У Будинку профспілок відбулась презентація досліджень «Ознаки гідного робочого місця в контексті військової економіки та повоєнної відбудови» та «Промислова політика для виживання України», проведених за сприяння Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.

У реалізації зазначених проектів брали участь фахівці ФПУ, роботодавці, науковці, економісти, вітчизняні та міжнародні експерти.

До заходу долучилися представники Міністерства економіки, Міністерства молоді і спорту, Державної служби зайнятості тощо.

Як зазначив на презентації президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Об’єднання організацій роботодавців України Анатолій Кінах, головним завданням в економіці зараз є зміна її структури в бік індустріально-інноваційної, а також швидка адаптація виробничих стандартів до норм ЄС.

“Це важливо як для забезпечення стійкості і підвищення самодостатності економіки – ресурсної бази для нашої оборони, так і для поступового повернення українських біженців додому”, – відмітив він.

Голова ФПУ Григорій Осовий відмітив, що всі напрацювання у контексті повоєнної відбудови України мають проходити громадські обговорення, відтак, дана презентація – це практичний крок на шляху модернізації промисловості і забезпечення гідної праці.

Про сильну економіку та її вплив на пришвидшення перемоги України та повернення біженців говорив і директор представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Фелікс Гетт.

“Ці дослідження дуже важливі для майбутнього України: вона потребує не тільки сильної армії, але й сильної економіки, щоби протистояти рф. Це також запорука повернення біженців. Основою для відбудови України мають стати не спорадичні бізнес-інтереси великих груп, а сильна соціально орієнтована економіка”, – зазначив пан Гетт.

Презентацію щодо подолання наслідків деіндустріалізації провів директор держпідприємства “Укрпромзовнішекспертиза” Володимир Власюк.

Серед його тез – мало країн експортують сировину, бо це не вигідно: ставку варто робити на переробку; будівництво великих заводів неможливе без державної підтримки.

Українська держава має відігравати активну роль у подоланні ринкових провалів, спричинених війною. Західні партнери повинні відмовитися від протидії українській промисловій політиці, зокрема у формі локалізації.

Щоб сприяти подальшому зростанню та самодостатності інноваційного сектору виробництва озброєння в Україні, український Уряд має дозволити регульований експорт. Західні донори повинні збільшити закупівлю української зброї для оборони країни.

Україна та Європейський Союз повинні спільно інвестувати в декарбонізацію металургії та інших ключових галузей, аби гарантувати, що українське виробництво не буде послаблене Європейською зеленою угодою.

За висновками учасників заходу, відбудова країни потребує також активної участі кваліфікованих працівників, і створення гідних умов праці. Вони мають стати стимулом для залученню трудового капіталу та його утримання в усіх галузях.

На шляху до євроінтеграції Україна має відповідати європейським стандартам праці, що включають забезпечення прав працівників, безпечні умови та соціальну відповідальність. Це сприятиме економічній стабільності та швидкій інтеграції в європейську спільноту.

Відеозапис з презентації можна переглянути за посиланням: https://t.me/fed_prof/664

Секретаріат Реєстру (The Transparency Register)підтвердив реєстрацію Українського союзу промисловців і підприємців в системі.   Реєстр прозорості ЄС — це база даних, у якій перелічені організації, що можуть чинити вплив на процес розробки законодавства та впровадження політики інституцій ЄС. Реєстр показує, які інтереси представляються на рівні ЄС, ким і від чийого імені — а також, які ресурси спрямовані на цю діяльність (включаючи фінансову підтримку, пожертви, спонсорство тощо). Це забезпечує публічну прозорість і відповідає європейському законодавству.   Відтепер УСПП вказуватиме свій реєстраційний номер при комунікації з інституціями ЄС, наприклад, під час подачі заявки на акредитацію в Європейському Парламенті або при участі в публічних консультаціях, які організовує Європейська Комісія.   Дані в Реєстрі оновлюватимуться щорічно.

Днями я провів онлайн-зустріч із головами громад – учасниками проєкту Асоціації  малих міст України «Супермаркет рішень для громад».

Організаторами заходу виступили Асоціація спільно із УСПП, а до участі долучилося більше 60 представників місцевого самоврядування.

Говорили про посилення стійкості громад в умовах воєнного стану. Серед іншого, йшлося про економічні виклики та можливості для регіонального розвитку, енергетичну стійкість, збереження та створення робочих місць.

