Анатолій Кінах

Tag Archive : відновлення україни

Наразі рівень кредитування бізнесу в нас є найнижчим серед розвинених країн світу – всього 7% від ВВП. У той час, коли в Чехії та Польщі цей показник варіюється в діапазоні 70-80% від їх ВВП.

Антикризовий штаб, Український союз промисловців і підприємців веде постійний діалог з цього питання  з Нацбанком та урядом. Є перші досягнення: розширення програми «Доступні кредити 5-7-9» і її фокус на переробну промисловість і підприємства на прифронтових територіях; НБУ знизив облікову ставку в цілому з 25% до 15%.

Проте цього недостатньо, потрібна комплексна грошово-кредитна, монетарна політика, спрямована на розвиток економіки і самозайнятості.

В продовження цих зусиль голова Антикризового штабу, президент УСПП Анатолій Кінах провів зустріч із президентом Асоціації українських банків Андрієм Дубасом і головою Ради АУБ Станіславом Аржевітіним.

Сторони обговорили питання ресурсного забезпечення стійкості національної економки, а також реалізацію проєктів із відновлення України від наслідків повномасштабної агресії рф.

Учасники зустрічі домовилися об’єднувати зусилля щодо адаптації національної грошово-кредитної, монетарної політики до викликів воєнного стану. Серед іншого, йшлося про потребу налагодження системної взаємодії в цьому напрямі між урядом, парламентом та Нацбанком – із залученням до діалогу представників бізнесу, промисловості, експертів.

УСПП та Асоціація українських банків прийняли рішення про постійні комунікації.

На початку 2024 року сторонами заплановане проведення цільового засідання щодо покращення національним виробникам і експортерам доступу до ресурсів.

В наступному році в Україні планують виробити мільйон FPV дронів, також розширити виробництво снарядів, ракет, спецтехніки тощо. У більшості проєктів йдеться про кооперацію із європейськими чи американськими партнерами.  З відкритих джерел відомо, що США надали нам технічні дані для початку місцевого виробництва гібридних систем ППО FrankenSAM. На потужностях країн НАТО Укробонпром розпочав серійне виробництво 82-мм та 122-мм мінометних мін. Найбільший німецький виробник озброєнь Rheinmetall AG відкриє завод з виробництва бронетехніки в Україні. І це лише деякі із підписаних угод чи озвучених в публічній площині домовленостей.

Бюджет розвитку оборонно-промислового комплексу в Україні в 2024 значно зросте – із 12 млрд. грн цьогоріч до 51 млрд. в наступному році.

Розпочатий випуск артилерійських снарядів, збільшено виробництво дронів (наприклад, за грудень 2023 року – 50 тис.) тощо.

Втім, на порядку денному залишається головне питання: а чи достатньо цього озброєння для успішної оборони та контрнаступів, де і яким чином ці потужності можуть бути підсилені.

За словами президента Українського союзу промисловців і підприємців, прем’єр-міністра України в 2001-2002 рр. Анатолія Кінаха, всі вищеозвучені прогнозні показники по фінансуванню виробництва зброї і спецтехніки в Україні на 2024 рік – це всього 50% потужностей нашого ОПК.

«Ми можемо виробляти значно більше. Що для цього потрібно? Державні цільові програми, стабільні замовлення від держави, розраховані на 2-3 роки наперед, вчасна оплата виробникам. Тільки так ми зможемо вийти на промислове серійне виробництво та масштабувати зразки зброї, що ефективно зарекомендували себе на полі бою. Знову ж таки, потрібен розвиток державно-приватного партнерства,  кредитування за доступними ставками, кооперація як із західними партнерами, так і з внутрішніми суміжними галузями», – розповів Анатолій Кінах в інтерв’ю каналу  Ukrlife із Людмилою Немирею.

Також серед першочергових і термінових рішень влади має бути переведення економіки на «воєнні рейки», тобто її максимальна мобілізація на завдання обороноздатності країни, та постійна координація цього процесу з боку уряду.

