗСУ

Вже понад два роки триває повномасштабна війна з російською федерацією. Ворог руйнує в тому числі і цивільну інфраструктуру України, обстрілює міста, маючи на меті підірвати економічну складову нашої оборони. За різними оцінками, масштаб збитків від агресії росії складає 600-700 млрд. доларів, це без врахування втрати людського капіталу, закриття підприємств і падіння експорту.

Чому це важливо?

Оборона України повністю забезпечується із державного бюджету. Міжнародна фінансова допомога не може бути спрямована на військові потреби, а відтак використовується на підтримання макроекономічної стабільності, на підтримку підприємництва, соціальні видатки, частково на модернізацію і відбудову енергетичної інфраструктури тощо.

Таким чином, збільшення фінансування армії, закупівель зброї та  грошових виплат військовослужбовцям залежить саме від ділового та інвестиційного клімату.

Український бізнес активно підтримує  ЗСУ і державу в цілому, сплачуючи в складних умовах необхідні податки. Так, за квітень 2024 року, перевиконання бюджету по податковій +9,5%, по митниці +14,8% понад план. Це при тому, що досі не розв’язане питання збільшення кредитування підприємців (до 60% з них не можуть дозволити собі позики за комерційними ставками біля 20%), є чимало випадків тиску на бізнес, а також постійно піднімається питання підвищення податків з боку профільного комітету ВРУ.

Найбільшим головним болем для підприємців (окрім війни, звичайно) є нестача робочих рук. До 6 млн. українців, які виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення рф, досі не повернулися.  Частина працівників, у тому числі і вузьких спеціалістів, доєдналися до ЗСУ як добровольці чи були мобілізовані.

Армії також потрібні люди. Військові відкрито заявляють про нестачу особового складу, що загрожує обороноздатності країни. Підрозділи потребують як доукомплектування, так і ротації, адже людей потрібно берегти і не доводити до повного виснаження.

Баланс між забезпеченням оборони та водночас підтримкою стабільної економічної діяльності може запропонувати лише прозора і дієва система бронювання.

На цьому наголошують в Українському союзі промисловців і підприємців та Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану. Їх пропозиції вже врахували щодо працівників підприємств ОПК, для яких зняли обмеження по обсягам бронювання.

Проте запит на справедливу і дієву систему бронювання все ж лишився.

Що можна зробити в цих умовах?

На часі є проведення аналізу потреб армії та бізнесу для визначення ключових сфер, де можна вилучити працівників без зниження економічної активності підприємств, що дуже важливо для зміцнення  обороноздатності.

По-перше, слід унормувати перелік критично важливих підприємств, адже чимало потрібних для відновлення України виробництв туди не потрапило, натомість там опинилися служби доставки та букмекерські компанії. До прикладу, працівники лакофарбної галузі відчувають шалений дефіцит кадрів. Це ж стосується, наприклад, хімпрому загалом. Україна втрачає десятки мільярдів доларів через те, що заводи простоюють, а є засилля імпорту (в хімпромі 80-90%). Родовища корисних копалин не розробляються (літій, калій, титанова руда), хоча світові потреби зростають.

Тому бронювання потрібно узгодити з конкретною економічною стратегією України, зробити оперативно аудит галузей та запропонувати план дій по кожній із них. Критеріями важливості також мають бути показники потенційної користі для економіки і оборони за умови, якщо підприємство починає чи розвиває такий напрям. Наприклад, виробництво порохів для оборони; видобуток літію для акумуляторів; нафтогазова переробка і т.д.

УСПП і Антикризовий штаб займається цим питанням у розвиток ініціативи Президента по запуску національної платформи “Зроблено в Україні”: та вже направив пропозиції ВРУ, Офісу президента, Уряду по АПК, ГМК, будівельній галузі, легпрому, хімічній промисловості і робота триває.

«Слід запровадити низку державних програм для підтримки малого та середнього бізнесу, зокрема розширити кредитування, надати податкові стимули на модернізацію чи розширення виробництва тощо. Також важливі інвестиції в освіту та перенавчання, щоб забезпечити бізнес кваліфікованими кадрами навіть у таких складних умовах», – підкреслив президент УСПП Анатолій Кінах.

Діловий союз співпрацює в даному напрямі із Національним агентством кваліфікацій: серед спільних здобутків – можливість підтвердження свої кваліфікації навіть при втраті документів, залучення досвіду ЄС щодо професійно-технічної освіти і т.д.

