Мова йде про модернізацію виробництва і промисловості, створення умов для самозайнятості, масштабне будівництво зруйнованих чи пошкоджених житлових об’єктів та інфраструктури. Водночас, Україна тут розраховує на міжнародну підтримку, у тому числі фінансову, зняття мит і квот на торгівлю з ЄС, трансфер технологій тощо. Про це я заявив на панелі „Україна – європейська перспектива. Виклики, пов’язані з відбудовою і реформуванням країни” в рамках 14 Балтійського форуму в Польщі.  Я подякував колегам по панелі:  проф. Мареку Бельку – депутату Єропейського Парламенту, колишньому голові Ради Міністрів Республіки Польща та Яцеку Пєхоті – голові Польсько-української господарчої палати.

Я вважаю, що війна рф проти України, постійні обстріли і загрози з боку окупантів завдали чимало шкоди. Очікується, що за підсумками поточного року ВВП України впаде на 40%. Наразі маємо біля 8 млн. внутрішніх переселенців та біля 6 млн. наших співвітчизників знайшли тимчасовий прихисток за кордоном. Щонайменше 33% бізнесу ще не поновили роботу.

Водночас, Україна вже розпочала програми відновлення. З березня працює програма релокації для бізнесу в безпечні регіони, прийнято щонайменше 5 пакетів нормативної підтримки для підприємництва. 21 квітня утворена Національна рада з відновлення, очікується до липня офіційно затвердити відповідний державний план. Він передбачатиме 3 етапи: відновлення безпеки і життєзабезпечення постраждалих від війни регіонів, створення умов для повернення українських біженців додому, масштабну модернізацію підприємств за стандартами ЄС.

Тут Україна розраховує на підтримку міжнародних партнерів, зокрема, на відповідні фонди відбудови, анонсовані раніше Євросоюзом.  Також цього літа сподіваємося на надання статусу кандидата на вступ до ЄС. Україна захищає не тільки свою територіальну цілісність, але й стандарти демократичного світу: верховенства права, миру, прав людини і т.д. Маємо значну й економічну інтеграцію з ЄС. За 2021 рік наш товарообіг зріс на 35%, вже синхронізовані енергосистеми. Розраховуємо, що якнайшвидше буде прийнятий 6 пакет санкцій проти рф, що передбачатиме повне ембарго на імпорт нафти і газу агресора. Росія наразі отримує щонайменше 1 млрд. доларів щомісяця, експортуючи енергоносії, і ці кошти вони спрямовують на війну проти України і всього цивілізованого світу.

Польща є одним із найбільш дружніх і стратегічно важливих партнерів України в політичному та економічному плані. Країна повністю підтримує нас в євроінтеграції, достроково відмовилася від російського газу, гостинно прийняла 3 млн. українських жінок, дітей, людей похилого віку, які рятувалися від російської агресії.  Окрім того, двостороння торгівля до війни перевищувала 11 млрд. доларів, Польща посіла 2-ге місце серед зовнішньоекономічних партнерів. Прикметно, що за 2021 рік сальдо було позитивним для України +269 млн. доларів,  а наш експорт зріс на +59,7%.  Партнери не збираються збавляти обертів через війну, навпаки – країни домовилися про спрощене митне оформлення (під час крайнього візиту президента Польщі А.Дуди), а також анонсований закон про розширені можливості для громадян Польщі в Україні. Все це сприятиме реалізації спільних проєктів, кооперації у виробництві, аутсорсі, закупівлі сировини тощо

Дуже важливим аспектом є допомога Польщі у питаннях логістики українського експорту. Як відомо, через блокування військами рф морських шляхів, до 22 млн. тон сировини (АПК, ГМК) не можуть бути відправлені через порти. Зернові спрямовуються вантажним автотранспортом та залізницею через кордони із ЄС, де потім перевантажуються у портах Болгарії тощо. Це фінансово затратний і розтягнений у часі процес. Наразі ЄС за активного лобіювання Польщі і країн Балтії вивчає можливості деблокади українських портів, організації зелених коридорів тощо. Світова продовольча безпека залежить від вирішення даної проблеми, а отже, у цьому зацікавлені провідні міжнародні організації – ООН, численні західні партнери України.

Головним важелем відновлення України на сучасних умовах є приватні інвестиції, співпраця із європейським бізнесом, спільні проєкти у будівництві, інфраструктурі, ОПК, індустрії 4.0. тощо. Задля цього УСПП підпише угоди про співробітництво із Польсько-українською господарчою палатою, Роботодавцями Польщі та іншими структурами, відповідні домовленості вже діють із країнами Балтії, Німеччиною