УСПП та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану послідовно підтримують розширення повноважень для місцевих громад, наголошуючи на необхідності забезпечення їх відповідними ресурсами для реалізації цих функцій.

Такий підхід є ключовим для підвищення економічної стійкості країни під час війни з російським агресором, сприяючи швидкому реагуванню на локальні потреби і ефективній підтримці економічної активності на місцях.

Загалом є чимало питань, які потребують вирішення. Передусім, необхідно відпрацювати систему адресної підтримки бізнесу і громадян на деокупованих та прифронтових територіях. Маємо відновлювати економічну активність, де це можливо, бо це є робочі місця, а відтак – сприяння обороні України

Я поінформував, що УСПП, Антикризовий штаб, а також Асоціація малих міст України надали свої пропозиції в даному напрямі РНБОУ, де готується рішення “Стійкість громад в особливий період”.

Також в діалозі з головою Асоціації Павлом Козирєвим, котрий модерував зустріч, було названо і інші питання, котрі потребують уточнення на законодавчому рівні.

До прикладу, що робити із заборгованістю з різниці в тарифах, яка вже становить 64 млрд. грн, і може зрости в наступному році ще на 17 млрд? Яким чином місцеві бюджети отримають компенсацію надання державою великої кількості пільг?

Я переконаний, що потрібно вдосконалювати фіскальну децентралізацію, а також виходити на більш системну роботу і діалог із податковою на місцях.

Також я рекомендував головам громад посилатися на законодавство ЄС, в якому існує норма про направлення мінімум 64% ПДФО в місцеві бюджети. Оскільки Україна вже є офіційним кандидатом на вступ, триває переговорний процес та паралельно активна гармонізація законодавства, тож це має бути вагомим аргументом.  Коли цьогоріч вилучили цю дохідну частину  із місцевих бюджетів, то рівень і якість ресурсної підтримки ЗСУ знизився. Місцеві громади і місцеві бюджети можуть більш оперативно реагувати на запити наших військових.

Учасників зустрічі також ознайомили із можливостями залучення грантових коштів в проєкти із відновлення чи посилення економічних спроможностей бізнесу та громадян.

Так, УСПП виступав менеджером проєктів з відновлення соціальних об’єктів на Київщині, фінансованих Урядом Литви. Разом із Міжнародною організацією праці та Об’єднанням організацій роботодавців України реалізовано пілотний проєкт із запуску корпоративного дитячого простору на Львівщині. Нині запущено в розробку низку подібних ініціатив в інших областях. На тлі дефіциту робочої сили зусилля, спрямовані на підвищення економічної залученості жінок, є дуже важливими. Якщо разом допомагати вирішувати питання наявності достатньої кількості таких корпоративних просторів, то працевлаштування спеціалісток, які перебувають в декретах, зросте.

Голови громад вже зацікавилися таким проєктом, зокрема до УСПП надійшло більше 50 заявок, а Асоціація малих міст України ініціювала організацію окремого обговорення його деталей із фахівцями ділового союзу та головами громад.

Український союз промисловців і підприємців має системну комунікацію як із парламентом, Урядом, РНБОУ, так і з органами місцевого самоврядування. Так, представники територіальних громад постійно залучені до роботи Антикризового штабу, мають можливість отримати в УСПП безкоштовні консультації тощо.

 

Під час свого візиту до Польщі  провів зустріч з колишнім прем’єр-міністром Польщі Казімєжем Марцинкевичем. Зустріч відбулася в рамках діяльності фундації Premier-U, яка була створена УСПП з метою прискорення відновлення України від наслідків війни, сприяння її європеїзації, залученню інвестицій в економіку, боротьби з корупцією тощо.

Premier-U вже відкрила свій офіс у Варшаві та планує розширити діяльність у Брюсселі, що підкреслює значущість європейської підтримки для України і посилення співпраці з партнерами. Особливо важливим є досвід Казімєжа Марцинкевича, який був прем’єр-міністром Польщі у 2005-2006 роках — одразу після вступу країни до Євросоюзу. Під час зустрічі було обговорено, як цей досвід може допомогти Україні, яка наразі веде активні переговори щодо вступу до ЄС.

