Анатолій Кінах

Author: Admin_ivanka

Відео виступу – дивитися тут

Цієї п’ятниці, у Києві відбулося засідання Антикризової раді громадських організацій, при який  створено і діє Антикризовий штаб допомоги бізнесу  промисловості. До його складу увійшли керівники профільних парламентських комітетів, НБУ, обласних військових адміністрацій, представники уряду, експерти.  Наразі до штабу постійно надходять звернення і пропозиції від українського бізнесу, який, разом із нашим народом переживає складні часи.

 

 Переважна більшість цих пропозицій, стосуються гострих проблем підтримання виробничого процесу у різних сферах економічної діяльності в умовах війни. Серед пріоритетних запитів бізнесу на зміни: виправлення проблемних питань адміністрування введених податкових змін, зменшення навантаження на фонд оплати праці, бюджетного відшкодування ПДВ для експортерів; переформатування переліку товарів критичного імпорту затвердженого постановою КМУ від 24.02.2022 р. № 153; оперативне реагування на запити підприємств, що беруть участь у відновленні оборонного потенціалу, транспортної інфраструктури, відновлюють свою діяльність у деокупованих регіонах в умовах знищеного виробничого обладнання, приміщень, дефіциту кваліфікованого персоналу тощо.

На засідання дійшли висновків:

Ключові проблеми економіки. Перше – це труднощі із експортом. Через заблокованість портів Україна вивозить зерно переважно залізницею. При експорті раніше в 4-5 млн. тон щомісяця морськими шляхами, за квітень вдалося відправити через кордони з ЄС тільки 1, 2 млн. тон. 22 млн. тон заблоковані в портах, в липні очікується новий врожай, який ніде буде подіти. І уряд, і промисловці та підприємці по своїм каналам працюють із європартнерами щодо вирішення даної проблеми, але тут потрібні швидші рішення.

Друга проблема – забезпеченість виробників, передовсім аграріїв, нафтопродуктами.

Негативно вплинуло на підприємців і скасування режиму відшкодування ПДВ, яке буде поступово відновлене тільки із серпня. Тривалий час виробники не можуть поповнити обігові кошти. Підняття ставки НБУ до 25% без прийняття низки стимулюючих заходів для бізнесу – також є дуже ризиковим кроком. “Слід нагально формувати захисні механізми для підприємств, які постраждали  від війни: урегулювати питання кредитних канікул для тих підприємств, які працюють на деокупованих територіях або там, де досі йдуть бойові дії, дозволити економічну активність підприємств, де бенефіціарами були росіяни чи білоруси, при цьому, зрозуміло, блокувати виплати таким особам та змінити власників якнайшвидше”, – зазначалось під час зустрічі.

Заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Сергій Тихонов запропонував створити в рамках Національної ради з відновлення України (створена Указом Президента) робочу групу з відновлення промисловості України. До неї увійдуть представники міністерства, а також Українського союзу промисловців, Антикризового штабу, інші експерти.   Також він звернув увагу на потребу зміни ідеології релокації бізнесу. Необхідне будівництво індустріальних парків в західних областях. Представники низки аграрних компаній порушили питання безпроцентного кредитування: попереду жнива, трейдери не купують продукції, поки не реалізують те зерно, що досі знаходиться в елеваторах. Відтак, виробники просять пролонгувати на урядовому рівні рішення про 0% ставку кредиту.

Також існує законодавче обмеження кредитування казенних підприємств у сфері ОПК. Відсутність доступу до кредитних ресурсів пов’язана із необхідністю надання гарантії органу управління, зокрема Державного космічного агентства, який за своїм статусом надати її не має можливості.  Антикризовий штаб пропонує: протягом року не вносити жодних змін у податкове законодавство України, що передбачали б посилення фіскального тиску; зменшити навантаження на фонд оплати праці; запровадити мораторій на перевірки бізнесу, крім документальних; звільнити ФОП 2 – 3 груп від вимоги обов’язкового застосування РРО протягом воєнного стану та рік після його завершення.

Необхідно узгодити новий перелік товарів критичного імпорту, зокрема  високотехнологічного обладнання або комплектуючих до нього, які не виробляються та найближчим часом не будуть вироблені в Україні. Саме для таких товарів передбачити звільнення від оподаткування ввізним митом та звільнення або відстрочення у сплаті ПДВ. Також збільшити граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до 180 днів.  Рішення Антикризового штабу буде доопрацьоване в найближчі дні та надіслане на адресу Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Національного банку, Апарату РНБОУ для подальшого розгляду.

