Бронювання від мобілізації по-новому. Про що мовчить, чого боїться і на що очікує бізнес – РБК – Україна

Якою буде нова процедура бронювання від мобілізації – наразі достеменно невідомо. Зате відомо, про що воліє не говорити бізнес і про що боїться думати на майбутнє. Читайте про це в огляді від фінансового редактора РБК-Україна Руслана Кисляка.

• Верховна рада 11 квітня ухвалила закон, який запроваджує нові порядки військової служби, мобілізації та військового обліку.

Кабмін протягом місяця з дня публікації закону (з 17 квітня) має визначити критерії, на основі яких підприємства, установи та організації будуть віднесені до критично важливих для функціонування економіки, а їх працівники підлягатимуть бронюванню.

Також уряд має визначитися з новим порядком бронювання військовозобов’язаних.

“Цікаві” новації бронювання від мобілізації

Згідно з новими воєнними порядками, бронюванню від мобілізації тепер підлягатимуть, зокрема, бенефіціарні власники критично важливих підприємств, які не є їх працівниками.

Народні депутати зможуть забронювати по два помічника-консультанта.

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані державні службовці, які займаються аналітикою законопроектів, проектів інших нормативно-правових актів та чинного законодавства. Також захищені від мобілізації держслужбовці, задіяні в підтриманні роботи інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Передбачається запровадження так званого електронного бронювання, яке планували реалізувати ще восени 2023-го. Про розробку механізму бронювання через портал “Дія” заявляла перша віце-премʼєрка, міністерка економіки Юлія Свириденко.

Саме її міністерство наразі займається підготовкою постанови про бронювання, зокрема й електронний формат. Після ухвалення відповідної постанови Міністерство цифрової трансформації зможе реалізувати технічний функціонал у “Дії”, пояснили РБК-Україна співрозмовники в уряді.

До погодження нових умов бронювання долучені Генеральний штаб та Міністерство оборони. Військові наразі мають багато зауважень до проекту, враховуючи їхні потреби в поповненні особового складу.

Крім того, нові правила бронювання уряд має узгодити з парламентським комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки. За словами інформованих співрозмовників видання у владі, процес завершиться до кінця травня, і це у найкращому випадку.

Варто нагадати, що з початку 2024 року в Офісі президента та Верховній раді дискутуються різні моделі економічного бронювання, які передбачають сплату певної суми грошей чи податків, яка може бути підставою для броні.

В Офісі президента пропрацьовувати нову модель бронювання почали ще наприкінці 2023 року. За повідомленнями ЗМІ, ії авторство належить заступнику голови ОП Ростиславу Шурмі. Модель, зокрема, передбачає, що підприємство може забронювати лише тих працівників, обсяг сплати податку на доходи фізичних осіб з офіційної зарплати яких становить не менше 6 тис. грн. Отже, військовозобовʼязаний має заробляти не менше 33,4 тис. грн на місяць.

Ідея, яку розглядали в парламенті, передбачає можливість бронювати співробітників підприємств незалежно від рівня їхнього окладу. Натомість підприємство щомісяця має сплачувати за працівника фіксований платіж. Попередньо йшлося про 20 тис. грн. Розробкою законопроєкту займався голова економічного комітету Дмитро Наталуха.

Ідеї бронювання за “грошовим” критерієм викликали широкий негативний резонанс в суспільстві. Тож на даний момент процес розробки подібних механізмів бронювання поставлений на паузу. Як пояснювали РБК-Україна співрозмовники у владі, сума податків чи розмір зарплати можуть бути лише додатковою умовою, але не визначальною. Крім того, “економічне бронювання” не планували розповсюджувати на ФОПів, щоб уникнути зловживань.

Мобілізація, бронювання і бізнес

Доки не розроблено новий механізм надання відстрочки від мобілізації – діє “старий” порядок бронювання. РБК-Україна запитало у бізнесу, як діючий порядок впливає на його роботу та як, можливо, має виглядати більш справедливий механізм бронювання.

Примітно, що багато бізнесів відмовляються публічно коментувати тему мобілізації через її сенситивність. Всі розуміють: на одній шальці терезів – інтереси бізнесу, на іншій – потреби армії, яка захищає країну. Тож однозначної “зради” чи “перемоги” тут бути не може.

