Сьогодні в Українському Союзі промисловців і підприємців відбувається засідання Антикризового штабу, який сформований з представників громадськості, влади і бізнесу, і який працює вже не один рік задля напрацювання важливих, ключових рішень задля допомоги розвитку української економіки і з метою реагування на складну економічну ситуацію, зумовлену російською агресією. Однією з ключових тем цього засідання є “Ресурсне забезпечення економічного відновлення: удосконалення грошово-кредитної, монетарної політики, забезпечення доступу бізнесу до кредитування в умовах фізичних втрат засобів виробництва та виснаження власних резервів внаслідок російської агресії.”

Отже представники українського бізнесу, експерти та урядовці зібралися разом, сьогодні – 8 червня обговорити найважливіші аспекти економічного відновлення після російської агресії. Зокрема, дискутується необхідність удосконалення грошово-кредитної та монетарної політики з метою забезпечення стабільності та розвитку бізнесу. Одним із важливих питань є забезпечення доступу бізнесу до кредитних ресурсів в умовах втрат засобів виробництва, спричинених російською агресією. Представники громадських організацій, економісти, науковці та представники фінансових інституцій активно обговорюють шляхи підтримки підприємств та надання фінансової допомоги для відновлення їхніх виробничих потужностей.

Я вважаю, що Антикризовий штаб є важливою платформою для обговорення та прийняття рішень, спрямованих на підтримку українського бізнесу в умовах складної економічної ситуації, спричиненої російською агресією. Сподіваюсь, що учасники засідання сьогодні ефективно проговорять і напрацюють рішення щодо можливих шляхів покращення доступу до кредитування для підприємств, зокрема шляхом удосконалення кредитних механізмів та забезпечення привабливих умов для позичальників.

Також на засідання розглядається питання забезпечення фінансової стабільності та відновлення власних резервів підприємств, які зазнали значних збитків у результаті воєнного конфлікту. Експерти активно обговорюють різні можливості, включаючи державну підтримку, створення спеціальних фондів та інвестиційних програм, щоб допомогти підприємствам відновити свою діяльність та забезпечити стійкий економічний розвиток. Розглядаються також важливі для економічного життя країни питання релокації підприємств, в тому числі за кордон, за словами Голови УСПП, ця ситуація вже нагадує скоріше проблему, оскільки кількість релокованих підприємств саме за кордоном – вже значно перевищує кількість внутрішньо українських релокантів.

Ми будемо й надалі слідкувати за подальшим розвитком дискусій та рішень на засіданні Антикризового штабу та повідомляти вас про ці ініціативи.

Повне відео мого  виступу можна переглянути тут: 

Експерти оцінюють прямі та непрямі збитки від війни в 600 млрд. доларів, те, що підраховано конкретно – 138 млрд. доларів руйнувань. Найбільше постраждала інфраструктура та промисловість. Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу при УСПП за участі представників Верховної Ради України, Уряду, НБУ, профспілок і галузевих асоціацій.  Учасники систематизували макроекономічні показники 2022 року та зробили прогноз на поточний рік.

Учасники засідання відзначили, що «дещо менше падіння економіки» не означає позитивні новини для бізнесу, експортерів в 2023 році. Ключовими проблемами залишаються недоступність кредитних ресурсів, труднощі із логістикою, відключення електроенергії, подальші проблеми із блокуванням податкових накладних. Хоча в даному питанні завдяки зусиллям УСПП були здійснені перші зрушення.

Я вважаю, що критичною ситуація залишається в гірничо-металургійному комплексі. Падіння виробництва та експорту тут перевищило 70%. Попри звернення промисловців, уряд досі не затвердив нормативно комплекс заходів по збереженню цієї стратегічної галузі. УСПП, Антикризовий штаб вже направили звернення на Президента та будуть і надалі добиватися прийняття плану порятунку ГМК.

За підсумками 2022 р., виробництво сталі в Україні скоротилось на 70,7%, чавуну – на 69,8%, прокату – на 72,0%. Україна втратила 2 металургійні заводи у Маріуполі, які виробляли 40% сталі в Україні. Інші заводи скоротили завантаженість виробничих потужностей на 50% і більше.

Через дорогу логістику залізорудні компанії України втратили ринок Китаю, на який до війни постачалося 40-45% українського залізорудного експорту.

Окрім безпосередньо бойовий дій, найбільшими викликами для української металургії стали логістичні проблеми та перебої в енергопостачанні. Морські порти ЄС мають відносно невеликі потужності. Згідно з оцінками учасників ринку, вони не мають потенціалу для обслуговування українського експорту. Через відключення електроенергії підприємства щоденно вимушені зупиняти виробничі потужності, що негативно впливає на терміни експлуатації обладнання та збільшує потреби у ремонтах.

Іншим питанням, яким активно опікується Антикризовий штаб – відновлення житла, що постраждало внаслідок російської агресії.  Ми отримали офіційну відповідь, що законопроєкт №7198, що був фактично заморожений з квітня, буде винесено н голосування найближчим часом. Очікуємо вже на його прийняття, це дасть змогу формувати відповідні державні цільові програми та систематизувати процес компенсацій.   Також УСПП домігся прийняття закону в грудні 2022 року №2732 про бронювання фахівців, тоді ж звернувся до Кабміну із закликом терміново прийняти необхідні підзаконні акти. Цього досі не зроблено, хоча проект постанови уряду є.

Є також позитивні новини по результатам наших звернень щодо неприпустимості ліквідації Мінагрополітики і Мінстратегпрому – ці питання зняті із порядку денного

Щодо АПК: попередні експертні прогнози  щодо зменшення посівних площ (на 45% до показників 2021 року), зміни структури посівів та зниження врожайності зернових культур (на 10-30% порівняно до середньої урожайності минулих років) та очікуване зменшення експортного потенціалу  зернових потребує серйозного реагування з боку влади.

Як повідомив на засіданні Антикризового штабу – Перший заступник Міністра аграрної політики Тарас Висоцький:  падіння в АПК минулоріч співпадає із падінням ВВП та становить близько 30%. Доступний ресурс землі на посівну – 19 млн гектарів.  Цьогоріч аграрії внесуть 40-50% добрив від потрібної норми, що вплине на врожайність. Зростання вартості логістики (УЗ свого часу підняла тарифи аж на 70%, проти чого неодноразово виступали і виробники, і УСПП) призводить до того, що 40-50% прибутку від зернових на міжнародних ринках «з’їдає» доставка. Проблема № 2: вартість логістика і потреба в кредитах», – підсумував урядовець.

За підсумками засідання Антикризовий штаб направить свої пропозиції уряду, парламенту та Офісу президента. Враховуючи критичну ситуацію в ГМК, промисловці готуватимуть повторне звернення на Президента із уточненими показниками за 2022 рік та своїми прогнозами (загалом невтішними) на 2023 рік.

Відео дивитися тут