В Кабміні повинна бути відповідальна особа  на рівні віце-прем’єр міністра з розвитку оборонно-промислового комплексу, виробництва ОВТ, яка би і координувала державно-приватне партнерство, залучення іноземних інвестицій та виробників в цій царині.

Лідер ділової спільноти також прокоментував тему затримки постачання з ЄС боєприпасів (з обіцяного 1 млн. снарядів до кінця року сумарно встигне надійти максимум 400 тис.).

За його словами, США та ЄС розуміють загрозу з боку рф та потребу перемоги України в цій війні. Відтак, оборонно-промисловий комплекс країн НАТО збільшує свої потужності. З іншого боку, це потребує часу, здебільшого йдеться про 1-2 роки.

«За оцінками західних спецслужб, рф в рік виробляє десь 1,5-1,7 млн. снарядів 152 калібру. США в місяць випускають 26 тис. (в рік близько 312 тис.)  155-каліберних снарядів натівського стандарту. По країнам ЄС своя статистика, але з огляду на те, що всі вони збільшили фінансування своїх ОПК та оборонних замовлень, рівень виробництва зброї має бути підвищений», – розповів Анатолій Кінах.

Нагадаємо, що УСПП, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, аналітичні інституції включаючи Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України, НАНУ – готують відповідну записку на Президента України щодо необхідних кроків по запуску серійного виробництва зброї, спецтехніки та масштабування їх зразків.

Документ враховуватиме попередні рішення Ради національної безпеки і оборони України, уряду та наявну ситуацію.

 

 

 

 

 

Залежність від зовнішнього фінансування та обмежені шляхи експорту матимуть серйозний вплив на економіку України в наступному році, пише Reuters.

У цьому зв’язку – УСПП висловлював своє занепокоєння відсутністю в уряду чіткої стратегії збільшення економічної самодостатності України. Зараз майже 50% доходів державного бюджету складає фінансова допомога з боку міжнародних партнерів. У держбюджеті на 2024 рік заплановано покриття дефіциту в 41 млрд. доларів, отримавши кошти у тому числі із США та ЄС. Проте процес їх виділення складний, наприклад, в Конгресі досі заблокований відповідний пакет допомоги з боку республіканців. А в Європейському Союзі фінансування блокує Угорщина, котра бажає таким чином вирішувати власні проблеми у взаємовідносинах із ЄС.

Я вважаю, що є очевидним – зменшення чи затримка із наданням допомоги нашими міжнародними партнерами можуть негативно вплинути на ситуацію із соціальними виплатами в Україні та на інші сфери. Відтак, надзвичайно важливо створювати стимули для національної економіки, яка має нарощувати оберти попри війну.

«Що потрібно? Знизити податковий тиск для бізнесу та не «кошмарити» його зайвими перевірками, розгорнути програми доступного кредитування за участі банківського сектору, а не лише за кошт держбюджету, запустити механізми підтримки переробної галузі, скоротити державні невійськові витрати (бруківка, дороги), водночас інвестуючи в відкриття нових виробництв», – зазначив лідер ділової спільноти.

Щодо труднощів із експортом, які відчуває наш бізнес у зв’язку із перманентними блокуваннями поляками/словаками сухопутних пунктів пропуску, то тут, безумовно, потрібна дипломатична і юридична робота з боку України та асоціацій бізнесу ЄС. Водночас, це чіткий сигнал, що потрібно розвивати знову ж таки переробну галузь. Обсяги продукції тоді будуть значно менші, але вона міститиме додану вартість і коштуватиме дорожче. Плюс це робочі місця та інвестиції в Україну.

Збільшення економічної самодостатності – це не про підвищення податків чи друк грошей – такі речі будуть контрпродуктивні. Навпаки, потрібно визначити найбільш ефективні і потрібні галузі промисловості – це ОПК, гірничо-металургійна, хімічна, будівельна, переробка в АПК, легка промисловість тощо – і розміщати тут державні замовлення, давати можливості для залучення кредитних коштів.  Другий крок – інтегрувати наших виробників і їх потужності в План відновлення України, а також ті окремі проєкти із відбудови постраждалих регіонів, що фінансуються коштом міжнародних партнерів

Частина цих пропозицій врахована в аналітиці Ради національної безпеки і оборони України, Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, Мінекономіки України тощо.