«Держава також має робити якісь зусилля задля збереження і розвитку людського капіталу, повернення біженців додому. Штрафами, обмеженнями в консульських послугах тощо цього не доб’єшся: лише економічні стимули і визначеність дадуть результат. Створення програм підтримки для повернення українців з-за кордону, забезпечення їх працевлаштуванням та соціальною адаптацією буде дієвим кроком», – зазначив А.Кінах.

Щодо мобілізації, то бізнес, як одна із найбільш активних частин суспільства, однозначно її підтримує. Втім, цю систему потрібно робити більш гнучкою, що дозволить залучати громадян до оборони на визначеній середньостроковій основі (умовно 1,5-2 роки), з поверненням до цивільного життя та роботи після виконання своїх громадянських обов’язків.

Загалом питання балансу  потреб оборони і економіки вимагає комплексного підходу, що включає оптимізацію мобілізаційної політики, повернення біженців, підтримку бізнесу та залучення міжнародної допомоги.

Тільки скоординовані зусилля держави, бізнесу та міжнародної спільноти дозволять посилити стійкість та самодостатність України в умовах боротьби з повномасштабною російською агресією.

Польща є одним із ключових торгівельних партнерів України. Торік експорт українських товарів до цієї країни становив $4,7 млрд., а імпорт $12 млрд. Окрім власне потужних економічних зв’язків, Польща надає нам всебічну підтримку, серед яких постачання необхідного озброєння для оборони від російської агресії, створення та підтримка логістичних хабів тощо.

На цьому наголосив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах у своєму виступі   під час українсько-польської конференції «Europe-Poland-Ukraine: Cooperate Together’24».

Організаторами заходу виступила  Спілка підприємців та роботодавців Польщі (ZPP), Business for Ukraine Center. УСПП став партнером конференції.

Учасники обговорювали стан і перспективи польсько-української співпраці у транспортно-логістичній галузі, фармацевтичному секторі, можливості для бізнесу.

За словами президента УСПП, Україна зацікавлена не лише збільшувати торгівельно-економічну співпрацю, але й широко залучати польський досвід в процесі нашого вступу до ЄС, а інвестиції – у процес відновлення від війни.

Зі свого боку діловий союз вже налагодив системну співпрацю із усіма ключовими бізнес-організаціями Польщі – Польсько-українською господарською палатою, ZPP, Роботодавцями Польщі, Інститутом корпоративного права та іноземних інвестицій і т.д. Незабаром відбудеться відкриття Представництва УСПП у Варшаві, що прискорить роботу із польськими інвесторами та компаніями.

Як повідомлялося, близько 2,8 тис. польських компаній висловили зацікавлення брати участь в проектах із модернізації інфраструктури, промисловості України або ж почати працювати на нашому ринку. УСПП пропонує сконцентруватися на сегменті державно-приватного партнерства як інструменту сприяння залученню взаємних інвестицій.

На конференції відбулися цікаві панельні дискусії про:

Покращення у логістичній сфері;

Державно-приватне партнерство і відповідні механізми;

Експортні горизонти для українських фармацевтів.

Українські промисловці і підприємці продовжать об’єднувати зусилля із польськими колегами по означеним напрямам та відтак запросили польський бізнес, який попередньо висловив свою зацікавленість у співпраці із Україною, відвідати конкретні підприємства, об’єкти житлової, транспортної інфраструктури, які потребують відновлення.

Українські промисловці і підприємці привітали рішення Ради ЄС про передачу надходжень від оподаткованих надприбутків заморожених російських активів Україні.  Передбачається, що щорічні надходження становитимуть приблизно 2,5-3 мільярди євро. 90% очікуваних надходжень буде використано на військові цілі для підтримки оборони України.

Водночас, в УСПП та Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану закликають українську дипломатію активніше працювати із євроінституціями та домагатися передачі власне самих активів, вартість яких перевищує 260 млрд. доларів.

«Це повинно стати, по перше, сигналом агресору, що цивілізований світ готовий максимально жорстко карати за воєнні злочини, а по друге –  кардинально збільшити фінансування нашої оборони, а також відновлення. Адже в рішенні, яке прийняла Рада ЄС 21 травня, передбачено, що тільки 10% від суми оподаткованих надприбутків активів рф буде йти на відновлення. Це дуже незначні суми. Звичайно, оборона зараз пріоритетніше, та ми маємо знаходити і залучати додаткові кошти на відбудову», – повідомив президент УСПП, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах.

