Анатолій Кінах

Tag Archive : надра

Що має змінитися в підході держави до використання своїх мінеральних ресурсів.

Україна володіє майже повною таблицею Менделєєва. Рідкісноземельні метали, графіт, літій, титан, уран — усе це ресурси, за які у світі точиться безмовна, але жорстка конкуренція. У час війни з російським агресором, коли ресурси стали синонімом виживання, Україна отримала історичний шанс трансформувати свою мінерально-сировинну базу на користь довгострокового розвитку. Але нинішня політика у сфері надрокористування загрожує перетворити Україну на «сировинний придаток» — з усіма притаманними для цього статусу ризиками: від економічної вразливості до погіршення демографічного становища.

На цьому наголосив у розмові із журналістами Анатолій Кінах, президент УСПП та голова Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану.

Одним із пунктів «Плану перемоги», який президент Володимир Зеленський презентував у Вашингтоні та Брюсселі наприкінці минулого року, стала пропозиція до союзників щодо співпраці у сфері корисних копалин. Проте, як зауважує Анатолій Кінах, ключовий момент було втрачено — Україна так і не озвучила, на яких умовах готова ділитися своїми надрами.

«Ми повинні бути не постачальниками сировини, а повноцінними учасниками міжнародної кооперації. Наприклад, не руда літію — а батареї. Не титанова губка — а деталі для Boeing. Не уранова руда — а учасники циклу виробництва палива для АЕС», — підкреслив  президент УСПП.

Натомість, після провалу першої рамкової угоди з США, друга версія документу, за його словами, вже мала ознаки «колоніального характеру»: окрім надр, у неї включили транспортну та енергетичну інфраструктуру, порти. І все це — без чіткого бачення української сторони та без обговорення базових принципів на державному рівні.

Проблема не лише у змісті угоди, а й у відсутності системного підходу з боку української влади. Делегації їдуть на переговори без чіткої програми, без узгодженої позиції, інформування громадян про ключові пункти таких домовленостей.

«Зараз ми самі працюємо через свої канали із Сполученими Штатами та іншими партнерами. Наша логіка така: ми повинні формувати такі відносини, щоб Україну розглядали не як державу, що ходить по світу з простягнутою рукою, а як партнера. Партнера з яким можна взаємовигідно працювати, мати спільний результат, вигідний для всіх сторін. Партнера надійного, прогнозованого, але який буде захищати свої національні інтереси, так як роблять усі держави», – повідомив Анатолій Кінах.

За даними ЗМІ, Угоду про копалини між США та Україною можуть підписати «скоро», адже залишився технічний бік обговорення.

Зараз УСПП спільно з Інститутом геології КНУ ім. Шевченка працює над створенням державної політики у сфері надрокористування. Йдеться не лише про інвентаризацію, а й про глибоку реформу — від відкритості даних до боротьби з корупцією.

З 1994 року темпи виснаження українських родовищ значно перевищують відкриття нових. Часто ліцензії не використовуються або використовуються в інтересах приватних гравців. Необхідно провести аудит, анулювати «сплячі» дозволи, адаптувати дані до міжнародних стандартів, і що найголовніше — запровадити прозорі правила гри для інвесторів.

«Конкуренція має бути не між країнами за українські надра, а між інвесторами — за право брати участь у проектах на збалансованих прозорих умовах», — переконаний президент УСПП.

Україна має історичний шанс — перетворити природне багатство на економічну самодостатність. Неприпустимо для суверенної держави забезпечувати 52% (дані за 2024 рік) видатків державного бюджету за рахунок зовнішніх джерел: кредитів, займів та частково грантів.

Надра — це не просто економіка, це основа майбутнього, і з цим потрібно системно працювати, резюмував очільник промисловців і підприємців України.

Галузь надрокористування попри повномасштабну війну залишається вкрай важливою для України та має серйозний потенціал для розвитку, а відтак – наповнення бюджету країни, зміцнення нашої обороноздатності та платоспроможності громадян.