В Українському союзі промисловців і підприємців переконані, що для мінімізації можливого негативного впливу мобілізації на бізнес потрібно реалізувати цілу низку заходів. Зокрема, варто провести чіткий аудит галузей економіки, які не лише зараз мають критичне значення, але й можуть стати такими з часом.

“Як приклад – виробництво порохів для оборони, видобуток літію для акумуляторів, нафтогазова переробка. Критеріями важливості мають бути показники потенційної користі для економіки і оборони за умови, якщо підприємство починає чи розвиває такий напрям”, – говорить президент УСПП Анатолій Кінах.

Обов’язково має бути впроваджено електронне бронювання та максимально спрощено його процедуру.

Роботодавець може бути відповідальним за взяття військовозобов’язаних працівників на персональний військовий облік та мобілізаційну підготовку, але варто не допускати запровадження величезних штрафів чи інших покарань у випадку помилок у цьому процесі, переконані в УСПП.

Ну і, звичайно, має бути постійна комунікація і зворотній зв’язок влади з бізнесом.

На переконання голови комітету Конфедерації будівельників України з питань девелопменту, комерційної директорки компанії “Інтергал-Буд” Анни Лаєвської, будівельний сектор вбачає необхідність долучення галузі до переліку критичних. Наразі ж вона такою не вважається.

Можливість бронювання повинна надаватись безпосередньо представникам базових будівельних спеціальностей, а також співробітникам бек-офісів будівельних компаній, оскільки вони відповідають за своєчасне виконання зобов’язань перед інвесторами.

“Найбільш справедливою процедурою, на мій погляд, є та, яка передбачає, що співробітники компаній, які отримують бронь, є офіційно працевлаштованими. Вони отримують “білу” заробітну платню в розмірах, наближених до ринкових реалій. Тобто не мінімальну. Це вигідно усім учасникам процесу: співробітникам, які уникнуть мобілізації; бізнесу, що не втрачатиме цінні кадри; державі, адже збільшаться податкові надходження”, – каже співрозмовниця РБК-Україна.

В будівельній компанії Zezman Holding упевнені, що прозорість і розуміння критеріїв, за якими приймаються рішення щодо можливостей бронювання співробітників кожного окремого бізнесу, виключатиме сумніви у справедливості таких рішень. Лише прозора процедура бронювання може мінімізувати ризики зловживань.

Виконавчий директор групи компаній FOMALGAUT Богдан Рублюк вважає, що бронювати працівників повинні мати змогу не лише стратегічно необхідні для оборонної здатності підприємства, але й підприємства, які важливі для економіки країни, лідери своєї галузі, лідери областей.

“Якщо підприємство велике, важливе для економіки країни, то безумовно воно повинно мати можливість бронювати деякий відсоток своїх співробітників обов’язково”, – переконаний Богдан Рублюк.

На його думку, платити за бронювання співробітників є неприйнятним, оскільки це буде, по-перше, тиском на бізнес, по-друге – “класовою несправедливістю”.

Генеральний директор Асоціації “Страховий бізнес” В’ячеслав Черняховський констатує: наразі бронювати ключовий персонал мають можливість лише фінансові установи, які внесені до списків критично важливих для економіки, якщо вони виконали ще й низку додаткових вимог, як то своєчасне подання звітності, відсутність штрафних санкцій з боку регулятора тощо. Якщо страхова компанія не входить до категорії критично важливих, то їй не вистачить лише розміру середньої зарплати чи податкових виплат для того, щоб виконати необхідні три критерія.

“Близько 60 невеликих страхових компаній, тобто дві з трьох компаній на ринку, не змогли забронювати навіть своїх ключових співробітників. При тому що ми говоримо про дуже незначну кількість осіб – 10-15 на кожну невелику страхову компанію”, – говорить співрозмовник РБК-Україна.

За підрахунками асоціації, на страховому ринку України забронювати потрібно близько 12% від загальної кількості співробітників.

“Страхова діяльність є високо регламентованою та ліцензованою, зокрема в частині вимог обов’язкової наявності в компанії певних посад і людей на цих посадах, що відповідають жорстким критеріям. Якщо на такій посаді працює чоловік, йому не дали бронь і мобілізували, то фактично діяльність компанії буде неможливою згідно положень закону та нормативних документів НБУ. Знайти заміну таким спеціалістам часто буває просто неможливо через обов’язкові вимоги до їх освіти, кваліфікації, досвіду – їх просто дуже мало на ринку”, – пояснює В’ячеслав Черняховський.