До прикладу, по налагодженню серійного виробництва в ОПК і масштабуванню зразків зброї і спецтехніки готується спільна записка аналітичних центрів, УСПП, Антикризового штабу до Президента України.

Про розвиток переробної галузі заговорили в уряді на постійній основі, зокрема, виділивши фінансування програми «Доступні кредити 5-7-9» з ухилом саме в цю сферу.

Проте потрібні комплексні і системні дії. Антикризовий штаб за участі представників парламенту, Кабміну, Офісу президента, науково-експертних інституцій, бізнес-організацій наполягає на підсиленні спільних дій по підвищенню економічної самодостатності України.

Мій виступ про стан справ у галузі будівельних матеріалів обговорювали на розширеному засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП. До заходу долучилися представники профільних комітетів ВРУ, Кабміну, галузевих асоціацій виробників будматеріалів, профспілок.

Загалом всі присутні були одностайні в тому, що підтримка промисловості будівельних матеріалів необхідна в контексті Плану відновлення України від наслідків війни.

Наразі галузь втратила 30% виробничих потужностей, а рівень завантаженості підприємств – від 10 до 40%. В Україні немає актуалізованого реєстру виробників, їх продукції, обсягів та цінової політики. Це ускладнює завдання залучення національного бізнесу до локальних проєктів із відбудови, які фінансуються урядами європейських країн, Світовим банком, USAID та іншими міжнародними структурами.

Серед інших проблем – ускладнена логістика (особливо залізницею, будівельники не можуть користуватися власними локомотивами), зростання собівартості продукції на 100%, замінованість кар’єрів, брак кадрів.

Попри те, що позитивний прогноз на наступний рік говорить про зростання в галузі будматеріалів на +22%, цього мало і держава має підтримати різними заходами виробників.

На цьому наголосив нардеп, заступник голови Комітету ВРУ з економічного розвитку Дмитро Кисилевський. Він зазначив, що потрібне ухвалення низки законопроєктів: №9627 про спрощення зміни цільового призначення землі для промисловості і енергетики; № 9015 про страхування інвестицій від воєнних ризиків. Водночас, народний депутат також звернувся до Українського союзу промисловців і підприємців із проханням оцінити, наскільки можливий закон про локалізацію для будівельників спрацює в нинішніх реаліях.

ДИВИТИСЯ ВІДЕО ТУТ

Україна потерпає від структурної слабкості економіки. Сировинна модель негативно впливає на показники ВПП, платоспроможність внутрішнього ринку та інвестиційний клімат. Об’єктивно найбільшим викликом для країни та економіки залишається повномасштабна агресія рф, проте саме відсутність комплексної державної політики щодо стимулювання зайнятості, переробної галузі – зумовлює вкрай низькі показники приросту валового внутрішнього продукту.

За прогнозами уряду, у 2023 році ВВП зросте на 3%, тоді як у 2022 році він обвалився відразу на 30%.

За даними Держстату, промислове виробництво в Україні в першій половині 2023 року знизилося на 2,9%, минулого року за цей період падіння становило 31,9%. Український союз промисловців і підприємців провів в травні власне дослідження, згідно з яким до 60% бізнесу відчуває кредитний голод. Комерційні ставки, вищі за 20-25% – недоступні для підприємництва, а єдина програма «Доступні кредити 5-7-9» має обмежений ресурс та працює тільки для мікробізнесу, адже має ліміти по фінансуванню до 1,7 млн. доларів.

Поруч із тим досі є проблеми із корупцією, недостатньою захищеністю прав власників, а деякі нормативні акти на практиці не реалізуються як слід. Тому за останнє півріччя вже чітко вималювалася тенденція релокації бізнесу за кордон, каже президент УСПП Анатолій Кінах. Тільки в Польщі відкрилося близько 20 тис. малих і середніх компаній, де хоча б одним співвласником є українець. 30% вітчизняного бізнесу вже перенесли активи чи планують це зробити – в найближчі країни ЄС.

