Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану послідовно виступає за більш збалансовану в контексті потреб оборони і економіки, але у той же час прозору систему бронювання працівників.   З точки зору механізму – це, безумовно, запровадження легкого і зрозумілого електронного бронювання.

Ще в червні минулого року за наполяганням УСПП Мінекономіки разом із Мінцифри та Генштабом активізували роботу щодо цифровізації процедури бронювання (умовна назва єБронювання) для того, щоб прибрати суб’єктний вплив на прийняття рішень та їх терміни.

Тоді прогнозувалося втілення ідеї електронного бронювання ще восени 2023 року, втім, ініціативу не було до кінця реалізовано.

Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, УСПП постійно моніторили ситуацію та повторно надали експертні пропозиції Уряду. Деякі із них було втілено в життя – зокрема, до загальної суми податків підприємств, що бронюють своїх фахівців, враховується ЄСВ, а на підприємствах ОПК дозволено бронювати будь-яку кількість спеціалістів, не обмежуючись 50%.

Тепер Міністерство економіки України підтвердило, що уряд працює над створенням механізму електронного бронювання.  Про це представники відомства повідомили в коментарі AIN.UA.

“Іншої альтернативи, крім диджиталізації процесів, пов’язаних із бронюванням, немає. Це буде однозначно зроблено. Ми зараз обговорюємо з Міністерством оборони та Мінцифри принципові підходи до того, яким чином перевести “в цифру” постанову [Кабінету Міністрів] №76 [регулює питання бронювання, — ред.] або ті нормативно-правові акти, які регулюють або будуть регулювати питання бронювання військовозобов’язаних”, — розповіли в Мінекономіки.

Чиновники підтвердили, що ведуть діалог із бізнесом і профільними асоціаціями, народними депутатами та стейкхолдерами.

УСПП вітає прогрес в даному питанні та підкреслив важливість постійної комунікації і зворотнього зв’язку із бізнесом.

Економіка теж важлива для забезпечення оборони України: кожна гривня із сплачених податків йде на потреби ЗСУ

Українські промисловці і підприємці привітали рішення Ради ЄС про передачу надходжень від оподаткованих надприбутків заморожених російських активів Україні.  Передбачається, що щорічні надходження становитимуть приблизно 2,5-3 мільярди євро. 90% очікуваних надходжень буде використано на військові цілі для підтримки оборони України.

Водночас, в УСПП та Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану закликають українську дипломатію активніше працювати із євроінституціями та домагатися передачі власне самих активів, вартість яких перевищує 260 млрд. доларів.

«Це повинно стати, по перше, сигналом агресору, що цивілізований світ готовий максимально жорстко карати за воєнні злочини, а по друге –  кардинально збільшити фінансування нашої оборони, а також відновлення. Адже в рішенні, яке прийняла Рада ЄС 21 травня, передбачено, що тільки 10% від суми оподаткованих надприбутків активів рф буде йти на відновлення. Це дуже незначні суми. Звичайно, оборона зараз пріоритетніше, та ми маємо знаходити і залучати додаткові кошти на відбудову», – повідомив президент УСПП, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах.

Наразі Український союз промисловців і підприємців наполягає на активізації роботи Національної ради з відновлення та реалізації конкретних проєктів відбудови, їх узгодження із ініціативою Президента «Зроблено в Україні» тощо.

Власними зусиллями діловий союз веде перемовини із низкою бізнес-організацій ЄС та США щодо їх доручення до модернізації України. З Урядом Литви було здійснено реконструкцію школи та дитячого садочка на Київщині. Є напрацювання із фінською стороною щодо розбудови мережі сучасних бомбосховищ при освітніх закладах, розпочато пілотний проєкт із Міжнародною організацією праці по створенню мережі корпоративних дитячих садочків. Ці зусилля спрямовані на вирішення проблеми із дефіцитом кваліфікованих трудових ресурсів, створення сприятливих умов для збільшення економічної активності жінок.

Держдеп США назвав проблеми з корупцією та верховенством права в Україні найбільшим викликом для післявоєнного відновлення економіки та залучення іноземних інвестицій. Це включено у доповідь генерального інспектора Пентагону в Конгресі США.

Український союз промисловців і підприємців, який представляє бізнес, що генерує сумарно 80% ВВП України, активно працює над залученням міжнародних інвестицій та конкретизацією Плану відновлення України.

Наразі відомо, що в Україні з початку повномасштабної війни з рф відкрилося понад 2600 іноземних компаній (згідно аналітики Opendatabot). Проте поки ці інвестиції складно назвати вагомими, оскільки найбільша з цих компаній має статутний капітал у 1,28 млрд грн., на другому місці – 700 млн. грн. і так далі.