Наразі Український союз промисловців і підприємців наполягає на активізації роботи Національної ради з відновлення та реалізації конкретних проєктів відбудови, їх узгодження із ініціативою Президента «Зроблено в Україні» тощо.

Власними зусиллями діловий союз веде перемовини із низкою бізнес-організацій ЄС та США щодо їх доручення до модернізації України. З Урядом Литви було здійснено реконструкцію школи та дитячого садочка на Київщині. Є напрацювання із фінською стороною щодо розбудови мережі сучасних бомбосховищ при освітніх закладах, розпочато пілотний проєкт із Міжнародною організацією праці по створенню мережі корпоративних дитячих садочків. Ці зусилля спрямовані на вирішення проблеми із дефіцитом кваліфікованих трудових ресурсів, створення сприятливих умов для збільшення економічної активності жінок.

Держдеп США назвав проблеми з корупцією та верховенством права в Україні найбільшим викликом для післявоєнного відновлення економіки та залучення іноземних інвестицій. Це включено у доповідь генерального інспектора Пентагону в Конгресі США.

Український союз промисловців і підприємців, який представляє бізнес, що генерує сумарно 80% ВВП України, активно працює над залученням міжнародних інвестицій та конкретизацією Плану відновлення України.

Наразі відомо, що в Україні з початку повномасштабної війни з рф відкрилося понад 2600 іноземних компаній (згідно аналітики Opendatabot). Проте поки ці інвестиції складно назвати вагомими, оскільки найбільша з цих компаній має статутний капітал у 1,28 млрд грн., на другому місці – 700 млн. грн. і так далі.

Тим часом українські експерти та й знані іноземні інституції, такі як Світовий банк, оцінюють наші економічні втрати від війни у суму понад 700 мільярдів доларів. Ця цифра лише посилюється через недоотримані прибутки та закриття бізнесів, зменшення людського капіталу через воєнні втрати серед добровольців і жертви серед цивільного населення, а також через загрозу неповернення частини біженців, які залишили країну.

«У цьому контексті надзвичайно важливо, щоб Україна будувала сильну та самодостатню економіку, яка забезпечить ефективну оборону та зможе протистояти геополітичним викликам. Така економіка також зможе привабити іноземні інвестиції, які є життєво важливим джерелом фінансування для відновлення та розвитку», – зазначив президент УСПП, очільник Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану Анатолій Кінах.

Для досягнення цих цілей необхідно не лише зробити акцент на внутрішніх ресурсах, а й вжити жорстких заходів щодо боротьби з корупцією та підвищити рівень відповідальності чиновників та регуляторних органів. Причому йдеться не просто про відповідальність за корупційні дії, але також і таку за неналежне виконання своїх обов’язків.

Податкова програє у судах до 90% справ проти бізнесу, свідчить аналітика бізнес-омбудсмена. За даними Офісу генпрокурора, в Україні 77% кримінальних справ проти бізнесу порушуються правоохоронцями без подальшої передачі до суду з обвинувальним актом. Цей показник сягнув історичного максимуму.«Це також йде в мінус держаному бюджету, так як і корупція. Бо марно закошмарений бізнес втрачає прибутки, а держава – податки», – зазначили в діловому союзі.

Невід’ємною складовою стратегії залучення іноземних інвестицій УСПП вважає саме розвиток національного сучасного, технологічного виробництва.

«Ініціатива Президента «Зроблено в Україні» повинна отримати продовження у вигляді конкретних програми чи планів заходів для галузей економіки, а також чітке визначення джерел фінансування (тут ми виступаємо за доступні програми кредитування з боку банків), окремих пільг тощо», – переконаний Анатолій Кінах.

У свою чергу, Антикризовий штаб вже напрацював такі пропозиції по АПК, ГМК, будівельній галузі, хімпромі, легпромі тощо, провівши окремі засідання з експертами та учасниками ринку. Ці дані вже передані в парламент та Уряд.

Невдовзі УСПП планується проведення спільного засідання із міжнародними партнерами щодо прискореної імплементації стандартів ЄС та НАТО у виробництві.