За цих обставин виходом може бути формування довгострокової і комплексної політики держави щодо стимулювання інвестицій в переробну галузь. Потенційні прибутки тут мають зацікавити внутрішніх та зовнішніх інвесторів, а економічна вигода для України буде колосальною.

Про це йшла мова на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП, до якого доєдналися очільники наукових інституцій – Інституту економіки промисловості НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, ДП «Укрпромзовнішекспертиза» тощо, а також представники Міністерства економіки, Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, керівники підприємств та промислових асоціацій.

Учасники відзначили, що саме переробна галузь збалансує інші, дотичні до неї, сфери виробництва та експорту.

До прикладу, аграрний комплекс України, який традиційно є найбільшим джерелом притоку валюти в країну і, відповідно, податкових надходжень. Експортуючи виключно сировину, наша держава втрачає колосальні прибутки, а наші аграрії балансують на межі рентабельності.

Як зазначив Володимир Власюк, директор Укрпромзовнішекспертиза, розрив між цінами експортованої 1 тони продукції АПК України і, наприклад, Франції – у 3-4 рази. У 2020 році середня ціна тони агропродукції українського походження становила 299 доларів, французького – 1089 доларів. Все через те, що з України постачається саме сировина або ж в кращому випадку – товари з низьким рівнем переробки.

Разом із тим, є висока імпортозалежність навіть в базових сферах. У все тому ж АПК більше 70% при виробництві – це імпортні компоненти (мінеральні добрива, насіння, дизель і тд.).

Антикризовий штаб наполягає на тому, що в Україні мають бути збудовані нові виробничі потужності і налагоджено низку виробництв з високим ступенем переробки.

В Укрпромзовнішекспертизі підрахували, що таких нових заводів має бути 570, на що потрібно 90 млрд. доларів інвестицій ( це все без врахування ВПК – на це повинні йти окремі інвестиції та бюджети).

Об’єктом державної підтримки має бути підприємець, що працює на розширення  виробництва чи будівництво нових заводів.

Передбачається, що 1 грн державних інвестицій з часом стимулює 3 грн приватних інвестицій.

Що потрібно для цього зробити?

У структурі державного бюджету передбачити захищений бюджет розвитку. Кошти звідти мають спрямовуватися на стимулювання економічного зростання, зокрема, розвитку переробної промисловості.

Реалізація комплексної грошово-кредитної політики, спрямованої на повернення банківської системи до кредитування економіки за доступними ставками.

Страхування військових ризиків. Наразі кілька країн, серед яких Німеччина та Польща, самостійно страхують ризики свого бізнесу в Україні. Наша держава має запропонувати такий єдиний механізм для всіх внутрішніх та зовнішніх інвесторів – звичайно, за допомоги міжнародних партнерів та світових фінансових інституцій. До програми передбачається залучити провідні світові страхові організації, наприклад такі як MIGA, GERMES.

Серед інших пропозицій – компенсація частини інвестицій через сплату податків, кредитне (грантове) фінансування муніципалітетів під проекти обладнання індустріальних парків, зокрема підведення до них дорожньої та енергетичної інфраструктури.

По цим напрямам УСПП і Антикризовий штаб тісно працює із Міністерством економіки України. Присутня на заході заступниця міністра Надія Бігун повідомила, що уряд враховує пропозицій ділової та експертної спільноти, тому в проєкті бюджету 2024 закладено розширення фінансування програми «Доступні кредити 5-7-9» до 18 млрд. грн. в рік, збільшення кредитних лімітів, а також фокусування саме на переробній промисловості.

Також чиновниця анонсувала нову програму на 3 млрд. грн. на стимулювання машинобудування в Україні. Поки її концепція опрацьовується, схоже, що покупцям техніки вітчизняного виробництва можуть компенсовувати до 25% її вартості.

За результатами засідання Антикризового штабу відповідні рекомендації будуть спрямовані в Уряд, Офіс президента, парламент та Національний банк. Пріоритетним, на думку промисловців і підприємців, є удосконалення грошово-кредитної політики, прогрес у реалізації І етапу Плану відновлення України та залучення грантових і донорських коштів під конкретні системні проєкти та розвиток державної політики індустріалізації.