Крім того, фундація Premier-U готує презентацію для провідних польських компаній, зокрема за підтримки Фонду “Інститут Леха Валенси”. Планується також залучення інших країн-членів ЄС до співпраці, і вже кілька екс-прем’єрів європейських держав виявили інтерес до цієї ініціативи. Головною метою роботи фундації є прагматична допомога у відбудові України від наслідків повномасштабної війни рф проти нашої держави, модернізації її промисловості та економіки, що є важливою частиною підготовки України до євроінтеграції. Також в рамках свого візиту до Польщі зустрівся з легендарним польським лідером Лехом Валенсою та виступив на важливому міжнародному заході — Конгресі відбудови України COMMON FUTURE, де обговорювалися питання співпраці з ЄС у відбудові України.

На адресу Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) та Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану надійшли вітання від Президента України та Голови Верховної Ради з нагоди Дня підприємця. У своїх зверненнях вони відзначили важливу роль бізнесу у підтримці та зміцненні української економіки, особливо в умовах війни.

УСПП, представляючи інтереси ділової спільноти України, та Антикризовий штаб провели спеціальне засідання, приурочене до цього дня. Під час зустрічі, участь в якій традиційно взяли представники Кабміну, парламенту,  податкової, профспілок, керівники галузевих асоціацій промисловців, окремих компаній, експерти, у тому числі Національної академії наук тощо, були окреслені ключові питання для бізнесу. Серед них: потреба у доступному кредитуванні, необхідність удосконалення бронювання фахівців, а також вирішення проблем в енергетичному секторі, які виникають через постійні ворожі обстріли критичної інфраструктури.

“В умовах триваючої війни з рф, яка спрямована на виснаження ресурсів, надзвичайно важливим є активний діалог між владою та бізнесом України. Спільними зусиллями можливо підвищити стійкість і самодостатність української економіки, створити умови для притоку інвестицій, та реалізовувати проєкти з відбудови на більш масштабному рівні, – підкреслив президент УСПП, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах.

Нагадаємо, що УСПП є підписантом спільної Заяви Уряду та бізнес-асоціацій України про поглиблення співпраці, що відображає важливість об’єднання зусиль для досягнення спільних цілей. Діловий союз також активно підтримує ініціативу Президента “Зроблено в Україні”, послідовно відстоюючи підвищення локалізації виробництва та імпортозаміщення.

Український бізнес у воєнних умовах продемонстрував надзвичайну витривалість та відданість своїй країні. Незважаючи на серйозні виклики, зокрема постійні обстріли та руйнування інфраструктури, бізнес продовжує виконувати свої зобов’язання перед державою. За першу половину 2024 року українські підприємства сплатили до бюджету понад 700 мільярдів гривень податків, демонструючи високий рівень відповідальності. Ця сума свідчить про те, що, навіть в умовах війни, економічна активність продовжує підтримувати державу. Така стійкість є результатом не лише корпоративної культури, але й послідовної співпраці між владою та підприємцями. УСПП є невід’ємною частиною цього процесу, активно підтримуючи ініціативи, спрямовані на зміцнення економічної самодостатності України.

Український союз промисловців і підприємців на законних підставах відновив доступ до свого офісу на Хрещатику, 34. Господарський суд м.Києва раніше ухвалив відповідне рішення про забезпечення позову ділового союзу, про що ми писали тут. Маючи на руках виконавче провадження про негайне його виконання Управлінням адміністративних будинків Секретаріату КМУ, працівники УСПП наразі повернулися до роботи в штатному режимі.

Прозоре рішення суду в даній справі дало можливість працювати в повному обсязі не лише УСПП, але й Антикризовому штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану (АШ), що за час повномасштабної війни рф проти України став важливим майданчиком для системних комунікацій влади і бізнесу, на якому напрацьовано низку економічних пропозицій, втілених в рішеннях РНБОУ, законопроєктах ВРУ, постановах Уряду.

АШ, до роботи якого долучені народні депутати, урядовці, податківці, бізнес-омбудсмен України,  органи місцевого самоврядування, керівники територіальних громад, волонтери, профспілки, НАНУ, аналітично-експертні установи тощо – працює над завданнями підвищення стійкості і самодостатності економіки під час війни, вирішенням проблем бізнесу, програмами модернізації промисловості, її адаптації до європейських регламентів, залученням інвесторів в проєкти з відбудови України, реалізації ініціативи “Зроблено в Україні”.

