Анатолій Кінах

Tag Archive : Президент УСПП

В продовження співпраці УСПП, Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану  із урядом – прийнято рішення про скасування обмежень на бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу. КМУ вніс зміни у постанову №76: за документом підприємства ОПК можуть бронювати працівників без обмежень за кількістю, навіть якщо вони мають дефіцитну військову спеціальність.

Раніше Український союз промисловців і підприємців та Антикризовий штаб звертали увагу парламенту, уряду та Офісу президента на потребу масштабування та виходу на серійне виробництво зброї, боєприпасів, спецтехніки для потреб Сил оборони України.

Я вже провів низку нарад із керівниками підприємств оборонно-промислового комплексу, переконаний, що такий крок надасть їм можливість стабільно працювати та збільшувати обсяги виробництва.

Окрім того, в УСПП виступають за стратегічне планування розвитку українського ОПК. Мається на увазі наявність стабільних середньострокових (на 2-3 роки вперед) замовлень від держави, створення спільних із європейськими партнерами виробництв, відкриття ліній кредитування таких підприємств за зниженими ставками тощо.

Україна гостро потребує модернізації економіки та її спрямування в індустріально-інноваційне русло. Для цього уряду та експертам потрібно розробити і вже почати впроваджувати низку програм в переробній галузі, будівництві тощо. Завданням НБУ та банківського сектору є повернення до кредитування виробників.

Наразі в Україні цей показник не перевищує 10% ВВП – найнижчий показник в світі серед країн з ринками, що формуються, у той час, як в країнах ЄС (наприклад, в Чехії) він становить близько 70%. Наступного року Україна потребуватиме понад 41 млрд дол. США фінансової підтримки, аби закрити дефіцит бюджету. Втім джерела надходження такого обсягу коштів наразі повністю не визначено. Бізнес та експертні інституції наголошують: потрібно працювати над підвищенням рівня економічної самодостатності. Адже фінансування Сил оборони з держбюджету провадиться виключно за власні, не грантові чи кредитні кошти.

Я б хотів звернути увагу громадськості на присутність на пріоритетність завдань у сфері промислового виробництва. Першочергово це вихід на серійне виробництво зброї і техніки для потреб ЗСУ в Україні. Все, що працює і перевірене в умовах реального бою – повинне вироблятися і масштабуватися в Україні. Таким чином ми уникнемо збоїв у поставках чи нестачі необхідних боєприпасів.  Наразі спільними зусиллями ділових громадських організацій практично ліквідована проблема із бар’єрами на прибутковість підприємств ОПК. Також, разом з РНБОУ, урядом готується записка Президенту України з пропозиціями щодо підсилення напрямків ОПК – вже згадане серійне виробництво зброї, її сертифікація, використання стандартів НАТО .

Наша позиція: жорстка протидія некомпетентності та корупції!

УСПП та Антикризовий штаб давно добиваються збільшення кредитування переробних підприємств, також тих компаній, які поновили роботу на деокупованих чи прифронтових територіях. Перші результати є: значно знизилася ставка НБУ, програма «Доступні кредити 5-7-9» не тільки збережена, але й віднедавна масштабована (постанова КМУ №1016). Проте ця робота має тривати.

Також проблемою є відновлення господарської діяльності підприємств, які потрапили до процедури примусового вилучення об’єктів права власності російської федерації та її резидентів в Україні. Серед них значна частка з енергетичного машинобудування, що є дуже актуальним з огляду на руйнування московитами нашої інфраструктури.

УСПП виступає за відновлення роботи таких підприємств та використання їх активів саме для потреб національної економіки. Разом з Фондом держмайна та урядовцями триває реалізація першого пілотного проєкту щодо відновлення діяльності кількох таких підприємств.

Багато уваги учасники обговорення приділили питанням транспортної логістики. УСПП поінформував про зусилля української сторони по розблокуванню переходів на польсько-українському кордоні (польські перевізники наразі перекрили 4 пункти пропуску). Окрім роботи наших урядовців і дипломатів, є потужна робота і громадських структур. УСПП звернувся до Президента Єврокомісії та Президента Польщі із аргументацією по найшвидшому розблокуванню кордону, також знайдена підтримка релевантних партнерських організацій УСПП в Польщі.