На його думку, для мінімізації негативного впливу мобілізації на страховий ринок потрібно, зокрема, забезпечити бронювання керівників всіх небанківських фінансових установ і надати можливість бронювати критично важливих співробітників, таких як актуарії, внутрішні аудитори, IT-спеціалісти. За словами співрозмовника РБК-Україна, мова йде буквально про декілька сотень людей на весь страховий ринок.

В Незалежній асоціації банків України, озвучуючи свої очікування від майбутньої процедури бронювання, зазначають: важливо уникнути нинішнього її недоліку, коли між закінченням періоду попереднього бронювання працівника і затвердженням рішення про наступний період бронювання минає досить багато часу, за який його встигають мобілізувати на фронт.

Про цей недолік нинішньої процедури бронювання говорять і в Торгово-промисловій палаті України. За словами першого віце-президента ТППУ Михайла Непрана, мова може йти про період очікування до місяця.

“Немає нічого гіршого, ніж невизначеність – і для бізнесу, і для його працівників, коли людина ходить протягом місяця, чекаючи – чи збирати речі і йти на фронт, чи можна спокійно працювати. Це не сприяє нормальній роботі і нормальному стану людини”, – пояснює співрозмовник РБК-Україна.

На жаль, констатує Михайло Непран, абсолютно справедливу процедуру бронювання від мобілізації придумати неможливо. Разом з тим, мають бути мінімізовані всі потенційні негативні наслідки для бізнесу. Основне – мають бути чіткі, зрозумілі, прозорі правила і критерії бронювання.

Разом з тим, на центральному рівні вирішити всі можливі проблемні моменти процедури бронювання буде неможливо – багато залежатиме від місцевої влади.

“Тут буде нелегка і непроста місія місцевих органів влади, місцевих обласних адміністрацій чи військових обласних адміністрацій. Багато залежатиме від того, чи буде нормальний контакт між місцевою владою і бізнесом”, – попереджає віце-президент ТППУ.

Сподівається він, що після розробки оновленої процедури бронювання уряд винесе документ на обговорення з громадськістю і бізнесом.

Хочеться вірити, що сподівання бізнесу не марні. Адже президент Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що задля Перемоги країна надалі має жити в форматі – “або воюєш, або працюєш”. І всі, хто не на фронті, мають забезпечувати міцний економічний тил заради виживання держави.

Ігнорувати потреби економіки, за рахунок якої утримується військо, влада не може собі дозволити – як відомо, міжнародні партнери не дають Україні гроші на фінансування армії, вважаючи, що це завдання українських платників податків.

На третьому році повномасштабної війни рф проти України зростає важливість наявності ресурсної фінансової бази в економіці для подальшого протистояння ворогу та забезпечення життєдіяльності суспільства. Наразі державний бюджет критично залежний від зовнішньої фінансової допомоги: 50% витрат очікується покрити саме за рахунок цих коштів (грантів, позик, кредитів тощо).

Поруч із тим, зростають ризики зменшення зовнішньої допомоги, наприклад, Конгрес США зволікає із рішенням по виділенню пакету на $60 млрд. для України ще з осені минулого року і прогресу не очікується принаймні до середини квітня.

Зростання ВВП також повільне: за офіційними прогнозами, у цьому році не перевищить 4%, а наступному – становитиме менше 6%. Це не дозволить компенсувати втрати, отримані від повномасштабної війни («мінус» 29% ВВП у 2022 році).

Відтак, бізнес, промисловці, підприємці, роботодавці, громадські організації виходять із ініціативою напрацювання Плану дій для збереження стійкості економіки та підвищення її самодостатності, у тому числі на основі реалізації національної економічної платформи “Зроблено в Україні”.

Про це йшлося на засіданні Правління Українського союзу промисловців і підприємців та Ради Об’єднання організацій роботодавців України, на якому прийнято рішення про проведення позачергового надзвичайного з’їзду за участі представників ВРУ, КМУ, Офісу президента, місцевого самоврядування, об’єднань промисловців, підприємців і роботодавців, НАНУ, профспілок – у 2 кварталі цього року.

