Сучасна Україна переживає один із найскладніших етапів у своїй історії. Війна, економічні виклики, міграція та демографічна криза створюють комплекс проблем, які вимагають системних і негайних рішень. Як Президент Українського союзу промисловців і підприємців та голова Антикризового штабу стійкості економіки, я маю нагоду безпосередньо долучатися до обговорення та формування підходів, спрямованих на подолання цих викликів.

Демографічний стан: загрози і виклики

Засідання Антикризового штабу, яке відбулося нещодавно, ще раз підтвердило тривожну тенденцію: населення України скорочується. Станом на липень 2024 року чисельність населення на територіях, які перебувають під контролем державної влади, становить лише 31,1 млн осіб. Ще близько 5 мільйонів наших громадян знайшли прихисток за кордоном.

Прогнози на майбутнє не надто оптимістичні: до 2041 року населення України може скоротитися до 28,9 млн осіб, а до 2051 року – до 25,2 млн. Це вимагає рішучих дій з боку держави, бізнесу та громадянського суспільства.

Стратегія демографічного розвитку: перші кроки

Завдяки ініціативі Українського союзу промисловців і підприємців була затверджена Стратегія демографічного розвитку України до 2040 року. Водночас ділова спільнота, яку я представляю, відзначає, що у документі бракує чітких показників, ресурсної бази та системності.

Наша мета – зробити цю Стратегію максимально конкретною, з урахуванням потреб регіонів, громад і бізнесу. Як зазначали експерти під час засідання, розвиток людського потенціалу, забезпечення гідних умов життя і праці, повернення економічно активних громадян – це базові умови для стабілізації демографічної ситуації.

Виступ А.Кінаха

Економічний аспект: чому це важливо

Крім демографічних питань, ми маємо зосередитися на економічному зростанні. На жаль, бюджет на 2025 рік був прийнятий без Плану дій Уряду в економіці. Це ще раз підкреслює необхідність конкретних і прозорих програм, які стимулюватимуть розвиток бізнесу, створюватимуть нові робочі місця та збільшуватимуть доходи громадян.

Особливу увагу слід приділити монетарній політиці. Сьогодні вона залишається неефективною: прибутки банків зростають, а кредитування реального сектору економіки відсутнє. Це недопустимо в умовах війни.

Ринок праці: бронювання фахівців

Зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних, запроваджені Кабінетом Міністрів, мають на меті визначити підприємства, які є критично важливими. Проте цей процес вимагає прозорості. Як голова Антикризового штабу, я запевняю, що ми будемо ретельно моніторити, як працює новий механізм бронювання, щоб уникнути зловживань і забезпечити збереження кадрового потенціалу.

Людський капітал: головна цінність країни

Відомий український демограф Елла Лібанова пропонує кілька важливих рішень, зокрема створення мережі муніципального житла для внутрішньо переміщених осіб та перехід від трудомісткої до інноваційної моделі економіки. Це вимагає активного залучення місцевих громад і створення умов для співпраці між державою, бізнесом і суспільством.

Особливу увагу слід приділити молоді. За прогнозами ООН, до 2080 року частка людей віком 60+ в Україні може досягти 49%. Це означає, що без стимулювання народжуваності, створення умов для молодих сімей та повернення українців із-за кордону ми ризикуємо втратити майбутнє.

Що далі?

За підсумками засідання Антикризового штабу буде підготовлена резолюція з конкретними пропозиціями до Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Офісу Президента. Вона включатиме рекомендації щодо реалізації Стратегії демографічного розвитку, стимулювання бізнесу, створення робочих місць та зміцнення економіки.

Я переконаний, що вирішення демографічної кризи можливе лише за умови спільної роботи. Разом із міжнародними партнерами, науковою спільнотою та бізнесом ми маємо створити умови, за яких Україна стане місцем, де люди хочуть жити, працювати та будувати майбутнє.