Агресія рф вже коштувала чимало для економіки в цілому і бізнесу зокрема. За даними УСПП, наразі досі не працює до 35% компаній, приблизно такий же відсоток і серед громадян, які втратили повністю чи частково джерела доходу. За підсумками 2022 року Світовий банк очікує падіння української економіки на 45%. За кордон виїхало більше 6 млн. українців, ще 7-8 млн. є внутрішніми переселенцями.

За тих обставин робота кожного підприємства є критично важливою для наповнення бюджету. Причому, прийняті з початку березня цього року 5 пакетів підтримки бізнесу дали позитивний ефект. За квітень 2022 року платники податків сплатили більше коштів, ніж у квітні 2021 року.

Проте наразі в парламенті виникає все більше законодавчих ініціатив, які порушать складний баланс у фіскальній системі.

Серед таких зокрема і законопроєкт №7406, яким пропонується запровадження прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб для ПДФО ставки 9%- 18%-25% і для ЄСВ 11% -22%- 29%.

В УСПП вважають, що з урахуванням зростання рівня інфляції значені норми будуть сприяти певній тінізації доходів громадян. Граничні суми доходів для ставки 9% ПДФО (ЄСВ 11%) становлять 32,5 тис. грн., для ставки ПДФО 25% (ЄСВ 29%) – понад 65 тис. грн. Між зазначеними сумами доходів – традиційні 18% ПДФО та 22% ЄСВ.

«Запровадження диференціації ускладнює адміністрування податків і зборів, сприяє витоку висококваліфікованого персоналу за кордон та створює перерозподіл бюджетних коштів, збільшуючі навантаження на фонд оплати праці без реального наповнення бюджету, оскільки саме в бюджетній сфері превалюють високі доходи держчиновників. Нашими пропозиціями є зменшення навантаження на фонд оплати праці для всіх працівників, створюючі рівні умови для всіх підприємств, як малого, так і великого бізнесу без зайвого адміністрування та створення умов для міграції за кордон найбільш кваліфіеованого персоналу», – наголосили в УСПП.

«Підтримка бізнесу зараз важлива, як ніколи. Україні потрібно щомісяця від 5 до 7 млрд. доларів зовнішньої допомоги для оборони і виконання соціальних зобов’язань. Не всі кошти є безповоротною допомогою, 64% з них доведеться з часом повертати. Саме тому стабільна робота національної економіки є  таким же пріоритетом, як і захист територіальної цілісності і перемога над рф», – вважає президент УСПП Анатолій Кінах.

Нагадаємо, раніше діловий союз звернувся із листами до прем’єр-міністра Д.Шмигаля та голови профільного парламентського комітету Д.Гетьманцева щодо неприпустимості підвищення фіскального та адміністративного тиску на бізнес в умовах війни, необхідності перегляду переліку критичного імпорту тощо.

Також у травні предметом обговорення в УСПП  стали податкові новації, запропоновані депутатськими законопроєктами №7311, 7311-д та ін.

У підсумку ділова спільнота звернулася до парламенту, уряду, ДПС України із цілою низкою пропозицій щодо негайного врегулювання деяких проблемних питань оподаткування.

Мова йде про модернізацію виробництва і промисловості, створення умов для самозайнятості, масштабне будівництво зруйнованих чи пошкоджених житлових об’єктів та інфраструктури. Водночас, Україна тут розраховує на міжнародну підтримку, у тому числі фінансову, зняття мит і квот на торгівлю з ЄС, трансфер технологій тощо. Про це я заявив на панелі „Україна – європейська перспектива. Виклики, пов’язані з відбудовою і реформуванням країни” в рамках 14 Балтійського форуму в Польщі.  Я подякував колегам по панелі:  проф. Мареку Бельку – депутату Єропейського Парламенту, колишньому голові Ради Міністрів Республіки Польща та Яцеку Пєхоті – голові Польсько-української господарчої палати.

Я вважаю, що війна рф проти України, постійні обстріли і загрози з боку окупантів завдали чимало шкоди. Очікується, що за підсумками поточного року ВВП України впаде на 40%. Наразі маємо біля 8 млн. внутрішніх переселенців та біля 6 млн. наших співвітчизників знайшли тимчасовий прихисток за кордоном. Щонайменше 33% бізнесу ще не поновили роботу.