Повномасштабна агресія рф проти України зумовила небачені досі міграційні процеси: за даними ООН, понад 6,4 млн. українців залишаються біженцями за кордоном, а внутрішня статистика свідчить: близько 5 млн. наших співгромадян стали внутрішньо переміщеними особами.
Українському ринку праці вже не вистачає робочих рук, зокрема, це стосується кваліфікованих професій: інженери, будівельники, агрономи тощо. За прогнозами Уряду, для відбудови України від наслідків війни з рф знадобиться в майбутньому щонайменше 4,5 млн. нових працівників впродовж найближчих 10 років.
Війна спонукає терміново модернізувати виробництва, змінювати пріоритети у розвиткові економіки, розвивати новітні галузі – усе це виклики, які не можуть бути реалізовані без швидких, зрозумілих, чітких і конкурентних систем підготовки кваліфікованих працівників та робітників сучасного рівня.
Про це йшлося на форумі «Роль соціального партнерства у розвитку людського капіталу», ініційованому Український союз промисловців і підприємців (УСПП) та Національним агентством кваліфікацій.
Метою заходу є сприяння узгодженій діяльності законодавчої та виконавчої влади, роботодавців, професійних спільнот, а також використання всіх можливостей міжнародного співробітництва для розвитку Національної системи кваліфікацій України та її інтеграції в європейський та світовий простір.
До форуму доєдналися представники Верховної Ради України, Міносвіти, Мінекономіки, Державного центру зайнятості, профспілок, роботодавців, великих підприємств, ректори вищих навчальних закладів, експерти тощо.
«Окрім безпосередньо оборони нашої країни, пріоритетами також є забезпечення стійкого економічного зростання, швидка інтеграція в загальноєвропейський простір з його високими стандартами якості життя, модернізація ринку праці», – підкреслили присутні.
«Маємо формувати і тактику, і стратегію збереження та розвитку людського потенціалу. Щоб це зробити якісно, потрібно відповісти на питання: яку економіку ми формуємо, на чому буде базуватися відбудова України. Бізнес виступає за розвиток галузей і виробництв із доданою вартістю, переробки, інноваційних напрямків. Для цього необхідно пришвидшити конкретизацію та реалізацію Плану відновлення України та запустити роботу відповідної Національної ради з відновлення», – наголосив президент УСПП, голова Антикризового штабу стійкості економіки в умовах війни Анатолій Кінах.
Він переконаний, що всі подібні рішення повинні ухвалюватися у форматі соціального діалогу, а також бути гармонізованими із стандартами і регламентами ЄС, оскільки Україна незворотньо інтегрується в Європейський Союз, має статус кандидата на вступ.
Щодо системи підтвердження нових кваліфікацій, лідер ділової спільноти звернув увагу на потребу розробки багаторічної стратегії психосоціальної реабілітації та адаптації ветеранів війни, їх родин, а також постраждалих від російської агресії цивільних українців.
«Потрібні будуть реабілітологи, психологи тощо у великих кількостях, і цих спеціалістів потрібно вже готувати, підтверджувати їх професійні навички тощо», – зазначив Анатолій Кінах.
За словами Голови Національного агентства кваліфікацій Юрія Баланюка, розвиток Національної системи кваліфікацій можливий лише у форматі соціального діалогу. Бізнес-освіта-влада.
«Роботодавці і освіта мають «триматися за руки». Я вже це говорив, і моя позиція незмінна. Бізнес має сказати, спеціалістів з якими знаннями, навичками і компетентностями вони потребують – заклади освіти мають цих фахівців підготувати. В іншому випадку ми маємо кваліфікаційну яму», – зазначив Юрій Баланюк.
Голова Національного агентства кваліфікацій також наголосив на тому, що бізнес має більш активно розробляти професійні стандарти, бо лише вони знають вимоги до працівника, а заклади освіти мають оперативно інтегрувати ці професійні стандарти у начальні програми.
Народна депутатка України, Голова підкомітету з питань професійно-технічної та фахової передвищої освіти Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Ольга Коваль повідомила, що в Україні з’являється чимало нових професій, йде адаптація до нових викликів. У той же час, чимало людей все ж втратило роботу, тому це є тими викликами, над якими працює і парламент, і Уряд, і бізнес.
Як підтвердження цього процесу вона згадала оперативне прийняття ВРУ законів 2179-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій» та № 2312-IX «Про професійну освіту», над якими спільно працювали соціальні партнери.
Ними спрощена можливість працевлаштування громадян, які опинилися в складних обставинах, запрацював механізм підтвердження кваліфікації після здобуття неформальної освіти, закріплена пріоритизація професійних стандартів над кваліфікаційними характеристиками тощо.
Також вона повідомила, що парламент вчора підтримав законопроєкт про запровадження єдиного реєстру кваліфікацій (Класифікатор професій).
Андрій Вітренко, Заступник Міністра освіти і науки України, у своєму виступі наголосив на потребі якнайшвидшої синхронізації з європейською рамкою кваліфікацій.
Учасники форуму вважають першочерговими наступні завдання:
• розгляд питання розвитку людського капіталу в Україні на засіданні Національної тристоронньої соціально-економічної ради та в форматі Галузевих тристоронніх соціально-економічних рад.
• інтенсифікацію розроблення професійних стандартів на компетентнісній основі та врахування їх вимог при розробленні освітніх стандартів та програм;
• сприяння розвиткові кваліфікаційних центрів за новітніми напрямами економіки та потребами держави в умовах військового стану з оцінкою професійної кваліфікації за світовими стандартами.
• сприяння розвитку неформальної освіти, створення умов для інформального навчання та визнання їх результатів;
• інтеграцію Національної системи кваліфікацій у загальноєвропейський кваліфікаційний простір та врахування вимог директив в українському законодавстві;
• відкриття на базі Національного агентства кваліфікацій двох національних центрів – Europass та Euroguidance.
За підсумками заходу буде сформована відповідна Резолюція, яку організатори спрямують у Верховну Раду України, Кабмін, іншим зацікавленим партнерам та оприлюднять на своїх сайтах для ознайомлення.
Бронювання від мобілізації по-новому. Про що мовчить, чого боїться і на що очікує бізнес – РБК – Україна