Польща є одним із найближчих союзників України під час війни та нашим головним торговим партнером з обсягом експорту/імпорту за 7 місяців 2023 року в 3 млрд. доларів. Варшава одна із найактивніших лобістів вступу України до ЄС та НАТО, чимало допомогла нам із озброєнням, технікою і гуманітарною допомогою від початку повномасштабної агресії рф.  Водночас, Польща також прийняла мільйони українських біженців, запропонувавши житло, соціальні виплати та можливість роботи.

Незважаючи на воєнний стан та численні обстріли російськими агресорами цивільної інфраструктури України,  близько 600 польських компаній залишилися працювати в Україні, сплачуючи податки та підтримуючи соціальні ініціативи. Деякі з них вже планують розширювати свої інвестиції. Тому за останні 3 місяці уряд та Сейм Польщі розробили і прийняли законопроект щодо страхування інвестицій в Україні. Закон з цього приводу вже підписаний Президентом Польщі А.Дудою і реалізується на практиці.

У процесі відбудови України хочуть взяти участь майже 2,5 тисяч компаній, які повідомили про свою готовність Польській агенції інвестицій і торгівлі. З контактів та обговорень, проведених польською та українською стороною, схоже, що таких підприємців буде набагато більше.

Про це стало відомо за результатами Конгресу з відбудови України «Common Future» в Познані. Організаторами стали партнери Українського союзу промисловців і підприємців – Польсько-українська господарча палата, Ягеллонський клуб тощо за підтримку Уряду Польщі та за персональної участі президента А.Дуди.

Участь в заході взяли не лише польські, але й українські підприємці, представники компаній з інших країн, а також польської державної адміністрації та європейських інституцій, які створюватимуть механізми фінансування відбудови України.

Я очолював делегацію УСПП і мав честь бути спікером цього поважного форуму. Народна дипломатія і комунікація між бізнесом двох країн є дуже важливою складовою нашого спільного розвитку як сучасних європейських держав. Впевнені, що нам потрібно намагатися в об’єктивних питаннях захисту національних економічних інтересів вирішувати все конструктивних шляхом.

Український союз промисловців і підприємців долучився до спільної заяви польського і українського бізнесу, які на фоні труднощів із експортом зернових підтвердили високий рівень взаємодовіри і бажання розвивати торгово-економічні відносини, працювати над існуючими і запускати нові проєкти.

Сторони цілком поділяють думку, що відбудова України має здійснюватися на принципах транспарентності процесів, сучасних стандартах, жорсткої протидії корупції тощо.

Важливим є обмін досвідом. Польща має великий досвід у тих секторах, які потребуватимуть нових інвестицій в Україні. Це і житлове будівництво, і енергетичний сектор, пов’язаний із зеленою енергетикою, і водна, автомобільна, залізнична чи гідротехнічна інфраструктура.

Заступник Міністра фондів та регіональної політики, уповноважена Ради з питань польсько-української співпраці у сфері розвитку Ядвіга Емілевіч повідомила про прагнення економічної присутності Польщі в Україні, щоб «процес повоєнної відбудови України став можливістю розвитку нових форм співпраці для польських компаній».

З іншого боку зрозуміло, що тісна економічна кооперація вже триває. Адже, за даними Кабміну, зараз у Польщі працюють 29 тис. підприємств, в яких хоча б один із співвласників має українську національність. Більшість із них зареєструвалася після початку повномасштабної агресії рф.

Робота Конгресу виявилася дуже плідною, комунікації  між учасниками продовжаться в робочому форматі.

УСПП має меморандуми про співробітництво і тісно співпрацює із Роботодавцями Польщі та Польсько-українською господарчою палатою, Союзом підприємців і роботодавців Польщі, Інститутом корпоративного права та міжнародних інвестицій тощо.

Разом сторони опрацьовують можливість проведення польсько-українського форуму з відновлення України в Києві та створення Реєстру проєктів та програм, рекомендованих для залучення приватного капіталу з-за кордону. Є ціла низка пілотних проєктів (системи оповіщення, виробництво базальтового волокна в Україні тощо), під які УСПП активно шукає інвесторів.