За результатом 2024 року тут зафіксовано суттєве зростання — на 38,7%, що стало можливим завдяки дії “морського коридору”.  Але,  порівняно з обсягами експорту за 2021 рік,  виторг за 2024 рік становить всього  39,8%.

Для відчутного покращення ситуації потрібно вжити заходів із модернізації системи обліку та управління надрами, забезпечення прозорості геологічної інформації, залучення приватних інвестицій та стимулювання розвитку інфраструктури.

Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, участь в якому взяли представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, Національної академії наук України, профільних асоціацій, бізнес-об’єднань і профспілок.

Зокрема, експертна спільнота відмітила, що потрібна координація з боку Уряду та парламенту, стабільна регуляторна база, залучення інвестицій, а також прозорість оподаткування, ліцензування, якісні геологічні дані у відкритому доступі, зручні процедури їх отримання тощо.

Так, на сьогодні інформація про запаси та ресурси багатьох корисних копалин в Україні є обмеженою грифами «таємно» або «для службового користування». Зокрема, йдеться про дані щодо покладів алмазів, золота, літію, титану, платини та інших стратегічних матеріалів.

На думку експертів, це перешкоджає укладенню міжнародних угод у сфері надрокористування та ускладнює співпрацю зі стратегічними партнерами.

Особливо це критично в умовах, коли Україні бракує необхідного капіталу та сучасних технологій.

Нам потрібна сучасна геологорозвідка, адаптація всіх процедур до стандартів ЄС, у тому числі звітності, розвиток інфраструктури, професійної освіти, локалізація переробки добутої сировини в Україні

Міжнародні угоди щодо добувної сфери в Україні – чи то із США, чи то із ЄС – повинні містити чітку позицію щодо створення додаткової вартості в Україні, відкриття тут заводів і технологічних кластерів, виробництва кінцевих продуктів в Україні.

Директор Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України Володимир Устименко зауважив, що в подібних угодах із західними партнерами не повинно бути преференційних режимів тільки для однієї країни.

Більш детально про стан галузі та її поточні проблеми розповіла Ксенія Оринчак, виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України.

Наразі добувна галузь генерує 295-300 млн. грн. в рік доходів в держбюджет. Тарифна політика є одним із бар’єрів, окрім воєнних ризиків, чому сфера поки малоприваблива для великих інвесторів. Зокрема, зросли ціни на спецдозволи, ренту тощо.

«Потрібне зняття грифу секретності з відомостей про кількість і якість природних копалин, адже ми хочемо залучити інвесторів, а їм потрібна ця інформація при прийнятті рішення щодо капіталовкладень», – підкреслила на цьому заході –  Ксенія Оринчак.

Проблема недостатнього рівня розвідки ділянок корисних копалин є як головним барʼєром для розширення банку родовищ, так і головною причиною відсутності інтересу з боку зарубіжних інвесторів до наявних родовищ.

Також вона повідомила, що на держаному рівні досі немає  визначення, які ж копалини ми вважаємо стратегічно/критично важливими. Відсутність такого розуміння ускладнює розвиток галузі.

Учасники засідання переконані, що держава має набагато активніше залучати приватні компанії до геологорозвідки. Адже наразі в законодавстві не передбачено надання окремих спецдозволів для геологічного вивчення і практично відсутні стимули для бізнесу ризиковано інвестувати у нові нерозвідані ділянки. Вагомий фактор, що також відлякує інвестора – це загроза позбавлення спецдозволів власників, що отримали його законним шляхом на основі чинних на той час актів законодавства.

Хоча, деякі кроки в напрямку впорядкування роботи галузі держава вже робить. Наприкінці минулого року була розроблена державна програма розвитку сировинної бази.

За результатами засідання будуть сформовані відповідні рекомендації та рішення, які спрямують в Уряд та парламент, РНБОУ.