Якою буде нова процедура бронювання від мобілізації – наразі достеменно невідомо. Зате відомо, про що воліє не говорити бізнес і про що боїться думати на майбутнє. Читайте про це в огляді від фінансового редактора РБК-Україна Руслана Кисляка.

  • Верховна рада 11 квітня ухвалила закон, який запроваджує нові порядки військової служби, мобілізації та військового обліку.

Кабмін протягом місяця з дня публікації закону (з 17 квітня) має визначити критерії, на основі яких підприємства, установи та організації будуть віднесені до критично важливих для функціонування економіки, а їх працівники підлягатимуть бронюванню.

Також уряд має визначитися з новим порядком бронювання військовозобов’язаних.

“Цікаві” новації бронювання від мобілізації

Згідно з новими воєнними порядками, бронюванню від мобілізації тепер підлягатимуть, зокрема, бенефіціарні власники критично важливих підприємств, які не є їх працівниками.

Народні депутати зможуть забронювати по два помічника-консультанта.

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані державні службовці, які займаються аналітикою законопроектів, проектів інших нормативно-правових актів та чинного законодавства. Також захищені від мобілізації держслужбовці, задіяні в підтриманні роботи інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Передбачається запровадження так званого електронного бронювання, яке планували реалізувати ще восени 2023-го. Про розробку механізму бронювання через портал “Дія” заявляла перша віце-премʼєрка, міністерка економіки Юлія Свириденко.

Саме її міністерство наразі займається підготовкою постанови про бронювання, зокрема й електронний формат. Після ухвалення відповідної постанови Міністерство цифрової трансформації зможе реалізувати технічний функціонал у “Дії”, пояснили РБК-Україна співрозмовники в уряді.

До погодження нових умов бронювання долучені Генеральний штаб та Міністерство оборони. Військові наразі мають багато зауважень до проекту, враховуючи їхні потреби в поповненні особового складу.

Крім того, нові правила бронювання уряд має узгодити з парламентським комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки. За словами інформованих співрозмовників видання у владі, процес завершиться до кінця травня, і це у найкращому випадку.

Варто нагадати, що з початку 2024 року в Офісі президента та Верховній раді дискутуються різні моделі економічного бронювання, які передбачають сплату певної суми грошей чи податків, яка може бути підставою для броні.

В Офісі президента пропрацьовувати нову модель бронювання почали ще наприкінці 2023 року. За повідомленнями ЗМІ, ії авторство належить заступнику голови ОП Ростиславу Шурмі. Модель, зокрема, передбачає, що підприємство може забронювати лише тих працівників, обсяг сплати податку на доходи фізичних осіб з офіційної зарплати яких становить не менше 6 тис. грн. Отже, військовозобовʼязаний має заробляти не менше 33,4 тис. грн на місяць.