Литва є однією із лідерок в ЄС по підтримці України щодо свого ВВП (1,2% або 1 млрд. євро). Також Вільнюс лобіює виділення більше коштів у довгостроковому бюджеті Європейського союзу на потреби ЗСУ та відновлення нашої країни від наслідків повномасштабної агресії рф.

Попри виклики воєнного стану зміцнюється і ділове співробітництво, чому сприяє активна робота двосторонньої Ділової ради Україна-Литва. Українську частину очолює віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Сергій Прохоров.

Серед партнерів УСПП – не лише бізнес-асоціації – Конфедерація промисловців Литви, ТПП Вільнюса тощо, але й Уряд Литовської Республіки (Центральне агентство з управління проєктами). Відтак, діловий союз виступив адміністратором проектів із відбудови соціальної інфраструктури на Київщині (школа в Бородянці та дитячий садок в Ірпені), профінансованих коштом литовських партнерів. 

 

Про підсумки співпраці в 2023 році та плани на наступний період йшлося на зустрічі президента УСПП Анатолія Кінаха із послом Литви в Україні Вальдемарасом Сарапінасом.

Сторони відзначили високу результативність спільних зусиль по нарощуванню торгово-економічного, інвестиційного співробітництва, а також реалізації гуманітарних проєктів в Україні.

У планах – на прикладі досвіду Литви масштабувати ці здобутки на інші держави ЄС та міжнародних донорів.

Бізнес обох країн активно долучається до роботи Міжурядової комісії, яка у вересні цього року провела перше засідання після тривалої перерви. Чимало пропозицій, поданих УСПП, Діловою радою, литовськими асоціаціями тощо було враховано в підсумкових рішеннях комісії.

Ділова рада моніторитиме хід їх реалізації.

Також на зустрічі було повідомлено про підсумкове в 2023 році засідання Ділової ради, яке планується в листопаді-грудні цього року.

Я вважаю, що для нас співпраця з Литвою дуже важлива – як в економічному, гуманітарному плані, так і в контексті адаптації їх досвіду вступу в ЄС. Це не лише про синхронізацію стандартів і регламентів, але й також про успішні стратегії просування інтересів національного бізнесу на ринку Євросоюзу.

Робоча зустріч була дуже плідною, адже сторони домовились про подальше удосконалення комунікацій, обмін інформацією та підтвердили взаємні наміри до спільної реалізації нових проєктів.

Правління Національного банку, прислухавшись до наполегливих вимог бізнесу, прийняло рішення вдруге поспіль знизити облікову ставку – до 20%. Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб стійкості бізнесу в умовах воєнного стану вітають такий крок НБУ, що свідчить про наявність зворотного діалогу експертних кіл та регулятора.

Водночас, в УСПП переконані, що таке незначне зниження недостатнє для відновлення економіки від наслідків повномасштабної війни рф проти України. В усіх розвинених країнах облікова ставка корелюється із показником інфляції, у нас же розрив між цими цифрами колосальний: 20% ставки проти інфляції в річному вимірі 8,6% (дані самого НБУ).

На організованих діловим союзом експертних обговореннях було наголошено: впливовість ставки на ціни може бути помітною лише за стабільних або близьких до стабільності умов.

Війна є найбільшим форс-мажором для економіки, тому головним є тут кредитування підприємництва і промисловості, щоб втримати на плаву власне виробництво, зберегти достатню кількість робочих місць і забезпечити платоспроможний попит.

За опитуваннями УСПП, 60% підприємців не можуть взяти кредит через високі ставки. Програма «Доступні кредити 5-7-9» не вирішує проблему в масштабах реальної економіки.

Свого часу запровадження ставки 25% переломило кредитування бізнесу і спричинило його до невпинного падіння. Втрати кредитування оцінюються у 150 мільярдів гривень, що веде і до втрат виробництва. Незначне зниження ставки не вплине на цю проблему, тут потрібні кардинальніші заходи і чітка політика Нацбанку спільно із урядом, парламентом.

Поки що банківський сектор уникає ризиків фінансування бізнесу, натомість заробляє за рахунок витрат держбюджету, купуючи цінні папери уряду, та депозитні сертифікати НБУ.