За рішенням Антикризового штабу, в переговорну групу мають включити представників профільних асоціацій і транспортних компаній із України.

У підсумку було зазначено, що комплексні пропозиції щодо розвитку вітчизняного ОПК будуть направлені Президенту України. Також Антикризовий штаб підкреслив потребу більшої мобілізації економіки на потреби оборони і завдань подальшої деокупації наших територій.

Це має бути економіка воєнного стану – всі ресурси задіяні на посилення спроможностей Сил оборони.

ВІДЕО ДИВИТИСЯ ТУТ

📌 Ключові тези:

  1. Виснаження Ресурсів: Як це впливає на наше майбутнє?
  2. Втрати України – $470 млрд: Шляхи відновлення економіки.
  3. Площа Замінована і Забруднена – 174 тис. кв. км: Боротьба з екологічною кризою.
  4. Відновлення Самодостатності: Важливість повернення до економічної самодостатності.
  5. Негайний Перехід на Мобілізаційний Стан Економіки: Як швидко розвиватися в непростий час?
  6. Уряд Національної Єдності: Чому це критично?
  7. Деформація Банківської Системи: Захист фінансової стабільності.
  8. В Росії більше десятка заводів виробляють БПЛА: Питання безпеки.
  9. Приклад Ізраїлю: Як використовувати досвід для власного розвитку?

Дивитися віде тут

Залежність від зовнішнього фінансування та обмежені шляхи експорту матимуть серйозний вплив на економіку України в наступному році, пише Reuters.

З цим погоджується Український союз промисловців і підприємців, а також Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану.

УСПП висловлював своє занепокоєння відсутністю в уряду чіткої стратегії збільшення економічної самодостатності України. Зараз майже 50% доходів державного бюджету складає фінансова допомога з боку міжнародних партнерів. У держбюджеті на 2024 рік заплановано покриття дефіциту в 41 млрд. доларів, отримавши кошти у тому числі із США та ЄС. Проте процес їх виділення складний, наприклад, в Конгресі досі заблокований відповідний пакет допомоги з боку республіканців. А в Європейському Союзі фінансування блокує Угорщина, котра бажає таким чином вирішувати власні проблеми у взаємовідносинах із ЄС.

Очевидно, що зменшення чи затримка із наданням допомоги нашими міжнародними партнерами можуть негативно вплинути на ситуацію із соціальними виплатами в Україні та на інші сфери. Відтак, надзвичайно важливо створювати стимули для національної економіки, яка має нарощувати оберти попри війну.

На цьому наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

«Що потрібно? Знизити податковий тиск для бізнесу та не «кошмарити» його зайвими перевірками, розгорнути програми доступного кредитування за участі банківського сектору, а не лише за кошт держбюджету, запустити механізми підтримки переробної галузі, скоротити державні невійськові витрати (бруківка, дороги), водночас інвестуючи в відкриття нових виробництв», – зазначив лідер ділової спільноти.

Щодо труднощів із експортом, які відчуває наш бізнес у зв’язку із перманентними блокуваннями поляками/словаками сухопутних пунктів пропуску, то тут, безумовно, потрібна дипломатична і юридична робота з боку України та асоціацій бізнесу ЄС. Водночас, це чіткий сигнал, що потрібно розвивати знову ж таки переробну галузь. Обсяги продукції тоді будуть значно менші, але вона міститиме додану вартість і коштуватиме дорожче. Плюс це робочі місця та інвестиції в Україну.

«Збільшення економічної самодостатності – це не про підвищення податків чи друк грошей – такі речі будуть контрпродуктивні. Навпаки, потрібно визначити найбільш ефективні і потрібні галузі промисловості – це ОПК, гірничо-металургійна, хімічна, будівельна, переробка в АПК, легка промисловість тощо – і розміщати тут державні замовлення, давати можливості для залучення кредитних коштів.  Другий крок – інтегрувати наших виробників і їх потужності в План відновлення України, а також ті окремі проєкти із відбудови постраждалих регіонів, що фінансуються коштом міжнародних партнерів», – переконаний Анатолій Кінах.

Частина цих пропозицій врахована в аналітиці Ради національної безпеки і оборони України, Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, Мінекономіки України тощо.

До прикладу, по налагодженню серійного виробництва в ОПК і масштабуванню зразків зброї і спецтехніки готується спільна записка аналітичних центрів, УСПП, Антикризового штабу до Президента України.