На більшість пропозицій від ділового сектору опрацьовуються на Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану, що працює на майданчику УСПП.  Штаб вже надав рекомендації парламенту, Уряду, Офісу президента, РНБОУ, Нацбанку щодо розвитку гірничо-металургійної галузі (падіння в 2022 на 63%), переробки в агропромисловому комплексі (особливо на фоні проблем з блокуванням польського кордону), транспортної інфраструктури, машинобудування, ресурсного забезпечення підприємців, зайнятості, збереження і розвитку трудового потенціалу.

УСПП та Антикризовий штаб розпочали підготовку переліку конкретних заходів з реалізації Указів Президента щодо запуску економічної платформи “Зроблено в Україні”, спільної Заяви КМУ та бізнес-асоціацій щодо поглиблення співпраці.

Анатолій Кінах також закликав громадські організації бізнесу, галузеві асоціації не лише разом працювати в даному напрямі, але й розглядати всі проблеми, ключові кейси тощо – деполітизовано, з позиції професіоналів, формувати алгоритми їх вирішення виключно конституційним цивілізованим шляхом.

Україна, маючи статус кандидата на вступ до ЄС, захищаючи свободу і демократичні цінності всього розвиненого світу, повинна демонструвати безумовну прихильність принципам верховенства права, рівності всіх перед законом, прозорого діалогу влади і громадськості, бізнесу.

Зазначимо, що УСПП та Антикризовий штаб, працюючи над втіленням в життя платформи “Зроблено в Україні”, залученням міжнародних інвесторів в різноманітні проєкти із відбудови України, стикнувся із спробою блокування своєї роботи з боку окремих представників Секретаріату КМУ.

Наразі ситуація вирішується в правовому полі, а діловий союз продовжує свою діяльність, спрямовану на підтримку вітчизняних виробників і експортерів, пошуку ресурсної бази для протидії агресії рф,  запуску проєктів із відновлення України та модернізації ключових галузей її економіки.

Проблеми із трактуванням норм щодо можливості прибутку підприємств ОПК, які постачають свою продукцію для ЗСУ – нарешті можуть бути вирішені на користь бізнесу на законодавчому рівні.

Верховна Рада України 7 лютого прийняла за основу законопроект  №10454 про внесення змін до Закону України “Про оборонні закупівлі”.

Цей довгий шлях тривав ще з літа минулого року, коли Держаудитслужба сформулювала висновок по низці підприємств, у тому числі оборонних, які весь цей час постачали ЗСУ свою продукцію, що ті, мовляв, незаконно отримали прибуток, тож мають повернути його в бюджет.

В ситуацію втрутився Український союз промисловців і підприємців, котрий аргументував уряду абсурдність таких дій та шляхом діалогу – разом із іншими громадськими організаціями та експертними установами –  домігся прийняття відповідної постанови КМУ, що врегулювала це питання на певний час.

Остаточно ж проблему розв’яже ухвалення вже згаданого законопроекту  №10454.

Тому УСПП, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану привітав ухвалення документу за основу та висловив переконання, що він буде прийнятий в цілому вже найближчим часом та підписано Президентом.

Зараз потрібно сконцентрувати всі зусилля, щоб виробництво, економіка, експорт – все працювало на збільшення ВВП і таким чином на збільшення фінансування нашої оборони. Тим паче, така важлива галузь, як оборонно-промисловий комплекс. Маємо наростити виробництво боєприпасів, РЕБ-систем, дронів та іншої необхідної техніки та зброї. Згаданий закон дасть змогу підприємствам ОПК нарешті видихнути, почати безперебійно працювати, більше того – в цей процес залучаться багато нових компаній.

Антикризовий штаб та УСПП продовжуватимуть моніторити ситуацію, а також комунікувати з урядом, парламентом щодо супроводження цього питання.

Україна гостро потребує модернізації економіки та її спрямування в індустріально-інноваційне русло. Для цього уряду та експертам потрібно розробити і вже почати впроваджувати низку програм в переробній галузі, будівництві тощо. Завданням НБУ та банківського сектору є повернення до кредитування виробників.