За п’ять місяців 2023 року українські банки заробили 53,59 млрд гривень. Це у 2,2 рази більше показника відповідного періоду 2021 року. Такий результат є аномальним в умовах зниження кредитування бізнесу.

Тим часом підприємці і промисловці шукають гранти, інвестиції – будь-що, щоб підтримати власну операційну діяльність, адже є брак кредитування.

Це ж стало і однією із причин збільшення міграції за кордон. Згідно із опитуванням Gradus, до 30% бізнесу або планують, або вже здійснили релокацію за кордон.

«Вартість кредитних ресурсів і їх доступність мають вирішальне значення для відновлення України від наслідків війни. Важливе підвищення економічної і фінансової самодостатності», – наголосив президент УСПП, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах.

В липні цього року тільки 41% видатків державного бюджету України покривалося за рахунок власних надходжень.

Тому УСПП і Антикризовий штаб цілеспрямовано займаються цією проблемою, у тому числі направляли низку рекомендацій в КМУ та Нацбанк, де наполегливо вимагали поступово знижувати облікову ставку та приводити її у відповідність до показників інфляції. Паралельно із цим вживати заходів по заохоченню банків видавати більше кредитів та за доступнішими ставками для реального сектору економіки.

«НБУ разом із парламентом і урядом повинні сформувати систему страхування інвесторів від воєнних ризиків, неприпустимості нерівноправної конкуренції бізнесу і уряду за фінансові ресурси, підтримки самозайнятості. Це має бути системна і комплексна політика», – зазначив Анатолій Кінах.

Раніше діловий союз, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану вже проводили консультації і засідання із Національним інститутом стратегічних досліджень, НАН України, фінансистами, які дійшли одностайного висновку: грошово-кредитна політика НБУ потребує корекції, мають бути розширені програми кредитування бізнесу.

Ця позиція, передана в Офіс президента, уряд, НБУ, лишається незмінною.

 

 

 

Cтворення Національного хабу інтелектуальної власності та інновацій IP&I Hub стане частиною зусиль по розвитку індустріально-інноваційної економіки України. Цей проект, представлений IP (Intellectual Property) офісом, Міністерством економіки України та підтриманий президентом Українського союзу промисловців і підприємців Анатолієм Кінахом, обіцяє принести значні переваги для національної економіки та бізнес-спільноти.

Презентацію модерував заступник міністра економіки України Віталій Кіндратів, а учасниками стали представники експертних інституцій та ділового сектору.

Miciя IP&I Hub – створити ефективну національну інноваційну екосистему,  забезпечивши стимулююче середовище для інновацій, підприємництва та бізнес-сектору.

Хаб об’єднає державний і приватний сектор, потенційних інвесторів та надаватиме консультаційну підтримку всім учасникам, інформаційно-правовий супровід трансферу технологій, послуги патентних досліджень, оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності тощо.

Також шукатимуть гранти для бізнесу, наукових розробок і допомагатимуть в оформлені відповідних заявок на їх отриманнz/

Я вважаю, що діяльність Національного хабу повинна бути частиною загальнодержавної економічної політики, спрямованої на модернізацію і індустріально-інноваційні підходи у виробництві. Це комплекс заходів, куди входять податкова реформа, захист інтелектуальної власності, патентна політика, кредитування, страхування інвестицій від ризиків воєнного часу тощо.

Важливо, щоб інноваційна діяльність, трансфер технологій були в основі і Плану відновлення України від наслідків війни.

«Державно-приватне партнерство є ключовою складовою успіху IP&I Hub. Співпраця між урядом та приватним сектором сприяє вирішенню багатьох економічних завдань, зокрема залученню інвестицій, розвитку нових технологій та створенню робочих місць. Це може допомогти Україні стати важливим гравцем на світовому ринку технологій. Адже до цього чимало вітчизняних розробок через брак фінансування чи уваги з боку держави знаходили своє втілення за кордоном або ж так і залишалися на папері», – відзначив лідер ділової спільноти.