Водночас, Україна вже розпочала програми відновлення. З березня працює програма релокації для бізнесу в безпечні регіони, прийнято щонайменше 5 пакетів нормативної підтримки для підприємництва. 21 квітня утворена Національна рада з відновлення, очікується до липня офіційно затвердити відповідний державний план. Він передбачатиме 3 етапи: відновлення безпеки і життєзабезпечення постраждалих від війни регіонів, створення умов для повернення українських біженців додому, масштабну модернізацію підприємств за стандартами ЄС.

Тут Україна розраховує на підтримку міжнародних партнерів, зокрема, на відповідні фонди відбудови, анонсовані раніше Євросоюзом.  Також цього літа сподіваємося на надання статусу кандидата на вступ до ЄС. Україна захищає не тільки свою територіальну цілісність, але й стандарти демократичного світу: верховенства права, миру, прав людини і т.д. Маємо значну й економічну інтеграцію з ЄС. За 2021 рік наш товарообіг зріс на 35%, вже синхронізовані енергосистеми. Розраховуємо, що якнайшвидше буде прийнятий 6 пакет санкцій проти рф, що передбачатиме повне ембарго на імпорт нафти і газу агресора. Росія наразі отримує щонайменше 1 млрд. доларів щомісяця, експортуючи енергоносії, і ці кошти вони спрямовують на війну проти України і всього цивілізованого світу.

Польща є одним із найбільш дружніх і стратегічно важливих партнерів України в політичному та економічному плані. Країна повністю підтримує нас в євроінтеграції, достроково відмовилася від російського газу, гостинно прийняла 3 млн. українських жінок, дітей, людей похилого віку, які рятувалися від російської агресії.  Окрім того, двостороння торгівля до війни перевищувала 11 млрд. доларів, Польща посіла 2-ге місце серед зовнішньоекономічних партнерів. Прикметно, що за 2021 рік сальдо було позитивним для України +269 млн. доларів,  а наш експорт зріс на +59,7%.  Партнери не збираються збавляти обертів через війну, навпаки – країни домовилися про спрощене митне оформлення (під час крайнього візиту президента Польщі А.Дуди), а також анонсований закон про розширені можливості для громадян Польщі в Україні. Все це сприятиме реалізації спільних проєктів, кооперації у виробництві, аутсорсі, закупівлі сировини тощо

Дуже важливим аспектом є допомога Польщі у питаннях логістики українського експорту. Як відомо, через блокування військами рф морських шляхів, до 22 млн. тон сировини (АПК, ГМК) не можуть бути відправлені через порти. Зернові спрямовуються вантажним автотранспортом та залізницею через кордони із ЄС, де потім перевантажуються у портах Болгарії тощо. Це фінансово затратний і розтягнений у часі процес. Наразі ЄС за активного лобіювання Польщі і країн Балтії вивчає можливості деблокади українських портів, організації зелених коридорів тощо. Світова продовольча безпека залежить від вирішення даної проблеми, а отже, у цьому зацікавлені провідні міжнародні організації – ООН, численні західні партнери України.

Головним важелем відновлення України на сучасних умовах є приватні інвестиції, співпраця із європейським бізнесом, спільні проєкти у будівництві, інфраструктурі, ОПК, індустрії 4.0. тощо. Задля цього УСПП підпише угоди про співробітництво із Польсько-українською господарчою палатою, Роботодавцями Польщі та іншими структурами, відповідні домовленості вже діють із країнами Балтії, Німеччиною

За даними ООН, майже 5 млн. українців знайшли прихисток за кордоном, рятуючись від російської агресії. Переважно це жінки із дітьми, люди похилого віку. Наразі, згідно соціологічних опитувань, 73% з них прагне повернутися в рідні домівки. Проте, якщо війна затягнеться, а масштаби руйнувань, спричинених обстрілами військами рф мирних міст, збільшаться, то значній частині переселенців просто нікуди буде повертатися.  Томудержава має впроваджувати програми адаптації для переміщених осіб, і одним із головних факторів тут є забезпеченість житлом.  Важливо використовувати «цифрове будівництво», це коли деталізовані проєкти нових споруд (школи, житлові будинки тощо) розробляються за допомогою інтерактивних систем, після чого швидко втілюються в життя. Зокрема про це ми говорили  в рамках онлайн-зустрічі ділової ради Україна-Литва. Наші литовські друзі готові допомагати із відновленням житлового фонду в Україні, пропонують швидкі, але якісні рішення. Наразі потрібно сконцентруватися на співпраці із конкретними містами –  наприклад, Бучею, Ірпінем тощо – та почати спільний проєкт.

Ми переконані, що потрібно знаходити ресурси на конкретні проєкти відбудови житлового фонду вже зараз. Адже повоєнне відновлення України, її інфраструктури та економіки залежить, у тому числі, від повернення українців з-за кордону. Це робочі руки, розвиток бізнесу, промисловості тощо. Одним із напрямів також залишається планування і розширення житлового фонду в західних областях України. Тут перебуває не менше 5 млн. внутрішніх переселенців. Не виключено, що за час війни люди інтегруються на новому місці і якась частина з них не буде повертатися у свої регіони. Окрім того, за програмою релокації підприємств, до 1,5 тис. виробництв можуть бути перенесені в 9 західних областей (наразі переїхало близько 121 підприємств).

 

 

Вже зараз ділові асоціації обох країн планують спільні проєкти по відбудові житлової інфраструктури України, тимчасову релокацію вітчизняного бізнесу  до Литви, запуск загальноєвропейської програми під умовною назвою «Купуй українське».

Про це йшла мова на спільному засіданні двосторонньої Українсько-литовської ділової ради в онлайн режимі. Традиційними організаторами заходу виступили Український союз промисловців і підприємців та Конфедерація промисловців Литви.

Учасниками стали понад 150 українських та литовських компаній, виробничих підприємств, науково-дослідних інститутів. Серед спікерів – президент УСПП Анатолій Кінах, президент Конфедерації промисловців Литви Відмантас Янулявічюс, посол України в Литві Петро Бешта, посол Литви в Україні Вальдемарас Сарапінас, віце-міністр економіки та інновацій Литви  Йовіта Нелюпшиєне, очільник профільного парламентського комітету, народний депутат України Данило Гетьманцев та ін.

Ділові спільноти двох країн рішуче засудили військову агресію рф, здійснені нею злочини проти людяності в Україні. Литва – одна із перших європейських країн, що зорганізувала постійний збір і доставку гуманітарної допомоги, засобів захисту для українських військових. Також Литва першою в ЄС відмовилася від купівлі російського газу, вислала російського посла тощо.

Багаторічний партнер УСПП – Конфедерація промисловців Литви – відкрила спецрахунок по збору коштів для України. Наразі перекази литовських компаній перевищили 200 тис. євро. Разом з УСПП були розроблені зелені коридори для постачання гуманітарної допомоги на південь України.

Про це розповів Річардас Сартатавічюс, генеральний директор Конфедерації промисловців Литви.

Наразі відправлено понад 8 фур, формуються нові поставки. Окремі великі компанії з Литви роблять це ж самостійно, за свої кошти.

Президент УСПП Анатолій Кінах подякував литовським партнерам за всебічну підтримку – як на міжнародному рівні, так і фінансову, гуманітарну, моральну.

На його погляд, наразі потрібно розробляти програми відновлення України, її економіки та інфраструктури, що постраждала від російської агресії. За підсумками самітів НАТО, Великої сімки, ЄС було прийняте рішення про створення Міжнародного фонду для цих цілей. Втім, потрібні і конкретні міждержавні проєкти, зокрема з Литвою, з якою Україна має позитивний досвід співпраці, міцної дружби.

«На політичному рівні – це підтримка України в наданні їй статусу кандидата на вступ до ЄС, впровадження повного ембарго на російські енергоносії, покращення логістичних комунікацій для експорту в Євросоюз, будівництво тимчасового житла для українських переселенців, постійна та цілком конкретна гуманітарна допомога», – відзначив Анатолій Кінах.

Посол України в Литві Петро Бешта розповів, що втрати від російської агресії коштуватимуть нашій економіці до 40% ВВП за підсумками поточного року. Відтак, пріоритетним є нарощування економічної діяльності, зокрема і експорту, котрий у березні ц.р. просів вдвічі.

«За минулий рік ми мали ріст товарообігу з Литвою +50% (близько 2 млрд. доларів у грошовому вимірі). Що нас першочергово цікавить на даний момент: імпорт нафтопродуктів та мінеральних добрив з Литви. Також очікуємо на сприяння нашим експортерам у виході через Литву на інші ринки ЄС», – зазначив дипломат.

Віце-міністр економіки та інновацій Литви  Йовіта Нелюпшиєне наголосила, що за останній місяць допомога Україні (окрім оборонного озброєння) становила більше 100 млн. євро. Створені програми для інтеграції українських біженців в соціально-економічне життя Литви, тимчасової релокації для бізнесу. Литва має задум створити загальноєвропейську онлайн-платформу «Купуй українське», що дозволить бізнесу з ЄС шукати аутсорсинг, сировину, створювати кооперацію чи закуповувати вже готові продукти в наших виробників. Це підтримає українських підприємців. А також створить ширші можливості для зростання експорту.

З цим погодився і Данило Гетьманцев, котрий зауважив, що повоєнна економіка України буде максимально інтегруватися з ЄС. «Її основою має стати наукоємне промислове виробництво, передовсім воєнно-промисловий комплекс, що стане драйвером для розвитку суміжних галузей. Держзамовлення і фінансування буде збільшено в рази», – пообіцяв нардеп.

Це повністю збігається із пропозиціями УСПП.

«Вдячні Верховній Раді України за комунікацію із вітчизняними діловими структурами  та прийняті рішення в системі оподаткування, митного оформлення тощо з метою підтримки роботи бізнесу у воєнний час. Йдеться про скасування акцизу на пальне, нульові кредити для АПК, максимальне розширення переліку критичного імпорту та ін. Наша спільна робота є запорукою поступового відновлення ділової активності в Україні. Як відомо,з початку війни близько 40% бізнесу призупинило свою активність, проте створюються всі умови для збільшення кількості працюючих компаній. У тому числі, свою роль відіграє релокація підприємств в умовно безпечні регіони на заході України», – зазначив президент УСПП.

Український союз промисловців  у період воєнного стану продовжить надавати всю можливу підтримку литовським підприємствам, які працюють в Україні, у тому числі забезпечуватиме координацію контактів з центральними та місцевими органами влади, вирішення питань, пов’язаних із податковою та дозвільною системою, забезпеченням корпоративної безпеки.

Литовські ж компанії висловлюють намір та інтерес брати участь у ремонті, відновленні та будівництві об’єктів інфраструктури, які постраждали під час військових дій в Україні.

Ці наміри сторони зафіксували в спільній декларації, прийнятій за результатами засідання двосторонньої ділової ради. Документ підписали Анатолій Кінах та Відмантас Янулявічюс.

Серед іншого, у ньому висловлюється сподівання, що після перемоги України  відбудеться запланований візит Президента України до Литви, масштабний 7-ий Українсько-литовський економічний форум.

Ділова рада домовилася про створення робочої групи у сфері будівництва житла, також спільні проєкти в інженерній галузі.

Штаб створений під егідою українського Союзу промисловців і підприємців. У складі: представники уряду  (заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Сергій Тихонов), ВРУ (голови профільних комітетів Данило Гетьманцев, Дмитро Наталуха), Нацбанку України (голова Ради Богдан Данилишин), Офісу Президента, обласних військових адміністрацій (голова Закарпатська ОВА Віктор Микита), Торгово-промислової палати, Будівельної палати, профспілок, роботодавців, галузевих асоціацій тощо.

Штаб концентрується на оперативному вирішенні проблемних питань українських експортерів, виробників, аграріїв в умовах воєнного стану, допомозі в  релокації підприємств із зон бойових дій, підготовці пропозицій по нормативному забезпеченню даних процесів.

Президент УСПП Анатолій Кінах коротко окреслив ситуацію в економіці України. Війська рф усвідомлено нищать цивільну та транспортну інфраструктуру в країні, обстрілюють мирні міста, мінують поля і дороги. Це створює чималі безпекові, організаційні, фінансові виклики для бізнесу і промисловості. За підсумками 2022 року втрати України від війни, яку веде проти неї рф, можуть становити до 45% ВВП. Половина українців працездатного віку або втратили своє робоче місце, або отримують урізані чи нерегулярні виплати.

«Ми повинні ефективно використати комунікаційний майданчик Антикризового штабу, щоб оперативно вирішувати проблеми як загальноекономічні, так і кожного окремого підприємства, що звернеться до нас».  Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий погодився із тим, що запас фінансової міцності в умовах війни  в громадян вичерпується, а тому конче необхідно стимулювати відновлення виробництв. Зі свого боку профспілки активно допомагають внутрішньо переміщеним особам  в гуманітарному плані. Для переселенців відкрито всі санітарно-курортні заклади профспілок і 7 тис. наших співгромадян знайшли там тимчасовий прихисток.  Також Осовий високо оцінив ті результати, яких добилася Національна тристороння соціально-економічна рада (НТСЕР) у напрямі виключення рф із міжнародних організацій, лобіювання підтримки громадянським суспільством ЄС надання Україні статусу кандидата.

Сергій Тихонов поінформував, що представники Мінстратегпрому перебувають в регіонах країни для допомоги із релокацією промислових підприємств, розміщенням внутрішньо переміщених осіб.

«На сьогодні 360 підприємств переїхали в західні області, з них 94 на Закарпаття. Якщо на першому етапі половина всіх релокованих фірм – це були ІТ та легпром, то зараз 14% мають машинобудівні підприємства. Збільшилась кількість заявок від переробної галузі АПК». За його словами, ключовими потребами на даний час є: наявність фінансового інструменту від Нацбанку щодо викупу житла для ВПО, зміни в законодавство щодо земельних питань, індустріальних парків. За його словами,  в Солотвино (Закарпатська обл.) незабаром буде зареєстрований перший за час війни індустріальний парк, що займатиметься меблевою промисловістю.

«Релокація підприємств повинна бути удосконалена на урядовому рівні. По суті, переїзд кожного виробництва – це окремий своєрідний бізнес-план. Але є речі, які мають передбачатися автоматично: доступ до сировинної бази, фінансів, налагодженість логістики, вирішення соціально-побутових проблем трудового колективу та їхніх сімей», – зазначив Анатолій Кінах

Представник УСПП в Харкові Едуард Набока домовився із Мінстратегпромом вирішувати низку подібних завдань для підприємства «Турбогаз», яка планує перемістити потужності на захід країни.  «Є питання щодо дозволів на тимчасовий виїзд за кордон для фахівців, які обслуговують експортовані Україною товари авіа-, машинобудівної промисловості тощо. За підтримки УСПП був направлений відповідний лист до уряду, є доручення Прем’єр-міністра, але на практиці виконання поки немає. Варто пришвидшити цю роботу», – наголосив Едуард Набока.

Український союз промисловців вже на зв’язку із урядом з даного питання і має надію, що найближчими днями відрядження спеціалістів, як і бронювання фахівців на стратегічно важливих підприємствах – буде вирішене.

Антикризовий штаб також обговорив проєкти будівництва житла для внутрішніх переселенців. Своє бачення виклав президент Будівельної палати України Петро Шилюк. Він повідомив, що в умовно безпечних регіонах  України галузь готова поновити роботу. Також, на його думку, оскільки в країні війна, то уряд повинен тимчасово регулювати ціноутворення на ринку.

«Для будівників тонна металу коштує 35 тис. грн., кіловат година електроенергії – 5,6 грн і т.д. Якщо держава не регулюватиме, то матимемо захмарні ціни на ринку, житло не буде доступним за ціною для українців. Обмежувати націнку на прибуток наразі потрібно у всіх галузях»,  – заявив П.Шилюк.

УСПП підтримує пропозиції Будівельної палати і після їх остаточного формулювання – направить в уряд. При цьому Анатолій Кінах звернув увагу, що паралельно треба врегулювати і перелік критичного імпорту. Окрім дійсно потрібних для армії, оборони, гуманітарних потреб і виробництва товарів комплектуючих, сюди віднесені навіть деякі фрукти і т.д.

«До 90% позицій довоєнного імпорту зараз входять до номенклатури «критичного». Це негативно впливає на вітчизняного товаровиробника», – переконані в діловому союзі.

Заступник гендиректора ТОВ «Нібулон» Михайло Різак порушив також питання, про яке вже раніше висловлювався УСПП: необхідність відновлення реєстрації податкових накладних та відшкодування ПДВ.