Наразі в Україні цей показник не перевищує 10% ВВП – найнижчий показник в світі серед країн з ринками, що формуються, у той час, як в країнах ЄС (наприклад, в Чехії) він становить близько 70%. Наступного року Україна потребуватиме понад 41 млрд дол. США фінансової підтримки, аби закрити дефіцит бюджету. Втім джерела надходження такого обсягу коштів наразі повністю не визначено. Бізнес та експертні інституції наголошують: потрібно працювати над підвищенням рівня економічної самодостатності. Адже фінансування Сил оборони з держбюджету провадиться виключно за власні, не грантові чи кредитні кошти.

Я б хотів звернути увагу громадськості на присутність на пріоритетність завдань у сфері промислового виробництва. Першочергово це вихід на серійне виробництво зброї і техніки для потреб ЗСУ в Україні. Все, що працює і перевірене в умовах реального бою – повинне вироблятися і масштабуватися в Україні. Таким чином ми уникнемо збоїв у поставках чи нестачі необхідних боєприпасів.  Наразі спільними зусиллями ділових громадських організацій практично ліквідована проблема із бар’єрами на прибутковість підприємств ОПК. Також, разом з РНБОУ, урядом готується записка Президенту України з пропозиціями щодо підсилення напрямків ОПК – вже згадане серійне виробництво зброї, її сертифікація, використання стандартів НАТО .

УСПП та Антикризовий штаб давно добиваються збільшення кредитування переробних підприємств, також тих компаній, які поновили роботу на деокупованих чи прифронтових територіях. Перші результати є: значно знизилася ставка НБУ, програма «Доступні кредити 5-7-9» не тільки збережена, але й віднедавна масштабована (постанова КМУ №1016). Проте ця робота має тривати.

Також проблемою є відновлення господарської діяльності підприємств, які потрапили до процедури примусового вилучення об’єктів права власності російської федерації та її резидентів в Україні. Серед них значна частка з енергетичного машинобудування, що є дуже актуальним з огляду на руйнування московитами нашої інфраструктури.

УСПП виступає за відновлення роботи таких підприємств та використання їх активів саме для потреб національної економіки. Разом з Фондом держмайна та урядовцями триває реалізація першого пілотного проєкту щодо відновлення діяльності кількох таких підприємств.

Багато уваги учасники обговорення приділили питанням транспортної логістики. УСПП поінформував про зусилля української сторони по розблокуванню переходів на польсько-українському кордоні (польські перевізники наразі перекрили 4 пункти пропуску). Окрім роботи наших урядовців і дипломатів, є потужна робота і громадських структур. УСПП звернувся до Президента Єврокомісії та Президента Польщі із аргументацією по найшвидшому розблокуванню кордону, також знайдена підтримка релевантних партнерських організацій УСПП в Польщі.

За рішенням Антикризового штабу, в переговорну групу мають включити представників профільних асоціацій і транспортних компаній із України.

У підсумку було зазначено, що комплексні пропозиції щодо розвитку вітчизняного ОПК будуть направлені Президенту України. Також Антикризовий штаб підкреслив потребу більшої мобілізації економіки на потреби оборони і завдань подальшої деокупації наших територій.

В наступному році в Україні планують виробити мільйон FPV дронів, також розширити виробництво снарядів, ракет, спецтехніки тощо. У більшості проєктів йдеться про кооперацію із європейськими чи американськими партнерами.  З відкритих джерел відомо, що США надали нам технічні дані для початку місцевого виробництва гібридних систем ППО FrankenSAM. На потужностях країн НАТО Укробонпром розпочав серійне виробництво 82-мм та 122-мм мінометних мін. Найбільший німецький виробник озброєнь Rheinmetall AG відкриє завод з виробництва бронетехніки в Україні. І це лише деякі із підписаних угод чи озвучених в публічній площині домовленостей.

Бюджет розвитку оборонно-промислового комплексу в Україні в 2024 значно зросте – із 12 млрд. грн цьогоріч до 51 млрд. в наступному році.

Розпочатий випуск артилерійських снарядів, збільшено виробництво дронів (наприклад, за грудень 2023 року – 50 тис.) тощо.

Втім, на порядку денному залишається головне питання: а чи достатньо цього озброєння для успішної оборони та контрнаступів, де і яким чином ці потужності можуть бути підсилені.

За словами президента Українського союзу промисловців і підприємців, прем’єр-міністра України в 2001-2002 рр. Анатолія Кінаха, всі вищеозвучені прогнозні показники по фінансуванню виробництва зброї і спецтехніки в Україні на 2024 рік – це всього 50% потужностей нашого ОПК.