За останні 2 роки УСПП та Антикризовий штаб домоглися створення зрозумілої системи бронювання фахівців (яка, безумовно, буде вдосконалюватися), запуску “еБронювання”, продовження програм з локалізації виробництва та “Доступні кредити 5-7-9” із її розширенням на переробні підприємства та бізнес із прифронтових територій. Завдяки системній роботі з ДПС України оперативно вирішуються проблемні кейси підприємців.

Разом із Урядом Литви УСПП вже реалізував два проєкти із відбудови соціальної інфраструктури на Київщині, наразі запустив також пілот з Міжнародною організацією праці на Львівщині  щодо розбудови мережі корпоративних дитячих просторів. Мета проєкту – стимулювати економічну активність жінок, які мають дітей-дошкільнят.

Діловий союз разом із своїми партнерами опікується питаннями допомоги ветеранам війни, їх фізичної та психологічної реабілітації, протезування. У тому числі – активно залучає до цього завдання міжнародних донорів.

Як підкреслив президент УСПП, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах, ситуація, з якою стикнувся УСПП, інші громадські організації – наявність тиску з боку окремих посадовців, урядових структур, спроби фізичного блокування статутної діяльності – вкрай неприємна та шкідлива для України. Адже триває війна з рф на виснаження ресурсів, ворог продовжує нищити цивільну інфраструктуру, енергетику, цинічно цілить навіть по дитячих лікарнях. В такий час необхідна єдність держави, громадянського суспільства, бізнесу – усі мають працювати на благо України так само віддано, як це роблять наші захисники і захисниці на передовій.  Відкрита комунікація, чесний діалог, безумовне дотримання принципів верховенства права та рівності всіх перед законом, повага до громадських організацій і суспільної думки – це, у тому числі, і тест для нас як кандидата на вступ до ЄС.

Ми щиро вдячні всім партнерам – провідним бізнес-асоціаціям, галузевим організаціям, профспілкам, волонтерській спільноті та ін., які підтримали нас в поточних обставинах. Переконані, що це лише зміцнило наші спільні позиції.

УСПП продовжує працювати – виключно у правовому полі, відкритий до комунікацій, співпраці, сприяючи зміцненню та розбудові України.

Антикризовий штаб закликав Раду не підвищувати податки «пакетом», натомість провести консультації із бізнесом щодо більш ефективних механізмів покриття дефіциту бюджету

Дефіцит бюджету, за даними Мінфіну, становить 500 млрд гривень. Для вирішення цієї проблеми, що виникла через затримки в отриманні міжнародної допомоги на початку року та загальний брак коштів для фінансування Сил оборони, Уряд вирішив підвищити податки для бізнесу. Відповідний законопроєкт №11416, внесений до парламенту, вже викликав негативну реакцію в ділової спільноти України та економічних експертів.

Зокрема і через те, що ініціативі не передували техніко-економічне обґрунтування і прогнозування можливих наслідків, також не були проведені консультації із бізнесом. Посилення фіскального тиску підвищить собівартість продукції та послуг, призведе до зростання цін, а також зниження купівельної спроможності громадян. Конкурентоспроможність національного виробника відчутно впаде. Додатково, Уряд переглянув прогноз економічного зростання, зменшивши очікуване ВВП на 2024 рік з 4,6% до 3,5% та на 2025 рік з 6,8% до 2,7%. Це не додає довіри до запропонованих податкових змін.

Такі висновки засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП, рішення якого направлене в парламент, Кабмін, Офіс президента, ключовим соціальним партнерам. До його формулювання долучилися представники структурованих організацій бізнесу, роботодавців, науково-експертних інституцій, а на самому засіданні виступили народні депутати, очільники галузевих асоціацій, керівники великих і малих компаній зі своїми проблемними кейсами тощо.

За перше півріччя 2024 року в Україні закрилися майже 92 тисячі ФОПів, що на 54% більше, ніж в аналогічному періоді 2023-го. За цей же час припинили свою діяльність 1,5 тисячі підприємств, що більше на 15% за минулорічний показник.

Закриття бізнесів і падіння ділової активності свідчать про потребу у всебічній підтримці підприємництва та створенні сприятливих умов для його відновлення.