Про розвиток переробної галузі заговорили в уряді на постійній основі, зокрема, виділивши фінансування програми «Доступні кредити 5-7-9» з ухилом саме в цю сферу.

Проте потрібні комплексні і системні дії. Антикризовий штаб за участі представників парламенту, Кабміну, Офісу президента, науково-експертних інституцій, бізнес-організацій наполягає на підсиленні спільних дій по підвищенню економічної самодостатності України.

Наразі рівень кредитування бізнесу в нас є найнижчим серед розвинених країн світу – всього 7% від ВВП. У той час, коли в Чехії та Польщі цей показник варіюється в діапазоні 70-80% від їх ВВП.

Антикризовий штаб, Український союз промисловців і підприємців веде постійний діалог з цього питання  з Нацбанком та урядом. Є перші досягнення: розширення програми «Доступні кредити 5-7-9» і її фокус на переробну промисловість і підприємства на прифронтових територіях; НБУ знизив облікову ставку в цілому з 25% до 15%.

Проте цього недостатньо, потрібна комплексна грошово-кредитна, монетарна політика, спрямована на розвиток економіки і самозайнятості.

В продовження цих зусиль голова Антикризового штабу, президент УСПП Анатолій Кінах провів зустріч із президентом Асоціації українських банків Андрієм Дубасом і головою Ради АУБ Станіславом Аржевітіним.

Сторони обговорили питання ресурсного забезпечення стійкості національної економки, а також реалізацію проєктів із відновлення України від наслідків повномасштабної агресії рф.

Учасники зустрічі домовилися об’єднувати зусилля щодо адаптації національної грошово-кредитної, монетарної політики до викликів воєнного стану. Серед іншого, йшлося про потребу налагодження системної взаємодії в цьому напрямі між урядом, парламентом та Нацбанком – із залученням до діалогу представників бізнесу, промисловості, експертів.

УСПП та Асоціація українських банків прийняли рішення про постійні комунікації.

На початку 2024 року сторонами заплановане проведення цільового засідання щодо покращення національним виробникам і експортерам доступу до ресурсів.

В наступному році в Україні планують виробити мільйон FPV дронів, також розширити виробництво снарядів, ракет, спецтехніки тощо. У більшості проєктів йдеться про кооперацію із європейськими чи американськими партнерами.  З відкритих джерел відомо, що США надали нам технічні дані для початку місцевого виробництва гібридних систем ППО FrankenSAM. На потужностях країн НАТО Укробонпром розпочав серійне виробництво 82-мм та 122-мм мінометних мін. Найбільший німецький виробник озброєнь Rheinmetall AG відкриє завод з виробництва бронетехніки в Україні. І це лише деякі із підписаних угод чи озвучених в публічній площині домовленостей.

Бюджет розвитку оборонно-промислового комплексу в Україні в 2024 значно зросте – із 12 млрд. грн цьогоріч до 51 млрд. в наступному році.

Розпочатий випуск артилерійських снарядів, збільшено виробництво дронів (наприклад, за грудень 2023 року – 50 тис.) тощо.

Втім, на порядку денному залишається головне питання: а чи достатньо цього озброєння для успішної оборони та контрнаступів, де і яким чином ці потужності можуть бути підсилені.

За словами президента Українського союзу промисловців і підприємців, прем’єр-міністра України в 2001-2002 рр. Анатолія Кінаха, всі вищеозвучені прогнозні показники по фінансуванню виробництва зброї і спецтехніки в Україні на 2024 рік – це всього 50% потужностей нашого ОПК.

«Ми можемо виробляти значно більше. Що для цього потрібно? Державні цільові програми, стабільні замовлення від держави, розраховані на 2-3 роки наперед, вчасна оплата виробникам. Тільки так ми зможемо вийти на промислове серійне виробництво та масштабувати зразки зброї, що ефективно зарекомендували себе на полі бою. Знову ж таки, потрібен розвиток державно-приватного партнерства,  кредитування за доступними ставками, кооперація як із західними партнерами, так і з внутрішніми суміжними галузями», – розповів Анатолій Кінах в інтерв’ю каналу  Ukrlife із Людмилою Немирею.

Також серед першочергових і термінових рішень влади має бути переведення економіки на «воєнні рейки», тобто її максимальна мобілізація на завдання обороноздатності країни, та постійна координація цього процесу з боку уряду.

В Кабміні повинна бути відповідальна особа  на рівні віце-прем’єр міністра з розвитку оборонно-промислового комплексу, виробництва ОВТ, яка би і координувала державно-приватне партнерство, залучення іноземних інвестицій та виробників в цій царині.

Лідер ділової спільноти також прокоментував тему затримки постачання з ЄС боєприпасів (з обіцяного 1 млн. снарядів до кінця року сумарно встигне надійти максимум 400 тис.).

За його словами, США та ЄС розуміють загрозу з боку рф та потребу перемоги України в цій війні. Відтак, оборонно-промисловий комплекс країн НАТО збільшує свої потужності. З іншого боку, це потребує часу, здебільшого йдеться про 1-2 роки.

«За оцінками західних спецслужб, рф в рік виробляє десь 1,5-1,7 млн. снарядів 152 калібру. США в місяць випускають 26 тис. (в рік близько 312 тис.)  155-каліберних снарядів натівського стандарту. По країнам ЄС своя статистика, але з огляду на те, що всі вони збільшили фінансування своїх ОПК та оборонних замовлень, рівень виробництва зброї має бути підвищений», – розповів Анатолій Кінах.

Нагадаємо, що УСПП, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, аналітичні інституції включаючи Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України, НАНУ – готують відповідну записку на Президента України щодо необхідних кроків по запуску серійного виробництва зброї, спецтехніки та масштабування їх зразків.

Документ враховуватиме попередні рішення Ради національної безпеки і оборони України, уряду та наявну ситуацію.

 

 

 

 

 

Залежність від зовнішнього фінансування та обмежені шляхи експорту матимуть серйозний вплив на економіку України в наступному році, пише Reuters.

У цьому зв’язку – УСПП висловлював своє занепокоєння відсутністю в уряду чіткої стратегії збільшення економічної самодостатності України. Зараз майже 50% доходів державного бюджету складає фінансова допомога з боку міжнародних партнерів. У держбюджеті на 2024 рік заплановано покриття дефіциту в 41 млрд. доларів, отримавши кошти у тому числі із США та ЄС. Проте процес їх виділення складний, наприклад, в Конгресі досі заблокований відповідний пакет допомоги з боку республіканців. А в Європейському Союзі фінансування блокує Угорщина, котра бажає таким чином вирішувати власні проблеми у взаємовідносинах із ЄС.

Я вважаю, що є очевидним – зменшення чи затримка із наданням допомоги нашими міжнародними партнерами можуть негативно вплинути на ситуацію із соціальними виплатами в Україні та на інші сфери. Відтак, надзвичайно важливо створювати стимули для національної економіки, яка має нарощувати оберти попри війну.

«Що потрібно? Знизити податковий тиск для бізнесу та не «кошмарити» його зайвими перевірками, розгорнути програми доступного кредитування за участі банківського сектору, а не лише за кошт держбюджету, запустити механізми підтримки переробної галузі, скоротити державні невійськові витрати (бруківка, дороги), водночас інвестуючи в відкриття нових виробництв», – зазначив лідер ділової спільноти.

Щодо труднощів із експортом, які відчуває наш бізнес у зв’язку із перманентними блокуваннями поляками/словаками сухопутних пунктів пропуску, то тут, безумовно, потрібна дипломатична і юридична робота з боку України та асоціацій бізнесу ЄС. Водночас, це чіткий сигнал, що потрібно розвивати знову ж таки переробну галузь. Обсяги продукції тоді будуть значно менші, але вона міститиме додану вартість і коштуватиме дорожче. Плюс це робочі місця та інвестиції в Україну.

Збільшення економічної самодостатності – це не про підвищення податків чи друк грошей – такі речі будуть контрпродуктивні. Навпаки, потрібно визначити найбільш ефективні і потрібні галузі промисловості – це ОПК, гірничо-металургійна, хімічна, будівельна, переробка в АПК, легка промисловість тощо – і розміщати тут державні замовлення, давати можливості для залучення кредитних коштів.  Другий крок – інтегрувати наших виробників і їх потужності в План відновлення України, а також ті окремі проєкти із відбудови постраждалих регіонів, що фінансуються коштом міжнародних партнерів

Частина цих пропозицій врахована в аналітиці Ради національної безпеки і оборони України, Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, Мінекономіки України тощо.

До прикладу, по налагодженню серійного виробництва в ОПК і масштабуванню зразків зброї і спецтехніки готується спільна записка аналітичних центрів, УСПП, Антикризового штабу до Президента України.

Про розвиток переробної галузі заговорили в уряді на постійній основі, зокрема, виділивши фінансування програми «Доступні кредити 5-7-9» з ухилом саме в цю сферу.

Проте потрібні комплексні і системні дії. Антикризовий штаб за участі представників парламенту, Кабміну, Офісу президента, науково-експертних інституцій, бізнес-організацій наполягає на підсиленні спільних дій по підвищенню економічної самодостатності України.

У катарській столиці відбувся довгоочікуваний показ історичного художнього фільму «Довбуш» – легенди, що надихає покоління тих, хто бореться за свободу рідної землі. Завдяки спільним зусиллям Посольства України в Катарі та Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), компанії OMNY DOME INTERNATIONAL TRADING організовано показ цього фільму українською мовою з англійськими субтитрами.

Посол України в Катарі Андрій Кузьменко висловив подяку УСПП та Представнику УСПП у Катарі та Омані Мустафі Бакрі Аль Сарміні за спонсорську допомогу у придбанні франшизи на показ. Він вручив пану Мустафі нагороду за активну участь у житті української громади Катару та волонтерську діяльність.

Особливою подією заходу стало відеозвернення режисера фільму Олеся Саніна з Харківщини, який перебуває там з показами фільму для наших військових

Учасники показу в Досі здійснили благодійні внески волонтерським організаціям України.

Реформа та модернізація оборонно-промислового комплексу України та серійне виробництво потрібної для ЗСУ зброї і спецтехніки мають стати основою діяльності уряду, парламенту, науково-дослідних інституцій в 2024 році. Про це ми говорили на  засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану.

Лише спільними зусиллями виробників і громадського сектору зараз майже ліквідована штучна та ганебна проблема, пов’язана із вимогами Держаудитслужби України щодо перерахунку прибутку підприємств, які забезпечують Збройні Сили України (ЗСУ), до бюджету.

Сьогодні ця ситуація під контролем, включаючи ті кримінальні справи, які спробували відкрити проти керівників підприємств. Ми будемо далі її моніторити. Ця проблема могла бути вирішена за годину шляхом внесення деяких змін у відповідну постанову уряду. Тож те, що вона розтяглася на місяці – це приклад некомпетентності низки відповідальних осіб, що неприпустимо в умовах війни із таким потужним агресором, як рф.

У продовження обговорення питань підвищення обороноздатності країни,  з урахуванням рішень Ради національної безпеки і оборони України, уряду та наукових інституцій, включаючи Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України, НАНУ, готується відповідна записка на Президента України-Верховного Головнокомандувача.

Важливим напрямком є  запуск серійного виробництва боєприпасів та техніки в Україні – йдеться про негайну потребу формування чіткої вертикалі управління цими процесами, методів масштабування та серійного виробництва тих зразків зброї, спецтехніки, які ефективно зарекомендували себе на полі бою. Важливо паралельно здійснювати сертифікацію виробництва, адаптацію до стандартів НАТО. На основі цих зусиль необхідне затвердження Державної програми реформування і розвитку оборонно-промислового комплексу, а також виробництва зброї і спецтехніки в кооперації із західними партнерами, такими як США, Канада, Великобританія та Європейський союз на принципах мобілізаційної воєнної економіки.

Згадана записка профільних інституцій буде передана президенту в найближчі терміни. Структуровані об’єднання бізнесу, які представляють виробників зі сфери ОПК будуть і далі працювати над тим, щоб запропонована стратегія була реалізована.

 

Через повномасштабну агресію рф Україна стикнулася зі складними викликами. Щонайменше 6,3 млн. біженців за кордоном, стільки ж внутрішньо переміщених осіб. Десятки тисяч жертв серед цивільного населення, цинічно вбитих ворогом, зруйновані цілі міста, агресором заміновано понад 174 тисячі квадратних кілометрів. Економічні втрати від війни обчислюються в понад 700 млрд. доларів – це і прямі наслідки російського вторгнення, так і потреба у відновленні зруйнованої інфраструктури, логістики, людського капіталу.

У таких надзвичайних обставинах ще більше актуалізується важливість компетентності та державницького підходу органів влади, а також їх здатність враховувати фактор часу та не затягувати із проведенням необхідних реформ.

На цьому акцентують в Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану, який об’єднує провідні галузеві асоціації промисловців, експертно-аналітичні установи, представників Національної академії наук, парламенту, уряду, Нацбанку, а також профспілок.

«Турбує те, що на десятому році війни рф проти України, останні 2 з яких – це повномасштабна агресія, у нас бракує системності в тому, щоб організувати міцний економічний тил, підвищувати власну обороноздатність за рахунок виробництва боєприпасів, РЕБ тощо, мобілізувати економіку та суспільство на пришвидшення перемоги над росіянами. Лише зараз налагоджується виробництво боєприпасів, броньованої техніки тощо. Відсутня комплексна промислова політика як така, хоча ситуація у виробників не найкраща».

За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАНУ, за І півріччя 2023 року обсяг реалізації по промисловості загалом скоротився на 28%, в тому числі по добувній – на 53,7% та по переробній – на 33,45 ( у порівнянні з довоєнними 2021 р). Обсяг промислової продукції реалізованої за межі країни впав на 57,4%, по добувній промисловості – на 77,2%, по переробній на 51,8%.

І поки уряд активно анонсує підтримку переробної промисловості в Плані відновлення України, а також заходах, що мають бути представлені європейським партнерам у відповідь на виділення 50 млрд. євро до 2027 року, на практиці поки немає ні доступного кредитування, ні численних грантів, ні страхування воєнних ризиків для інвесторів.

Антикризовий штаб вже направив в Кабмін та парламент пропозиції по підтримці галузі агропереробки, металургії та виробництва будівельних матеріалів. Це базові опори для економіки відновлення, яке, переконані експерти, потрібно починати вже зараз – особливо в умовно безпечних областях, а також на деокупованих територіях. Наявність робочих місць, поява нових виробництв, пожвавлення економіки, відбудова житлового фонду – всі ці фактори сприятимуть поверненню українських біженців додому. Бо нестача робочих рук, як прогнозує Мінекономіки, може сягнути вже 4,5 млн. Також нам потрібна сильніша економіка, щоб більше фінансувати ЗСУ, Сили оборони в цілому, здійснювати технічне переоснащення армії, про що йшлося в статті Головнокомандувача В.Залужного.

«Натомість багато реформ просто поставлені на паузу. Потрібна зміна грошово-кредитної політики в бік повернення банків до кредитування бізнесу, зменшення податкового навантаження та тиску на підприємництво, страхування воєнних ризиків тощо. Плюс до цього посилення державної політики  локалізації виробництва, захисту прав та інтересів наших експортерів, особливо тих, що постачають продукцію із додатковою вартістю», – переконаний голова Антикризового штабу, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.

В інтерв’ю Ukrlife TV лідер ділової спільноти підкреслив, що особливо неприйнятним фактом в нинішніх умовах воєнного стану є корупція в органах державної влади, місцевого самоврядування, митниці чи податковій, судах.

«У поєднанні з некомпетентністю це дуже загрозливий фактор. Під час війни корупція – державний злочин. Коли кожна гривня і ресурси надзвичайно важливі для забезпечення обороноздатності та соціально-економічного розвитку, корупція може серйозно підірвати потужність держави. Корупційні прояви в органах влади повинні жорстко пригнічуватися», – каже президент УСПП.

На його думку, війна не терпить зволікань, і країна повинна бути готовою реагувати на зміни в обстановці в найкоротший термін. Недостатня якість управління, ситуативне реагування на виклики замість системного антикризового підходу сможуть призвести до серйозних негативних наслідків для країни.

План відновлення України стає однією з найважливіших стратегічних ініціатив, яка повинна бути реалізована органами влади, міжнародними партнерами та бізнес-спільнотою України. Цей план повинен включати в себе конкретні заходи з відновлення економіки, промислового виробництва на інноваційно-індустріальних засадах, інфраструктури та обороноздатності країни.

УСПП, Антикризовий штаб наполягають на тому, що впровадження першого етапу Плану відновлення повинне відбуватися уже, не обмежуючись тільки анонсами чи дискусіями.