Тим часом українські експерти та й знані іноземні інституції, такі як Світовий банк, оцінюють наші економічні втрати від війни у суму понад 700 мільярдів доларів. Ця цифра лише посилюється через недоотримані прибутки та закриття бізнесів, зменшення людського капіталу через воєнні втрати серед добровольців і жертви серед цивільного населення, а також через загрозу неповернення частини біженців, які залишили країну.

«У цьому контексті надзвичайно важливо, щоб Україна будувала сильну та самодостатню економіку, яка забезпечить ефективну оборону та зможе протистояти геополітичним викликам. Така економіка також зможе привабити іноземні інвестиції, які є життєво важливим джерелом фінансування для відновлення та розвитку», – зазначив президент УСПП, очільник Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану Анатолій Кінах.

Для досягнення цих цілей необхідно не лише зробити акцент на внутрішніх ресурсах, а й вжити жорстких заходів щодо боротьби з корупцією та підвищити рівень відповідальності чиновників та регуляторних органів. Причому йдеться не просто про відповідальність за корупційні дії, але також і таку за неналежне виконання своїх обов’язків.

Податкова програє у судах до 90% справ проти бізнесу, свідчить аналітика бізнес-омбудсмена. За даними Офісу генпрокурора, в Україні 77% кримінальних справ проти бізнесу порушуються правоохоронцями без подальшої передачі до суду з обвинувальним актом. Цей показник сягнув історичного максимуму.«Це також йде в мінус держаному бюджету, так як і корупція. Бо марно закошмарений бізнес втрачає прибутки, а держава – податки», – зазначили в діловому союзі.

Невід’ємною складовою стратегії залучення іноземних інвестицій УСПП вважає саме розвиток національного сучасного, технологічного виробництва.

«Ініціатива Президента «Зроблено в Україні» повинна отримати продовження у вигляді конкретних програми чи планів заходів для галузей економіки, а також чітке визначення джерел фінансування (тут ми виступаємо за доступні програми кредитування з боку банків), окремих пільг тощо», – переконаний Анатолій Кінах.

У свою чергу, Антикризовий штаб вже напрацював такі пропозиції по АПК, ГМК, будівельній галузі, хімпромі, легпромі тощо, провівши окремі засідання з експертами та учасниками ринку. Ці дані вже передані в парламент та Уряд.

Невдовзі УСПП планується проведення спільного засідання із міжнародними партнерами щодо прискореної імплементації стандартів ЄС та НАТО у виробництві.

Розраховувати на бронювання тепер також зможуть ті виробники товарів для війська, які напряму передають їх військовим частинам ЗСУ.  Відповідний Наказ набув чинності 17 травня 2024 року.

Таким чином, зміни фактично розширюють перелік критеріїв. Перший об’єднує ті два, які були чинні до цього часу, додаючи при цьому позабюджетні джерела фінансування. А другий дає можливість отримати підставу для бронювання компаніям, які знаходяться на стадії розробки свого продукту у сфері ОПК.

Раніше Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану зверталися до Уряду із пропозиціями удосконалити процедуру бронювання для підприємств, які постачають товари і послуги для Сил оборони України.

Відомо, що Кабмін зреагував на ці звернення та раніше прийняв рішення скасування обмежень на бронювання працівників підприємств ОПК. Нині ж наказ Мінстратегпрому доповнює ці зусилля.

Раніше Український союз промисловців і підприємців та Антикризовий штаб звертали увагу парламенту, Уряду та Офісу президента на потребу масштабування та виходу на серійне виробництво зброї, боєприпасів, спецтехніки для потреб Сил оборони України.

Я вже провів низку нарад із керівниками підприємств оборонно-промислового комплексу, переконаний, що такий крок надасть їм можливість стабільно працювати та збільшувати обсяги виробництва.

Окрім того, в УСПП виступають за стратегічне планування розвитку українського ОПК. Мається на увазі наявність стабільних середньострокових (на 2-3 роки вперед) замовлень від держави, створення спільних із європейськими партнерами виробництв тощо.

Український союз промисловців і підприємців продовжує розвивати мережу контактів із діловими організаціями і бізнесом ЄС та США.  Нині партнерами ділового союзу є більше сотні асоціацій з Франції, Фінляндії, Польщі, США, Канади, Німеччини,  Литви, Латвії, Естонії, Чехії тощо.

