Анатолій Кінах

Tag Archive : міноборони

В умовах повномасштабної війни з рф та зростання потреб Збройних Сил України в сучасних, якісних і технологічних засобах речового та продовольчого забезпечення, український бізнес активізує партнерство з оборонним сектором. У Києві підписано Меморандум про партнерство та співпрацю між Центральним управлінням розвитку матеріального забезпечення Міністерства оборони України та Українським союзом промисловців і підприємців (УСПП).

Документ закріплює наміри сторін об’єднати зусилля для розробки, впровадження та вдосконалення предметів речового майна і продовольчого забезпечення ЗСУ із залученням виробничого, технологічного та експертного потенціалу вітчизняних підприємств. Це стосується інноваційного військового одягу, взуття, спорядження, засобів індивідуального захисту та сучасного обладнання для продовольчої служби.

Серед ключових напрямів — створення та випробування нових зразків, організація науково-практичних заходів, обмін технічними й аналітичними матеріалами, впровадження міжнародних стандартів, зокрема стандартів НАТО, розвиток державно-приватного партнерства.

Анатолій Кінах, президент УСПП, наголосив на важливості максимальної локалізації виробництва, адже це не лише підвищує стійкість забезпечення армії, а й створює нові робочі місця. «Потрібно максимально залучати приватний капітал, формувати загальнодержавну політику, ухвалювати нові закони там, де це необхідно, і підтримувати постійний діалог між виробниками, ЗСУ та Урядом. Наразі в оборонно-промисловому комплексі близько 900 підприємств, з яких більшість приватні, які лідирують за темпами інновацій та розробок. Важливо прискорити адаптацію матеріально-технічних стандартів ОПК до стандартів НАТО і міжнародних вимог у цілому», – зазначив він.

А.Кінах також підкреслив, що заборона експорту продукції ОПК у дружні країни стримує розвиток галузі: «Щоб зайняти свою нішу на світових ринках, потрібні 1–2 роки системної роботи там. Вихід на експорт сприятиме масштабуванню нашого мілтеху».

Начальник Центрального управління Максим Кайола підтримав позицію бізнесу, наголосивши, що необхідно формувати таку економічну основу та виробничу структуру, яка буде найбільш ефективною для ЗСУ. «Наші виробники часто пропонують кращі рішення, а логістика у цьому випадку є швидшою та дешевшою. Ми проводимо постійні зустрічі з бізнесом, спільно опрацьовуємо проблемні питання», – повідомив він.

Голова асоціації «Укрлегпром» Тетяна Ізовіт відзначила, що для ефективності галузі важливе середньострокове планування на 2–3 роки. «Легка промисловість значною мірою залежна від імпорту сировини, і чітке планування дозволило б краще прогнозувати потреби, вирішити питання оцінки вартості продукції на перспективу та оптимізувати виробничі процеси», – сказала вона.

 

Представники Центрального управління також повідомили, що процеси комунікації та взаємодії з бізнесом максимально оцифровуються і спрощуються: виробники можуть відслідковувати весь шлях проходження заявок, що підвищує прозорість і довіру. Крім того, управління активно працює з посольствами, міжнародними організаціями та дипломатичними структурами, щоб залучати нові можливості для виробників.

Завдання підписаного меморандуму – стати практичним інструментом для поглиблення державно-приватного партнерства, прискорення впровадження інновацій у сфері забезпечення армії та створення стійкої національної виробничої бази, здатної оперативно долати виклики війни, післявоєнної відбудови та підвищувати обороноздатність України.

Нагадаємо, УСПП і Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану вже провели низку заходів, участь в яких взяли представники Міністерства оборони України, ГУР, СБУ, Держспецзв’язку,  провідні підприємства ОПК, ділові об’єднання, науково-дослідні установи, а також експерти з якості та стандартизації. Основною метою є спільна робота над прикоренням адаптації стандартів і технічних регламентів до вимог НАТО та країн-членів, серійним виробництвом продукції українського ОПК.

У Верховній Раді України підготували до розгляду у другому читанні законопроєкт №8087 про кіберзахист державних інформаційних ресурсів та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.

Документ значно розширює повноваження Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (Держспецзв’язок) та покладає на неї обов’язки щодо контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері технічного захисту інформації та кіберзахисту.

Серед іншого, контролюючий орган отримає доступ до споруд і приміщень, будь-якої документації, яка стосується зберігання і обробки персональних даних, якщо вважатиме це доцільним, має право призначати “офіцера з кіберзахисту” в органах державної влади та на підприємствах критичної інфраструктури, встановлювати їхні функції та повноваження.

Загалом прийняття законопроєкту покликане імплементувати вимоги Директиви ЄС про мережеву та інформаційну безпеку (NIS2 Directive), яку було прийнято 14 грудня 2022 року і яка вступає в дію на території ЄС 18 жовтня 2024 року.

Втім, кажуть експерти, законопроєкт потрібно багато в чому вдосконалити, адже він, по-перше, зачіпає питання не тільки кібербезпеки, але й національної безпеки, приватного сектору, адвокатської практики тощо. Це може спричинити проблеми в майбутньому.

Про це йшлося на громадських слуханнях  законопроєкту №8087, організованих Українським союзом промисловців і підприємців спільно з Радою адвокатів Київської області.

Захід відбувся за участі представників Міністерства оборони України,  Уряду,  адвокатської спільноти, експертів.

Основними недоліками законопроєкту є широкі можливості для Держспецзв’язку діяти на власний розсуд у сфері технічного захисту інформації та кіберзахисту, оскільки закон не містить чіткого визначення підстав та ситуацій, до яких можуть залучати співробітників національної системи кібербезпеки.

Варто зазначити, що зауваження до законопроєкту №8087 висловили і в Міністерстві оборони України.

Присутній на громадських слуханнях в УСПП заступник міністра оборони України Віталій Дейнега повідомив, що документом необґрунтовано поставлено в один ряд вимоги щодо кіберзахисту цивільних та військових об’єктів.

”Міноборони підтримує потребу впровадження ефективних механізмів  кіберзахисту та цифровізації у сфері оборони. Все це робиться і зараз. Проте хотіли б, щоб нас краще почули: військова сфера має свою специфіку, тут важливий окремий підхід. Сподіваюся, що ці громадські слухання допоможуть врахувати раніше висловлену позицію міністерства”, – зазначив він.

Віталій Дейнега

Представники профільного департаменту  Міноборони конкретизували: стаття 8 Директиви ЄС містить виключення для суб’єктів, діяльність яких здійснюється в сфері національної безпеки. За їх словами, світ зараз рухається в бік децентралізації систем кібербезпеки і посилення їх взаємодії між собою, у той час, коли в Україні хочуть сформувати одну вертикаль, що зробить її більш вразливою до кібератак.

“Положення законопроєкту ставлять в один ряд вимоги до суб’єктів сфери оборони та цивільних відомств, без урахування особливостей функціонування Збройних сил України. Водночас для сфери оборони критично важливою є самостійність у питаннях контролю технічного захисту та кіберзахисту”, – пояснили в Міноборони.

Я з цим погоджуюся.  Законопроєкт №8087 викликає багато питань. Він поки не відповідає сучасним європейським стандартам – починаючи з розподілу функції, недопустимості монополізації процесів, формування умов для можливих зловживань.  Резолюція громадських слухань буде сформована в стислий термін та передана до Верховної Ради України і Уряду. Її основною вимогою є потреба повернення законопроєкту №8087 на повторне друге читання із суттєвими доопрацюваннями

Зазначимо, що раніше свої зауваження, окрім Міноборони, висловлювало також Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).