Ідея, яку розглядали в парламенті, передбачає можливість бронювати співробітників підприємств незалежно від рівня їхнього окладу. Натомість підприємство щомісяця має сплачувати за працівника фіксований платіж. Попередньо йшлося про 20 тис. грн. Розробкою законопроєкту займався голова економічного комітету Дмитро Наталуха.

Ідеї бронювання за “грошовим” критерієм викликали широкий негативний резонанс в суспільстві. Тож на даний момент процес розробки подібних механізмів бронювання поставлений на паузу. Як пояснювали РБК-Україна співрозмовники у владі, сума податків чи розмір зарплати можуть бути лише додатковою умовою, але не визначальною. Крім того, “економічне бронювання” не планували розповсюджувати на ФОПів, щоб уникнути зловживань.

Мобілізація, бронювання і бізнес

Доки не розроблено новий механізм надання відстрочки від мобілізації – діє “старий” порядок бронювання. РБК-Україна запитало у бізнесу, як діючий порядок впливає на його роботу та як, можливо, має виглядати більш справедливий механізм бронювання.

Примітно, що багато бізнесів відмовляються публічно коментувати тему мобілізації через її сенситивність. Всі розуміють: на одній шальці терезів – інтереси бізнесу, на іншій – потреби армії, яка захищає країну. Тож однозначної “зради” чи “перемоги” тут бути не може.

В Українському союзі промисловців і підприємців переконані, що для мінімізації можливого негативного впливу мобілізації на бізнес потрібно реалізувати цілу низку заходів. Зокрема, варто провести чіткий аудит галузей економіки, які не лише зараз мають критичне значення, але й можуть стати такими з часом.

“Як приклад – виробництво порохів для оборони, видобуток літію для акумуляторів, нафтогазова переробка. Критеріями важливості мають бути показники потенційної користі для економіки і оборони за умови, якщо підприємство починає чи розвиває такий напрям”, – говорить президент УСПП Анатолій Кінах.

Обов’язково має бути впроваджено електронне бронювання та максимально спрощено його процедуру.

Роботодавець може бути відповідальним за взяття військовозобов’язаних працівників на персональний військовий облік та мобілізаційну підготовку, але варто не допускати запровадження величезних штрафів чи інших покарань у випадку помилок у цьому процесі, переконані в УСПП.

Ну і, звичайно, має бути постійна комунікація і зворотній зв’язок влади з бізнесом.

На переконання голови комітету Конфедерації будівельників України з питань девелопменту, комерційної директорки компанії “Інтергал-Буд” Анни Лаєвської, будівельний сектор вбачає необхідність долучення галузі до переліку критичних. Наразі ж вона такою не вважається.

Можливість бронювання повинна надаватись безпосередньо представникам базових будівельних спеціальностей, а також співробітникам бек-офісів будівельних компаній, оскільки вони відповідають за своєчасне виконання зобов’язань перед інвесторами.

“Найбільш справедливою процедурою, на мій погляд, є та, яка передбачає, що співробітники компаній, які отримують бронь, є офіційно працевлаштованими. Вони отримують “білу” заробітну платню в розмірах, наближених до ринкових реалій. Тобто не мінімальну. Це вигідно усім учасникам процесу: співробітникам, які уникнуть мобілізації; бізнесу, що не втрачатиме цінні кадри; державі, адже збільшаться податкові надходження”, – каже співрозмовниця РБК-Україна.

В будівельній компанії Zezman Holding упевнені, що прозорість і розуміння критеріїв, за якими приймаються рішення щодо можливостей бронювання співробітників кожного окремого бізнесу, виключатиме сумніви у справедливості таких рішень. Лише прозора процедура бронювання може мінімізувати ризики зловживань.

Виконавчий директор групи компаній FOMALGAUT Богдан Рублюк вважає, що бронювати працівників повинні мати змогу не лише стратегічно необхідні для оборонної здатності підприємства, але й підприємства, які важливі для економіки країни, лідери своєї галузі, лідери областей.

“Якщо підприємство велике, важливе для економіки країни, то безумовно воно повинно мати можливість бронювати деякий відсоток своїх співробітників обов’язково”, – переконаний Богдан Рублюк.