Основною метою цих зусиль є підтримка українських експортерів та пошук партнерів, інвесторів  для наших виробників. У тому числі в рамках реалізації ініціативи Президента по запуску економічної платформи “Зроблено в Україні”.

Людмила Лемріні. Фото з соцмереж

УСПП уклав Договір про співробітництво з Шведсько-українською торговою палатою.  Документ підписали президент УСПП Анатолій Кінах та президент торгової палати Людмила Лемріні.

Сторони сприятимуть участі шведских урядових установ, фондів, бізнес-асоціацій, компаній у проєктах з реконструкції зруйнованої війною інфраструктури, житлового фонду і т.д.; встановленню партнерських відносин та клієнтських контактів між українськими і шведськими компаніями тощо.

Серед запланованих заходів:

– Організація презентацій шведських компаній для місцевих громад, та презентацій українських підприсмств для потенційних шведських партнерів

– Організація контактів з урядами, міністерствами та місцевими адміністраціями України та Швеції

– Підготовка аналітичної інформації щодо ситуації в певній галузі України та Швеції.

– Організація вебінарів, тренінгів, конференцій, бізнес-форумів, візитів українських бізнес-делегацій до Швеції та шведських бізнес-делегацій до України

УСПП доручив Шведсько-українській торговій палаті представляти свої інтереси на території Швеції у відносинах з державними неурядовими організаціями, установами, фондами, компаніями.

Впродовж минулого тижня у Варшаві відбулися важливі зустрічі делегації Українського союзу промисловців і підприємціві, що стали першим кроком до поглиблення співпраці між Україною та Польщею у різних сферах економіки та бізнесу.  Делегація зустрілася з представниками компанії Columbus та представила ідеї щодо створення представництва УСПП в Польщі та обговорила потенційні проекти спільної діяльності. Серед учасників зустрічі – віце президенти УСПП Сергій Тихонов, Сергій Устінов, колишній прем’єр-міністр Польщі Казимєж Марцинкевич, президент компанії Columbus Давид Зілінський, а також партнер і співвласник компанії Columbus Україна Денис Верьовка.

Сторони розглянули ідею створення Клубу колишніх прем’єр-міністрів країн ЄС та України, який би опікувався питаннями залучення інвестицій у проєкти з відбудови України. Окрім того, йшлося про стратегію входу компанії Columbus на український ринок.

Делегація продовжила активну роботу, представивши ініціативу співпраці з інвестиційним фондом “Vortune Equity Group S.A.”, а також обговорила можливості імпорту вугілля та коксу до України з компанією CARMEX EXPERT SP Z.O.O. Це велика компанія вугільної галузі, що оперує торговими контрактами в Колумбії і Казахстані, орендує припортові набережні у Гдині і Гданську та займається продажем вугілля у великих обсягах.

Зустрічі з партнерами також відкрили можливості фінансування спільних бізнес-проектів європейськими та українськими інвесторами. Зокрема, УСПП пропонує полякам розглянути можливість закупівлі українського біопалива для польських електростанцій. Ця ж тема стала предметом перемовин із президентом фірми SOW Energy Лещуком Памулою, інвестором з галузі будівництва та біоенергетики. З ним обговорювався проєкт створення логістичного хабу у сфері торгівлі соняшниковими пелетами з України. Клієнтами компанії SOW Energy є єлектростанції і електротеплові котельні.

Віце-президенти УСПП обговорили також можливості співпраці з юридичною фірмою «Głuchowski Siemiątkowski Zwara», встановивши напрями спільної діяльності у проведенні бізнес-конференцій в Гданську, обміні студентами, інформацією у сфері навчальної діяльності між Гданським та Київськими університетами. Крім того, корпоративні клієнти фірми будуть заохочені до інвестування в Україну та тісної співпраці з УСПП.

Представники українських промисловців і підприємців провели низку інших зустрічей та перемовин, серед них – із архітектором, президентом місцевої будівельної компанії паном Анджеєм Косіцьким, ректором Університету Лазарського (щодо організації курсів навчання у сфері адаптації українського законодавства під європейські стандарти, обміну студентами та проекти Erasmus), громадською діячкою, членкинею Польсько-Української ТПП  Веронікою Марчук та ін.  Зустрічі з бізнес-та громадськими діячами відкрили нові перспективи у взаємодії між Україною та Польщею. Важливою є роль таких ініціатив у сприянні економічному зростанню та підтримці партнерства між країнами.

На наступному тижні очікується підписання меморандумів між УСПП та згаданими інвестфондом, юридичною фірмою та університетами. Після цього розпочнеться реалізація попередньо обговорених проєктів.