Інвестиційні настрої також не зростають. Передовсім, через відсутність чіткого Плану відновлення України із конкретними середньостроковими програмами – для промисловості, житлового сектору, будівництва, зеленої енергетики і т.д., а також страхування воєнних ризиків.

Попередні прогнози Антикризового штабу щодо необхідності підвищення стійкості і самодостатності національної економіки справджуються. В умовах повномасштабної війни з російськими загарбниками  – критично важливо задіяти всі можливі ресурси для зниження ризиків, пов’язаних із затримками у надходженні зовнішньої фінансової допомоги. Це повинен бути адресний підхід до кожної галузі та навіть підприємства, доступ виробників до фінансових ресурсів (кредитування), прогнозованість у податковій сфері, вирішення проблем адміністрування тощо.

Збільшення податкового навантаження, що передбачено Проєктом № 11416, без врахування реальної економічної ситуації, а також вищеназваних компенсаторних заходів може лише погіршити ситуацію.

Уряд також не пропонує чіткого плану щодо зниження державних  втрат за рахунок боротьби з хабарництвом, неефективним управлінням державними компаніями, з тіньовими схемами на митниці, схемами із продажу підакцизних товарів тощо. Натомість, попри заявлені наміри щодо оптимізації штатів та скорочення державного апарату, розширюються службові простори для розміщення держслужбовців, а відтак, вірогідно, збільшуватимуться витрати на утримання державного майна.

«Наголошуємо на необхідності спільних зусиль для розробки ефективних механізмів, які б не лише усували дефіцит бюджету, а й підтримували бізнес в умовах війни. Важливо зосередитися на посиленні боротьби з корупцією, забезпеченні верховенства права, а також на розробці та впровадженні Плану відновлення України. Це має включати програми розвитку промисловості, бізнесу, збереження людського капіталу та залучення інвестицій», – наголосили експерти і партнери Антикризового штабу.

Антикризовий штаб і УСПП закликали ВРУ та Кабмін, як ініціатора законопроєкту, не приймати його в поточній редакції, натомість провести додаткові консультації з представниками бізнесу і соціальними партнерами щодо більш ефективних механізмів вирішення проблеми дефіциту державного бюджету 2024 року.

Дивитися відеовиступ Анатолія Кінаха

2023 рік став рекордним за кількістю відкритих кримінальних проваджень проти бізнесу — 43 138 справ. Це найбільший показник з 2012 року, зазначає у своєму дослідженні Опендатабот.

Тенденція зберігається і цьогоріч. При цьому майже 80% справ не доходять до суду або ж не мають вироків по них.

Український союз промисловців і підприємців давно звертає увагу на ці факти правоохоронних структур, зокрема і Офісу генпрокурора.

Президент УСПП Анатолій Кінах свого часу провів низку зустрічей, робочих листувань із Генпрокурором з даного питання. Справа в тім, що сам Офіс визнає, що в Україні 77% кримінальних справ проти бізнесу порушуються правоохоронцями без подальшої передачі до суду з обвинувальним актом. Цей показник сягнув історичного максимуму.

Більше того – навіть ті 23%, що доходять до судового розгляду – переважно підтверджують невинуватість підприємців.

Наприклад, податкова програє у судах до 90% справ проти бізнесу, свідчить аналітика бізнес-омбудсмена.

Така ситуація може розглядатися як тиск на бізнес ( або ж спроби такого тиску), де є корупційна складова. Через такі дії шкода завдається як підприємцям, так і державі.

Бізнес втрачає час, фінансові ресурси на адвокатів, судові збори, попередні штрафи і т.д., щоб довести відсутність порушень у своїх діях. При цьому часто рахунки такого підприємства можуть блокуватися, що унеможливлює виробництво чи операційну діяльність, а це вже – штрафи від контрагентів за недотримання термінів, вказаних в контрактах.

Що більш критично – це репутаційні ризики, адже бізнес, який потрапив до судового реєстру як фігурант кримінальної справи може масово втрачати партнерів, які роблять перевірки фінмоніторингу та комплаєнсу.

Тому тут УСПП підтримує ініціативу, озвучену Опендатабот, яка полягає в тому, щоб дати можливість бізнесу публічно спростовувати інформацію із судового реєстру про те, що компанія – фігурант кримінальної справи (підтвердження з прокуратури із електронним підписом).

