Президент анонсував внутрішній «план стійкості», який повинен стати основою для підтримки економіки в умовах воєнного стану.

В Українському союзі промисловців і підприємців та Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану привітали цей крок до системності дій в економічній та енергетичній сфері, і підкреслили: саме програмні дії необхідні для забезпечення стійкості економіки країни, поступового підвищення її самодостатності.

Бізнес-спільнота та громадянське суспільство давно наполягають на розгляді проєкту бюджету на наступний рік разом із Планом пріоритетних дій в економіці, а в ідеалі – Планом дій Уряду на 2025 рік загалом. Відтак, ініціативу глави держави можна розглядати як відповідь на запит промисловців і підприємців, експертів.

Президент УСПП Анатолій Кінах заявив: «Ми очікуємо, що цей план буде ретельно продуманим та міститиме конкретні терміни, виконавців, а також чітко визначені ресурси, які необхідно спрямувати для його реалізації. Вкрай важливо, щоб він обговорювався з діловою спільнотою та відповідав на ключові виклики, які постали перед українською економікою в умовах затяжної війни з рф».

УСПП і Антикризовий штаб наголошують, що цей План має включати:

– Дерегуляцію бізнесу – зменшення адміністративного тиску, очищення митниці від корупції, мінімізацію кількості перевірок, безпідставних штрафів, блокування податкових накладних.

– Підтримку підприємств в енергозабезпеченні – фіскальні та нефіскальні стимули для підприємств, що впроваджують власні енергетичні рішення, зокрема розподілену генерацію, відновлювальну енергетику, біометанові установки і т.д.

– Масштабування кредитних програм – наявність системи доступного фінансування для малого і середнього бізнесу, що сприятиме розвитку підприємницької активності (де-факто – розширення програми «Доступні кредити 5-7-9»), підвищення рівня кредитування на сприятливих умовах.

– Удосконалення системи мобілізації і бронювання.

– Підтримку бізнесу на деокупованих і прифронтових територіях – особлива увага має бути приділена адресній допомозі бізнесу та громадянам у зонах, які постраждали від бойових дій.

За словами Анатолія Кінаха, робота над відновленням економічної активності у цих регіонах забезпечить нові робочі місця, а отже, підтримає стабільність у воєнний час: «Кожне робоче місце – це не лише економічна активність, а й внесок у загальний опір країни».

УСПП підкреслює, що залучення представників бізнесу до розробки та впровадження Плану є запорукою його ефективності. В умовах війни держава і бізнес мають діяти злагоджено, об’єднуючи зусилля для досягнення спільної мети – економічної стійкості й підвищення самодостатності України.

Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб закликає владу до активного діалогу з бізнесом на всіх етапах розробки цього важливого документа.

Ці обмеження призвели до зниження обсягів виробництва, зростання витрат і, відповідно, зниження конкурентоспроможності продукції.

Про підвищення енергетичної стійкості країни йшлося на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП. Участь у заході взяли представники парламенту, Уряду, профспілок, науково-аналітичних установ, керівники галузевих асоціацій промисловості.

Учасники наголосили на потребі   організації заходів на державному рівні з підготовки об’єктів паливно-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2024/25 року, впровадження інструментів національної політики «Зроблено в Україні» з підтримки українських підприємств енергомашинобудування, реалізації проєктів формування децентралізованих енергетичних систем на базі малих систем розподілу, розвитку відновлювальної енергетики тощо.

“Покращення ситуації в енергетиці сьогодні напряму залежить від результативності спільних дій Уряду, місцевих органів влади та бізнесу. Йдеться про забезпечення  децентралізації енергосистеми та розвитку відновлювальної енергетики; подальшої інтеграції з ЄС та розширення можливостей для імпорту електроенергії; оперативного виконання поточних та аварійних ремонтів та відновлення енергетичної інфраструктури,  забезпечення захисними спорудами критичних  об’єктів енергетики”, – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

Особливу увагу присутні звернули на необхідність прискорення впровадження проєктів з розбудови  нових балансувальних і маневрових потужностей для енергетики.

Ділова спільнота наполягає на підвищенні рівня координації органів державної влади і місцевих військових адміністрацій у визначенні балансу між можливостями енергетичної інфраструктури та  необхідністю забезпечення прогнозованої діяльності насамперед складних виробництв, критично важливих підприємств.

Аналіз звернень промислових підприємств під час підготовки засідання АШ свідчить про гостру актуальність для бізнесу дотримання чітких (завчасно обумовлених) графіків подачі електроенергії  для забезпечення безперервного циклу виробництва з дотримання; підтримання резервів у разі аварійного пошкодження мережі енерогопостачання.

Бізнес висловлює серйозне занепокоєння з приводу можливих негативних наслідків окремих новацій у державному регулюванні енергоринку.

Урядовою постановою № 611 передбачено незастосування графіків відключень до підприємств, що імпортують 80 % від свого споживання електроенергії (раніше було 30 % із травня до вересня та 50 % із жовтня по квітень).

Підвищення норми купівлі імпортованої електроенергії до 80 % змушує промисловість збільшувати обсяги імпортованої електроенергії, що стимулює штучне збільшення попиту на аукціонах і як наслідок підвищення цін  на цій енергоресурс, а отже у негативний спосіб впливатиме на конкурентоспроможність продукції на світових ринках.

Це  становить особливо серйозну загрозу для енергоємних виробництв, оскільки потужність електроенергії споживання ГМК значно вища за доступну потужність перетину.  В результаті цього, за оцінками ПрАТ Інгулецький ГЗК, випуск залізорудної продукції в Україні знизиться на 2,7 млн. тонн, що призведе до падіння ВВП на 4 млрд. грн., зниження податкових надходжень на 0,7 млрд. грн. і втрати валютного виторгу близько $150 млн.

Попри розв’язання частини питань щодо інфраструктурних обмежень,  насамперед пов’язаних із проблемами виділення землі, стримуючим фактором для масштабування розвитку розподіленої генерації (газотурбінні і газопоршневі установки, зелена генерація) є  створення умов для залучення приватних та фондових інвестицій, а саме ліквідація бар’єрів для реалізації проєктів та гарантування прибутку інвесторам через прийнятний механізм тарифоутворення,   подолання технічних проблем інтеграції розподіленої генерації з  наявною енергетичної інфраструктурою  особливо у сільських районах.

За оцінками фахівців, для цього потрібен окремий закон України про розподілену генерацію, що визначатиме питання дозволів, погоджень, механізмів тарифоутворення, земельних питань, видів палива для установок, питання екології, взаємодії з громадами тощо.

Антикризовий штаб рееомендував РНБОУ проаналізувати стан реалізації Указу Президента України № 695/2023, зокрема у частині підготовки та реалізації заходів Плану енергетичної стійкості України.

КМУ необхідно реалізовувати план заходів з відновлення об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, їх підготовки до осінньо-зимового періоду 2024/25 року.

Перспективним є розширення можливостей для імпорту електроенергії, подальшої інтеграції із енергосистемою ЄС, удосконалення нормативно-договірної бази.

Наразі у Фонді підтримки енергетики України закумульовано майже 553 млн євро грантових коштів, які  використовуються для закупівлі електротехнічного обладнання, спеціальної техніки для ремонтних робіт, засобів фізичного захисту та матеріалів для відновлення енергетичної інфраструктури. У 2024 році значну частину коштів спрямовано на придбання обладнання для розподіленої генерації, зокрема когенераційних установок і газових турбін, які будуть впроваджені у різних регіонах України.

Всі пропозиції будуть спрямовані у ВРУ, Кабмін та профільні структури.

Відео тут