Кабінет Міністрів України та представники бізнес-асоціацій України підписали Заяву про поглиблення співпраці між державою і підприємцями задля розвитку економіки держави. У документі зазначено, що побудова ефективної взаємодії між бізнесом і владою — питання національної безпеки. Така взаємодія потребує нового формату діалогу й напрацювання нового суспільного договору між підприємцями та державою.
Одним із підписантів спільної Заяви став Український союз промисловців і підприємців, який з часу свого заснування перебуває у центрі складних процесів створення інфраструктури державної підтримки бізнесу, захищає права підприємців, активно долучається до формування економічної політики України, сприяє просуванню експорту та залученню іноземних інвестицій.
УСПП ефективно співпрацює зі всіма органами державної влади України – Верховною Радою України, Офісом Президента України, Кабінетом Міністрів України, Радою національної безпеки та оборони України, Державною податковою службою України, антикорупційними органами, Національним банком України, місцевими органами влади, профспілками, усіма ключовими об’єднаннями промисловців, роботодавців та бізнесу України.
Діловий союз у своїй роботі дотримується цивілізованого, деполітизованого підходу, формує якісні пропозиції до законодавчих та нормативних рішень, надає уряду і парламенту аналіз стану справ в промисловості та виробництві, супроводжує вирішення проблем галузей індустрії (АПК, ГМК, будівельних матеріалів та ін.) тощо.
З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну УСПП вдалося укріпити наявні зв’язки та налагодити нові із найбільшим діловим об’єднанням ЄС Businesseurope, Національною асоціацією виробників США, бізнес-спільнотами з Данії, Фінляндії, Литви, Латвії, Польщі, Франції і т.д. Загалом УСПП співпрацює на двосторонньому рівні з бізнес-асоціаціями близько 100 країн. У 2022 році отримав статус організації-спостерігача в діловій асоціації «Бізнес в ОЕСР» (Business at OECD є об’єднанням федерацій промисловців, підприємців, роботодавців, яке офіційно діє при Організації економічної співпраці і розвитку) та здійснює промоцію якнайшвидшого членства України в ОЕСР.
Триває реалізація спільних проєктів по відбудові України з урядом Литви (відновлюються соціальні об’єкти на Київщині).
У квітні 2022 року за ініціативи УСПП створено Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, участь у роботі якого беруть представники ВРУ, КМУ, Офісу президента, РНБОУ, місцевого самоврядування, наукових установ, профспілок, бізнесу. На цьому майданчику було напрацьовано низку рішень, які потім знайшли своє втілення в законодавчих актах парламенту та рішеннях уряду.
У той же час Український союз промисловців і підприємців зіткнувся із бюрократичними труднощами, пов’язаними із продовженням розміщення головного офісу в Києві (вул.Хрещатик, 34), у якому УСПП працює з 1992 року, де приймає іноземні урядові, парламентські делегації, проводить зустрічі з іноземними дипломатами, представниками міжнародного бізнесу, організовує безкоштовні заходи для українського підприємництва.
У жовтні 2023 року уряд передав нежитлові приміщення в будівлі по вул. Хрещатик, 34, у м. Києві із сфери управління Міністерства енергетики до сфери управління Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату КМУ. А у січні 2024 року розпорядженням Кабміну від 3.01.2024 року №2-р було скасовано попереднє рішення від 16.10.1997 р. №581, згідно з яким УСПП впродовж 32 років займає приміщення в будівлі за адресою вул.Хрещатик, 34.
Особливе занепокоєння викликає той факт, що подібна ситуація стала можливою в умовах повномасштабної війни рф проти України, спрямованої на виснаження ресурсів, коли потрібні спільні зусилля та довіра влади, бізнесу, громадськості по підтримці економічної стійкості держави та підвищенню її оборонних спроможностей. Маємо розвивати національне виробництво, як йдеться в ініціативі Президента України «Зроблено в Україні», передусім ОПК, залучати більше західних інвестицій, збільшувати експорт.
При цьому такий крок КМУ відбувається на тлі планів Уряду щодо скорочення міністерств на третину, вірогідно і значної кількості держслужбовців. Відтак, його складно пояснити нагальною потребою держави в заявленому приміщенні.
Український союз промисловців і підприємців є неприбутковою громадською організацією та унікальним історичним інститутом громадянського суспільства в Україні, знаним партнером для урядів і бізнесу ЄС, Єврокомісії та Європарламенту, ООН, “знаком гарантії” для інвесторів.
Враховуючи це, просимо сприяти можливості продовження використання УСПП приміщень за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 34 (3 поверх) на умовах оренди.
Віримо, що спільні дії Уряду та бізнесу України не обмежаться виключно письмовими деклараціями, а їх партнерство буде наповнене довірою, співпрацею та ефективною роботою задля збереження економічної стійкості України в умовах повномасштабної війни, повоєнного відновлення та відбудови.
Федерація роботодавців України