«Це у тому разі, якщо судового вироку так і не було або визнано відсутність складу злочину з боку компанії», – коментують в діловому союзі.

Чому це так важливо? В умовах повномасштабної війни проти російського агресора, необхідно створювати прозорі і стимулюючі умови для збільшення ділової, інвестиційної активності. Зрештою, від цього залежать податки, а відтак – обсяги фінансування Сил оборони України. Нагадаємо, що ЗСУ отримують фінансування виключно коштом національного держбюджету, міжнародна допомога не розповсюджується на безпекові сфери.

«Марно закошмарений бізнес втрачає прибутки, а держава – податки», – підкреслили експерти УСПП.

Окрім цього, варто вирішити ще цілу низку проблем українського підприємництва – удосконалити процедуру бронювання, збільшити доступне кредитування (через систему держгарантій для комерційних банків і страхування воєнних ризиків), у державно-приватному партнерстві розвивати мережу малої маневреної генерації і т.д.

«Завдань для підтримки стійкості і відновлення самодостатності української економіки вкрай багато. Створення штучних бар’єрів для бізнесу явно не вписується в цю стратегію. Тож закликаємо правоохоронні органи, прокуратуру переглянути свої підходи та розпочинати кримінальні провадження проти підприємців тільки за умови підтверджених фактів складу злочину в їх діях по принципу “не нашкодь», – підсумували в УСПП.

Вдосконалення процедур бронювання працівників, необхідність підтримання діяльності не лише критично важливих, але й всіх економічно активних суб’єктів підприємництва – одні із найважливіших факторівстійкості економіки України в умовах воєнного стану. Наша оборона у війні із російським агресором фінансується виключно за кошти держбюджету, тобто на податки українських громадян, підприємств, резидентів.

Для майже 60 % роботодавців пошук кваліфікованих працівників є першочерговою проблемою, за результатами опитування Уряду. В окремих галузях ця ситуація ще більш критична: на деяких гірничодобувних підприємствах – до 73 % незаповнених вакантних місць, на трубних підприємствах – до 81 %, у будівництві – від 60 до 80%.

Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП за участі представників РНБОУ, Кабміну, ВРУ, бізнесу, експертів, профспілок тощо.

Напередодні Антикризовий штаб проаналізував численні звернення промислових підприємств щодо складності з набором робітничих кадрів у контексті імплементації закону № 3633-ІХ про мобілізацію.

Виробники, роботодавці одностайні в тому, що система бронювання потребує подальшого удосконалення та узгодження із раніше затвердженими нормативно-правовими актами у цій сфері.

Серед поширених зауважень:

– часом недотримання причетними органами державної влади термінів оформлення бронювання;

– відсутність  юридичних гарантій не бути одразу мобілізованими при оновленні даних;

– практика розширеного трактування підстав для  відмов ТЦК та СП у зарахуванні заброньованих працівників на спеціальний військовий облік під час перевірки підстав для надання відстрочок;

– норми щодо бронювання 100% військовозобов’язаних працівників підприємств ОПК  не розповсюджується на працівників, яким вже вручено мобілізаційне розпорядження (резервісти), зокрема після введення у дію Закону № 3633-ІХ та відповідно зниження призовного віку до 25 років.

Учасники засідання також наголосили на тому, що в суспільстві немає консенсусу щодо параметрів  справедливої системи «економічного бронювання», а відтак концепцію потрібно доопрацьовувати і проводити адекватну комунікацію з громадськістю, військовими.

Антикризовий штаб пропонує Уряду швидке налагодження системи перекваліфікації і навчання спеціалістів та закликає максимально жорстко реагувати на зловживання, корупційні практики під час організації перетину кордону через систему «Шлях».

За підсумками розгляду Антикризовий штаб і УСПП направили РНБОУ, парламенту, Кабміну структуровані рекомендації і бачення бізнесу покращення системи бронювання.

Першочергово слід провадити постійний моніторинг впливу державної політики в сфері мобілізації на стійкість національної економіки.

З цією метою потрібно налагодитивзаємодію місцевих органів влади, ТЦК СП, органів місцевого самоврядування для дотримання термінів оформлення та/або переоформлення бронювання військовозобов’язаних.

Далі – опрацювати пропозиції бізнесу щодо бронювання критично важливих працівників промисловості за найменуваннями професій, посад. Такі вже надсилалися Уряду.