На його думку, платити за бронювання співробітників є неприйнятним, оскільки це буде, по-перше, тиском на бізнес, по-друге – “класовою несправедливістю”.

Генеральний директор Асоціації “Страховий бізнес” В’ячеслав Черняховський констатує: наразі бронювати ключовий персонал мають можливість лише фінансові установи, які внесені до списків критично важливих для економіки, якщо вони виконали ще й низку додаткових вимог, як то своєчасне подання звітності, відсутність штрафних санкцій з боку регулятора тощо. Якщо страхова компанія не входить до категорії критично важливих, то їй не вистачить лише розміру середньої зарплати чи податкових виплат для того, щоб виконати необхідні три критерія.

“Близько 60 невеликих страхових компаній, тобто дві з трьох компаній на ринку, не змогли забронювати навіть своїх ключових співробітників. При тому що ми говоримо про дуже незначну кількість осіб – 10-15 на кожну невелику страхову компанію”, – говорить співрозмовник РБК-Україна.

За підрахунками асоціації, на страховому ринку України забронювати потрібно близько 12% від загальної кількості співробітників.

“Страхова діяльність є високо регламентованою та ліцензованою, зокрема в частині вимог обов’язкової наявності в компанії певних посад і людей на цих посадах, що відповідають жорстким критеріям. Якщо на такій посаді працює чоловік, йому не дали бронь і мобілізували, то фактично діяльність компанії буде неможливою згідно положень закону та нормативних документів НБУ. Знайти заміну таким спеціалістам часто буває просто неможливо через обов’язкові вимоги до їх освіти, кваліфікації, досвіду – їх просто дуже мало на ринку”, – пояснює В’ячеслав Черняховський.

На його думку, для мінімізації негативного впливу мобілізації на страховий ринок потрібно, зокрема, забезпечити бронювання керівників всіх небанківських фінансових установ і надати можливість бронювати критично важливих співробітників, таких як актуарії, внутрішні аудитори, IT-спеціалісти. За словами співрозмовника РБК-Україна, мова йде буквально про декілька сотень людей на весь страховий ринок.

В Незалежній асоціації банків України, озвучуючи свої очікування від майбутньої процедури бронювання, зазначають: важливо уникнути нинішнього її недоліку, коли між закінченням періоду попереднього бронювання працівника і затвердженням рішення про наступний період бронювання минає досить багато часу, за який його встигають мобілізувати на фронт.

Про цей недолік нинішньої процедури бронювання говорять і в Торгово-промисловій палаті України. За словами першого віце-президента ТППУ Михайла Непрана, мова може йти про період очікування до місяця.

“Немає нічого гіршого, ніж невизначеність – і для бізнесу, і для його працівників, коли людина ходить протягом місяця, чекаючи – чи збирати речі і йти на фронт, чи можна спокійно працювати. Це не сприяє нормальній роботі і нормальному стану людини”, – пояснює співрозмовник РБК-Україна.

На жаль, констатує Михайло Непран, абсолютно справедливу процедуру бронювання від мобілізації придумати неможливо. Разом з тим, мають бути мінімізовані всі потенційні негативні наслідки для бізнесу. Основне – мають бути чіткі, зрозумілі, прозорі правила і критерії бронювання.

Разом з тим, на центральному рівні вирішити всі можливі проблемні моменти процедури бронювання буде неможливо – багато залежатиме від місцевої влади.

“Тут буде нелегка і непроста місія місцевих органів влади, місцевих обласних адміністрацій чи військових обласних адміністрацій. Багато залежатиме від того, чи буде нормальний контакт між місцевою владою і бізнесом”, – попереджає віце-президент ТППУ.

Сподівається він, що після розробки оновленої процедури бронювання уряд винесе документ на обговорення з громадськістю і бізнесом.

Хочеться вірити, що сподівання бізнесу не марні. Адже президент Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що задля Перемоги країна надалі має жити в форматі – “або воюєш, або працюєш”. І всі, хто не на фронті, мають забезпечувати міцний економічний тил заради виживання держави.

Ігнорувати потреби економіки, за рахунок якої утримується військо, влада не може собі дозволити – як відомо, міжнародні партнери не дають Україні гроші на фінансування армії, вважаючи, що це завдання українських платників податків.

Демографічна ситуація в Україні становить серйозний виклик для країни, особливо в контексті затяжної війни з росією, повномасштабне вторгнення якої призвело до великої кількості біженців та втрат населення нашої держави.