Торгово-промислова палата України

Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України

Федерації профспілок України

Конфедерація будівельників України

Будівельна палата України

Об’єднання підприємств хімічної галузі України «Союз хіміків України»

Федерація металургів України

Київська торгово-промислова палата України

Спілка молочних підприємств України

Спілка малих, середніх та приватизованих підприємств України

Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування

Асоціація фермерів та приватних землевласників

Всеукраїнська асоціація пекарів

Асоціація «Укрлегпром»

Асоціація українських автомобілевиробників «Укравтопром»

Асоціації «Укроліяпром»

Асоціація «Укроліяпром»

Асоціація малих міст України

Асоціація «Меблідеревпром»

Асоціація «Укрзовніштранс»

Українська військова варта

Українська жіноча варта

Українська асоціація досконалості та якості

Асоціація «Укркондпром»

ГС «Біоенергетична асоціація України»

Асоціація «Українське морозиво»

Асоціації «Укрелектрокабель»

Всеукраїнська спілка виробників будівельних матеріалів

Асоціація «Укрцемент»

Асоціація «Укрмашбуд»

Національна асоціація «Укрконсервмолоко»

Ліга нафтопромисловців України

Асоціація м’ясної галузі

Польські фермери, які блокують пункти пропуску на кордоні, дороги поблизу пунктів пропуску з Україною, планують продовжити протест ще на місяць – до квітня. Вони також не виключають, що почнуть блокувати пасажирський рух між Україною і Польщею. Через дії низки польських організацій простоює гуманітарний вантаж та товари військового призначення для України, які є критично важливими в умовах війни та атак росіян.

Ситуація на кордоні з Польщею наразі стає дедалі більш складною, зокрема, і через те, що протести польських фермерів здебільшого носять характер незадоволеності потребою впровадження «зелених» норм ЄС в сільському господарстві, їх низькою рентабельністю тощо.

Це ті питання, які Україна не повинна і не може вирішувати, проте через які стала заручницею ситуації.

На цьому наголошує президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану Анатолій Кінах.

На його думку, вирішити проблему лише на рівні митниці чи навіть профільних міністерств наразі неможливо. Потрібне втручання на вищому рівні, включаючи участь прем’єрів, президентів України та Польщі, а також представників Єврокомісії.

Потрібен конструктивний діалог та узгоджені заходи між урядами та євроструктурами, щоб забезпечити безперешкодний рух людей та товарів через кордонні пункти пропуску. Також закликаємо правоохоронні органи Польщі карати, а ще краще – унеможливлювати акти пошкодження вантажів із українським зерном.

Раніше УСПП звертався до організацій польського бізнесу, з яким  має меморандуми про співробітництво. Польські партнери підтвердили: від дій фермерів-протестувальників страждає і їх економіка.

Ще в грудні минулого року (перша «хвиля» блокування експорту нашого АПК через кордон із Польщею) Польсько-українська господарча палата в листі-відповіді до УСПП зазначила:«Ми також закликаємо до припинення блокади, оскільки вона б’є по підприємцях в обох країнах. Кільканадцять компаній – членів Палати – повідомили, що блокада вже завдала їм збитків на суму понад 100 мільйонів злотих. Через блокаду вартість автомобільного фрахту зросла на 300%».

Тоді ж Український союз промисловців і підприємців звернувся до президентів України і Польщі, а також президентки Єврокомісії пані Урсули фон дер Ляєн.

Ситуація на деякий час врегулювалася, проте поновлення блокування польськими фермерами кордону порушує торговельну політику, правила ЄС, а також спричиняє втрати для українського, польського та іншого європейського бізнесу.

Більше того – простоювання гуманітарної допомоги та військових товарів на кордоні може мати критичні наслідки.

Російська агресія руйнує українські землі, але загрожує і Польщі, і всьому ЄС!

Я переконаний, що спільні консультації на рівні прем’єр-міністрів та Президентів обох країн, із залученням Єврокомісії допоможуть знайти варіант розв’язання цієї проблеми. Важливою є й розробка спільних протоколів для швидкого розв’язання подібних ситуацій у майбутньому.