«Ми можемо виробляти значно більше. Що для цього потрібно? Державні цільові програми, стабільні замовлення від держави, розраховані на 2-3 роки наперед, вчасна оплата виробникам. Тільки так ми зможемо вийти на промислове серійне виробництво та масштабувати зразки зброї, що ефективно зарекомендували себе на полі бою. Знову ж таки, потрібен розвиток державно-приватного партнерства,  кредитування за доступними ставками, кооперація як із західними партнерами, так і з внутрішніми суміжними галузями», – розповів Анатолій Кінах в інтерв’ю каналу  Ukrlife із Людмилою Немирею.

Також серед першочергових і термінових рішень влади має бути переведення економіки на «воєнні рейки», тобто її максимальна мобілізація на завдання обороноздатності країни, та постійна координація цього процесу з боку уряду.

В Кабміні повинна бути відповідальна особа  на рівні віце-прем’єр міністра з розвитку оборонно-промислового комплексу, виробництва ОВТ, яка би і координувала державно-приватне партнерство, залучення іноземних інвестицій та виробників в цій царині.

Лідер ділової спільноти також прокоментував тему затримки постачання з ЄС боєприпасів (з обіцяного 1 млн. снарядів до кінця року сумарно встигне надійти максимум 400 тис.).

За його словами, США та ЄС розуміють загрозу з боку рф та потребу перемоги України в цій війні. Відтак, оборонно-промисловий комплекс країн НАТО збільшує свої потужності. З іншого боку, це потребує часу, здебільшого йдеться про 1-2 роки.

«За оцінками західних спецслужб, рф в рік виробляє десь 1,5-1,7 млн. снарядів 152 калібру. США в місяць випускають 26 тис. (в рік близько 312 тис.)  155-каліберних снарядів натівського стандарту. По країнам ЄС своя статистика, але з огляду на те, що всі вони збільшили фінансування своїх ОПК та оборонних замовлень, рівень виробництва зброї має бути підвищений», – розповів Анатолій Кінах.

Нагадаємо, що УСПП, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, аналітичні інституції включаючи Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України, НАНУ – готують відповідну записку на Президента України щодо необхідних кроків по запуску серійного виробництва зброї, спецтехніки та масштабування їх зразків.

Документ враховуватиме попередні рішення Ради національної безпеки і оборони України, уряду та наявну ситуацію.

Реформа та модернізація оборонно-промислового комплексу України та серійне виробництво потрібної для ЗСУ зброї і спецтехніки мають стати основою діяльності уряду, парламенту, науково-дослідних інституцій в 2024 році. Про це ми говорили на  засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану.

Лише спільними зусиллями виробників і громадського сектору зараз майже ліквідована штучна та ганебна проблема, пов’язана із вимогами Держаудитслужби України щодо перерахунку прибутку підприємств, які забезпечують Збройні Сили України (ЗСУ), до бюджету.

Сьогодні ця ситуація під контролем, включаючи ті кримінальні справи, які спробували відкрити проти керівників підприємств. Ми будемо далі її моніторити. Ця проблема могла бути вирішена за годину шляхом внесення деяких змін у відповідну постанову уряду. Тож те, що вона розтяглася на місяці – це приклад некомпетентності низки відповідальних осіб, що неприпустимо в умовах війни із таким потужним агресором, як рф.

У продовження обговорення питань підвищення обороноздатності країни,  з урахуванням рішень Ради національної безпеки і оборони України, уряду та наукових інституцій, включаючи Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України, НАНУ, готується відповідна записка на Президента України-Верховного Головнокомандувача.

Важливим напрямком є  запуск серійного виробництва боєприпасів та техніки в Україні – йдеться про негайну потребу формування чіткої вертикалі управління цими процесами, методів масштабування та серійного виробництва тих зразків зброї, спецтехніки, які ефективно зарекомендували себе на полі бою. Важливо паралельно здійснювати сертифікацію виробництва, адаптацію до стандартів НАТО. На основі цих зусиль необхідне затвердження Державної програми реформування і розвитку оборонно-промислового комплексу, а також виробництва зброї і спецтехніки в кооперації із західними партнерами, такими як США, Канада, Великобританія та Європейський союз на принципах мобілізаційної воєнної економіки.

