На багаточисельні звернення ділової спільноти – Українського союзу промисловців і підприємців, Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, роботодавців – ООРУ, ФРУ та ін. , Уряд врешті удосконалив систему бронювання, внісши зміни до відповідної постанови №76 (постанова КМУ #650).

Тепер є можливість забронювати до 100% фахівців в ОПК та енергетиці, здійснювати процес бронювання через портал “Дія”. Для критично важливих підприємств терміни бронювання збільшили з 6 місяців до року.

УСПП та Антикризовий штаб вітає таке рішення Кабміну, водночас наголошуючи, що критерії визначення важливих для економіки та обороноздатності підприємств, етапи бронювання ще потребують вдосконалення та спільної роботи над цим профільних міністерств, ТЦК, бізнес-асоціацій, роботодавців.

“Зміни до постанови №76, особливо затвердження електронного бронювання, збільшення його термінів тощо – це те рішення, над якими працювала держава і бізнес разом, і воно є першим кроком до збалансованої системи. Надалі ми повинні відпрацювати адресні підходи щодо мобілізації і бронювання, бо мова йде не лише про критично важливі, але й про всі економічно активні підприємства, зберегти роботу яких є пріоритетом для країни в умовах затяжної війни на виснаження ресурсів”, – наголосив президент УСПП, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах.

Він нагадав, що фінансування Сил оборони України здійснюється виключно за кошти державного бюджету України, адже міжнародна фінансова допомога не може бути спрямована на потреби нашої армії, а лише виключно на соціальну сферу, енергетику тощо.

Відтак, від розвитку ділового та інвестиційного клімату, збереження виробничих потужностей вітчизняних підприємств, їх розвитку залежить рівень податкових надходжень і, відповідно, обсягів подальшого фінансування ЗСУ. При цьому УСПП не підтримує ініціативи деяких урядовців щодо можливості підвищення податків, адже підприємці в умовах третього року повномасштабної війни не мають достатньо ресурсів для розвитку, масштабування діяльності, відчувають брак доступного кредитування.

На думку УСПП і Антикризового штабу, держава і роботодавці, бізнес зараз мають напрацювати прозорий і дієвий компроміс між мобілізаційними завданнями для оборони і бронюванням фахівців для економіки.

Нагадаємо, що за звітом Мінекономіки, робоча сила в Україні за час повномасштабної війни скоротилася на 12% або на 2,1 млн.

Щодо мобілізації, то бізнес, як одна із найбільш активних частин суспільства, однозначно її підтримує. Втім, цю систему потрібно робити більш гнучкою, що дозволить залучати громадян до оборони на визначеній середньостроковій основі (умовно 1,5-2 роки), з поверненням до цивільного життя та роботи після виконання своїх громадянських обов’язків.

Загалом питання балансу  потреб оборони і економіки вимагає комплексного підходу, що включає оптимізацію мобілізаційної політики, прозору систему бронювання, повернення біженців, підтримку бізнесу та залучення міжнародної допомоги.

Київ, 6 червня 2024 року – В офісі Українського Союзу промисловців і підприємців (УСПП) відбулася важлива зустріч з Головою громадської ради при Київській міській державній адміністрації та членом Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України Геннадієм Кривошеєю.

На зустрічі обговорювалися питання співпраці двох організацій з метою захисту та підтримки інтересів київської громади. Партнерство спрямоване на реалізацію спільних проектів та ініціатив, які сприятимуть покращенню соціально-економічної ситуації у столиці.

Особливу увагу було приділено обговоренню співпраці в рамках Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. Учасники зустрічі наголосили на необхідності консолідації зусиль для підтримки економічної стабільності, розвитку підприємництва та залучення інвестицій у Київ.

Я підкреслив важливість співпраці з громадськими організаціями та активною громадськістю для досягнення спільних цілей. Він також висловив подяку Геннадію Кривошеї за його внесок у розвиток громадських ініціатив та боротьбу з корупцією.