В цілому, створення Національного хабу інтелектуальної власності та інновацій IP&I Hub на базі IP офісу має потенціал стати каталізатором для розвитку інноваційної економіки України та сприяти її конкурентоспроможності на світовому ринку. Діяльність хабу, як частина комплексної стратегії розвитку, може позитивно вплинути на ріст національного бізнесу, створення нових робочих місць та загальний інноваційний потенціал України.

Сьогодні відбулося засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та Українського Союзу промисловців і підприємців (УСПП) – за участю представників Верховної Ради України, Уряду, Національної Академії Наук, бізнес-спільноти та профспілок. Тема зустрічі була надзвичайно актуальною та критичною для країни:  збереження людського (трудового) потенціалу для потреб відновлення економіки після війни.

Одним із ключових викликів, з яким стикається Україна, є масштабна кількість українців, що шукають притулку у країнах світу та величезна кількість внутрішньо переміщених осіб, яких війна вигнала з рідних домівок. Згідно з даними ООН, станом на 4 липня 2023 року, кількість зареєстрованих українських біженців становила 6,3 мільйона осіб, і приблизно 60% з них перебуває нині в країнах Європи. Зважаючи на такі величезну чисельність, термінові заходи щодо розв’язання цієї проблеми набувають першочергового значення для усієї української держави. Експертні розрахунки показують, що половину українських біженців за кордоном складають діти, а більшість дорослих – жінки у віці 25-49 років. Відтак, маючи на увазі такі статистичні дані, важливо визначити ефективний план дій, який допоможе стабілізувати ситуацію та забезпечити повернення мігрантів на Батьківщину. Дослідники та аналітики попереджають, що з плином часу схильність мігрантів до повернення поступово знижується, тому вироблення ефективних заходів для їх повернення має стати невід’ємною складовою державної політики. З огляду на це, учасники засідання обговорювали різноманітні способи привернення уваги біженців до процесу відновлення економіки України.

Слід зазначити, що Міністерство економіки України у своїх документах підкреслює необхідність залучення додаткових 4,5 мільйона співробітників на ринок праці протягом наступних десяти років. Зважаючи на збільшену кількість вакансій та потребу в робочій силі, розробка державної політики, спрямованої на стимулювання повернення мігрантів та інтеграцію їх у соціально-економічне життя країни, стає надзвичайно важливим завданням.

Таким чином, заходи, що розробляється в рамках Плану відновлення від наслідків війни, повинен включати цільові заходи зі збереження людського потенціалу, зокрема створення сприятливих умов для повернення мігрантів на рідну землю. Професійна підготовка, соціальна підтримка та сприяння відповідним умовам для бізнесу та трудового ринку мають стати невід’ємними частинами стратегії відновлення економіки України.

На засіданні було обговорено кілька ключових напрямків дій – це насамперед: створення сприятливих умов для повернення трудових мігрантів, а саме запровадження програм, які надають фінансову, логістичну та юридичну підтримку українцям, які планують повернутися до дому. Це може включати допомогу з отримання житла, заснування бізнесу або знаходження роботи. Професійна підготовка та перекваліфікація: Розвиток програм перепідготовки для мігрантів, спрямованих на адаптацію їх професійних навичок до потреб українського ринку праці. Це допоможе забезпечити високий рівень кваліфікованої робочої сили, яка буде готова приєднатися до економічного відновлення. А також стимулюючі заходи для бізнесу, запровадження податкових та фінансових стимулів для компаній, які готові працювати з мігрантами та враховувати їхні специфічні потреби.

Важливо також забезпечити українцям, які повертаються – соціальну підтримку, насамперед запровадження системи ефективної соціальної інтеграції мігрантів та їх сімей – це може включати надання медичних та освітніх послуг, підтримку у здійсненні повернення дітей до школи та допомогу у розселенні на новому місці проживання.

Засідання штабу – є кроком у правильному напрямку для побудови стратегії відновлення економіки України після війни. Держава та всі її соціально-економічні інституції у сінергії з громадянським суспільством, повинні спільно працювати над ефективними рішеннями, аби забезпечити збалансоване та стабільне відновлення країни після складних часів війни..