Згадана записка профільних інституцій буде передана президенту в найближчі терміни. Структуровані об’єднання бізнесу, які представляють виробників зі сфери ОПК будуть і далі працювати над тим, щоб запропонована стратегія була реалізована.

Україна потерпає від структурної слабкості економіки. Сировинна модель негативно впливає на показники ВПП, платоспроможність внутрішнього ринку та інвестиційний клімат. Об’єктивно найбільшим викликом для країни та економіки залишається повномасштабна агресія рф, проте саме відсутність комплексної державної політики щодо стимулювання зайнятості, переробної галузі – зумовлює вкрай низькі показники приросту валового внутрішнього продукту.

За прогнозами уряду, у 2023 році ВВП зросте на 3%, тоді як у 2022 році він обвалився відразу на 30%.

За даними Держстату, промислове виробництво в Україні в першій половині 2023 року знизилося на 2,9%, минулого року за цей період падіння становило 31,9%. Український союз промисловців і підприємців провів в травні власне дослідження, згідно з яким до 60% бізнесу відчуває кредитний голод. Комерційні ставки, вищі за 20-25% – недоступні для підприємництва, а єдина програма «Доступні кредити 5-7-9» має обмежений ресурс та працює тільки для мікробізнесу, адже має ліміти по фінансуванню до 1,7 млн. доларів.

Поруч із тим досі є проблеми із корупцією, недостатньою захищеністю прав власників, а деякі нормативні акти на практиці не реалізуються як слід. Тому за останнє півріччя вже чітко вималювалася тенденція релокації бізнесу за кордон, каже президент УСПП Анатолій Кінах. Тільки в Польщі відкрилося близько 20 тис. малих і середніх компаній, де хоча б одним співвласником є українець. 30% вітчизняного бізнесу вже перенесли активи чи планують це зробити – в найближчі країни ЄС.

За цих обставин виходом може бути формування довгострокової і комплексної політики держави щодо стимулювання інвестицій в переробну галузь. Потенційні прибутки тут мають зацікавити внутрішніх та зовнішніх інвесторів, а економічна вигода для України буде колосальною.

Про це йшла мова на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП, до якого доєдналися очільники наукових інституцій – Інституту економіки промисловості НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, ДП «Укрпромзовнішекспертиза» тощо, а також представники Міністерства економіки, Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, керівники підприємств та промислових асоціацій.

Учасники відзначили, що саме переробна галузь збалансує інші, дотичні до неї, сфери виробництва та експорту.

До прикладу, аграрний комплекс України, який традиційно є найбільшим джерелом притоку валюти в країну і, відповідно, податкових надходжень. Експортуючи виключно сировину, наша держава втрачає колосальні прибутки, а наші аграрії балансують на межі рентабельності.

Як зазначив Володимир Власюк, директор Укрпромзовнішекспертиза, розрив між цінами експортованої 1 тони продукції АПК України і, наприклад, Франції – у 3-4 рази. У 2020 році середня ціна тони агропродукції українського походження становила 299 доларів, французького – 1089 доларів. Все через те, що з України постачається саме сировина або ж в кращому випадку – товари з низьким рівнем переробки.

Разом із тим, є висока імпортозалежність навіть в базових сферах. У все тому ж АПК більше 70% при виробництві – це імпортні компоненти (мінеральні добрива, насіння, дизель і тд.).

Антикризовий штаб наполягає на тому, що в Україні мають бути збудовані нові виробничі потужності і налагоджено низку виробництв з високим ступенем переробки.

В Укрпромзовнішекспертизі підрахували, що таких нових заводів має бути 570, на що потрібно 90 млрд. доларів інвестицій ( це все без врахування ВПК – на це повинні йти окремі інвестиції та бюджети).

Об’єктом державної підтримки має бути підприємець, що працює на розширення  виробництва чи будівництво нових заводів.

Передбачається, що 1 грн державних інвестицій з часом стимулює 3 грн приватних інвестицій.

Що потрібно для цього зробити?

У структурі державного бюджету передбачити захищений бюджет розвитку. Кошти звідти мають спрямовуватися на стимулювання економічного зростання, зокрема, розвитку переробної промисловості.

Реалізація комплексної грошово-кредитної політики, спрямованої на повернення банківської системи до кредитування економіки за доступними ставками.