За оцінками Міжнародного валютного фонду, із 41 млн. в 2021 році населення України скоротилося до 33,2 млн в 2023 році. Чимало українців, а саме більше 6 млн. – стали біженцями за кордоном. Їхнє повернення залежить від того, скільки триватиме війна і чи створюватимуться відповідні умови (наявність житла, робочих місць, соціальної інфраструктури) в Україні. Той же МВФ прогнозує вкрай повільне зростання населення – до 36 млн в 2028 році. Окрім біженців, є ще й фактор низького рівня народжуваності.

На це звертає увагу Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану. Разом із Українським союзом промисловців і підприємців штаб опікується реалізацією ініціативи Президента «Зроблено в Україні», зокрема, вже провів низку засідань і передав пропозиції по конкретним заходам в парламент, Офіс президента, Уряд.  На думку експертів Антикризового штабу, будь-яким рішенням в економіці повинен передувати аудит стану справ – як в цілому, так і в кожній окремій галузі. Наявність достатньої кількості економічного активного населення – один із ключових чинників посилення оборонних спроможностей країни. Йде мова про збільшення темпів військового виробництва, фінансування Сил оборони, закупівль необхідної техніки, боєприпасів та обладнання.

Ситуація із більш, ніж 6-місячною затримкою допомоги наших партнерів із США (наразі відповідний законопроєкт нарешті проголосований в Конгресі та переданий до Сенату) ще більше підкреслює необхідність зміцнення економічної самодостатності України.  Для цього потрібна політика збереження і розвитку людського капіталу, національного ринку праці, створення привабливих умов для інвесторів.

Щодо зазначеного пункту, то інвестиції в Україні поки не вийшли на довоєнний рівень. Маємо близько 54 млр. доларів за 2023 рік порівняно із 66 млрд. доларів у 2021 році. Поруч із тим, падіння ВВП через повномасштабну агресію рф у 2022 році становило більше 29%. Для відновлення економічної потуги потрібно значно активізувати як наявні програми – «Зроблено в Україні», План відновлення, так і розробити більш точкові (для кожної сфери економіки) плани дій. Серед цього – стимулювання самозайнятості, продовження дерегуляції в бізнесі,  кредитування підприємців, розширення локалізації та імпортозаміщення тощо. Прикметно, що всі ці програми і стратегії передбачають наявність необхідної кількості спеціалістів.

В УСПП переконані, що на даному етапі для зміцнення демографічної структури України і забезпечення її стійкого розвитку необхідні комплексні заходи на національному та міжнародному рівнях.

Зокрема, правильним є підхід до стимулювання народжуваності. Уряд повинен масштабувати програми підтримки сімей, такі як матеріальна допомога для молодих сімей, допомога з житлом, безкоштовна медична допомога для дітей, довгострокові кредити на придбання житла для молодих сімей.

Поруч із тим важливим є розширення мережі дитячих садків та шкіл, підвищення якості освіти, створення умов для розвитку дитячих і спортивних об’єктів, а також культурних та розважальних майданчиків для дітей.

Адже, згідно із експертних опитувань, окрім міркувань безпеки, українок із дітьми утримує від повернення додому саме можливості для освітнього і творчого розвитку школярів, які є в низці країн ЄС, США, Канаді тощо.

Молодь же можна утримати в країні через стимулювання підприємництва та інновацій, підвищення зарплат та соціальних гарантій (про що йшлося вище – вигідні іпотечні ставки та ін.).

Окрім власних зусиль, Україна повинна активно залучати міжнародну допомогу для відновлення економіки, інфраструктури та соціальної сфери, щоб створити сприятливі умови для повернення біженців.

Ми називаємо переважно цифри (втрати від війни, розв’язаної рф), інколи – конкретні об’єкти чи сфери, які потребують відновлення. Проте Україні потрібно більш наполегливо презентувати саме можливості для міжнародних інвестицій – в ОПК, інфраструктуру, технологічні галузі промисловості, переробку тощо

Загальним механізмом для успішної реалізації демографічної стратегії буде управління та моніторинг програм залучення інвестицій у людський капітал, підтримка молоді та сімей, а також забезпечення інтеграції біженців у соціально-економічне життя країни. Вирішення демографічних проблем вимагає комплексного підходу та співпраці всіх рівнів влади, громадських організацій та міжнародних партнерів.