Геннадій Кривошея, у свою чергу, зазначив, що співпраця з УСПП є важливим кроком для посилення взаємодії між бізнесом та громадянським суспільством. Він також підкреслив готовність громадської ради при КМДА та Громадської антикорупційної ради при Міноборони України до активної співпраці в рамках нових ініціатив та проектів.

Зустріч завершилася досягненням домовленостей щодо подальших спільних дій та планів, які будуть реалізовуватися задля забезпечення добробуту київської громади та стійкості економіки в умовах сучасних викликів.

Про УСПП: Український Союз промисловців і підприємців (УСПП) – це провідна бізнес-асоціація, яка об’єднує підприємців, промисловців та інших представників ділового середовища України. Мета УСПП – підтримка та розвиток підприємництва, захист інтересів бізнесу та сприяння економічному зростанню України.

Про Громадську раду при КМДА: Громадська рада при Київській міській державній адміністрації – це консультативно-дорадчий орган, який сприяє взаємодії між громадськістю та органами місцевої влади для вирішення актуальних соціально-економічних питань.

Про Громадську антикорупційну раду при Міноборони України: Громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони України – це орган, який спрямований на боротьбу з корупцією в сфері оборони та забезпечення прозорості та підзвітності в діяльності Міністерства оборони України.

Перехід підприємств – виробників продукції ОПК України на технічні стандарти НАТО і держав-членів Альянсу – ведеться вже кілька років, зокрема, це завдання передбачено в Стратегії нацбезпеки України.

Повномасштабна війна рф проти України зумовила потребу набагато швидше втілювати відповідні стандарти Північноатлантичного альянсу. Збройні Сили України використовують чимало зразків західної техніки і спеціального обладнання, які потрібно обслуговувати та ремонтувати. Окрім того, війна стимулювала національне виробництво оборонно-промислового комплексу, а також розвиток суміжних галузей. Всі вони мають перейти на стандарти і технічні регламенти НАТО – враховуючи і курс України на європейську та євроатлантичну інтеграцію, і потенційні можливості експорту озброєння. У майбутньому Україна може бути одним із найпотужніших світових гравців на цьому ринку.

Про це йшлося на однойменній конференції, організованій під егідою Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. Ініціаторами заходу стали Український союз промисловців і підприємців та асоціація «Укрелектрокабель», серед учасників – представники Міноборони, Мінекономіки, керівництво Комітету ВРУ з економічного розвитку, АТ «Українська оборонна промисловість», виробники, експерти  Центру проблем стандартизації, сертифікації та якості (ДП «УкрНДНЦ») та багато інших.

Присутні обговорили питання стандартизації і кодифікації у сфері оборони; виклики для українських промисловців у цьому процесі; прийняття стандартів з посилань в наявних стандартах, а саме SAE, ASTM, ANSI, UL, NEMA, NES, TIA та інші; можливість модифікування вказаних стандартів з використанням національних тощо.

«Швидкість і якість запровадження стандартів НАТО має прямий вплив на обороноздатність  України і її темпи інтеграції в Альянс», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

За ним, це дасть змогу вийти на серійне виробництво індустріально-інноваційної продукції з використанням надсучасних технологій.

«Потрібні комплексні і системні заходи, програмно-цільовий підхід, а відтак постійна співпраця профільних відомств, парламенту, виробників і розробників. Маємо чітко передбачити не лише завдання стандартизації і масштабування виробництва, але й визначити ресурсну базу, здійснювати підготовку кадрів, аналітичне, науково-технічне супроводження всіх процесів, зміцнювати державно-приватне партнерство», – зауважив лідер ділової спільноти.

Представник Головного управління технічного оцінювання і контролю якості ОВТ МО України Олег Чувільський розповів, що ці зусилля матимуть і значний економічний ефект.

«Кожна грошова одиниця (у нашому випадку гривня, – ред.), вкладена в стандартизацію, генерує від 4 до 10 грошових одиниць», – повідомив він.

В.о. гендиректора ДП «УкрНДНЦ» Наталія Олійник провела презентацію механізмів, якими запроваджуються стандарти НАТО, а також закликала бізнесу більш активно працювати в напрямку їх опрацювання та втілення в життя.

Чимало виробників вже давно цим займаються, проте стикаються із низкою проблем. Своїм досвідом поділився співорганізатор конференції – президент «Укрелектрокабель» Анатолій Пушкар. Члени асоціації виробляють комплектуючі оборонного призначення, окрім того, вони вже давно працюють на ринках ЄС і США, щоразу сертифікуючи свою продукцію при постачанні в нову країну.

Він скептично оцінив статистику впровадження стандартів НАТО в Україні, зазначивши, що для промислових підприємств держави-члени Альянсу, наприклад США, мають близько 12,5 тис. стандартів (тільки для кабельників – 200).

«Багато вже впроваджених в Україні стандартів НАТО – організаційні, вони стосуються більше розробників, ніж виробників. Крім того, нам потрібно концептуально визначитися: на які стандарти ми орієнтуємося: американські чи європейські?», – каже А.Пушкар.

В ЄС діє Європейське оборонне агентство, яке має свій перелік стандартів і технічних регламентів. Нюанс в тому, що список цей непублічний, доступ до нього через спеціальні технічні групи, а якась частина стандартів передбачена тільки для країн-членів ЄС. В США ж всі бази стандартів відкриті, а стандарти доступні до використання.

Ще одним проблемним питанням  є те, що працюючи за європейськими чи американськими стандартами на українському ринку виробники не можуть оформити необхідну декларацію для реалізації продукції. Повинен працювати національний орган відповідності, в Україні мають давати підтвердження відповідності стандартам НАТО.

Загалом, підсумували учасники, процес стандартизації розробок і продукції ОПК відповідно до регламентів НАТО потребує залученості до процесу органів державної влади, ВРУ, розгляду цього питання на засіданні РНБОУ.

У проєкті Резолюції конференції, який буде надісланий в парламент, Офіс президента, Уряд, йдеться про необхідність створення постійної робочої групи, яка б координувала цей процес. До неї мають ввійти представники профільних міністерств, парламентських комітетів, розробники і виробники зброї, спецтехніки, комплектуючих.

Комітет ВРУ з питань економічного розвитку вже підтримує ці ініціативи. Під час свого виступу його голова Дмитро Наталуха підтримав напрацювання конференції та за потреби на їх основі підготовку відповідних законопроєктів.

Також, повідомив Анатолій Кінах, щоб надати цьому процесу нормативного характеру, готується проєкт Меморандуму із усіма зацікавленими сторонами. Зокрема, його вже погодило Міністерство оборони України, на черзі Мінекономіки, інші структури, асоціації, ДП «УкрНДНЦ»  тощо.

«Важливо враховувати фактор часу та вирішувати всі озвучені завдання і проблеми невідкладно. Війна ведеться на нашій території та завдає руйнувань нашій економіці. Тому ми пропонуватимемо Президенту України винести цей комплекс питань на розгляд РНБОУ, враховувати у державних цільових програмах виробництва зброї і спецтехніки прискорену стандартизацію, закласти під це ресурси, готувати кадри», – резюмував Анатолій Кінах.

Проєкт Резолюції доопрацьовуватиметься до 5 червня, після чого її буде спрямовано у відповідні органи влади.

Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану послідовно виступає за більш збалансовану в контексті потреб оборони і економіки, але у той же час прозору систему бронювання працівників.   З точки зору механізму – це, безумовно, запровадження легкого і зрозумілого електронного бронювання.

Ще в червні минулого року за наполяганням УСПП Мінекономіки разом із Мінцифри та Генштабом активізували роботу щодо цифровізації процедури бронювання (умовна назва єБронювання) для того, щоб прибрати суб’єктний вплив на прийняття рішень та їх терміни.

Тоді прогнозувалося втілення ідеї електронного бронювання ще восени 2023 року, втім, ініціативу не було до кінця реалізовано.

Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, УСПП постійно моніторили ситуацію та повторно надали експертні пропозиції Уряду. Деякі із них було втілено в життя – зокрема, до загальної суми податків підприємств, що бронюють своїх фахівців, враховується ЄСВ, а на підприємствах ОПК дозволено бронювати будь-яку кількість спеціалістів, не обмежуючись 50%.

Тепер Міністерство економіки України підтвердило, що уряд працює над створенням механізму електронного бронювання.  Про це представники відомства повідомили в коментарі AIN.UA.

“Іншої альтернативи, крім диджиталізації процесів, пов’язаних із бронюванням, немає. Це буде однозначно зроблено. Ми зараз обговорюємо з Міністерством оборони та Мінцифри принципові підходи до того, яким чином перевести “в цифру” постанову [Кабінету Міністрів] №76 [регулює питання бронювання, — ред.] або ті нормативно-правові акти, які регулюють або будуть регулювати питання бронювання військовозобов’язаних”, — розповіли в Мінекономіки.

Чиновники підтвердили, що ведуть діалог із бізнесом і профільними асоціаціями, народними депутатами та стейкхолдерами.

УСПП вітає прогрес в даному питанні та підкреслив важливість постійної комунікації і зворотнього зв’язку із бізнесом.

Економіка теж важлива для забезпечення оборони України: кожна гривня із сплачених податків йде на потреби ЗСУ

Вже понад два роки триває повномасштабна війна з російською федерацією. Ворог руйнує в тому числі і цивільну інфраструктуру України, обстрілює міста, маючи на меті підірвати економічну складову нашої оборони. За різними оцінками, масштаб збитків від агресії росії складає 600-700 млрд. доларів, це без врахування втрати людського капіталу, закриття підприємств і падіння експорту.

Чому це важливо?

Оборона України повністю забезпечується із державного бюджету. Міжнародна фінансова допомога не може бути спрямована на військові потреби, а відтак використовується на підтримання макроекономічної стабільності, на підтримку підприємництва, соціальні видатки, частково на модернізацію і відбудову енергетичної інфраструктури тощо.

Таким чином, збільшення фінансування армії, закупівель зброї та  грошових виплат військовослужбовцям залежить саме від ділового та інвестиційного клімату.

Український бізнес активно підтримує  ЗСУ і державу в цілому, сплачуючи в складних умовах необхідні податки. Так, за квітень 2024 року, перевиконання бюджету по податковій +9,5%, по митниці +14,8% понад план. Це при тому, що досі не розв’язане питання збільшення кредитування підприємців (до 60% з них не можуть дозволити собі позики за комерційними ставками біля 20%), є чимало випадків тиску на бізнес, а також постійно піднімається питання підвищення податків з боку профільного комітету ВРУ.

Найбільшим головним болем для підприємців (окрім війни, звичайно) є нестача робочих рук. До 6 млн. українців, які виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення рф, досі не повернулися.  Частина працівників, у тому числі і вузьких спеціалістів, доєдналися до ЗСУ як добровольці чи були мобілізовані.

Армії також потрібні люди. Військові відкрито заявляють про нестачу особового складу, що загрожує обороноздатності країни. Підрозділи потребують як доукомплектування, так і ротації, адже людей потрібно берегти і не доводити до повного виснаження.

Баланс між забезпеченням оборони та водночас підтримкою стабільної економічної діяльності може запропонувати лише прозора і дієва система бронювання.

На цьому наголошують в Українському союзі промисловців і підприємців та Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану. Їх пропозиції вже врахували щодо працівників підприємств ОПК, для яких зняли обмеження по обсягам бронювання.

Проте запит на справедливу і дієву систему бронювання все ж лишився.

Що можна зробити в цих умовах?

На часі є проведення аналізу потреб армії та бізнесу для визначення ключових сфер, де можна вилучити працівників без зниження економічної активності підприємств, що дуже важливо для зміцнення  обороноздатності.

По-перше, слід унормувати перелік критично важливих підприємств, адже чимало потрібних для відновлення України виробництв туди не потрапило, натомість там опинилися служби доставки та букмекерські компанії. До прикладу, працівники лакофарбної галузі відчувають шалений дефіцит кадрів. Це ж стосується, наприклад, хімпрому загалом. Україна втрачає десятки мільярдів доларів через те, що заводи простоюють, а є засилля імпорту (в хімпромі 80-90%). Родовища корисних копалин не розробляються (літій, калій, титанова руда), хоча світові потреби зростають.

Тому бронювання потрібно узгодити з конкретною економічною стратегією України, зробити оперативно аудит галузей та запропонувати план дій по кожній із них. Критеріями важливості також мають бути показники потенційної користі для економіки і оборони за умови, якщо підприємство починає чи розвиває такий напрям. Наприклад, виробництво порохів для оборони; видобуток літію для акумуляторів; нафтогазова переробка і т.д.

УСПП і Антикризовий штаб займається цим питанням у розвиток ініціативи Президента по запуску національної платформи “Зроблено в Україні”: та вже направив пропозиції ВРУ, Офісу президента, Уряду по АПК, ГМК, будівельній галузі, легпрому, хімічній промисловості і робота триває.

«Слід запровадити низку державних програм для підтримки малого та середнього бізнесу, зокрема розширити кредитування, надати податкові стимули на модернізацію чи розширення виробництва тощо. Також важливі інвестиції в освіту та перенавчання, щоб забезпечити бізнес кваліфікованими кадрами навіть у таких складних умовах», – підкреслив президент УСПП Анатолій Кінах.

Діловий союз співпрацює в даному напрямі із Національним агентством кваліфікацій: серед спільних здобутків – можливість підтвердження свої кваліфікації навіть при втраті документів, залучення досвіду ЄС щодо професійно-технічної освіти і т.д.

«Держава також має робити якісь зусилля задля збереження і розвитку людського капіталу, повернення біженців додому. Штрафами, обмеженнями в консульських послугах тощо цього не доб’єшся: лише економічні стимули і визначеність дадуть результат. Створення програм підтримки для повернення українців з-за кордону, забезпечення їх працевлаштуванням та соціальною адаптацією буде дієвим кроком», – зазначив А.Кінах.

Щодо мобілізації, то бізнес, як одна із найбільш активних частин суспільства, однозначно її підтримує. Втім, цю систему потрібно робити більш гнучкою, що дозволить залучати громадян до оборони на визначеній середньостроковій основі (умовно 1,5-2 роки), з поверненням до цивільного життя та роботи після виконання своїх громадянських обов’язків.

Загалом питання балансу  потреб оборони і економіки вимагає комплексного підходу, що включає оптимізацію мобілізаційної політики, повернення біженців, підтримку бізнесу та залучення міжнародної допомоги.

Тільки скоординовані зусилля держави, бізнесу та міжнародної спільноти дозволять посилити стійкість та самодостатність України в умовах боротьби з повномасштабною російською агресією.

Польща є одним із ключових торгівельних партнерів України. Торік експорт українських товарів до цієї країни становив $4,7 млрд., а імпорт $12 млрд. Окрім власне потужних економічних зв’язків, Польща надає нам всебічну підтримку, серед яких постачання необхідного озброєння для оборони від російської агресії, створення та підтримка логістичних хабів тощо.

На цьому наголосив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах у своєму виступі   під час українсько-польської конференції «Europe-Poland-Ukraine: Cooperate Together’24».

Організаторами заходу виступила  Спілка підприємців та роботодавців Польщі (ZPP), Business for Ukraine Center. УСПП став партнером конференції.

Учасники обговорювали стан і перспективи польсько-української співпраці у транспортно-логістичній галузі, фармацевтичному секторі, можливості для бізнесу.

За словами президента УСПП, Україна зацікавлена не лише збільшувати торгівельно-економічну співпрацю, але й широко залучати польський досвід в процесі нашого вступу до ЄС, а інвестиції – у процес відновлення від війни.