Страхування військових ризиків. Наразі кілька країн, серед яких Німеччина та Польща, самостійно страхують ризики свого бізнесу в Україні. Наша держава має запропонувати такий єдиний механізм для всіх внутрішніх та зовнішніх інвесторів – звичайно, за допомоги міжнародних партнерів та світових фінансових інституцій. До програми передбачається залучити провідні світові страхові організації, наприклад такі як MIGA, GERMES.

Серед інших пропозицій – компенсація частини інвестицій через сплату податків, кредитне (грантове) фінансування муніципалітетів під проекти обладнання індустріальних парків, зокрема підведення до них дорожньої та енергетичної інфраструктури.

По цим напрямам УСПП і Антикризовий штаб тісно працює із Міністерством економіки України. Присутня на заході заступниця міністра Надія Бігун повідомила, що уряд враховує пропозицій ділової та експертної спільноти, тому в проєкті бюджету 2024 закладено розширення фінансування програми «Доступні кредити 5-7-9» до 18 млрд. грн. в рік, збільшення кредитних лімітів, а також фокусування саме на переробній промисловості.

Також чиновниця анонсувала нову програму на 3 млрд. грн. на стимулювання машинобудування в Україні. Поки її концепція опрацьовується, схоже, що покупцям техніки вітчизняного виробництва можуть компенсовувати до 25% її вартості.

За результатами засідання Антикризового штабу відповідні рекомендації будуть спрямовані в Уряд, Офіс президента, парламент та Національний банк. Пріоритетним, на думку промисловців і підприємців, є удосконалення грошово-кредитної політики, прогрес у реалізації І етапу Плану відновлення України та залучення грантових і донорських коштів під конкретні системні проєкти та розвиток державної політики індустріалізації.

Сьогодні в Українському Союзі промисловців і підприємців відбувається засідання Антикризового штабу, який сформований з представників громадськості, влади і бізнесу, і який працює вже не один рік задля напрацювання важливих, ключових рішень задля допомоги розвитку української економіки і з метою реагування на складну економічну ситуацію, зумовлену російською агресією. Однією з ключових тем цього засідання є “Ресурсне забезпечення економічного відновлення: удосконалення грошово-кредитної, монетарної політики, забезпечення доступу бізнесу до кредитування в умовах фізичних втрат засобів виробництва та виснаження власних резервів внаслідок російської агресії.”

Отже представники українського бізнесу, експерти та урядовці зібралися разом, сьогодні – 8 червня обговорити найважливіші аспекти економічного відновлення після російської агресії. Зокрема, дискутується необхідність удосконалення грошово-кредитної та монетарної політики з метою забезпечення стабільності та розвитку бізнесу. Одним із важливих питань є забезпечення доступу бізнесу до кредитних ресурсів в умовах втрат засобів виробництва, спричинених російською агресією. Представники громадських організацій, економісти, науковці та представники фінансових інституцій активно обговорюють шляхи підтримки підприємств та надання фінансової допомоги для відновлення їхніх виробничих потужностей.

Я вважаю, що Антикризовий штаб є важливою платформою для обговорення та прийняття рішень, спрямованих на підтримку українського бізнесу в умовах складної економічної ситуації, спричиненої російською агресією. Сподіваюсь, що учасники засідання сьогодні ефективно проговорять і напрацюють рішення щодо можливих шляхів покращення доступу до кредитування для підприємств, зокрема шляхом удосконалення кредитних механізмів та забезпечення привабливих умов для позичальників.

Також на засідання розглядається питання забезпечення фінансової стабільності та відновлення власних резервів підприємств, які зазнали значних збитків у результаті воєнного конфлікту. Експерти активно обговорюють різні можливості, включаючи державну підтримку, створення спеціальних фондів та інвестиційних програм, щоб допомогти підприємствам відновити свою діяльність та забезпечити стійкий економічний розвиток. Розглядаються також важливі для економічного життя країни питання релокації підприємств, в тому числі за кордон, за словами Голови УСПП, ця ситуація вже нагадує скоріше проблему, оскільки кількість релокованих підприємств саме за кордоном – вже значно перевищує кількість внутрішньо українських релокантів.

Ми будемо й надалі слідкувати за подальшим розвитком дискусій та рішень на засіданні Антикризового штабу та повідомляти вас про ці ініціативи.

Повне відео мого  виступу можна переглянути тут: