Попри понад три роки повномасштабної війни, Україна тримає економічний фронт. Але ресурси держави виснажуються швидше, ніж оновлюється економічна політика.
У Києві минулого тижня зібрався Антикризовий штаб стійкості економіки при Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП). За столом — депутати, урядовці, бізнес, профспілки, науковці. Всі вони шукають відповідь на питання: як не допустити економічного колапсу, коли війна триває, а темпи зростання зупинилися.
Виступ Анатолія кінаха на Антикризовоми штабі
Учасники обговорили проєкт Державного бюджету-2026 і програму дій уряду. Але за цифрами — тривога. За перше півріччя ВВП зріс лише на 0,9%, промисловість просіла майже на 4%, а аграрний сектор — на 14%. Завантаження виробничих потужностей ледь перевищує 65%, що свідчить про кризу інвестиційної довіри.
Бюджет без повітря
Проєкт держбюджету демонструє ресурсну незбалансованість. Зовнішні потреби оцінюються у 46 млрд доларів, тоді як гарантовані джерела фінансування — лише 26 млрд.
Соціальні стандарти заморожені, купівельна спроможність падає, внутрішній попит слабшає. Без змін у бюджетній філософії ризик дефіциту зростає до критичного рівня.
Бізнес наголошує: без реального стимулювання внутрішнього виробництва та оборонної індустрії Україна ризикує опинитися в залежності не лише від союзників, а й від їхніх політичних циклів.
Енергетика як тест на державне управління
Найгостріша дискусія — про енергетичну безпеку. Попри численні атаки на інфраструктуру, в урядовій системі досі бракує антикризового управління.
Президент УСПП Анатолій Кінах нагадав: аудит Рахункової палати підтвердив низьку ефективність урядової програми захисту енергетичної інфраструктури у 2023–2024 роках.
“Маємо перейти від декларацій до реальних рішень в енергосистемі. Це питання виживання економіки в зимовий період”, — наголосив Кінах.
Антикризовий штаб пропонує створити посаду віцепрем’єра з енергетичної безпеки, який би координував державну політику та запроваджував мобілізаційний режим управління.
На кону — здатність країни пройти опалювальний сезон 2025–2026 без масових відключень.
Монетарна політика: стабільність без розвитку
Фінансовий сектор демонструє парадокс: рекордні золотовалютні резерви ($46,6 млрд) — і при цьому нестача кредитування бізнесу.
Комерційним банкам вигідніше тримати гроші у депозитних сертифікатах НБУ, ніж ризикувати з кредитами реальному сектору.
Антикризовий штаб вимагає збалансування монетарної політики: Нацбанк має знайти спосіб направити частину надлишкової ліквідності на фінансування виробництва, інновацій і експорту.
Системна проблема — не лише в грошах
Глибша проблема — інституційна слабкість. Від ліквідації профільних міністерств до нестачі кадрового планування — усе це створює ефект “розщепленої державності”.
Проєкт програми уряду не містить результатів аудиту, конкретних пріоритетів чи бачення, як реагувати на демографічну кризу і втрату трудових ресурсів.
Суспільство втомлене, але економіка — ще більше. І поки уряд шукає гроші, бізнес і експерти наголошують: головне — шукати довіру. Між урядом і промисловістю, між центром і регіонами, між політикою і реальністю.
Висновок: економіка без ілюзій
Україна стоїть перед складним вибором: або перетворити кризу на шанс для модернізації, або загрузнути в нескінченних “антикризових” нарадах.
Європейські партнери очікують прозорості, інвестори — стабільності, суспільство — надії. Але жоден із цих компонентів не можливий без чіткої економічної логіки.
Ключ до неї — відповідальність, а не декларації. І, можливо, саме тепер — у тиші кабінетів, серед цифр і таблиць бюджету-2026 — вирішується не лише фінансове майбутнє країни, а її моральне право називатися державою, що вміє планувати своє завтра.