При визначенні підприємства критично важливим для економіки враховувати динаміку показників у економічній діяльності таких підприємств та необхідність збереження їхнього статусу,

Щоб ефективно імплементувати Закон про мобілізацію, Кабміну необхідно внести зміни до відповідних нормативно-правових актів, передбачивши:

– бронювання і резервістів на підприємствах ОПК;

– доповнення Постанови №76 (зі змінами, внесеними постановою №650)нормою про обов’язковість інформування підприємства з боку ТЦК та СП щодо зарахування заброньованих осіб на спеціальний облік у 5-денний строк. Визначати кількість військовозобов’язаних для електронного бронювання визначати  станом на 01.01.2024 року (замість 18.05.24р.);

– можливість бронювання військовозобов’язаних співробітників, що займають посади чи виконують функції, які є обов’язковими згідно вимог законодавства (наприклад, у страховій сфері).

Міносвіти спільно із вітчизняними вишами мають розглянути пропозицію залучати студентів окремих спеціальностей (наприклад, інженерних, ІТ) починаючи з 3-го курсу очної форми навчання за держзамовленням до обов’язкової роботи на підприємствах ОПК за погодженим графіком. Натомість випускники таких спеціальностей, які навчалися по держзамовленню – будуть зобов’язані відпрацьовувати на державних підприємствах нормативно визначений період.

Антикризовий штаб розраховує на ефективність спільної з Урядом, Генштабом роботи над удосконаленням системи бронювання та її збалансуванням із потребами мобілізаціями (як на цей рік, так і в перспективі на 2025-ий).

Документ

 У суспільстві та державних органах влади обговорюються проблеми балансу мобілізації і бронювання. Зростає дефіцит робочої сили в економіці. До прикладу, в будівельній галузі не вистачає до 60% працівників.

Кількість вакансій навіть для людей пенсійного віку зросла з 1,5 тис. до майже 3 тис. (згідно досліджень деяких джоб-сайтів) в місячному розрізі.

У багатьох секторах роботодавці намагаються замінити нестачу працівників збільшенням найму жінок і створенням для цього належних умов, наприклад, запуском корпоративних дитячих садочків, а також збільшенням заробітних плат.

Загалом, через війну з російським агресором та скорочення населення (біженці, що виїхали за кордон, погіршення демографічної ситуації), а також мобілізаційні завдання для потреб оборони,  робоча сила в Україні (цивільний сектор) зменшилася на 2,1 млн людей, свідчать дані Уряду.

Про нестачу кадрів говорять великі компанії, малий бізнес, аграрії, логістичні компанії тощо.

То який же вихід?

В Українському союзі промисловців і підприємців постійно моніторять ситуацію, відтак вважають, що оптимальним рішенням буде адресний підхід до кожної окремої галузі та підприємства. Причому, цим має займатися не лише Уряд, але й органи місцевого самоврядування, визначаючи важливість того чи іншого бізнесу для економіки регіону чи цілої країни.

«Ми повинні зберегти роботу економічно активних підприємств, адже фінансування нашої оборони проти рф йде виключно із держбюджету. Працююча економіка – більше ресурсів для ЗСУ. Не лише підприємства, які потрапляють під критерії визначення критично важливими, але й всі економічно активні суб’єкти господарювання мають отримати певну визначеність в їх роботі.», – підкреслили в УСПП.

Діловий союз та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, чимало пропозицій якого вже втілені в рішеннях РНБОУ, постановах КМУ, законопроєктах,  виступають за те, щоб досягти балансу між мобілізаційними потребами для оборони та бронюванням для економіки.

Тому одним із рішень може бути вже згаданий адресний підхід, а також бронювання по фактору професій та посад.

Слюсарі, інженери, будівельники, енергетики та ін. – потрібні спеціальності для відновлення і відбудови, підтримання стійкості економіки. Так само, як і вузькі спеціалісти на технологічних заводах, навчання яких займає роки, тому просто замінити їх не вийде.

УСПП, Антикризовий штаб запрошує до цієї дискусії інші бізнес-асоціації, роботодавців, Уряд і парламент з тим, щоб створити рівні можливості для виробників та бізнесу, при цьому не нашкодивши процесу мобілізації, який в пріоритеті.