Зі свого боку діловий союз вже налагодив системну співпрацю із усіма ключовими бізнес-організаціями Польщі – Польсько-українською господарською палатою, ZPP, Роботодавцями Польщі, Інститутом корпоративного права та іноземних інвестицій і т.д. Незабаром відбудеться відкриття Представництва УСПП у Варшаві, що прискорить роботу із польськими інвесторами та компаніями.

Як повідомлялося, близько 2,8 тис. польських компаній висловили зацікавлення брати участь в проектах із модернізації інфраструктури, промисловості України або ж почати працювати на нашому ринку. УСПП пропонує сконцентруватися на сегменті державно-приватного партнерства як інструменту сприяння залученню взаємних інвестицій.

На конференції відбулися цікаві панельні дискусії про:

Покращення у логістичній сфері;

Державно-приватне партнерство і відповідні механізми;

Експортні горизонти для українських фармацевтів.

Українські промисловці і підприємці продовжать об’єднувати зусилля із польськими колегами по означеним напрямам та відтак запросили польський бізнес, який попередньо висловив свою зацікавленість у співпраці із Україною, відвідати конкретні підприємства, об’єкти житлової, транспортної інфраструктури, які потребують відновлення.

Українські промисловці і підприємці привітали рішення Ради ЄС про передачу надходжень від оподаткованих надприбутків заморожених російських активів Україні.  Передбачається, що щорічні надходження становитимуть приблизно 2,5-3 мільярди євро. 90% очікуваних надходжень буде використано на військові цілі для підтримки оборони України.

Водночас, в УСПП та Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану закликають українську дипломатію активніше працювати із євроінституціями та домагатися передачі власне самих активів, вартість яких перевищує 260 млрд. доларів.

«Це повинно стати, по перше, сигналом агресору, що цивілізований світ готовий максимально жорстко карати за воєнні злочини, а по друге –  кардинально збільшити фінансування нашої оборони, а також відновлення. Адже в рішенні, яке прийняла Рада ЄС 21 травня, передбачено, що тільки 10% від суми оподаткованих надприбутків активів рф буде йти на відновлення. Це дуже незначні суми. Звичайно, оборона зараз пріоритетніше, та ми маємо знаходити і залучати додаткові кошти на відбудову», – повідомив президент УСПП, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах.

Наразі Український союз промисловців і підприємців наполягає на активізації роботи Національної ради з відновлення та реалізації конкретних проєктів відбудови, їх узгодження із ініціативою Президента «Зроблено в Україні» тощо.

Власними зусиллями діловий союз веде перемовини із низкою бізнес-організацій ЄС та США щодо їх доручення до модернізації України. З Урядом Литви було здійснено реконструкцію школи та дитячого садочка на Київщині. Є напрацювання із фінською стороною щодо розбудови мережі сучасних бомбосховищ при освітніх закладах, розпочато пілотний проєкт із Міжнародною організацією праці по створенню мережі корпоративних дитячих садочків. Ці зусилля спрямовані на вирішення проблеми із дефіцитом кваліфікованих трудових ресурсів, створення сприятливих умов для збільшення економічної активності жінок.

Держдеп США назвав проблеми з корупцією та верховенством права в Україні найбільшим викликом для післявоєнного відновлення економіки та залучення іноземних інвестицій. Це включено у доповідь генерального інспектора Пентагону в Конгресі США.

Український союз промисловців і підприємців, який представляє бізнес, що генерує сумарно 80% ВВП України, активно працює над залученням міжнародних інвестицій та конкретизацією Плану відновлення України.

Наразі відомо, що в Україні з початку повномасштабної війни з рф відкрилося понад 2600 іноземних компаній (згідно аналітики Opendatabot). Проте поки ці інвестиції складно назвати вагомими, оскільки найбільша з цих компаній має статутний капітал у 1,28 млрд грн., на другому місці – 700 млн. грн. і так далі.

