Анатолій Кінах

Tag Archive : соціальні програми

рівень бідності
В Україні ціни на окремі продукти харчування вже перевищують європейські, тоді як рівень доходів і платоспроможності населення різко поступається країнам ЄС. За даними інфляційного звіту НБУ, із 2016 року ціни на продукти харчування в Україні зросли в середньому на 79% (в євровому еквіваленті), тоді як у країнах ЄС – лише на 46%.

Згідно із офіційною статистикою, у червні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої були на 22,6% вищими, ніж рік тому. Найбільше подорожчали яйця (+82,4%), соняшникова олія (+30,4%), вершкове масло (+27,8%), м’ясо (+24,2%), фрукти (+52,1%).

Для порівняння: у Польщі, за даними Eurostat, зростання цін на продукти за аналогічний період становило лише 4,9%. При цьому мінімальна зарплата в Польщі перевищує українську у 6,7 раза (1 091 євро проти 164 євро), а середня – у понад 4 рази (2036 євро до 482 євро в Україні).

Рівень бідності, за даними Світового банку, за два роки в Україні зріс із 25% до 37%, а чверть громадян відчувають труднощі з доступом до повноцінного продуктового кошика.

Анатолій Кінах, президент УСПП: «Ми розуміємо, що частина високих цін зумовлена об’єктивними чинниками війни з російським агресором — руйнуванням інфраструктури, подорожчанням логістики та енергоресурсів, а також іншими факторами – погодою, зростанням виробничих витрат, зміною світових цін на продукти, торговельних преференцій і зовнішнього попиту тощо. Але нинішні диспропорції створюють загрозу для збереження та розвитку людського потенціалу, поглиблюють соціально-економічну кризу».

Варто також врахувати податковий фактор. В Україні ПДВ на продукти харчування становить 20%, тоді як у країнах ЄС поширеною є практика знижених ставок — від 0% до 7% (Польща – 5%) на соціально значущі товари. Це означає, що український споживач фактично сплачує більшу частку податку в ціні продуктів, ніж європейський, навіть за нижчих доходів.

Відтак, Антимонопольний комітет має активніше відслідковувати динаміку цін і поведінку (на можливі зловживання) великих торговельних мереж та виробників. Необхідно регулювати націнки на соціально значущі товари, особливо щодо оптових і торгівельних надбавок.

УСПП також звертає увагу на практичне заморожування соціальних стандартів — мінімальних зарплат і пенсій, що лише поглиблює нерівність і вразливість малозабезпечених.

Боротьба з бідністю має стати одним із ключових пріоритетів Програми дій Уряду, яка в черговий раз відсутня.  Йдеться як про адресну допомогу найбільш уразливим групам населення, так і про створення стимулів для виробників, щоб знизити собівартість продукції.

 «Ситуація складна і ресурси обмежені. Але навіть в умовах війни необхідно знаходити системні рішення, аби підтримати тих, хто найбільше потребує допомоги, та забезпечити справедливі умови для бізнесу. Це завдання держави, бізнес-спільноти та суспільства — спільними зусиллями зупинити зростання бідності. Від цього залежить відновлення від наслідків війни, повернення біженців (до 7 млн. за кордоном) додому, подолання складної демографічної ситуації», – підсумували в УСПП.

Особливо складна ситуація із безпрецедентним зниженням рівня життя у людей похилого віку. Загальна чисельність пенсіонерів, за даними Пенсійного фонду – 10,3 млн. Пенсію до 5 тис. грн в місяць отримують 57% пенсіонерів (5,9 млн), а середня пенсія складає 6410 грн. Для порівняння у Польщі аналогічний показник 19 тис. грн. в еквіваленті.

Одночасно, згідно урядових розрахунків, місячний прожитковий мінімум у червні 2025 року – це 8422 гривні. Таким чином, більшість пенсіонерів – за межею бідності.

Діловий союз спільно із Антикризовим штабом стійкості економіки в умовах воєнного стану надіслали Уряду, парламенту та РНБОУ пропозиції щодо підвищення стійкості та самодостатності економіки, поступового вирішення цінових диспропорцій і зменшення рівня бідності. Серед ключових заходів — впровадження адресної підтримки окремих вразливих категорій населення, стимулювання виробників до здешевлення продукції через програми середньострокових держзамовлень, фіскальних і нефіскальних методів, зниження податкового навантаження на базові продукти, а також ефективний контроль за торговельними націнками та антимонопольний контроль.

Питання соціальних стандартів в Україні стоїть дуже гостро, адже напряму пов’язане із можливістю повернення мільйонів біженців додому, зростанням економіки та її самодостатності в цілому. Триває війна із російським агресором на виснаження ресурсів, паралельно із цим змінилася кон’юнктура зовнішньої підтримки,  через що зявляються ризики зниження обсягів фінансової допомоги.  Незважаючи на індексацію пенсій та соціальних виплат, більшість громадян продовжує отримувати зарплати та пенсії, які не відповідають реальним потребам. Найбільша проблема саме із останніми.

Згідно з даними,  в Україні налічується близько 10,3 мільйона пенсіонерів, з яких 60% отримують пенсію, що не перевищує 5 000 грн.

Я нещодавно у  ефірі Ранок.LIVE зазначав, що низький рівень соціальних виплат є неприпустимим і необхідно шукати внутрішні ресурси для підвищення соціальних стандартів.  Потрібні вагомі зміни у пошуку ресурсів для забезпечення гідного життя людей.

З одного боку, Уряд заморозив соціальні стандарти на три роки — до 2027 року. Це означає, що мінімальна заробітна плата залишиться на рівні 8 000 грн, а прожитковий мінімум — на рівні 2 920 грн, що, на думку експертів, не відповідає реальній вартості життя та негативно впливає на споживчий попит, відтак і становище бізнесу.

За підрахунками роботодавців, профспілок і експертів, для адекватного забезпечення соціальних потреб прожитковий мінімум повинен бути не меншим за 10 000 грн.

Я говорю про необхідність розробки стратегії розвитку промислових галузей та стимулювання національного виробництва, адже тільки за рахунок цього можна збільшити доходи бюджету, а отже — й соціальні виплати.

Потрібні податкові та митні стимули для основних галузей промисловості, доступне кредитування для бізнесу, інвестиції в нові технології та інфраструктуру. Якщо економіка не зростатиме, то й соціальні стандарти підвищити не вдасться

Протягом наступних трьох років замороження соціальних стандартів, звісно, не вирішить проблему. Справжнім шляхом до поліпшення життя громадян має стати комплексний підхід: розвиток економіки через внутрішні ресурси та створення сприятливого середовища для підприємців, інвесторів.