«Ці кошти підуть до АПК на польові роботи, також для підвищення пропускної спроможності пунктів пропуску на кордоні з країнами ЄС. Важливим є і бронювання с/г техніки. Є випадки, коли філії із земельним банком в 10 тис. га залишалися без бензовозів взагалі. Уряд має визначити мінімальні гарантії наявності техніки, спираючись на розрахунок потреб для аграрних господарств», – вважає Михайло Різак.

Переорієнтація логістики експорту з морської на автомобільну і залізничну – болюче питання для аграріїв, металургів, підприємств, орієнтованих на зовнішні ринки. До війни і блокування рф морських шляхів, 65% експорту йшло через порти.

За інформацією президента ТПП України Геннадія Чижикова, на складах в Україні перебуває 2 млн. тон соняшникової олії. За 2 тижні автотранспортом експортовано тільки 24 тис. тон, що є трохи більше 1%. Палата на постійному зв’язку із митницею та МінАПК.

«Маємо запропонувати нестандартні рішення для розширення пропускної спроможності пунктів пропуску. На складах в Україні зберігається велика кількість агросировини і продукції: зерна,  олійних і тд. З новим врожаєм, ми занепокоєні, може виникнути проблема із його зберіганням. Тому  ми зацікавлені в відновленні обсягів експорту, бо це і джерело надходження валюти», – відповів на це президент УСПП Анатолій Кінах.

Антикризовий штаб збиратиметься кожні 10 днів. До наступного засідання будуть напрацьовані спільні пропозиції по означеним питанням, а деякі (релокація названих підприємств, дозволи на тимчасові відрядження українських фахівців)   – плануються бути вирішеними.

Антикризовий штаб є відкритим до співпраці, експерти, представники ділових асоціацій, органів влади, обласних військових адміністрацій – можуть доєднуватися до спільної роботи.

відео

В умовах російської військової агресії проти України пріоритетом нашої
роботи є дієва підтримка Збройних Сил України та органів державної влади в
боротьбі з окупантом.
Збереження та продовження економічної діяльності наших виробничих
підприємств, малого та середнього бізнесу, їх можливості швидко адаптувати
роботу відповідно до потреб воєнного стану є ефективним внеском в нашу
Перемогу.
Для обговорення наших спільних можливостей з підтримки економіки
України, вирішення першочергових завдань збереження виробничого та трудового
потенціалу 31 березня 2022 року (четвер) в УСПП відбудеться нарада.
Початок – об 11:00
До участі запрошуються керівники профільних міністерств та відомств,
галузевих об’єднань бізнесу, наукових установ, експерти.
Нарада відбудеться у форматі відеоконференції на базі платформи Zoom.
Посилання на відеоконференцію (ідентифікатор та пароль) буде надіслано
учаснику на e-mail, вказаний під час попередньої реєстрації, яка здійснюється за
посиланням: https://forms.gle/1hANp5PYTtDhFX4W7

Голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах, виступив  на пленарній сесії Європейського економічного та соціального комітету (EESC).

Текст: “Після 8 років військової агресії проти України росія розпочала безпрецедентну повномасштабну війну. Жертвами рф є мирні люди,  міста і села нашої країни, атаковані російською авіацією та ракетами, танками, а також забороненою Женевською конвенцією зброєю. Україна вже рівно місяць героїчно протистоїть агресору, демонструючи незламність, єдність, захищаючи не лише себе, але й фактично весь демократичний світ. Нашій країні потрібна допомога: більше систем протиповітряної оборони, авіатехніка, тотальне нафтове ембарго  для рф, щоб ціна знищення миру та безпеки для росії стала непідйомною.  Рф чинить геноцид українського народу. В заблокованому росіянами Маріуполі знищено 90% всіх будівель та інфраструктури, більше 3 тис. загиблих мирних жителів. Окупанти не пропускають гуманітарні конвої, обстрілюють евакуаційні автобуси із жінками і дітьми. Ці злочини відбуваються в Чернігові, Харкові, на Київщині. Держава-терорист захоплює атомні станції в Україні, обстрілює їх, чим загрожує цілому світові. В Україні 11-12 млн стали вимушеними внутрішніми переселенцями. Понад 3 млн українців змушені виїхати до європейських країн. Це війна, якої Європа і світ не бачили вже давно. Це війна, на яку не можна закривати очі і обходитися напівзаходами!