Тим часом українські експерти та й знані іноземні інституції, такі як Світовий банк, оцінюють наші економічні втрати від війни у суму понад 700 мільярдів доларів. Ця цифра лише посилюється через недоотримані прибутки та закриття бізнесів, зменшення людського капіталу через воєнні втрати серед добровольців і жертви серед цивільного населення, а також через загрозу неповернення частини біженців, які залишили країну.

«У цьому контексті надзвичайно важливо, щоб Україна будувала сильну та самодостатню економіку, яка забезпечить ефективну оборону та зможе протистояти геополітичним викликам. Така економіка також зможе привабити іноземні інвестиції, які є життєво важливим джерелом фінансування для відновлення та розвитку», – зазначив президент УСПП, очільник Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану Анатолій Кінах.

Для досягнення цих цілей необхідно не лише зробити акцент на внутрішніх ресурсах, а й вжити жорстких заходів щодо боротьби з корупцією та підвищити рівень відповідальності чиновників та регуляторних органів. Причому йдеться не просто про відповідальність за корупційні дії, але також і таку за неналежне виконання своїх обов’язків.

Податкова програє у судах до 90% справ проти бізнесу, свідчить аналітика бізнес-омбудсмена. За даними Офісу генпрокурора, в Україні 77% кримінальних справ проти бізнесу порушуються правоохоронцями без подальшої передачі до суду з обвинувальним актом. Цей показник сягнув історичного максимуму.«Це також йде в мінус держаному бюджету, так як і корупція. Бо марно закошмарений бізнес втрачає прибутки, а держава – податки», – зазначили в діловому союзі.

Невід’ємною складовою стратегії залучення іноземних інвестицій УСПП вважає саме розвиток національного сучасного, технологічного виробництва.

«Ініціатива Президента «Зроблено в Україні» повинна отримати продовження у вигляді конкретних програми чи планів заходів для галузей економіки, а також чітке визначення джерел фінансування (тут ми виступаємо за доступні програми кредитування з боку банків), окремих пільг тощо», – переконаний Анатолій Кінах.

У свою чергу, Антикризовий штаб вже напрацював такі пропозиції по АПК, ГМК, будівельній галузі, хімпромі, легпромі тощо, провівши окремі засідання з експертами та учасниками ринку. Ці дані вже передані в парламент та Уряд.

Невдовзі УСПП планується проведення спільного засідання із міжнародними партнерами щодо прискореної імплементації стандартів ЄС та НАТО у виробництві.

Розраховувати на бронювання тепер також зможуть ті виробники товарів для війська, які напряму передають їх військовим частинам ЗСУ.  Відповідний Наказ набув чинності 17 травня 2024 року.

Таким чином, зміни фактично розширюють перелік критеріїв. Перший об’єднує ті два, які були чинні до цього часу, додаючи при цьому позабюджетні джерела фінансування. А другий дає можливість отримати підставу для бронювання компаніям, які знаходяться на стадії розробки свого продукту у сфері ОПК.

Раніше Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану зверталися до Уряду із пропозиціями удосконалити процедуру бронювання для підприємств, які постачають товари і послуги для Сил оборони України.

Відомо, що Кабмін зреагував на ці звернення та раніше прийняв рішення скасування обмежень на бронювання працівників підприємств ОПК. Нині ж наказ Мінстратегпрому доповнює ці зусилля.

Раніше Український союз промисловців і підприємців та Антикризовий штаб звертали увагу парламенту, Уряду та Офісу президента на потребу масштабування та виходу на серійне виробництво зброї, боєприпасів, спецтехніки для потреб Сил оборони України.

Я вже провів низку нарад із керівниками підприємств оборонно-промислового комплексу, переконаний, що такий крок надасть їм можливість стабільно працювати та збільшувати обсяги виробництва.

Окрім того, в УСПП виступають за стратегічне планування розвитку українського ОПК. Мається на увазі наявність стабільних середньострокових (на 2-3 роки вперед) замовлень від держави, створення спільних із європейськими партнерами виробництв тощо.