Наше завдання – не лише подолати поточні виклики, але й закласти фундамент для сталого розвитку на десятиліття вперед. Україна має потенціал, і ми повинні використати його на повну.

Сьогодні відбулося засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та Українського Союзу промисловців і підприємців (УСПП) – за участю представників Верховної Ради України, Уряду, Національної Академії Наук, бізнес-спільноти та профспілок. Тема зустрічі була надзвичайно актуальною та критичною для країни:  збереження людського (трудового) потенціалу для потреб відновлення економіки після війни.

Одним із ключових викликів, з яким стикається Україна, є масштабна кількість українців, що шукають притулку у країнах світу та величезна кількість внутрішньо переміщених осіб, яких війна вигнала з рідних домівок. Згідно з даними ООН, станом на 4 липня 2023 року, кількість зареєстрованих українських біженців становила 6,3 мільйона осіб, і приблизно 60% з них перебуває нині в країнах Європи. Зважаючи на такі величезну чисельність, термінові заходи щодо розв’язання цієї проблеми набувають першочергового значення для усієї української держави. Експертні розрахунки показують, що половину українських біженців за кордоном складають діти, а більшість дорослих – жінки у віці 25-49 років. Відтак, маючи на увазі такі статистичні дані, важливо визначити ефективний план дій, який допоможе стабілізувати ситуацію та забезпечити повернення мігрантів на Батьківщину. Дослідники та аналітики попереджають, що з плином часу схильність мігрантів до повернення поступово знижується, тому вироблення ефективних заходів для їх повернення має стати невід’ємною складовою державної політики. З огляду на це, учасники засідання обговорювали різноманітні способи привернення уваги біженців до процесу відновлення економіки України.

Слід зазначити, що Міністерство економіки України у своїх документах підкреслює необхідність залучення додаткових 4,5 мільйона співробітників на ринок праці протягом наступних десяти років. Зважаючи на збільшену кількість вакансій та потребу в робочій силі, розробка державної політики, спрямованої на стимулювання повернення мігрантів та інтеграцію їх у соціально-економічне життя країни, стає надзвичайно важливим завданням.

Таким чином, заходи, що розробляється в рамках Плану відновлення від наслідків війни, повинен включати цільові заходи зі збереження людського потенціалу, зокрема створення сприятливих умов для повернення мігрантів на рідну землю. Професійна підготовка, соціальна підтримка та сприяння відповідним умовам для бізнесу та трудового ринку мають стати невід’ємними частинами стратегії відновлення економіки України.

На засіданні було обговорено кілька ключових напрямків дій – це насамперед: створення сприятливих умов для повернення трудових мігрантів, а саме запровадження програм, які надають фінансову, логістичну та юридичну підтримку українцям, які планують повернутися до дому. Це може включати допомогу з отримання житла, заснування бізнесу або знаходження роботи. Професійна підготовка та перекваліфікація: Розвиток програм перепідготовки для мігрантів, спрямованих на адаптацію їх професійних навичок до потреб українського ринку праці. Це допоможе забезпечити високий рівень кваліфікованої робочої сили, яка буде готова приєднатися до економічного відновлення. А також стимулюючі заходи для бізнесу, запровадження податкових та фінансових стимулів для компаній, які готові працювати з мігрантами та враховувати їхні специфічні потреби.

Важливо також забезпечити українцям, які повертаються – соціальну підтримку, насамперед запровадження системи ефективної соціальної інтеграції мігрантів та їх сімей – це може включати надання медичних та освітніх послуг, підтримку у здійсненні повернення дітей до школи та допомогу у розселенні на новому місці проживання.

Засідання штабу – є кроком у правильному напрямку для побудови стратегії відновлення економіки України після війни. Держава та всі її соціально-економічні інституції у сінергії з громадянським суспільством, повинні спільно працювати над ефективними рішеннями, аби забезпечити збалансоване та стабільне відновлення країни після складних часів війни..