Через війну економіка також несе величезні збитки. У нашому уряді вже створена та працює група, яка займається оцінкою втрат для економіки внаслідок російської агресії. Попередні розрахунки становлять 565 мільярдів доларів.  Це ті кошти, які будуть потрібні, щоб відновлювати нашу державу. І за кошти репарації рф, і за рахунок допомоги наших західних партнерів. Окрім того, війна рф проти України загрожує світовій продовольчій безпеці. Україна є найбільшим світовим експортером соняшникової олії. За даними Чиказької біржі, ціни на пшеницю нині досягли 14-річного максимуму. Станом на зараз близько 30% посівних площ будуть необроблені через військові дії, також є інформація, що рф мінує значні території. Про це треба говорити і карати агресора більш масштабно, не даючи йому часу на якісь маневри.

Вдячні партнерам і за позицію щодо посиленої підтримки українського громадянського суспільства як в Україні, так і за її межами. Йдеться як і про розширення фінансування відповідних програм і грантів, так і більш широкого залучення українських громадських організацій, волонтерського руху тощо до  дискусій і рішень ЄС, котрі стосуються України” .

Підсумок: 24 березня Європейський економічний та соціальний комітет прийняв резолюцію, в якій рішуче засудив односторонню російську агресію проти України та причетність до цього білоруського режиму. Комітет закликає інституції ЄС посилити тиск на росію, оперативно ввівши додаткові санкції та використовуючи всі інші наявні інструменти для негайного припинення військових дій рф на території України.  При цьому інститутам ЄС рекомендовано якнайшвидше розпочати конкретний діалог з Україною щодо процесу приєднання країни до Європейського Союзу відповідно до статті 49 Договору про ЄС.  EESC вітає дії тих європейських компаній, які вирішили піти з російського ринку, і закликає інші компанії також ставити гуманність та солідарність вище за економічні інтереси. Підтримано і процес зниження енергозалежності від російських енергоносіїв, бойкот товарів і послуг з рф. В резолюції Комітету підкреслені зусилля урядів ЄС, особливо урядів Польщі, Словаччини та ін., які зберігають свої кордони відкритими для біженців з України, надають всю необхідну фінансову, медичну, продовольчу допомогу українцям. Комітет закликає Раду та Комісію ЄС надати додаткове фінансування цим країнам.  Європейський економічний та соціальний комітет закликає ЄС та його держави-члени підготувати адекватну допомогу та план відновлення для України; наголошує, що рф повинна нести відповідальність за руйнування української інфраструктури і міст, компенсувати завдані збитки.

Нагадаємо, НТСЕР особливу увагу приділяє роботі з  іноземними партнерами в напрямку міжнародної ізоляції рф, як країни-терориста.

За нашої ініціативи Європейські економічні та соціальні ради – члени Міжнародної асоціації економічних та соціальних рад, призупиняють свою діяльність в Асоціації, в якій  наразі головує рф та скликають позачергові загальні збори. Міжнародна організація праці також засудила російську агресію та запровадила жорсткі обмеження щодо діяльності рф і її представників в МОП.

Український союз промисловців і підприємців звертається до російського бізнесу, який ще не втратив зв’язок із реальністю та відповідальність!

Негайно публічно виступіть зі своєю позицією: Росія вторглася в незалежну державу, руйнує міста, розстрілює цивільних, дітей, знищує пам’ятки культури, промислову інфраструктуру.  Не виступите проти війни сьогодні – втратите все завтра. Необхідно розуміти, що Росія воює не тільки зі Збройними Силами України, а з усім українським народом. Який нікому не загрожує, але до останнього буде захищати власне право визначати  свою долю, честь, гідність, територіальну цілісність. Капітуляції не буде!

Російський бізнес має об’єднатися проти війни, яка руйнує, у тому числі, майбутнє самої Росії, створює загрози для існування цивілізації в цілому. Потрібно засудити злочини проти людства, що вчиняють російські військові в Україні, донести правду про те, що відбувається, пересічним росіянам, подолати завісу пропаганди в суспільстві.

Це має бути єдиний сильний фронт спротиву всередині РФ! Об’єднуйте зусилля із  притомними громадськими організаціями, виходьте на протести, записуйте відеозвернення, поширюйте інформацію. Таким чином ви не будете мовчазним спостерігачем чи ще гірше – поплічником кривавої війни, яку Росія розв’язала проти України!

Голова Українського союзу промисловців і підприємців – Анатолій Кінах